1 І сталося по року, у час виходу царів на війну, то послав Давид Йоава й своїх слуг із ним, та всього Ізраїля, і вони вигубили аммонітян й облягли Раббу. А Давид сидів в Єрусалимі.1 За рік, о тій порі, коли виходять царі в походи, Давид послав Йоава і служників своїх із ним і всіх Ізраїльтян, і вони завдали поразки аммонійцям, і взяли в облогу Раббу. А Давид лишився в Єрусалимі.1 На початку року, коли царі звичайно виступають у похід, послав Давид Йоава й своїх слуг, з ним і всього Ізраїля: вони розбили аммоніїв і обложили Раббу, а Давид зоставсь у Єрусалимі.1 І сталося як повернувся рік на час вихід царів і Давид післав Йоава і його слуг з ним і ввесь Ізраїль, і знищили синів Аммона і обложили Равват. І Давид сів в Єрусалимі.1 У другому році, під такий час, як царі виступають у поход, виправив Давид Йоаба й слуг своїх із ним і всїх Ізрайлитян, і вони побили Аммонїїв і облягли Раббу, тим часом як Давид зостававсь у Ерусалимі.
2 І сталося надвечір, і встав Давид із ложа свого, і проходжувався на даху царського дому. І побачив він із даху жінку, що купалася. А та жінка була дуже вродлива.2 Якось надвечір Давид, підвівшися з постелі, прогулювався на даху царського дому, і побачив з даху жінку, що купалася; а та жінка була вельми вродлива.2 Одного дня під вечір Давид, уставши з своєї постелі й проходжуючись по покрівлі царської палати, побачив із даху жінку, що купалась. Була та жінка вельми гарна.2 І сталося при вечорі і встав Давид з свого ліжка і ходив на дасі царського дому і побачив з даху жінку, що милася і жінка (була) дуже гарна на вид.2 Сталося ж раз вечором, що Давид, уставши з постелї своєї, проходжувавсь по даху своєї царської палати й загледїв з даху молодицю, як вона купалась, а молодиця була собі дуже вродлива.
3 І послав Давид, і запитався про ту жінку. А посланий сказав: Таж то Вірсавія, Еліямова дочка, жінка хіттеянина Урії!3 І послав Давид вивідати, хто ця жінка. І сказали йому: Це Вірсавія, донька Еліяма, дружина хеттеянина Урії.3 І послав Давид розпитатись, хто та жінка. І йому відповіли: “Це Ветсавія, дочка Еліяма, жінка Урії, хеттита.”3 І післав Давид і пошукав жінку, і сказав: Чи не вона Вирсавія дочка Еліява жінка Урія Хеттея?3 І послав Давид розпитатись, хто тая молодиця? І сказали йому: Се Бетсаба, Елїямова дочка, а жона Гетїйця Урії.
4 І послав Давид посланців, і взяв її. І вона прийшла до нього, і він поклався з нею. А вона очистилася з нечистости своєї, і вернулася до свого дому.4 Давид послав служників забрати її; і вона прийшла до нього, і він спав з нею. Коли ж вона очистилася від нечистоти своєї, то повернулася до свого дому.4 Тоді Давид послав за нею посланців, і як вона прийшла до нього, він зліг з нею. І очистившися від своєї нечистоти, повернулася додому.4 І післав Давид послів і взяв її, і вона ввійшла до нього, і він переспав з нею, і вона освятилася з своєї нечистоти і повернулася до свого дому.4 І послав Давид посланцї й повелїв привести її; і прийшла вона до його, й він пригорнувсь до неї, й вона очистилась од своєї нечистоти, й вернулась до дому.
5 І завагітніла та жінка. І послала вона, і донесла Давидові й сказала: Я завагітніла!5 Жінка ця стала вагітною, і послала повідати Давидові, говорячи: Я – вагітна.5 Зачала жінка й послала Давидові сказати: “Я - вагітна.”5 І зачала жінка в лоні. І, піславши, сповістила Давидові і сказала: Я маю в лоні.5 Та й сталась вагітною. Тодї послала вона звістити Давидові, кажучи: Я завагонїла.
6 А Давид послав до Йоава: Пошли мені хіттеянина Урію. І Йоав послав Урію до Давида.6 І послав Давид [сказати] Йоавові: Пошли до мене хеттеянина Урію. І послав Йоав Урію до Давида.6 Тоді Давид послав до Йоава: “Пришли до мене Урію, хеттита.” І прислав Йоав Урію до Давида.6 І післав Давид до Йоава, кажучи: Пішли до мене Урію Хеттея. І післав Йоав Урію до Давида.6 І послав Давид до Йоаба: Пришли до мене Гетїя Урію. І прислав Йоаб Урію до Давида.
7 І прийшов Урія до нього, а Давид запитався про стан Йоава, і про стан народу, і про стан війни.7 І прийшов до нього Урія, і розпитав [його] Давид про становище Йоава, і про стан народу, і про хід війни.7 І коли прибув Урія до нього, Давид спитав його, як ведеться Йоавові, як ведеться військові, й про справи з війною.7 І приходить Урія і ввійшов до нього, і запитав Давид про мир Йоава і про мир народу і про діло війни.7 Як же ввійшов до його Урія, розпитавсь Давид, як ведеся Йоабові й як ведеся військові й як стоять речі в війнї.
8 І сказав Давид до Урії: Іди до свого дому та обмий свої ноги. І вийшов Урія з царського дому, а за ним понесли гостинця царського.8 І сказав Давид Урії: Йди додому і обмий ноги свої. І вийшов Урія з дому царського, а слідом за ним понесли царські гостинці.8 Потім Давид сказав Урії: “Йди до свого дому та помий собі ноги.” Вийшов Урія з царського палацу, а за ним понесено дарунок від царя.8 І сказав Давид Урії: Піди до твого дому і помий твої ноги. І вийшов Урія з царського дому, і пішла за ним часть від царя.8 І каже тодї Давид Урієві: Йди додому та помий собі йоги. І як вийшов Урія з царської палати, понесено за ним страви царські.
9 Та Урія спав при вході до царського дому з усіма слугами пана свого, а до свого дому не пішов.9 Але Урія спав біля брами царського дому з усіма служниками свого володаря, і не пішов у дім свій.9 Але Урія ліг спати коло входу в царський палац з усіма слугами свого пана й не пішов до свого дому.9 І Урія спав при дверях царя з рабами свого пана і не пішов до свого дому.9 Та Урія лїг спати у ворот царської палати з иншими слугами пана свого, й не пійшов додому.
10 І донесли Давидові, говорячи: Урія не пішов до дому свого. І сказав Давид до Урії: Чи ж не з дороги ти приходиш? Чому ти не пішов до свого дому?10 І доповіли Давидові, говорячи: Не пішов Урія в дім свій. І сказав Давид Урії: Ось, ти прийшов з дороги: з якої причини ти не пішов у дім свій?10 Давидові сказали: “Урія не пішов додому.” Тоді Давид спитав Урію: “Хіба ти не прийшов із дороги? Чому не йдеш додому?”10 І сповістили Давидові, кажучи, що: Урія не пішов до свого дому. І сказав Давид до Урії: Чи ти не прийшов з дороги? Як це, що ти не пішов до твого дому?10 Як же звіщено Давидові: Урія не ввійшов у свою господу, поспитав Давид ув Урії: Ти прийшов з дороги, чом не йдеш у свою господу?
11 І сказав Урія до Давида: Ковчег і Ізраїль та Юда сидять у шатрах, а пан мій Йоав та раби мого пана таборують на голому полі. А я піду до свого дому, щоб їсти й пити та лежати зо своєю жінкою? Клянуся життям твоїм та життям душі твоєї, що не зроблю я такої речі!11 І сказав Урія Давидові: Ковчег і Ізраїль, і Юда знаходяться в шатрах, і володар мій Йоав, і служники володаря мого знаходяться в полі; а я увійшов би у дім свій їсти, і пити, і спати зі своєю дружиною! Присягаюся твоїм життям і життям душі твоєї, цього я не вчиню.11 Урія ж відповів Давидові: “Ковчег, Ізраїль і Юда перебувають у наметах; мій пан Йоав і слуги мого пана таборяться в чистім полі, а я мав би йти додому, щоб їсти й пити та коло жінки спати? Як жив Господь і як ти сам живий, того я не зроблю!”11 І сказав Урія до Давида: Кивот й Ізраїль і Юда мешкають в шатрах, і мій пан Йоав і раби мого пана отаборені на лиці поля. І я маю ввійти до мого дому, їсти і пити і спати з моєю жінкою? Як живе твоя душа, не вчиню цього слова.11 І відказав Урія Давидові: Скриня Божа й Ізраїль і Юда пробувають у наметах, і пан мій Йоаб і слуги пана мого таборяться в чистому полі, а менї б то пробувати в домівцї, щоб їсти та пити та коло жінки спати? Клянусь життєм твоїм і життєм душі твоєї, того я не зроблю!
12 І сказав Давид до Урії: Позостанься тут і сьогодні, а взавтра я відпущу тебе. І позоставався Урія в Єрусалимі того дня та дня другого.12 І сказав Давид Урії: Залишися тут і на сей день, а завтра я відпущу тебе. І лишився Урія у Єрусалимі на цей день до завтрього.12 Тоді Давид сказав Урії: “Отже залишися сьогодні тут, а завтра я тебе відішлю.” Та й зоставсь Урія того дня в Єрусалимі.12 І сказав Давид до Урії: Сиди тут ще й сьогодні, і завтра пішлю тебе. І сидів Урія в Єрусалимі в тому дні і на другий (день).12 І каже Давид Урієві: Можна тобі загаятись тут і сьогоднї, завтра ж відпущу тебе. От і загаявсь Урія в Ерусалимі того дня до завтра.
13 І покликав його Давид, і той їв та пив перед ним, а він підпоїв його. І вийшов він увечорі, щоб покластися на ложі своїм разом зо слугами пана свого, а до дому свого не пішов.13 І запросив його Давид, і їв [Урія] перед ним, і пив, і напоїв його [Давид]. Але увечері [Урія] пішов спати на постіль свою з служниками володаря свого, а в свій дім не пішов.13 На другий день Давид його закликав, щоб їв і пив перед ним, і він упоїв його, та ввечорі він вийшов спати на своїй постелі з слугами свого пана, до свого ж дому не пішов.13 І Давид закликав його і він їв перед ним і пив, і він напоїв його. І вийшов ввечорі спати на своє ліжко з рабами свого пана, і не пішов до свого дому.13 На другий же ранок закликав його Давид, щоб їв перед ним і пив, та й упоїв його. Однакже ввечері вийшов він спати на своїй постелї між слугами пана свого, у свою ж господу не пійшов.
14 І сталося ранком, і написав Давид листа до Йоава, і послав через Урію.14 Уранці Давид написав листа до Йоава, і послав [його] з Урією.14 Другого дня вранці Давид написав Йоавові листа й послав через Урію.14 І сталося вранці і написав Давид записку Йоаву і післав рукою Урія.14 Другого дня пише Давид лист Йоабові та посилає Урією.
15 А в листі тому він написав так: Поставте Урію напереді найтяжчого бою, і відступіте від нього, щоб він був ударений, і помер.15 У листі він написав так: Поставте Урію там, де [буде] найважчий бій, і відступіться від нього, щоб він був уражений і помер.15 А в листі написав так: “Постав Урію в найгарячішому бою спереду, і відступіть від нього, щоб він був убитий і вмер.”15 І в записці написав, кажучи: Введи Урію в сильний бій, і відвернетеся за ним, і буде ранений і він помре.15 А в листї прописує таке: Поставте Урію у кипучому бою спереду, та й відступітесь від його, так щоб його вбито.
16 І сталося, коли Йоав обложував місто, то поставив Урію на те місце, про яке знав, що там хоробрі мужі.16 А тому, коли Йоав брав місто в облогу, то поставив Урію на такому місці, про яке відав, що там хоробрі люди.16 Під час облоги міста поставив Йоав Урію на такім місці, де знав, що там були сильні відділи.16 І сталося коли Йоав стеріг при місті і поставив Урію на місце, де знав, що там мужі сили.16 От і поставив Йоаб Урію, облягаючи місто, на такому місцї, де знав, що там стояли люде хоробрі.
17 І вийшли люди того міста, і воювали з Йоавом, і впали дехто з народу, із Давидових слуг, і повмирали, також хіттеянин Урія.17 І вийшли люди з міста, і вступили в бій з Йоавом, і впало декілька з народу, із служників Давидових; убили також і Урію хеттеянина.17 І коли вирвались мужі, що були в місті, і билися з Йоавом, то дехто з Давидового війська поліг, а між убитими був теж хеттит Урія.17 І вийшли мужі міста і воювали з Йоавом, і впали (деякі) з народу, з рабів Давида, і помер і Урія Хеттей.17 І як ударили з города на Йоаба, полягло скілька військових слуг Давидових, та знайшов там смерть і Гетїй Урія.
18 І послав Йоав, і доніс Давидові про всі справи того бою.18 І послав Йоав доповісти Давидові про увесь хід битви.18 Йоав послав і оповістив Давидові ввесь перебіг бою.18 І післав Йоав і сповістив цареві всі діла війни18 І послав Йоаб і з'ясував Давидові увесь перебіг бою;
19 І наказав він послові, говорячи: Як покінчиш ти оповідати цареві про всі справи того бою,19 І наказав вісникові, говорячи: Коли ти повідаєш цареві про увесь хід битви,19 Він дав посланцеві такий наказ: “Коли ти скінчиш оповідати цареві про ввесь перебіг бою,19 і заповів послові, кажучи: Коли ти кінчатимеш говорити цареві всі розповіді війни,19 Та й дав посланцеві такий наказ: Як розкажеш цареві про всю ходу бою до кінця,
20 і буде, якщо ти розгніваєш царя, і він скаже тобі: Чого ви так близько підійшли до міста воювати? Чи ви не знали, що будуть кидати на вас з-над муру?20 І побачиш, що цар розгнівається і скаже тобі: Навіщо ви так близенько наближалися до міста, щоб розпочати битву? Хіба ви не знали, що на вас кидатимуть з муру?20 і цар закипить гнівом і тебе спитає: Чого ж ви так близько підійшли під місто битись; чи ж не знали, що з муру стріляють;20 і буде коли підніметься гнів царя і тобі скаже: Як це наблизилися ви до міста, щоб воювати? Чи не знаєте, що стріляють згори зі стіни?20 А царь закипить і спитає: Чого ви так зблизька напирали на город? Хиба не знали, що вони з муру метати муть?
21 Хто забив був Авімелеха, Єруббешетового сина? Чи не жінка кинула на нього горішнього каменя від жорен з муру, і він помер у Тевеці? Чого ви близько підійшли до муру? То ти скажеш: Помер також хіттеянин Урія.21 Хто забив Авімелеха, Єруббешетового сина? Чи не жінка кинула на нього горішнього каменя від жорен – з муру, і він помер у Тевеці? Чого ви так близько підійшли до муру? То ти скажеш: Помер також хеттеянин Урія, твій слуга.21 хто вбив Авімелеха, сина Єрувваала? Хіба не баба скинула верхнє жорно з муру на нього, так що він помер у Тевеці; чому ж, отже, так близько підійшли до муру? - тоді ти скажеш: Також і твій слуга хеттит Урія згинув.”21 Хто побив Авімелеха сина Єроваала? Чи не жінка вкинула на нього кавалок жорна з верху мура і він помер в Тамасі? Навіщо ви підійшли до муру? І скажеш: І твій раб Урія Хеттей помер.21 Хто бо вбив Абимелеха Еробааленка? Чи не баба ж у Тебезї скинула верхнього каменя жорнового на його й він знайшов там смерть? Чого ж ви так близько підходили до муру? то ти промов: Й твій слуга Урія Гетїй, полїг там.
22 І пішов посол і прийшов, і доніс Давидові все, що послав був Йоав.22 І пішов [вісник] і прийшов, і доповів Давидові про все, для чого послав його Йоав, про увесь перебіг битви.22 Пустився посланець в дорогу, й як прибув, оповів Давидові все, що йому наказав Йоав, і ввесь перебіг бою. Тут Давид скипів гнівом на Йоава й мовив посланцеві: “Чого ж було підходити під саме місто битись? Чи ви ж не знали, що з муру будуть вас бити? Хто вбив Авімелеха, сина Єрувваала? Чи не якась жінка скинула з муру на нього верхнє жорно, і він знайшов смерть у Тевеці? Чого було вам так близько підходити до муру?”22 І пішов посол Йоава до царя до Єрусалиму і прийшов і сповістив Давидові все, що йому заповів Йоав, всі діла війни. І розлютився Давид на Йоава і сказав до посла: Навіщо ви приблизилися до міста, щоб воювати? Чи не знали ви, що зранені будете з стіни? Хто побив Авімелеха сина Єроваала? Чи не жінка вкинула на нього кусень жорна зі стіни і він помер в Тамасі? Навіщо ви приблизилися до стіни?22 І пійшов посланець, і як прийшов, з'ясував Давидові все, що наказав йому Йоаб, се б то про всю ходу бою.
23 І сказав посол Давидові: Вони стали сильніші за нас, і вийшли проти нас на поле, та ми були переможцями над ними аж до входу в браму.23 І сказав посол Давидові: Вони стали сильнішими за нас, і вийшли проти нас на поле, та ми були переможцями над ними аж до входу в браму.23 А по, сланець відповів Давидові: “Люди ті перемогли нас і вийшли проти нас у чисте поле, й ми їх відкинули аж до самого входу в браму,23 І сказав посол до Давида: Бо сильними стали супроти нас мужі і вийшли проти нас на поле, і ми ішли за ними аж до дверей брами,23 І каже посланець Давидові: Ті люде переважили нас; вони вийшли проти нас у чисте поле; тодї мусїли ми напирати на них аж до міської брами;
24 А стрільці стріляли на твоїх рабів з муру, і померли дехто з царевих рабів, а також помер твій раб хіттеянин Урія.24 Тоді стріляли з мурів стрільці на служників твоїх, і [вмерли] деякі з служників царя; помер також і служник твій Урія хеттеянин.24 та з муру стали лучники на твоїх слуг стріляти, і деякі зо слуг царських згинули, - якихось вісімнадцять чоловік, - і твій слуга Урія хеттит, теж поліг там.”24 і лучники стріляли згори зі стіни на твоїх слуг і померли (деякі) з слуг царя, і твій раб Урія Хеттей помер.24 Та з муру стали стріляти стрелцї на рабів твоїх, так що полягли деякі з слуг твоїх, а вмер також і слуга твій Урія Гетїй.
25 І сказав Давид до посла: Так скажеш до Йоава: Нехай не буде злою в очах твоїх ця річ, бо меч пожирає то цього, то того. Підсиль війну свою проти міста, та й розвали його! І підбадьор його, Йоава!25 Тоді сказав Давид посланцеві: Отак скажи Йоавові: Нехай не пригнічує тебе ця справа; бо меч пожирає іноді того, іноді сього; Посиль війну твою супроти міста і зруйнуй його. Так підбадьор його.25 Тоді Давид сказав посланцеві: “Скажеш Йоавові: Не журись тим, бо меч пожирає то тут, то там. Посиль свій наступ на місто й зруйнуй його. Так ти підбадьориш його.”25 І сказав Давид до посла: Так скажеш до Йоава: Хай не буде злим це слово в твоїх очах, бо часом так і часом так пожирає меч. Підсили твою війну проти міста і знищ його і скріпи себе.25 І каже Давид посланцеві: Скажи так Йоабові: Не журись, бо меч пожерає то сього то того; бий сьміливо на город і зруйнуй його, та так підійми йому духа.
26 І прочула Урієва жінка, що помер її чоловік Урія, і голосила за своїм чоловіком.26 І почула дружина Урії, що помер Урія, чоловік її, і плакала по чоловікові своєму.26 Довідавшись жінка Урії, що її чоловік Урія поліг, заходилась оплакувати свого мужа.26 І почула жінка Урія, що помер Урія її муж, і оплакувала свого мужа.26 Довідавшись Урієва жінка, що чоловік її Урія полїг, оплакувала свого супруга.
27 А як минула жалоба, то Давид послав, і забрав її до свого дому, і вона стала йому за жінку, і породила йому сина. Та в Господніх очах була злою та річ, що оце зробив був Давид.27 Коли скінчився час плачу, Давид послав і забрав її в дім свій, і вона стала його дружиною, і народила йому сина. І була ця справа, яку вчинив Давид, злою в очах Господніх.27 А як пройшла жалоба, Давид послав за нею й узяв до свого дому, й вона стала йому за жінку й вродила йому сина. Та вчинок, якого допустився Давид, не сподобався Господеві.27 І минула жалоба, і Давид післав і привів її до свого дому, і вона стала йому за жінку і породила йому сина. І діло, яке вчинив Давид, виказалося поганим в очах Господа.27 Як же минув час плачу, послав Давид і приведено її в палату його, й стала вона йому жоною, й вродила йому сина. І було те, що вчинив Давид, не до вподоби Господеві.