1 Слухай, Ізраїлю: ти сьогодні переходиш Йордан, щоб увійти й заволодіти народами, більшими й міцнішими від тебе, містами великими й укріпленими аж до неба, | 1 Слухай, Ізраїлю: Ти зараз рушаєш за Йордан, щоб оволодіти народами, котрі значніші і сильніші від тебе, з містами великими, що укріплені під самісіньке небо. | 1 «Слухай, Ізраїлю, оце сьогодні маєш перейти через Йордан, щоб іти підбити народи, більші й сильніші за тебе; міста, великі й укріплені під саме небо; | 1 Послухай Ізраїле: Ти сьогодні переходиш Йордан, щоб піти унаслідити великі народи і дуже сильніші від вас, великі міста і огороджені мурами до неба, | 1 Слухай, Ізраїлю! Ти сьогоднї переходиш через Йордань, щоб увійти й запанувати над народами, що більші й потужніщі за тебе, і заняти міста великі й утверджені під саме небо, |
2 народом великим та високим, велетнями, яких ти знаєш, і про яких ти чув: Хто стане перед велетнями? | 2 Народом численним і високим на зріст, дітей Енакових, про котрих ти знаєш і чув: `Хто стане супроти велетнів?` | 2 народ, великий і високорослий, синів Анака, яких ти знаєш, і ти чув, як про них кажуть: Хто встоїть проти синів Анака? | 2 великий і численний і високий нарід, синів Енака, яких ти пізнав і (про яких) ти почув. Хто протиставитиметься лицю синів Енака? | 2 Над народом великим і високорослим, над синами Енакіїв, що знаєш їх і чув про них: Хто встоїть проти синів Енака? |
3 І познаєш сьогодні, що Господь, Бог твій, Він Той, що переходить перед тобою, як огонь поїдаючий, Він вигубить їх і Він понижуватиме їх перед тобою. І ти виженеш їх і вигубиш їх незабаром, як Господь говорив був тобі. | 3 Тож знай нині, що Господь, Бог твій, йде перед тобою, [мов] огонь, що поглинає; Він буде винищувати їх і скидати їх перед лицем твоїм, і ти проженеш їх, і вигубиш їх незабаром, як говорив тобі Господь. | 3 Знай же сьогодні, що Господь, Бог твій, іде поперед тебе, як вогонь жерущий; він сам їх вигубить, він сам підкорить їх тобі, і ти проженеш і винищиш їх незабаром, як це обіцяв тобі Господь. | 3 І сьогодні пізнаєш, що Господь Бог твій, Він піде перед твоїм лицем, Він пожираючий огонь, Він їх вигубить, і Він їх відверне з перед твого лиця, і швидко їх знищиш, так як сказав тобі Господь. | 3 Знай же, що Господь, Бог твій, іде поперед тебе як огонь пожераючий; він сам їх вигубить і сам їх нахилить перед тобою; і ти проженеш їх і знищиш їх чим скорше, так як тобі казав Господь. |
4 Не скажи в серці своїм, коли Господь, Бог твій, буде їх виганяти з-перед тебе, говорячи: Через праведність мою ввів мене Господь посісти цей Край, і через неправедність цих людей Господь виганяє їх з-перед мене. | 4 Коли буде проганяти їх Господь, Бог твій, від тебе, не говори в серці своєму, що за праведність мою привів мене Господь оволодіти землею цією, і що за безчестя народів цих Господь проганяє їх від тебе. | 4 А як Господь, Бог твій, вижене їх перед тобою, ти не кажи в своєму серці: За мою праведність привів мене Господь мій, щоб зайняти цю землю, - тоді, коли насправді за беззаконня тих народів Господь жене їх геть із-перед тебе. | 4 Не говори в твоїм серці коли Господь Бог твій вигубить ці народи з перед твого лиця, кажучи: Через мою праведність ввів мене Господь унаслідити цю добру землю, але через безбожність цих народів Господь вигубив їх з перед твого лиця. | 4 Як випре їх Господь Бог твій, перед тобою, не мовляй: За праведність мою привів мене Господь, Бог мій, опанувати сю землю, і за беззаконство сих народів Господь вигубив їх передо мною. |
5 Не через праведність твою, і не через простоту твого серця ти входиш володіти їхнім Краєм, але, через неправедність цих людей Господь, Бог твій, виганяє їх з-перед тебе, і щоб виконати те слово, що присягнув був Господь батькам твоїм, Авраамові, Ісакові та Якову. | 5 Не за праведність твою і не за правоту серця твого простуєш ти успадкувати землю їхню; але за безчестя народів сих Господь, Бог твій, проганяє їх від тебе, і щоб дотриматися слова, котрим присягався Господь батькам твоїм Авраамові, Ісаакові та Якові. | 5 Не за твою праведність і не за правоту твого серця ти входиш у їхню землю, щоб зайняти її, а за беззаконня тих народів Господь, Бог твій, проганяє їх перед тобою - та й щоб справдити слово, яким Господь клявся твоїм батькам Авраамові, Ісаакові та Якову. | 5 Не через твою праведність, ані через преподобність твого серця ти входиш унаслідити їхню землю, але через беззаконність цих народів Господь вигубить їх з перед твого лиця, і щоб поставити завіт, яким Господь поклявся вашим батькам, Авраамові і Ісаакові і Якову. | 5 Не за праведність твою і не за правоту серця твого ти увіходиш сюди, щоб зайняти землю їх, а за беззаконність сих народів Господь, Бог твій, проганяє їх перед тобою та щоб справдити слово, що ним клявся Господь батькам твоїм, Авраамові, Ізаакові і Яковові. |
6 І пізнаєш, що не через праведність твою Господь, Бог твій, дає тобі посісти цей хороший Край, бо ти народ твердошиїй. | 6 А тому знай, що не за праведність твою Господь, Бог твій, дає тобі оволодіти цією щедрою землею; бо ти є народ твердошиїй. | 6 Тож затям добре: не за твою заслугу Господь, Бог твій, дає тобі цю гарну землю в посідання; ти бо народ тугошиїй. | 6 І сьогодні пізнаєш, що не через твою праведність Господь Бог твій дає тобі унаслідити цю добру землю, бо ти нарід твердошийний. | 6 Так знай же, що Господь, Бог твій, дає тобі сю гарну землю на оселю не за твою праведність; бо запеклий ти народ. |
7 Пам'ятай, не забудь, що ти гнівив Господа, Бога свого, у пустині від дня, коли вийшов ти з єгипетського краю аж до приходу вашого до цього місця, неслухняні були ви проти Господа. | 7 Пам'ятай, не забудь, скільки ти дратував Господа, Бога твого, в пустелі: від самісінького того дня, як ти вийшов із Єгипетської землі, і до самого виходу вашого на оце місце, ви повставали супроти Господа. | 7 Пам'ятай і не забувай, як ти прогнівав Господа, Бога твого, в пустині! Від дня, коли ти вийшов із Єгипетської землі, аж до вашого виходу на це місце були ви бунтівливі супроти Господа; | 7 Памятай, не забудь як ти розгнівив Господа Бога твого в пустині, від того дня коли ви вийшли з Єгипту аж доки ви не прийшли до цього місця, ви продовжували бути непослушними проти Господа. | 7 Памятай, не забувай, як прогнївляв єси Господа, Бога твого, в степу! З того дня, як вийшов єси з Египту, аж до вашого приходу на се врочище, ви упираєтесь проти Господа. |
8 І на Хориві розгнівили були ви Господа, і Господь був розгнівався на вас, щоб вигубити вас. | 8 І під Хоривом ви дратували Господа і прогнівили Господа, аж так, що [хотів] винищити вас, | 8 і під Хоривом прогнівали ви Господа; та й Господь обурився на вас так, що хотів був вигубити вас. | 8 І в Хориві ви розгнівили Господа, і Господь розгнівався на вас, щоб вигубити вас, | 8 І під Горебом прогнївили ви Господа; і розлютився Господь на вас так, що хотїв був вигубити вас. |
9 Коли я сходив на гору взяти кам'яні таблиці заповіту, що Господь склав був із вами, то сидів я на горі сорок день і сорок ночей, хліба не їв, і води не пив. | 9 Коли я зійшов на гору, щоб узяти скрижалі кам'яні, скрижалі заповіту, котрий склав Господь з вами, і пробув на ній сорок днів і сорок ночей, хліба не їв, і води не пив. | 9 Коли я зійшов на гору, щоб прийняти кам'яні таблиці, таблиці союзу, що його Господь уклав з вами, я пробув на ній сорок день і сорок ночей; хліба не їв я і води не пив; | 9 коли я ішов на гору взяти камінні таблиці, таблиці завіту, який заповів Господь вам. І перебув я на горі сорок днів і сорок ночей. Хліба я не їв і води я не пив. | 9 Як вийшов я на гору, щоб приняти камяні таблицї, таблицї завіту, що вчинив його Господь із вами, то пробував я на горі сорок день і сорок ночей, хлїба не їв я і води не пив, |
10 І Господь дав мені обидві кам'яні таблиці, писані Божим перстом, а на них усі ті слова, що Господь говорив був із вами на горі з середини огню в дні зборів. | 10 І дав мені Господь дві скрижалі кам'яні, написані Божим пальцем, а на них усі слова, котрі вирік вам Господь на горі з осердя вогню в день зібрання; | 10 і дав мені Господь дві кам'яні таблиці, писані Божим пальцем, а на них були всі ті слова, які Господь сказав був до вас на горі, з-серед полум'я, в день зборів. | 10 І дав мені Господь дві камінні таблиці написані божим пальцем, і на них написані всі слова, які Господь сказав до вас на горі. | 10 І дав менї Господь дві камяні таблицї, писані пальцем Божим; а на їх були написані всї ті слова, якими розмовляв з вами Господь на горі ізсеред поломя, в день соборний. |
11 І сталося, на кінці сорока день і сорока ночей дав мені Господь дві кам'яні таблиці, таблиці заповіту. | 11 А по закінченні сорока днів і сорока ночей дав мені Господь дві скрижалі кам'яні, скрижалі заповіту; | 11 Отже, як минуло сорок день і сорок ночей, Господь дав мені дві кам'яні таблиці, таблиці союзу - | 11 І сталося, по сорока днях і сорока ночах дав мені Господь дві камінні таблиці, таблиці завіту. | 11 Тодї, як скіньчилось сорок днїв і сорок ночей, дав Господь менї дві камяні таблицї, таблицї завіту. |
12 І сказав мені Господь: Устань, швидко зійди звідси, бо зіпсувся народ твій, що ти вивів з Єгипту. Вони скоро збочили з дороги, яку Я наказав їм, зробили собі литого боввана. | 12 І сказав мені Господь: Підведися, рушай швидше звідси, бо розбестився народ твій, котрого ти вивів з Єгипту; швидко відхилилися вони від шляху, котрий Я заповідав їм; вони вилили собі ідола. | 12 і сказав до мене: Встань, спустись притьмом звідтіля! Бо зіпсувався народ твій, який ти вивів із Єгипту; скоро звернули вони з дороги, що її я заповідав їм; вилили собі боввана. | 12 І сказав Господь до мене: Встань зійди скоро звідси, бо згрішив твій нарід, яких ти вивів з єгипетскої землі; скоро зійшли з дороги, яку Я їм заповів. Зробили собі різьблене. | 12 І рече до мене Господь: Устань, спустись чим скорше звідсї! Бо нарід твій, що вивів єси з Египту, зледачів, швидко вони покинули дорогу, що я заповідав їм, зробили собі вилиту постать. |
13 І сказав Господь до мене, говорячи: Бачив Я той народ, і ось він народ твердошиїй. | 13 І сказав мені Господь: Бачу народ сей, ось він народ твердошиїй. | 13 І промовив до мене Господь: Придививсь я до цього народу, й ось бачу, що це народ твердолобий. | 13 І сказав Господь до мене: Я промовив до тебе раз і два, кажучи: Побачив Я цей нарід, і ось це нарід твердошийний. | 13 І промовив до мене Господь: Бачив я нарід сей, та ось він упертий нарід. |
14 Позостав Мене, і Я вигублю їх, і зітру їхнє ймення з-під неба, тебе зроблю народом міцнішим та численнішим від нього. | 14 Залиши Мене самотою, і Я винищу їх, і зітру їхнє ймення під небом; а від тебе виведу народ, [котрий буде] сильніший і численніший від них. | 14 Відступись від мене, я вигублю їх і зітру їхнє ім'я з-під небес, а виведу з тебе народ більший і сильніший від цього народу. | 14 Полиш мене, щоб Я їх вигубив, і зітру їхнє імя з під неба і зроблю тебе великим і сильним народом і більш численним ніж це. | 14 Ійди від мене геть, я вигублю їх і зітру імя їх спід небес, і зроблю тебе людом більшим і потужніщим за них. |
15 І я обернувся, і зійшов із гори, а гора палає в огні, і обидві таблиці заповіту в обох руках моїх. | 15 Я обернувся і зійшов з гори, а гора горіла вогнем; дві скрижалі заповіту [були] в обидвох руках моїх. | 15 Тоді я повернувся, спустившися з гори, гора ж палала полум'ям, а в обох руках у мене дві кам'яні таблиці союзу. | 15 І повернувшись, я зійшов з гори, і гора палала огнем, і дві таблиці в обох моїх руках. | 15 І я повернувся та й спустивсь із гори, а гора палала поломєм, і на обох руках в мене дві камяні завітні таблицї. |
16 І побачив я, а ось ви згрішили проти Господа, Бога вашого, зробили собі теля, литого боввана, зійшли скоро з дороги, яку Господь наказав був вам! | 16 І бачив я, що ви згрішили супроти Господа, Бога вашого, вилили собі бичка, квапливо відхилилися од шляху, котрого [триматися] заповідав вам Господь; | 16 Я споглянув і побачив, що ви згрішили проти Господа, Бога вашого, бо ви вилили собі тельця, ви хутко звернули з дороги, що її Господь заповідав вам. | 16 І побачивши, що ви згрішили перед Господом Богом вашим і зробили собі самим різьблене і відступили з дороги, яку Господь вам заповів, | 16 І глянув я, та й бачу, ви согрішили проти Господа, Бога вашого; ви зробили собі вилитого бичка; швидко ви звернули з дороги, що її заповідав вам Господь. |
17 І схопив я за обидві таблиці, та й кинув їх з обох своїх рук, і розторощив їх на ваших очах!... | 17 І взяв я обидві скрижалі, і кинув їх геть із рук моїх, і розбив їх перед очима вашими. | 17 І вхопив я тоді обидві таблиці та й кинув їх геть із рук від себе та й розбив їх перед вашими очима. | 17 і взявши дві таблиці, я вкинув їх з двох моїх рук і я розбив їх перед вами. | 17 І вхопив я обидві таблицї, та й кинув їх обома руками моїми і розбив їх перед очима вашими. |
18 І впав я перед Господнім лицем, як перше, сорок день і сорок ночей хліба не їв і води не пив, за ввесь ваш гріх, що згрішили ви, як чинили зло в очах Господа, щоб Його розгнівити, | 18 І, припавши до землі перед Господом, я молився, як передніше, сорок днів і сорок ночей, хліба не їв і води не пив, за гріхи ваші, котрими ви згрішили, учинивши зло перед очима Господа і роздратувавши Його. | 18 По тому припадав я до землі перед Господом сорок день і сорок ночей, як раніше - хліба не їв я і води не пив - за всі гріхи ваші, якими ви згрішили, творивши зло перед Господніми очима, щоб прогнівити Бога; | 18 І я помолився перед Господом вдруге так як і вперше сорок днів і сорок ночей. Хліба я не їв і води я не пив за всі ваші гріхи, які ви згрішили, чинячи зло перед Господом Богом вашим, щоб розгнівити Його. | 18 І припав я до землї перед Господом сорок день і сорок ночей, як перше, хлїба не ївши й води не пивши, за всї гріхи ваші, якими ви согрішили, витворюючи ледаче перед очима Господа, чим ви дразнили його. |
19 бо боявся я гніву та люті, якими розгнівався був на вас Господь, щоб вигубити вас, та вислухав Господь мене й цього разу. | 19 Тому що я страхався гніву і люті, котрими Господь виповнився на вас [і хотів] вигубити вас. Але й цього разу послухав мене Господь. | 19 бо я злякався був обурення й ярости, якою закипів Господь на нас так, що хотів вигубити вас. І вислухав мене Господь і цим разом. | 19 І я є перестрашений через лють і гнів, томущо Господь розгнівався на вас щоб вас вигубити. І Господь мене вислухав і в цьому часі. | 19 Бо лякався я гнїва і лютостї, якою закипів Господь на вас, так що хотїв погубити вас. Та послухав Господь мене й сим разом. |
20 А на Аарона Господь дуже розгнівався був, щоб погубити його. І молився я того часу також за Аарона. | 20 І на Аарона вельми розгнівався Господь [і хотів] його погубити. Але я молився і за Аарона о тім часі. | 20 На Арона теж розгнівався був дуже Господь, так, що хотів був його згубити, та я заступився тоді був і за Арона. | 20 І Господь дуже розгнівався на Аарона, щоб його вигубити, і я помолився і за Аарона в тому часі. | 20 І на Арона вельми гнївався Господь, так що хотїв був згубити його, та благав я тодї й за Арона. |
21 А гріх ваш, що вчинили ви, теля те я взяв та й спалив його в огні, і розторощив його, добре змолов, аж стало воно дрібним, немов порох. І кинув я порох його до потоку, що сходить з гори. | 21 А гріх ваш, котрого ви учинили, – бичка, я взяв, спалив його вогнем, розбив його, і перетер його так, що став дрібненьким, як тлін, і кинув я сей порох у потік, що збігав з гори. | 21 А ваш гріх, бичка, що його ви собі спорудили, взяв я і спалив огнем, розтовкши його дощенту та розтерши на пил, і кинув той порох до потоку, що тече з гори. | 21 І ваш гріх, який ви вчинили - теля, взяв я його і спалив я його в огні, і розбив я його дуже розмоловши, доки не стало дуже дрібним. І стало наче порох, і я вкинув порох до потоку, що сходив з гори. | 21 А бичка, гріх ваш, що ви зробили, взяв я і спалив його огнем, і розбивши в грудки, розмолов їх аж порохом стали: і викинув я сей порох до потока, що із гори збігав. |
22 І в Тав'ері, і в Массі, і в Ківрот-Гаттааві гнівили ви Господа. | 22 І в Тав'ері, в Массі і в Ківрот-Гаттааві ви гнівили Господа. | 22 Та й у Тавері й у Массі й у Ківрот-Гаттаві ви теж прогнівили Господа. | 22 І в Спаленні і в Спокушуванні і в Гробівницях жадоби ви розгнівали Господа. | 22 Так само розгнївили ви Господа при Табері й при Массі і при Киброт-Гаттааві. |
23 А коли Господь посилав вас з Кадеш-Барнеа, говорячи: Увійдіть, та й посядьте той Край, що Я дав вам, то були ви неслухняні наказу Господа, Бога вашого, і не повірили Йому, і не послухалися Його голосу. | 23 І коли посилав вас Господь із Кадеш-Барнеа, говорячи: `Рушайте, заволодійте землею, котру Я даю вам`, то ви повстали супроти настанов Господа, Бога вашого, і не повірили Йому, і не послухали голосу Його. | 23 А як Господь хотів був послати вас із Кадеш-Барне, кажучи: Ідіть, займіть землю, що її даю вам, - то ви збунтувалися проти наказу Господа, Бога вашого, не йняли йому віри та й не послухали його голосу. | 23 І коли Господь післав вас з Кадис Варни, кажучи: Підіть і унаслідите землю, яку Я даю вам, і не повірили ви слову Господа Бога вашого і не повірили ви Йому і не послухалися ви його голосу. | 23 І як вас послав Господь із Кадес-Барне кажучи: Ідїть в гори і займіть землю, що я дав вам, так встали ви проти слова Господа, Бога вашого, і не поняли віри йому і не послухали голосу його. |
24 Неслухняні були ви Господеві від дня, як я вас пізнав. | 24 Ви були непокірні Господові від того дня, як я спізнав вас. | 24 І ворохобилися ви проти Господа з дня, відколи я вас спізнав. | 24 Не послухали ви Господа від дня, в якому Він обявився вам. | 24 Противились ви Господеві з того дня, від коли я зазнав вас. |
25 І впав я перед Господнім лицем на ті сорок день і сорок ночей, що я був упав, бо Господь сказав, що вигубить вас. | 25 І, припавши до землі перед Господом, я благав сорок днів і сорок ночей, в котрі я молився; тому що Господь сказав, що погубить вас. | 25 Отож припадав я ниць перед Господом тих сорок день і сорок ночей, лежавши обличчям до землі, бо Господь погрожував, що вигубить вас, | 25 І я помолився перед Господом сорок днів і сорок ночей, які я молився, бо Господь сказав вигубити вас. | 25 І припав я ниць перед Господом, благав я сорок день і сорок ночей на колїнках; казав бо Господь, що хоче погубити вас. |
26 І молився я до Господа й говорив: Владико Господи, не губи народу Свого та насліддя Свого, що Ти викупив Своєю величністю, що Ти вивів його з Єгипту сильною рукою! | 26 І молився я до Господа, і сказав: Володарю Господе, не погуби народу Твого і спадщини Своєї, котрого ти вивільнив [потугою] Своєю, котрого вивів Ти з Єгипту рукою сильною. | 26 але я благав Господа такими словами: Господи, Боже мій! Не погуби свого народу і своєї власности, що її визволив єси потугою своєю, що вивів із Єгипту своєю рукою. | 26 І я помолився до Бога і сказав: Господи, Господи, царю богів, не вигуби твого народу і твоє насліддя, яке Ти викупив твоєю великою силою, яких Ти вивів з Єгипту твоєю великою силою і твоєю сильною рукою і твоїм високим раменом. | 26 І моливсь я перед Господом словами: Добродїю мій, Господе! Не побивай люду твого й наслїддя твого, що визволив єси їх потугою твоєю, що вивів їх сильною рукою з Египту. |
27 Згадай Своїх рабів Авраама, Ісака та Якова, не вважай на запеклість цього народу й на несправедливість та гріх його, | 27 Пригадай служників Твоїх Авраама, Ісаака і Якова; не зважай на упертість народу цього і на безчестя його, і на гріхи його. | 27 Згадай слуг твоїх, Авраама, Ісаака, Якова; не бери до уваги запеклість цього народу, його беззаконня й гріхи, | 27 Згадай твоїх рабів, Авраама і Ісаака і Якова, яким Ти собою поклявся. Не гляди на твердість твого народу і на безбожність і на їхні гріхи, | 27 Спогадай слугів твоїх, Авраама, Ізаака й Якова; не вважай на закаменїле серце люду сього, на беззаконня його й на гріх його; |
28 щоб не сказав той край, звідки вивів ти нас: Не міг Господь увести їх до того Краю, що Ти говорив їм, та з Своєї ненависти до них Ти вивів їх, щоб побити їх у пустині. | 28 Щоб ті, [котрі живуть] на тій землі, звідки Ти вивів нас, не сказали: `Господь не міг ввести їх на землю, котру обіцяв їм, і, тому що ненавидить їх, вивів Він їх, щоб умертвити їх в пустелі`. | 28 щоб у землі, що з неї ти нас вивів, не говорили: Тому що Господь не здолав увести їх у землю, що її був обіцяв їм, тому що зненавидів їх, вивів їх, щоб загинули смертю в пустині. | 28 щоб не сказали ті, що живуть на землі звідки Ти вивів нас сюди, мовлячи: Томущо Господь не може їх ввести до землі, про яку їм сказав, і томущо їх ненавидить, вивів щоб їх вигубити в пустині. | 28 Щоб в землї, що з неї вивів єси нас, не сказали: Господь не здолїв провести їх у землю, що про неї казав їм; і зненавидїв тому й вивів їх, щоб погибли смертю у степу. |
29 А вони народ Твій та насліддя Твоє, що Ти вивів Своєю великою силою та Своїм витягненим раменом. | 29 А вони Твій народ і Твій спадок, котрого Ти вивів [з Єгипетської землі] силою Твоєю великою і раменом Твоїм високим. | 29 Все ж бо таки вони твої люди і твоя власність, яких ти вивів своєю великою силою і своїм потужним рам'ям.» | 29 І вони твій нарід і твоя часть, яких Ти вивів з єгипетської землі твоєю великою силою і твоєю високою рукою. | 29 Все ж бо таки вони люди і наслїддє твоє, що ти вивів твоєю великою потугою і простягненою рукою. |