1 Не хочу я, браття, щоб ви не знали, що під хмарою всі отці наші були, і всі перейшли через море, | 1 Не хочу я, браття, щоб ви не знали, що батьки ваші усі були під хмарою, і всі пройшли через море; | 1 Не хочу бо, брати, щоб ви не знали, що всі наші батьки були під хмарою, що всі перейшли через море, | 1 Не хочу, брати, щоб ви не знали, що всі наші батьки були під хмарою - і всі перейшли через море; | 1 Не хочу ж, браттє, щоб ви не знали, що отцї наші всї під хмарою були, і всї через море переходили; |
2 і всі охристилися в хмарі та в морі в Мойсея, | 2 І всі хрестилися в Мойсея у хмарі і в морі. | 2 що всі христились у Мойсея, у хмарі та в морі, | 2 усі хрестилися в Мойсеєві - у хмарі і в морі; | 2 і всї в Мойсея хрестили ся в хмарі і в морі; |
3 і всі їли ту саму поживу духовну, | 3 І всі їли одну і ту ж духовну їжу; | 3 що всі їли ту саму духовну страву, | 3 всі їли ту саму духовну їжу; | 3 і всї ту саму їжу духовну їли; |
4 і пили всі той самий духовний напій, бо пили від духовної скелі, що йшла вслід за ними, а та скеля був Христос! | 4 І всі пили одне й те ж духовне питво, бо пили з духовної Скелі що йшла за ними, а Скеля була Христос. | 4 що всі пили те саме духовне питво, бо пили з духовної, що йшла за ними, скелі - скеля ж був Христос. | 4 всі випили той самий духовний напій, бо пили з духовної скелі, що йшла слідом (за ними), - а та скеля - був Христос. | 4 і всї той самий напиток духовний пили; бо пили з духовної скелї, що йшла за ними, скеля ж була Христос. |
5 Але їх багатьох не вподобав був Бог, бо понищив Він їх у пустині. | 5 Але не для багатьох із них була добра воля Бога; бо вони уражені були в пустелі. | 5 Одначе, багато з них були не боговгодні, тому вони й полягли в пустині. | 5 Але не багатьох їх уподобав Бог, бо були повбивані в пустині. | 5 Та многих з них не вподобав Бог, бо поражені були в пустинї. |
6 А це були приклади нам, щоб ми пожадливі на зле не були, як були пожадливі й вони. | 6 А це були приклади для нас, щоб ми не були жадливими на лихе, як вони були жадливі. | 6 А сталося це, щоб нам бути прикладом, щоб ми лихого не пожадали, як вони пожадали. | 6 Ці ж приклади були для нас, щоб ми не були жадібні на зло, як були жадібні вони. | 6 Се ж стало ся нам прикладом, щоб не бажали лихого, яко ж і вони бажали. |
7 Не будьте також ідолянами, як деякі з них, як написано: Люди сіли, щоб їсти та пити, і встали, щоб грати. | 7 Не будьте також ідолопоклонниками, як деякі з них, про котрих написано: Народ сів їсти і пити, і підвівся грати. | 7 Та й ідолопоклонниками не ставайте, як деякі з них, як написано: «Народ сів їсти й пити, а потім устали забавлятись.» | 7 Не служіть ідолам, як деякі з них, як ото написано: Народ сів їсти й пити, і встав грати. | 7 Анї ідолослужителями не робіть ся, яко ж деякі з них, яко ж писано: Посїдали люде їсти й пити і встали грати. |
8 Не станьмо чинити блуду, як деякі з них блудодіяли, і полягло їх одного дня двадцять три тисячі. | 8 Не будемо блудодіяти, як деякі з них блудодіяли, і впродовж одного дня загинуло їх двадцять три тисячі. | 8 Ані не чинім розпусти, як деякі з них чинили, і полягло їх за один день двадцять три тисячі. | 8 Не піддаваймося розпусті, як деякі з них блудодіяли, - і полягло їх одного дня двадцять три тисячі. | 8 Анї робім перелюбу, як деякі з них робили, та й полягло їх за один день двайцять три тисячі. |
9 Ані не випробовуймо Христа, як деякі з них випробовували, та й від зміїв загинули. | 9 Не будемо спокушати Христа, як деякі з них спокушали, і загинули від гадюк. | 9 Ані не спокушаймо Господа, як деякі з них спокушали, то й від гадюк загинули. | 9 Не випробовуймо Христа, як деякі з них випробовували, - і від гадюк загинули. | 9 Анї спокушуймо Христа, яко ж деякі з тих спокушували, та й погинули від гадюк. |
10 Ані не нарікайте, як деякі з них нарікали, і загинули від погубителя. | 10 Не ремствуйте, як деякі з них ремствували, і загинули від винищувача. | 10 Ані не нарікайте, як деякі з них нарікали, то й від губителя загинули. | 10 Не нарікайте, як деякі з них нарікали, - і загинули від душогубця. | 10 Анї нарекаймо, яко ж деякі з них нарекали, та й погинули від губителя. |
11 Усе це трапилось з ними, як приклади, а написане нам на науку, бо за нашого часу кінець віку прийшов. | 11 Усе, що відбувалося з ними, як приклади, а описане для застереження нам, котрі сягнули останніх віків. | 11 Та все це сталося з ними як приклад; написано ж на науку нам, що дійшли до повноти віків. | 11 [Усе] це сталося з ними для прикладу, - і для нас воно написане як наука, для яких настали кінці віків. | 11 Усе ж се прикладами стало ся їм, прописано ж на науку нашу, на котрих конець віку прийшов. |
12 Тому то, хто думає, ніби стоїть він, нехай стережеться, щоб не впасти! | 12 А тому, хто гадає, що він стоїть, бережися, щоб не впасти. | 12 Тож, коли комусь здається, що він стоїть, нехай уважає, щоб не впав. | 12 Тому, хто вважає, що він стоїть, хай стережеться, щоб не впав. | 12 Тим же, хто думає стояти, нехай гледить, щоб не впав. |
13 Досягла вас спроба не інша, тільки людська; але вірний Бог, Який не попустить, щоб ви випробовувалися більше, ніж можете, але при спробі й полегшення дасть, щоб знести могли ви її. | 13 Вас запопала спокуса не інша, як людська, і вірний Бог, Котрий не попустить вам бути спокушеним над силу, але під час спокуси дасть також полегшення, аж так, щоб ви могли витримати її. | 13 Вас не спостигла ще спокуса понад людську силу. Бог вірний: він не допустить, щоб вас спокушувано над вашу спроможність, але разом із спокусою дасть вам змогу її перенести. | 13 На вас найшла лише людська спокуса. Але вірний Бог не допустить, щоб ви спокушалися понад міру, бо при спокусі дасть і вихід, аби ви могли її перенести. | 13 Не яка спокуса настигла на вас, тільки чоловіча; вірен же Бог, котрий не допустить, щоб ви були спокушені більш, нїж що здолїєте (знести); а зробить із спокусою й вихід, щоб ви здолїли знести. |
14 Тому, мої любі, утікайте від служіння ідолам. | 14 Отож, улюблені мої, втікайте від ідолослужіння. | 14 Тому, мої улюблені, втікайте від ідолопоклонства. | 14 Тому, мої улюблені, втікайте від служіння ідолам. | 14 Тим, любі мої, втїкайте від ідолського служення. |
15 Кажу, як розумним; судіть самі, що кажу я. | 15 Я кажу вам як розважливим; самі поміркуйте про те, що оповідаю; | 15 Я вам говорю як розумним: судіть ви самі, що кажу. | 15 Кажу як мудрим: судіть самі про те, що я кажу. | 15 Яко мудрим глаголю; судїть, що я глаголю: |
16 Чаша благословення, яку благословляємо, чи не спільнота то крови Христової? Хліб, який ломимо, чи не спільнота він тіла Христового? | 16 Чаша благословення, котру благословляємо, чи не є прилучення Крови Христової? Хліб, котрого ламаємо, чи не є прилучення Тіла Христового? | 16 Чаша благословення, що ми благословляємо, хіба не є причастям Христової крови? Хліб, що ламаємо, не є причастям Христового тіла? | 16 Чаша благословення, якою благословляємо, чи не є вона спільнотою у Христовій крові? Хліб, який ломимо, чи не є він спільнотою у Христовім тілі? | 16 Чаша благословення, котру благословляємо, хиба не єсть общеннє крови Христової? хлїб, що переломлюємо, хиба не єсть общеннє тїла Христового? |
17 Тому що один хліб, тіло одне нас багато, бо ми всі спільники хліба одного. | 17 Один хліб, і ми численні - одне тіло; бо всі причащаємося від одного хліба. | 17 Тому, що один хліб, - нас багато становить одне тіло, бо всі ми беремо участь у одному хлібі. | 17 Бо один хліб, - і ми, численні, є одним тілом; бо всі причащаємося з одного хліба. | 17 Бо один хлїб, одно тїло ми многі; всї бо від одного хлїба причащаємось. |
18 Погляньте на Ізраїля за тілом: чи ж ті, що жертви їдять, не спільники вівтаря? | 18 Подивіться на Ізраїля за плоттю: ті, котрі їдять пожертви, чи не учасники жертовника? | 18 Погляньте на Ізраїля за тілом: чи ж ті, що їдять жертви, не спільники з жертовником? | 18 Погляньте на Ізраїля тілесним зором: хіба ті, що їдять жертви, не є спільниками вівтаря? | 18 Погляньте на Ізраїля по тїлу; хиба ті, що їдять посьвяти, не спільники жертівнї? |
19 Тож що я кажу? Що ідольська жертва є щось? Чи що ідол є щось? | 19 То що я кажу? Що ідольська пожертва чогось варта? Або ідоложертовне щось важить? | 19 Що хочу цим сказати? Невже ідольська жертва є чимось? Або ідол є чимсь? | 19 То що ж я кажу? Що жертва ідолам є чимось, чи ідол чимось? | 19 що ж я кажу? що ідол що-небудь єсть? або посьвят ідолський що-небудь єсть? |
20 Ні, але те, що в жертву приносять, демонам, а не Богові в жертву приносять. Я ж не хочу, щоб ви спільниками для демонів стали. | 20 Нічогісінько! Але, що погани, приносячи пожертви, приносять бісам, а не Богові; бо я не хочу, щоб ви спілкувалися з бісами. | 20 Ні! А лиш те, що погани, коли щось жертвують, то жертвують бісам, не Богові. Я ж не хочу, щоб ви були спільниками бісів. | 20 (Ні,) бо те, що жертвують [погани], - бісам жертвують, а не Богові. Не хочу, щоб і ви були спільниками бісів. | 20 Нї, а що посьвячують погане, бісам посьвячують, а не Богові. Не хочу ж, щоб ви були спільниками бісів. |
21 Бо не можете пити чаші Господньої та чаші демонської; не можете бути спільниками Господнього столу й столу демонського. | 21 Не можете пити чашу Господню і чашу бісівську; не можете бути учасниками трапези Господньої і трапези бісівської. | 21 Не можете пити чаші Господньої і чаші бісівської; не можете бути учасниками столу Господнього і столу бісівського. | 21 Не можете пити з Господньої чаші і з бісівської чаші; не можете бути спільниками Господнього столу і столу бісівського. | 21 Не можете чашу Господню пити і чашу бісовську, не можете трапезї Господнїй причащати ся і трапезї бісовській. |
22 Чи ми дратуватимем Господа? Хіба ми потужніші за Нього? | 22 Невже ми наважимося дратувати Господа? Хіба ми сильніші від Нього? | 22 Чи будемо ж ми гнівити Господа? Чи ми - міцніші від нього? | 22 Чи будемо дратувати Господа? Чи ми є сильнішими від нього? | 22 Чи нам же роздражати Господа? хиба ми дужчі Його? |
23 Усе мені можна, та не все на пожиток. Усе мені можна, та будує не все! | 23 Усе мені дозволено, та не все корисне; все мені дозволено, та не все на науку. | 23 Усе дозволене, але не все корисне; усе дозволене, але не все будує. | 23 Усе [мені] можна, але не все корисне. Усе [мені] можна, але не все будує. | 23 Все менї можна, та не все на користь; все менї можна, та не все збудовує. |
24 Нехай не шукає ніхто свого власного, але кожен для ближнього! | 24 Ніхто не шукай свого, але кожний добра іншому ближньому; | 24 Ніхто хай не шукає для себе користи, лише - для другого. | 24 Хай ніхто не шукає свого власного, але [кожний] те, що для ближнього. | 24 Нїхто свого нехай не шукає, а кожен (того) що другого. |
25 Їжте все, що на ятках м'ясних продається, за сумління зовсім не турбуючись, | 25 Їжте все, що на торговищі продається, без найменшого сумніву, для спокою совісті. | 25 Їжте все, що на торговиці продається, нічого не розпитуючися заради сумління; | 25 Їжте все, що продають на торговищі, не зазнаючи докорів сумління, | 25 Все, що на торгу продаєть ся, їжте, нїчого не сумнячись задля совісти. |
26 Бо Господня земля, і все, що на ній! | 26 Бо Господня земля, і що виповнює її. | 26 Господня бо земля та її повнота. | 26 бо земля - Господня, і все, що на ній. | 26 Бо Господня земля і повня її. |
27 Як покличе вас хтось із невіруючих, і ви захочете піти, їжте все, що дадуть вам, за сумління зовсім не турбуючись. | 27 Якщо хтось з невірних покличе вас, і ви захочете піти, - то все, що вам запропонують, їжте без жодного сумніву, для спокою совісті. | 27 Як хтось із невіруючих вас запросить і ви згодилися піти, їжте все, що покладуть перед вами, нічого не розпитуючися заради сумління. | 27 Коли хто з невірних запросить вас і захочете піти, - їжте все, що вам запропонують, не сумніваючись совістю. | 27 Коли ж хто з невірних запрошує вас і схочете пійти, то все поставлене перед вами їжте, нїчого не сумнячись задля совісти. |
28 Коли ж скаже вам хтось: Це ідольська жертва, не їжте тоді через того, хто сказав, та через сумління! | 28 Але якщо хтось вам скаже: це ідоложертовне, - то не їжте заради того, хто повідав вам, і заради совісті; бо Господня земля, і все, що виповнює її. | 28 Але як хтось вам скаже: «Це було жертвоване ідолам!» - не їжте з-за того, хто попередив вас і сумління; | 28 Якщо ж хто вам скаже: Це жертва для ідолів, - не їжте задля того, хто (це) сказав, та й за совість. [Земля - Господня земля, і все, що на ній]. | 28 Коли ж хто вам скаже: Се ідолський посьвят, тодї не їжте задля того, хто вам сказав, і задля совісти; бо Господня земля і повня її. |
29 Говорю ж не про власне сумління, але іншого, чого б моя воля судилась сумлінням чужим? | 29 А совість завважую не свою власну, а іншого; бо нащо моїй свободі діставати осуд від чужої совісті інших людей? | 29 сумління ж, кажу, не свого, а іншого. Чому бо моя свобода мала б судитись іншого сумлінням? | 29 Совість маю на думці не свою, але іншого. Бо чому моя свобода має судитися совістю іншого? | 29 Про совість же я кажу, не про свою, а про другого; чого бо вільність моя судити маєть ся від совісти другого? |
30 Коли я стаю спільником їжі з подякою, чому мене зневажають за те, за що дякую я? | 30 Якщо я з удячності приймаю їжу, то нащо карати мене за те, за що я дякую? | 30 Як я щось споживаю з подякою, чому б мене ганити за те, за що я дякую? | 30 Коли я дякую за їжу, то навіщо зневажають мене за те, за що я дякую? | 30 Коли ж я благодаттю причащаю ся, на що менї хулу приймати (за те), за що дякую? |
31 Тож, коли ви їсте, чи коли ви п'єте, або коли інше що робите, усе на Божу славу робіть! | 31 Отож, чи їсте, чи п'єте, чи інше щось чините, все чиніть для слави Божої. | 31 Чи ви, отже, їсте, чи п'єте, чи щонебудь робите, усе робіть на славу Божу! | 31 Отже, коли їсте, коли п'єте, чи щось інше робите, - все робіть на славу Божу. | 31 Оце ж, чи то їсте, чи пєте, чи що инше робите, все на славу Божу робіть. |
32 Не робіть спокуси юдеям та гелленам, та Церкві Божій, | 32 Не будьте спокусою ні юдеям, ні грекам, ні Церкві Божій. | 32 Не будьте причиною спокуси ні для юдеїв, ні для поган, ні для Божої Церкви. | 32 Не вводьте у спокусу юдеїв, і греків, і Церкви Божої, | 32 Не будьте спотиканнєм нї Жидам, нї Грекам, нї церкві Божій, |
33 як догоджую й я всім у всьому, не шукаючи в тому пожитку свого, але пожитку для багатьох, щоб спаслися вони. | 33 Оскільки я догоджаю всім у всьому, шукаючи не своєї користі, але користі багатьох, щоб вони врятувалися. | 33 Отак і я сам намагаюся догодити всім у всьому, не шукаючи для себе користи, лише для багатьох, щоб спаслися. | 33 так, як і я в усьому всім догоджаю, не шукаючи своєї користи, але для користи багатьох, щоб спаслися. | 33 яко ж і я у всьому всїм годжу, не своєї шукаючи користи, а користи многих, щоб спасли ся. |