1 Мав же і перший заповіт постанови богослужби та світську святиню.1 І перший Заповіт мав настанови про Богослужіння і святиню земну;1 Перший завіт мав також свої установи щодо служби і святиню земну.1 Перший же мав постанови, служби та земну святиню.1 Мала ж і перва скиня установи служби, і сьвятиню людську.
2 Була бо уряджена перша скинія, яка зветься святиня, а в ній був свічник, і стіл, і жертвенні хліби.2 Бо споруджена була скинія перша, в котрій був світильник, і стіл, і жертовні хліби, і котра називається “святе”.2 Споруджено бо перший намет, де були світильник, стіл і хліби появлення: він зветься «Святе».2 Бо спочатку було збудоване шатро, в якому були і свічник, і стіл, і хліби принесення, що називається святим.2 Споруджено бо перву скиню, а в нїй сьвітильник і стіл і предложеннє хлїбів, котра зветь ся: Сьвята.
3 А за другою заслоною скинія, що зветься Святеє Святих.3 А за другою, отже, завісою, була скинія, що називається “Святе Святих”,3 За другою ж завісою був намет, званий «Святе Святих»,3 За другою ж заслоною - шатро, що зветься святе святих,3 За другою ж завісою скиня, що звана: Сьвятая Сьвятих;
4 Мала вона золоту кадильницю й ковчега заповіту, усюди обкутого золотом, а в нім золота посудина з манною, і розцвіле жезло Ааронове та таблиці заповіту.4 Що мала золоту кадильницю і обкладений зусібіч золотом Ковчег Заповіту, де був золотий посуд з манною, берло Ааронове, що розцвіло, і скрижалі (таблиці) Заповіту.4 із золотим жертовником для палення пахучого кадила та кивотом завіту, цілковито покритий золотом; в ньому був золотий посуд з манною, розцвіле жезло Арона й таблиці завіту.4 що має і золоту кадильницю, і ковчег заповіту, кутий всюди золотом, у якому була золота посудина, що має манну, і палиця Аарона, що розцвіла, і таблиці заповіту.4 мала вона золоту кадильницю і ковчег завіта, окований усюди золотом, а в ньому посудина золота з манною, і жезло Ааронове зацьвівше, і скрижалї завіта,
5 А над ним херувими слави, що затінювали престола благодаті, про що говорити докладно тепер не потрібно.5 А над ним – херувими слави, котрі отіняли крильми віко (Ковчега), про що не можемо тепер говорити детально.5 А зверху над ним херувими слави, що крильми отінювали віко. Але про це не час тепер говорити докладно.5 Над ним же - херувими слави, що затінюють вівтар, про які нині не час говорити докладно.5 а над ним херувими слави, отїнюючі ублагальню. Про се не слїд нинї говорити порізно.
6 При такому ж урядженні до першої скинії входили завжди священики, правлячи служби Богові,6 При такому упорядженні до першої скинії завжди заходить священик звершувати Богослужіння;6 І при такому влаштуванні всього цього в перший намет увіходять завжди священики, виконуючи служби,6 Згідно з установленням, до першого шатра постійно входили священики, щоб виконувати служби;6 Як же се так устроєно, то в перву скиню завсїди входили сьвященики, правлячи служби;
7 а до другої раз на рік сам первосвященик, не без крови, яку він приносить за себе й за людські провини.7 А до другої – один раз на рік єдиний лише першосвященик, не без крови, котру приносить за себе і за гріхи неведення народу.7 в другий - раз на рік - лиш архиєрей, і то не без крови, що її він приносить за свої і людські провини.7 до другого - один раз на рік заходив лише архиєрей, - не без крови, яку приносив за себе і за гріхи народу.7 у другу ж раз у рік сам архиєрей, не без крові, котру приносить за себе і за людські провини.
8 Святий Дух виявляє оцим, що ще не відкрита дорога в святиню, коли ще стоїть перша скинія.8 Цим Дух Святий виявляє, що не відкритий ще шлях до святині, аж доки стоїть попередня скинія.8 Цим Святий Дух показує, що дорога у святиню ще не відкрита, доки стоїть перший намет.8 Святий Дух засвідчує це, що шлях до святині ще не відкритий, коли ще стоїть перше шатро.8 Сим ясує Дух сьвятий, що дорога у сьвятиню ще не явилась, доки перва скиня стоїть.
9 Вона образ для часу теперішнього, за якого приносяться дари та жертви, що того не можуть вдосконалити, щодо сумління того, хто служить,9 Вона є образом теперішнього часу, в котрому приносяться дари і пожертви, що не можуть учинити в совісті досконалим того, хто приносить,9 Це образ теперішнього часу, коли приносяться дари і жертви, які не можуть у сумлінні зробити досконалим того, хто служить.9 Воно - образ теперішнього часу, в якому приносяться дари й жертви, що не можуть удосконалити сумління того, хто служить,9 Котра єсть образ часу настоящого, в котрому приносять ся і дари і жертви, що не можуть звершити по совістї того, хто служить,
10 що тільки в потравах та в напоях, та в різних обмиваннях, в уставах тілесних, установлено їх аж до часу направи.10 І котрі з частуваннями і напоями і різноманітними обмиваннями та обрядами, що стосуються плоті, ухвалені були тільки до часу виправлення.10 Це лиш тілесні установи щодо страв, напоїв та різних обмивань, установлені до часу їх виправлення.10 що тільки в їжі, напоях, різних обмиваннях, оправдання для тіла, - і залишаються аж до часу виправлення.10 а були тілько в їжах і напитках, та у всяких обливаннях і установах тїла, накинуті аж до часу направи.
11 Але Христос, Первосвященик майбутнього доброго, прийшов із більшою й досконалішою скинією, нерукотворною, цебто не цього втворення,11 Але Христос, Першосвященик майбутніх гараздів (благ), прийшовши з більшою і досконалішою скинією, нерукотворною, себто не такого упорядження,11 Христос же, з'явившись як архиєрей майбутніх благ, через більший і досконаліший намет, що зроблений не людською рукою, тобто не земної будови, -11 Христос же прийшов як архиєрей майбутніх благ - з більшим, досконалішим, нерукотворним шатром, тобто нетутешнього творення,11 Христос же, прийшовши яко Архиєрей грядущих благ, із більшою і звершенїщою скинею, нерукотвореною, се єсть не такого будування,
12 і не з кров'ю козлів та телят, але з власною кров'ю увійшов до святині один раз, та й набув вічне відкуплення.12 І не з кров‘ю козлів і бичків, але зі Своєю Кров‘ю, одного разу зайшов до святині, і придбав вічну покуту.12 і не з кров'ю козлів та телят, але з власною кров'ю, - увійшов, раз назавжди у святиню і знайшов вічне відкуплення.12 і не з кров'ю цапів і телят, але з власною кров'ю увійшов він один раз до святині та й набув вічного відкуплення.12 анї з кровю козлиною, нї телячою, а своєю кровю, увійшов раз у сьвятиню, знайшовши вічне відкупленнє.
13 Бо коли кров козлів та телят та попіл із ялівок, як покропить нечистих, освячує їх на очищення тіла,13 Бо якщо кров телят і козлів і попіл телиці через окроплення освячує опоганених, щоб тіло було чисте,13 Бо коли кров волів і козлів та попіл із телиці, як покропить нечистих, освячує, даючи їм чистоту тіла,13 Бо якщо кров козлів і телят та попіл телиць, коли покроплять, освячує нечистих на очищення тіла, -13 Бо коли кров волова та козина і попіл з яловицї, окроплюючи осквернених, осьвячує на тїлесну чистоту;
14 скільки ж більш кров Христа, що Себе непорочного Богу приніс Святим Духом, очистить наше сумління від мертвих учинків, щоб служити нам Богові Живому!14 То тим паче кров Христа, Котрий Духом Святим приніс Себе непорочного Богові, очистить совість нашу від мертвих справ, для служіння Богові живому й істинному!14 то скільки більше кров Христа, - який Духом вічним приніс себе самого Богові непорочним, - очистить наше сумління від мертвих діл, на служіння Богові живому!14 то наскільки більше кров Христа, який Святим Духом приніс себе незаплямованим Богові, очистить наше сумління від мертвих діл, щоб ми служили живому Богові.14 то скілько більше кров Христа, що Духом вічнїм принїс себе непорочного Богу, очистить совість вашу від мертвих дїл, щоб служити Богу живому?
15 Тому Він Посередник Нового Заповіту, щоб через смерть, що була для відкуплення від переступів, учинених за першого заповіту, покликані прийняли обітницю вічного спадку.15 І тому Він є Посередник Нового Заповіту, щоб смертю Його, для покути від злочинів, учинених за першого Заповіту, вони, що прикликані, могли одержати обіцянку вічного спадку.15 Власне тому він і є посередник нового завіту, щоб - після того, як наступила його смерть для відкуплення гріхів першого завіту - вибрані одержали обітницю вічного спадкоємства.15 І тому він є посередником Нового Завіту, щоб через смерть для відкуплення від прогріхів, у першому Завіті, покликані одержали обітницю вічної спадщини.15 І задля того Він посередник нового завіту, щоб, як станеть ся смерть, на одкупленнє переступів, що (були) у первому завітї, прийняли покликані обітницю вічнього наслїддя.
16 Бо де заповіт, там має відбутися смерть заповітника,16 Бо, де є заповіт, там необхідно, щоб настала смерть заповідача,16 Бо де є заповіт, мусить там наступити смерть заповітника.16 Бо де заповіт, там має бути смерть заповітника;16 Де бо єсть завіт, там мусить прийти й смерть завітуючого.
17 заповіт бо важливий по мертвих, бо нічого не варт він, як живе заповітник.17 Тому що Заповіт чинний після померлих; він не має сили, коли заповідач живий.17 Заповіт має силу лиш по смерті, він не варт нічого, поки живе заповітник.17 адже ж заповіт має силу після мертвих, і не має жодної вартости, коли живе заповітник.17 Завіт бо після мертвих має силу: яко ж бо нїчого не стоїть, доки жив завітуючий.
18 Тому й перший заповіт освячений був не без крови:18 А тому й перший заповіт був утверджений не без крови.18 Тому навіть і перший завіт був освячений кров'ю.18 Отож і перший не був освячений без крови.18 Тим же й первий не був осьвячений без крови.
19 Коли бо Мойсей сповістив був усі заповіді за Законом усьому народові, він узяв кров козлів та телят із водою й червоною вовною та з ісопом, та й покропив і саму оту книгу, і людей,19 Бо Мойсей, проголосивши всі заповіді за законом перед усім народом, узяв крові телят і козлів з водою і вовною червоною та з ісопом, і окропив як саму книгу, так і увесь народ,19 Коли Мойсей був проголосив усі заповіді за законом усьому народові, він узяв крови бичків та козлів з водою, червоної вовни та іссопу й покропив саму книгу та ввесь народ,19 Адже Мойсей, проголосивши усі заповіді за законом, усім людям узявши кров цапів і телят разом з водою та червоною вовною, з ісопом та й покропив самі ж оті книги, і весь народ,19 Як вирік бо Мойсей всяку заповідь по закону всїм людям, то взявши крови телячої та козлиної з водою та червоної вовни та гисопу, покропив і саму книгу і ввесь народ,
20 проказуючи: Це кров заповіту, що його наказав для вас Бог!20 Кажучи: Це кров Заповіту, котрого заповідав вам Бог.20 кажучи: «Це кров завіту, що його Бог установив для вас.»20 промовляючи: Це кров заповіту, який заповів вам Бог.20 глаголючи: `Се кров завіту, котрий завітував вам Бог.`
21 Так само і скинію, і ввесь посуд служебний покропив він кров'ю.21 А також окропив кров‘ю і скинію і увесь посуд для Богослужіння.21 Так само й намет і ввесь служебний посуд покропив кров'ю.21 І шатро, і весь посуд для служіння також окропив кров'ю.21 І скиню і ввесь посуд служебний кровю так само покропив.
22 І майже все за Законом кров'ю очищується, а без пролиття крови не має відпущення.22 Зрештою, майже все за законом очищається кров‘ю, і без пролиття крови не буває прощення.22 Зрештою, за законом, майже все очищується кров'ю, і без кровопролиття відпущення немає.22 І відтоді все за законом очищується кров'ю, і без кровопролиття не буває відпущення.22 А мало не все кровю очищаєть ся по закону, і без пролиття крови не буває оставлення (гріхів).
23 Отож, треба було, щоб образи небесного очищалися цими, а небесне саме кращими від оцих жертвами.23 Тому образи небесного мусили очищатися цими, а саме небесне кращими від цих пожертвами.23 Тож треба було, щоб тоді, як подоби речей небесних очищувались таким чином, то самі небесні речі - жертвами, багато ліпшими від отих.23 Отож, треба було, щоб образи небесних отак очищалися, а саме небесне - кращими від цих жертвами.23 Оце ж треба було, щоб образи небесного сим очищались, саме ж небесне луччими жертвами, нїж сї.
24 Бо Христос увійшов не в рукотворну святиню, що була на взір правдивої, але в саме небо, щоб з'явитись тепер перед Божим лицем за нас,24 Бо Христос зайшов не до рукотворної святині, за зразком справжньої спорудженої, але до самісінького неба, аби постати нині за нас перед Божим обличчям.24 Христос бо ввійшов не в рукотворну святиню, яка була подобою правдивої, а в саме небо, щоб тепер з'явитися за нас перед обличчям Божим.24 Бо Христос не ввійшов до рукотворної святині, яка мала вигляд правдивої, але до самого неба, щоб тепер з'явитися перед Божим обличчям за нас.24 Не в рукотворену бо сьвятиню ввійшов Христос, зроблену взором правдивої, а в саме небо, щоб нинї являтись лицю Божому за нас,
25 і не тому, щоб часто приносити в жертву Себе, як первосвященик увіходить у святиню кожнорічно із кров'ю чужою,25 І не для того, аби багато разів приносити Себе, як першосвященик входить до святині щороку з чужою кров‘ю;25 Та й не на те, щоб принести себе самого багато разів у жертву, як входить архиєрей щороку в святиню з не своєю кров'ю;25 І не для того, щоб багато разів приносити себе, як ото архиєрей входить до святого щороку з чужою кров'ю, -25 анї щоб много раз приносити себе, яко ж архиєрей входить у сьвятиню по всї роки з чужою кровю;
26 бо інакше Він мусів би часто страждати ще від закладин світу, а тепер Він з'явився один раз на схилку віків, щоб власною жертвою знищити гріх.26 Інакше належало б Йому багато разів страждати від початку світу. А Він одного разу, наприкінці віків, з‘явився для знищення гріха пожертвою Своєю.26 інакше бо він був би мусів багато разів страждати від заснування світу. Тепер же він раз назавжди з'явився на кінці віків, щоб знищити гріх своєю жертвою.26 інакше треба було б йому багато разів терпіти від створення всесвіту. Тепер же з'явився він один раз наприкінці віків, щоб своєю жертвою знищити гріх.26 (а то б треба було Йому много раз страдати від настання сьвіту) а нинї раз у концї віків явив ся на знївеченнє гріха жертвою своєю.
27 І як людям призначено вмерти один раз, потім же суд,27 І як людям належить одного дня померти, а відтак суд,27 І як призначено людям раз умерти, потім же суд,27 І так, як установлено людям один раз умерти, а потім суд, -27 І як призначено людям раз умерти, а потім суд,
28 так і Христос один раз був у жертву принесений, щоб понести гріхи багатьох, і не в справі гріха другий раз з'явитися тим, хто чекає Його на спасіння.28 Так само й Христос, Котрий одного разу приніс Себе на пожертву, щоб узяти на себе гріхи багатьох, удруге з‘явиться не для очищення гріха, а для тих, що чекатимуть на Нього, щоб урятуватися.28 так і Христос лише один раз мав себе принести, щоб узяти на себе гріхи багатьох, а вдруге не заради гріха з'явиться тим, що очікують його на спасіння.28 так і Христос раз приніс себе, щоб узяти гріхи багатьох; вдруге ж з'явиться не задля гріха, тим, що очікують його [з вірою] на спасіння.28 так і Христос, один раз принесений, щоб понести гріхи многих, удруге без гріха явить ся ждучим Його на спасеннє.