1 Слова Єремії, сина Хілкійїного, з священиків, що в Анатоті, у Веніяминовому краї,1 Слова Єремії, сина Хілкійїного, із священиків, що в Анатоті, у Веніяминовому краї,1 Слова Єремії, сина Хілкії, із священиків, що були в Анатоті, у Веніяминовім краю,1 Боже слово, яке було до Єремії, сина Хелкія, з священиків, який жив в Анатоті в землі Веніямина.1 Слова Ереміїні Хелкієнкові, з тих сьвященників, що жили в Анатотї, в займищі Беняминовому, -
2 що було до нього Господнє слово за днів Йосії, Амонового сина, Юдиного царя, тринадцятого року його царювання.2 До котрого було слово Господнє за днів Йосії, Амонового сина, царя Юдейського, тринадцятого року царювання його,2 до якого надійшло слово Господнє за часів Йосії, сина Амона, царя юдейського, тринадцятого року його царювання,2 Те боже слово, що було до нього в днях Йосії, сина Амоса, царя Юди, в тринадцятому році його царювання.2 А надходило до него слово Господнє за часів Йосії Амоненка, царя Юдейського, тринайцятого року царювання його;
3 І було воно й за днів Єгоякима, сина Йосіїного, Юдиного царя, аж до кінця одинадцятого року Седекії, сина Йосіїного, Юдиного царя, аж до виходу Єрусалиму на вигнання в п'ятому місяці.3 А також за днів Єгоякима, сина Йосіїного, царя Юдейського, до кінця одинадцятого року Седекії, сина Йосіїного, Юдейського царя, до переселення Єрусалиму в п'ятому місяці.3 та за часів Йоакима, сина Йосії, царя юдейського, до кінця одинадцятого року Седекії, сина Йосії, царя юдейського, аж до виселення Єрусалиму у п'ятому місяці.3 І було в днях Йоакіма, сина Йосії, царя Юди, аж до одинадцятого року Седекії, сина Йосії, царя Юди, аж до полонення Єрусалиму в пятому місяці.3 Та й за часів Йоакимових, сина Йосіїного, царя Юдейського, до конця одинайцятого року Седекії Йосієнка, царя Юдейського, аж до займу в полонь Ерусалимцїв у пятому місяцї.
4 І прийшло мені слово Господнє, говорячи:4 І було до мене слово Господнє: 4 І надійшло до мене таке слово Господнє: 4 І господнє слово було до нього: 4 Надійшло ж до мене слово Господнє, говорючи:
5 Ще поки тебе вформував в утробі матерній, Я пізнав був тебе, і ще поки ти вийшов із нутра, тебе посвятив, дав тебе за пророка народам!5 Перш, ніж Я утворив тебе в лоні, Я пізнав тебе, і перш, ніж ти вийшов з лона, Я освятив тебе: пророком для народів настановив тебе.5 «Перш, ніж я уклав тебе в утробі, я знав тебе; і перш ніж ти вийшов з лона, освятив я тебе; пророком для народів я тебе призначив.»5 Раніше ніж Я тебе створив в лоні Я тебе знаю, і раніше ніж ти вийшов з лона Я тебе освятив, Я тебе поставив пророком для народів.5 Перш нїж я зложив тебе в утробі матері твоєї, знав я тебе, і перш нїж ти появився із нутра матері твоєї, осьвятив я тебе: пророком для народів призначив тебе.
6 А я відповів: О, Господи, Боже, таж я промовляти не вмію, бо я ще юнак!...6 А я сказав: О, Господе Боже! Я не вмію говорити, бо я ще замолодий.6 Я ж промовив: «Ой Господи Боже! Я не вмію говорити, бо я дитина.»6 І я сказав: Ти Господи Владико, Який є, ось я не вмію говорити, бо я молодий. І Господь сказав до мене: Не говори, що: Я дуже молодий, бо підеш до всіх, до кого лиш тебе пішлю, і говоритимеш згідно з усім, що лиш тобі заповім.6 Я же промовив: Ой Господи Боже! я ж не вмію говорити, бо ще молодий.
7 Господь же мені відказав: Не кажи: Я юнак, бо ти підеш до всіх, куди тільки пошлю Я тебе, і скажеш усе, що тобі накажу.7 Але Господь сказав мені: Не кажи: `Я замолодий`; бо до всіх, до кого Я пошлю тебе, підеш, і все, що звелю тобі, скажеш.7 А Господь сказав до мене: «Не кажи: Я дитина, - бо до всіх, до кого я пошлю тебе, ти підеш, і все, що накажу тобі, ти говоритимеш.7 7 Господь же рече до мене: Не кажи: Я молодий, бо до всїх, до кого пошлю тебе, пійдеш ти, й усе, що накажу тобі, будеш говорити.
8 Не лякайсь перед ними, бо Я буду з тобою, щоб тебе рятувати, говорить Господь!8 Не бійся їх, бо Я з тобою, щоб захищати тебе, сказав Господь.8 Не страхайсь перед ними, бо я з тобою, щоб тебе врятувати, - слово Господнє.»8 Не бійся їхнього лиця, бо Я з тобою, щоб тебе спасти, говорить Господь.8 Не страхайсь перед ними, я бо з тобою, щоб тебе рятувати, сказав Господь.
9 І простяг Господь руку Свою, і доторкнувсь моїх уст та й до мене сказав: Ось Я дав в твої уста слова Мої!9 І простягнув Господь руку Свою, і торкнувся уст моїх, і сказав мені Господь: Ось, Я вклав слова Мої в уста твої.9 Тоді простяг Господь свою руку й доторкнувсь моїх уст і сказав до мене: «Ось я поклав мої слова тобі в уста.9 І Господь простягнув до мене свою руку і доторкнувся моїх уст, і Господь сказав до мене: Ось Я дав мої слова в твої уста.9 І простяг Господь руку свою й доторкнувся уст моїх; і сказав менї Господь: Се вложив я мої слова в уста тобі.
10 Дивись, Я сьогодні призначив тебе над народами й царствами, щоб виривати та бурити, і щоб губити та руйнувати, щоб будувати й насаджувати!10 Дивися, – Я настановив тебе цього дня над народами і царствами, щоб викорінювати і спустошувати, нищити і руйнувати, утворювати і насаджувати.10 Оце настановляю тебе я нині над народами й над царствами, щоб ти викорінював і руйнував, вигублював і валив, будував і насаджував.»10 Ось Я тебе сьогодні поставив над народами і над царями, щоб викорінювати і розвалювати і вигублювати і відбудовувати і насаджувати.10 Ось, се я поставив тебе нинї над народами й над царствами, щоб ти викоренював і руйнував, вигублював і валив, будував і насаджував.
11 І було мені слово Господнє, говорячи: Що ти бачиш, Єреміє? А я відказав: Я бачу мигдалеву галузку.11 І було до мене слово Господнє: Що бачиш ти, Єреміє? Я сказав: Бачу гілку мигдалеву.11 Надійшло до мене ще й таке слово Господнє: «Що бачиш, Єреміє?» - Я відказав: «Бачу вітку мигдалеву.»11 І господне слово було до мене, кажучи: Що ти бачиш? І я сказав: Горіхову палицю.11 І надійшло до мене слово Господнє, говорючи: Що бачиш Ереміє? І відказав я: Бачу жезло микдалевого дерева.
12 І сказав мені Господь: Ти добре бачиш, бо Я пильную Свого слова, щоб справдилось воно.12 Господь сказав мені: Ти добре бачиш, бо Я допильновую слова Свого, щоб воно скорше справдилося.12 І сказав до мене Господь: «Гаразд бачиш: я бо пильную моє слово, щоб його здійснити.»12 І Господь сказав до мене: Добре ти побачив, томущо Я чував над моїми словами, щоб їх виконати.12 І сказав до мене Господь: Бачиш гаразд; я бо пильную слова мого, щоб його спевнити.
13 І було мені слово Господнє подруге таке: Що ти бачиш? А я відказав: Я бачу кипляче горня, а перед його звернений з півночі на південь.13 І було до мене слово Господнє вдруге: Що бачиш ти? Я сказав: Бачу киплячий казан на вітрі, видно мені з північного боку.13 І надійшло до мене вдруге таке слово Господнє: «Що бачиш?» Я відказав: «Бачу, кипить казан. Він видніє з півночі.»13 І господне слово було до мене вдруге, кажучи: Що ти бачиш? І я сказав: Баняк під яким горить, і його лице від лиця півночі.13 І надійшло до мене вдруге слово Господнє, глаголючи: Що бачиш? Я відказав: Бачу, кипить казан, піддуваний вітром сюди від півночі.
14 І сказав мені Господь: З півночі відкриється зло на всіх мешканців землі.14 І сказав мені Господь: З півночі прийде лихо на всіх мешканців цієї землі.14 Тоді Господь сказав до мене: «З півночі зірветься лихо на всіх мешканців землі.14 І Господь сказав до мене: Від лиця півночі розгориться зло на всіх. що живуть на землі.14 І промовив до мене Господь: Від півночі зірветься халепа на всїх осадників сієї землї.
15 Бо ось Я покличу всі родини царств на півночі, говорить Господь, і вони поприходять, і поставлять кожен свого трона при вході до єрусалимських брам, і навколо при всіх мурах його та при всіх юдиних містах.15 Бо ось, Я закличу всі племена царств північних, говорить Господь, і прийдуть вони, і поставить кожний престола свого при вході до кожної Єрусалимської брами, і довкола усіх мурів його, і в усіх містах юдейських.15 Бо ось я прикличу всі племена царств північних, - слово Господнє, - і поприходять вони й поставлять кожне престол свій перед входом у брами Єрусалиму, проти всіх мурів його навколо та й проти всіх міст юдейських.15 Томуто ось Я скликаю всі царства з півночі землі, говорить Господь, і прийдуть і поставлять кожний свій престіл при перддверях брам Єрусалиму і на всі його стіни довкруги і на всі міста Юди.15 Се бо прикличу всї племена царств півночніх, говорить Господь, і поприходять вони та й поставить кожен престола свого перед ввіходом у ворота Ерусалимські й кругом усїх мурів його, та й по всїх містах, Юдейських.
16 І буду судитися з ними за всю їхню безбожність, що вони покинули Мене, і кадили іншим богам, і вклонялись чинам своїх рук.16 І звершу над ними суди Мої за всі беззаконня їхні, за те, що вони залишили Мене, і кадили чужинським божкам, і поклонялися вчиненому руками своїми.16 Я виголошу над ними суд мій за всі їхні ледарства, за те, що вони покинули мене й воскурювали ладан іншим богам та припадали ниць перед ділом рук своїх.16 І заговорю судом до них за всі їхні злоби, бо Мене оставили і принесли ладан чужим богам і поклонилися ділам їхніх рук.16 І виявлю над ними суд мій за всї ледарства їх, за те, що покинули мене й приносили жертви богам иншим та припадали ниць перед роботою рук своїх.
17 А ти підпережеш стегна свої та й устанеш, і будеш говорити їм усе, що Я накажу тобі; не бійся перед ними, щоб Я не злякав тебе перед ними!17 А ти підпережи крижі твої і підведися і скажи їм все, що Я звелю тобі; не будь легкодухим перед ними, щоб Я не уразив тебе на їхніх очах.17 Ти, отже, підпережи твої крижі, встань і говори до них усе, що я накажу тобі; не лякайсь їх, а то я нашлю на тебе страх перед ними.17 І ти підпережи твої бедра і встань і скажи все, що лиш тобі заповідаю. Не бійся їхнього лиця, ані не лякайся перед ними, бо Я з тобою, щоб тебе визволити, говорить Господь.17 Оце ж підпережи бедра твої, рушай і говори до них усе, що накажу тобі; не страхайся перед ними, щоб я не покарав тебе в очах у них.
18 Бо Я ось сьогодні поставив тебе містом твердинним, і залізним стовпом, і мідяними мурами проти всієї цієї землі, проти царів Юди, проти його князів, проти його священиків та проти народу цієї землі.18 І ось, Я ставлю тебе нині укріпленим містом і залізним стовпом, і мідною загородою по всій землі оцій, супроти царів Юдеї, супроти князів її, супроти священиків її і супроти народу цієї землі.18 Я бо сьогодні ставлю тебе, немов місто-твердиню, немов залізний стовп, немов мур мідяний проти всієї землі: проти царів юдейських, проти князів їхніх, проти священиків їхніх і проти людей простих.18 Ось Я тебе поставив в сьогоднішному дні як укріплене місто і як кріпку мідяну стіну для всіх царів Юди і його володарів і для народу землі,18 Се вчинив я тебе днесь неначе утвердженим замком і залїзним стовпом та мідяною стїною на всю отту землю, проти царів Юдейських, проти князїв їх, проти сьвященників і проти народу землї сієї.
19 І будуть вони воювати з тобою, та не переможуть тебе, бо Я із тобою, говорить Господь, щоб тебе рятувати!19 Вони будуть воювати супроти тебе, але не здолають тебе; бо Я з тобою, говорить Господь, щоб визволяти тебе.19 Вони війною підуть на тебе, однак тебе не подолають, бо я з тобою, - слово Господнє, - щоб тебе врятувати.»19 і воюватимуть проти тебе і не здолають тебе, бо Я з тобою говорить Господь, щоб тебе визволити.19 І хоч вони будуть воювати проти тебе, та не подужають тебе; я бо з тобою, говорить Господь, щоб рятувати тебе.