1 І сталося, як увесь народ закінчив переходити Йордан, то сказав Господь до Ісуса, говорячи:1 Коли увесь народ перейшов через Йордан, Господь сказав Ісусові: 1 І коли ввесь народ закінчив переправу через Йордан, сказав Господь Ісусові: 1 І коли ввесь нарід закінчив переходити Йордан, і сказав Господь Ісусові, мовлячи: 1 Як же перейшли всї люде через Йордань, сказав Господь Йозейові:
2 Візьміть собі з народу дванадцять мужів, по одному мужеві з племени.2 Візьми собі з народу дванадцять чоловіків, по одному чоловікові з коліна,2 “Виберіть собі з народу дванадцять чоловік, по чоловікові з кожного коліна,2 Взявши з народу людей, по одному з кожного племени,2 Возьми із народу дванайцять чоловіка, по чоловікові з кожного поколїння,
3 І накажете їм, говорячи: Винесіть звідси, із середини Йордану, із місця, де міцно стояли ноги священиків, дванадцять каменів, і перенесете їх із собою, і покладете їх на нічлігу, що в ньому будете ночувати цієї ночі.3 І накажіть їм і скажіть: Візьміть собі звідси, із річища Йорданового, де стояли ноги священиків нерухомо, дванадцять каменів, і перенесіть їх з собою, і покладіть їх на місце, де будете ночувати цієї ночі.3 і повеліть їм: Візьміть собі звідсіль, з-посеред Йордану, з того місця, де стояли ноги священиків, дванадцять каменів, та й понесіть їх із собою й покладіть на тому місці, де заночуєте цієї ночі.”3 заповідж їм, кажучи: Візьміть з посеред Йордану дванадцять відповідних каменів і, понісши їх разом з вами самими, покладіть їх в вашім таборі, де отаборитеся там вночі.3 І повелїть їм: Возьміте звідтіля, з посеред Йорданї, з того місця, де стояли ноги сьвященників, дванайцять каменів, та й понесїть їх із собою тай покладїте на ночлізї, де обляжетесь про сю ніч.
4 І покликав Ісус тих дванадцятьох мужів, що настановив з Ізраїлевих синів, по одному мужеві з племени,4 Ісус прикликав дванадцятеро чоловіків, котрих призначив із синів Ізраїля по одному чоловікові з коліна;4 Тоді Ісус покликав дванадцять чоловік, яких призначив із синів Ізраїля, по чоловікові з кожного коліна,4 І Ісус, покликавши дванадцятьох славетних мужів з ізраїльських синів, по одному з кожного племени,4 І покликав Йозуа дванайцять чоловіка, що призначив із синів Ізраїля, по чоловікові з кожного поколїння,
5 та й сказав їм Ісус: Підіть перед ковчегом Господа, Бога вашого, до середини Йордану, і підійміть собі кожен на плече своє одного каменя за числом племен Ізраїлевих синів,5 І сказав їм Ісус: Підіть перед Ковчегом Господа, Бога вашого, на середину Йордану, і [візьміть звідти] і покладіть кожний на плече своє одного каменя, за числом синів Ізраїля,5 і сказав їм: “Ідіть перед ковчег Господа, Бога вашого, на середину Йордану, та винесіть кожен з вас по каменю на плечах, по числу колін синів Ізраїля,5 сказав їм: Ідіть передімною перед лицем Господа на середину Йордану, і кожний, взявши, хай звідти понесе камінь на своїх раменах за числом дванадцятьох ізраїльських племен,5 І повелїв їм Йозей: Ідїть перед ковчега Господа, Бога вашого, на серед Йорданї, та возьми кожен з вас по каменню на плечі, по лїчбі поколїнь синів Ізрайлевих,
6 щоб то було знаком між вами, коли взавтра запитають ваші сини, говорячи: Що це в вас за каміння?6 Щоб вони були у вас знаменням. Коли запитають вас у прийдешньому сини ваші і скажуть: `Для чого оце каміння?`6 щоб то було між вами знак; як питатимуть вас колись ваші сини: що воно, мовляв, значить, оте каміння? -6 щоб ці були вам завжди на лежачий знак, щоб коли тебе завтра запитає твій син, кажучи: Чим для вас є ці каміння?6 Щоб були вони у вас повсячасним зваменнєм; як питати муть вас колись ваші сини: Про що се каміннє в вас?
7 то скажете їм, що була відділена йорданська вода перед ковчегом Господнього заповіту, коли він переходив в Йордані, була відділена йорданська вода. І будуть ті каміння за пам'ятку для Ізраїлевих синів аж навіки.7 Ви скажете їм: [Для пам'ятку про те], що вода Йордану розділилася перед Ковчегом Заповіту Господа, коли він переходив через Йордан, тоді вода Йордану розділилась. Таким чином камені оці будуть для синів Ізраїля пам'ятником наповік.7 ви їм відповісте: Бо вода йорданська розділилась перед кивотом завіту; як він переходив через Йордан, вода йорданська розділилась, і це каміння має бути для синів Ізраїля на вічну пам'ять.”7 І ти обясниш твому синові, кажучи: Томущо спорожніла ріка Йордан перед лицем кивота завіту Господа всієї землі, як переходив його. І ці каміння будуть на память вам - ізраїльським синам на віки.7 Ви відказувати мете їм: Се про те, що вода Йорданьська перестала текти перед скринею закону Господнього, як вона переходила через Йордань. Вода Йорданьська перестала текти; так і мусить се каміннє бути синам Ізрайлевим памятником на всї вічні часи.
8 І зробили Ізраїлеві сини так, як наказав Ісус, і понесли вони дванадцять каменів із середини Йордану, як говорив Господь до Ісуса, за числом племен Ізраїлевих синів. І перенесли їх із собою до нічлігу, та й поклали їх там.8 І вчинили сини Ізраїля так, як наказав Ісус: взяли дванадцять каменів з Йордану, як говорив Господь Ісусові, за числом колін Ізраїля, і перенесли їх із собою на ночівлю, і поклали їх там.8 І як велів Ісус, так і вчинили сини Ізраїля; взяли дванадцять каменів з-посеред Йордану, як Господь заповів був Ісусові, по числу колін синів Ізраїля, і винесли їх із собою на місце, де заночували, і там їх поскладали.8 І так вчинили ізраїльські сини, так як Господь заповів Ісусові, і, взявши дванадцять каменів з посеред Йордану, так як заповів Господь Ісусові коли завершувався перехід ізраїльських синів, і принесли разом з собою до табору і там покали.8 І вчинили сини Ізраїля так, як повелїв їм Йозей, і взяли дванайцять каменів зпосеред Йорданї, як Господь велїв Йозейові, по лїчбі поколїнь Ізрайлевих, і перенесли їх із собою на те місце, де обночувались, та й поскладали їх там.
9 А інших дванадцять каменів поставив Ісус в середині Йордану на місці, де стояли ноги священиків, що несли ковчега заповіту, і вони там аж до дня цього.9 Й [інші] дванадцять каменів поставив Ісус посеред Йордану на місці, де стояли ноги священиків, які несли Ковчега заповіту. Вони там є донині.9 Потім Ісус поставив Дванадцять каменів також серед Йордану, на тому місці, де стояли йоги священиків, що несли кивот завіту; і зостались вони там посьогодні.9 Поклав же Ісус і дванадцять інших каменів в тому Йордані на місці, що було під ногами священиків, які несли кивот господнього завіту, і вони є там аж до сьогоднішнього дня.9 А Йозуа поставив посеред Йорданї дванайцять каменів на тому місцї, де стояли ноги сьвященників, що несли скриню сьвідчення, і стоять вони там по сей день.
10 А священики, що несли ковчега, стояли в середині Йордану аж до закінчення всього, що Господь наказав був Ісусові сказати народові, згідно з усім тим, що наказав був Мойсей Ісусові. А народ квапився і переходив.10 Священики, які несли Ковчега, стояли посеред Йордану, аж доки не скінчилося все, що Господь наказав Ісусові сказати народові, – так, як заповідав Мойсей Ісусові; а народ тим часом квапливо переходив.10 Священики ж, що несли ковчег, стояли серед Йордану, аж поки не виконано все те, що наказав був Господь Ісусові промовити до людей, і згідно з усім, що Мойсей доручив був Ісусові. А народ переходив, поспішаючи.10 Стояли ж в Йордані священики, що несли кивот завіту, аж доки Ісус не завершив все, що заповів Господь звістити народові, і нарід поспішився і перейшов.10 Сьвященники же, ті, що несли ковчега, стояли посеред Йорданї, покіль закінчилось усе, що заповідав Господь Йозейові промовити до людей, згідно з усїм, що заповідав Мойсей Йозейові, і покіль нарід сквапно переходив.
11 І сталося, як увесь народ скінчив переходити, то перейшов Господній ковчег та священики перед народом.11 Коли увесь народ перейшов Йордан, тоді перейшов і Ковчег [заповіту] Господнього, і священики перед народом;11 Після того як увесь народ скінчив переправу, перейшов і кивот Господній, і священики поперед народу.11 І сталося, що коли закінчив весь нарід переходити, перейшов і кивот господнього завіту, і каміння перед ними.11 Як же попереходили всї люде, перейшов і ковчег Господень і сьвященники поперід народу.
12 І перейшли Рувимові сини й сини Ґадові та половина племени Манасіїного, озброєні до бою, перед Ізраїлевими синами, як Мойсей говорив був до них.12 І сини Рувимові, і сини Ґада, і половина коліна Манасіїного перейшли, озброєні, попереду синів Ізраїля, як говорив їм Мойсей.12 Рувимляни, гадії й півколіна Манассії перейшли збройно на чолі синів Ізраїля, як наказав був їм Мойсей.12 І перейшли сини Рувима і сини Ґада і ті, що з половини племени Манассії, озброєні перед ізраїльськими синами, так як їм заповів Мойсей.12 А Рубенїї, Гадїї і пів поколїння Манассієвого перейшли збройно передом синів Ізрайлевих, як заповідав їм Мойсей.
13 Коло сорока тисяч озброєних вояків перейшли перед Господнім лицем на війну до єрихонських степів.13 Близько сорока тисяч озброєних на бій перейшли перед Господом на рівнини Єрихонські, щоб стати до бою.13 До сорока тисяч збройного люду двигнулося перед Господом на війну в степи єрихонські.13 Сорок тисяч добре озброєних до бою перейшли перед Господом на війну до міста Єрихону.13 Силою до сорока тисяч збройного люду двинули вони перед Господом на війну в Ерихонські степи.
14 Того дня звеличив Господь Ісуса на очах усього Ізраїля, і стали боятися його, як боялися Мойсея по всі дні його життя.14 Того дня звеличив Господь Ісуса перед очима всього Ізраїля, і почали боятися його, як боялися Мойсея, упродовж усіх днів життя його.14 Того дня звеличив Господь Ісуса в очах усього Ізраїля, й вони поважали його так, як поважали Мойсея, поки було віку його.14 В тому дні вивищив Господь Ісуса перед усім ізраїльським народом, і скільки часу жив боялися його так як Мойсея.14 Того дня звеличив Господь Йозея в очу всього Ізраїля, і вони держали його тепер високо, так як Мойсея, поки було віку його.
15 І сказав Господь до Ісуса, говорячи:15 І сказав Господь Ісусові, говорячи: 15 Господь сказав Ісусові: 15 І сказав Господь Ісусові, мовлячи: 15 І сказав Господь Йозейові:
16 Накажи священикам, що носять ковчега заповіту, і нехай вони вийдуть з Йордану.16 Накажи священикам, які несуть Ковчега одкровення, вийти з Йордану.16 “Вели священикам, що несуть кивот свідоцтва, щоб вийшли з Йордану.”16 Заповідж священикам, що несуть кивот завіту господнього свідчення вийти з Йордану.16 Повели сьвященникам, що несуть скриню сьвідчення, щоб вийшли з Йорданї.
17 І наказав Ісус священикам, говорячи: Вийдіть з Йордану!17 Ісус наказав священикам і сказав: Вийдіть з Йордану!17 І повелів Ісус священикам: “Вийдіть з Йордану!”17 І заповів Ісус священикам, кажучи: Вийдіть з Йордану.17 І повелїв Йозей сьвященникам кажучи: Вийдїть із Йорданї!
18 І сталося, коли священики, що несли ковчега Господнього заповіту, вийшли з середини Йордану, а стопи ніг священиків відірвалися від нього, щоб стати на сухому, то вода Йордану вернулася на своє місце, і пішла, як учора-позавчора, по всіх його берегах.18 І коли священики, які несли Ковчега заповіту Господнього, вийшли з Йордану, то тільки-но ступні ніг їхніх ступили на суходіл, вода Йордану ринула по своєму річищу і полинула, як учора і третього дня, вище усіх берегів своїх.18 І як священики, що несли кивот Господнього завіту, вийшли з-посеред Йордану, і ноги їх торкнулися суші, повернулась йорданська вода до русла свого й розіллялась, як і перше скрізь понад берегами.18 І сталося, коли з Йордану вийшли священики, які несли кивот завіту господнього і поклали ноги на землю, вода Йордану потекла на місце і плила так як вчера і третього дня вздовж всього русла.18 І як повиходили з Йорданї сьвященники, що несли ковчега Господнього, і скоро стали їх ноги на суші, вернулась вода Йорданська на прежнє місце, та й зайняла всюди береги, як перше.
19 А народ вийшов із Йордану десятого дня першого місяця, та й таборував у Ґілґалі, на східньому боці Єрихону.19 І вийшов народ із Йордану десятого дня першого місяця, і отаборився у Ґілґалі, східніше Єрихону.19 Народ вийшов з Йордану десятого дня першого місяця й отаборився в Гілгалі, по східнім боці Єрихону.19 І нарід пішов від Йордану в десятий (день) першого місяця. І ізраїльські сини отаборилися в Ґалґалах, на часті, що на сході сонця від Єрихону.19 Нарід же повиходив із Йорданї десятого дня первого місяця, та й отаборивсь у Галгалї на східній сторонї від Ерихону.
20 А дванадцять тих каменів, що взяли з Йордану, Ісус поставив у Ґілґалі.20 І дванадцятеро каменів, котрі взяли вони з Йордану, Ісус поставив у Ґілґалі.20 Тих же дванадцять каменів, що взяли були з Йордану, поставив Ісус у Гілгалі,20 І Ісус поставив в Ґалґалах цих дванадцять каменів, яких взяв з Йордану,20 Ті ж дванайцять каменнів, що взяли вони з Йорданї, поставив Йозей в Галгалї,
21 І сказав він до Ізраїлевих синів, говорячи: Коли взавтра запитають вас ваші сини своїх батьків, говорячи: Що це за каміння?21 І сказав синам Ізраїля: Коли запитають у прийдешньому сини ваші батьків своїх: `Що означають ці камені?`21 і сказав до синів Ізраїля: “Якщо ваші сини питатимуть колись батьків своїх: Що то за каміння? -21 кажучи: Коли ваші сини запитають вас, кажучи: Що це за каміння?21 І сказав до синів Ізраїля так: Коли ваші сини питати муть колись у батьків своїх: Що се за каміннє?
22 то познайомте ваших синів, говорячи: По сухому перейшов був Ізраїль цей Йордан,22 Скажіть синам вашим: Ізраїль перейшов через Йордан цей суходолом.22 то ви поясните синам вашим: Ізраїль перейшов по-сухому Йордан цей.22 Сповістіть вашим синам, що: Ізраїль перейшов Йордан по сухому,22 То скажете синам вашим: Ізраїль перейшов тут через Йордань сухоніж,
23 бо Господь, Бог ваш, висушив воду Йордану перед вами, аж поки ви не перейшли, як зробив був Господь, Бог ваш, морю Червоному, яке Він висушив перед нами, аж поки ми не перейшли,23 Тому що Господь, Бог ваш, осушив воду Йорданову для вас, аж доки ви не перейшли його, так само як Господь, Бог ваш, учинив з Червоним морем, котре осушив перед нами, доки ми не перейшли його,23 Бо Господь, Бог ваш, висушив йорданську воду перед вами, аж поки ви не перейшли, так само як зробив був Господь, Бог ваш, із Червоним морем, що висушив був перед нами, аж поки не перейшли ми;23 коли Господь Бог наш висушив воду Йордану перед ними, доки не перейшли, так як вчинив Господь Бог наш з Червоним морем, якого Господь Бог наш висушив перед нами, доки ми не перейшли,23 Бо Господь, Бог ваш, висушив Йорданську воду перед вами, аж покіль ви перейшли, так само, як зробив Господь, Бог ваш, із Червоним морем, що висушив перед нами, аж покіль ми перейшли,
24 щоб усі народи землі пізнали руку Господню, що сильна вона, щоб боялися ви Господа, Бога вашого, по всі дні.24 Щоб усі народи землі спізнали, що рука Господня могутня, і щоб ви боялися Господа, Бога вашого, упродовж днів усіх.24 щоб усі народи на землі знали руку Господню, що вона могутня, й щоб ви боялись Господа, Бога вашого, завжди.”24 щоб всі народи землі пізнали, що господня сила кріпкою є, і щоб ви почитали Господа Бога вашого в усякому часі.24 Щоб усї народи на землї знали, що рука Господня потужна, щоб ви боялись Господа, Бога вашого, поки вашого віку.