1 А Йов відповів Господеві й сказав: | 1 І відповідав Йов Господові, і сказав: | 1 Відповів Іов Господеві й мовив: | 1 Підібравши ж Йов каже Господеві: | 1 І озвався Йов і сказав: |
2 Я знаю, що можеш Ти все, і не спиняється задум у Тебе! | 2 Відаю, що Ти все можеш, і що наміра Твого не зупинити. | 2 «Знаю, що ти все можеш; усе, що задумаєш, зробити спроможен. | 2 Я знаю, що Ти все можеш, а Тобі ніщо неможливе. | 2 Знаю, що ти все можеш, і що наміри твої годї з'упинити. |
3 Хто ж то такий, що ховає пораду немудру? Тому я говорив, але не розумів... Це чудніше від мене, й не знаю його: | 3 Хто оцей, що затьмарює Провіщення Боже, нічогісінько не тямлячи? – Так я говорив про те, чого не розумів, про діяння пречудові для мене, котрих я не відав. | 3 Хто ж то такий, що затемнює задум невіданням? Тому я говорив про те, чого не розумію; про чуда, мені незбагненні, що їх не знаю. | 3 Бо хто є той, що від Тебе скриває раду? Хто щадить слова і думає скритися від Тебе? Хто ж сповістить мені те, що я не знав, велике і подивугідне, що я не впізнав? | 3 Та й кому б то затемнити твій провид, коли самий нїчого не розуміє? Так, - я говорив об тім, чого не розумів, про речі чудні, менї незнані. |
4 Слухай же ти, а Я буду казати, запитаю тебе, ти ж Мені поясни... | 4 Вислухай, [звертався я], і я говоритиму, і що буду запитувати в Тебе, розтлумач мені. | 4 Вчуй же, я буду говорити; питатиму тебе, - навчай мене. | 4 Послухай же мене, Господи, щоб і я заговорив. Я Тебе запитаю, Ти ж мене повчи. | 4 Слухай же й я буду говорити, а про що буду питати в тебе, навчи мене. |
5 Тільки послухом уха я чув був про Тебе, а тепер моє око ось бачить Тебе... | 5 Я чув про Тебе крайчиком вуха; а тепер мої очі бачать Тебе. | 5 Я чув лиш те, що говориться про тебе, але тепер на власні очі тебе виджу! | 5 Слух же уха я почув про Тебе раніше, а тепер моє око побачило Тебе. | 5 Я чув ухом казане про тебе, а тепер мої очі бачать тебе; |
6 Тому я зрікаюсь говореного, і каюсь у поросі й попелі!... | 6 А тому я зрікаюся сказаного і каюся у поросі і попелі. | 6 Тому смиряюся і каюсь на поросі та на попелі.» | 6 Тому я вважав себе поганим і розтаяв, а я вважаю себе за землю і попіл. | 6 Тим то я зрекаюсь слова мого та каюсь в поросі й попелї. |
7 І сталося по тому, як Господь промовив ці слова до Йова, сказав Господь теманянину Еліфазові: Запалився Мій гнів на тебе та на двох твоїх приятелів, бо ви не говорили слушного про Мене, як раб Мій Йов. | 7 І сталося після того, як Господь виповів слова оті Йовові, сказав Господь Єліфазові теманянинові: Палає гнів Мій на тебе і на двох друзів твоїх за те, що ви говорили про Мене не так слушно, як служник Мій Йов. | 7 Промовивши ці слова до Іова, Господь сказав до Еліфаза з Теману: «Запалав я гнівом проти тебе й проти обох твоїх друзів, бо ви не говорили про мене по правді, як мій слуга Іов. | 7 А сталося після того, як Господь сказав всі ці слова до Йова, промовив Господь до Еліфаса Теманіта: Згрішив ти і твої два друзі. Бо ви не сказали нічого праведного переді Мною, так як мій слуга Йов. | 7 Перемовившись із Йовом сими словами, сказав Господь до Елифаза з Теману: Запалав я гнївом проти тебе й проти друзїв твоїх, бо не говорили ви про мене по правдї, так як слуга мій Йов. |
8 А тепер візьміть собі сім бичків та сім баранів, і йдіть до Мого раба Йова, і принесете цілопалення за себе, а Мій раб Йов помолиться за вас, бо тільки з ним Я буду рахуватися, щоб не вчинити вам злої речі, бо ви не говорили слушного про Мене, як раб Мій Йов. | 8 Тож візьміть собі семеро биків і семеро баранів, і підіть до служника Мого Йова, і принесіть за себе пожертву; і служник Мій Йов помолиться за вас, бо лише обличчя його Я прийму, щоб не відкинути вас за те, що ви говорили про Мене не так слушно, як служник Мій Йов. | 8 Оце ж візьміть із собою 7 бичків та 7 баранів та йдіть до мого слуги Іова, і принесіть за себе всепалення, і нехай Іов, слуга мій, помолиться за вас, і я зглянуся на нього, і не заподію вам нічого прикрого за те, що ви не говорили про мене по правді, як мій слуга Іов.» | 8 А тепер візьміть сім телят і сім баранів і підіть до мого слуги Йова, і він принесе за вас жертви. Мій слуга Йов помолиться за вас, бо прийму хіба лиш його лице. Бо якщо б не він, Я вигубив би вас, бо ви не сказали правду супроти мого слуги Йова. | 8 Оце ж возьміть із собою семеро назимків та семеро баранів та йдїте до раба мого Йова, й принесїте за себе жертву; й нехай слуга мій Йов помолиться за вас, бо тільки його лице я прийму, щоб не відкинути вас за те, що ви не так праведно говорили про мене, як раб мій Йов. |
9 І пішли теманянин Еліфаз, і шух'янин Білдад, та нааматянин Цофар, і зробили, як говорив їм Господь. І споглянув Господь на Йова. | 9 І пішли Єліфаз теманянин і шух'янин Білдад та нааматянин Цофар, і вчинили, як наказував їм Господь, – і Господь прийняв також і Йова. | 9 Еліфаз із Теману, Білдад з Шуаху й Цофар з Наамату пішли й вчинили, як сказав їм Господь, і зглянувся Господь над Іовом. | 9 Пішов же Еліфас Теманіт і Валдад Савхіт і Софар Мінейський і зробили так, як їм приказав Господь, і Він відпустив їм гріх задля Йова. | 9 І пійшли Елифаз Теманський, Билдад Савхеаський і Софар Наамський, і вчинили, що заповідав їм Господь, і приняв Господь ласкаво лице Йовове. |
10 І Господь привернув Йова до першого стану, коли він помолився за своїх приятелів. І помножив Господь усе, що Йов мав, удвоє. | 10 І повернув Господь втрати Йовові, коли він помолився за друзів своїх; і дав Господь Йовові удвічі більше за те, що він мав передніше. | 10 Господь повернув Іовові його становище, бо Іов заступався за своїх друзів; Господь збільшив усе, що було в Іова, удвоє. | 10 А Господь вчинив Йова великим. А як він помолився за друзів, (Бог) відпустив їм гріх. Господь же дав подвійно від того, що було передше в Йова, в подвоєння. | 10 І вернув Господь Йовові втрату, як він помолився за свої друзі, й дав Господь Йовові удвоє тілько, як мав уперед. |
11 І поприходили до нього всі брати його, і всі сестри його та всі попередні знайомі його, і їли з ним хліб у його домі. І вони головою хитали над ним, та потішали його за все зле, що Господь був спровадив на нього. І дали вони йому кожен по одній кеситі, і кожен по одній золотій обручці. | 11 Тоді прийшли до нього всі брати його, і всі сестри його, і всі попередні знайомі його, і їли з ним хліб у домі його, і тужили з ним, і втішали його за все лихо, котре Господь навів на нього, і дали йому кожний по кеситі і по золотій обручці. | 11 Тоді прийшли до нього усі його брати, усі його сестри й усі його давні знайомі, і їли хліб з ним у його хаті, розважаючи його та втішаючи його в усьому тому нещасті, що на нього зіслав був Господь; кожен подарував йому дуката, кожен золоту каблучку. | 11 А усі його брати і його сестри почули все, що трапилося йому і прийшли до нього, і (прийшли) всі, що його раніше знали. Їдячи і пючи в нього, потішили його, і були охоплені подивом відносно всього, що Господь на нього навів. А кожний дав йому одну ягницю і чотири непозначені золоті драхми. | 11 Тодї поприходили до його всї брати його й усї сестри його й всї давні знаємі його, й їли хлїб із ним у його в домівцї; виявлювали йому свої жалощі й розважали його про все нещастє, яке допустив був на його Господь. І подарував йому кожен зміж їх кеситу й золоту каблучку. |
12 А Господь поблагословив останок днів Йова більше від початку його, і було в нього чотирнадцять тисяч дрібної худоби, і шість тисяч верблюдів, тисяча пар худоби великої та тисяча ослиць. | 12 І благословив Бог останні Йовові дні більше, аніж попередні; у нього було чотирнадцять тисяч дрібної худоби, шість тисяч верблюдів, тисяча пар волів і тисяча віслючок. | 12 І благословив Господь нове становище Іова більш, ніж старе, і було у нього 14 000 овець, 6000 верблюдів, 1000 пар волів і 1000 ослиць. | 12 Господь же поблагословив останнє Йова більш ніж попереднє. Його скотина була: чотирнадцять тисяч овець, шість тисяч ослів, тисяча пар волів, тисяча дійних ослиць стада. | 12 І благословив Бог дальше життє Йовове більш нїж давнїйше; і було в його чотирнайцять тисячей овець, шість тисячей верблюдів, тисяча ярем волів і тисяча ослиць. |
13 І було в нього семеро синів та три дочки. | 13 І було в нього семеро синів і три доньки. | 13 І народилось у нього семеро синів і три дочки. | 13 А йому народилося сім синів і три дочки. | 13 І родилось йому сїм синів і три дочки. |
14 І назвав він ім'я першій: Єміма, і ім'я другій: Кеція, а ім'я третій: Керен-Гаппух. | 14 І назвав він ймення першій Єміма; ймення другій – Кеція, а ймення третій – Керен-Гаппух. | 14 Одну назвав він Голубка, другу Пахуча квітка, а третю Рожок на помаду. | 14 І він назвав першу День, а другу Касія, третю ж Амалтеїн Ріг. | 14 Одну назвав він Емима (сьвітла), другу Кассія (пахуща), третю Керен-гаппух (краска). |
15 І таких вродливих жінок, як Йовові дочки, не знайшлося по всій землі. І дав їм їх батько спадщину поміж їхніми братами. | 15 І не було по всій землі таких вродливих жінок, як доньки Йова, і дав їм батько їхній спадок поміж братами їхніми. | 15 Не було у всій країні таких вродливих жінок, як Іовові дочки. І дав їм батько спадщину між їхніми братами. | 15 І в піднебесній не знайдено кращих від них - від дочок Йова. А батько дав їм насліддя між братами. | 15 І не було по всїй країнї таких уродливих женщин, як Йовові дочки. І дав їм панотець їх наслїддє проміж їх братами. |
16 А Йов жив по тому сотню й сорок років, і побачив синів своїх та синів синів своїх, чотири поколінні. | 16 Потому всьому прожив Йов сто сорок літ, і бачив синів своїх і синів синових до четвертого коліна. | 16 Жив Іов після цього ще 140 років і бачив своїх дітей і дітей своїх дітей аж до четвертого покоління. | 16 Йов пожив після язви сто сімдесять літ, а він прожив всіх літ двісті сорок вісім. І Йов побачив своїх синів і синів своїх синів до четвертого покоління. | 16 І жив Йов ще сто й сорок років, і бачив чотирі роди своїх дїтей й дїти дїтей своїх. |
17 І впокоївся Йов старим та насиченим днями. | 17 І вмер Йов у поважних літах, насичений уповні днями. | 17 І вмер Іов старим, нажившися на світі. | 17 І Йов помер старим і повним днів. | 17 І вмер Йов старим, нажившись на сьвітї. |