1 І сталося тридцятого року, четвертого місяця, п'ятого дня місяця, коли я був серед полонених над річкою Кевар, відкрилося небо, і побачив я Божі видіння. | 1 І сталося: тринадцятого року, четвертого [місяця], п'ятого [дня], коли я був серед вигнанців над річкою Кевар, небо відкрилося, і я бачив видіння Божі. | 1 У тридцятому році, четвертому місяці, на п'ятий день місяця, як був я між вигнанцями над Кевар-річкою, відчинились небеса, і я побачив видіння Божі. | 1 І сталося, що в тридцятому році в четвертому місяці в пятому (дні) місяця і я був посеред полону при ріці Ховар, і відкрилося небо, і я побачив божі видіння. | 1 Сталось у трийцятому роцї, у четвертому місяцї, на пятий день місяця, як був я між полонянами над Ховар-річкою, одверзлись небеса, й я побачив видива Божі. |
2 П'ятого дня місяця, це п'ятий рік полону царя Єгоякима, | 2 П'ятого [дня ] місяця – це був п'ятий рік полону царя Єгоякима, | 2 На п'ятий день місяця, - це був п'ятий рік вигнання царя Йоахина, | 2 В пятому (дні) місяця це пятий рік полону царя Йоакима, | 2 На пятий день місяця - се був пятий рік після того, як одведено царя Йоакима в неволю - |
3 сталося Господнє слово до Єзекіїля, сина Бузі, священика, у халдейському краї над річкою Кевар, і була там над ним Господня рука. | 3 Було слово Господнє до Єзекіїла, сина Бузі, священика, у халдейському краї над річкою Кевар; і була там над ним Господня рука. | 3 надійшло слово Господнє до Єзекиїла, сина Вузі, священика, в землі Халдейській, над Кевар-річкою. І там була рука Господня над ним. | 3 і було господнє слово до Єзекеіїла сина Вузія, священика, в землі халдеїв при ріці Ховар. І була на мені господня рука, | 3 Надійшло слово Господнє до Езекиїла Вузієнка, сьвященника, в Халдейській землї, при Ховар-річцї, й зійшла на його сила Господня. |
4 І побачив я, аж ось бурхливий вітер насував із півночі, велика хмара та палючий огонь; а навколо неї сяйво, а з середини його ніби блискуча мідь, з-посеред огню. | 4 І я бачив, як бурхливий вітер ринув зі сходу, велика хмара і вогонь у клубах, і сяяння довкола нього. | 4 Бачив я: Схопився хуртовиною вітер з півночі, величезна хмара й вогонь клубом, блиск навколо неї, а з середини щось, немов бурштин з-посеред вогню, | 4 і я побачив і ось з півночі йшов вітер, що несе, і в ньому велика хмара, і світло довкруги нього і огонь, що блискає, і посеред нього як видіння бурштина посеред огня і в ньому світло. | 4 Бачив же я - схопився завірухою вітер від півночі, знялась величезна хмара й клубом огонь, та проміннє навкруги його, а з середини його, наче блискуча мідь ув огнї, |
5 А з середини його подоба чотирьох живих істот, а оце їхній вид: вони мали подобу людини. | 5 І з середини його, наче осяйне полум'я з глибини вогню; і з глибини його видно було подобу чотирьох тварин, – і такий був їхній вигляд, немов у людини; | 5 і з-посеред нього з'явилось щось, немов подоба чотирьох тварин, що нагадували людські подоби. | 5 І в середині наче подоба чотирьох животних. І це їхній вид: в них подоба людини, | 5 А з него показалась подобина чотирьох зьвірят; вид же їх був такий: образ їх був чоловічий. |
6 І кожна мала чотири обличчі, і кожна з них мала чотири крилі. | 6 І в кожної – чотири обличчя, і в кожної з них – четверо крил; | 6 У кожного було чотири обличчя, і в кожного було четверо крил. | 6 і чотири лиця в одного, і чотири крила в одного. | 6 І в кожного було чотирі обличчя, і в кожного - четверо крил. |
7 А їхня нога нога проста, а стопа їхньої ноги як стопа телячої ноги, і вони сяяли, як ніби блискуча мідь. | 7 А ноги їхні – були прямі, а стопи ніг їхніх – як стопи у телят, і сяяли, як блискуча мідь. | 7 Ноги в них були прямі, а стопи ніг, як стопи у теляти, і блищали вони, немов гладенька мідь. | 7 І їхні ноги прості, і їхні ноги оперені, і іскри як блистіння міді, і їхні крила легкі. | 7 А ноги в їх були прості, а ступнї в їх були, як у телця, й бризькали вони іскрами, як розпалена мідь бризькає. |
8 А під їхніми крилами були людські руки на чотирьох сторонах їхніх, і вони четверо мали свої обличчя та свої крила. | 8 І руки людські були під крилами їхніми, на чотирьох боках їхніх; | 8 Під крильми в них з чотирьох боків були людські руки; обличчя в них і крила в них - у всіх чотирьох. | 8 І людська рука під їхніми крилами на чотирьох їхніх сторонах. І їхні лиця в чотирьох | 8 А під крильми в їх із чотирьох боків були людські руки; й обличчя у них і крила в них - у всїх чотирьох. |
9 Їхні крила прилягали одне до одного, не оберталися в ході своїй, кожне ходило просто наперед себе. | 9 І лиця в них, і крила в них – в усіх чотирьох; крила їхні торкалися одне одного; під час ходи своєї вони не оберталися, а кожне рухалося, куди обличчя своє дивилося. | 9 А крильми торкались вони одне одного. Обличчя у них і крила в них не обертались, як вони йшли: кожне простувало перед себе. | 9 не поверталися коли вони ходили, кожний ходив перед своїм лицем. | 9 А крильми торкались вони одно до одного; обличчя й крила в їх не повертались, як ійшли вони: кожне простувало перед себе. |
10 А подоба їхнього обличчя обличчя людини та обличчя лева мали вони четверо з правиці, а обличчя вола мали вони четверо з лівиці, і обличчя орла мали вони четверо. | 10 Подоба облич їхніх – обличчя людини та подоба лева з правого боку в усіх чотирьох; а вже з лівого боку – обличчя теляти у всіх чотирьох і подоба орла у всіх чотирьох; | 10 Подоба облич їхніх була: спереду людське лице в усіх чотирьох, правобіч - левине лице в усіх чотирьох, ліворуч - бичаче лице в усіх чотирьох, (ззаду) орлине лице в усіх чотирьох. | 10 І подоба їхніх лиць: лице людини, і лице лева з правого боку в чотирьох, і лице теляти з лівого боку в чотирьох, і лице орла в чотирьох. | 10 Подоба обличь їх: - зпереду було лице людське, правобіч - лице левине, лївобіч - лице бичаче в усїх чотирьох, понад тими - лице орлове в усїх чотирьох; |
11 А їхні обличчя та їхні крила були розділені вгорі; у кожного двоє крил злучувалися одне з одним, і двоє закривали їхнє тіло. | 11 І обличчя їхні і крила їхні вгорі були роз'єднані, але в кожного двійко крил торкалися одне одного, а двоє інших вкривали тіло їхнє. | 11 Крила їхні були випростані догори. Кожне мало по двоє крил, що торкались одне одного, а двоє вкривали тіло, | 11 І їхні крила простерті догори в чотирьох, в кожного два злучені до себе, і два покривали над їхнім тілом. | 11 І лиця їх і крила їх угорі були роздїлені, та в кожного по двоє крил сходилось одно з одним, а двоє вкривали тїло їм. |
12 І кожна ходила просто перед себе. Туди, куди бажав дух ходити, вони йшли, не оберталися в ході своїй. | 12 І рухалися вони кожне в той бік, котрий перед обличчям його; куди хотів дух простувати, вони туди й рухалися; під час ходи своєї не оберталися. | 12 і кожне простувало перед себе: куди поривав їх дух, туди вони йшли; вони не обертались, як ішли. | 12 І кожний ходив перед своїм лицем. Куди лиш ішов дух, ішли вони і не поверталися. | 12 І йшли вони, кожен у сторону перед себе; куди поривав їх дух, туди й ійшли вони; йдучи ж, не повертались. |
13 А подоба тих істот була на вид вугілля з огню, вони палали на вигляд смолоскипів; той огонь проходжувався поміж істотами. І огонь мав сяйво, і з огню виходила блискавка. | 13 І вигляд цих тварин був такий, наче палахке вугілля, як вигляд лампад; [вогонь ] ходив поміж тваринами, і сяяння од вогню, і блискавка спалахувала від вогню. | 13 А з-посеред звірів виднілося щось, як жар, жевріюче, як смолоскипи, що ходили туди й сюди між тваринами; і вогонь блищав, а з вогню вилітали блискавки. | 13 І посеред животних видіння наче огняного горіючого вугілля, наче вид світил, що повертаються, посеред животних і світло огня, і з огня виходила блискавиця. | 13 А вид тих животин був, наче жар огняний, як смолоскипи; огонь ходив між тими животинами сюди й туди, й блищав огонь вельми ясно, й вилїтали з огню блискавки. |
14 І ті живі істоти бігали й верталися, немов блискавка. | 14 І тварини квапливо рухалися туди й сюди, немов блискавиці. | 14 І звірі рухались туди й сюди, немов блискавиці. | 14 | 14 І ввихаллись животини сюди й туди, наче блискавиця мигає. |
15 І придивився я до тих істот, аж ось по одному колесі на землі при тих живих істотах, при чотирьох їхніх обличчях. | 15 І дивився я на тварин, – і ось, на землі біля цих тварин – по колесі перед чотирма лицями їхніми. | 15 Придививсь я до тих звірів, аж ось на землі коло тих звірів по колесу, коло всіх чотирьох їх. | 15 І я побачив і ось одне колесо на землі близько чотирьох животних. | 15 І придивлявся я тим животинам, аж ось - на землї коло тих животин по одному колесу перед чотирьома лицями їх. |
16 Вид тих колес та їхній виріб як вигляд хризоліту, й одна подоба їм чотирьом, а їхній вид та їхній виріб ніби колесо в колесі. | 16 Вигляд тих коліс і опорядження їхнє, – як вигляд топазу, і подоба у всіх чотирьох – одна; і з вигляду їхнього і з опорядження їхнього видавалося, наче колесо було в колесі. | 16 Видом і виробом були колеса, немов блискучий хрисоліт, і всі четверо були однаковісінькі, а виглядом своїм і виробом, здавалось, одне колесо було в другому. | 16 І вид коліс як вид тарсіса, і одна подоба в чотирьох, і їх діло було наче якби було колесо в колесі. | 16 І були колеса видом і роботою, наче блискучий хризолит, і всї четверо були однаковісїнькі, а по вигляду їх і по спорудї здавалось, неначе одно колесо було в другому колесї. |
17 Вони ходили в ході своїй на чотири боки, не оберталися в ході своїй. | 17 Коли вони йшли, то йшли на чотири свої сторони; під час ходи не оберталися. | 17 Вони могли йти на чотири боки й не обертались, як ішли. | 17 На чотири їхні сторони ходили, не поверталися коли йшли, ні вони, | 17 А йдучи, йшли вони на чотирі боки; не звертали на бік, ідучи. |
18 А їхні обіддя були високі та страшні; і їхнє обіддя довкола в чотирьох їх було повне очей. | 18 А обіддя їхні – високі і страшні були вони; обіддя їхні у всіх чотирьох по колові були виповнені очима. | 18 Обіддя їхнє здавалося високим, як я дивився; обіддя їхнє, у всіх чотирьох, було повне очей по всьому колі. | 18 ані їхні плечі, і в них була висота. І я побачив їх, і їхні плечі повні очей довкруги в чотирьох. | 18 Обіддє ж їх - високе й страшне, й було повно очок в обіддї навкруги в усїх чотирьох. |
19 І коли ходили ті живі істоти, ходили й ті колеса при них; а коли ті істоти підіймалися з-над землі, підіймалися й ті колеса. | 19 І коли тварини рухалися, рухалися й колеса, що біля [них]; а коли тварини піднімалися від землі, тоді піднімалися й колеса. | 19 І коли звірі йшли, то йшли й колеса коло них, а як звірі здіймались від землі вгору, здіймались і колеса. | 19 І коли животні йшли, йшли близько них колеса, і коли животні піднімалися з землі, піднімалися колеса. | 19 І як ійшли животини, так ійшли й колеса коло їх, а як вони здіймались угору від землї, здіймались і колеса. |
20 Куди бажав дух ходити, ішли, куди мав той дух іти; і ті колеса підіймалися з ними, бо в колесах був дух істот. | 20 Куди хотів дух рухатися, туди й простували вони; куди б не пішов дух, і колеса піднімалися порівно з ними, бо дух тварин [був ] у колесах. | 20 Куди поривав їх дух, туди вони йшли, і колеса здіймались разом з ними, бо дух звіря був у колесах. | 20 Де лиш була хмара, там дух, щоб іти. Ішли животні й колеса та піднімалися з ними, томущо у колесах був дух життя. | 20 Куди хотїв ійти дух, туди йшли й вони, й здіймались колеса заразом із ними; дух бо тих животин був у колесах. |
21 Коли ті йшли, ходили й вони; а коли ті стояли стояли й вони; а коли ті підіймалися з-над землі, підіймалися з ними й ті колеса, бо був дух істот у тих колесах. | 21 Коли рухалися ті, то рухалися й вони; і коли ті стояли, то стояли й вони; і коли ті піднімалися від землі, тоді порівно з ними піднімалися й колеса, бо дух тварин [був ] у колесах. | 21 Коли ті йшли, ішли й вони; коли ті стояли, то й вони стояли. Як же ті здіймались від землі, здіймались і колеса разом з ними, бо дух звіря був у колесах. | 21 Коли вони ішли, ішли, і коли вони ставали, стали, і коли вони підносилися з землі, піднімалися з ними, бо в колесах був дух життя. | 21 Коли ті йшли, так ійшли й колеса, а як ті стояли, то стояли й вони, як же ті здіймались від землї, здіймались і колеса заразом із ними; бо дух животин був у колесах. |
22 А на головах тих живих істот була подоба небозводу, ніби грізний кришталь, розтягнений над їхніми головами згори. | 22 Над головами тварин була подоба тверді небесної, кольором пречудового кристалу, розпростореного вгорі понад головами їхніми. | 22 Над головами ж у звірів була так, немов би твердь небесна, немов з блискучого кришталю, що розпростирався над їхніми головами. | 22 І над головою тих животних подоба наче твердь як вид кристалу простягнена над їхніми крилами вгорі. | 22 А над головами в животин була подобина твердинї, блискуча, як подобина пречудного кришталю, що понад головами в їх розпростирався. |
23 А під цим небозводом були їхні прості крила, звернені одне до одного. У кожної було по двоє крил, що закривали їм їхні тіла. | 23 А під склепінням випросталися крила їхні – одне до одного, і в кожного було двійко крил, котрі вкривали їх, у кожного двійко крил вкривали тіла їхні. | 23 А під твердю їхні крила були простягнені одне до одного. В кожного було їх по двоє, що вкривали їм тіло. | 23 І під твердю простягнені їхні крила, які досягали одні одних, в кожного два, що покривали їхні тіла. | 23 А під твердинею розпростирались їх крила, просто одно до другого, й в кожної було їх по двоє, що вкривали їм тїло. |
24 А коли вони йшли, чув я шум їхніх крил, як шум великої води, як голос Всемогутнього, звук гамору, як табору. А коли вони ставали, опадали їхні крила. | 24 І коли вони простували, я чув шум їхніх крил, наче шум великої води, наче голос Всемогутнього, сильний шум, наче гомін у військовому таборі; [а ] коли вони зупинялися, – то опускали крила свої. | 24 Як вони йшли, я чув шум їхніх крил, немов шум вод великих, неначе голос Всемогутнього, неначе страшний гомін, немов галас у таборі; а як зупинялись, то спускали крила. | 24 І я чув голос їхніх крил коли вони ходили наче голос великої води. І коли вони стали їхні крила спочивали. | 24 І як вони йшли, чув я шум їх крил, нїби бурханнє великої води, неначе грім Всемогучого, голосний шум, як се гуде в військовому таборі; а коли вони з'упинялись, то крила спускали. |
25 І розлягався голос з-над небозводу, що над їхньою головою. І коли вони ставали, опадали їхні крила. | 25 І голос линув од склепіння, котре над головами їхніми; коли вони зупинялися, тоді опускали крила свої. | 25 І розлягався шум з-понад тверді, що в них над головами. Як вони зупинялись, то спускали крила. | 25 І ось голос понад твердю, що була понад їхньою головою. | 25 Бо як давався чути голос з понад твердинї, що була над головами в їх, тодї вони з'упинялись і опускали крила. |
26 А згори небозводу, що над їхньою головою, була подоба трону на вигляд каменя сапфіру; а на подобі трону була подоба на вигляд людини, на ньому згори. | 26 А понад склепінням, котре над головами їхніми, [була ] подоба престолу, на вигляд, наче з каменя сапфіра, а над подобою престолу була, неначе подоба чоловіка вгорі на ньому. | 26 Понад твердю, що в них над головами, було щось немов би сапфір-камінь, що виглядав, як престол. А на тім, що скидалось на престол, видно було вгорі подобу чоловіка. | 26 На ньому подоба престолу як вид каменя сапфіра, і над подобою престолу подоба наче вид людини вгорі. | 26 А понад твердинею, що була над головами в їх, була подобина престолу, з вигляду, як би з каменя сафиру, а над подобинею престолу видко було подобину чоловіка, що седить на йому. |
27 І бачив я ніби блискучу мідь, на вид огню в середині його навколо, від виду стегон його й вище, а від виду стегон його й до долу бачив я ніби огонь та сяйво навколо нього. | 27 І бачив я неначе палаючий метал, наче вигляд вогню в осерді його довкола; від схожого на крижі його і вище крижів його і нижче я бачив немовби якийсь вогонь, і сяяння [було ] довкола нього. | 27 І бачив я щось, наче бурштин, щось наче вогонь навкруги нього, починаючи від того, що було схоже на крижі, і вище. А вниз від того, що було подібне до крижів, бачив я немов би вогонь і блиск навкруги нього. | 27 І я побачив наче вид бурштина від виду бедр і вище, і від виду бедр і аж до долу побачив я наче вид огня і його світло довкруги. | 27 І видїв я наче палаючу мідь, як огняне сяєво в серединї його кругом; від поясницї його й висше, та й від виду поясницї його й низше бачив я, наче огонь, і було проміннє навкруги. |
28 Як вигляд веселки, що буває в хмарі в дощовий день, такий був вигляд сяйва навколо. Це був вигляд подоби Господньої слави! І коли я це побачив, я впав на обличчя своє, і почув голос, що говорив. | 28 Так виглядає веселка у хмарах під час дощу, отак виглядало це сяяння. | 28 Немов веселка, що видніється у хмарах дощового дня, так виглядав навколо блиск той. Так виглядала слава Божа. Побачивши її, упав я лицем до землі й почув голос, що говорив. | 28 Наче вид дуги, коли є в хмарі в дні дощу, таке видіння світла довкруги. | 28 Якою буває веселка на облаках в дощовий день, такий вид мало те сяєво навкруги. |