1 А ось чоловік Божий прийшов за Господнім словом із Юди до Бет-Елу. А Єровоам стояв при жертівнику, щоб кадити. | 1 І ось, прийшов чоловік Божий із Юдеї за словом Господнім до Бет-Елу, якраз о тім часі, коли Єровоам стояв біля жертовника, щоб звершити кадіння. | 1 Та ось, за словом Господнім, прийшов з Юдеї в Бетел чоловік Божий, саме тоді, як Єровоам стояв коло жертовника, щоб покадити, | 1 І ось з Юди прийшов божий чоловік за господним словом до Ветилю, і Єровоам стояв при жертівникові, щоб принести жертву. | 1 І ось появивсь у Бетелї, по слову Господньому, чоловік Божий з Юдеї саме тодї, як Еробоам стояв коло жертівника, щоб закадити. |
2 І кликнув чоловік Божий при жертівнику за словом Господнім і сказав: Жертівнику, жертівнику, так сказав Господь: Ось у Давидовому домі народиться син, Йосія ім'я йому, і він на тобі принесе в жертву священиків пагірків, що на тобі кадять, і кості людські спаляться на тобі. | 2 І виголосив до жертовника слово Господнє, і сказав: Жертовнику, жертовнику! Так говорить Господь: Ось, народиться син в Давидовому домі, Йосія ім'я йому, і принесе на тобі для пожертви священиків пагорбів, що звершують на тобі кадіння, і людські кістки будуть спалені на тобі. | 2 і, на наказ Господній, крикнув проти жертовника: «Жертовнику, жертовнику! Так каже Господь: Ось домові Давида народиться син, на ім'я Йосія; він заріже на тобі жерців узвиш, що кадять на тобі, і палитиме на тобі чоловічі кістки.» | 2 І той закликав до жертівника господним словом і сказав: Жертівнику, жертівнику, так говорить Господь: Ось в домі Давида син народжується, його імя Йосія, і принесе в жертву на тобі священиків високих (місць), що приносять на тобі жертву і спалить на тобі кості людей. | 2 Сей промовив до жертівника слово Господнє й сказав: Жертівнику, о жертівнику! тако глаголе Господь: Оце народиться домові Давидовому син, на ймя Йосія й заколювати ме на тобі жерцїв вижин, що кадять на тобі, й палити ме на тобі чоловічі кістки! |
3 І дасть він того дня чудо, говорячи: Оце те чудо, про яке говорив Господь: Ось цей жертівник розпадеться, і висиплеться попіл, що на ньому!... | 3 І дав того дня ознаки, сказавши: Ось ознаки того, що це вирік Господь: Ось цей жертовник розпадеться, і попіл, котрий на ньому, розпорошиться. | 3 Того ж дня дав також знак словами: «Ось знак, що так сказав Господь: цей жертовник розсядеться, і попіл, що на ньому, розсиплеться.» | 3 І в тому дні дав знак, кажучи: Це слово, яке сказав Господь, мовлячи: Ось розвалюється жертівник і пролиється жир, що на ньому. | 3 І дав того ж дня знак словами: Ось вам знамено, що се сказав Господь: Сей жертівник розсядеться й попіл, що на йому, розсиплеться. |
4 І сталося, як цар почув слова цього Божого чоловіка, що кликав до жертівника в Бет-Елі, то Єровоам простяг руку свою від жертівника, говорячи: Схопіть його! І всохла рука йому, яку він простяг до нього, і він не міг вернути її до себе... | 4 Коли цар почув слова чоловіка Божого, проголошені до жертовника у Бет-Елі, то простягнув Єровоам руку свою від жертовника, говорячи: Візьміть його! І здеревіла рука його, котру він простягнув до нього, і він не міг розігнути її до себе. | 4 Як тільки цар Єровоам почув слово Божого чоловіка, що цей крикнув проти жертовника в Бетелі, простяг від жертовника руку й повелів: «Схопіть його!» Але рука, що він простяг проти нього, всохла, і він не міг повернути її назад до себе. | 4 І сталося, як цар Єровоам почув слова божого чоловіка сказані над жертівником, що в Ветилі, і цар простягнув свою руку від жертівника, кажучи: Схопіть його. І ось усохла його рука, яку простягнув проти нього, і він не міг повернути її до себе, | 4 Як же почув царь слово Божого чоловіка, що сей промовив до жертівника в Бетелї, простяг Еробоам від жертівника руку й повелїв: Хапайте його! І всохла рука в його, що проти його простяг, і не зміг уже її повернути 'д собі. |
5 А жертівник розпався, і попіл висипався з жертівника, за тим чудом, що дав Божий чоловік за словом Господнім... | 5 І жертовник розпався, і попіл із жертовника розпорошився за ознакою, котру дав Божий чоловік за словом Господнім. | 5 Жертовник же розсівся, і попіл з жертовника розсипався, на знак, який дав Божий чоловік за наказом Господнім. | 5 і розвалився жертівник, і пролився жир на жертівнику за знаком, який божий чоловік дав за господним словом. | 5 Жертівник же розсївся, й попіл з жертівника розсипався, по знакові, який дав Божий чоловік із наказу Господнього. |
6 А цар відповів і сказав до Божого чоловіка: Умилостив лице Господа, Бога твого, і помолися за мене, і нехай вернеться рука моя до мене! І чоловік Божий умилостивив Господнє лице, і царська рука вернулася до нього, і була, як перед тим... | 6 І сказав цар Божому чоловікові: Ублагай лице Господа, Бога твого, і помолися за мене, щоб рука моя стала знову відновленою. І ублагав Божий чоловік Господа, і рука царя відновилася, як перше. | 6 Тоді цар звернувся до Божого чоловіка й сказав: «Ублагай, прошу, обличчя Господа, Бога твого, і помолися за мене, щоб моя рука знов повернулась до мене.» Виблагав Божий чоловік обличчя Господнє, і царева рука повернулася знов до нього і стала, як перше. | 6 І сказав цар Єровоам божому чоловікові: Помолися до лиця твого Господа Бога, і хай повернеться до мене моя рука. І чоловік божий помолився до лиця Господа, і рука царя повернулася до нього, і стала такою, як передше. | 6 І промовив царь до Божого чоловіка: Ублагай же Господа, Бога твого, й помолись за мене, щоб менї повернути знов руку 'д собі! І вблагав Божий чоловік лице Господнє, і рука царева повернулась ід йому й сталась такою, як вперед була. |
7 І сказав цар до Божого чоловіка: Увійди зо мною до дому й попоїж, і я дам тобі дара! | 7 І сказав цар Божому чоловікові: Зайди зі мною у дім мій і попоїж, і я дам тобі подарунка. | 7 І сказав цар до Божого чоловіка: «Ходи зо мною до господи і покріпись, і дам тобі гостинця!» | 7 І сказав цар до божого чоловіка: Ввійди зі мною до дому і пообідай і дам тобі дари. | 7 І сказав царь чоловікові Божому: Ходи зо мною в господу та покріпись їдою, й дам тобі гостинця. |
8 А чоловік Божий сказав до царя: Якщо ти даси мені пів дому свого, не ввійду я з тобою, і не їстиму хліба, і не питиму води в цьому місці!... | 8 Але чоловік Божий сказав цареві: А хоч би ти давав мені половину дому свого, – я не піду з тобою, і не буду їсти хліб, і не буду пити воду в цьому місці. | 8 Та Божий чоловік сказав цареві: «Хоч би ти давав мені половину твого дому я не піду з тобою; нічого не буду ані їсти, ані пити на цім місці, | 8 І сказав божий чоловік до царя: Якщо (й) даси мені половину твого дому, не ввійду з тобою, ані не їстиму хліб, ані не питиму води в цьому місці. | 8 Та чоловік Божий відказав цареві: Хоч би ти менї давав половину твого дому, то не пійду з тобою, не їсти му нїякого наїдку та й не пити му й води в твоїй господї; |
9 Бо так наказано мені за словом Господнім, говорячи: Ти не їстимеш хліба, і не питимеш води, і не вернешся дорогою, якою пішов! | 9 Тому що так наказано мені словом Господнім; Не їж там хліба і не пий води, і не повертайся тією дорогою, котрою ти йшов. | 9 бо так мені заповідано словом Господнім: не їстимеш, мовляв, ані не питимеш нічого і не повернешся тією дорогою, що йшов.» | 9 Бо так мені Господь заповів словом, кажучи: Не їстимеш хліба і не питимеш води і не повернешся дорогою, якою підеш. | 9 Бо так менї заповідано словом Господнїм: Не їж там хлїба й не пий води й не вертайся тою дорогою, що йшов єси. |
10 І пішов він іншою дорогою, і не вернувся тією дорогою, що нею прийшов був до Бет-Елу. | 10 І пішов він іншою дорогою, і не пішов назад тією дорогою котрою прийшов до Бет-Елі. | 10 От і пішов він іншою дорогою; не повернувся дорогою, якою прийшов у Бетел. | 10 І він пішов іншою дорогою і не повернувся дорогою, якою пішов до Ветиля. | 10 От і пійшов він другим шляхом звідти й не вернувсь тим самим шляхом, що ним прийшов у Бетель. |
11 А один старий пророк сидів у Бет-Елі. І прийшли його сини, і розповіли йому про ввесь чин, що зробив Божий чоловік сьогодні в Бет-Елі, про ті слова, що він говорив до царя, і оповіли їх своєму батькові. | 11 У Бет-Елі мешкав один пророк, уже в літах. Сини його прийшли і розповіли йому про все, що вчинив сьогодні чоловік Божий у Бет-Елі; І слова, які він виповідав цареві, переповіли [сини] батькові своєму. | 11 Жив у Бетелі один старий пророк. Сини його прийшли та й оповіли йому все, що зробив Божий чоловік у Бетелі того дня, і слова, що він сказав цареві, вони теж оповіли своєму батькові. | 11 І один старий пророк жив у Ветилі, і приходять його сини і розповідають йому всі діла, які зробив божий чоловік в тому дні в Ветилі, і слова, які сказав цареві. І повернули лице їхнього батька. | 11 У Бетелї ж та жив собі старий пророк. І прийшли сини його та й оповідали йому все, що вчинив Божий чоловік у Бетелї того дня, й слова, що він промовив цареві. Як оповідали ж вони те свойму батькові, |
12 І промовив до них їхній батько: Де ж та дорога, якою він пішов? А його сини бачили ту дорогу, якою пішов Божий чоловік, що прийшов був з Юди. | 12 І запитав їх батько їхній: Якою дорогою він прийшов? І показали сини його, якою дорогою прийшов чоловік Божий, що приходив з Юдеї. | 12 Батько спитав їх: «Яким шляхом пішов він звідси?» Сини вказали йому дорогу, якою пішов Божий чоловік, що був прийшов з Юдеї. | 12 І сказав до них їхний батько, мовлячи: Якою дорогою пішов він, і йому показують його сини дорогу, якою пішов божий чоловік, що пішов з Юди. | 12 Спитав їх батько їх: Яким шляхом пійшов він звідти? І вказали йому сини його дорогу, що нею пійшов Божий чоловік, прийшовший з Юдеї. |
13 І сказав він до синів своїх: Осідлайте мені осла! І вони осідлали йому осла, і він сів на нього. | 13 І сказав він синам своїм: Осідлайте мені віслюка. І осідлали йому віслюка, і він сів на нього. | 13 Він повелів синам: «Сідлайте мені осла.» І як осідлали йому осла, сів він на нього | 13 І сказав його синам: Засідлайте мені осла, і засідлали йому осла, і він сів на нього, | 13 Він же повелїв синам своїм: Сїдлайте менї осла! І як осїдлали йому осла, сїв він на його, |
14 І поїхав він за Божим чоловіком, і знайшов його, як сидів під дубом. І сказав він до нього: Чи ти той Божий чоловік, що прийшов із Юди? А той відказав: Я. | 14 І поїхав за чоловіком Божим, і знайшов його, як сидів під дубом, і сказав йому: Чи ти є чоловік Божий, що прийшов з Юдеї? І сказав той: Я. | 14 та й поїхав слідом за Божим чоловіком і знайшов його, як він сидів під дубом. Питає його: «Чи ти Божий чоловік, що прийшов з Юдеї?» Той відповів: «Я.» | 14 і пішов за божим чоловіком і знайшов його як той сидів під дубом і сказав йому: Чи ти є божий чоловік, що прийшов з Юди? І сказав йому: Я. | 14 І поїхав слїдом за Божим чоловіком, та й знайшов його седячого під дубом. І питає в його: Чи ти Божий чоловік, що прийшов із Юдеї? Відказав: Се я. |
15 І сказав він до нього: Іди зо мною до дому та з'їж хліба! | 15 І сказав йому: Зайди до мене в дім, і попоїж хліба. | 15 І просить його: «Ходи зо мною та з'їси щось.» | 15 І сказав йому: Іди зі мною і їж хліб. | 15 І просить його: Ходи зо мною в хату та покріпись. |
16 А той відказав: Не можу вернутися з тобою та ввійти з тобою, і не їстиму хліба, і не питиму води з тобою в цьому місці! | 16 Той сказав: Я не можу повернутися з тобою і зайти до тебе; Не буду їсти хліба і не буду пити у тебе воду на цьому місці. | 16 Він же відповідає: «Не можу повернутися з тобою й піти до тебе, не можу нічого ні їсти, ні пити тут з тобою, | 16 І він сказав: Не можу повернутися з тобою, ані не їстиму хліба, ані не питиму води в цьому місці, | 16 Він же відказує: Не можу з тобою вертатись і пійти до тебе; не буду їсти хлїба анї води пити в сьому місцї, |
17 Бо було мені сказано за словом Господнім: Не їстимеш хліба й не питимеш там води, і не вернешся тією дорогою, якою ти йшов! | 17 Тому що словом Господнім сказано мені: Не їж хліба і не пий там води; і не повертайся тією дорогою, котрою ти йшов. | 17 бо Господь мені наказав: Не їстимеш ані не питимеш нічого там і не повернешся дорогою, якою прийшов.» | 17 бо так мені Господь заповів словом, кажучи: Не зїси там хліба і не випєш там води і не повернешся дорогою, якою ти підеш. | 17 Бо менї сказано словом Господнїм: Не їж хлїба, й не пий там води та й не вертай тою дорогою, що нею йшов єси. |
18 А той відказав йому: І я пророк, як ти! А Ангол говорив мені за Господнім словом, кажучи: Заверни його з собою до дому свого, і нехай він їсть хліб і нехай п'є воду. Він же говорив йому неправду! | 18 І він сказав йому: І я пророк такий самий, як ти, і Ангел говорив мені словом Господнім, і сказав: Поверни його до себе в дім; нехай попоїсть хліба і нап'ється води. Він говорив йому неправду. | 18 І каже той йому: «Я теж пророк, як і ти, і ангел говорив мені на наказ Господній: Заверни його до себе в хату, щоб він щось із'їв і випив.» Так обманув він його. | 18 І він сказав до нього: І я є пророком, так як ти, і ангел промовив до мене господним словом, кажучи: Поверни його до себе, до твого дому, і хай їсть хліб і пє воду, і він збрехав йому. | 18 І каже той йому: Та ж і я пророк, такий як ти, й ангел говорив менї словом Господнїм: Заверни його у господу, щоб він попоїв хлїба й напився води. Се ж він зрадив його. |
19 І він вернувся з ним, і їв хліб у його домі та пив воду... | 19 І той повернувся з ним, і попоїв хліба і напився води. | 19 Вернувся той до нього та й їв і пив у нього. | 19 І він повернув його, і той зїв хліб і випив воду в його домі. | 19 І вернувсь той з ним і попоїв у його в дому хлїба й напився води. |
20 І сталося, як сиділи вони при столі, то було Господнє слово до пророка, що вернув його. | 20 Коли вони ще сиділи за столом, слово Господнє було до пророка, який завернув його. | 20 Та ось коли вони були ще за столом, прийшло слово Господнє до пророка, що завернув його, | 20 І сталося, як вони сиділи при столі, і було господне слово до пророка, що його повернув, | 20 Ще ж вони седїли за столом, як прийшло слово Господнє до пророка, що завернув того, |
21 І він кликнув до Божого чоловіка, що прийшов із Юди, говорячи: Так сказав Господь: Тому, що був ти неслухняний Господнім наказам, і не додержував тієї заповіді, що наказав тобі Господь, Бог твій, | 21 І звернувся він до чоловіка Божого, що прийшов з Юдеї, і сказав: Так говорить Господь: За те, що ти не підкорився устам Господа, і не дотримався наказу, котрим застерігав тебе Господь, Бог твій, | 21 і закликав він до Божого чоловіка, що прийшов з Юдеї: «Так говорить Господь: За те, що ти спротивився Господньому велінню і не пильнував заповіді, яку заповідав тобі Господь, Бог твій, | 21 і він сказав до божого чоловіка, що прийшов з Юди, мовлячи: Так говорить Господь: Томущо ти переступив господне слово і ти не зберіг заповіді, яку тобі заповів твій Господь Бог, | 21 І озвався він до Божого чоловіка, що прийшов із Юдеї: Оттак говорить Господь: За те, що ти супротивився велїнню Господньому, та й не пильнував заповідї, яку дав тобі Господь, Бог твій, |
22 і ти вернувся, і їв хліб та пив воду в місці, про яке Він говорив тобі: Не їж хліба й не пий води, то не ввійде твій труп до гробу батьків твоїх!... | 22 А повернувся, їв хліб і пив воду на тому місці, про яке Він сказав тобі: Не їж хліба і не пий води, – тіло твоє не увійде до гробу батьків твоїх! | 22 а повернувся та їв і пив на місці, про яке він сказав тобі, щоб ти не їв і не пив там, - тіло твоє не ввійде до гробу батьків твоїх.» | 22 і повернувся і їв хліб і ти пив воду в цьому місці, про яке Я мовив до тебе кажучи: Не зїси хліба і не випєш води; твоє тіло не ввійде до гробу твоїх батьків. | 22 А вернувсь, їв хлїба й пив води в тому місцї, що про його він заповідав тобі: не їж хлїба, ба нї пий води, за те тїло твоє не ввійде в гробовище батьків твоїх. |
23 І сталося, як той поїв хліба та напився, то він осідлав йому осла, тому пророкові, що він вернув його. | 23 Потому, як той попоїв хліба і напився води, він осідлав віслюка для пророка, котрого він завернув. | 23 Після того, як той наївся й напився, пророк осідлав йому осла, і він від'їхав. | 23 І сталося після того як зїли хліб і попили води і засідлали йому осла, він і повернувся. | 23 Після того, як той попоїв і напився, звелїв він осїдлати осла пророкові, що його завернув був назад. |
24 І той подався, та спіткав його на дорозі лев, та й забив його. І був кинений труп його на дорозі, а осел стояв при ньому, а той лев стояв при трупі... | 24 І рушив той. І зустрів його на дорозі лев, і забив його. І лежало тіло його, залишене на дорозі, а віслюк стояв поруч нього, і лев стояв біля тіла. | 24 Та як уже їхав, зустрів його в дорозі лев та й вмертвив його. І лежав його труп, простягнутий на дорозі, а осел стояв коло нього, стояв і лев коло трупа. | 24 І він пішов, і в дорозі знайшов його лев і його забив, і його тіло було вкинене на дорозі, і осел стояв над ним, і лев стояв біля тіла. | 24 І вирушив той. І зустрінув його в дорозї лев та й задавив його. І лежав труп його розпростертий на дорозї, а осел стояв коло його, стояв і лев коло трупа; |
25 Аж ось приходять люди, і побачили того трупа, киненого на дорозі, та лева, що стояв при трупі. І вони прийшли й говорили в тім місті, де сидів старий пророк. | 25 І ось, люди, які проходили мимо дорогою, побачили тіло, покинуте на дорозі, і лева, який стояв біля тіла, і пішли та розповіли в місті, у котрому жив літній пророк. | 25 Якже проходили люди мимо, побачили труп, простягнутий на дорозі й лева, що стояв коло трупа. Прийшли вони й розповіли про це в місті, де жив старий пророк. | 25 І ось проходили мужі і побачили труп покинений на дорозі, і лева, що стояв біля мерця. І ввійшли і заговорили в місті, де в ньому жив старий пророк. | 25 Як же проходили люде мимо, бачили труп розпростертий на дорозї й лева, що стояв коло трупа. І прийшовши, оповідували в городї, що в йому жив старий пророк. |
26 І почув про це той пророк, що вернув його з дороги, та й сказав: Це той Божий чоловік, що був неслухняний Господнім наказам, і Господь дав його левові, і він роздер його та вбив його за Господнім словом, що говорив йому. | 26 Пророк, який завернув його з дороги, зачувши [те], сказав: Це той чоловік Божий, котрий не підкорився устам Господа; Господь віддав його левові, котрий потрощив його і забив його, за словом Господа, котре він вирік йому. | 26 Почувши про це пророк, що завернув був його з дороги, сказав: «Це Божий чоловік, що спротивився Господньому велінню, тим і видав Господь його левові, що роздер його на смерть, за словом, що Господь сказав йому.» | 26 І почув той, що повернув його з дороги, і сказав: Це божий чоловік, який переступив господне слово. | 26 Почувши про се пророк, що завернув був його з дороги, промовив: Се Божий чоловік, що супротивився велїнню Господньому, тим і подав Господь його левові, що роздер його й задавив, по слову Господньому, що заповів йому. |
27 І сказав він до синів своїх, говорячи: Осідлайте мені осла! І осідлали. | 27 І сказав синам своїм: Осідлайте віслюка. І осідлали вони. | 27 І сказав синам своїм: «Осідлайте мені осла!» Ті осідлали. | 27 | 27 І рече синам своїм: Осїдлайте менї осла! І зробили се. |
28 І поїхав він, і знайшов його трупа, киненого на дорозі, й осла та лева, що стояли при трупі, не з'їв той лев труп а й не роздер осла. | 28 Він рушив і знайшов тіло, покинуте на дорозі; а віслюк і лев стояли біля тіла; а лев не зжер тіла і не потрощив віслюка. | 28 Поїхав він і знайшов трупа, простягнутого на дорозі; осел же і лев стояли коло нього. Лев не жер трупа і не роздер осла. | 28 І він пішов і знайшов його труп покинений в дорозі, і осла і льва, що стояв коло трупа, і лев не зїв трупа божого чоловіка і не розірвав осла. | 28 І поїхав і знайшов трупа його розпростертого на дорозї, осел же й лев стояли коло його. Лев нї трупа не жер, нї осла не роздер. |
29 І підняв той пророк трупа Божого чоловіка, і поклав його на осла, та й вернув його. І ввійшов старий пророк до міста, щоб оплакати та поховати того. | 29 І підняв той пророк тіло Божого чоловіка, і поклав його на віслюка, і повіз його назад. І пішов той старий пророк до міста [свого], щоб оплакати і поховати його. | 29 Підняв він трупа Божого чоловіка, поклав на осла та привіз назад. Отак прийшов старий пророк у своє місто, щоб оплакати та поховати його. | 29 І взяв пророк труп божого чоловіка і поклав його на осла, і пророк повернув його до міста, щоб його поховати | 29 І підняв він трупа чоловіка Божого, положив на осла та й привіз назад. І прийшов старий пророк у свій город, щоб оплакати та поховати його. |
30 І поклав він його в своїм гробі, і плакали над ним: Ой, брате мій! | 30 І поклав тіло його у своєму гробі, і плакав над ним: Ой, брате мій! | 30 Він поклав трупа до своєї гробниці, і плакали по ньому: «Ой братіку мій!» | 30 у своїм гробі. І оплакували його: Горе, брате. | 30 І положив трупа в своє гробовище та й плакав по йому: Ой братіку ж мій! |
31 І сталося по його похороні, і сказав він до синів своїх, говорячи: Коли я помру, то поховаєте мене в гробі, що в ньому похований цей Божий чоловік. При костях його покладіть мої кості! | 31 Після похорону його, він сказав синам своїм: Коли я помру, поховайте мене я гробі, в котрому похований чоловік Божий; біля його кісток покладіть кості мої. | 31 А поховавши його, сказав він до своїх синів: «Як вмру, то поховайте мене у гробниці, де поховано Божого чоловіка; коло його костей покладіть мої кості, | 31 І сталося після того, як його оплакали, і той сказав своїм синам, мовлячи: Коли помру, поховайте мене в цій гробниці, де в ній похований божий чоловік, покладіть мене при його костях, щоб мої кості спаслися з його кістьми. | 31 А поховавши його, промовив до синів своїх: Як я умру, поховайте мене в гробу, де поховано Божого чоловіка; коло його костей положите мої костї. |
32 Бо конче збудеться те слово, що він кликнув був за Господнім словом над тим жертівником, що в Бет-Елі, та над усіма жертівниковими місцями на пагірках, що в містах самарійських. | 32 Бо справдиться слово, котре він за наказом Господнім виголосив проти жертовника у Бет-Елі і про всі капища, що на пагірках у містах Самарійських. | 32 бо збудеться напевно слово, що він, на Господнє веління, крикнув проти жертовника в Бетелі та проти всіх капищ, що на узвишшях у містах самарійських.» | 32 Бо збудеться слово, яке сказав господним словом над вівтарем, що в Ветилі, і над високими домами, що в Самарії. | 32 Бо грозьба, що він по повелїнню Господньому промовив проти жертівника у Бетелї та проти всїх храмів на висотах у городах Самарийських, певно справдиться. |
33 По цій пригоді Єровоам не зійшов зо своєї злої дороги, і настановляв священиків пагірків з усього народу, хто хотів, той призначався, і ставав священиком пагірків. | 33 І після цієї події Єровоам не зійшов зі своєї лихої дороги, але продовжував наставляти з народу священиків пагірків; хто хотів, того він і посвячував, і той ставав священиком пагірків. | 33 Але й після цього не звернув Єровоам із своєї лихої дороги, а настановляв і далі з простих людей Жерцями на висотах. Хто тільки хотів, того призначав він жерцем на узвишшях. | 33 І після цього слова Єровоам не відвернувся від свого зла і повернувся і зробив з часті народу священиків для високих (місць). Хто бажав він освячував його, і ставав священиком на високих. | 33 Та й після сього не звернув Еробоам із своєї ледачої дороги, а приставляв кого будь із людей жерцями на висотах. Хто бажав, тому й приручив жерецтво на висотах. |
34 І стала та річ гріхом для Єровоамового дому, і на вигублення, і на винищення з-над поверхні землі. | 34 Це призвело дім Єровоамів до гріха, і до погибелі, і до винищення його з лиця землі. | 34 Оце ж і звело дім Єровоама до гріха, що призвів його до погибелі й заглади з лиця землі. | 34 І це слово було на гріх домові Єровоама і на знищення і на зникнення з перед лиця землі. | 34 Оце ж і вело дом Еробоамів до провини й до погибелї та затрати його з землї. |