1 Павло, апостол Христа Ісуса, з волі Бога, Спасителя нашого й Христа Ісуса, надії нашої,1 Павло, Апостол Iсуса Христа за повелiнням Бога, Рятiвника нашого, i Господа Iсуса Христа, надiї нашої,1 Павло, апостол Христа Ісуса, за повелінням Бога, Спаса нашого і Христа Ісуса, нашої надії,1 Павло, апостол Ісуса Христа, за повелінням Бога, нашого Спасителя і Ісуса Христа, нашої надії, -1 Павел, апостол Ісуса Христа, по по велїнню Бога, Спаса нашого, і Господа Ісуса Христа, надїї нашої,
2 до Тимофія, щирого сина за вірою: благодать, милість, мир від Бога Отця і Христа Ісуса, Господа нашого!2 Тимофiєвi, справжньому синовi у вiрi: благодать, милiсть, мир вiд Бога, Батька нашого, i Христа Iсуса, Господа нашого.2 Тимотеєві, правдивому синові у вірі: благодать, милосердя, мир від Бога Отця і Христа Ісуса, Господа нашого.2 до Тимофія, правдивого сина у вірі: ласка, милосердя, мир від Бога, [нашого] Батька, і нашого Господа Ісуса Христа!2 Тимотею, правдивому сину в вірі: Благодать, милость, мир од Бога, Отця нашого, і Христа Ісуса, Господа нашого.
3 Як я йшов у Македонію, я тебе вблагав був позостатися в Ефесі, щоб ти декому наказав не навчати іншої науки,3 Вiдходячи в Македонiю, я просив тебе залишитися в Ефесi i наставити декотрих, щоб вони не навчали iншого.3 Як я просив тебе зостатися в Ефесі, йдучи в Македонію, так прошу, щоб ти наказав деяким не вчити іншого навчання3 Як я ішов до Македонії, то просив тебе зостатися в Ефесі, щоб ти заборонив декому навчати інакше,3 Яко ж ублагав я тебе пробувати в Єфесї, ідучи в Македонию, щоб завітував деяким не инше вчити,
4 і не звертати уваги на вигадки й на родоводи безкраї, що викликують більше сварки, ніж збудування Боже, що в вірі воно.4 I не займалися байками i родоводами нескiнченними, котрi викликають бiльше сварок, анiж Божої науки у вiрi.4 і не зважати на байки та безконечні родоводи, що більше викликають суперечки, ніж служать Божому задумові спасіння через віру.4 не зважати на байки та на безкінечні родоводи, які радше спричиняють сварки, ніж Боже утвердження у вірі.4 анї вважати на видумки та не скінчені родоводи, котрі більш роблять змагання, нїж Божого будування в вірі.
5 Ціль же наказу любов від чистого серця, і доброго сумління, і нелукавої віри.5 А мета наставлення є любов од чистого серця i доброї совiсти та нелицемiрної вiри.5 Ціль же того веління - любов із щирого серця, з доброго сумління та невдаваної віри.5 Метою ж наказу є любов від чистого серця і доброї совісти та нелицемірної віри.5 Конець же завітування єсть любов з щирого серця та совісти благої і віри не лицемірної,
6 Дехто в тім прогрішили були та вдалися в пустомовність,6 Вiд чого деякi ухилилися i вдалися до марнослiв'я,6 Деякі від цього відхилились і попали у пустословство: 6 Деякі, відступивши від цього, звернулись до марнослів'я,6 у котрих деякі погрішивши, вдались у пусті слова,
7 вони забажали бути вчителями Закону, та не розуміли ні того, що говорять, ні про що запевняють.7 Маючи бажання бути вчителями Закону, але не розумiючи нi того, про що оповiдають, анi того, що утверджують.7 вони хочуть бути законовчителями, не розуміючи ні того, що говорять, ані того, про що твердять із такою певністю.7 бажаючи бути законовчителями й не розуміючи ні того, що кажуть, ані того, що твердять.7 хотячи бути законоучителями, не розуміючи, нї що говорять, нї об чому впевняють.
8 А ми знаємо, що добрий Закон, коли хто законно вживає його,8 А ми знаємо, що закон добрий, якщо хтось законно використовує його,8 А ми знаємо, що закон добрий, коли хтось уживає його за законом,8 Знаємо ж, що закон добрий, коли хто його законно виконує;8 Знаємо ж, що закон добрий, коли хто його законно творить,
9 та відає те, що Закон не покладений для праведного, але для беззаконних та для неслухняних, нечестивих і грішників, безбожних та нечистих, для зневажників батька та зневажників матері, для душогубців,9 Знаючи, що закон утворений не для праведника, але для беззаконних i непокiрних, нечестивих i грiшникiв, розбещених i споганiлих, для зневажникiв батька й матерi, для людиновбивникiв,9 відаючи, що закон дано не для праведника, лише для беззаконних, непокірних, безбожних, грішників, нечестивих та нечистих, батьковбивців та матеревбивців, душогубців,9 знаємо й те, що закон не даний для праведника, але для беззаконних і непокірливих, безбожних і грішників, несправедливих і нечистих, для тих, що ображають батька й матір, для душогубців,9 знаючи се, що не про праведника закон положений, а про беззаконних та непокірних, нечестивих та грішних, неправедних та скверних, про убийць батька й матери, про душогубцїв,
10 розпусників, мужоложників, розбійників, неправдомовців, кривоприсяжників, і для всього іншого, що противне здоровій науці,10 Для розпусникiв, мужеложникiв, людиноловiв, (наклепникiв, скотоложникiв), брехунiв, клятвопорушникiв, i для всього, що суперечить належному (здоровому) вченню,10 розпусників, мужоложців, людокрадів, забріханців, кривоприсяжників і для всіх інших, що противляться здоровому навчанню,10 розпусників, мужоложців, розбійників, ошуканців, кривоприсяжників і для всього іншого, що противиться здоровому навчанню,10 про блудників, мужоложників, про людокрадів, брехунів, про тих, що криво присягають, і коли що иншого здоровій науцї противить ся,
11 за славною Євангелією блаженного Бога, яка мені звірена.11 Спираючись на славну Євангелiю блаженного Бога, яку менi довiрено.11 згідно з Євангелією слави блаженного Бога, яку мені довірено було.11 за доброю вісткою слави блаженного Бога, яка мені була довірена.11 по славному благовістю блаженного Бога, котре менї звірено.
12 Я дяку складаю Тому, Хто зміцнив мене, Христу Ісусу, Господу нашому, що мене за вірного визнав і поставив на службу,12 Дякую Христовi Iсусовi, Господовi нашому, що дав менi силу, що Вiн визнав мене вiрним, i поставив на служiння.12 Дяку складаю тому, хто мені дав силу: Христу Ісусу, Господеві нашому, бо він визнав мене вірним, поставивши на службу;12 [І] дякую тому, хто зміцнює мене, - нашому Господеві Ісусові Христові, що відніс мене до числа вірних, поставивши на служіння, -12 І дякую Тому, хто окріпляє мене, Христу Ісусу, Господу нашому, що за вірного мене вважав, поставивши мене на службу,
13 мене, що давніше був богозневажник, і гнобитель, і напасник, але був помилуваний, бо я те чинив нетямучий у невірстві.13 Мене, котрий переднiше був богозневажником, i переслiдувачем та кривдником, але помилуваний тому, що так чинив, не вiдаючи iстини, з невiрства.13 мене, що спершу був блюзніром, гонителем і знущателем; але мене помилувано, бо я, не відаючи, діяв у невірстві.13 мене, що колись зневажав Господа та був переслідувачем і напасником; але я був помилуваний, бо це я робив з незнання, в невірстві.13 мене, що був колись хулителем і гонителем і знущателем, та помилувано мене; бо, невідаючи, робив я в невірстві.
14 І багато збільшилась у мені благодать Господа нашого з вірою та з любов'ю в Христі Ісусі.14 А благодать Господа нашого Iсуса Христа вiдкрилася в менi рясно з вiрою i любов'ю у Христi Iсусi.14 Благодать же Господа нашого надмірно вилилась на мене з вірою і любов'ю, що в Христі Ісусі.14 Але ласка нашого Господа багато збільшилась у мені з вірою та любов'ю, що в Ісусі Христі.14 Намножила ся ж благодать Господа нашого вірою і любовю, що в Христї Ісусї.
15 Вірне це слово, і гідне всякого прийняття, що Христос Ісус прийшов у світ спасти грішних, із яких перший то я.15 Вiрне це слово i всiлякої прихильности варте, що Христос Iсус прийшов у свiт врятувати грiшникiв, iз котрих я найперший.15 Вірне це слово й повного довір'я гідне, що Христос Ісус прийшов у світ, щоб спасти грішних, з яких я - перший.15 Вірним і гідним усякого сприйняття є слово, що Ісус Христос прийшов у світ, щоб спасти грішників, серед яких першим є я.15 Вірне се слово і всякого прийняття достойне, що Христос Ісус прийшов у мир грішників спасти, між котрими я первий.
16 Але я тому був помилуваний, щоб Ісус Христос на першім мені показав усе довготерпіння, для прикладу тим, що мають увірувати в Нього на вічне життя.16 Але задля цього я й помилуваний, щоб Iсус Христос у менi першому показав усе довготерпiння для прикладу тим, що будуть вiрувати в Нього на вiчне життя.16 Але я був на те помилуваний, щоб Ісус Христос на мені першім показав усю свою довготерпеливість, на приклад тим, що мають увірувати в нього на вічне життя.16 Але я тому був помилуваний, щоб у мені першому Ісус Христос показав усе довготерпіння, - як приклад для тих, що мають повірити в нього на вічне життя.16 Та ради сього й помилувано мене, щоб на менї первому показав Ісус Христос усе довготерпіннє, на приклад тим, що мають вірувати в Него на життє вічне.
17 А Цареві віків, нетлінному, невидимому, єдиному Богові честь і слава на вічні віки. Амінь.17 А Царевi вiкiв нетлiнному, невидимому, єдиному, премудрому Боговi честь i слава на вiчнi вiки. Амiнь.17 Цареві ж віків, нетлінному, невидимому, єдиному Богу честь і слава на віки вічні! Амінь.17 Цареві ж віків - нетлінному, невидимому, єдиному, [премудрому] Богові, - честь і слава на віки вічні, амінь.17 Цареві ж вічному нетлїнному, невидимому, єдиному премудрому Богу честь і слава на віки вічні. Амінь.
18 Цього наказа я передаю тобі, сину мій Тимофіє, за тими пророцтвами, що про тебе давніше були, щоб ними провадив ти добру війну,18 Передаю тобi, сину мiй Тимофiю, згiдно з пророцтвами, якi були про тебе, такого заповiта, щоб ти боровся в узгодженнi з ними, як добрий воїн.18 Такий наказ тобі я доручаю, сину Тимотею, згідно з пророцтвами, що раніше були виголошені про тебе, щоб ти завдяки їм боровся доброю боротьбою,18 Цей наказ передаю тобі, сину Тимофію, згідно з пророцтвами, що були раніше про тебе сказані, аби ти ними боровся доброю боротьбою,18 Се ж завітуваннє передаю тобі, сину Тимотею, по пророцтвах, що були перше про тебе, щоб воював ти в них доброю війною,
19 маючи віру та добре сумління, якого дехто відкинулися та й розбилися в вірі.19 Маючи вiру i добру совiсть, котру деякi, вiдкинувши, зазнали катастрофи у вiрi, мов корабель на морi;19 мавши віру й добре сумління, що його деякі відкинувши, відпали від віри;19 маючи віру та добре сумління, яке дехто відкинув і відпав від віри.19 маючи віру і добру совість, котру деякі відкинувши, од віри відпали.
20 Серед них Гіменей та Олександер, яких я передав сатані, щоб навчились вони не зневажати Бога.20 Такi-от Гiменей та Олександр, котрих я вiддав сатанi, щоб вони навчилися не зневажати Бога.20 між ними Гіменей та Олександер, яких я передав сатані, щоб навчилися не хулити.20 Серед них - Гіменей та Олександер, яких я передав сатані, щоб навчилися не зневажати Бога.20 Між ними ж Іменей та Александр, котрих я передав сатанї, щоб навчились не хулити.