1 Не хочу я, браття, щоб ви не знали, що під хмарою всі отці наші були, і всі перейшли через море,1 Не хочу я, браття, щоб ви не знали, що батьки ваші усі були під хмарою, і всі пройшли через море;1 Не хочу бо, брати, щоб ви не знали, що всі наші батьки були під хмарою, що всі перейшли через море,1 Не хочу, брати, щоб ви не знали, що всі наші батьки були під хмарою - і всі перейшли через море;1 Не хочу ж, браттє, щоб ви не знали, що отцї наші всї під хмарою були, і всї через море переходили;
2 і всі охристилися в хмарі та в морі в Мойсея,2 І всі хрестилися в Мойсея у хмарі і в морі.2 що всі христились у Мойсея, у хмарі та в морі,2 усі хрестилися в Мойсеєві - у хмарі і в морі;2 і всї в Мойсея хрестили ся в хмарі і в морі;
3 і всі їли ту саму поживу духовну,3 І всі їли одну і ту ж духовну їжу;3 що всі їли ту саму духовну страву,3 всі їли ту саму духовну їжу;3 і всї ту саму їжу духовну їли;
4 і пили всі той самий духовний напій, бо пили від духовної скелі, що йшла вслід за ними, а та скеля був Христос!4 І всі пили одне й те ж духовне питво, бо пили з духовної Скелі що йшла за ними, а Скеля була Христос.4 що всі пили те саме духовне питво, бо пили з духовної, що йшла за ними, скелі - скеля ж був Христос.4 всі випили той самий духовний напій, бо пили з духовної скелі, що йшла слідом (за ними), - а та скеля - був Христос.4 і всї той самий напиток духовний пили; бо пили з духовної скелї, що йшла за ними, скеля ж була Христос.
5 Але їх багатьох не вподобав був Бог, бо понищив Він їх у пустині.5 Але не для багатьох із них була добра воля Бога; бо вони уражені були в пустелі.5 Одначе, багато з них були не боговгодні, тому вони й полягли в пустині.5 Але не багатьох їх уподобав Бог, бо були повбивані в пустині.5 Та многих з них не вподобав Бог, бо поражені були в пустинї.
6 А це були приклади нам, щоб ми пожадливі на зле не були, як були пожадливі й вони.6 А це були приклади для нас, щоб ми не були жадливими на лихе, як вони були жадливі.6 А сталося це, щоб нам бути прикладом, щоб ми лихого не пожадали, як вони пожадали.6 Ці ж приклади були для нас, щоб ми не були жадібні на зло, як були жадібні вони.6 Се ж стало ся нам прикладом, щоб не бажали лихого, яко ж і вони бажали.
7 Не будьте також ідолянами, як деякі з них, як написано: Люди сіли, щоб їсти та пити, і встали, щоб грати.7 Не будьте також ідолопоклонниками, як деякі з них, про котрих написано: Народ сів їсти і пити, і підвівся грати.7 Та й ідолопоклонниками не ставайте, як деякі з них, як написано: «Народ сів їсти й пити, а потім устали забавлятись.»7 Не служіть ідолам, як деякі з них, як ото написано: Народ сів їсти й пити, і встав грати.7 Анї ідолослужителями не робіть ся, яко ж деякі з них, яко ж писано: Посїдали люде їсти й пити і встали грати.
8 Не станьмо чинити блуду, як деякі з них блудодіяли, і полягло їх одного дня двадцять три тисячі.8 Не будемо блудодіяти, як деякі з них блудодіяли, і впродовж одного дня загинуло їх двадцять три тисячі.8 Ані не чинім розпусти, як деякі з них чинили, і полягло їх за один день двадцять три тисячі.8 Не піддаваймося розпусті, як деякі з них блудодіяли, - і полягло їх одного дня двадцять три тисячі.8 Анї робім перелюбу, як деякі з них робили, та й полягло їх за один день двайцять три тисячі.
9 Ані не випробовуймо Христа, як деякі з них випробовували, та й від зміїв загинули.9 Не будемо спокушати Христа, як деякі з них спокушали, і загинули від гадюк.9 Ані не спокушаймо Господа, як деякі з них спокушали, то й від гадюк загинули.9 Не випробовуймо Христа, як деякі з них випробовували, - і від гадюк загинули.9 Анї спокушуймо Христа, яко ж деякі з тих спокушували, та й погинули від гадюк.
10 Ані не нарікайте, як деякі з них нарікали, і загинули від погубителя.10 Не ремствуйте, як деякі з них ремствували, і загинули від винищувача.10 Ані не нарікайте, як деякі з них нарікали, то й від губителя загинули.10 Не нарікайте, як деякі з них нарікали, - і загинули від душогубця.10 Анї нарекаймо, яко ж деякі з них нарекали, та й погинули від губителя.
11 Усе це трапилось з ними, як приклади, а написане нам на науку, бо за нашого часу кінець віку прийшов.11 Усе, що відбувалося з ними, як приклади, а описане для застереження нам, котрі сягнули останніх віків.11 Та все це сталося з ними як приклад; написано ж на науку нам, що дійшли до повноти віків.11 [Усе] це сталося з ними для прикладу, - і для нас воно написане як наука, для яких настали кінці віків.11 Усе ж се прикладами стало ся їм, прописано ж на науку нашу, на котрих конець віку прийшов.
12 Тому то, хто думає, ніби стоїть він, нехай стережеться, щоб не впасти!12 А тому, хто гадає, що він стоїть, бережися, щоб не впасти.12 Тож, коли комусь здається, що він стоїть, нехай уважає, щоб не впав.12 Тому, хто вважає, що він стоїть, хай стережеться, щоб не впав.12 Тим же, хто думає стояти, нехай гледить, щоб не впав.
13 Досягла вас спроба не інша, тільки людська; але вірний Бог, Який не попустить, щоб ви випробовувалися більше, ніж можете, але при спробі й полегшення дасть, щоб знести могли ви її.13 Вас запопала спокуса не інша, як людська, і вірний Бог, Котрий не попустить вам бути спокушеним над силу, але під час спокуси дасть також полегшення, аж так, щоб ви могли витримати її.13 Вас не спостигла ще спокуса понад людську силу. Бог вірний: він не допустить, щоб вас спокушувано над вашу спроможність, але разом із спокусою дасть вам змогу її перенести.13 На вас найшла лише людська спокуса. Але вірний Бог не допустить, щоб ви спокушалися понад міру, бо при спокусі дасть і вихід, аби ви могли її перенести.13 Не яка спокуса настигла на вас, тільки чоловіча; вірен же Бог, котрий не допустить, щоб ви були спокушені більш, нїж що здолїєте (знести); а зробить із спокусою й вихід, щоб ви здолїли знести.
14 Тому, мої любі, утікайте від служіння ідолам.14 Отож, улюблені мої, втікайте від ідолослужіння.14 Тому, мої улюблені, втікайте від ідолопоклонства.14 Тому, мої улюблені, втікайте від служіння ідолам.14 Тим, любі мої, втїкайте від ідолського служення.
15 Кажу, як розумним; судіть самі, що кажу я.15 Я кажу вам як розважливим; самі поміркуйте про те, що оповідаю;15 Я вам говорю як розумним: судіть ви самі, що кажу.15 Кажу як мудрим: судіть самі про те, що я кажу.15 Яко мудрим глаголю; судїть, що я глаголю:
16 Чаша благословення, яку благословляємо, чи не спільнота то крови Христової? Хліб, який ломимо, чи не спільнота він тіла Христового?16 Чаша благословення, котру благословляємо, чи не є прилучення Крови Христової? Хліб, котрого ламаємо, чи не є прилучення Тіла Христового?16 Чаша благословення, що ми благословляємо, хіба не є причастям Христової крови? Хліб, що ламаємо, не є причастям Христового тіла?16 Чаша благословення, якою благословляємо, чи не є вона спільнотою у Христовій крові? Хліб, який ломимо, чи не є він спільнотою у Христовім тілі?16 Чаша благословення, котру благословляємо, хиба не єсть общеннє крови Христової? хлїб, що переломлюємо, хиба не єсть общеннє тїла Христового?
17 Тому що один хліб, тіло одне нас багато, бо ми всі спільники хліба одного.17 Один хліб, і ми численні - одне тіло; бо всі причащаємося від одного хліба.17 Тому, що один хліб, - нас багато становить одне тіло, бо всі ми беремо участь у одному хлібі.17 Бо один хліб, - і ми, численні, є одним тілом; бо всі причащаємося з одного хліба.17 Бо один хлїб, одно тїло ми многі; всї бо від одного хлїба причащаємось.
18 Погляньте на Ізраїля за тілом: чи ж ті, що жертви їдять, не спільники вівтаря?18 Подивіться на Ізраїля за плоттю: ті, котрі їдять пожертви, чи не учасники жертовника?18 Погляньте на Ізраїля за тілом: чи ж ті, що їдять жертви, не спільники з жертовником?18 Погляньте на Ізраїля тілесним зором: хіба ті, що їдять жертви, не є спільниками вівтаря?18 Погляньте на Ізраїля по тїлу; хиба ті, що їдять посьвяти, не спільники жертівнї?
19 Тож що я кажу? Що ідольська жертва є щось? Чи що ідол є щось?19 То що я кажу? Що ідольська пожертва чогось варта? Або ідоложертовне щось важить?19 Що хочу цим сказати? Невже ідольська жертва є чимось? Або ідол є чимсь?19 То що ж я кажу? Що жертва ідолам є чимось, чи ідол чимось?19 що ж я кажу? що ідол що-небудь єсть? або посьвят ідолський що-небудь єсть?
20 Ні, але те, що в жертву приносять, демонам, а не Богові в жертву приносять. Я ж не хочу, щоб ви спільниками для демонів стали.20 Нічогісінько! Але, що погани, приносячи пожертви, приносять бісам, а не Богові; бо я не хочу, щоб ви спілкувалися з бісами.20 Ні! А лиш те, що погани, коли щось жертвують, то жертвують бісам, не Богові. Я ж не хочу, щоб ви були спільниками бісів.20 (Ні,) бо те, що жертвують [погани], - бісам жертвують, а не Богові. Не хочу, щоб і ви були спільниками бісів.20 Нї, а що посьвячують погане, бісам посьвячують, а не Богові. Не хочу ж, щоб ви були спільниками бісів.
21 Бо не можете пити чаші Господньої та чаші демонської; не можете бути спільниками Господнього столу й столу демонського.21 Не можете пити чашу Господню і чашу бісівську; не можете бути учасниками трапези Господньої і трапези бісівської.21 Не можете пити чаші Господньої і чаші бісівської; не можете бути учасниками столу Господнього і столу бісівського.21 Не можете пити з Господньої чаші і з бісівської чаші; не можете бути спільниками Господнього столу і столу бісівського.21 Не можете чашу Господню пити і чашу бісовську, не можете трапезї Господнїй причащати ся і трапезї бісовській.
22 Чи ми дратуватимем Господа? Хіба ми потужніші за Нього?22 Невже ми наважимося дратувати Господа? Хіба ми сильніші від Нього?22 Чи будемо ж ми гнівити Господа? Чи ми - міцніші від нього?22 Чи будемо дратувати Господа? Чи ми є сильнішими від нього?22 Чи нам же роздражати Господа? хиба ми дужчі Його?
23 Усе мені можна, та не все на пожиток. Усе мені можна, та будує не все!23 Усе мені дозволено, та не все корисне; все мені дозволено, та не все на науку.23 Усе дозволене, але не все корисне; усе дозволене, але не все будує.23 Усе [мені] можна, але не все корисне. Усе [мені] можна, але не все будує.23 Все менї можна, та не все на користь; все менї можна, та не все збудовує.
24 Нехай не шукає ніхто свого власного, але кожен для ближнього!24 Ніхто не шукай свого, але кожний добра іншому ближньому;24 Ніхто хай не шукає для себе користи, лише - для другого.24 Хай ніхто не шукає свого власного, але [кожний] те, що для ближнього.24 Нїхто свого нехай не шукає, а кожен (того) що другого.
25 Їжте все, що на ятках м'ясних продається, за сумління зовсім не турбуючись,25 Їжте все, що на торговищі продається, без найменшого сумніву, для спокою совісті.25 Їжте все, що на торговиці продається, нічого не розпитуючися заради сумління;25 Їжте все, що продають на торговищі, не зазнаючи докорів сумління,25 Все, що на торгу продаєть ся, їжте, нїчого не сумнячись задля совісти.
26 Бо Господня земля, і все, що на ній!26 Бо Господня земля, і що виповнює її.26 Господня бо земля та її повнота.26 бо земля - Господня, і все, що на ній.26 Бо Господня земля і повня її.
27 Як покличе вас хтось із невіруючих, і ви захочете піти, їжте все, що дадуть вам, за сумління зовсім не турбуючись.27 Якщо хтось з невірних покличе вас, і ви захочете піти, - то все, що вам запропонують, їжте без жодного сумніву, для спокою совісті.27 Як хтось із невіруючих вас запросить і ви згодилися піти, їжте все, що покладуть перед вами, нічого не розпитуючися заради сумління.27 Коли хто з невірних запросить вас і захочете піти, - їжте все, що вам запропонують, не сумніваючись совістю.27 Коли ж хто з невірних запрошує вас і схочете пійти, то все поставлене перед вами їжте, нїчого не сумнячись задля совісти.
28 Коли ж скаже вам хтось: Це ідольська жертва, не їжте тоді через того, хто сказав, та через сумління!28 Але якщо хтось вам скаже: це ідоложертовне, - то не їжте заради того, хто повідав вам, і заради совісті; бо Господня земля, і все, що виповнює її.28 Але як хтось вам скаже: «Це було жертвоване ідолам!» - не їжте з-за того, хто попередив вас і сумління;28 Якщо ж хто вам скаже: Це жертва для ідолів, - не їжте задля того, хто (це) сказав, та й за совість. [Земля - Господня земля, і все, що на ній].28 Коли ж хто вам скаже: Се ідолський посьвят, тодї не їжте задля того, хто вам сказав, і задля совісти; бо Господня земля і повня її.
29 Говорю ж не про власне сумління, але іншого, чого б моя воля судилась сумлінням чужим?29 А совість завважую не свою власну, а іншого; бо нащо моїй свободі діставати осуд від чужої совісті інших людей?29 сумління ж, кажу, не свого, а іншого. Чому бо моя свобода мала б судитись іншого сумлінням?29 Совість маю на думці не свою, але іншого. Бо чому моя свобода має судитися совістю іншого?29 Про совість же я кажу, не про свою, а про другого; чого бо вільність моя судити маєть ся від совісти другого?
30 Коли я стаю спільником їжі з подякою, чому мене зневажають за те, за що дякую я?30 Якщо я з удячності приймаю їжу, то нащо карати мене за те, за що я дякую?30 Як я щось споживаю з подякою, чому б мене ганити за те, за що я дякую?30 Коли я дякую за їжу, то навіщо зневажають мене за те, за що я дякую?30 Коли ж я благодаттю причащаю ся, на що менї хулу приймати (за те), за що дякую?
31 Тож, коли ви їсте, чи коли ви п'єте, або коли інше що робите, усе на Божу славу робіть!31 Отож, чи їсте, чи п'єте, чи інше щось чините, все чиніть для слави Божої.31 Чи ви, отже, їсте, чи п'єте, чи щонебудь робите, усе робіть на славу Божу!31 Отже, коли їсте, коли п'єте, чи щось інше робите, - все робіть на славу Божу.31 Оце ж, чи то їсте, чи пєте, чи що инше робите, все на славу Божу робіть.
32 Не робіть спокуси юдеям та гелленам, та Церкві Божій,32 Не будьте спокусою ні юдеям, ні грекам, ні Церкві Божій.32 Не будьте причиною спокуси ні для юдеїв, ні для поган, ні для Божої Церкви.32 Не вводьте у спокусу юдеїв, і греків, і Церкви Божої,32 Не будьте спотиканнєм нї Жидам, нї Грекам, нї церкві Божій,
33 як догоджую й я всім у всьому, не шукаючи в тому пожитку свого, але пожитку для багатьох, щоб спаслися вони.33 Оскільки я догоджаю всім у всьому, шукаючи не своєї користі, але користі багатьох, щоб вони врятувалися.33 Отак і я сам намагаюся догодити всім у всьому, не шукаючи для себе користи, лише для багатьох, щоб спаслися.33 так, як і я в усьому всім догоджаю, не шукаючи своєї користи, але для користи багатьох, щоб спаслися.33 яко ж і я у всьому всїм годжу, не своєї шукаючи користи, а користи многих, щоб спасли ся.