1 Апостол Павло, поставлений ні від людей, ані від чоловіка, але від Ісуса Христа й Бога Отця, що з мертвих Його воскресив, | 1 Павло Апостол, вибраний не людьми і не через людину, але Ісусом Христом і Богом Вітцем, що воскресив Його з мертвих, | 1 Павло, апостол - не від людей і не через посередництво чоловіка, а через Ісуса Христа і Бога Отця, що воскресив його із мертвих, | 1 Павло, апостол, - не від людей, не через людину, але через Ісуса Христа і Бога Батька, що воскресив його з мертвих, | 1 Павел апостол (не від людей і не через чоловіка, а через Ісуса Христа й Бога Отця, що воскресив Його з мертвих), |
2 і присутня зо мною вся браття, до Церков галатійських: | 2 І всі брати, що зі мною, – церквам галатійським: | 2 і всі брати, що зо мною, Церквам Галати. | 2 та всі брати, що зі мною, - до церков галатійських: | 2 і все браттє, що зо мною, церквам Галацьким: |
3 благодать вам і мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа, | 3 Благодать вам і мир від Бога Вітця і Господа нашого Ісуса Христа, | 3 Благодать вам і мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа, | 3 ласка й мир вам від Бога Батька і від нашого Господа Ісуса Христа, | 3 Благодать вам і мир од Бога Отця і від Господа нашого Ісуса Христа, |
4 що за наші гріхи дав Самого Себе, щоб від злого сучасного віку нас визволити, за волею Бога й Отця нашого, | 4 Котрий віддав Себе Самого за гріхи наші, щоб визволити нас від сучасного лукавого віку, з волі Бога і Вітця нашого; | 4 що дав себе самого за гріхи наші, щоб визволити нас від цього віку злого за волею Бога й Отця нашого, | 4 який віддав самого себе за наші гріхи, щоб визволити нас від теперішнього лукавого віку, за волею Бога, нашого Батька, | 4 що віддав себе за гріхи наші, щоб збавити нас від сього віку лукавого, по волї Бога й Отця нашого, |
5 Йому слава на віки вічні, амінь! | 5 Йому слава навіки вічні, амінь! | 5 якому слава на віки вічні! Амінь. | 5 якому слава на віки вічні, амінь! | 5 котрому слава на віки вічні. Амінь. |
6 Дивуюся я, що ви так скоро відхилюєтесь від того, хто покликав Христовою благодаттю вас, на іншу Євангелію, | 6 Дивуюся, що ви так швидко покинули того, хто вас покликав Христовою благодаттю, і починаєте інше проповідувати, | 6 Дивуюся, що ви так швидко покинули того, хто вас покликав Христовою благодаттю, і перейшли на іншу євангелію; | 6 Дивуюся, що ви так швидко залишаєте того, хто покликав вас Христовою ласкою і переходите до іншої благовістки, | 6 Дивуюсь, що так скоро одвернулись від покликавшого вас благодаттю Христовою на друге благовістє. |
7 що не інша вона, але деякі є, що вас непокоять, і хочуть перевернути Христову Євангелію. | 7 Котре, зрештою, не інше, проте є люди, які бентежать вас, бажаючи спотворити Христову Євангелію. | 7 не те, щоб вона була справді інша, але деякі баламутять вас, бажаючи перемінити Євангелію Христову. | 7 втім, вона не є інша, але є деякі, що баламутять вас і хочуть змінити благовість Христову. | 7 Воно то не друге, та є такі, що вами колотять, і хочуть перевернути благовістє Христове. |
8 Але якби й ми або Ангол із неба зачав благовістити вам не те, що ми вам благовістили, нехай буде проклятий! | 8 Та якби навіть ми чи Ангел з неба почав проповідувати вам не те, що ми проповідували вам, то нехай буде анатема! | 8 Та коли б чи ми самі, чи ангел з неба проповідували вам іншу, більше за те, ніж ми вам проповідували були, нехай буде анатема! | 8 Але якби й ми чи сам ангел з неба благовістили вам інше, ніж те, що ми вам благовістили, - хай буде анатема! | 8 Та, коли б і ми або ангел з неба проповідував вам більш того, що ми проповідували вам, нехай буде анатема. |
9 Як ми перше казали, і тепер знов кажу: коли хто вам не те благовістить, що ви прийняли, нехай буде проклятий! | 9 Як ми передніше казали, так і зараз кажу: Хто проповідує вам не те, що ви прийняли, то нехай буде анатема. | 9 Як ми казали перше, так і нині повторяю: Коли хтось вам проповідує іншу Євангелію, ніж ту, що ви прийняли, -нехай буде анатема! | 9 Як ми раніше сказали, - я і тепер знову кажу: коли вам хто благовістить щось інше, ніж те, що ви одержали, - хай буде анатема! | 9 Як перше рекли ми, так і тепер глаголю: коли хто благовіствує вам більш того, що ви прийняли, нехай буде анатема. |
10 Бо тепер чи я в людей шукаю признання чи в Бога? Чи людям дбаю я догоджати? Бо коли б догоджав я ще людям, я не був би рабом Христовим. | 10 Чи в людей я нині шукаю доброзичливости, чи в Бога? Чи людям догоджати прагну? Якби я донині людям догоджав, то не був би служником Христовим. | 10 Хіба я отим запобігаю ласки у людей чи в Бога? Хіба намагаюся людям подобатися? Якби я ще й людям хотів подобатися, я не був би Христовим слугою. | 10 Чи тепер шукаю я ласки від людей, чи від Бога? Або чи намагаюся догодити людям? Якби я і досі догоджав людям, то не був би рабом Христовим. | 10 Бо чи людей я тепер впевняю (шукаю), чи Бога? чи людям шукаю вгодити? Бо коли б я ще людям угождав, то не був би слугою Христовим. |
11 Звіщаю ж вам, браття, що Євангелія, яку я благовістив, вона не від людей. | 11 Сповіщаю вам, браття, що Євангелія, котру я благовістив, не є від людей; | 11 Звістую вам, брати, що Євангелія, яку я вам проповідував, не є за людською мірою; | 11 Повідомляю вас, брати, що Євангелія, яку я вам звістив, - вона не від людей. | 11 Звіщаю ж вам, браттє, що благовістє, благовіщене від мене, не єсть по чоловіку. |
12 Бо я не прийняв, ні навчився її від людини, але відкриттям Ісуса Христа. | 12 Бо я також прийняв її, і навчився не від людини, але через одкровення Ісуса Христа. | 12 бож я її не прийняв, ані навчився від людини, лише - через об'явлення Ісуса Христа. | 12 Бо я не одержав її і не навчився від людини, але - через об'явлення Ісуса Христа! | 12 Анї бо від чоловіка не прийняв я його, анї не навчивсь, а через одкриттє Ісуса Христа. |
13 Чули бо ви про моє поступовання перше в юдействі, що Божу Церкву жорстоко я переслідував та руйнував її. | 13 Ви чули про мій минулий спосіб життя у юдействі, що я жорстоко переслідував Церкву Божу і спустошував її; | 13 Ви чули про мою поведінку колись у юдействі, про те, як я несамовито гонив Божу Церкву та руйнував її. | 13 Ви чули про моє життя колись у юдействі, що я дуже переслідував Божу Церкву і руйнував її; | 13 Чували бо про життє моє колись у Жидівстві, що без міри гонив я церкву Божу, та руйнував її, |
14 І я перевищував в юдействі багатьох своїх ровесників роду мого, бувши запеклим прихильником моїх отцівських передань. | 14 І досягав успіхів у юдействі більше від багатьох ровесників із мого роду, був ревним і запеклим прихильником батьківських моїх заповітів. | 14 Я перевищував у юдействі багатьох ровесників з мого роду, бувши запеклим прихильником передань моїх предків. | 14 я досяг у юдействі більших успіхів, ніж багато ровесників мого роду, бувши запеклим прихильником моїх батьківських передань. | 14 і передував я в Жидівстві перед многими ровесниками народу мого, будучи аж надто ревнителем отцївських моїх переказів. |
15 Коли ж Бог, що вибрав мене від утроби матері моєї і покликав благодаттю Своєю, уподобав | 15 А коли Бог, що вибрав мене від лона матері моєї і покликав благодаттю Своєю, явив добру волю, | 15 Та коли той, хто вибрав мене вже від утроби матері моєї і покликав своєю благодаттю, | 15 Коли ж Бог, що вибрав мене з лона моєї матері і покликав своєю ласкою, уподобав | 15 Як же зволив Бог, що вибрав мене від утроби матери моєї, і покликав мене благодаттю своєю, |
16 виявити мною Сина Свого, щоб благовістив я Його між поганами, я не радився зараз із тілом та кров'ю, | 16 Відкрити в мені Сина Свого, щоб я благовістив Його поганам, – я не почав зараз же радитися з плоттю та кров‘ю, | 16 зволив об'явити в мені Сина свого, щоб я проповідував його між поганами, то я негайно, ні з ким не радившись, | 16 об'явити в мені Сина Свого, щоб я благовістив його між поганами, - я не став одразу радитися з тілом і кров'ю, | 16 відкрити в менї Сина свого, щоб я благовіствував Його між поганами, то зараз не радивсь я з тїлом і кровю, |
17 і не відправився в Єрусалим до апостолів, що передо мною були, а пішов я в Арабію, і знову вернувся в Дамаск. | 17 І не пішов до Єрусалиму, щоб зустрітися там з Апостолами, що були передніше мене, а подався до Аравії і знову повернувся до Дамаску. | 17 ані не подавшися в Єрусалим до тих, що були апостолами передо мною, пішов в Арабію, а потім знову повернувся в Дамаск. | 17 і не пішов до Єрусалима, до тих, що переді мною були апостолами, - але пішов до Аравії і знову повернувся до Дамаска. | 17 анї не вийшов у Єрусалим до тих, що були апостолами перш мене, а пійшов у Аравию, та й знов вернувсь у Дамаск. |
18 По трьох роках потому пішов я в Єрусалим побачити Кифу, і в нього пробув днів із п'ятнадцять. | 18 Відтак, по трьох роках, ходив я до Єрусалиму побачитися з Петром і пробув у нього днів із п‘ятнадцять, | 18 По трьох роках по тому пішов я у Єрусалим відвідати Кифу і перебув у нього п'ятнадцять день. | 18 Потім, по трьох роках, пішов я до Єрусалима, щоб побачити Кифу, і перебув у нього днів п'ятнадцять. | 18 Потім через три роки пійшов я в Єрусалим, щоб побачитись із Петром, і пробув у нього пятнайцять день. |
19 А іншого з апостолів я не бачив, крім Якова, брата Господнього. | 19 А іншого з Апостолів я не бачив жодного, окрім Якова, брата Господнього. | 19 А іншого з апостолів я не бачив, крім Якова, брата Господнього. | 19 Когось іншого з апостолів я не бачив, крім Якова - брата Господнього. | 19 Инших же апостолів я не видїв, тільки Якова, брата Господнього. |
20 А що вам пишу, ось кажу перед Богом, що я не обманюю! | 20 А що вам пишу, то ось, перед Богом, не обманюю. | 20 Те, що пишу вам, то ось перед Богом, що не обманюю. | 20 А те, що пишу вам, - перед Богом, не лукавлю. | 20 Що ж пишу до вас, ось вам перед Богом, що не обманюю. |
21 Потому пішов я до сирських та кілікійських країн. | 21 Відтак помандрував я до країн Сирії та Кілікії. | 21 Потім пішов у сторони сирійські та кілікійські; | 21 Потім я прийшов у землі Сирії та Килікії. | 21 Потім ходив я в сторони Сирські і Киликийські, |
22 Церквам же Христовим в Юдеї я знаний не був особисто, | 22 Церквам Христовим у Юдеї особисто я не був відомий, | 22 на обличчя ж мене не знали Церкви Юдеї, що у Христі. | 22 Христові Церкви в Юдеї не знали мене особисто. | 22 був же незнаний лицем церквам Жидівським у Христї, |
23 тільки чули вони, що той, що колись переслідував їх, благовістить тепер віру, що колись руйнував був її. | 23 А лише чули вони, що той, котрий переслідував їх колись, нині благовістить віру, яку раніше винищував, – | 23 Вони лиш чули, що той, хто колись гонив нас, тепер проповідує ту віру, яку колись руйнував, | 23 Вони тільки чули, що: Той, який колись переслідував, тепер благовістить віру, яку раніше нищив. | 23 а тільки чували, що гонивший нас колись тепер благовіствує віру, що колись руйнував, |
24 І славили Бога вони через мене! | 24 І прославляли за мене Бога. | 24 і прославляли заради мене Бога. | 24 І прославляли через мене Бога. | 24 і прославляли у менї Бога. |