1 І сталося, як почув це цар Єзекія, то роздер свої шати та накрився веретою, і ввійшов до Господнього дому...1 Коли почув те цар Єзекія, то роздер одежу свою, і покрився веретищем, та й пішов до Господнього дому.1 Коли почув про те цар Єзекія, роздер на собі шати, покрився вереттям і пішов у дім Господній.1 І сталося, коли цар Езекія почув, він роздер одіж і зодягнувся мішком і ввійшов до господнього дому.1 Як почув се царь Езекія, то роздер одїж на собі, обгорнувся волосяним вереттєм і пійшов у дом Господень;
2 І послав він Еліякима, керівника палати, і писаря Шевну, та старших із священиків, покритих веретами, до пророка Ісаї, Амосового сина.2 І послав Еліякима, чільника палацу, і Шевну, писаря, і старших священиків, покритих веретищем, до пророка Ісаї, сина Амосового.2 Еліякима ж, що доглядав палац, та Шевну, секретаря, вкупі зо старшими священиками, покритими вереттям, послав до пророка Ісаї, сина Амоса.2 І він післав Еліякіма економа і Сомну писаря і священичих старців зодягнених в мішки до пророка Ісаї сина Амоса,2 Еліякима ж, палатозверхника, та Себну, писаря, вкупі з старшими сьвященниками, обгорненими волосяним вереттєм, послав до Ісаїї Амосенка.
3 І сказали вони до нього: Так сказав Єзекія: Цей день це день горя й картання та наруги! Бо підійшли діти аж до виходу утроби, та немає сили породити!3 І сказали вони йому: Так говорить Єзекія: День скорботи і покарання та осоромлення, день оцей; бо немовлята дійшли до отвору в лоні матері, а сили бракує народити.3 І ті промовили до нього: «Так говорить Єзекія: - Цей день -день смутку, кари і наруги. Дитятка бо дійшли до самого краю материнської утроби, але нема снаги вродити.3 і вони сказали йому: Так говорить Езекія: Сьогоднішний день - день смутку і впокорення і оскарження і гніву, бо прийшов біль на ту, що родить, а вона не має сили родити.3 І промовили вони до його: Так говорить Езекія: Днем смутку й кари та сорому є сей день, дитина бо доросла до отворення матерньої утроби, та нема снаги вродити.
4 Може почує Господь, Бог твій, слова великого чашника, що його послав асирійський цар, пан його, на образу Живого Бога, і Господь, Бог твій, покарає за слова, які чув, а ти принесеш молитву за решту, що ще знаходиться...4 Може, зачує Господь, Бог твій, слова головного чашника, котрого послав цар асирійський, володар його, ганьбити Бога живого і обмовляти словами, які чув Господь, Бог твій; піднеси ж молитву про тих, що залишилися, котрі поки що живі.4 Якби ж то Господь, твій Бог, почув слова равшака, що його послав володар його, цар асирійський, зневажати живого Бога, і якби ж то Господь, твій Бог, покарав за слова, що чув! Тож вознеси молитву за тих, що ще зосталися!»4 Хай твій Господь Бог вислухає слова Рапсакіма, які післав цар ассирійців, щоб впокорити живого Бога і впокорити словами, які почув твій Господь Бог. І помолися до твого Господа Бога про тих, що осталися.4 Може чує Господь Бог речі Рабсакові, що його послав пан його, царь Ассирийський, зневажати живого Бога, й поругати словами, що їх чув Господь, Бог твій; вознеси ж молитву за тих, що зостались іще в живих.
5 І прийшли раби царя Єзекії до Ісаї.5 І прийшли служники царя Єзекії до Ісаї.5 І як слуги царя Єзекії прийшли до Ісаї,5 І прийшли раби царя до Ісаї,5 Як прийшли слуги царя Езекії до Ісаїї,
6 І сказав їм Ісая Так скажете вашому панові: Так сказав Господь: Не бійся тих слів, що почув ти, якими ображали Мене слуги асирійського царя.6 І сказав їм Ісая: Отак скажіть володареві своєму: Так говорить Господь: Не бійтеся слів, котрі ти чув, котрими ганьбили Мене служники царя асирійського.6 сказав їм Ісая: «Промовте до вашого пана: Так говорить Господь: Не бійся слів, що чув єси, що ними зневажили мене раби царя асирійського!6 і сказав їм Ісая: Так скажете до вашого пана: Так говорить Господь: Не бійся слів, які ти почув, якими мене впокорили старшини ассирійських царів.6 Сказав їм Ісаїя: Промовте до пана вашого так: Так говорить Господь: Не лякайсь тих речей, що чув єси, а якими зневажали мене кметї царя Ассирийського.
7 Ось Я дам в нього духа, і він почує звістку, і вернеться до свого краю. І Я вражу його мечем у його краї!7 Ось, Я пошлю на нього духа, і він почує звістку і повернеться на свою землю, а Я уражу його мечем на землі його.7 Ось я нашлю на нього дух, і він почує певну вістку й повернеться у свою землю, і я уб'ю його мечем у його ж землі.»7 Ось Я накину на нього дух, і почувши вість він повернеться до своєї країни і впаде від меча в його землі.7 Ось я пошлю на його духа, й прийде до його звістка, й вернеться він у свою землю, а я вбю його мечем у його ж землї.
8 І вернувся великий чашник, і знайшов асирійського царя, що воював проти Лівни, бо почув, що той рушив із Лахішу.8 І повернувся головний чашник, і знайшов царя асирійського, що якраз воював супроти Лівни; бо він чув, що той відійшов од Лахішу.8 Повернувся равшак і знайшов царя асирійського, що воював проти Лівни, він бо був почув, що цар відступив від Лахішу.8 І повернувся Рапсакім і застав царя, що облягав Ломну. І цар ассирійців почув, що8 І вернувся Рабсак, і знайшов царя Ассирийського, що облягав Либну; бо був перечув, що той від Лахиса відступив.
9 І він почув про Тіргаку, царя етіопського, таке: Він вийшов воювати з тобою! І почув він, і послав послів до Єзекії, говорячи:9 І почув він про Тіргаку, царя ефіопського, [йому] сказали: Ось, він вийшов воювати з тобою. Зачувши це, він послав послів до Єзекії, і сказав: 9 Як же цей почув про Тірхаку, царя етіопського, і йому сказали: «Ось він вирушив, щоб ударити на тебе» - послав удруге послів до Єзекії сказати: 9 вийшов Трак цар етіопців воювати з ним. І почувши повернувся і післав послів до Езекії, кажучи: 9 І перечув він про Тиргака, царя Етиопського, й сказано йому: Ось він вирушив, щоб на тебе вдарити, то послав удруге посли до Езекії й повелїв сказати йому:
10 Так скажете до Єзекії, Юдиного царя, говорячи: Нехай не зводить тебе Бог твій, на Якого ти надієшся, кажучи: Не буде даний Єрусалим у руку асирійського царя.10 Отак скажіть Єзекії, цареві юдейському: Нехай не ошукує тебе Бог твій, на Котрого ти сподіваєшся, міркуючи: Не буде Єрусалим відданий в руки асирійського царя.10 «Ви промовите так до Єзекії, царя юдейського: - Нехай тебе не ошукує Бог твій, що на нього покладаєшся, кажучи: Єрусалим не буде виданий цареві асирійському у руки!10 Так скажете Езекії цареві Юдеї: Хай не обманить тебе твій Бог, на Якого ти поклав надію на Нього, кажучи: Єрусалим не буде виданий в руки царя ассирійців.10 Промовте так до Езекії, царя Юдейського: Нехай тебе не ошукує Бог твій, що на його вповаєш, думаючи: Ерусалиму не подасть він цареві Ассирийському на поталу.
11 Ось ти чув, що зробили асирійські царі всім краям, щоб учинити їх закляттям, а ти будеш урятований?11 Ось, ти чув, що вчинили царі асирійські з усіма землями, наклавши на них закляття; чи ти зацілієш?11 Ти чував єси сам, що царі асирійські зробили з землями, як вони їх чисто зруйнували. А ти б то врятувався?11 Чи ти не почув, що зробили ассирійські царі з усією землею, як вигубили (її)?11 Ти ж чував сам, що царі Ассирийські зробили з усїма землями, як розпростерли на їх проклін; а ти б то врятувався?
12 Чи їх урятували боги тих народів, яких понищили батьки мої: Ґозана, і Харана, і Рецефа, і синів Едена, що в Телассарі?12 Боги народів, котрих спустошили батьки мої, чи врятували їх, [чи врятували] Ґозан, Харан, і Рецеф, і синів Едена, що в Телассарі?12 Хіба ж боги народів, яких мої батьки зруйнували, вирятували їх, як от: Гозан, Харан та Рецеф, і синів Едену, що в Телассарі?12 Чи боги народів визволили тих, яких вигубили мої батьки, а Ґозан і Харран і Фафес, які є в країні Телсада?12 Хиба ж боги в народів, що їх батьки мої в нїщо пообертали, вирятували їх, - як от Гозан, та Харан, та Резеф та людей Еденських в Талассарі?
13 Де він, цар Хамату, і цар Арпаду, і цар міста Сефарваїму, Гени та Івви?13 Де – цар Хамату, і цар Арпаду, і цар міста Сефарваїму, Гени та Івви?13 Де цар Хамату, цар Араду і цар міста Сефарваїма, Ени та Івви?»13 Де є царі Емата і Арфада і міста Сепфаріма, Анаґа, Уґава?13 Де царь Ематський і царь Арпадський і царь в городї Сефарваїмі, в Енї та Івві?
14 І взяв Єзекія ті листи з руки послів, і прочитав їх, і ввійшов у Господній дім. І Єзекія розгорнув одного листа перед Господнім лицем.14 І взяв Єзекія листа з руки посланців, і прочитав його, а відтак пішов до Господнього дому, і розгорнув Єзекія листа перед лицем Господнім.14 Узяв Єзекія письмо з рук послів, прочитав його й пішов у храм Господній та й розгорнув його перед Господом.14 І Езекія взяв книгу від послів і відкрив її перед Господом,14 І взяв Езекія письмо з рук поселських і, прочитавши його, пійшов у храм Господень, та й розгорнув його Езекія перед Господом;
15 І Єзекія молився перед Господнім лицем, говорячи:15 І молився Єзекія перед лицем Господнім, і казав: 15 І молився Єзекія до Господа, кажучи: 15 і Езекія помолився до Господа, кажучи: 15 І моливсь Езекія Господеві й говорив:
16 Господи Саваоте, Боже Ізраїлів, що сидиш на Херувимах! Ти Той єдиний Бог для всіх царств землі, Ти створив небеса та землю!16 Господе Саваоте, Боже Ізраїлів, що сидить на херувимах! Ти єдиний – Бог усіх царств землі; Ти утворив небо і землю.16 «Господи сил, Боже Ізраїля, що возсідаєш на херувимах! Ти єси Бог, ти один над усіма царствами земними. Ти сотворив небо й землю.16 Господи Саваоте Боже Ізраїля, що сидиш на херувимах, Ти одинокий Бог всякого царства вселенної, ти зробив небо і землю.16 Господи сил, Боже Ізрайлїв, що престолуєш над херувимами! ти один - Бог над усїма царствами земними; ти сотворив небо й землю.
17 Нахили, Господи, ухо Своє та й почуй! Відкрий, Господи, очі Свої та й побач, і почуй всі слова Санхеріва, що прислав ображати Живого Бога.17 Прихили, Господе, вухо Твоє, і почуй; розплющ очі Твої і подивися, і почуй слова Санхеріва, що послав ганьбити Тебе, Бога живого.17 Прихили, Господи, вухо твоє і вислухай! Відкрий, Господи, очі твої і поглянь! Почуй усі слова Санхериба, що він послав на зневагу живого Бога!17 Вислухай, Господи, поглянь, Господи, і подивися на слова, які післав Сеннахирім, щоб зневажити живого Бога.17 Прихили, Господи, ухо твоє й почуй; позирни, Господи, очима твоїми й побач! Почуй слова Сеннахеримові, що переслав менї на зневагу живого Бога!
18 Справді, Господи, асирійські царі попустошили всі народи та їхні краї.18 Правда, о Господе! Царі асирійські спустошили всі країни і землі їхні.18 Воно бо й справді, Господи, царі асирійські спустошили всі народи та їхні землі18 Бо поправді ассирійські царі спустошили всю вселенну і їхню країну18 Справдї, Господи, царі Ассирийські попустошили всї народи й землї,
19 І кинули вони їхніх богів на огонь, бо не боги вони, а тільки чин людських рук, дерево та камінь, і понищили їх.19 І покидали в огонь богів їхніх, але це були не боги, а витвори рук людських, дерево і камінь, тому й винищили їх.19 ще й кинули у вогонь їхніх богів. Та то й не боги, а діло рук людських, дерево й камінь; тому вони їх і знищили.19 і вкинули їхніх божків в огонь, бо вони не були богами, але ділами людських рук, дерево і каміння, і їх знищили.19 І повкидали в огонь боги їх; та то не боги, а робота рук людських, дерево й камінь, тим вони їх і обернули в нїщо.
20 А тепер, Господи, Боже наш, спаси нас від руки його, і нехай знають усі царства землі, що Ти Господь, Бог єдиний!20 І нині, Господе, Боже наш, урятуй нас від руки його; і спізнають усі царства землі, що Ти, Господе, Бог один.20 Тепер же, Господи, Боже наш, визволь нас із його руки, щоб усі царства землі зрозуміли, що, ти еси Господь, ти єдиний!»20 Ти ж, Господи Боже наш, спаси нас з їхньої руки, щоб кожне царство землі пізнало, що Ти одинокий Бог.20 Тепер же, Господи, Боже наш, визволь нас із його потали, щоб зрозуміли всї царства земні, що ти, Господи, Бог єдиний.
21 І послав Ісая, Амосів син, до Єзекії, говорячи: Так сказав Господь, Бог Ізраїлів: Я почув те, про що ти молився до Мене, про Санхеріва, царя асирійського.21 І послав Ісая, син Амосів, до Єзекії сказати отак: Так говорить Господь, Бог Ізраїлів: Я почув, про що ти молився до Мене супроти Санхеріва, царя асирійського, –21 Тоді Ісая, син Амоса, послав до Єзекії сказати: «Так говорить Господь, Бог Ізраїля: - Тоді, як ти молився до мене супроти Санхериба, царя асирійського,21 І до Езекії був післаний Ісая син Амоса і сказав йому: Так говорить Господь Бог Ізраїля: Я почув те, про що Ти помолився до мене відносно Сеннахиріма царя ассирійців.21 І послав Ісаїя Амосенко до Езекії сказати: Так говорить Господь, Бог Ізрайлїв: Те, про що молився єси що до Сеннахерима, царя Ассирийського, я вислухав, -
22 Ось те слово, яке Господь говорив про нього: Гордує тобою, сміється із тебе дівиця, сіонська дочка, вслід тобі головою хитає дочка Єрусалиму!22 Ось слово, котре Господь вирік про нього: Зневажить тебе, поглузує з тебе юна донька Сіону, похитає тобі услід головою донька Єрусалиму.22 ось слово, що про нього виповів Господь: Гордує тобою, глузує з тебе дівиця, дочка Сіону; хитає головою позад тебе дочка Єрусалиму.22 Це слово, яке про нього сказав Бог: Він опоганив тебе і висміяв тебе дівчино, дочко Сіоне, над тобою покивав голову, дочко Єрусалиме.22 Се слово, що про його виповів Господь: Погордить тобою й насьміється з тебе дївиця-доч Сиону; позад тебе похитає головою дочка Ерусалиму.
23 Кого лаяв ти та ображав, і на кого повищив ти голос та вгору підніс свої очі? На Святого Ізраїлевого!23 Кого ти гудив і кого ганьбив? І на кого підніс голос, і підняв так високо очі твої? На Святого Ізраїлевого.23 Кого ти поругав, зневажив, на кого підняв голос і глянув гордими очима? На Святого Ізраїлевого!23 Кого ти зневажив і розгнівив? Чи до кого ти підняв твій голос? І ти не підняв до висот твоїх очей до святого Ізраїля.23 Кого ж бо ти зневажав і поругав? Проти кого се ти голос підняв, і так згорда глянув очима? На Сьвятого в Ізраїлї!
24 Через рабів своїх Господа ти ображав та казав: Із безліччю своїх колесниць я вийшов на гори високі, на боки Лівану, і позрубую кедри високі його, добірні його кипариси, і зберусь на вершок його височини, в гущину його саду,24 Через рабів твоїх ти гудив Господа і сказав: З численними колісницями моїми я зійшов на висоти гір, на ребра Ливану, і зрубав високі кедри його, пречудові кипариси його, і дістався найвищої верховини його, в гущавину саду його.24 Через твоїх рабів ти зневажив Господа. Ти сказав: - Безліччю моїх колісниць я на вершину гір знявся, на найкрутішу кряж Ливану. Я порубав його найвищі кедри, його найдобірніші кипариси. Я досягнув крайньої його верховини, найгустішого його саду.24 Бо через післанців ти зневажив Господа. Бо ти сказав: Я вийшов на висоту гір множеством колісниць і аж до кінців Ливану і зрізав висоту свого кедра і красу кипариса і я ввійшов до висоти части лісу24 Ти через кметїв своїх Господа ганьбив та сказав: Многими колесницями моїми я на верхи гірні знявся, - на ребра Ливану, та й порубав я кедри там високі, й найкрасші кипариси його, й добрався аж до крайних гряниць його, до найгусчого саду його;
25 я копаю та п'ю чужу воду, і стопою своєї ноги повисушую я всі єгипетські ріки!25 І відкопував я, і пив воду, і ступнями ніг моїх повисушую всі ріки єгипетські.25 Копав і пив я чужі води, я висушив стопами моїх ніг усі ріки Єгипту.25 і я поставив греблю і висушив води і ввесь збір вод.25 І докопувавсь і пив воду, й висушував стопами ніг моїх всї перекопи в Египтї.
26 Хіба ти не чув, що віддавна зробив Я оце, що за днів стародавніх Я це був створив? Тепер же спровадив Я це, що ти нищиш міста поукріплювані, на купу румовищ обертаєш їх.26 Хіба ти не чув, що Я здавна вчинив це, за старожитніх днів накреслив це, а нині виконав тим, що ти спустошуєш фортечні міста, [перетворюючи] їх на брили руїн.26 Чи ти ж не чув, що я зробив це здавна? За днів днедавніх я постановив це, а тепер здійснюю. Тому й зруйновано укріплені міста в купи румовищ.26 Чи ти не почув цього від давна, те, що Я зробив? Від давних днів Я заповів, а тепер Я показав спустошити народи в твердинях і тих, що живуть в закріплених містах.26 Чи не чув же ти, що я се все наготовив? у давнезьні ще давна постановив се, а тепер сповнив тим, що ти опустошуєш утверджені міста в купи румовищ;
27 А мешканці їхні безсилі, настрашені та побентежені, вони стали, як зілля оте польове, мов трава зеленіюча, як трава на дахах, як попалене збіжжя, яке не доспіло...27 І мешканці їхні стали слабкими, тремтять і залишаються в соромі; вони стали, як трава на полі, і лагідна зелень, як паростки на дахах, і обпалений хліб, передніше, аніж викине колос.27 Їхні мешканці безсилі, злякалися, засоромились і стали, мов трава на полі, немов зелене билля, мов зелень на дахах та луках, коли потягне східній вітер.27 Я зробив руки слабкими, і вони посохли і стали сухими, як трава на дахах, і як зелень.27 Що осадники їх немощні, дрожать і соромляться; вони поробились, мов на полі зіллє, мов никла зелень на кришах та збіже - загоріле, нїм в колос убралось.
28 І сидіння твоє, і твій вихід та вхід твій Я знаю, і твоє проти Мене обурення.28 Чи сядеш ти, чи вийдеш, чи увійдеш, Я знаю [все: знаю] і зухвалість твою супроти Мене.28 Чи ти встаєш, чи ти сідаєш, чи входиш, чи виходиш, я знаю,28 Тепер же Я знаю твій спочинок і твій вихід і твій вхід.28 Чи седиш ти, чи виходиш, чи входиш, - усе я знаю, знаю й те, як ти проти мене буяєш;
29 За твоє проти Мене обурення, що гординя твоя надійшла до вух Моїх, то на ніздрі твої Я сережку привішу, а вудило Моє в твої уста, і тебе поверну Я тією дорогою, якою прийшов ти!29 За твою зухвалість супроти Мене і за те, що зарозумілість твоя дійшла до вух Моїх, Я заправлю кільце Моє в ніздрі твої, і вудила Мої – до твого рота, і поверну тебе назад тією ж дорогою, котрою ти прийшов.29 що ти проти мене буяєш і твоє зухвальство дійшло до мого слуху; тож кільце тобі моє заправлю у ніздрі, мою гнуздечку в рот твій, і заверну тебе тим шляхом, яким ти прибув.29 А твій гнів, яким ти розгнівався, і твоя гіркота прийшла до Мене, і вкладу кільце у твої ніздрі і уздечку в твої губи і поверну тебе дорогою, якою ти нею пішов.29 За твою буту проти мене, та що твоя гординя до мого дойшла слуху, я тобі в ніздра каблучку заправлю, й зубела мої у рот твій (заложу), й заверну тебе тим же шляхом, яким сюди прийшов єси.
30 А оце тобі знак: їжте цього року збіжжя самосійне, а другого року саморосле, а третього року сійте та жніть, і садіть виноградники, та й їжте їхній плід.30 І ось тобі, Єзекіє, ознака: Їжте цього року самосійне від зерна, що впало, і другого року – що саме вродить; а третього року сійте і жніть та садіть виноградні сади і їжте плоди їхні.30 А ось тобі й знак: цього року ви їстимете зерно, що впаде на землю, другого року - що само вродить, а третього сійте й жніть та садіть виноградники й споживайте їхній плід!30 Це ж тобі знак: Їж цього року те, що ти посіяв, а другого року те, що осталося, а третього, сіючи пожнете, і насадіть виноградники і їстимете їхній плід.30 І ось тобі, Езекію знамено: Сього року їсти мете те, що виросло з витрушеного зерна, а в другому роцї - самосївне (від кореня), у третьому ж роцї сїйте й жнїте й насаджуйте виноградники та й споживайте плод їх.
31 А врятоване Юдиного дому, що лишилося, пустить коріння додолу, і свого плода дасть угору.31 І ті, що заціліють у домі юдейському, останок, знову пустить коріння внизу і принесе плід угорі.31 Останок дому Юди, що спасеться, пустить знову вниз коріння й принесе вгорі плід,31 І буде, що ті, які осталися в Юдеї, випустять корінь вділ і видадуть вгорі насіння.31 І що з Юдиного дому ще зісталось, те пустить знов коріннє внизу й появить плід угорі;
32 Бо з Єрусалиму вийде позостале, а рештки з гори Сіон. Ревність Господа Саваота зробить це.32 Бо із Єрусалиму вийде останок, і порятунок – від гори Сіон. Ревність Господа Саваота це вчинить.32 бо з Єрусалиму вийде останок та з гори Сіону ті, що спасуться. Ревність Господа сил це вчинить.32 Бо з Єрусалиму вийдуть ті, що осталися, і ті, що спаслися, з гори Сіон. Ревність Господа Саваота це зробить.32 Бо з Ерусалиму зійде (мов трава) останок, а те, що врятуєсь - із гори Сиону. Ревнуваннє Господа сил се вчинить.
33 Тому так сказав Господь про асирійського царя: Він не ввійде до міста цього, і туди він не кине стріли, і щитом її не попередить, і вала на нього не висипле.33 А тому ось так говорить Господь про царя асирійського: Не зайде він до цього міста, і не кине туди стріли, і не підступить до нього зі щитом, і не зможе насипати супроти нього валу.33 Тож так говорить Господь про царя асирійського: - Він не ввійде в це місто й стріли туди не пустить, не стане перед ним із щитом, ані не насипле проти нього валу.33 Через це так говорить Господь на царя ассирійців: Він не ввійде до цього міста, ані не вкине на нього стрілу, ані не покладе на нього щита, ані не окружить його валами,33 Тим Господь ось так говорить про царя Ассирийського: Не ввійти йому в сей город, і стріли туди не пустить, не приступить до його під щитом, і не насипле кругом його валу:
34 Якою дорогою прийде, то нею й повернеться, у місто ж оце він не ввійде, говорить Господь!34 Тією ж дорогою, котрою прийшов, повернеться, а в місто це не зайде, каже Господь.34 Тим самим шляхом, що прийшов, назад повернеться, а в місто це не ввійде, - слово Господнє.34 але дорогою, якою пішов, нею повернеться. Так говорить Господь.34 Тим самим шляхом, що прийшов ним, він вернесь, а в місто се він не ввійде, - говорить Господь.
35 І це місто Я обороню на спасіння його ради Себе та ради Давида, Мого раба!35 Я буду охороняти це місто, щоб урятувати його заради Себе і заради Давида, служника Мого.35 Я боронитиму це місто, я його врятую заради мене й заради Давида, мого слуги.»35 Я обороню це місто, щоб його спасти задля Мене і задля Давида мого раба.35 Город сей я боронити буду, щоб його спасти - задля себе й слуги мого Давида.
36 І вийшов Ангол Господній, і забив в асирійському таборі сто й вісімдесят і п'ять тисяч. І повставали рано вранці, аж ось усі тіла мертві...36 Тієї ж ночі вийшов Ангел Господній і винищив у таборі асирійському сто вісімдесят п'ять тисяч [вояків]. І підвелися уранці, і ось, усі тіла мертві.36 Тієї ж ночі вийшов ангел Господній та й убив в асирійському таборі 185 000 чоловік. І як повставали вранці, аж ось самі мертві тіла.36 І вийшов господний ангел і вигубив в ассирійському обозі сто вісімдесять пять тисяч, і вставши вранці знайшли всі тіла мертвими.36 І вийшов ангел Господень та й убив у таборі Ассирийському сто вісїмдесять і пять тисяч чоловіка, й як повставали рано вранцї, - аж се самі мертві тїла.
37 А Санхерів, асирійський цар, рушив та й пішов, і вернувся, й осівся в Ніневії.37 І відступив, і пішов, і повернувся Санхерів, цар асирійський, і мешкав у Ніневії.37 Зняв Санхериб, цар асирійський, табір та й відступив і, повернувшись, перебував у Ніневії.37 І повернувшись, ассирійський цар відійшов і замешкав в Ніневії.37 І рушив Сеннахерим, царь Ассирийський, та й відступив, а вернувшись, жив у Ниневиї.
38 І сталося, коли він молився в домі Нісроха, свого бога, то сини його Адраммелех та Шар'ецер убили його мечем, а самі втекли до краю Арарат... А замість нього зацарював син його Есар-Хаддон.38 І коли він поклонявся в домі Нісхора, бога свого, то сини його, Адраммелех та Шар'ецер убили його мечем, а самі втекли до краю араратського. І зацарював Есар-Хаддон, син його, замість нього.38 Одного разу, як він поклонявся у храмі Нісроха своєму богові, вбили його мечем його сини, Адрамелех і Сарецер, та й утікли в Арарат-край. І син його Асархаддон став царем замість нього.38 І як він покланявся в домі Насараха свого бога, Адрамелех і Сарасар, його сини, побили його мечами, а вони спаслися в Арменії. І зацарював Асорадан його син замість нього.38 І як молився він раз у храму свого бога Нисроха, вбили його мечем сини його, Адрамелех та Шарезер, і повтїкали ув Арарат-землю, а син його Асардан настав царем замість його.