1 Був чоловік у країні Уц, на ім'я йому Йов. І був чоловік цей невинний та праведний, і він Бога боявся, а від злого втікав.1 Був чоловік у країні Уц, а ім'я його – Йов; і був цей чоловік досконалий і справедливий, боявся Бога, а зла не чинив.1 Був чоловік у землі Уц на ім'я Іов. Чоловік той був щирий і праведний, богобоязливий і цурався зла.1 В країні Авсітіди був якийсь чоловік, якому імя Йов, і той чоловік був праведний, непорочний, справедливий, побожний, який віддалявся від всякого злого діла.1 Був (давно) чоловік у землї Уз, на імя Йов. Був се чоловік щирий, справедливий й богобоязливий, що цуравсь усього лихого.
2 І народилися йому семеро синів та три дочки.2 І народилося у нього семеро синів і три доньки.2 І народилось у нього семеро синів і три дочки.2 Було ж в нього сім синів і три дочки.2 І родилось йому семеро синів й три дочки,
3 А маєток його був: сім тисяч худоби дрібної, і три тисячі верблюдів, і п'ять сотень пар худоби великої, і п'ять сотень ослиць та дуже багато рабів. І був цей чоловік більший від усіх синів сходу.3 Маєтности у нього було: сім тисяч овечок, три тисячі верблюдів; п'ятсот пар волів і п'ятсот віслючок, і вельми багато служників; і був цей чоловік найзначніший серед усіх синів сходу.3 А статку було в нього 7000 овець, 3000 верблюдів, 500 пар волів, 500 ослиць і пребагато челяді, так що чоловік той був найбагатший з усіх мешканців Сходу.3 І в нього була худоба - сім тисяч овець, три тисячі верблюдів, пять сот пар волів, пять сот ослиць, що дояться, які пасуться, і дуже велика управа і він мав великі діла на землі. І той чоловік був шляхтичем зі сходу сонця.3 А статку було в його сїм тисяч овець, три тисячі верблюдів, пятьсот ярем волів, пятьсот ослиць і багацько челяди, так що переважував сей чоловік усїх осадників на востоцї.
4 А сини його ходили один до одного, і справляли гостину в домі того, чий був день. І посилали вони, і кликали трьох своїх сестер, щоб їсти та пити із ними.4 Сини його сходилися, і учиняли бенкети кожний у домі своєму свого дня, і посилали, і запрошували трьох сестер своїх їсти і пити з ними.4 Сини його звичайно сходилися собі у призначений день та бенкетували в кожного по черзі. Кликали вони й трьох сестер своїх їсти й пити з собою.4 А як сходилися його сини до себе, робили пир кожного дня, беручи разом з собою і трьох своїх сестер, щоб їсти і пити з ними.4 Сини ж його звикли були сходитись і в дому кожного по черзї гоститись. Кликали вони й трьох сестер своїх, їсти й пити з ними.
5 І бувало, як миналося коло бенкетних днів, то Йов посилав за дітьми й освячував їх, і вставав він рано вранці, і приносив цілопалення за числом їх усіх, бо Йов казав: Може згрішили сини мої, і зневажили Бога в серці своєму. Так робив Йов по всі дні.5 Коли ж миналося коло бенкетних днів, то Йов посилав [по дітей] і освячував їх, і, підводячись рано-вранці, приносив пожертви усеспалення за числом їхнім. Бо казав Йов: Можливо, сини мої згрішили і зневажили Бога в серці своєму. Так чинив Йов щоразу по [таких] днях.5 І як дні гостин завершували круг свій, посилав Іов по них і наказував їм очищуватись. Другого дня вставав він рано-вранці й приносив за кожного з них всепалення, бо говорив сам до себе: «Може мої діти согрішили і лихословили Бога в своєму серці» Так чинив Іов увесь час.5 І як лиш закінчилися дні пиру, Йов, вставши вранці, посилав і очищав їх і приносив за них жертву за їхнім числом і одне теля за гріхи за їхні душі. Казав бо Йов: Щоб часом мої сини в своїй думці не вчинили зло проти Бога. Так, отже, Йов чинив всі дні.5 Як же сї гостини обходили свій круг, наказував їм Йов очищуватись; і вставав на другий день рано вранцї й приносив про кожного з них всепаленнє. Бо думав Йов так: Може, дїти мої согрішили та позневажили Бога в серцї свойму. Так чинив, Йов щораз в такі днї.
6 І сталося одного дня, і поприходили Божі сини, щоб стати при Господі. І прийшов поміж ними й сатана.6 І був день, коли прийшли сини Божі, щоб стати перед Господом; поміж ними прийшов і сатана.6 Та ось одного дня прийшли сини Божі, щоб стати перед Господом. Прийшов і Сатана між ними.6 І як настав подібний день, і ось прийшли божі ангели, щоб стати перед Господом, і диявол прийшов з ними.6 Сталося ж одного дня, що сини Божі прийшли стати перед Господом. Прийшов і Сатана між ними.
7 І сказав Господь до сатани: Звідки ти йдеш? А сатана відповів Господеві й сказав: Я мандрував по землі та й перейшов її.7 І сказав Господь сатані: Звідки ти прийшов? І відповідав сатана Господові і сказав: Я ходив по землі і обійшов її.7 Господь спитав Сатану: «Звідкіль ти прийшов?» Відповів Сатана Господеві й мовив: «Кружляв я по землі й ходив довкола неї.»7 І сказав Господь до диявола: Звідки ти прийшов? І диявол, відповівши, сказав Господеві: Я прийшов, обійшовши землю і обійшовши піднебесну.7 І поспитав Господь Сатану: Звідкіля прийшов єси? Відказав Господеві Сатана й промовив: Я ходив по землї й обійшов її навкруги.
8 І сказав Господь до сатани: Чи звернув ти увагу на раба Мого Йова? Бо немає такого, як він, на землі: муж він невинний та праведний, що Бога боїться, а від злого втікає.8 І сказав Господь сатані: Чи звернув ти увагу на служника Мого, Йова? Бо немає такого, як він на землі: чоловік без вади, справедливий, боїться Бога, і обминає зло.8 Господь сказав Сатані: «А чи звернув ти увагу на слугу мого Іова? Нема бо на землі нікого, як він, щирого й праведного, богобоязливого й такого, що цурався б зла.»8 І сказав йому Господь: Чи ти твоїм умом приклав увагу до мого раба Йова, бо немає між тими, що на землі, такого чоловіка як він непорочного, праведного, побожного, що удаляється від усякого поганого діла?8 І сказав Господь Сатанї: А звернув ти ввагу на слугу мого Йова? бо нема такого на землї, такого щирого, справедливого, богобоязливого та щоб цурався так усього лихого.
9 І відповів сатана Господеві й сказав: Чи ж Йов дармо боїться Бога?9 І відповідав сатана Господові, і сказав: Хіба недаремно боїться Бога той Йов?9 Сатана відказав Господеві й промовив: «Хіба даремно Іов боїться Бога?9 Відповів же диявол перед Господом і сказав: Чи не даром Йов почитає Бога?9 І відказав Сатана Господеві та й промовив: Чи то ж Йов дармо такий богобоязливий? Чи не ти ж сам обгородив навкруги його й дом його й усе майно його?
10 Чи ж Ти не забезпечив його, і дім його, і все, що його? Чин його рук Ти поблагословив, а маєток його поширився по краю.10 Чи не Ти убезпечив його і дім його, і все, що в нього? Справу рук його Ти благословив, і стада поширюються на тій землі.10 Хіба ти не огородив його та його дім і все його майно навколо? Ти благословив працю рук його, і стада його ширяться по країні.10 Чи не Ти поклав його зовнішню і внутрішню огорожу його дому і зі зовні всього, що є його довкруги? Ти поблагословив діла його рук і Ти зробив його скотину численною на землі.10 Працю рук його благословив єси, й стада його ширяться все більш по країнї;
11 Але простягни тільки руку Свою, і доторкнися до всього, що його, чи він не зневажить Тебе перед лицем Твоїм?11 Але простягни руку Твою, і торкнися всього, що в нього, – чи не зневажить він Тебе перед лицем Твоїм?11 Та простягни лиш руку твою і діткнися всього його майна: побачиш, чи не лихословитиме тебе увічі!»11 Але пішли твою руку і доторкнися всього, що він має. Чи ж не в лице Тебе поблагословить.11 Простягни тільки руку твою й торкнись до всього, що він має, - чи буде він благословити Тебе?
12 І сказав Господь до сатани: Ось усе, що його, у твоїй руці, тільки на нього самого не простягай своєї руки! І пішов сатана від лиця Господнього.12 І сказав Господь сатані: Ось, все, що в нього, в руці твоїй; тільки на нього не простягай руки твоєї. І відійшов сатана від Господа.12 Господь сказав Сатані: «Гаразд! Усе, що він має, - у твоїй руці. Тільки на нього самого не простягай руки твоєї.» І пішов Сатана геть з-перед лиця Господнього.12 Тоді сказав Господь дияволові: Ось Я даю в твою руку все, що є його, а його самого не доторкайся. І дявол вийшов від Господа.12 І сказав Господь Сатанї: Ну, так нехай все, що його, буде в руцї твоїй, тільки на його самого не простягай руки твоєї. І пійшов Сатана з перед лиця Господнього.
13 І сталося одного дня, коли сини його та дочки його їли та вино пили в домі свого первородженого брата,13 І був день, коли сини його і доньки його їли і вино пили в домі першовродженого брата свого.13 І сталось однієї днини, як сини та дочки його їли й пили вино в домі старшого брата свого,13 І був подібний день, сини Йова і його дочки пили вино в домі їхнього старшого брата.13 Одного ж дня, як сини й дочки Йовові саме їли й пили вино в дому старшого брата свого,
14 то прибіг до Йова посланець та й сказав: Худоба велика орала, а ослиці паслися при них.14 І [ось] приходить посланець до Йова і говорить: 14 прийшов посланець до Іова й мовив: «Воли були у плузі, а ослиці паслись поблизу них;14 І ось вісник прийшов до Йова і сказав йому: Пари волів орали, і ті ослиці, що дояться, паслися близько них.14 Прийшов посел до Йова та й сповістив: Воли були в плузї, а ослицї паслись поблизу,
15 Аж тут напали сабеї й позабирали їх, а слуг повбивали вістрям меча. І втік тільки я сам, щоб донести тобі...15 Воли орали, і віслючки паслися біля них, як вчинили напад сабеї, і забрали їх, а хлопчиків повбивали гострим мечем; врятувався я один, аби повідати тобі.15 аж ось кинулись на них савеї і позаймали їх, а слуг мечем повитинали. І врятувавсь лиш я один, щоб сповістити тобі це.»15 І прийшовши розбійники, полонили їх і забили рабів мечами. Я ж сам один, спасшись, прийшов тобі сповістити.15 Аж се - набігли Савеї та й позаймали їх; кметї ж повитинали мечем; один я втїк сповістити тебе.
16 Він ще говорив, аж прибігає інший та й каже: З неба спав Божий огонь, і спалив отару та слуг, та й пожер їх... А втік тільки я сам, щоб донести тобі...16 Він ще говорив, як приходить ще один і оповідає: Вогонь Божий злинув з неба і обпалив овечок і юнаків, і пожер їх; і врятувався лише я один, щоб звістити тобі.16 Ще говорив він, аж ось приходить другий та й каже: «Божий вогонь упав із неба і спалив овець і чабанів, пожер їх. І врятувавсь лиш я один, щоб сповістити тобі це.»16 Ще як цей говорив, прийшов інший посол і сказав до Йова: Огонь впав з неба і спалив овець і так само пожер пастухів. І я сам один, спасшись, прийшов тобі сповістити.16 Ще він говорив, аж приходить другий й говорить: Огонь Божий упав з неба й пройшов, палаючи, проміж вівцями й кметями та й пожер їх; один я втїк сповістити тебе.
17 Він ще говорив, аж біжить ще інший та й каже: Халдеї поділилися на три відділи, і напали на верблюдів, та й позабирали їх, а слуг повбивали вістрям меча... І втік тільки я сам, щоб донести тобі...17 Ще він оповідав, аж приходить інший і оповідає: Халдеї розташувалися трьома загонами і кинулися на верблюдів, і забрали їх, а пастушат уразили вістрям меча; врятувався лише я один, аби повідати тобі.17 Ще говорив цей, аж надходить інший та й каже: «Халдеї, згуртувавши три ватаги, напали на верблюдів та й позаймали їх, а слуг мечем повитинали. І врятувавсь лиш я один, щоб сповістити тобі це.»17 Ще як цей говорив, прийшов інший післанець і сказав до Йова: Кіннотчики зробили проти нас три загони і окружили верблюдів і полонили їх і рабів забили мечами. Я ж сам один спасся і прийшов тобі сповістити.17 Ще сей говорив, аж ійде другий й говорить: Халдеї зложили три ватаги, напали на верблюди та й позаймали їх; кметї ж повистинали мечем; один я втїк, сповістити тебе.
18 Поки він говорив, аж надбігає ще інший та й каже: Сини твої та дочки твої їли та вино пили в домі свого первородженого брата.18 Ще оповідав цей, аж приходить інший, і оповідає: Сини твої і доньки твої їли і вино пили в домі першовродженого брата свого;18 Ще говорив цей, аж приходить інший та й каже: «Сини твої та дочки трапезували й пили вино в домі свого старшого брата,18 Ще як цей говорив, приходить інший посол, що каже до Йова: Як твої сини і твої дочки їли і пили у їхнього старшого брата18 Ще говорив сей, аж приходить инший й говорить: Сини твої й дочки трапезували й пили вино в дому старшого брата свого,
19 Аж раптово надійшов великий вітер з боку пустині, та й ударив на чотири роги дому, і він упав на юнаків, і вони повмирали... І втік тільки я сам, щоб донести тобі...19 І ось, великий вітер налетів з пустелі і охопив чотири наріжжя дому, і дім упав на юнаків, і вони вмерли; а врятувався лише я один, аби повідати тобі.19 аж сильний вітер подув з пустині, напер на чотири вугли дому, і дім завалився на дітей, і вони загинули. І врятувавсь лиш я один, щоб сповістити тобі це.»19 нагло найшов з пустині великий вітер і торкнувся чотирьох кутів дому, і дім впав на твоїх дітей, і вони померли. Я ж сам один спасся і прийшов тобі сповістити.19 Аж несподївано схопилась буря від пустинї, наперла на всї чотири угли в будинку, і дім завалився на дїти та й вони погинули; один я втїк сповістити тебе.
20 І встав Йов, і роздер плаща свого, й обстриг свою голову, та й упав на землю, і поклонився,20 Тоді підвівся Йов і роздер верхню одежу свою, і поголив голову свою, і впав на землю і вклонився;20 Устав Іов, роздер на собі одежу, обстриг волосся, упав до землі, поклонивсь і мовив: 20 Отож Йов, вставши, роздер свою одіж і обстриг волосся голови і, впавши на землю, поклонився і сказав: 20 І встав Йов, роздер одежу на собі та й обстриг волоссє на голові, припав до землї й поклонився,
21 та й сказав: Я вийшов нагий із утроби матері своєї, і нагий повернусь туди, в землю! Господь дав, і Господь узяв... Нехай буде благословенне Господнє Ім'я!21 І сказав: Голим я вийшов із лона матері, голим і повернуся. Господь дав, Господь забрав; Нехай буде ім'я Господнє благословенне!21 «Нагим вийшов я з материнської утроби, нагим і повернусь туди. Господь дав, Господь і взяв. Нехай ім'я Господнє буде благословенне!»21 Я сам нагим вийшов з лона моєї матері, і нагий туди повернуся. Господь дав, Господь забрав. Сталося так, як подобалося Господеві. Хай імя господне буде благословенне.21 І промовив: Нагим вийшов я з матерньої утроби, нагим і вернусь. Господь дав, Господь і взяв; як до вподоби було Господеві, так і сталося; нехай буде імя Господнє благословенне!
22 При всьому цьому Йов не згрішив, і не сказав на Бога нічого безумного!22 У всьому цьому не згрішив Йов і не вирік нічого нерозважливого про Бога.22 У всьому тому не согрішив Іов і не сказав нічого нерозважливого проти Бога.22 В усьому цьому, що йому притратилося, Йов в нічому не згрішив перед Господом і не дав безумності Богові.22 У всьому тому не провинив Йов, і не виповів нїчого безумного проти Бога.