1 Потому Ісус був поведений Духом у пустиню, щоб диявол Його спокушав. | 1 Потім Дух повів Ісуса в пустелю, для спокуси від диявола. | 1 Тоді Дух повів Ісуса в пустиню, щоб диявол спокушав його. | 1 Тоді Ісус був виведений Духом у пустиню, щоб спокушав Його диявол. | 1 Тодї повів Ісуса дух у пустиню на спокусу дияволську. |
2 І постив Він сорок день і сорок ночей, а вкінці зголоднів. | 2 І постився сорок днів і сорок ночей, а наостанок зголоднів. | 2 Він постив сорок день і сорок ночей і нарешті зголоднів. | 2 Попостившись сорок днів та сорок ночей, потім зголоднів. | 2 І постив він сорок днїв і сорок ночей, потім забажав їсти. |
3 І ось приступив до Нього спокусник, і сказав: Коли Ти Син Божий, скажи, щоб каміння це стало хлібами! | 3 І наблизився до Нього спокусник, і сказав: Якщо Ти Син Божий, накажи, щоб каміння оце вчинилося хлібом. | 3 Тоді підійшов до нього спокусник і сказав: “Коли ти Син Божий, звели, щоб це каміння та й стало хлібом.” | 3 І приступивши до Нього, спокусник сказав: Якщо ти Син Божий, скажи, щоб це каміння стало хлібами. | 3 І прийшовши спокусник до Него, каже: Коли ти Син Божий, звели сим камінням зробитись хлїбом. |
4 А Він відповів і промовив: Написано: Не хлібом самим буде жити людина, але кожним словом, що походить із уст Божих. | 4 Але Він сказав йому у відповідь: Написано: Не хлібом єдиним буде жити людина, але всяким словом, що виходить з уст Божих. | 4 А той відповів: “Написано: Чоловік житиме не самим хлібом, а кожним словом, що виходить з уст Божих.” | 4 Він же, відповідаючи, сказав: написано: не самим хлібом житиме людина, але кожним словом, що виходить з Божих уст. | 4 Він же, озвавшись, сказав: Писано: Не самим хлїбом жити ме чоловік, а кожним словом, що виходить із уст Божих. |
5 Тоді забирає диявол Його в святе місто, і ставить Його на наріжника храму, | 5 Потім бере Його диявол до святого міста, і ставить Його на карниз храму, | 5 Тоді диявол бере його у святе місто, ставить на наріжник храму | 5 Тоді диявол узяв Його до святого міста і поставив Його на наріжнику храму, | 5 Тодї диявол бере Його в сьвятий город, і ставить Його на церковнім крилї, |
6 та й каже Йому: Коли Ти Син Божий, то кинься додолу, бож написано: Він накаже про Тебе Своїм Анголам, і вони на руках понесуть Тебе, щоб об камінь коли не спіткнув Ти Своєї ноги. | 6 І каже Йому: Якщо Ти Син Божий, кинься вниз, бо написано: Ангелам Своїм заповідає про Тебе, і на руках понесуть Тебе, щоб не спіткнувся об камінь ногою Твоєю. | 6 і каже: “Коли ти Син Божий, кинься додолу, написано бо: Він ангелам своїм волітиме про тебе, і вони візьмуть тебе на руки, щоб ти своєю ногою часом не спотикнувсь об камінь.” | 6 та й каже: Якщо ти є Божим Сином, кинься додолу; бо написано, що Своїм ангелам повелить про тебе [щоб оберігати тебе,] і на руки візьмуть Тебе, щоб часом не вдарив ти об камінь ноги Твоєї. | 6 і каже до Него: Коли ти Син Божий, кинь ся вниз, писано бо: Що накаже про Тебе ангелам своїм, і на руках понесуть Тебе, щоб не вдаривсь часом об камїнь ногою Твоєю. |
7 Ісус відказав йому: Ще написано: Не спокушуй Господа Бога свого! | 7 Ісус сказав йому: Написано також: Не спокушай Господа Бога твого. | 7 А Ісус сказав до нього: “Написано також: Не будеш спокушати Господа, Бога твого.” | 7 Сказав йому Ісус: Знову ж написано: Не спокушатимеш Господа Бога твого. | 7 Рече йому Ісус: Писано знов: Не спокушуй Господа Бога твого. |
8 Знов диявол бере Його на височезную гору, і показує Йому всі царства на світі та їхнюю славу, | 8 І знову бере Його диявол на вельми високу гору і показує Йому всі царства світу і славу їхню, | 8 Знову бере його диявол на височенну гору й показує йому всі царства світу і їхню славу, | 8 Ще бере Його диявол на дуже високу гору і показує Йому всі царства світу та їхню славу, | 8 Знов бере Його диявол на гору височенну, й показує Йому всї царства на сьвітї й славу їх; |
9 та й каже до Нього: Це все Тобі дам, якщо впадеш і мені Ти поклонишся! | 9 І каже Йому: Усе це віддам Тобі, якщо впадеш ниць і поклонишся мені. | 9 кажучи: “Оце все дам тобі, як упадеш ниць і мені поклонишся.” | 9 і каже: Це все дам тобі, якщо, впавши ниць, поклонишся мені. | 9 і каже до Него: Оце все дам тобі, коли, припавши, поклониш ся менї. |
10 Тоді каже до нього Ісус: Відійди, сатано! Бож написано: Господеві Богові своєму вклоняйся, і служи Одному Йому! | 10 Тоді Ісус відповів йому: Геть від Мене, сатано! Бо написано: Господові Богові твоєму поклоняйся і Йому Одному служи. | 10 Тоді Ісус сказав до нього: “Геть, сатано! Написано бо: Господу, Богу твоєму, поклонишся і йому єдиному будеш служити.” | 10 Тоді каже йому Ісус: Іди геть [від Мене], сатано. Бо написано: Господеві Богу твоєму поклонишся і Йому єдиному служитемеш. | 10 Рече тодї йому Ісус: Геть від мене, сатано! писано бо: Господу Богу твоєму кланяти меш ся, і Йому одному служити меш. |
11 Тоді позоставив диявол Його. І ось Анголи приступили, і служили Йому. | 11 Тоді залишив Його диявол, – і ось, Ангели наблизилися і служили Йому. | 11 Лишив тоді його диявол. І ось ангели приступили й почали йому слугувати. | 11 Тоді лишив Його диявол; і ось ангели приступили й слугували Йому. | 11 Зоставив тодї Його диявол, і ось ангели приступили й служили Йому. |
12 Як довідавсь Ісус, що Івана ув'язнено, перейшов у Галілею. | 12 Коли Ісус почув, що Івана [ув‘язнили], рушив до Галілеї. | 12 Почувши, що Йоана ув'язнено, Ісус повернувся в Галилею | 12 Почув [Ісус], що Івана ув'язнено, і відійшов до Галилеї. | 12 Як же почув Ісус, що Йоана видано, то перейшов у Галилею; |
13 І, покинувши Він Назарета, прийшов й оселився в Капернаумі приморськім, на границі країн Завулонової й Нефталимової, | 13 Він залишив Назарет, прийшов і оселився в Капернаумі приморськім, в межах Завулонових і Нефталимових, | 13 і, покинувши Назарет, пішов і оселився в Капернаумі, що при морі, на границях Завулона та Нафталі, | 13 I лишивши Назарет, прийшов і оселився в Капернаумі, що при морі, в околицях Завулонових та Нефталимових, | 13 і, покинувши Назарет, пійшов і пробував у Капернаумі, що при морю, у гряницях Завулона та Нефталима: |
14 щоб справдилось те, що сказав був Ісая пророк, промовляючи: | 14 Нехай справдиться сказане пророком Ісаєю, котрий сказав: | 14 щоб збулося те, що сказав був пророк Ісая: | 14 щоб збулося сказане пророком Ісаєю, який сповіщав: | 14 щоб справдилось слово Ісаїї пророка, глаголючого: |
15 Завулонова земле, і Нефталимова земле, за Йорданом при морській дорозі, Галілеє поганська! | 15 Земля Завулонова і земля Нефталимова, на шляху приморськім, за Йорданом, Галілея поганська, | 15 “О земле Завулона та земле Нафталі, приморський шляху, країно за Йорданом, поганська Галилеє! | 15 Земле Завулонова і земле Нефталимова, дорого моря, по тім боці Йордану, Галилеє поганська! | 15 Земля Завулон і земля Нефталим, на морському шляху, за Йорданом, Галилея поганська; |
16 Народ, що в темноті сидів, світло велике побачив, а тим, хто сидів у країні смертельної тіні, засяяло світло. | 16 Народ, що сидить у пітьмі, побачив світло велике, і тим, що сидять у країні в сутіні смертній засяяло світло. | 16 Народ, який сидів у темноті побачив велике світло; тим, що сиділи в країні й тіні смерти, - зійшло їм світло.” | 16 Народ, що сидів у темряві, побачив велике світло; і тим, що сидять у країні смертної тіні, - їм засяяло світло. | 16 люде сидячі в темряві побачили сьвітло велике, й тим, що сидять у країнї й тїнї смертній, засяло сьвітло. |
17 Із того часу Ісус розпочав проповідувати й промовляти: Покайтеся, бо наблизилось Царство Небесне! | 17 З того часу Ісус почав проповідувати і промовляти: Покайтеся, бо Царство Небесне при руці! | 17 З того часу Ісус почав проповідувати й говорити: “Покайтесь, бо Небесне Царство близько.” | 17 Відтоді почав Ісус проповідувати й казати: Покайтеся, бо наблизилося Небесне Царство. | 17 З того часу почав Ісус проповідувати й глаголати: Покайтесь, наближилось бо царство небесне. |
18 Як проходив же Він поблизу Галілейського моря, то побачив двох братів: Симона, що зветься Петром, та Андрія, його брата, що невода в море закидали, бо рибалки були. | 18 А коли Ісус проходив поблизу моря Галілейського, то побачив двох братів: Симона, що називався Петром, і Андрія, брата його: вони якраз сіті закидали в море; бо вони були рибалками; | 18 А йдучи попри Галилейське море, побачив двох братів: Симона, що звався Петром, і Андрія, його брата, що закидали сіті у море, бо були рибалки. І до них мовив: | 18 Ходячи при морі Галилейськім, побачив двох братів - Симона, що звався Петром, та Андрія, його брата, - які закидали сіть у морі, бо були рибалками. | 18 І, йдучи Ісус попри море Галилейське, побачив двох братів, Симона, званого Петром, та Андрея, брата його, що закидали невід у море; були бо рибалки. |
19 І Він каже до них: Ідіть за Мною, Я зроблю вас ловцями людей! | 19 І сказав їм: Ходіть зі Мною, і Я вчиню вас ловцями людей. | 19 “Ідіть за мною, я вас зроблю рибалками людей.” | 19 Каже їм: Ідіть за Мною i зроблю вас ловцями людей. | 19 І промовив до них: Ідїть за мною, то зроблю вас ловцями людськими. |
20 І вони зараз покинули сіті, та й пішли вслід за Ним. | 20 І тієї ж хвилі вони залишили сіті й рушили за Ним. | 20 І ті негайно кинули сіті й пішли за ним. | 20 Негайно залишивши сіті, вони пішли за ним. | 20 Вони ж зараз, покинувши неводи свої, пійшли слїдом за Ним. |
21 І, далі пішовши звідти, Він побачив двох інших братів, Зеведеєвого сина Якова та Івана, його брата, із Зеведеєм, їхнім батьком, що лагодили свого невода в човні, і покликав Він їх. | 21 А коли йшов звідси далі, побачив Він інших двох братів, Якова, сина Зеведеєвого, та Івана, брата його, у човні із Зеведеєм, батьком їхнім, – вони якраз лагодили сіті, і покликав їх. | 21 Пройшовши звідтіль далі, побачив інших двох братів: Якова, сина Заведея, та Йоана, його брата, що в човні з батьком Заведеєм лагодили свої сіті, і їх покликав. | 21 І, відійшовши звідти, побачив інших двох братів - Якова Зеведеєвого та Івана, його брата; вони разом із своїм батьком Зеведеєм лагодили свої сіті; і покликав їх. | 21 І, йдучи звідтіля, побачив инших двох братів, Якова Зеведеєвого та Йоана, брата його, у човнї з Зеведеєм, батьком їх, як налагоджували неводи свої; і покликав їх. |
22 Вони зараз залишили човна та батька свого, та й пішли вслід за Ним. | 22 І тієї ж хвилі вони залишили човен батька свого, і рушили за Ним. | 22 Вони зараз же, кинувши човна і свого батька, пішли слідом за ним. | 22 Залишивши зразу човен і батька, вони пішли за Ним. | 22 Вони ж зараз, покинувши човен і батька свого, пійшли слїдом за Ним. |
23 І ходив Він по всій Галілеї, по їхніх синагогах навчаючи, та Євангелію Царства проповідуючи, і вздоровлюючи всяку недугу, і всяку неміч між людьми. | 23 І ходив Ісус по всій Галілеї, і навчав у синагогах їхніх, і проповідував Євангелію Царства, і уздоровлював від усілякої недуги і всіляку неміч у людей. | 23 І ходив Ісус по всій Галилеї, навчаючи по їхніх синагогах, звіщаючи Добру Новину про Царство й вигоюючи всяку хворобу й всяку недугу в народі. | 23 [Ісус] ходив усією Галилеєю, навчаючи в їхніх синаґоґах, проповідуючи Євангелію Царства та вздоровляючи всяку недугу і всяку хворобу в народі. | 23 І ходив Ісус по всїй Галилеї, навчаючи по школах їх, і проповідуючи євангелию царства, та сцїляючи всякий недуг і всякі болестї поміж людьми. |
24 А чутка про Нього пішла по всій Сирії. І водили до Нього недужих усіх, хто терпів на різні хвороби та муки, і біснуватих, і сновид, і розслаблених, і Він їх уздоровляв. | 24 І пішла чутка про Нього по всій Сирії; і приводили до Нього всіх немічних, тих, якими заволоділи демони, позначених різними хворощами і нападами хвороби, і сновид, і слабких, і Він уздоровлював їх. | 24 Чутка про нього розійшлась по всій Сирії, і приносили до нього всіх хворих на різні недуги, знеможених стражданням, біснуватих, сновид, розслаблених, і він оздоровлював їх. | 24 І пішла чутка про Нього по всій Сирії, і привели до Нього всіх хворих на різні недуги, знеможених стражданнями, і біснуватих, і лунатиків, і спаралізованих, - і уздоровляв їх. | 24 І розійшлась чутка про Него по всїй Сирщинї; й приводжено до Него всїх недужнїх, що болїли всякими болещами та муками, й біснуватих, і місячників, і розслаблених; і сцїляв їх. |
25 І багато людей ішло за Ним і з Галілеї, і з Десятимістя, і з Єрусалиму, і з Юдеї, і з Зайордання. | 25 І йшло за Ним багато народу з Галілеї і Десятимістя, і Єрусалиму, і Юдеї, а також з-за Йордану. | 25 А йшла за ним велика сила людей з Галилеї, з Десятимістя, з Єрусалиму, з Юдеї та з Зайордання. | 25 І за Ним пішли численні юрби з Галилеї, і з Десятимістя, і з Єрусалима, і з Юдеї, і з Зайордання. | 25 І йшло за Ним пребагато народу з Галилеї, й з Десятиграду, й з Єрусалиму, й з Юдеї, й зза Йордану. |