1 Юда, раб Ісуса Христа, а брат Якова, покликаним, улюбленим у Бозі Отці та збереженим Ісусом Христом: | 1 Юда, служник Ісуса Христа, брат Якова, покликаним, котрі освячені Богом Батьком і збережені Ісусом Христом: | 1 Юда, слуга Ісуса Христа, брат Якова, покликаним, любим у Бозі Отці і збереженим Ісусові Христові: | 1 Юда, раб Ісуса Христа, брат Якова, - покликаним, улюбленим у Бозі Батькові та збереженим Ісусом Христом: | 1 Юда, слуга Ісуса Христа, брат же Яковів, - покликаним, од Бога Отця осьвяченним, а Ісусом Христом охороненим: |
2 милість вам, і мир, і любов хай примножиться! | 2 Милість вам і мир та любов нехай примножиться. | 2 хай милосердя, мир і любов вам примножиться! | 2 милосердя вам, і мир, і любов хай примножаться! | 2 милость вам і впокій і любов нехай умножить ся. |
3 Улюблені, всяке дбання чинивши писати до вас про наше спільне спасіння, я признав за потрібне писати до вас, благаючи боротись за віру, раз дану святим. | 3 Улюблені! Хоч маю ревність писати вам про загальний порятунок, я вважаю за необхідне написати вам і закликати вас стояти за віру, певного часу передану святим. | 3 Любі, докладаючи всієї пильности написати вам про наше спільне спасіння, вважаю за конечне написати вам, щоб заохотити вас боротися за віру, раз назавжди передану святим. | 3 Улюблені, роблячи всяке старання, щоб писати вам про наше спільне спасіння, я визнав за необхідне написати вам, благаючи, щоб ви боролися за віру, раз передану святим. | 3 Любі, стараючись з усією пильностю писати вам про спільне спасеннє, вважав я за конечне написати вам, вговорюючи, щоб боролись за віру, сьвятим раз передану. |
4 Бо крадькома повходили деякі люди, на цей осуд віддавна призначені, безбожні, що благодать нашого Бога обертають у розпусту, і відкидаються єдиного Владики і Господа нашого Ісуса Христа. | 4 Бо підкралися деякі люди, здавна призначені до цього осудження, нечестиві, які обертають благодать Бога нашого на привід до розпусти і зрікаються єдиного Володаря Бога і Господа нашого Ісуса Христа. | 4 Бо до вас просмикнулись деякі люди, що були здавна призначені на засуд: безбожні, які благодать Бога нашого обертають на розпусту й відрікаються від нашого єдиного Владики і Господа Ісуса Христа. | 4 Бо увійшли деякі люди, віддавна призначені на цей осуд, безбожні, які ласку нашого Бога обертають на розпусту та зрікаються єдиного Володаря [Бога] і нашого Господа Ісуса Христа. | 4 Повлазили бо деякі люде, давно призначені на сей суд, безбожні, що благодать Бога нашого обертають на розпусту, і самого Владики Бога і Господа нашого Ісуса Христа одрікають ся. |
5 А я хочу нагадати вам, що раз усе знаєте, що Господь визволив людей від землі єгипетської, а згодом вигубив тих, хто не вірував. | 5 Я хочу нагадати вам, хоч ви вже знаєте це, що Господь, визволивши народ з єгипетської землі, згодом вигубив тих, що зневірилися, | 5 Я хочу нагадати вам, - хоч знаєте все, - що Господь, визволивши людей з Єгипетського краю, згодом віддав на погибель тих, які не вірували. | 5 Нагадати ж вам хочу, хоч ви все знаєте, що Господь, визволивши народ з Єгипетської землі, пізніше вигубив тих, що не повірили. | 5 Приганути ж хочу вам, котрі загально се знаєте, що Господь, хоч спас нарід із землї Єгипецької, то опісля погубив тих, що не вірували. |
6 І Анголів, що не зберегли початкового стану свого, але кинули житло своє, Він зберіг у вічних кайданах під темрявою на суд великого дня. | 6 І ангелів, котрі не зберегли своєї гідности, але покинули житло своє, стереже у вічних кайданах, під мороком, на суд великого дня. | 6 І ангелів, що не зберегли свого достоїнства, а полишили власне житло, зберіг у кайданах вічних, під темрявою, на суд великого дня. | 6 І ангелів, які не зберегли свого початкового стану, але покинули своє житло, зберіг у вічних кайданах під темрявою на суд великого дня. | 6 І ангелів, що не схоронили свого начальства, оставивших свої оселї, про суд великого дня вічнїми оковами під темрявою схоронив. |
7 Як Содом і Гоморра та міста коло них, що таким самим способом чинили перелюб та ходили за іншим тілом, понесли кару вічного огню, і поставлені в приклад, | 7 Як Содом і Гомора і довколишні міста, що так само блудодіяли і ходили за іншою плоттю, зазнавши кари вогню вічного, стали прикладом, – | 7 Так само Содом і Гомора з сусідніми містами, - які, подібно до них, віддались були розпусті й кинулися за іншим тілом, - лежать як приклад, скарані вічним вогнем. | 7 Також Содома і Гомора та довколишні міста, що подібним до них способом чинили розпусту й ходили за іншим тілом, зазнали кари вічного вогню, і взяті за приклад. | 7 Як Содома і Гоморра, і городи кругом них, що, подібно їм, жили в перелюбі і ходили в слїд за иншим тїлом, принявши кару вічнього огня, виставлені яко приклад; |
8 так само буде й цим сновидам, що опоганюють тіло, погорджують владами, зневажають слави. | 8 Так само станеться й з оцими мрійниками, котрі опоганюють плоть, нехтують старшими і лихословлять високу владу. | 8 Одначе і ці також в маячінні бруднять тіло, нехтують Божою владою і зневажають величчя. | 8 Так само й ці сновиди поганять тіло; владництво ж відкидають, а славу зневажають. | 8 так і сї сновиди опоганюють тїло, начальством же гордують, а на власть хулять. |
9 І сам Архангол Михаїл, коли сперечався з дияволом і говорив про Мойсеєве тіло, не наважився винести суду зневажливого, а сказав: Хай Господь докорить тобі! | 9 Михаїл Архангел, коли розмовляв з дияволом, сперечаючись про Мойсеєве тіло, не посмів висловити докірливого осуду, але сказав: Нехай заборонить тобі Господь. | 9 І тоді, як сам архангел Михаїл, змагаючись із дияволом і сперечаючись із ним про тіло Мойсея, не наважився винести зневажливого суду, а сказав: «Нехай тебе Господь судить», - | 9 І сам архангел Михайло, коли сперечався з дияволом та говорив про тіло Мойсеєве, не наважився винести зневажливого суду, сказав: Хай докорить тобі Господь. | 9 Михаіл же Архангел, коли, змагаючись з дияволом, говорив про Мойсейове тїло, не поважив ся піднести проти нього суду докоряючого, а сказав: Нехай Господь загрозить тобі: |
10 А ці зневажають, чого не знають; а що знають із природи, як німа звірина, то й у тому псуються. | 10 А оці лихословлять те, чого не знають, а тим, що знають за природою, мов німа звірина, розбещують себе. | 10 то ці зневажають те, чого не знають; а що, немов та нерозумна звірина, з природи знають, -те їх погубляє. | 10 А ці гудять те, чого не знають; коли що знають із природи, мов безсловесна худоба, то й у тому себе гублять. | 10 Сї ж, чого не розуміють, хулять; що ж по природї, як безсловесні зьвірі, розуміють, у сьому поганять себе. |
11 Горе їм, бо пішли вони дорогою Каїновою, і попали в обману Валаамової заплати, і загинули в бунті Корея! | 11 Горе їм, тому що йдуть шляхом Каїновим, піддаються спокусі хабарів, як Валаам, і в затятості гинуть, мов Корей. | 11 Горе їм, бо вони пішли дорогою Каїна і, на відплату, потрапили в обман Валаама й у бунті Корея загинули. | 11 Лихо їм, бо вони пішли дорогою Каїновою, і попали в оману Валаамової винагороди й загинули в бунті Корея. | 11 Горе їм, бо пійшли вони дорогою Каіна, попались в обману нагороди Валаама, і погибли в бунтї як Корей. |
12 Вони скелі підводні на ваших вечерях любови, бо з вами без страху їдять та себе попасають; хмари безводні, що носяться вітром; осінні дерева безплідні, двічі померлі, викорінені; | 12 Такі бувають спокусою на ваших вечерях любови: бенкетуючи з вами, без страху виповнюють себе; це – хмари безводні, що їх вітер носить; осінні дерева безплідні, двічі померлі і викорінені; | 12 Вони -підводні скелі на бенкетах ваших, які живляться безсоромно з вами й самих себе випасають; хмари безводні, вітрами гнані; дерева, що пізно восени безплідні, двічі померлі, вирвані з корінням; | 12 Вони - підводні скелі на ваших бенкетах, що без страху їдять з вами, попасаючи самих себе; це безводні хмари, гнані вітрами; безплідні осінні дерева, двічі померлі й викорінені; | 12 Се погань (на вечерях) милостинї вашої, що живлять ся з вами без страху, і пасуть ся; хмари безводні, од вітрів ношені; дерева осїнні, безовочні, двічи умерші, викорінені; |
13 люті хвилі морські, що з піною викидають власний сором; зорі блудні, що для них морок темряви бережеться повік. | 13 Несамовиті хвилі морські, що піняться ганьбою своєю; зорі заблуклі, котрим зберігається морок пітьми навіки. | 13 люті морські хвилі, що власним соромом шумують; зорі блукаючі, яким пречорна темрява збережена повіки. | 13 розбурхані морські хвилі, що піняться власним соромом; облудні зорі, для яких вічно зберігається морок темряви. | 13 люті филї морські, що пінять ся своїм соромом, блукаючі звізди, котрим чорна темрява на віки хоронить ся. |
14 Про них же звіщав був Енох, сьомий від Адама, і казав: Ось іде Господь зо Своїми десятками тисяч святих, | 14 Про них пророкував і Енох, сьомий від Адама, кажучи: Ось, іде Господь із десятками тисяч святих Ангелів Своїх, – | 14 Про них також пророкував Енох, сьомий від Адама, кажучи: «Ось прибув Господь із своїми десятками тисяч святих, | 14 Про них пророкував сьомий від Адама, Єнох, кажучи: Ось прийшов Господь з десятками тисяч своїх святих [ангелів], | 14 Пророкував же про сих і семий від Адама, Енох, глаголючи: `Ось, ійде Господь із тисячами сьвятих своїх, |
15 щоб суд учинити над усіма, і винуватити всіх безбожних за всі вчинки безбожности їхньої, що безбожно накоїли, та за всі жорстокі слова, що їх говорили на Нього безбожні грішники. | 15 Звершити суд над усіма і звинуватити усіх поміж ними нечестивих за всі справи, котрі вчинило їхнє безчестя, і за всі жорстокі слова, котрі виповідали на Нього нечестиві грішники. | 15 щоб учинити суд над усіма й виявити всім безбожним усі вчинки їхньої безбожности, які вони безбожно накоїли, та всі зневаги, що проти нього говорили оті грішники безбожні.» | 15 щоб учинити суд над усіма, й винуватити всі душі в усіх ділах їхньої безбожности, що вони безбожно накоїли; і за всі жорстокості, які висловлювали проти нього безбожні грішники. | 15 зробити суд над усїма, і докорити між ними усїх безбожних, за всї дїла безбожностї їх, що безбожно накоїли, і за всї жорстокостї, що говорили проти Нього грішники безбожні.` |
16 Це ремствувачі, незадоволені з долі своєї, що ходять у своїх пожадливостях, а уста їхні говорять чванливе; вони вихваляють особи для зиску! | 16 Це – ті, що ремствують, нічим не вдоволені і чинять за своїми похотями нечестиво і беззаконно; уста їхні виповідають чванливі слова; вони виявляють упередженість для зиску. | 16 Вони ремствують, нарікають на свою долю й у своїх пожадливостях перебувають; уста ж їхні промовляють гордовито, підлещуються для користи. | 16 Це ті, що ремствують, нарікають на долю, ходять у своїх хтивостях, і їхні вуста кажуть пихате; вони підлещуються для користи. | 16 Се миркачі, докорителї, що ходять по хотїнню своєму; і уста їх говорять гордо, і поважають лиця задля користи. |
17 А ви, улюблені, згадуйте слова, що їх давніше казали апостоли Господа нашого Ісуса Христа, | 17 Але ви, улюблені, пам‘ятайте, що вам провістили Апостоли Господа нашого Ісуса Христа. | 17 Ви ж, любі, пригадайте собі те, що вам передсказали апостоли Господа нашого Ісуса Христа, | 17 А ви, улюблені, згадуйте слова, що їх раніше сказали апостоли нашого Господа Ісуса Христа, | 17 Ви ж, любі, згадуйте слова, проречені від апостолів Господа нашого Ісуса Христа; |
18 які вам говорили: За останнього часу будуть глузії, що ходитимуть за своїми пожадливостями та безбожністю. | 18 Вони казали вам, що останнього часу з‘являться лайливці, що чинитимуть за своїми нечестивими похотями. | 18 які вам говорили: «Останнього часу будуть насмішники, що діятимуть у своїх похотях безбожних.» | 18 які звіщали вам: Останнім часом будуть насмішники, що ходитимуть за своїми безбожними хтивостями. | 18 бо вони казали вам, що останнього часу будуть ругателї, що ходять по хотїнню свого безбожя. |
19 Це ті, хто відлучується від єдности, тілесні, що духа не мають. | 19 Це – люди, які відділяють себе від єдности у вірі, тілесні, що не мають Духа. | 19 Це ті, що розбрат сіють, тварини, що не мають духу. | 19 Це ті, що порушують єдність, вони тілесні, духа не мають. | 19 Се ті, що відлучають ся (від єдности віри,) тїлесні, що не мають Духа. |
20 А ви, улюблені, будуйте себе найсвятішою вашою вірою, моліться Духом Святим, | 20 А ви, улюблені, святою вірою своєю себе надихаючи, моліться Духом Святим, | 20 Ви ж, любі, що будуєтеся вашою найсвятішою вірою і молитесь у Святім Дусі, | 20 Ви ж, улюблені, будуйте себе вашою дуже святою вірою, моліться в святім Дусі, | 20 Ви ж, любі, найсьвятїщою вашою вірою будуйте ся, і в Духові сьвятому молїть ся, |
21 бережіть себе самих у Божій любові, і чекайте милости Господа нашого Ісуса Христа для вічного життя. | 21 Бережіть себе в любові Божій, наджидаючи милости від Господа нашого Ісуса Христа, для вічного життя. | 21 бережіть себе самих у любові Божій, очікуючи милости Господа нашого Ісуса Христа для вічного життя. | 21 бережіть себе в Божій любові, очікуючи милости нашого Господа Ісуса Христа на вічне життя. | 21 і себе в любові Божій хоронїть, дожидаючи милости Господа нашого Ісуса Христа до життя вічнього. |
22 І до одних, хто вагається, будьте милостиві, | 22 І до одних будьте милостиві, з поміркованістю; | 22 Тих, що вагаються, старайтеся переконати; | 22 Тож будьте милостиві до тих, що вагаються, | 22 Також инших милуйте, розсуджуючи; |
23 спасайте і виривайте з огню, а до інших будьте милосердні зо страхом, і ненавидьте навіть одежу, опоганену від тіла! | 23 А інших страхом рятуйте, вириваючи з вогню, і зі страхом викривайте, гидуючи навіть одежею, котра опоганена плоттю. | 23 інших рятуйте, вириваючи з вогню; до інших майте повне страху милосердя, ненавидьте навіть одежу, забруднену тілом. | 23 інших спасайте, вириваючи з вогню, ще до інших будьте милосерді зі страхом, ненавидьте навіть одіж, опоганену від тіла. | 23 инших же страхом спасайте, вихоплюючи з огня, ненавидячи ще й одежу, од тїла опоганену. |
24 А Тому, Хто може вас зберегти від упадку, і поставити перед Своєю славою непорочними в радості, | 24 А Тому, Хто може вас уберегти від падіння і поставити перед славою Своєю непорочними в радості, | 24 Тому ж, хто може зберегти вас від занепаду й поставити перед славою своєю непорочними в радості, | 24 А тому, хто може зберегти вас від падіння і поставити перед своєю славою непорочними в радості, | 24 Тому ж, що може вас оберегати без спотикання, і поставити перед славою своєю непорочних в радостї, |
25 Єдиному премудрому Богові, Спасителеві нашому через Ісуса Христа, Господа нашого, слава, могутність, сила та влада перше всього віку, і тепер, і на всі віки! Амінь. | 25 Єдиному премудрому Богові, Рятівникові нашому через Ісуса Христа Господа нашого, слава і велич, сила і влада передніше всіх віків, нині і на всі віки. Амінь. | 25 єдиному Богу, Спасу нашому, через Ісуса Христа, Господа нашого - слава, велич, сила і могутність перед усіма віками і нині й по всі віки! Амінь. | 25 єдиному Богові, нашому Спасителеві, через Господа нашого Ісуса Христа, - слава, велич, сила та влада перед усяким віком, і нині, і на всі віки! Амінь. | 25 єдиному премудрому Богу, Спасителю нашому, слава і величчє, держава і власть, тепер і по всї віки. Амінь. |