1 Пророцтво, яке бачив пророк Авакум.1 Пророче видіння, котре бачив пророк Авакум.1 Пророцтво, що бачив пророк Авакум.1 Тягар, який побачив пророк Аввакум.1 Видиво, явлене пророку Аввакумові:
2 Аж доки я, Господи, кликати буду, а Ти не почуєш? До тебе я кличу: Насильство! та Ти не спасаєш!2 Доки, Господе, я буду озиватися, – а Ти не рятуєш, буду волати до Тебе про насильство, – а Ти не врятуєш?2 Докіль, о Господи, буду взивати - і ти не вислухуєш? Кричатиму до тебе про насильство - і не рятуєш?2 Аж доки, Господи, кричатиму і не вислухаєш? Кричатиму до Тебе кривджений і не спасеш?2 Ой докіль, Господи, буду я взивати, а ти не почуєш, - буду голосити до тебе про насиллє, а ти не спасеш?
3 Для чого неправість мені Ти показуєш та позираєш на муку? А передо мною грабіж та насильство, і суперечка стається, і носиться сварка.3 Для чого дозволяєш мені бачити злочини і дивитися на бідування? Грабіж і насильство переді мною, і постає ворожнеча, і поширюється розбрат.3 Чому показуєш мені несправедливість і дивишся на кривду? Передо мною грабування й насильство, постає сварка й здіймається незгода.3 Навіщо Ти мені показав труди і болі, щоб поглянути на клопоти і безбожність? Переді мною був суд, і суддя бере.3 Про що даєш бачити менї кривду, й дивитись на нужду? Рабунок і насильство перед очима в мене; родиться що-раз більше ворогуваннє, підіймається незгода.
4 Тому то Закон припиняється, і не виходить до чину назавсіди право, бо несправедливий вигублює праведного, тому правосуддя виходить покривленим.4 Тому-то закон утратив силу, і суду праведного немає; оскільки лиходій долає праведного, то й суд відбувається неправий.4 Тому закон утратив силу, ніде не панує право; грішник обступає праведника, тому й виходить право кривим.4 Через це розсипається закон, і не провадиться до кінця суд, бо безбожний насилює праведного. Через це вийде звихнений суд.4 Ось, закон утратив силу, справедливого суду нема; безбожний перемагає праведного, а суд виходить переворотний.
5 Пригляньтеся ви до народів, і дивіться, і дуже здивуйтесь, бо вчиню Я за ваших днів діло, про яке не повірите ви, коли буде розказане.5 Подивіться між народами і гаразд придивіться; і ви вельми здивуєтеся; бо Я вчиню за днів ваших таке діяння, котрому ви не повірили б, якби вам повідали.5 Погляньте на народи, подивіться, і дивуйтесь дивом; бо я вчиню за ваших часів таке діло, що ви й не повірите, як вам оповідатимуть про нього.5 Гляньте, зневажливі, і подивіться і дивуйтеся подивом і зникніть, бо Я чиню діло у ваших днях, про яке не повірите, якщо хтось розповість.5 Розгляньтесь проміж народами, придивітесь уважно (моїм дїлам), а ви зачудуєтесь; я бо ще за ваших часів учиню таке, що ви б і не повірили, як би вам хто розповідав.
6 Бо оце Я поставлю халдеїв, народ лютий та скорий, що ґрасує по широкій землі, щоб захопити оселі, які не його.6 Бо ось, Я підніму халдеїв, народ жорстокий і не упокорений, котрий ходить по широкополій землі, щоб загарбати поселення, які йому не належать.6 Бо ось я підійму халдеїв, народ жорстокий і палкий, який розійдеться широко по земних просторах, щоб захопити житла, що йому не належать.6 Томущо ось Я піднімаю вояків халдеїв, гіркий і швидкий нарід, що іде по ширині землі, щоб унаслідити не його поселення.6 Ось бо, я підійму Халдеїв, нарід жорстокий, та бутний, що широко по землї буяє, щоб загорнути осади, які до його нїколи не належали.
7 Страшний та грізний він, від нього самого виходить і право його, і великість його.7 Страшний і грізний він; від нього самого звершується суд його і влада його.7 Жахливий і страшний він! Лише від нього походить його право і його велич.7 Він страшний і славний, з нього буде його суд, і його тягар з нього вийде.7 Страшний він і грізний, сам собі становить він право, рядить, як сам хоче.
8 І від пантер його коні швидші, і від вовків вечерових лютіші.8 Прудкіші від барсів коні його і меткіші од вечірніх вовків; мчить увсібіч кіннота його; здалеку приходять вершники його, прилітають, мов орел, що кидається на здобич.8 Прудкіші його коні від леопардів, лютіші, ніж вовки під вечір. Кидаються його верхівці, приходять їздці його здалека, летять орлом, що раптом спадає, щоб пожерти.8 І скакатимуть більше ніж леопарди його коні і вони остріші від вовків Аравії. І його вершники поїдуть і гнатимуться далеко і ширятимуть наче орел, що жадний їди.8 В його конї бистрійші над парди, а швидкійші над вовки смерком; кінниця його розбігається на всї боки; орлом приходять-прилїтають їздецї його здалека, й кидаються на здобич.
9 Він приходить увесь на насильство, а ціль їх обличчя вперед, і набере полонених, як того піску.9 Увесь він простує на грабіж; втупивши погляд уперед, він забирає полонених, мов пісок.9 Усі вони, всі пруться до насильства, обличчя в них горить, як палкий вітер; вони, немов пісок, збирають бранців.9 Викінчення прийде на безбожних, що протиставляться напроти їхніми лицями і він збере полон наче пісок.9 Цїлою силою виступає він на влови, встромивши зір наперед себе, загортає полонян, як пісок.
10 І він глузує з царів, а князі сміх для нього. Він сміється з твердині усякої, бо на вал насипає землі, і її здобуває!10 І над царями він збиткується, і князі для нього стають посміховиськом; над усілякою фортецею він учиняє посміх: насипає облогового вала і здобуває її.10 Він і з царів кепкує, князі - то сміх для нього. З усіх твердинь сміється: вал насипає і бере їх.10 І він вигодується в царях, і тирани його забава, і він насміхатиметься з усякої твердині і накине землю і нею заволодіє.10 Насьміхається він із царів, збиткується над князями; іграшка йому всякий замок: усипле вал та й звойовує його.
11 Тоді він несеться, як вітер, і перейде, і згрішить, бо зробить за бога свого оцю силу свою.11 Тоді зростає пихатість духу його, і він ходить та несамовитіє; сила його – бог йому.11 Потім буря проходить і зникає. Злочинець той, хто з своєї сили робить собі бога!11 Тоді змінить дух і перейде і надолужить. Це сила для мого Бога.11 Тодї надувається ще більш дух його; він ходить-буяє; сила його - вона богом йому.
12 Хіба ж Ти не віддавна, о Господи? Боже Ти мій, мій Святий, не помремо! Господи, Ти для суду поставив його, і, о Скеле, призначив його на карання!12 Проте хіба не ти здавна, Господе, Бог мій, Святий мій? Ми не помремо. Ти, Господе, лише для суду попустив йому. Скеле моя! Для покарання Ти призначив його.12 Чи ж ти, о Господи, не споконвіку, Бог мій, Святий мій? Ми не помремо! Ти, Господи, навів його лише для суду; ти, Скеле, призначив його на кару.12 Чи Ти не від початку, Господи, мій святий Боже? І ми не помремо. Господи, Ти його поставив на суд. І Ти мене зліпив, щоб картати його напоумленням.12 Та чи ж ти, Господи, не Бог мій, не Сьвятий мій з давен давнезних? Нї, ми не погибнемо! Ти, Господи, тілько задля суду напустив його. Скеле моя! ти лиш на кару призначив його.
13 Твої очі занадто пречисті, щоб міг Ти дивитись на зло, і на насильство дивитись не можеш. Чому ж дивишся Ти на грабіжників, мовчиш, коли несправедливий винищує справедливішого від себе?13 Чистим очам Твоїм не властиво споглядати злочини, і дивитися на утиски Ти не можеш. Нащо ж Ти дивишся на злодіїв і мовчиш, коли грішник поглинає того, хто праведніший від нього?13 Очі твої занадто чисті, щоб на зло глядіти; дивитися на утиск ти не можеш. Чому б ти мав дивитись на злочинців, мовчати, коли злий пожирає справедливішого за себе?13 Чисте око, щоб не бачити зла, і не зможе поглянути на труди. Навіщо Ти дивишся на тих, що зневажають? Чи мовчатимеш коли безбожний пожирає праведного?13 Не твоїм чистим очам дивитись на лиходїйства, не тобі приглядатись угнїтанню! Чом же ти позираєш мовчки на лиходіїв, як безбожник пожерає того, що праведнїйший від його?
14 Ти ж маєш людей, як у морі тих риб, немов ту черву, що пана над нею нема.14 І покидаєш людей, мов рибу в морі, як плазунів, у котрих немає господаря?14 Обходишся з людьми, немов з тією рибою в морі, неначе з плазунами, що без володаря над собою.14 І зробиш людей наче риби моря і наче плазуни, що не мають провідника.14 Чом же ти покидаєш людей, як рибу у морі, як ті повзючі, що в їх нема пана?
15 Усе це грабіжник витягує вудкою, своїм неводом тягне оце, та збирає оце в свою сітку, тому тішиться він та радіє.15 Усіх їх витягає вудкою, хапає у сіть свою і забирає їх у волоки свої, і через те радіє і звеселюється.15 Він витягає всіх їх вудкою своєю; ловить їх сіткою своєю, збирає у свій невід, тому й радується-веселиться.15 Викінчення витягнув вудкою і потягнув його в сіті і зібрав його в своїх мережах. Задля цього його серце розвеселиться і зрадіє,15 Ось, він витягає їх усїх вудкою, захоплює в сак, забірає в свої неводи, та й радується тим і веселиться.
16 Тому жертву приносить він неводові, і кадить для сітки своєї, бо від них ситий уділ його та добірна пожива його!16 За це приносить пожертви сіті своїй, і кадить для волока свого, тому що від них щедра частка його і розкішна їжа його.16 Тому приносить своїй сітці жертви, палить кадило неводові, бо має від них пай свій ситний і смаковиту страву.16 через це принесе жертву своїй сіті і принесе ладан своїй мережі, бо ними великою зробив свою часть, і його їжа вибрана.16 За се він сїтї своїй жертву приносить й кадить неводу свому, бо має від них пай свій товстий й їду смаковиту.
17 Чи на це випорожнює він свого невода, і завжди готов убивати народи без милости?17 Невже для цього він має випорожнювати сіть свою і безнастанно плюндрувати народи без милости?17 Невже він завжди випорожнюватиме свою сітку й немилосердно ввесь час народи вбиватиме?17 Через це вкине свою сіть і постійно не пощадить забити народи.17 Чи ж проте має він все сїть свою випорожнювати й безнастанно вигублювати народи безмилосердно?