1 І пізнав Адам Єву, жінку свою, і вона завагітніла, і породила Каїна, і сказала: Набула чоловіка від Господа.1 Адам спізнав Єву, дружину свою; І вона завагітніла й породила Каїна і сказала: Надбала я людину від Господа.1 Адам спізнав Еву, свою жінку: вона зачала й породила Каїна та й сказала: `Я придбала людину з Господньої ласки.`1 Адам же пізнав Еву свою жінку, і зачавши, породила Каїна. І сказала: Придбала я людину задля Бога.1 І взнав чоловік Еву, жінку свою, і завагонївши вона, вродила Каїна і промовила: Придбала я людину з Божої ласки.
2 А далі вона породила брата йому Авеля. І був Авель пастух отари, а Каїн був рільник.2 Потім породила брата його Авеля. І став Авель вівчарем, а Каїн обробляв землю.2 Потім вродила також брата його Авеля. Авель був вівчар, а Каїн порав землю.2 І додала родити його брата Авеля. І Авель був пастирем овець, а Каїн був рільником на землі.2 Потім уродила брата його, Абеля. І був Абель вівчар, Каїн же пахарь.
3 І сталось по деякім часі, і приніс Каїн Богові жертву від плоду землі.3 По якомусь часі Каїн приніс Господові пожертву з плодів ріллі.3 По якомусь часі Каїн приніс Господеві жертву з плодів ріллі.3 І по днях сталося, що Каїн приніс з плодів землі в жертву Господеві,3 І сталось по якомусь часї, що Каїн приносив Господеві жертву з польового вроджаю.
4 А Авель, він також приніс від своїх перворідних з отари та від їхнього лою. І зглянувся Господь на Авеля й на жертву його,4 І Авель приніс пожертву з первістків своєї дрібної скотини, і то з найгладкіших. І зауважив Господь Бог Авеля і пожертву його,4 Та й Авель приніс жертву - з первістків свого дрібного скоту, і то з найгладкіших. І споглянув Господь на Авеля і на його жертву,4 і Авель приніс і він з первородних овець своїх і з їхнього лою. І споглянув Бог на Авеля і на його дари,4 Абель же приносив принос од перваків овечих ситеньких. І споглянув Господь на Абеля і на дар його;
5 а на Каїна й на жертву його не зглянувся. І сильно розгнівався Каїн, і обличчя його похилилось.5 А на Каїна і на пожертву його не глянув. Каїн дуже розгнівався й вельми спохмурнів.5 на Каїна ж і на його жертву не споглянув. Розсердився Каїн вельми і похмурнів.5 а на Каїна і на його жертви не звернув уваги. І Каїн дуже засмутився, і похмурнів лицем.5 На Каїна ж і на його жертву не споглянув. І взлився Каїн, і змарнїв.
6 І сказав Господь Каїнові: Чого ти розгнівався, і чого похилилось обличчя твоє?6 І сказав Господь Каїнові: Чого ти спохмурнів? І від чого гіркота на лиці твоєму?6 І сказав Господь до Каїна: `Чого ти розсердився? Чому похмурнів?6 І сказав Господь Бог Каїнові: Чому став ти сумним, і чому твоє лице похмурніло?6 І рече Господь Каїнові: Чого ти злишся, і чого змарнїв?
7 Отож, коли ти добре робитимеш, то підіймеш обличчя своє, а коли недобре, то в дверях гріх підстерігає. І до тебе його пожадання, а ти мусиш над ним панувати.7 Коли чиниш добре, хіба не підносиш обличчя? А коли не чиниш доброго, то гріх у порозі лежить; він зваблює тебе до себе, але ти пануй над ним.7 Коли чиниш добре, будь погідний, а коли ні - гріх на порозі чигає: він і так оволодів тобою, але мусиш над ним панувати.`7 Чи, якщо ти правильно приніс, а правильно не розділив, не згрішив ти? Замовкни. До тебе він звертатиметься, і ти над ним володітимеш.7 Коли чиниш добре, дак і лице весело позирає; коли ж чиниш не добре, дак на тебе гріх чигає в порозї, щоб одолїти; ти ж мусиш панувати над ним.
8 І говорив Каїн до Авеля, брата свого. І сталось, як були вони в полі, повстав Каїн на Авеля, брата свого, і вбив його.8 І сказав Каїн Авелю, братові своєму: Нумо, ходімо в поле. І коли вони були в полі, Каїн напав на брата свого і вбив його.8 І сказав Каїн до Авеля, свого брата: `Ходімо но в поле.` І коли вони були в полі, Каїн напав на Авеля, свого брата, й убив його.8 І сказав Каїн до свого брата Авеля: Підім на рівнину. І сталося, як були вони на рівнині, і напав Каїн на свого брата Авеля і убив його.8 Озветься ж Каїн до Абеля, брата свого: Ходїмо в поле. І як були вони в полї, напав Каїн на брата свого Абеля та й убив його.
9 І сказав Господь Каїнові: Де Авель, твій брат? А той відказав: Не знаю. Чи я сторож брата свого?9 І сказав Господь Каїнові: Де Авель, брат твій? Він одказав: Не знаю, хіба я сторож братові моєму?9 Тоді Господь сказав до Каїна: `Де Авель, брат твій?` Той відповів: `Не знаю. Хіба я сторож брата мого?`9 І сказав Бог до Каїна: Де є Авель твій брат? Він же сказав: Не знаю, чи я є сторожем мого брата?9 І рече Господь Каїнові: Де твій брат? А він каже: Не знаю. Хиба я сторож брата мого?
10 І сказав Господь: Що ти зробив? Голос крови брата твого взиває до Мене з землі.10 І сказав Господь: Що ти вчинив? Голос крови брата твого волає до Мене від землі.10 А Господь промовив: `Що ти вчинив? Ось голос крови брата твого кличе до мене з землі.10 І сказав Бог: Що ти зробив? Голос крови твого брата кричить до мене з землі.10 І рече: Що вкоїв єси? Слухай, се голосить кров брата твого до мене з землї.
11 А тепер ти проклятий від землі, що розкрила уста свої, щоб прийняти кров твого брата з твоєї руки.11 І нині проклятий ти від землі, котра розтулила уста свої, аби прийняти кров брата твого з руки твоєї.11 Тепер же проклятий ти від землі, що відкрила свої уста, щоб прийняти кров брата твого з твоєї руки.11 І тепер проклятий ти з землі, яка відкрила свої уста, щоб прийняти кров твого брата з твоєї руки,11 Оце ж проклят єси прогоном із землї, що роззявила уста свої пити кров брата твого з руки твоєї.
12 Коли будеш ти порати землю, вона більше не дасть тобі сили своєї. Мандрівником та заволокою будеш ти на землі.12 Коли ти оброблятимеш землю, вона вже більш не буде давати сили своєї для тебе; ти будеш вигнанцем і бурлакою на землі.12 Коли оброблятимеш землю, вона вже більше не дасть тобі свого врожаю. Втікачем і волоцюгою будеш на землі.`12 бо оброблятимеш землю, і не добавить своєї сили, щоб дати тобі. Будеш стогнати і тремтіти на землі.12 Як порати меш землю, не давати ме вже з сього часу вона тобі нїякої користї. Волоцюгою й утїкачем будеш на землї.
13 І сказав Каїн до Господа: Більший мій гріх, аніж можна знести.13 І сказав Каїн Господові: Кара мені завелика, щоб її витримати.13 І сказав Каїн до Господа: `Кара гріху мого занадто велика, щоб її винести!13 І сказав Каїн до Господа: Дуже велика моя провина, щоб відпустити мені,13 І відказав Каїн Господеві: Не перебути менї того, що наробив провиною моєю.
14 Ось Ти виганяєш сьогодні мене з цієї землі, і я буду ховатись від лиця Твого. І я стану мандрівником та заволокою на землі, і буде, кожен, хто стріне мене, той уб'є мене.14 Ось, Ти відтепер спроваджуєш мене з лиця землі, і від лиця Твого я ховаюся, і буду вигнанцем і бурлакою на землі; і будь-хто, що зустрінеться зі мною, заб'є мене.14 Проганяєш оце мене сьогодні з цієї землі, й від лиця твого мушу ховатись і втікачем та волоцюгою маю бути на землі; і перший, хто мене зустріне, вб'є мене.`14 якщо викидаєш мене сьогодні з лиця землі і сховаюся від твого лиця, і буду стогнати і тремтіти на землі, і станеться, що кожний хто знайде мене, убє мене.14 Женеш оце мене з землї, і від лиця твого ховати мусь, і буду волоцюгою й утїкачем на землї і, хто зустріне мене, той і вбє мене.
15 І промовив до нього Господь: Через те кожен, хто вб'є Каїна, семикратно буде пімщений. І вмістив Господь знака на Каїні, щоб не вбив його кожен, хто стріне його.15 І сказав йому Господь: За те будь-хто, забивши Каїна, зазнає помсти всемеро. І вчинив Господь Каїнові знамення, щоб ніхто, зустрівшися з ним, не вбив його.15 Тоді Господь сказав до нього: `Якщо хтось уб'є Каїна, то зазнає помсти всемеро.` Та й поклав Господь на Каїні знак, щоб не вбивав його той, хто зустріне його.15 І сказав йому Господь Бог: Не так. Кожний, хто вбє Каїна, сім пімств одержить. І поклав Господь Бог знак на Каїні, щоб не убив його кожний, хто знайде його.15 І рече йому Бог: Тим же то, хто б убив Каїна, на того впаде помста всемеро.
16 І вийшов Каїн з-перед лиця Господнього, й осів у країні Нод, на схід від Едену.16 І відійшов Каїн від лиця Господа; і оселився на землі Нод, що на схід від Едену.16 І відійшов Каїн від лиця Господа й оселився в краю Нод, на схід від Едему.16 Відійшов же Каїн від Божого лиця і поселився в землі Наїд напроти Едему.16 І положив Господь знак на Каїні, щоб не вбивав його, хто зустріне його. І зійшов Каїн од обличчя Господнього, і пробував у Нод-землї, на востоцї 'д Едену.
17 І Каїн пізнав свою жінку, і стала вона вагітна, і вродила Еноха. І збудував він місто, і назвав ім'я тому містові, як ім'я свого сина: Енох.17 І спізнав Каїн дружину свою; і вона завагітніла, і народила Каїнові Еноха. І збудував він місто; і назвав місто за йменням сина свого Енох.17 Каїн спізнав свою жінку, і вона зачала й вродила Еноха; він збудував також місто й назвав це місто іменем свого сина - Енох.17 І пізнав Каїн свою жінку, і зачавши, породила Еноха. І будував місто і назвав місто іменем свого сина Енох.17 І взнав Каїн жінку свою, і завагонїла вона, і вродила Геноха. Він же збудував місто в імя сина свого Геноха.
18 І народився в Еноха Ірад, а Ірад породив Мехуяїла, а Мехуяїл породив Метушаїла, а Метушаїл породив Ламеха.18 У Еноха ж народився Ірад; Ірад породив Мегуяїла; Мегуяїл породив Метушаїла; Метушаїл породив Ламеха.18 В Еноха ж народився Ірад; Ірад породив Мегуяела; Мегуяел породив Матусаїла; Матусаїл породив Ламеха.18 Народився ж Енохові Гаїдад, і Гаїдад породив Маїіла, і Маїіл породив Матусала, і Матусал породив Ламеха.18 Генохові же породивсь Ірад, а Ірад появив Мегуяеля, а Мегуяель появив Ламеха.
19 І взяв собі Ламех дві жінки, ім'я одній Ада, а ймення другій Цілла.19 І взяв собі Ламех дві дружини; ім'я однієї Ада, а ймення другої – Цілла.19 Ламех узяв собі дві жінки: одній було на ім'я Ада, а ім'я другій Цілла.19 І взяв собі Ламех дві жінки, імя однієї Ада, і імя другої Селла.19 І взяв собі Ламех дві жінки: одна на ймя була Ада, а друга на ймя була Зилла.
20 І породила Ада Явала, він був батьком тих, що сидять по наметах і мають череду.20 Ада породила Явала: він був батьком тих, що живуть у шатрах і випасають худобу.20 Ада породила Явала. Він був батько тих, що живуть у шатрах і випасають худобу.20 І Ада породила Йовела: цей був батьком тих, хто живе в шатрах, що годують худобу.20 І вродила Ада Ябаля. Сей був батько тих, що живуть шатрами і держять скотину.
21 А ймення брата його Ювал, він був батьком усім, хто держить у руках гусла й сопілку.21 Ім'я братові його Ювал: він був батьком гуслярів та сопілкарів.21 Ім'я брата його Ювал. Цей був батьком усіх гуслярів та дударів.21 Й імя його брата Ювал: цей був тим, що винайшов псалтир і гусли.21 А брат його на імя був Юбаль. Сей був батько охочих до гусель та до сопілки.
22 А Цілла також породила Тувалкаїна, що кував всіляку мідь та залізо. А сестра Тувалкаїнова Ноема.22 Цілла також породила Тувалкаїна, який був ковалем усіх знарядь з міді та заліза. І сестра Тувалкаїнова була Ноема.22 Цілла ж і собі породила Тувал-Каїна, що кував з міді й заліза всяке знаряддя. Сестра Тувал-Каїна була Наама.22 Селла ж породила і вона Товела, і був молотобійцем, ковалем міді і заліза. Сестра ж Товела Ноема.22 Зилла ж і та вродила Тубаль-Каїна, праотця всїх тих, що кують мідь і залїзо. Сестра ж Тубаль-Каїнова Ноема.
23 І промовив Ламех до жінок своїх: Адо й Цілло, послухайте ви мого голосу, жони Ламехові, почуйте ви слова мого! Бо якби я мужа забив за уразу свою, а дитину за рану свою,23 І сказав Ламех дружинам своїм: Адо і Цілло! Дослухайтеся голосу мого, дружини Ламехові! Зважайте на слово моє: Я забив мужа, бо він поранив мене, і юнака за уразу мою.23 Ламех сказав своїм жінкам: `Адо й Цілло, слухайте мій голос. Жінки Ламехові, зважайте на моє слово; бо я забив чоловіка за мою рану, а дитя (у відплату) за синяк.23 Сказав же Ламех своїм жінкам: Ада і Селла, послухайте мій голос, жінки Ламеха зважте на мої слова, бо я забив мужа за мою рану і молодця за мою рану,23 І каже Ламех жінкам своїм: Ой Зилло й Адо, кохані жінки Ламешихи! Слухайте, що я скажу вам, чуйте слово певне. Коли б за болючу рану вбив я чоловіка, коли б за синяк одвдячив парубкові смертю, -
24 і як буде усемеро пімщений Каїн, то Ламех у сімдесятеро й семеро!24 Якщо за Каїна була помста всемеро, то за Ламеха у сімдесят разів по семеро.24 Як за Каїна була всемеро помста, то за Ламеха в сімдесят сім разів.`24 бо сім разів відімститься за Каїна, за Ламеха ж сімдесять разів сім.24 Кара б сталась за Каїна в семеро хто вбив би, за Ламеха ж у сїмдесять і сїм раз би сталась.
25 І пізнав Адам ще свою жінку, і сина вона породила. І назвала ймення йому: Сиф, бо Бог дав мені інше насіння за Авеля, що забив його Каїн.25 І спізнав Адам іще дружину свою, і вона породила сина, і назвала його ім'ям: Сет, тому що, [оповідала вона], Бог дав мені друге насіння замість Авеля, котрого убив Каїн.25 Тоді Адам знову спізнав свою жінку, й вона вродила сина й назвала його Сет, бо, мовляв, Бог дав мені другого нащадка замість Авеля, що його вбив Каїн.25 Пізнав же Адам свою жінку Еву і зачавши породила сина і назвала імя йому Сит кажучи: Воскресив бо мені Бог інше насіння замість Авеля, якого забив Каїн.25 І взнав Адам жінку свою знов, і вродила вона сина і дала йому імя Сет: Воскресив бо каже, менї Бог потомство замість Абеля, що вбив Каїн.
26 А Сифові теж народився був син, і він назвав імення йому: Енош. Тоді зачали були призивати Ймення Господнє.26 У Сета також народився син, і він назвав його ім'ям: Енош; тоді заходилися накликати ймення Господнє.26 У Сета теж народився син, і він дав йому ім'я Енос. І тоді почали закликати ім'я Господнє.26 І Ситові був син, а назвав його імя Енос: цей надіявся прикликати імя Господа Бога.26 І Сетові те ж появлено сина і назве він імя йому Енос. Тодї почали призивати імя Господнє.