1 Мав же і перший заповіт постанови богослужби та світську святиню. | 1 І перший Заповіт мав настанови про Богослужіння і святиню земну; | 1 Перший завіт мав також свої установи щодо служби і святиню земну. | 1 Перший же мав постанови, служби та земну святиню. | 1 Мала ж і перва скиня установи служби, і сьвятиню людську. |
2 Була бо уряджена перша скинія, яка зветься святиня, а в ній був свічник, і стіл, і жертвенні хліби. | 2 Бо споруджена була скинія перша, в котрій був світильник, і стіл, і жертовні хліби, і котра називається “святе”. | 2 Споруджено бо перший намет, де були світильник, стіл і хліби появлення: він зветься «Святе». | 2 Бо спочатку було збудоване шатро, в якому були і свічник, і стіл, і хліби принесення, що називається святим. | 2 Споруджено бо перву скиню, а в нїй сьвітильник і стіл і предложеннє хлїбів, котра зветь ся: Сьвята. |
3 А за другою заслоною скинія, що зветься Святеє Святих. | 3 А за другою, отже, завісою, була скинія, що називається “Святе Святих”, | 3 За другою ж завісою був намет, званий «Святе Святих», | 3 За другою ж заслоною - шатро, що зветься святе святих, | 3 За другою ж завісою скиня, що звана: Сьвятая Сьвятих; |
4 Мала вона золоту кадильницю й ковчега заповіту, усюди обкутого золотом, а в нім золота посудина з манною, і розцвіле жезло Ааронове та таблиці заповіту. | 4 Що мала золоту кадильницю і обкладений зусібіч золотом Ковчег Заповіту, де був золотий посуд з манною, берло Ааронове, що розцвіло, і скрижалі (таблиці) Заповіту. | 4 із золотим жертовником для палення пахучого кадила та кивотом завіту, цілковито покритий золотом; в ньому був золотий посуд з манною, розцвіле жезло Арона й таблиці завіту. | 4 що має і золоту кадильницю, і ковчег заповіту, кутий всюди золотом, у якому була золота посудина, що має манну, і палиця Аарона, що розцвіла, і таблиці заповіту. | 4 мала вона золоту кадильницю і ковчег завіта, окований усюди золотом, а в ньому посудина золота з манною, і жезло Ааронове зацьвівше, і скрижалї завіта, |
5 А над ним херувими слави, що затінювали престола благодаті, про що говорити докладно тепер не потрібно. | 5 А над ним – херувими слави, котрі отіняли крильми віко (Ковчега), про що не можемо тепер говорити детально. | 5 А зверху над ним херувими слави, що крильми отінювали віко. Але про це не час тепер говорити докладно. | 5 Над ним же - херувими слави, що затінюють вівтар, про які нині не час говорити докладно. | 5 а над ним херувими слави, отїнюючі ублагальню. Про се не слїд нинї говорити порізно. |
6 При такому ж урядженні до першої скинії входили завжди священики, правлячи служби Богові, | 6 При такому упорядженні до першої скинії завжди заходить священик звершувати Богослужіння; | 6 І при такому влаштуванні всього цього в перший намет увіходять завжди священики, виконуючи служби, | 6 Згідно з установленням, до першого шатра постійно входили священики, щоб виконувати служби; | 6 Як же се так устроєно, то в перву скиню завсїди входили сьвященики, правлячи служби; |
7 а до другої раз на рік сам первосвященик, не без крови, яку він приносить за себе й за людські провини. | 7 А до другої – один раз на рік єдиний лише першосвященик, не без крови, котру приносить за себе і за гріхи неведення народу. | 7 в другий - раз на рік - лиш архиєрей, і то не без крови, що її він приносить за свої і людські провини. | 7 до другого - один раз на рік заходив лише архиєрей, - не без крови, яку приносив за себе і за гріхи народу. | 7 у другу ж раз у рік сам архиєрей, не без крові, котру приносить за себе і за людські провини. |
8 Святий Дух виявляє оцим, що ще не відкрита дорога в святиню, коли ще стоїть перша скинія. | 8 Цим Дух Святий виявляє, що не відкритий ще шлях до святині, аж доки стоїть попередня скинія. | 8 Цим Святий Дух показує, що дорога у святиню ще не відкрита, доки стоїть перший намет. | 8 Святий Дух засвідчує це, що шлях до святині ще не відкритий, коли ще стоїть перше шатро. | 8 Сим ясує Дух сьвятий, що дорога у сьвятиню ще не явилась, доки перва скиня стоїть. |
9 Вона образ для часу теперішнього, за якого приносяться дари та жертви, що того не можуть вдосконалити, щодо сумління того, хто служить, | 9 Вона є образом теперішнього часу, в котрому приносяться дари і пожертви, що не можуть учинити в совісті досконалим того, хто приносить, | 9 Це образ теперішнього часу, коли приносяться дари і жертви, які не можуть у сумлінні зробити досконалим того, хто служить. | 9 Воно - образ теперішнього часу, в якому приносяться дари й жертви, що не можуть удосконалити сумління того, хто служить, | 9 Котра єсть образ часу настоящого, в котрому приносять ся і дари і жертви, що не можуть звершити по совістї того, хто служить, |
10 що тільки в потравах та в напоях, та в різних обмиваннях, в уставах тілесних, установлено їх аж до часу направи. | 10 І котрі з частуваннями і напоями і різноманітними обмиваннями та обрядами, що стосуються плоті, ухвалені були тільки до часу виправлення. | 10 Це лиш тілесні установи щодо страв, напоїв та різних обмивань, установлені до часу їх виправлення. | 10 що тільки в їжі, напоях, різних обмиваннях, оправдання для тіла, - і залишаються аж до часу виправлення. | 10 а були тілько в їжах і напитках, та у всяких обливаннях і установах тїла, накинуті аж до часу направи. |
11 Але Христос, Первосвященик майбутнього доброго, прийшов із більшою й досконалішою скинією, нерукотворною, цебто не цього втворення, | 11 Але Христос, Першосвященик майбутніх гараздів (благ), прийшовши з більшою і досконалішою скинією, нерукотворною, себто не такого упорядження, | 11 Христос же, з'явившись як архиєрей майбутніх благ, через більший і досконаліший намет, що зроблений не людською рукою, тобто не земної будови, - | 11 Христос же прийшов як архиєрей майбутніх благ - з більшим, досконалішим, нерукотворним шатром, тобто нетутешнього творення, | 11 Христос же, прийшовши яко Архиєрей грядущих благ, із більшою і звершенїщою скинею, нерукотвореною, се єсть не такого будування, |
12 і не з кров'ю козлів та телят, але з власною кров'ю увійшов до святині один раз, та й набув вічне відкуплення. | 12 І не з кров‘ю козлів і бичків, але зі Своєю Кров‘ю, одного разу зайшов до святині, і придбав вічну покуту. | 12 і не з кров'ю козлів та телят, але з власною кров'ю, - увійшов, раз назавжди у святиню і знайшов вічне відкуплення. | 12 і не з кров'ю цапів і телят, але з власною кров'ю увійшов він один раз до святині та й набув вічного відкуплення. | 12 анї з кровю козлиною, нї телячою, а своєю кровю, увійшов раз у сьвятиню, знайшовши вічне відкупленнє. |
13 Бо коли кров козлів та телят та попіл із ялівок, як покропить нечистих, освячує їх на очищення тіла, | 13 Бо якщо кров телят і козлів і попіл телиці через окроплення освячує опоганених, щоб тіло було чисте, | 13 Бо коли кров волів і козлів та попіл із телиці, як покропить нечистих, освячує, даючи їм чистоту тіла, | 13 Бо якщо кров козлів і телят та попіл телиць, коли покроплять, освячує нечистих на очищення тіла, - | 13 Бо коли кров волова та козина і попіл з яловицї, окроплюючи осквернених, осьвячує на тїлесну чистоту; |
14 скільки ж більш кров Христа, що Себе непорочного Богу приніс Святим Духом, очистить наше сумління від мертвих учинків, щоб служити нам Богові Живому! | 14 То тим паче кров Христа, Котрий Духом Святим приніс Себе непорочного Богові, очистить совість нашу від мертвих справ, для служіння Богові живому й істинному! | 14 то скільки більше кров Христа, - який Духом вічним приніс себе самого Богові непорочним, - очистить наше сумління від мертвих діл, на служіння Богові живому! | 14 то наскільки більше кров Христа, який Святим Духом приніс себе незаплямованим Богові, очистить наше сумління від мертвих діл, щоб ми служили живому Богові. | 14 то скілько більше кров Христа, що Духом вічнїм принїс себе непорочного Богу, очистить совість вашу від мертвих дїл, щоб служити Богу живому? |
15 Тому Він Посередник Нового Заповіту, щоб через смерть, що була для відкуплення від переступів, учинених за першого заповіту, покликані прийняли обітницю вічного спадку. | 15 І тому Він є Посередник Нового Заповіту, щоб смертю Його, для покути від злочинів, учинених за першого Заповіту, вони, що прикликані, могли одержати обіцянку вічного спадку. | 15 Власне тому він і є посередник нового завіту, щоб - після того, як наступила його смерть для відкуплення гріхів першого завіту - вибрані одержали обітницю вічного спадкоємства. | 15 І тому він є посередником Нового Завіту, щоб через смерть для відкуплення від прогріхів, у першому Завіті, покликані одержали обітницю вічної спадщини. | 15 І задля того Він посередник нового завіту, щоб, як станеть ся смерть, на одкупленнє переступів, що (були) у первому завітї, прийняли покликані обітницю вічнього наслїддя. |
16 Бо де заповіт, там має відбутися смерть заповітника, | 16 Бо, де є заповіт, там необхідно, щоб настала смерть заповідача, | 16 Бо де є заповіт, мусить там наступити смерть заповітника. | 16 Бо де заповіт, там має бути смерть заповітника; | 16 Де бо єсть завіт, там мусить прийти й смерть завітуючого. |
17 заповіт бо важливий по мертвих, бо нічого не варт він, як живе заповітник. | 17 Тому що Заповіт чинний після померлих; він не має сили, коли заповідач живий. | 17 Заповіт має силу лиш по смерті, він не варт нічого, поки живе заповітник. | 17 адже ж заповіт має силу після мертвих, і не має жодної вартости, коли живе заповітник. | 17 Завіт бо після мертвих має силу: яко ж бо нїчого не стоїть, доки жив завітуючий. |
18 Тому й перший заповіт освячений був не без крови: | 18 А тому й перший заповіт був утверджений не без крови. | 18 Тому навіть і перший завіт був освячений кров'ю. | 18 Отож і перший не був освячений без крови. | 18 Тим же й первий не був осьвячений без крови. |
19 Коли бо Мойсей сповістив був усі заповіді за Законом усьому народові, він узяв кров козлів та телят із водою й червоною вовною та з ісопом, та й покропив і саму оту книгу, і людей, | 19 Бо Мойсей, проголосивши всі заповіді за законом перед усім народом, узяв крові телят і козлів з водою і вовною червоною та з ісопом, і окропив як саму книгу, так і увесь народ, | 19 Коли Мойсей був проголосив усі заповіді за законом усьому народові, він узяв крови бичків та козлів з водою, червоної вовни та іссопу й покропив саму книгу та ввесь народ, | 19 Адже Мойсей, проголосивши усі заповіді за законом, усім людям узявши кров цапів і телят разом з водою та червоною вовною, з ісопом та й покропив самі ж оті книги, і весь народ, | 19 Як вирік бо Мойсей всяку заповідь по закону всїм людям, то взявши крови телячої та козлиної з водою та червоної вовни та гисопу, покропив і саму книгу і ввесь народ, |
20 проказуючи: Це кров заповіту, що його наказав для вас Бог! | 20 Кажучи: Це кров Заповіту, котрого заповідав вам Бог. | 20 кажучи: «Це кров завіту, що його Бог установив для вас.» | 20 промовляючи: Це кров заповіту, який заповів вам Бог. | 20 глаголючи: `Се кров завіту, котрий завітував вам Бог.` |
21 Так само і скинію, і ввесь посуд служебний покропив він кров'ю. | 21 А також окропив кров‘ю і скинію і увесь посуд для Богослужіння. | 21 Так само й намет і ввесь служебний посуд покропив кров'ю. | 21 І шатро, і весь посуд для служіння також окропив кров'ю. | 21 І скиню і ввесь посуд служебний кровю так само покропив. |
22 І майже все за Законом кров'ю очищується, а без пролиття крови не має відпущення. | 22 Зрештою, майже все за законом очищається кров‘ю, і без пролиття крови не буває прощення. | 22 Зрештою, за законом, майже все очищується кров'ю, і без кровопролиття відпущення немає. | 22 І відтоді все за законом очищується кров'ю, і без кровопролиття не буває відпущення. | 22 А мало не все кровю очищаєть ся по закону, і без пролиття крови не буває оставлення (гріхів). |
23 Отож, треба було, щоб образи небесного очищалися цими, а небесне саме кращими від оцих жертвами. | 23 Тому образи небесного мусили очищатися цими, а саме небесне кращими від цих пожертвами. | 23 Тож треба було, щоб тоді, як подоби речей небесних очищувались таким чином, то самі небесні речі - жертвами, багато ліпшими від отих. | 23 Отож, треба було, щоб образи небесних отак очищалися, а саме небесне - кращими від цих жертвами. | 23 Оце ж треба було, щоб образи небесного сим очищались, саме ж небесне луччими жертвами, нїж сї. |
24 Бо Христос увійшов не в рукотворну святиню, що була на взір правдивої, але в саме небо, щоб з'явитись тепер перед Божим лицем за нас, | 24 Бо Христос зайшов не до рукотворної святині, за зразком справжньої спорудженої, але до самісінького неба, аби постати нині за нас перед Божим обличчям. | 24 Христос бо ввійшов не в рукотворну святиню, яка була подобою правдивої, а в саме небо, щоб тепер з'явитися за нас перед обличчям Божим. | 24 Бо Христос не ввійшов до рукотворної святині, яка мала вигляд правдивої, але до самого неба, щоб тепер з'явитися перед Божим обличчям за нас. | 24 Не в рукотворену бо сьвятиню ввійшов Христос, зроблену взором правдивої, а в саме небо, щоб нинї являтись лицю Божому за нас, |
25 і не тому, щоб часто приносити в жертву Себе, як первосвященик увіходить у святиню кожнорічно із кров'ю чужою, | 25 І не для того, аби багато разів приносити Себе, як першосвященик входить до святині щороку з чужою кров‘ю; | 25 Та й не на те, щоб принести себе самого багато разів у жертву, як входить архиєрей щороку в святиню з не своєю кров'ю; | 25 І не для того, щоб багато разів приносити себе, як ото архиєрей входить до святого щороку з чужою кров'ю, - | 25 анї щоб много раз приносити себе, яко ж архиєрей входить у сьвятиню по всї роки з чужою кровю; |
26 бо інакше Він мусів би часто страждати ще від закладин світу, а тепер Він з'явився один раз на схилку віків, щоб власною жертвою знищити гріх. | 26 Інакше належало б Йому багато разів страждати від початку світу. А Він одного разу, наприкінці віків, з‘явився для знищення гріха пожертвою Своєю. | 26 інакше бо він був би мусів багато разів страждати від заснування світу. Тепер же він раз назавжди з'явився на кінці віків, щоб знищити гріх своєю жертвою. | 26 інакше треба було б йому багато разів терпіти від створення всесвіту. Тепер же з'явився він один раз наприкінці віків, щоб своєю жертвою знищити гріх. | 26 (а то б треба було Йому много раз страдати від настання сьвіту) а нинї раз у концї віків явив ся на знївеченнє гріха жертвою своєю. |
27 І як людям призначено вмерти один раз, потім же суд, | 27 І як людям належить одного дня померти, а відтак суд, | 27 І як призначено людям раз умерти, потім же суд, | 27 І так, як установлено людям один раз умерти, а потім суд, - | 27 І як призначено людям раз умерти, а потім суд, |
28 так і Христос один раз був у жертву принесений, щоб понести гріхи багатьох, і не в справі гріха другий раз з'явитися тим, хто чекає Його на спасіння. | 28 Так само й Христос, Котрий одного разу приніс Себе на пожертву, щоб узяти на себе гріхи багатьох, удруге з‘явиться не для очищення гріха, а для тих, що чекатимуть на Нього, щоб урятуватися. | 28 так і Христос лише один раз мав себе принести, щоб узяти на себе гріхи багатьох, а вдруге не заради гріха з'явиться тим, що очікують його на спасіння. | 28 так і Христос раз приніс себе, щоб узяти гріхи багатьох; вдруге ж з'явиться не задля гріха, тим, що очікують його [з вірою] на спасіння. | 28 так і Христос, один раз принесений, щоб понести гріхи многих, удруге без гріха явить ся ждучим Його на спасеннє. |