1 (7-26) І промовив Господь до Мойсея: Іди до фараона, та й скажи йому: Так сказав Господь: Відпусти Мій народ, і нехай вони служать Мені. | 1 І сказав Господь Мойсеєві: зайди до фараона і скажи йому: Так говорить Господь: Відпусти народ Мій, щоб він міг служити Мені. | 1 Господь сказав Мойсеєві: `Скажи Аронові: Простягни руку твою з палицею твоєю на ріки, на рови, і на стави, і наведи жаби на Єгипетську землю.` | 1 Сказав же Господь до Мойсея: Скажи Ааронові твому братові: Простягни рукою твою палицю на ріки і на канали і на мочари і наведи жаб. | 1 І рече Господь Мойсейові: Ійди до Фараона, та промов до його: Тако глаголе Господь: Одпусти люде мої послужити менї! |
2 (7-27) А коли ти відмовишся відпустити, то ось Я вдарю ввесь край твій жабами. | 2 Якщо ж ти не погодишся відпустити, то ось, Я уражу увесь край твій жабами. | 2 І простяг Арон руку свою на єгипетські води і понаводив жаб, і вкрили жаби землю Єгипетську. | 2 І простягнув Аарон руку на води Єгипту, і навів жаб. І вилізли жаби і покрили єгипетську землю. | 2 Коли ж затнешся відпустити, се я побиваю всї твої займища жабячою карою. |
3 (7-28) І стане Річка роїти жаби, і вони повиходять, і ввійдуть до твого дому, і до спальної кімнати твоєї, і на ліжко твоє, і до домів рабів твоїх, і до народу твого, і до печей твоїх, і до діжок твоїх. | 3 І закишить ріка жабами, і вони вийдуть, і зайдуть у дім твій, і в опочивальню твою, і на постіль твою, і в доми служників твоїх, і народу твого, і в печі твої, і в квасину твою. | 3 Але й чаклуни зробили таке саме своїми чарами й понаводили жаб на Єгипетську землю. | 3 Зробили ж так само і єгипетські ворожбити своїми чарами, і навели жаби на єгипетську землю. | 3 І розплодить ріка жаби, і повилазять вони на береги, поналазять у палати твої, і в опочивальню твою, і на постелю твою, і в будинки дворян твоїх, і на люде твої, і в печі твої, і в дїжі твої. |
4 (7-29) І на тебе, і на народ твій, і на всіх рабів твоїх повилазять ці жаби. | 4 І на тебе, і на народ твій, і на всіх служників твоїх заповзуть жаби. | 4 Тоді прикликав фараон Мойсея та Арона і каже: `Моліть Господа, щоб прогнав жаб від мене і від моїх людей, і я відпущу народ принести жертву (Господеві).` | 4 Закликав же Фараон Мойсея і Аарона і сказав: Помоліться до Господа за мене і хай забере жаб від мене і від мого народу, і відішлю нарід, і принесуть жертву Господеві. | 4 І на тебе самого, й на підневолених твоїх, й на дворян твоїх лїзти муть жаби. |
5 (8-1) І сказав Господь до Мойсея: Скажи Ааронові: Простягни свою руку з палицею своєю на річки, на потоки, і на ставки, і повиводь жаб на єгипетський край. | 5 І сказав Господь Мойсеєві: Скажи Ааронові: Простягни руку твою із посохом твоїм на ріки, на потоки і на озера; і виведи жабів на землю єгипетську. | 5 І відповів Мойсей фараонові: `Вкажи мені ясно, коли маю молитися за тебе і за слуг твоїх і за людей твоїх, щоб зникли жаби від тебе і по твоїх будинках, та щоб тільки в ріці зостались?` | 5 Сказав же Мойсей до Фараона: Назначи мені, коли помолюся за тебе і за твоїх слуг і твій нарід, щоб усунути жаби від тебе і від твого народу і з ваших хат; залишаться тільки в ріці. | 5 І рече Господь Мойсейові: Промов Аронові: Простягни руку твою з жезлом твоїм на ріки, на канави й на стави, і наведи жаби на Египецьку землю. |
6 (8-2) І простяг Аарон руку свою на єгипетські води, і вийшла жабня, та й покрила єгипетську землю. | 6 Аарон простягнув руку свою на води єгипетські; і вийшли жаби, і покрили землю єгипетську. | 6 А він сказав `Узавтра.` Відповів Мойсей: `Буде по твоєму бажанню, щоб ти взнав, що немає іншого, як Господь, Бог наш. | 6 Він же сказав: Вранці. Отже, сказав: Так як ти сказав. Щоб знав ти, що немає іншого (Бога) за вийнятком Господа. | 6 І простяг Арон руку свою на води Египецькі, та й понаводив жаб, і порозлазились жаби і вкрили землю Египецьку. |
7 (8-3) Та так само зробили й єгипетські чарівники своїми чарами, і вивели жаб на єгипетську землю. | 7 Те саме вчинили й чаклуни своїми чарами, і вивели жабів на землю єгипетську. | 7 Щезнуть від тебе жаби і по твоїх будинках, і від слуг твоїх, і від народу твого, тільки в річці зостануться.` | 7 І усунені будуть жаби від тебе, і від ваших хат і від кімнат і від твоїх рабів і від твого народу; остануться тільки у ріці. | 7 Зробили ж і чарівники чаруваннєм своїм так само, і понаводили жаб на Египецьку землю. |
8 (8-4) І покликав фараон Мойсея й Аарона, та й сказав: Благайте Господа, і нехай виведе ці жаби від мене й від народу мого, а я відпущу народ той, і нехай приносять жертви для Господа! | 8 І покликав фараон Мойсея і Аарона і сказав: Помоліться Господові, щоб Він спровадив жабів од мене і від народу мого, і я відпущу народ [Ізраїльський] принести пожертву Господові. | 8 Вийшли Мойсей і Арон від фараона. І став Мойсей благати Господа за сказане про жаби, що ним поклявся фараонові. | 8 Вийшов же Мойсей і Аарон від Фараона. І закликав Мойсей до Господа про ограничення жаб, так як заповів Фараон. | 8 І прикликав Фараон Мойсея та Арона, та й промовив: Ублагайте Господа, щоб менї попрогоняти від себе жаби й від людей моїх, так відпущу люде принести жертву Господеві. |
9 (8-5) І сказав Мойсей фараонові: Накажи мені, коли маю молитися за тебе, і за слуг твоїх, і за народ твій, щоб понищити жаби від тебе й від домів твоїх, тільки в Річці вони позостануться. | 9 Мойсей сказав фараонові: Слава наді мною, вибери сам, коли помолитися за тебе, за служників твоїх і за народ твій, щоб жаби пощезли в тебе у домах твоїх, і залишилися тільки в річці. | 9 І зробив Господь по слову Мойсея; і поздихали жаби по домах, по дворах і по полях. | 9 Зробив же Господь так як сказав Мойсей, і вигинули жаби з хат і з кімнат і з піль. | 9 І каже Мойсей до Фараона: Призначи менї, на коли менї молити за тебе і дворян твоїх і за люде твої, щоб зникли жаби від тебе і по будинках твоїх, щоб тільки в ріцї зостались. |
10 (8-6) А той відказав: На завтра. І сказав Мойсей: За словом твоїм! Щоб ти знав, що нема Такого, як Господь, Бог наш! | 10 Він сказав: Завтра. Мойсей відповів: [Буде] за словом твоїм, щоб ти спізнав, що немає нікого, як Господь Бог наш. | 10 Загрібали їх величезними купами, аж земля від них засмерділась. | 10 І зібрали їх купи купи, і засмерділась земля. | 10 І каже той: Завтра. І каже: Буде по слову твойму, щоб ти знав, що нема иншого, опріч Господа Бога нашого. |
11 (8-7) І відійдуть жаби від тебе, і від домів твоїх, і він рабів твоїх, і від народу твого, тільки в Річці вони позостануться. | 11 І щезнуть жаби від тебе, від домів твоїх, і від служників твоїх, і від твого народу; тільки в річці вони залишаться. | 11 Але як тільки побачив фараон, що полегшало, то закам'яніло його серце, і не слухався Мойсея і Арона, як і перед сказав Господь. | 11 Побачивши ж Фараон, що настала полегша, ствердло його серце, і він не вислухав їх, так як сказав Господь. | 11 І позникають жаби від тебе й від будинків твоїх, і від дворян твоїх, і від народу твого, тільки в ріцї зістануться. |
12 (8-8) І вийшов Мойсей та Аарон від фараона. І кликав Мойсей до Господа про ті жаби, що навів був на фараона. | 12 Мойсей та Аарон вийшли від фараона; і Мойсей поскаржився Богові про жабів, котрих він навів на фараона. | 12 Господь казав Мойсеєві: `Скажи Аронові, щоб підніс свою палицю та вдарив порох землі, і зробиться він комарями по всій землі Єгипетській.` | 12 Сказав же Господь до Мойсея: Скажи Ааронові: Простягни рукою твою палицю, і вдар порох землі, і будуть блохи на людях і на слугах і в усій єгипетській землі. | 12 І вийшов Мойсей та Арон од Фараона, і покликнув Мойсей до Господа про жаб, що понаводив на Фараона. |
13 (8-9) І зробив Господь за словом Мойсея, і погинули жаби з домів, і з подвір'їв, і з піль. | 13 І вчинив Господь за словом Мойсея, жаби вимерли в домах, на подвір'ях і в полях. | 13 Так і вчинили вони. І простяг Арон руку свою з палицею і вдарив порох землі, і налетіла комашня на людей і на худобу; увесь порох землі взявся комарями по всій землі Єгипетській. | 13 Отже, простягнув Аарон рукою палицю, і вдарив порох землі і були блохи на людях і на чотироногих, і в усьому поросі землі були блохи в усій єгипетскій землі. | 13 І сотворив Господь по слову Мойсейовому, і повиздихали жаби по їх домах, по селах і по полях. |
14 (8-10) І збирали їх цілими купами, і засмерділась земля! | 14 І збирали їх купами, навіть земля засмерділася. | 14 Чаклуни намагалися зробити те саме, вивести своїми чарами комарів, та не змогли. І насіли комарі на людей і на худобу. | 14 Зробили ж так само і ворожбити своїми чарами, щоб вивести блохи, і не змогли. І були блохи на людях і на чотироногих. | 14 І згребали їх купами й купами, і засмердїлась земля. |
15 (8-11) І побачив фараон, що сталась полегша, і знову стало запеклим серце його, і не послухався їх, як говорив був Господь. | 15 І побачив фараон, що вчинилося полегшення, і ожорсточив своє серце, і не послухав їх, як і попереджав Господь. | 15 Тоді чаклуни промовили до фараона: `Це перст-палець Божий.` Та закам'яніло серце фараона і не послухав їх, як і передсказав був Господь. | 15 Отже, сказали ворожбити Фараона: Це палець Божий. І ствердло серце Фараона, і не вислухав їх, так як сказав Господь. | 15 І побачив Фараон, що є пільга, і закаменїло серце його, і не послухав їх, як і глаголав Господь. |
16 (8-12) І сказав Господь до Мойсея: Скажи Ааронові: Простягни свою палицю, та й удар земний порох, і нехай він стане вошами в усьому єгипетському краї! | 16 І сказав Господь Мойсеєві: Скажи Ааронові: Простягни твого посоха і вдар порох на землі, і стане [порох] мошкою по всій землі єгипетській. | 16 Сказав Господь Мойсеєві: `Встань рано вранці і стань перед фараоном саме тоді, як він виходитиме на воду, і промов до нього: Ось що каже Господь: Відпусти народ мій, щоб послужив мені в пустині. | 16 Сказав же Господь до Мойсея: Встань вранці і стань перед Фараоном. Ось він вийде на воду, і скажеш до нього: Так каже Господь: Відішли мій нарід, щоб мені послужили; | 16 І рече Господь Мойсейові: Промов Аронові: Простягни жезло твоє, та вдар у порох землї, і зробиться він комарами по всїй Египецькій землї. |
17 (8-13) І зробили вони так. І простяг Аарон руку свою з палицею своєю, та й ударив земний порох, і він стався вошами на людині й на скотині. Увесь земний порох стався вошами в усьому єгипетському краї. | 17 Отак вони й учинили: Аарон простягнув руку свою з посохом своїм, і вдарив порох на землі, і з'явилася мошка на людях і тваринах. Увесь порох земний став мошкою по всій землі єгипетській. | 17 Бо як не схочеш відпустити народ мій, то я пошлю на тебе, на твоїх слуг, на твій народ і на твої палати песі мухи. І доми єгиптян, а навіть земля, на якій живете, будуть повні мух. | 17 якщо ж не бажаєш відіслати мій нарід, ось я насилаю на тебе і на твоїх слуг і на твій нарід і на ваші хати псячу муху і наповняться хати єгиптян і земля на якій є вони псячою мухою. | 17 І вчинили так, і простяг Арон руку свою з жезлом своїм і вдарив у порох землї, і напали комарі на людей і на скотину; увесь порох земляний узявся комарами по всїй Египецькій землї. |
18 (8-14) І так само робили чарівники своїми чарами, щоб навести воші, та не змогли. І була вошва на людині й на скотині. | 18 Намагалися також і чаклуни чарами своїми утворити мошок, але не змогли. І була мошка на людях і на тваринах. | 18 Я зроблю того дня виняток для Гошен-землі, де живе мій народ, і там не буде мух, щоб зрозумів ти, що я Господь серед землі. | 18 І зроблю диво в тім дні в землі Ґесем, в якій є мій нарід, на ній не буде там псячої мухи, щоб знав ти, що Я Господь, Господь всієї землі. | 18 Силкувались і чарівники вивести комарі чарами своїми, та й не змогли. І насїли комарі на людей і на скотину. |
19 (8-15) І сказали чарівники фараонові: Це перст Божий! Та серце фараонове було запеклим, і він не послухався їх, як говорив був Господь. | 19 І сказали чаклуни фараонові: Це – палець Божий. Але серце фараонове ожорсточилося, і він не послухав їх, як і попередив Господь. | 19 Я встановлю різницю між моїм народом і твоїм народом; завтра буде цей знак.` | 19 І поставлю границю між моїм народом і між твоїм народом. Вранці ж буде цей знак на землі. | 19 І промовили тодї чарівники: Се Божий палець! І закаменїло серце Фараонове, і не послухав їх, як і глаголав Господь. |
20 (8-16) І сказав Господь до Мойсея: Устань рано вранці, та й стань перед лицем фараоновим. Ось він піде до води, а ти скажи йому: Так сказав Господь: Відпусти Мій народ, і нехай вони служать Мені! | 20 І сказав Господь Мойсеєві: Завтра підведися вранці і з'явись перед очі фараона. Він вийде до води, і ти скажи йому: Так говорить Господь: Відпусти народ Мій, щоб він звершив Мені служіння. | 20 Так і зробив Господь. І налетіли мухи великими роями у фараонові палати і в будинки слуг його; і в цілу Єгипетську землю; і тяжко потерпіла земля від мух. | 20 Зробив же Господь так, і прийшло множество псячої мухи до хат Фараона і до хат його слуг і в усю єгипетську землю, і земля була знищена псячою мухою. | 20 І рече Господь Мойсейові: Устань рано враньцї, і стань перед Фараоном, саме вийде на воду, і промовиш йому: От що глаголе Господь: Одпусти люде мої послужити менї в степу. |
21 (8-17) Бо коли ти не відпустиш народу Мого, то ось Я пошлю на тебе, і на слуг твоїх, і на народ твій, і на доми твої рої мух. І єгипетські доми будуть повні мушні, а також земля, на якій вони живуть. | 21 А якщо не відпустиш народу Мого, то ось, Я пошлю на тебе і на служників твоїх, і на народ твій і в доми твої рої мух, і виповняться доми єгиптян мухами і сама земля, на якій вони [живуть]. | 21 Покликав фараон Мойсея та Арона й каже: `Ідіть, принесіть жертву Богу вашому в землі цій.` | 21 Закликав же Фараон Мойсея і Аарона, кажучи: Пішовши, принесіть жертву вашому Богові в землі. | 21 Коли ж затнешся відпустити люде мої, се я посилаю на тебе, і на дворян твоїх, і на людей твоїх, і на домівки ваші песячі мухи, і сповняться доми Египецькі песячими мухами, і сама земля, що на їй живете. |
22 (8-18) І відділю того дня землю Ґошен, що Мій народ живе на ній, щоб не було там роїв мух, щоб ти знав, що Я Господь посеред землі! | 22 І відокремлю того дня землю Ґошен, на котрій перебуває народ Мій, і там не буде мух; аби ти знав, що Я Господь серед землі. | 22 А Мойсей відповів: `Не годиться так робити; бо ми маємо приносити Господу, Богу нашому, жертви, що ними гидують єгиптяни; як же ми могли б принести у них перед очима мерзотні для них жертви? Вони вкаменували б нас. | 22 І сказав Мойсей: Не може так бути. Бо жертвуватимемо Господеві Богові нашому те, що огидне єгиптянам. Бо якщо жертвуватимемо те, що огидне єгиптянам, перед ними, побють нас камінням. | 22 І відріжню того дня Гозен землю, що на їй осїлись люде мої тим, що не буде там песячих мух, щоб зрозумів ти, що я Господь серед землї. |
23 (8-19) І зроблю Я різницю між народом Моїм та народом твоїм. Узавтра буде це знамено! | 23 І вчиню розподіл поміж народом Моїм і між народом твоїм. Завтра буде ця ознака. | 23 За три дні ходи маємо піти в пустиню, щоб принести жертву Господу, Богу нашому, як він велів нам.` | 23 Підемо дорогою трьох днів в пустиню, і принесемо жертву Господеві Богові нашому, так як Він нам сказав. | 23 І положу розлуку між моїми людьми й твоїми людьми. Завтра ж буде знаменнє се. |
24 (8-20) І зробив Господь так. І найшла численна мушня на дім фараона, і на дім рабів його, і на всю єгипетську землю. І нищилась земля через ті рої мух! | 24 Так і вчинив Господь: налетіло багато мух у дім фараона, і в доми служників його, і на всю землю єгипетську; гинула земля від мух. | 24 Відповів фараон: `Я відпущу вас принести жертву Господеві, Богу вашому, в пустині; тільки, глядіть, не віддаляйтесь. Та помоліться за мене.` | 24 І сказав Фараон: Я відішлю вас і принесіть жертву Господеві Богові вашому у пустині, але не ідіть дуже далеко. Помоліться, отже, за мене до Господа. | 24 І сотворив так Господь. І полетїли страшенні рої песячих мух у палати Фараонові, і в будинки дворян його, і в усю Египецьку землю, і попсувалась уся земля від песячих мух. |
25 (8-21) І кликнув фараон до Мойсея та до Аарона, говорячи: Підіть, принесіть жертви вашому Богові в цьому краї! | 25 І прикликав фараон Мойсея та Аарона і сказав: Йдіть, принесіть пожертву Богові вашому на цій землі. | 25 І сказав Мойсей: `Оце я йду від тебе і помолюсь до Господа. Завтра вранці мухи зникнуть від фараона, від його слуг і від його народу; та нехай фараон не глузує собі більше, не відпускаючи народу принести жертву Господеві.` | 25 Сказав же Мойсей: Так то я вийду від тебе, і помолюся до Бога, і відійдуть псячі мухи від тебе і від твоїх слуг і твого народу завтра. Не продовжуй ще, Фараоне, обманювати, щоб не відіслати нарід принести жертву Господеві. | 25 І покликав Фараон Мойсея та Арона та й промовив: Ідїте принесїте жертву Господу, Богу вашому, в землї сїй. |
26 (8-22) А Мойсей відказав: Не годиться чинити так, бо то огиду для Єгипту ми приносили б у жертву Господу, Богові нашому. Тож будемо приносити в жертву огиду для єгиптян на їхніх очах, і вони не вкаменують нас? | 26 Але Мойсей сказав: Не можна цього робити; бо мерзенне для єгиптян жертвоприношення наше Господові, Богові нашому; якщо ми неприємну для єгиптян пожертву почнемо приносити на очах у них, то чи не поб'ють вони нас камінням? | 26 Вийшов Мойсей від фараона й помолився Господеві. | 26 Вийшов же Мойсей від Фараона, і помолився до Бога. | 26 І каже Мойсей: Не подоба сьому так статись, гидко бо Египтянам, коли б ми ту принесли жертву Господеві, Богу нашому. Нї! Коли б ми приносили жертву гидку Египтянам перед очима в їх, вони побили б нас каміннєм. |
27 (8-23) Триденною дорогою ми підемо на пустиню, і принесемо жертву Господеві, Богові нашому, як скаже Він нам. | 27 Ми підемо в пустелю, на три дні шляху, і принесемо пожертву Господові, Богові нашому, як Він скаже нам. | 27 Зробив Господь по слову Мойсея, і щезли мухи від фараона, і від слуг його, і від народу його: не зосталось ні однієї. | 27 Зробив же Господь так як сказав Мойсей, і прогнав псячі мухи від Фараона і від його слуг і від його народу, і не осталося ні одної. | 27 А пійдемо в степ за три днї ходи, та й принесемо жертву Господеві, Богу нашому, як повелїв нам він. |
28 (8-24) І сказав фараон: Я відпущу вас, і ви принесете жертву Господеві, Богові вашому на пустині. Тільки далеко не віддаляйтесь, ідучи. Моліться за мене! | 28 І сказав фараон: Я відпущу вас принести пожертву Господові, Богові вашому в пустелі, лише не відходьте далеко. Помоліться за мене. | 28 Та серце фараона затвердло й цього разу, і не відпустив народу. | 28 І твердим вчинив Фараон своє серце і в цьому часі і не захотів відіслати нарід. | 28 І промовив Фараон: Одпущу вас принести жертву Господеві, Богу вашому, в степу, тільки не далеко простуйте! Помолїтесь і за мене! |
29 (8-25) І сказав Мойсей: Ось я виходжу від тебе, і буду благати Господа, і відступить той рій мух від фараона, і від рабів його, і від народу його взавтра. Тільки нехай більше не обманює фараон, щоб не відпустити народу принести жертву Господеві. | 29 Мойсей сказав: Ось, я виходжу від тебе, і помолюся Господові, і щезнуть мухи від фараона, і від служників його, і від народу його завтра. Тільки фараон нехай перестане обманювати, не відпускаючи народу принести пожертву Господові. | | | 29 І каже Мойсей: Се йду від тебе, й благати му Господа, щоб зникли песячі мухи від тебе, і від дворян твоїх, і від людей твоїх завтра. Та не ходи вже, Фараоне, робом омани, не відпускаючи людей принести жертву Господеві. |
30 (8-26) І вийшов Мойсей від фараона, і став просити Господа. | 30 І вийшов Мойсей від фараона, і помолився Господові. | | | 30 І вийшов Мойсей од Фараона, та й помолився Господеві. |
31 (8-27) І зробив Господь за словом Мойсея, і відвернув рої мух від фараона, від рабів його, і від народу його. І не зосталося ані однієї. | 31 І вчинив Господь за словом Мойсея; і віддалив мух від фараона, і від служників його і від народу його; не лишилося жодної. | | | 31 І сотворив Господь по слову Мойсейовому, і відогнав песячі мухи від Фараона, і від дворян його, і від людей його, і не зосталось нї однієї. |
32 (8-28) А фараон зробив запеклим своє серце також і цим разом, і не відпустив він народу того! | 32 Але фараон ожорсточив серце своє також і цього разу, і не відпустив народу. | | | 32 Та запекле було серце в Фараона ще і того часу, і не схотів одпустити людей. |