1 Слова Єремії, сина Хілкійїного, з священиків, що в Анатоті, у Веніяминовому краї, | 1 Слова Єремії, сина Хілкійїного, із священиків, що в Анатоті, у Веніяминовому краї, | 1 Слова Єремії, сина Хілкії, із священиків, що були в Анатоті, у Веніяминовім краю, | 1 Боже слово, яке було до Єремії, сина Хелкія, з священиків, який жив в Анатоті в землі Веніямина. | 1 Слова Ереміїні Хелкієнкові, з тих сьвященників, що жили в Анатотї, в займищі Беняминовому, - |
2 що було до нього Господнє слово за днів Йосії, Амонового сина, Юдиного царя, тринадцятого року його царювання. | 2 До котрого було слово Господнє за днів Йосії, Амонового сина, царя Юдейського, тринадцятого року царювання його, | 2 до якого надійшло слово Господнє за часів Йосії, сина Амона, царя юдейського, тринадцятого року його царювання, | 2 Те боже слово, що було до нього в днях Йосії, сина Амоса, царя Юди, в тринадцятому році його царювання. | 2 А надходило до него слово Господнє за часів Йосії Амоненка, царя Юдейського, тринайцятого року царювання його; |
3 І було воно й за днів Єгоякима, сина Йосіїного, Юдиного царя, аж до кінця одинадцятого року Седекії, сина Йосіїного, Юдиного царя, аж до виходу Єрусалиму на вигнання в п'ятому місяці. | 3 А також за днів Єгоякима, сина Йосіїного, царя Юдейського, до кінця одинадцятого року Седекії, сина Йосіїного, Юдейського царя, до переселення Єрусалиму в п'ятому місяці. | 3 та за часів Йоакима, сина Йосії, царя юдейського, до кінця одинадцятого року Седекії, сина Йосії, царя юдейського, аж до виселення Єрусалиму у п'ятому місяці. | 3 І було в днях Йоакіма, сина Йосії, царя Юди, аж до одинадцятого року Седекії, сина Йосії, царя Юди, аж до полонення Єрусалиму в пятому місяці. | 3 Та й за часів Йоакимових, сина Йосіїного, царя Юдейського, до конця одинайцятого року Седекії Йосієнка, царя Юдейського, аж до займу в полонь Ерусалимцїв у пятому місяцї. |
4 І прийшло мені слово Господнє, говорячи: | 4 І було до мене слово Господнє: | 4 І надійшло до мене таке слово Господнє: | 4 І господнє слово було до нього: | 4 Надійшло ж до мене слово Господнє, говорючи: |
5 Ще поки тебе вформував в утробі матерній, Я пізнав був тебе, і ще поки ти вийшов із нутра, тебе посвятив, дав тебе за пророка народам! | 5 Перш, ніж Я утворив тебе в лоні, Я пізнав тебе, і перш, ніж ти вийшов з лона, Я освятив тебе: пророком для народів настановив тебе. | 5 «Перш, ніж я уклав тебе в утробі, я знав тебе; і перш ніж ти вийшов з лона, освятив я тебе; пророком для народів я тебе призначив.» | 5 Раніше ніж Я тебе створив в лоні Я тебе знаю, і раніше ніж ти вийшов з лона Я тебе освятив, Я тебе поставив пророком для народів. | 5 Перш нїж я зложив тебе в утробі матері твоєї, знав я тебе, і перш нїж ти появився із нутра матері твоєї, осьвятив я тебе: пророком для народів призначив тебе. |
6 А я відповів: О, Господи, Боже, таж я промовляти не вмію, бо я ще юнак!... | 6 А я сказав: О, Господе Боже! Я не вмію говорити, бо я ще замолодий. | 6 Я ж промовив: «Ой Господи Боже! Я не вмію говорити, бо я дитина.» | 6 І я сказав: Ти Господи Владико, Який є, ось я не вмію говорити, бо я молодий. І Господь сказав до мене: Не говори, що: Я дуже молодий, бо підеш до всіх, до кого лиш тебе пішлю, і говоритимеш згідно з усім, що лиш тобі заповім. | 6 Я же промовив: Ой Господи Боже! я ж не вмію говорити, бо ще молодий. |
7 Господь же мені відказав: Не кажи: Я юнак, бо ти підеш до всіх, куди тільки пошлю Я тебе, і скажеш усе, що тобі накажу. | 7 Але Господь сказав мені: Не кажи: `Я замолодий`; бо до всіх, до кого Я пошлю тебе, підеш, і все, що звелю тобі, скажеш. | 7 А Господь сказав до мене: «Не кажи: Я дитина, - бо до всіх, до кого я пошлю тебе, ти підеш, і все, що накажу тобі, ти говоритимеш. | 7 | 7 Господь же рече до мене: Не кажи: Я молодий, бо до всїх, до кого пошлю тебе, пійдеш ти, й усе, що накажу тобі, будеш говорити. |
8 Не лякайсь перед ними, бо Я буду з тобою, щоб тебе рятувати, говорить Господь! | 8 Не бійся їх, бо Я з тобою, щоб захищати тебе, сказав Господь. | 8 Не страхайсь перед ними, бо я з тобою, щоб тебе врятувати, - слово Господнє.» | 8 Не бійся їхнього лиця, бо Я з тобою, щоб тебе спасти, говорить Господь. | 8 Не страхайсь перед ними, я бо з тобою, щоб тебе рятувати, сказав Господь. |
9 І простяг Господь руку Свою, і доторкнувсь моїх уст та й до мене сказав: Ось Я дав в твої уста слова Мої! | 9 І простягнув Господь руку Свою, і торкнувся уст моїх, і сказав мені Господь: Ось, Я вклав слова Мої в уста твої. | 9 Тоді простяг Господь свою руку й доторкнувсь моїх уст і сказав до мене: «Ось я поклав мої слова тобі в уста. | 9 І Господь простягнув до мене свою руку і доторкнувся моїх уст, і Господь сказав до мене: Ось Я дав мої слова в твої уста. | 9 І простяг Господь руку свою й доторкнувся уст моїх; і сказав менї Господь: Се вложив я мої слова в уста тобі. |
10 Дивись, Я сьогодні призначив тебе над народами й царствами, щоб виривати та бурити, і щоб губити та руйнувати, щоб будувати й насаджувати! | 10 Дивися, – Я настановив тебе цього дня над народами і царствами, щоб викорінювати і спустошувати, нищити і руйнувати, утворювати і насаджувати. | 10 Оце настановляю тебе я нині над народами й над царствами, щоб ти викорінював і руйнував, вигублював і валив, будував і насаджував.» | 10 Ось Я тебе сьогодні поставив над народами і над царями, щоб викорінювати і розвалювати і вигублювати і відбудовувати і насаджувати. | 10 Ось, се я поставив тебе нинї над народами й над царствами, щоб ти викоренював і руйнував, вигублював і валив, будував і насаджував. |
11 І було мені слово Господнє, говорячи: Що ти бачиш, Єреміє? А я відказав: Я бачу мигдалеву галузку. | 11 І було до мене слово Господнє: Що бачиш ти, Єреміє? Я сказав: Бачу гілку мигдалеву. | 11 Надійшло до мене ще й таке слово Господнє: «Що бачиш, Єреміє?» - Я відказав: «Бачу вітку мигдалеву.» | 11 І господне слово було до мене, кажучи: Що ти бачиш? І я сказав: Горіхову палицю. | 11 І надійшло до мене слово Господнє, говорючи: Що бачиш Ереміє? І відказав я: Бачу жезло микдалевого дерева. |
12 І сказав мені Господь: Ти добре бачиш, бо Я пильную Свого слова, щоб справдилось воно. | 12 Господь сказав мені: Ти добре бачиш, бо Я допильновую слова Свого, щоб воно скорше справдилося. | 12 І сказав до мене Господь: «Гаразд бачиш: я бо пильную моє слово, щоб його здійснити.» | 12 І Господь сказав до мене: Добре ти побачив, томущо Я чував над моїми словами, щоб їх виконати. | 12 І сказав до мене Господь: Бачиш гаразд; я бо пильную слова мого, щоб його спевнити. |
13 І було мені слово Господнє подруге таке: Що ти бачиш? А я відказав: Я бачу кипляче горня, а перед його звернений з півночі на південь. | 13 І було до мене слово Господнє вдруге: Що бачиш ти? Я сказав: Бачу киплячий казан на вітрі, видно мені з північного боку. | 13 І надійшло до мене вдруге таке слово Господнє: «Що бачиш?» Я відказав: «Бачу, кипить казан. Він видніє з півночі.» | 13 І господне слово було до мене вдруге, кажучи: Що ти бачиш? І я сказав: Баняк під яким горить, і його лице від лиця півночі. | 13 І надійшло до мене вдруге слово Господнє, глаголючи: Що бачиш? Я відказав: Бачу, кипить казан, піддуваний вітром сюди від півночі. |
14 І сказав мені Господь: З півночі відкриється зло на всіх мешканців землі. | 14 І сказав мені Господь: З півночі прийде лихо на всіх мешканців цієї землі. | 14 Тоді Господь сказав до мене: «З півночі зірветься лихо на всіх мешканців землі. | 14 І Господь сказав до мене: Від лиця півночі розгориться зло на всіх. що живуть на землі. | 14 І промовив до мене Господь: Від півночі зірветься халепа на всїх осадників сієї землї. |
15 Бо ось Я покличу всі родини царств на півночі, говорить Господь, і вони поприходять, і поставлять кожен свого трона при вході до єрусалимських брам, і навколо при всіх мурах його та при всіх юдиних містах. | 15 Бо ось, Я закличу всі племена царств північних, говорить Господь, і прийдуть вони, і поставить кожний престола свого при вході до кожної Єрусалимської брами, і довкола усіх мурів його, і в усіх містах юдейських. | 15 Бо ось я прикличу всі племена царств північних, - слово Господнє, - і поприходять вони й поставлять кожне престол свій перед входом у брами Єрусалиму, проти всіх мурів його навколо та й проти всіх міст юдейських. | 15 Томуто ось Я скликаю всі царства з півночі землі, говорить Господь, і прийдуть і поставлять кожний свій престіл при перддверях брам Єрусалиму і на всі його стіни довкруги і на всі міста Юди. | 15 Се бо прикличу всї племена царств півночніх, говорить Господь, і поприходять вони та й поставить кожен престола свого перед ввіходом у ворота Ерусалимські й кругом усїх мурів його, та й по всїх містах, Юдейських. |
16 І буду судитися з ними за всю їхню безбожність, що вони покинули Мене, і кадили іншим богам, і вклонялись чинам своїх рук. | 16 І звершу над ними суди Мої за всі беззаконня їхні, за те, що вони залишили Мене, і кадили чужинським божкам, і поклонялися вчиненому руками своїми. | 16 Я виголошу над ними суд мій за всі їхні ледарства, за те, що вони покинули мене й воскурювали ладан іншим богам та припадали ниць перед ділом рук своїх. | 16 І заговорю судом до них за всі їхні злоби, бо Мене оставили і принесли ладан чужим богам і поклонилися ділам їхніх рук. | 16 І виявлю над ними суд мій за всї ледарства їх, за те, що покинули мене й приносили жертви богам иншим та припадали ниць перед роботою рук своїх. |
17 А ти підпережеш стегна свої та й устанеш, і будеш говорити їм усе, що Я накажу тобі; не бійся перед ними, щоб Я не злякав тебе перед ними! | 17 А ти підпережи крижі твої і підведися і скажи їм все, що Я звелю тобі; не будь легкодухим перед ними, щоб Я не уразив тебе на їхніх очах. | 17 Ти, отже, підпережи твої крижі, встань і говори до них усе, що я накажу тобі; не лякайсь їх, а то я нашлю на тебе страх перед ними. | 17 І ти підпережи твої бедра і встань і скажи все, що лиш тобі заповідаю. Не бійся їхнього лиця, ані не лякайся перед ними, бо Я з тобою, щоб тебе визволити, говорить Господь. | 17 Оце ж підпережи бедра твої, рушай і говори до них усе, що накажу тобі; не страхайся перед ними, щоб я не покарав тебе в очах у них. |
18 Бо Я ось сьогодні поставив тебе містом твердинним, і залізним стовпом, і мідяними мурами проти всієї цієї землі, проти царів Юди, проти його князів, проти його священиків та проти народу цієї землі. | 18 І ось, Я ставлю тебе нині укріпленим містом і залізним стовпом, і мідною загородою по всій землі оцій, супроти царів Юдеї, супроти князів її, супроти священиків її і супроти народу цієї землі. | 18 Я бо сьогодні ставлю тебе, немов місто-твердиню, немов залізний стовп, немов мур мідяний проти всієї землі: проти царів юдейських, проти князів їхніх, проти священиків їхніх і проти людей простих. | 18 Ось Я тебе поставив в сьогоднішному дні як укріплене місто і як кріпку мідяну стіну для всіх царів Юди і його володарів і для народу землі, | 18 Се вчинив я тебе днесь неначе утвердженим замком і залїзним стовпом та мідяною стїною на всю отту землю, проти царів Юдейських, проти князїв їх, проти сьвященників і проти народу землї сієї. |
19 І будуть вони воювати з тобою, та не переможуть тебе, бо Я із тобою, говорить Господь, щоб тебе рятувати! | 19 Вони будуть воювати супроти тебе, але не здолають тебе; бо Я з тобою, говорить Господь, щоб визволяти тебе. | 19 Вони війною підуть на тебе, однак тебе не подолають, бо я з тобою, - слово Господнє, - щоб тебе врятувати.» | 19 і воюватимуть проти тебе і не здолають тебе, бо Я з тобою говорить Господь, щоб тебе визволити. | 19 І хоч вони будуть воювати проти тебе, та не подужають тебе; я бо з тобою, говорить Господь, щоб рятувати тебе. |