1 Юда, раб Ісуса Христа, а брат Якова, покликаним, улюбленим у Бозі Отці та збереженим Ісусом Христом:1 Юда, служник Ісуса Христа, брат Якова, покликаним, котрі освячені Богом Батьком і збережені Ісусом Христом: 1 Юда, слуга Ісуса Христа, брат Якова, покликаним, любим у Бозі Отці і збереженим Ісусові Христові: 1 Юда, раб Ісуса Христа, брат Якова, - покликаним, улюбленим у Бозі Батькові та збереженим Ісусом Христом: 1 Юда, слуга Ісуса Христа, брат же Яковів, - покликаним, од Бога Отця осьвяченним, а Ісусом Христом охороненим:
2 милість вам, і мир, і любов хай примножиться!2 Милість вам і мир та любов нехай примножиться.2 хай милосердя, мир і любов вам примножиться!2 милосердя вам, і мир, і любов хай примножаться!2 милость вам і впокій і любов нехай умножить ся.
3 Улюблені, всяке дбання чинивши писати до вас про наше спільне спасіння, я признав за потрібне писати до вас, благаючи боротись за віру, раз дану святим.3 Улюблені! Хоч маю ревність писати вам про загальний порятунок, я вважаю за необхідне написати вам і закликати вас стояти за віру, певного часу передану святим.3 Любі, докладаючи всієї пильности написати вам про наше спільне спасіння, вважаю за конечне написати вам, щоб заохотити вас боротися за віру, раз назавжди передану святим.3 Улюблені, роблячи всяке старання, щоб писати вам про наше спільне спасіння, я визнав за необхідне написати вам, благаючи, щоб ви боролися за віру, раз передану святим.3 Любі, стараючись з усією пильностю писати вам про спільне спасеннє, вважав я за конечне написати вам, вговорюючи, щоб боролись за віру, сьвятим раз передану.
4 Бо крадькома повходили деякі люди, на цей осуд віддавна призначені, безбожні, що благодать нашого Бога обертають у розпусту, і відкидаються єдиного Владики і Господа нашого Ісуса Христа.4 Бо підкралися деякі люди, здавна призначені до цього осудження, нечестиві, які обертають благодать Бога нашого на привід до розпусти і зрікаються єдиного Володаря Бога і Господа нашого Ісуса Христа.4 Бо до вас просмикнулись деякі люди, що були здавна призначені на засуд: безбожні, які благодать Бога нашого обертають на розпусту й відрікаються від нашого єдиного Владики і Господа Ісуса Христа.4 Бо увійшли деякі люди, віддавна призначені на цей осуд, безбожні, які ласку нашого Бога обертають на розпусту та зрікаються єдиного Володаря [Бога] і нашого Господа Ісуса Христа.4 Повлазили бо деякі люде, давно призначені на сей суд, безбожні, що благодать Бога нашого обертають на розпусту, і самого Владики Бога і Господа нашого Ісуса Христа одрікають ся.
5 А я хочу нагадати вам, що раз усе знаєте, що Господь визволив людей від землі єгипетської, а згодом вигубив тих, хто не вірував.5 Я хочу нагадати вам, хоч ви вже знаєте це, що Господь, визволивши народ з єгипетської землі, згодом вигубив тих, що зневірилися,5 Я хочу нагадати вам, - хоч знаєте все, - що Господь, визволивши людей з Єгипетського краю, згодом віддав на погибель тих, які не вірували.5 Нагадати ж вам хочу, хоч ви все знаєте, що Господь, визволивши народ з Єгипетської землі, пізніше вигубив тих, що не повірили.5 Приганути ж хочу вам, котрі загально се знаєте, що Господь, хоч спас нарід із землї Єгипецької, то опісля погубив тих, що не вірували.
6 І Анголів, що не зберегли початкового стану свого, але кинули житло своє, Він зберіг у вічних кайданах під темрявою на суд великого дня.6 І ангелів, котрі не зберегли своєї гідности, але покинули житло своє, стереже у вічних кайданах, під мороком, на суд великого дня.6 І ангелів, що не зберегли свого достоїнства, а полишили власне житло, зберіг у кайданах вічних, під темрявою, на суд великого дня.6 І ангелів, які не зберегли свого початкового стану, але покинули своє житло, зберіг у вічних кайданах під темрявою на суд великого дня.6 І ангелів, що не схоронили свого начальства, оставивших свої оселї, про суд великого дня вічнїми оковами під темрявою схоронив.
7 Як Содом і Гоморра та міста коло них, що таким самим способом чинили перелюб та ходили за іншим тілом, понесли кару вічного огню, і поставлені в приклад,7 Як Содом і Гомора і довколишні міста, що так само блудодіяли і ходили за іншою плоттю, зазнавши кари вогню вічного, стали прикладом, –7 Так само Содом і Гомора з сусідніми містами, - які, подібно до них, віддались були розпусті й кинулися за іншим тілом, - лежать як приклад, скарані вічним вогнем.7 Також Содома і Гомора та довколишні міста, що подібним до них способом чинили розпусту й ходили за іншим тілом, зазнали кари вічного вогню, і взяті за приклад.7 Як Содома і Гоморра, і городи кругом них, що, подібно їм, жили в перелюбі і ходили в слїд за иншим тїлом, принявши кару вічнього огня, виставлені яко приклад;
8 так само буде й цим сновидам, що опоганюють тіло, погорджують владами, зневажають слави.8 Так само станеться й з оцими мрійниками, котрі опоганюють плоть, нехтують старшими і лихословлять високу владу.8 Одначе і ці також в маячінні бруднять тіло, нехтують Божою владою і зневажають величчя.8 Так само й ці сновиди поганять тіло; владництво ж відкидають, а славу зневажають.8 так і сї сновиди опоганюють тїло, начальством же гордують, а на власть хулять.
9 І сам Архангол Михаїл, коли сперечався з дияволом і говорив про Мойсеєве тіло, не наважився винести суду зневажливого, а сказав: Хай Господь докорить тобі!9 Михаїл Архангел, коли розмовляв з дияволом, сперечаючись про Мойсеєве тіло, не посмів висловити докірливого осуду, але сказав: Нехай заборонить тобі Господь.9 І тоді, як сам архангел Михаїл, змагаючись із дияволом і сперечаючись із ним про тіло Мойсея, не наважився винести зневажливого суду, а сказав: «Нехай тебе Господь судить», -9 І сам архангел Михайло, коли сперечався з дияволом та говорив про тіло Мойсеєве, не наважився винести зневажливого суду, сказав: Хай докорить тобі Господь.9 Михаіл же Архангел, коли, змагаючись з дияволом, говорив про Мойсейове тїло, не поважив ся піднести проти нього суду докоряючого, а сказав: Нехай Господь загрозить тобі:
10 А ці зневажають, чого не знають; а що знають із природи, як німа звірина, то й у тому псуються.10 А оці лихословлять те, чого не знають, а тим, що знають за природою, мов німа звірина, розбещують себе.10 то ці зневажають те, чого не знають; а що, немов та нерозумна звірина, з природи знають, -те їх погубляє.10 А ці гудять те, чого не знають; коли що знають із природи, мов безсловесна худоба, то й у тому себе гублять.10 Сї ж, чого не розуміють, хулять; що ж по природї, як безсловесні зьвірі, розуміють, у сьому поганять себе.
11 Горе їм, бо пішли вони дорогою Каїновою, і попали в обману Валаамової заплати, і загинули в бунті Корея!11 Горе їм, тому що йдуть шляхом Каїновим, піддаються спокусі хабарів, як Валаам, і в затятості гинуть, мов Корей.11 Горе їм, бо вони пішли дорогою Каїна і, на відплату, потрапили в обман Валаама й у бунті Корея загинули.11 Лихо їм, бо вони пішли дорогою Каїновою, і попали в оману Валаамової винагороди й загинули в бунті Корея.11 Горе їм, бо пійшли вони дорогою Каіна, попались в обману нагороди Валаама, і погибли в бунтї як Корей.
12 Вони скелі підводні на ваших вечерях любови, бо з вами без страху їдять та себе попасають; хмари безводні, що носяться вітром; осінні дерева безплідні, двічі померлі, викорінені;12 Такі бувають спокусою на ваших вечерях любови: бенкетуючи з вами, без страху виповнюють себе; це – хмари безводні, що їх вітер носить; осінні дерева безплідні, двічі померлі і викорінені;12 Вони -підводні скелі на бенкетах ваших, які живляться безсоромно з вами й самих себе випасають; хмари безводні, вітрами гнані; дерева, що пізно восени безплідні, двічі померлі, вирвані з корінням;12 Вони - підводні скелі на ваших бенкетах, що без страху їдять з вами, попасаючи самих себе; це безводні хмари, гнані вітрами; безплідні осінні дерева, двічі померлі й викорінені;12 Се погань (на вечерях) милостинї вашої, що живлять ся з вами без страху, і пасуть ся; хмари безводні, од вітрів ношені; дерева осїнні, безовочні, двічи умерші, викорінені;
13 люті хвилі морські, що з піною викидають власний сором; зорі блудні, що для них морок темряви бережеться повік.13 Несамовиті хвилі морські, що піняться ганьбою своєю; зорі заблуклі, котрим зберігається морок пітьми навіки.13 люті морські хвилі, що власним соромом шумують; зорі блукаючі, яким пречорна темрява збережена повіки.13 розбурхані морські хвилі, що піняться власним соромом; облудні зорі, для яких вічно зберігається морок темряви.13 люті филї морські, що пінять ся своїм соромом, блукаючі звізди, котрим чорна темрява на віки хоронить ся.
14 Про них же звіщав був Енох, сьомий від Адама, і казав: Ось іде Господь зо Своїми десятками тисяч святих,14 Про них пророкував і Енох, сьомий від Адама, кажучи: Ось, іде Господь із десятками тисяч святих Ангелів Своїх, –14 Про них також пророкував Енох, сьомий від Адама, кажучи: «Ось прибув Господь із своїми десятками тисяч святих,14 Про них пророкував сьомий від Адама, Єнох, кажучи: Ось прийшов Господь з десятками тисяч своїх святих [ангелів],14 Пророкував же про сих і семий від Адама, Енох, глаголючи: `Ось, ійде Господь із тисячами сьвятих своїх,
15 щоб суд учинити над усіма, і винуватити всіх безбожних за всі вчинки безбожности їхньої, що безбожно накоїли, та за всі жорстокі слова, що їх говорили на Нього безбожні грішники.15 Звершити суд над усіма і звинуватити усіх поміж ними нечестивих за всі справи, котрі вчинило їхнє безчестя, і за всі жорстокі слова, котрі виповідали на Нього нечестиві грішники.15 щоб учинити суд над усіма й виявити всім безбожним усі вчинки їхньої безбожности, які вони безбожно накоїли, та всі зневаги, що проти нього говорили оті грішники безбожні.»15 щоб учинити суд над усіма, й винуватити всі душі в усіх ділах їхньої безбожности, що вони безбожно накоїли; і за всі жорстокості, які висловлювали проти нього безбожні грішники.15 зробити суд над усїма, і докорити між ними усїх безбожних, за всї дїла безбожностї їх, що безбожно накоїли, і за всї жорстокостї, що говорили проти Нього грішники безбожні.`
16 Це ремствувачі, незадоволені з долі своєї, що ходять у своїх пожадливостях, а уста їхні говорять чванливе; вони вихваляють особи для зиску!16 Це – ті, що ремствують, нічим не вдоволені і чинять за своїми похотями нечестиво і беззаконно; уста їхні виповідають чванливі слова; вони виявляють упередженість для зиску.16 Вони ремствують, нарікають на свою долю й у своїх пожадливостях перебувають; уста ж їхні промовляють гордовито, підлещуються для користи.16 Це ті, що ремствують, нарікають на долю, ходять у своїх хтивостях, і їхні вуста кажуть пихате; вони підлещуються для користи.16 Се миркачі, докорителї, що ходять по хотїнню своєму; і уста їх говорять гордо, і поважають лиця задля користи.
17 А ви, улюблені, згадуйте слова, що їх давніше казали апостоли Господа нашого Ісуса Христа,17 Але ви, улюблені, пам‘ятайте, що вам провістили Апостоли Господа нашого Ісуса Христа.17 Ви ж, любі, пригадайте собі те, що вам передсказали апостоли Господа нашого Ісуса Христа,17 А ви, улюблені, згадуйте слова, що їх раніше сказали апостоли нашого Господа Ісуса Христа,17 Ви ж, любі, згадуйте слова, проречені від апостолів Господа нашого Ісуса Христа;
18 які вам говорили: За останнього часу будуть глузії, що ходитимуть за своїми пожадливостями та безбожністю.18 Вони казали вам, що останнього часу з‘являться лайливці, що чинитимуть за своїми нечестивими похотями.18 які вам говорили: «Останнього часу будуть насмішники, що діятимуть у своїх похотях безбожних.»18 які звіщали вам: Останнім часом будуть насмішники, що ходитимуть за своїми безбожними хтивостями.18 бо вони казали вам, що останнього часу будуть ругателї, що ходять по хотїнню свого безбожя.
19 Це ті, хто відлучується від єдности, тілесні, що духа не мають.19 Це – люди, які відділяють себе від єдности у вірі, тілесні, що не мають Духа.19 Це ті, що розбрат сіють, тварини, що не мають духу.19 Це ті, що порушують єдність, вони тілесні, духа не мають.19 Се ті, що відлучають ся (від єдности віри,) тїлесні, що не мають Духа.
20 А ви, улюблені, будуйте себе найсвятішою вашою вірою, моліться Духом Святим,20 А ви, улюблені, святою вірою своєю себе надихаючи, моліться Духом Святим,20 Ви ж, любі, що будуєтеся вашою найсвятішою вірою і молитесь у Святім Дусі,20 Ви ж, улюблені, будуйте себе вашою дуже святою вірою, моліться в святім Дусі,20 Ви ж, любі, найсьвятїщою вашою вірою будуйте ся, і в Духові сьвятому молїть ся,
21 бережіть себе самих у Божій любові, і чекайте милости Господа нашого Ісуса Христа для вічного життя.21 Бережіть себе в любові Божій, наджидаючи милости від Господа нашого Ісуса Христа, для вічного життя.21 бережіть себе самих у любові Божій, очікуючи милости Господа нашого Ісуса Христа для вічного життя.21 бережіть себе в Божій любові, очікуючи милости нашого Господа Ісуса Христа на вічне життя.21 і себе в любові Божій хоронїть, дожидаючи милости Господа нашого Ісуса Христа до життя вічнього.
22 І до одних, хто вагається, будьте милостиві,22 І до одних будьте милостиві, з поміркованістю;22 Тих, що вагаються, старайтеся переконати;22 Тож будьте милостиві до тих, що вагаються,22 Також инших милуйте, розсуджуючи;
23 спасайте і виривайте з огню, а до інших будьте милосердні зо страхом, і ненавидьте навіть одежу, опоганену від тіла!23 А інших страхом рятуйте, вириваючи з вогню, і зі страхом викривайте, гидуючи навіть одежею, котра опоганена плоттю.23 інших рятуйте, вириваючи з вогню; до інших майте повне страху милосердя, ненавидьте навіть одежу, забруднену тілом.23 інших спасайте, вириваючи з вогню, ще до інших будьте милосерді зі страхом, ненавидьте навіть одіж, опоганену від тіла.23 инших же страхом спасайте, вихоплюючи з огня, ненавидячи ще й одежу, од тїла опоганену.
24 А Тому, Хто може вас зберегти від упадку, і поставити перед Своєю славою непорочними в радості,24 А Тому, Хто може вас уберегти від падіння і поставити перед славою Своєю непорочними в радості,24 Тому ж, хто може зберегти вас від занепаду й поставити перед славою своєю непорочними в радості,24 А тому, хто може зберегти вас від падіння і поставити перед своєю славою непорочними в радості,24 Тому ж, що може вас оберегати без спотикання, і поставити перед славою своєю непорочних в радостї,
25 Єдиному премудрому Богові, Спасителеві нашому через Ісуса Христа, Господа нашого, слава, могутність, сила та влада перше всього віку, і тепер, і на всі віки! Амінь.25 Єдиному премудрому Богові, Рятівникові нашому через Ісуса Христа Господа нашого, слава і велич, сила і влада передніше всіх віків, нині і на всі віки. Амінь.25 єдиному Богу, Спасу нашому, через Ісуса Христа, Господа нашого - слава, велич, сила і могутність перед усіма віками і нині й по всі віки! Амінь.25 єдиному Богові, нашому Спасителеві, через Господа нашого Ісуса Христа, - слава, велич, сила та влада перед усяким віком, і нині, і на всі віки! Амінь.25 єдиному премудрому Богу, Спасителю нашому, слава і величчє, держава і власть, тепер і по всї віки. Амінь.