1 Бо цей Мелхиседек, цар Салиму, священик Бога Всевишнього, що був стрів Авраама, як той вертався по поразці царів, і його поблагословив. | 1 Бо Мелхиседек, цар Салиму, священик Бога Всевисокого, – той, котрий зустрічав Авраама і благословив його, коли повертався після поразки царів, | 1 Оцей Мелхиседек, цар Салему, священик Всевишнього Бога, який зустрів Авраама, коли він повертався після поразки царів, і який благословив його; | 1 Бо цей Мелхиседек, цар Салимський, священик Бога Всевишнього, зустрів був Авраама, коли той повертався з бою з царями, і благословив його; | 1 Сей бо Мелхиседек, цар Салимський, священик Бога вишнього, що зустрів Авраама, як вертавсь він з побоїща царів, і благословив його; |
2 Авраам відділив йому й десятину від усього, найперше бо він визначає цар правди, а потім цар Салиму, цебто цар миру. | 2 Котрому й десятину відділив Авраам від усього, – по-перше, на ознаку ймення Цар праведности, а відтак і цар Салиму, Котрий і є Цар Миру. | 2 якому Авраам відділив десятину з усього, і якого ім'я означає спершу «цар справедливости», а потім цар Салему, тобто «цар миру»; | 2 і Авраам виділив йому десятину з усього; він насамперед означає цар справедливости; потім же - і цар Салимський, тобто цар миру, - | 2 котрому й десятину з усього віддїлив Авраам (перше ж оце перекладом зветь ся цар правди, а потім і цар Салимський, чи то цар впокою), |
3 Він без батька, без матері, без родоводу, не мав ані початку днів, ані кінця життя, уподобився Божому Сину, пробуває священиком завжди. | 3 Без батька, без матері, без родоводу, що не мав ні початку днів, ані кінця життя, уподібнюючись Синові Божому, став священиком назавжди. | 3 без батька, без матері, без родоводу, який не має ні початку днів, ні кінця життя, уподібнений до Божого Сина, - зостається священиком повіки. | 3 без батька, без матері, без родоводу, який не має ні початку днів, ані кінця життя; він подібний до Божого Сина і залишається священиком назавжди. | 3 без батька, без матери, без родоводу, нї почину днїв, нї конця життя не маючи, уподоблений же Сину Божому, пробуває священиком вічно. |
4 Побачте ж, який він великий, що йому й десятину з добичі найліпшої дав патріярх Авраам! | 4 Бачите, який великий той, котрому навіть Авраам патріарх дав десятину з найкращої здобичі своєї. | 4 Дивіться, отже, який великий той, якому патріярх Авраам дав десятину з найліпшої добичі! | 4 Бачите, яким великим є той, кому патріярх Авраам дав десятину найкращої здобичі! | 4 Дивіте ся ж, який великий той, кому і десятину дав Авраам патриярх із вибраного. |
5 Ті з синів Левієвих, що священство приймають, мають заповідь брати за Законом десятину з народу, цебто з братів своїх, хоч і вийшли вони з Авраамових стегон. | 5 Ті із левитів, що одержують сан священства, мають заповідь – брати за законом десятину з народу, себто із своїх братів, хоч ці також походять від стегон Авраамових. | 5 Також і ті з синів Леві, що мають сан священства, мають за законом наказ брати десятину з народу, тобто з своїх братів, дарма що вони вийшли з бедер Авраама. | 5 Ті з синів Левія, що одержують священство, мають заповідь за законом брати десятину з людей, тобто із своїх братів, хоч і вони з роду Авраама. | 5 Тай ті із синів Левіїних, що приймають сьвященство, мають заповідь брати десятину з народу по закону, се єсть із браття свого, хоч і з чересел Авраамових вийшло воно. |
6 Але цей, що не походить з їхнього роду, десятину одержав від Авраама, і поблагословив того, хто обітницю мав. | 6 Але цей, що не походить з їхнього роду, дістав десятину від Авраама і благословив того, хто мав обітниці. | 6 Той же, який не походить з їхнього роду, взяв десятину з Авраама і благословив того, що мав обітниці. | 6 А той, що не був з їхнього роду, взяв десятину від Авраама, і поблагословив того, що мав обітниці. | 6 Той же, хто не виводить роду свого від них, узяв десятину з Авраама, і маючого обітницю благословив. |
7 І без усякої суперечки більший меншого благословляє. | 7 Без усілякої суперечки менший благословляється більшим. | 7 Тим часом і сумніву не може бути, що нижчий благословляється вищим. | 7 Без жодної суперечки - менше благословляється більшим. | 7 Без усякого ж перечення менше від більшого благословляєть ся. |
8 І тут люди смертельні беруть десятину, а там той, про якого засвідчується, що живе. | 8 І тут десятини беруть люди смертні, а там – той, що має про себе свідчення, що він живе. | 8 Ба більше, тут беруть десятину люди, що вмирають; а там - той, про кого свідчать, що живе. | 8 І тут десятини одержують смертні люди, а там - той, про кого свідчать, що він живий. | 8 І тут беруть десятини люде, що мруть, а там - той, про кого сьвідчить ся, що він живе. |
9 І, щоб сказати отак, через Авраама і Левій, що бере десятини, дав сам десятини. | 9 І, таким чином, сам Левій, що приймає десятини, в особі Авраама дав десятину: | 9 І, так би мовити, і Леві, який тепер збирає десятини, дав був десятину через Авраама, | 9 І, так би мовити, через Авраама й Левій, що бере десятини, дав десятину, | 9 І, щоб так сказати, через Авраама взята десятина і з Левія, що бере десятини. |
10 Бо ще в батькових стегнах він був, коли стрів його Мелхиседек. | 10 Бо він був іще в стегнах батька, коли Мелхиседек зустрів його. | 10 бо він ще був у бедрах свого прабатька, коли Мелхиседек вийшов йому назустріч. | 10 бо ще не народився від батька, коли його зустрів Мелхиседек. | 10 Ще бо в череслах отецьких був, як зустрів його Мелхиседек. |
11 Отож, коли б досконалість була через священство левитське, бо люди Закона одержали з ним, то яка ще потреба була, щоб Інший Священик повстав за чином Мелхиседековим, а не зватися за чином Аароновим? | 11 Отож, якби досконалість досягалася засобом священства левитів, – бо з ним поєднаний Закон народу, – то яка ще була б потреба поставати якомусь іншому священикові за чином Мелхиседека, а не за чином Аарона називатися. | 11 Якби, отже, досконалість була через левітське священство, під яким народ одержав закон, то яка була б іще потреба з'являтись іншому священикові, за чином Мелхиседека, священикові, що не звався б за чином Арона? | 11 Отже, якби досконалість була через левітське священство, - адже через нього народ одержав закон, - то навіщо треба було, щоб з'явився ще інший священик - за чином Мелхиседека, а не названий за чином Аарона? | 11 Коли ж звершеннє було через Левійське сьвященство (бо під ним люде озаконені стались), то яка ж іще потреба иншому встати сьвященикові по чину Мелхиседековому, а не по чину Аароновому звати ся? |
12 Коли бо священство зміняється, то з потреби буває переміна й Закону. | 12 Тому що зі зміною священства неодмінно станеться переміна також і Закону. | 12 Бо як міняється священство, конче міняється і закон. | 12 Це тому, що зі зміною священства, треба, щоб змінився і закон. | 12 Коли бо переміняєть ся сьвященство, мусить конче і переміна закону бути. |
13 Бо Той, що про Нього говориться це, належав до іншого племени, з якого ніхто не ставав був до жертівника. | 13 Бо Той, про Котрого оповідається це, належав до іншого коліна, з котрого ніхто не приступав до жертовника; | 13 Бо той, про кого це говориться, був з іншого коліна, з якого ніхто не служив при жертовнику. | 13 Бо той, про кого йдеться, належав до іншого племени, з якого ніхто не мав участи в жертівнику. | 13 Про Кого бо се говорить ся, з иншого колїна був, з котрого нїхто не приступав до жертівнї. |
14 Бож відомо, що Господь наш походить від Юди, а про це плем'я, про священство його, нічого Мойсей не сказав. | 14 Бо відомо, що Господь наш засяяв із коліна Юди, а це коліно, про котре Мойсей нічого не сказав відносно священства. | 14 Відомо бо, що наш Господь походить від Юди, про покоління якого Мойсей нічого не згадав як про священиків. | 14 Відомо ж бо, що наш Господь походив з Юди, - а про це плем'я Мойсей нічого не говорив щодо священства. | 14 Явно бо, що з колїна Юдового вийшов Господь наш, а про се колїно Мойсей об сьвященстві нїчого не сказав. |
15 І ще більше відомо, коли повстає на подобу Мелхиседека Інший Священик, | 15 І це ще виразніше видно з того, що на подобу Мелхиседека постає інший священик, | 15 Це стає ще яснішим, коли на подобу Мелхиседека постає інший священик; | 15 Це стає ще яснішим, коли за подобою Мелхиседека з'являється інший священик, | 15 І більше ще явно, що по подобию Мелхиседековому встає инший сьвященик, |
16 що був не за законом тілесної заповіді, але з сили незнищального життя. | 16 Котрий такий не за законом тілесної заповіді, але за силою життя, що не припиняється. | 16 він став ним не за законом тілесної заповіді, а за силою життя нетлінного, | 16 який був таким не за законом тілесної заповіді, але за силою незнищенного життя. | 16 котрий не по закону заповідї тїлесної постав, а по силї життя незотлїнного. |
17 Бо свідчить: Ти Священик навіки за чином Мелхиседековим. | 17 Бо Він прийняв таке свідчення: Ти священик навіки за чином Мелхиседека. | 17 бо він прийняв таке свідоцтво: «Ти - священик повіки за чином Мелхиседека.» | 17 Бо свідчить: Ти священик навіки за чином Мелхиседека. | 17 Сьвідкує бо: `Що Ти єси сьвященик по вік по чину Мелхиседековому.` |
18 Попередня бо заповідь відкладається через неміч її та некорисність. | 18 А відміна попередньої заповіді, що була раніше, буває з причини її немочі та марноти, | 18 Так перша заповідь скасована через її неміч і безкорисність - | 18 Попередня заповідь скасовується через її немічність і некорисність; | 18 Стало ся ж знищеннє попередньої заповідї за її неміць і невжиточність. |
19 Бо не вдосконалив нічого Закон. Запроваджена ж краща надія, що нею ми наближуємось до Бога. | 19 Бо Закон нічого не вдосконалив; але вводиться краща надія, засобом котрої ми наближаємося до Бога. | 19 закон бо не зробив нічого досконалим, - уведено ж кращу надію, яка зближає нас до Бога. | 19 бо закон нічого не вдосконалив; зміна ж на кращу надію, якою ми наближаємося до Бога. | 19 Нїчого бо не звершив закон, а приведене лучче впованнє, котрим наближуємось до Бога. |
20 І поскільки воно не без клятви, | 20 І це було не без присягання, – | 20 Тим більше, що це не сталося без клятви: бо коли інші настановлялися священиками без клятви, | 20 І наскільки це не без клятви, - бо вони стали священиками без клятви, | 20 І на скілько воно не без клятьби, |
21 вони бо без клятви були священиками, Цей же з клятвою через Того, Хто говорить до Нього: Клявся Господь і не буде Він каятися: Ти Священик навіки за чином Мелхиседековим, | 21 Бо ті були священиками без присяги, а Цей з присягою, тому що про Нього сказано: Присягався Господь і не буде каятися: Ти Священик навіки за чином Мелхиседека, | 21 то цей мав клятву того, який сказав до нього: «Господь поклявсь, і каятись не буде: Ти - священик повіки.» | 21 а цей з клятвою через того, хто до ного каже: Поклявся Господь і не розкається, що ти є священиком навіки [за чином Мелхиседека], | 21 (ті бо сьвященики без клятьби ставали, а Сей з клятьбою через Того, хто глаголав до Него: `Кляв ся Господь, і не розкаяв ся: Ти єси сьвященик по вік, по чину Мелхиседековому`) |
22 то постільки Ісус став запорукою кращого Заповіту! | 22 То запорукою кращого Заповіту став Ісус. | 22 Ось чому Ісус став запорукою кращого союзу. | 22 настільки й Ісус став запорукою кращого заповіту. | 22 на стілько луччого завіту став ся порукою Ісус. |
23 І багато було їх священиків, бо смерть боронила лишатися їм, | 23 Причому, тих священиків було багато, тому що смерть не дозволяла бути одному; | 23 Крім того: отих священиків було більше, бо смерть не дозволяла їм зоставатися; | 23 Тих священиків було багато, бо смерть не давала залишатися їм, - | 23 І більш їх було сьвящениками, бо смерть боронила їм пробувати; |
24 але Цей, що навіки лишається, безперестанне Священство Він має. | 24 А Цей тому, що живе вічно, має також священство, яке не змінюється, | 24 цей же, тому що перебуває повіки, має священство непроминальне | 24 а цей, перебуваючи вічно, має священство нескінченне. | 24 сей же, через те, що пробуває по вік, непереходяче має сьвященство. |
25 Тому може Він завжди й спасати тих, хто через Нього до Бога приходить, бо Він завжди живий, щоб за них заступитись. | 25 А тому й може завжди рятувати тих, що приходять через Нього до Бога, адже завжди живий, щоб клопотатися за них. | 25 і тому може спасти повіки тих, які через нього до Бога приступають, бо він завжди живий, щоб за них заступатися. | 25 Тому, будучи завжди живим, і може завжди спасати тих, що приходять до Бога через нього, щоб заступався за них. | 25 Тим же і спасти може до кінця приходящих через Нього до Бога, будучи вічно жив, щоб посередникувати за них. |
26 Отакий бо потрібний нам Первосвященик: святий, незлобивий, невинний, відлучений від грішників, що вищий над небеса, | 26 Таким якраз і має бути у нас Першосвященик: святий, непричетний до зла, бездоганний, відділений од грішників і піднесений вище небес, | 26 Якраз і годилося, щоб ми мали такого первосвященика непорочного, відлученого від грішників і вищого за небеса, | 26 Отакого потрібно було нам архиєрея - святого, незлобивого, невинного, відділеного від грішників, вищого від неба; | 26 Такого бо нам подобало (мати) Архиєрея, преподобного, безвинного, непорочного, відлученого від грішників і вищого небес, |
27 що потреби не має щодня, як ті первосвященики, перше приносити жертви за власні гріхи, а потому за людські гріхи, бо Він це раз назавжди вчинив, принісши Самого Себе. | 27 Котрий не має потреби щоденно, як ті першосвященики, приносити пожертви найперше за свої гріхи, потім за гріхи народу: бо Він звершив це одного разу, коли приніс на пожертву Себе Самого. | 27 який не має потреби, як архиереї, щодня приносити перше за власні гріхи жертви, а потім за гріхи народу, бо він зробив це раз, принісши себе самого в жертву. | 27 який не має потреби щодня, як архиєреї, приносити жертву спочатку за свої гріхи, а потім за гріхи народу. Бо він це зробив раз, принісши себе. | 27 котрий не має по всї днї нужди, як архиєреї, перше за свої гріхи жертви приносити, а потім за людські: се бо зробив заразом, себе принїсши. |
28 Закон бо людей ставить первосвящениками, що немочі мають, але слово клятви, що воно за Законом, ставить Сина, Який досконалий навіки! | 28 Бо Закон настановляє першосвящениками людей, що мають немочі; а слово з присягою, після Закону, вчинило Сина навіки досконалого. | 28 Закон бо настановляє архиєреями людей, немочі підлеглих, а слово клятви, що було після закону, настановляє Сина, що навіки досконалий. | 28 Адже закон велів наставляти архиєреями людей, що мають неміч; а слово клятви, що після закону, поставило навіки досконалого сина. | 28 Закон бо людей поставляє архиєреями, маючих немочі, слово ж клятьби, що послї закону, Сина на віки звершеного. |