1 І сталося за днів Ахашвероша, це той Ахашверош, що царював від Індії аж до Етіопії, сто й двадцять і сім округ,1 І сталося за днів Артаксеркса, – це той Артаксеркс, що царював над ста двадцятьма сімома провінціями – від Індії до Ефіопії;1 Було це за часів Ксеркса, того Ксеркса, що царював від Індії до Етіопії над 127 країнами,1 В другому році царювання Артаксеркса великого в першому (дні) ніси сон побачив Мардохей син Яїра, син Семея, син Кісея, з племени Веніямина,1 І було за часів Артаксеркса, - сей Артаксеркс царював над сто двайцятьма сьома країнами від Индиї до Етиопиї, -
2 за тих днів, коли цар Ахашверош засів на троні свого царства, на замку Сузи.2 У той час, як цар Артаксеркс сів на царському троні своєму, що в Сузах, у столичному місті.2 того часу, як цар Ксеркс сидів на своєму царському престолі в Сузи-замку.2 чоловік юдей, що мешкав в місті Суси, великий чоловік, що служив в царському дворі.2 Того часу, як царь Артаксеркс сїв на свій царський престол, що в Сузах, престольному містї,
3 Третього року свого царювання справив він гостину для всіх своїх князів та для своїх слуг війська перського та мідійського, старших та правителів округ,3 Третього року свого царювання він учинив бенкет для всіх князів своїх і для служників своїх, для старшин війська перського і мідійського, і для намісників провінцій своїх;3 На третьому році свого царювання справив він бенкет усім своїм князям і придворцям, отаманам війська перського й мідійського, боярам та намісникам країн, що були скликані до нього.3 А був він з полону, який захопив в полон Навуходоносор цар Вавилону з Єрусалиму з юдейським царем Єхонієм.3 На третьому роцї свого царювання справив він бенкет усїм князям своїм служащим при ньому, головним начальникам над Перським та Мидийським військом і намісникам у країнах своїх,
4 показуючи багатство слави царства свого й пишну славу своєї величности довгі дні, сто й вісімдесят день.4 Показуючи велике багатство царства свого, і осяйне звеличення своє, [упродовж] багатьох днів – сто вісімдесят днів.4 їм показував він довгий час, 180 днів, великі багатства свого царства та пишний блиск своєї величности.4 І це його сон. І ось голоси і гук, громи і трус, замішання на землі.4 Показуючи велике багацтво царства свого та инший блеск величностї своєї через багато днїв, се б то через сто вісїмдесять днїв.
5 А по скінченні цих днів справив цар для всього народу, що знаходився в замку Сузи, від великого й аж до малого, гостину на сім день на садковому подвір'ї царського палацу.5 А по закінченні цих днів учинив цар для народу свого, що був у столичному місті Сузи, від великого до малого, бенкет семиденний на садовому подвір'ї царського палацу.5 А як минув той час, справив цар усьому людові, що перебував у Сузи-замку, від великого до малого, семиденний бенкет у садовій огорожі царського палацу.5 І ось прийшли два великі дракони оба готові боротися, і їхній голос був великий.5 А коли минули сї днї, справив царь свому народові, що знаходився в престольному містї Сузах, від великого до малого, семиденний бенкет на садовому дворі царського дому.
6 Біла, зелена та блакитна тканина, тримана віссоновими та пурпуровими шнурами, висіла на срібних стовпцях та мармурових колонах. Золоті та срібні ложа стояли на підлозі з плиток з зеленого, білого, жовтого й чорного мармуру.6 Білі і зеленого кольору вовняні тканини, прикріплені вісоновими і пурпурними шнурами, [висіли] на срібних кільцях і мармурових стовпах.6 Білі й блакитні бавовняні тканини звисали поприв'язувані вісоновими та пурпуровими шнурками до срібних кілець та мармурових стовпів. Золоті й срібні дивани були на помості, викладеному порфіром, білим мармуром, перловиною та дорогим каменем.6 І від їхнього голосу кожний нарід приготовився до бою, щоб воювати проти праведного народу.6 Білі, різноцьвітні й яхонтової барви вовняні тканини, завішені на висонових та пурпурових шнурках, висїли на срібних каблучках та марморових стовпах.
7 А напої подавали в золотому посуді, в посуді все різному, і царського вина було вельми щедро, за великою спроможністю царя.7 Золоті і срібні ложі [стояли] на помості, що був прикрашений червоним, синім, білим та чорним мармуром.7 Напої подавано у золотих кубках, і не було їх двох однакових; царське вино текло рікою, як личило царській щедрості.7 І ось день темряви і чорноти, біль і пригнічення, озлоблення і велике замішання на землі.7 Золоті й срібні ложа були на помостї, виложеному зеленим каменем і мармором, і перловиною й чорним каменем.
8 А пиття було за встановленим порядком, ніхто не примушував, бо цар так установив усім значним свого дому, щоб чинили за вподобою кожного.8 Напої подавали в золотому посуді, у посуді різному, і вина царського було багато, за маєтністю царя. А пиття [тривало] за законом, ніхто не силував, бо цар так наказав усім керуючим в домі його, щоб чинили за волею кожного.8 Пиття йшло за законом, щоб ніхто не силував до нього, бо цар дав наказ усім своїм домоправителям, щоб чинили за волею кожного.8 І ввесь праведний нарід був затривожений, боячись для себе зла, і приготовилися згинути і закричали до Бога.8 Напитки подавано в золотому посудї і все в инчих та в инчих посудинах в цїнї на трийцять тисяч талантів; а вина царського було дуже багато, після богацтва царя. Питтє йшло в порядку; нїхто не силував, бо царь дав такий наказ усїм домозверхникам своїм, щоб чинили по волї кожного.
9 Також цариця Вашті справила гостину для жінок в царському домі царя Ахашвероша.9 І цариця Вашті також учинила бенкет для жіноцтва у царському домі царя Артаксеркса.9 Та й цариця Вашті теж справила бенкет для жінок у царському палаці царя Ксеркса.9 А від їхнього крику постала наче з малого джерела велика ріка, багато води.9 Та й цариця Астинь справила так само гостину для жіноцтва в царському домі царя Артаксеркса.
10 Сьомого дня, коли цареві стало весело на серці від вина, він сказав Мегуманові, Біззеті, Харвоні, Біґті, і Аваґті, Зетарові та Каркасові, сімом евнухам, які служили перед обличчям царя Ахашвероша,10 Сьомого дня, коли звеселилося серце царя від вина, він наказав Мегуманові, Біззеті, Харвоні, Біґті, і Аваґті, Зетарові та Каркасові, сімом євнухам, які служили перед царем Артаксерксом,10 Сьомого дня, як серце царя розвеселилось від вина, звелів він Мегуманові, Бізті, Харвоні, Бігті, Авагті, Зетарові й Каркасові, сімом скопцям, що служили при особі царя Ксеркса,10 Світло і сонце зійшло, і пригноблені піднеслися і пожерли славних.10 На сьомий день, як від вина розвеселилось серце в царя, сказав він Мегуманові, Бизтї, Харбонї, Бигтї і Авагтї, Зетарові й Каркасові - сїмом скопцям, що служили перед лицем царя Артаксеркса,
11 привести царицю Вашті перед цареве обличчя в короні царській, щоб показати народам та зверхникам її красу, бо була вона вродливого вигляду.11 Щоб вони привели царицю Вашті до царя в короні царській, аби показати народам і князям вроду її; бо вона була вельми вродлива.11 привести царицю Вашті в царському вінці перед лице царя, щоб показати народам і князям її красу, була бо вона гарна на вроду.11 І вставши Мардохей, той, що побачив цей сон, і те, що Бог забажав зробити, поклав його до серця і всяким словом бажав його зрозуміти аж до ночі.11 Щоб привели царицю Астинь перед лице царя в царському вінцї, на те, щоб показати народам та князям красу її, бо вона була дуже гарна.
12 Та цариця Вашті відмовилася прийти за царським словом, що було передане їй через евнухів. І сильно загнівався цар, і в ньому горіла його лютість!12 Але цариця Вашті відмовилася прийти за наказом царя, [оголошеному] через євнухів.12 Але цариця Вашті відмовилася прийти на наказ царя, даний через скопців. Тому розсердився цар вельми й, палаючи гнівом,12 І спочив Мардохей в дворі з Ґаватом і Тарром двома евнухами царя, що стерегли двір.12 Але цариця не схотїла прийти по наказу царя через скопцїв.
13 І сказав цар до мудреців, що знають часи бо так царська справа йшла перед усіма, що знали закона та право,13 І вельми розгнівався цар і спалахнула в ньому лють. І сказав цар мудракам, які знали (зазирали в) [передніші] часи, – бо цар [мав звичку] звертатися до всіх, хто знав закон і справедливість, –13 радився про те з мудрецями, що знали бувальщину, бо царські справи викладано перед усіма знавцями закону й права;13 І він почув їхні думки і дослідив їхні роздуми і довідався, що приготовляються накласти руки на царя Артаксеркса, і він обявив про них цареві.13 І розсердився царь вельми, і лютість його запалала в йому. І спитав царь мудрецїв, що знали давні звичаї, - бо царські справи робились за радою всїх тямущих в законї й праві, -
14 а близькими до нього були: Каршена, Шетар, Адмата, Паршіш, Мерес, Марсена, Мемухан, сім князів перських та мідійських, які бачать цареве обличчя й сидять перші в царстві:14 А наближеними до нього тоді були: Каршена, Шетар, Адмата, Паршіш, Мерес, Марсена, Мемухан, – сім князів перських і мідійських, котрі бачили обличчя царя [і] сиділи першими в царстві: 14 а найближчими до нього були: Каршена, Шетар, Адмата, Таршіш, Мерес, Марсена й Мемухан, сім князів перських та мідійських, що могли бачити обличчя царя та посідали перші місця в царстві,14 І цар випитав обох евнухів, і як призналися, вони були повішені.14 А найблизшими до нього були тодї: Каршена, Шетар, Адмата, Тарсис, Мерес, Марсена, Мемухан, - сїм князїв Перських та Мидійських, що могли бачити лице цареве й седїли першими в царстві:
15 Як велить закон, щоб зробити з царицею Вашті за те, що не виконала слова царя Ахашвероша, переданого їй через евнухів?15 Як учинити за законом із царицею Ваштою за те, що вона не вчинила за словом царя Артаксеркса, [оголошеному] через євнухів?15 (і спитав їх): «Що треба зробити за законом із царицею Вашті за те, що вона не виконала наказу царя Ксеркса, даного їй через скопців?»15 І цар записав ці слова на згадку, і Мардохей написав про цю справу.15 Як би вчинити по закону з царицею Астинею за те, що вона не поступила по слову царя Артаксеркса, переданому через скопцїв?
16 І сказав Мемухан перед царем та князями: Не перед самим царем провинилася цариця Вашті, але й перед усіма князями та перед усіма народами, що по всіх округах царя Ахашвероша.16 І сказав Мемухан до царя і князів: Не перед царем одним завинила цариця Вашті, а перед князями і перед усіма народами, котрі по всіх округах царя Артаксеркса;16 І відповів Мемухан у присутності царя й князів: «Не перед одним лише царем провинилася цариця Вашті, а перед усіма князями й перед усіма народами, що по країнах царя Ксеркса.16 І цар приказав Мардохеєві служити в дворі і дав йому за це дари.16 І промовив Мемухан перед лицем царя й князїв: Не перед одним царем винна цариця Астинь, а перед усїма князями і перед усїма народами, що по всїх краях царя Артаксеркса;
17 Бо царицин учинок дійде до всіх жінок, і спричиниться до погордження їхніх чоловіків в їхніх очах, бо будуть говорити: Цар Ахашверош сказав був привести царицю перед обличчя своє, та вона не прийшла!17 Тому що вчинок цариці дійде до всіх жінок, і вони будуть нехтувати чоловіками своїми і говоритимуть: Цар Артаксеркс наказав привести царицю перед обличчя своє, а вона не пішла.17 Бо вчинок цариці дійде до всіх жінок і приведе до того, що вони почнуть маловажити своїх чоловіків, коли зможуть сказати, мовляв, цар Ксеркс повелів привести перед себе царицю Вашті, та вона не прийшла.17 Й Аман, син Амадата Вуґея, був славний перед царем. І шукав вчинити зло Мардохеєві і його народові задля двох евнухів царя.17 Бо вчинок царицин дійде до всїх жінок, і вони почнуть маловажити своїх чоловіків і казати муть: Царь Артаксеркс звелїв привести царицю Астинь перед своє лице, а вона не пійшла.
18 І цього дня казатимуть те саме княгині перські та мідійські, що почують про царицин учинок, до всіх царських князів, і буде багато погорди та гніву!18 Тепер княгині перські і мідійські, котрі почують про вчинок цариці, будуть говорити [те саме[ усім князям царя; і нехтування і гіркот буде доволі.18 Ще сьогодні перські й мідійські княгині, що довідаються про вчинок цариці, говоритимуть про нього всім князям царя, і буде чимало зневаги та прикрощів.18 І сталося після цих слів в днях Артаксеркса, цей Артаксеркс володів від Індії сто двадцять сімома країнами,18 Тепер княгинї Перські й Мидийські, що почують про вчинок царицин, казати муть теж саме усїм царевим князям, і зневаги та пересердя буде немало.
19 Якщо цареві це добре, нехай вийде царський наказ від нього й нехай буде записане в законах Персії та Мідії, і нехай не поминеться, щоб Вашті більш не приходила перед обличчя царя Ахашвероша, а її царювання цар дасть іншій, ліпшій від неї.19 Якщо буде в царевій волі, нехай вийде від нього царська постанова, і запишеться в закони перські і мідійські, і не відміняється, про те, що Вашті не буде ходити перед обличчя царя Артаксеркса, а царські ознаки її цар передасть іншій, котра краща від неї.19 Коли, отже, цареві це довподоби, нехай вийде від нього царська ухвала й запишеться в закони перські та мідійські як невідклична, саме: цариця Вашті не з'явиться вже більше перед царем Ксерксом, а її царське достоїнство цар передасть іншій, що ліпша від неї.19 в цих днях, коли був посаджений на престолі цар Артаксеркс в місті Суси,19 Коли се до вподоби цареві, нехай вийде від його царська постанова і запишеться в закони Перські та Мидійські, і не зміниться, що Астинь не входити ме перед лице царя Артаксеркса, а її царське становище царь передасть другій, що лїпша за неї.
20 А коли почується царський наказ, який цар зробить відомим у всім своїм царстві, хоч яке велике воно, то всі жінки віддадуть честь своїм чоловікам, від великого й аж до малого.20 Коли зачують про цю постанову царя, котра розійдеться по всьому царству його, тому що воно велике, тоді всі дружини будуть поважати чоловіків своїх, від великого до малого.20 І коли почують про ухвалу, що її цар зробить по всьому його великому царстві, тоді всі жінки шануватимуть своїх чоловіків, від великого до малого.»20 в третому році свого царювання зробив прийняття друзям та іншим народам і славним з персів і мидів і володарям над сатрапами.20 Як почують про цю царську постанову, яка розійдеться по всьому царстві його, яке воно нї велике, тодї всї жінки шанувати муть своїх чоловіків, від великого до малого.
21 І була приємна ця рада в очах царя та князів, і цар зробив за Мемухановим словом.21 І було до душі слово оце в очах царя і князів; і вчинив цар за словом Мемухана.21 Сподобалася тая порада цареві й князям, і він зробив по слову Мемухана.21 І тоді після того, як він їм показав багацтво свого царства і славу радості свого багацтва впродовж сто вісімдесяти днів,21 І до вподоби було се слово в очах царя й князїв; і зробив царь по слову Мемухана,
22 І порозсилав він листи до всіх царських округ, до кожної округи письмом її, і до кожного народу мовою його, щоб кожен чоловік був паном у домі своєму, і говорив про це мовою свого народу.22 І порозсилав він листи до всіх царських провінцій, до кожної провінції письмом її (мовою), і до кожного народу мовою його, щоб усякий муж був володарем у домі своєму, і щоб це було повідане кожному природною мовою його.22 І розіслав він по всіх країнах царства листи, - до кожної країни її письмом і до кожного народу його мовою, - щоб кожен чоловік був паном у своєму домі та й говорив те, що вважатиме за відповідне.22 коли ж сповнилися дні шлюбу, цар зробив прийняття народам, що знайшлися в місті, впродовж шість днів в дворі царського дому,22 І послав по всїх краях царевих письма, писані в кожний край його письмом і до кожного народу його мовою, щоб кожний чоловік був паном в своїй господї, і щоб про це було оповіщено кожному на його рідній мові.