1 Що ж скажемо? Позостанемся в гріху, щоб благодать примножилась? Зовсім ні!1 То що скажемо? Чи залишатися нам у гріхові, аби примножилася благодать? Зовсім ні!1 Що ж скажемо? Чи зостанемось у грісі, щоб помножилася ласка?1 Що ж скажемо? Залишимося в гріху, щоб помножилася ласка?1 Що ж скажемо? чи зостанемось у грісї, щоб благодать помножилась? Нехай не буде (так).
2 Ми, що вмерли для гріха, як ще будемо жити в нім?2 Ми померли для гріха: як же нам жити в ньому?2 Зовсім ні! Ми, що вмерли для гріха, - як нам у ньому далі жити?2 Зовсім ні! Ми, що померли для гріха, як це знову житимемо в ньому?2 Ми, що померли гріхом, як ще жити мем в йому?
3 Чи ви не знаєте, що ми всі, хто христився у Христа Ісуса, у смерть Його христилися?3 Невже не відаєте, що всі ми, які хрестилися в Христа Ісуса, в смерть Його хрестилися?3 Чи ж ви не знаєте, що всі ми, що в Христа Ісуса охристилися, у смерть його христилися?3 Чи ви не знаєте, що ті з нас, що хрестилися в Ісуса Христа, охрестилися і в його смерть?3 Хиба не знаєте, що скільки нас у Христа Ісуса охрестилось, у смерть Його охрестились?
4 Отож, ми поховані з Ним хрищенням у смерть, щоб, як воскрес Христос із мертвих славою Отця, так щоб і ми стали ходити в обновленні життя.4 Отож, ми поховані з Ним хрещенням у смерть, щоб, як Христос воскрес із мертвих славою Вітця, так само й нам ходити в оновленому житті.4 Ми поховані з ним через хрищення на смерть, щоб, як Христос воскрес із мертвих славою Отця, і ми теж жили новим життям.4 Тож ми поховані з ним через хрещення в смерть, щоб так, як Христос устав із мертвих славою Батька, так і ми почали ходити в оновленні життя.4 Бо погреблись ми з Ним через хрещеннє у смерть, щоб, як Христос устав із мертвих славою Отця, так і ми в обновленню життя ходили.
5 Бо коли ми з'єдналися подобою смерти Його, то з'єднаємось і подобою воскресення,5 Бо, якщо ми з‘єднані з Ним подобою смерти Його, то маємо бути поєднані й подобою воскресіння.5 Бо якщо ми з'єднані з ним подобою його смерти, то будемо і подобою воскресіння.5 Бо якщо ми з'єдналися з ним подібністю до його смерти, то з'єднаємося з ним і подібністю до воскресіння.5 Коли бо ми з'єднані (з Ним) подобиєм смерти Його, то й (подобиєм) воскресення будемо,
6 знаючи те, що наш давній чоловік розп'ятий із Ним, щоб знищилось тіло гріховне, щоб не бути нам більше рабами гріха,6 Знаючи те, що давній наш чоловік розп‘ятий з Ним, щоб могло бути зруйноване тіло гріховне, аби ми вже не служили гріху;6 Знаємо ж, що старий наш чоловік став розп'ятий з ним, щоб знищилось оце гріховне тіло, щоб нам гріхові більш не служити;6 Знаємо, що наша стара людина розіп'ялася з ним, щоб знищити гріховне тіло, щоб ми більше не служили гріхові;6 знаючи, що давнього нашого чоловіка з Ним розпято, щоб зникло тїло гріховне, щоб не служити нам більш гріху.
7 бо хто вмер, той звільнивсь від гріха!7 Бо померлий звільнився від гріха.7 бо хто вмер, той від гріха звільнився.7 бо хто вмер, той виправдався від гріха.7 Хто бо вмер, той визволивсь од гріха.
8 А коли ми померли з Христом, то віруємо, що й жити з Ним будемо,8 А якщо ми померли з Христом, то віруємо, що й жити будемо з Ним,8 Коли ж ми вмерли з Христом, то віруємо, що й житимемо з ним,8 Якщо ми померли з Христом, то віримо, що й житимемо з ним,8 Коли ж ми вмерли з Христом, віруємо, що й жити мем з Ним,
9 знаючи, що Христос, воскреснувши з мертвих, уже більш не вмирає, смерть над Ним не панує вже більше!9 Знаючи, що Христос, воскреснувши з мертвих, вже не вмирає: смерть уже не має над Ним влади.9 знаючи, що Христос, воскреснувши з мертвих, вже більше не вмирає: смерть над ним більше не панує.9 знаючи, що Христос, воскреснувши з мертвих, більше не вмирає - смерть над ним більше не панує.9 знаючи, що Христос, уставши з мертвих, уже більш не вмре: смерть над Ним більш не панує.
10 Бо що вмер Він, то один раз умер для гріха, а що живе, то для Бога живе.10 Бо, як Він помер, то помер одного разу для гріха, а що живе, то живе для Бога.10 Вмираючи бо, він умер для гріха раз назавжди, а живучи, живе для Бога.10 Бо як він помер, то один раз помер для гріха, а як живе, то для Бога живе.10 Бо що вмер, за гріх вмер Він раз; а що живе, Богові живе.
11 Так само ж і ви вважайте себе за мертвих для гріха й за живих для Бога в Христі Ісусі, Господі нашім.11 Так само й ви вважайте себе мертвими для гріха, а живими для Бога у Христі Ісусі, Господі нашому.11 Так само й ви вважайте себе за мертвих для гріха, а за живих для Бога, в Христі Ісусі.11 Так само й ви вважайте себе мертвими для гріха і живими для Бога в [нашім Господі] Ісусі Христі.11 Так само й ви думайте, що ви мертві вже гріху, живі ж Богові, у Христї Ісусї, Господї нашім.
12 Тож нехай не панує гріх у смертельному вашому тілі, щоб вам слухатись його пожадливостей,12 Тож нехай не царює гріх у смертному вашому тілі, щоб вам підкорятися йому у похотях його;12 Нехай, отже, не панує гріх у смертнім вашім тілі, щоб вам коритися його пожадливостям,12 Хай же гріх не панує у вашому смертному тілі, - щоб не слухалися його пожадливостей,12 Нехай же не царює гріх у смертному вашому тїлї, так щоб коритись йому в похотях його;
13 і не віддавайте членів своїх гріхові за знаряддя неправедности, але віддавайте себе Богові, як ожилих із мертвих, а члени ваші Богові за знаряддя праведности.13 І не віддавайте членів ваших гріхові на знаряддя неправди, але віддайте себе Богові, як ожилих із мертвих, і члени ваші Богові, як знаряддя праведности.13 і не видавайте членів ваших гріхові за знаряддя неправедности, але віддайте себе Богові, як ожилих із мертвих, а члени ваші, як зброю праведности.13 не давайте ваших членів гріхові за знаряддя неправедности, - але віддавайте себе Богові, як ожилі з мертвих, а ваші члени - Богові, за зброю праведности.13 анї оддавайте членів ваших гріху, (яко) знаряддє неправдї, а оддавайте себе Богові, яко з мертвих оживших, і члени ваші, (яко) знаряддє правди, Богові.
14 Бо хай гріх не панує над вами, ви бо не під Законом, а під благодаттю.14 Гріх не мусить панувати над вами, бо ви не під Законом, але під благодаттю.14 Бо гріх не буде більш над вами панувати: ви бо не під законом, а під ласкою.14 Хай бо гріх не панує над вами, бо ви не під законом, а під ласкою.14 Гріх бо над вами нехай не панує; не під законом бо ви, а під благодаттю.
15 Що ж? Чи будемо грішити, бо ми не під Законом, а під благодаттю? Зовсім ні!15 І що ж? Чи почнемо грішити, тому що ми не під Законом, а під благодаттю? Зовсім ні.15 Що ж? Чи будемо грішити, бо ми не під законом, а під ласкою? Зовсім ні!15 То що, будемо грішити, бо ми не під законом, а під ласкою? Зовсім ні!15 Що ж? чи будемо грішити, що ми не під законом, а під благодаттю? Нехай не буде.
16 Хіба ви не знаєте, що кому віддаєте себе за рабів на послух, то ви й раби того, кого слухаєтесь, або гріха на смерть, або послуху на праведність?16 Невже ви не знаєте, що кому ви віддаєте себе в служники для послуху, того ви й служники, кому підкоряєтеся: або раби гріха на смерть, або послуху на праведність?16 Хіба не знаєте, що ви слуги того, кому віддаєте себе за слуг на послух, кого слухаєтеся: чи то гріха - на смерть, чи то послуху - на праведність?16 Хіба ви не знаєте, що кому піддаєтеся як раби на послух, рабами того ви і є: кого слухаєте, - то або гріха на смерть, або послуху на праведність?16 Хиба не знаєте, що кому оддаєте себе в слуги на послух, того ви й слуги, кого слухаєте: чи то гріха на смерть, чи слухання на праведність?
17 Тож дяка Богові, що ви, бувши рабами гріха, від серця послухались того роду науки, якому ви себе віддали.17 Але подяка Богові, що ви, хоч були перше служниками гріха, від серця стали слухняними тому вченню, якому ви себе віддали.17 Але дяка Богові, що ви, бувши колись слугами гріха, з усього серця послухалися тієї науки, якій ви піддалися,17 Дякувати Богові, що були ви рабами гріха, але послухали серцем ту науку, якій віддалися.17 Дяка ж Богові, що ви були слугами гріха, та послухали від серця тої науки, якій і піддались.
18 А звільнившися від гріха, стали рабами праведности.18 Звільнившись від гріха, ви стали служниками праведности.18 та що, звільнившися від гріха, стали слугами праведности.18 Звільнившись від гріха, стали ви рабами праведности.18 Визволивши ся ж од гріха, зробились ви слугами правди.
19 Говорю я по-людському, через неміч вашого тіла. Бо як ви віддавали були члени ваші за рабів нечистості й беззаконню на беззаконня, так тепер віддайте члени ваші за рабів праведности на освячення.19 Кажу це за людським міркуванням, через неміч плоті вашої. Бо як ви віддавали члени ваші в служники нечистоті і беззаконню на справи беззаконні, так само нині віддайте члени ваші у служники праведности на святість.19 Я говорю по-людському, через неміч вашого тіла. Бо так, як ви колись віддавали ваші члени на служіння нечистоті і беззаконню, щоб жити беззаконно, так тепер віддайте ваші члени на служіння праведності, на освячення.19 Кажу це по-людському, з огляду на немічність вашого тіла. Бо як ви віддавали були ваші члени в рабство нечистоті й беззаконню для беззаконня, так тепер віддали ваші члени в рабство праведности - на освячення.19 Почоловічи глаголю ради немочи тїла вашого: як ви оддавали члени ваші в слуги нечистотї і беззаконню на беззаконнє, так тепер оддайте члени ваші в слуги правдї на сьвятість.
20 Бо коли були ви рабами гріха, то були вільні від праведности.20 Бо коли ви були служниками гріха, тоді були вільні від праведности.20 Коли ж ви були слугами гріха, ви були вільні від праведности.20 Бо коли ви були рабами гріха, то були вільні від праведности.20 Коли бо ви були слугами гріха, вільні (нагі) були від праведностї.
21 Який же плід ви мали тоді? Такі речі, що ними соромитесь тепер, бо кінець їх то смерть.21 А який плід ви мали тоді? Такі діяння, котрих нині самі соромитеся, тому що кінець їхній – смерть.21 Які ж плоди ви тоді мали? Того ви тепер соромитеся, бо кінець їхній - смерть.21 Який же плід ви тоді мали? Його ви нині соромитеся, бо його кінець - це смерть.21 Який же тодї мали ви овощ з того, чого тепер соромитесь? конець бо того - смерть.
22 А тепер, звільнившися від гріха й ставши рабами Богові, маєте плід ваш на освячення, а кінець життя вічне.22 Але нині, коли ви звільнилися від гріха і стали служниками Богові, плід ваш є святість, а кінець – життя вічне.22 Тепер же, звільнившися від гріха і ставши слугами Богові, маєте ваш плід на освячення, а кінець - життя вічне.22 Нині ж, звільнившись від гріха і ставши рабами Божими, маєте ваш плід - освячення, а кінець - вічне життя.22 Тепер же визволившись од гріха і ставшись слугами Богу, маєте овощ ваш на осьвяченнє, конець же - життє вічнє.
23 Бо заплата за гріх смерть, а дар Божий вічне життя в Христі Ісусі, Господі нашім!23 Бо заплата за гріх – смерть, а дар Божий – життя вічне у Христі Ісусі, Господі нашому.23 Бо заплата за гріх - смерть, а дар ласки Божої - життя вічне в Христі Ісусі, Господі нашім.23 Бо заплата за гріх - смерть; дар же Божий - то вічне життя в нашім Господі Ісусі Христі.23 Плата бо за гріх смерть, даруваннє ж Боже - життє вічнє в Христї Ісусї, Господї нашім.