1 Диригентові хору. Псалом Давидів.1 Псалом. Пісня на посвяту храму. Давида.1 На кінець. Псалом Давида. Захоплення.1 Псальма на посьвят дому Давидового. В ознесу тебе, мій Господи, ти бо підняв мене і не допустив, щоб втїшались надо мною вороги мої.
2 (30-3) Господи, Боже мій, я кликав до Тебе, і мене вздоровив Ти.2 На Тебе, Господе, сподіваюся, нехай же не осоромлюся повік; За правдою Твоєю визволи мене.2 Вознесу тебе, о Господи, бо ти мене визволив і не дав ворогам моїм злорадіти надо мною.2 Господи, на Тебе я поклав надію, хай не завстидаюся на віки. Спаси мене в твоїй праведності і визволи мене.2 Господи Боже мій! До тебе кликав я, і ти вилїчив мене.
3 (30-4) Господи, вивів Ти душу мою із шеолу, Ти мене оживив, щоб в могилу не сходити мені!3 Прихили до мене вухо Твоє, поспіши визволити мене. Стань для мене міцною скелею, домом притулку, щоб урятувати мене.3 Господи, Боже мій, я візвав до тебе і ти вилікував мене.3 Прихили до мене твоє ухо, поспішися, щоб мене спасти. Будь мені за Бога оборонця і за дім пристановища, щоб мене спасти.3 Господи, ти випровадив душу мою з пекла, оживив мене зміж тих, що йдуть під землю.
4 (30-5) Співайте Господеві, святії Його, й славте пам'ять святині Його!4 Бо Ти скеля моя і фортеця моя: заради ймення Твого води мене і провадь мене.4 Господи, ти вивів із Шеолу мою душу і оживив мене з-поміж тих, що сходять в яму.4 Бо Ти є моя сила і моє пристановище і задля твого імени попровадиш мене і вигодуєш мене.4 Сьпівайте псальми Господеві, ви, його побожні люде, і прославляйте сьвяту память його!
5 (30-6) Бо хвилю триває Він у гніві Своїм, все життя в Своїй ласці: буває увечорі плач, а радість на ранок!5 Виведи мене з пастки, котру таємно поставили на мене; Бо Ти – сила моя.5 Співайте в псалмах Господеві, ви, його побожні, і дякуйте імені його святому!5 Ти виведеш мене з цієї засідки, яку мені скрили, бо Ти є моїм оборонцем.5 Бо на хвилину гнїв його; ласка ж його поки життя; посилає на ніч сльози, а досьвіта радість.
6 (30-7) А я говорив був у мирі своєму: Я не захитаюсь навіки!6 У руку Твою віддаю дух мій; Ти визволяв мене Господе, Боже істини.6 Бо на хвилину гнів його, ласка ж його - поки життя. Увечорі плач завітає, а вранці радість.6 В твої руки покладу мій дух. Викупи мене, Господи, Боже правди.6 Я сказав, як жилось менї у добрі: не захитаюсь по віки.
7 (30-8) Господи, в ласці Своїй Ти поставив мене на горі моїх сил. Як лице Своє Ти заховав, то збентежився я.7 Ненавиджу прихильників ложних марнот, але на Господа сподіваюся.7 У моїй певності я мовив: “Не захитаюся повіки!”7 Ти зненавидів тих, що даремно зберігають безумність. Я ж поклав надію на Господа.7 Господи, - з ласки твоєї утвердив єси гору мою, ти одвернув лице твоє, і я стревожився,
8 (30-9) До Тебе я кличу, о Господи, і благаю я Господа:8 Буду радіти й веселитися в милості Твоїй, бо Ти зважив на горе моє, спізнав скорботу душі моєї.8 Господи, з ласки твоєї утвердив ти мене в славі й потузі; сховав твоє обличчя, і я стривоживсь.8 Я зрадію і розвеселюся твоїм милосердям, бо Ти зглянувся на моє впокорення, Ти спас із скрути мою душу8 До тебе, Господи, кликав я, і до Бога мого молився.
9 (30-10) Яка користь із крови моєї, коли я до гробу зійду? Чи хвалити Тебе буде порох? Чи він виявить правду Твою?9 І не віддав мене в руки ворога; поставив ноги мої на розлогій місцині.9 До тебе, Господи, взиваю; до мого Бога я благаю: 9 і не замкнув мене в руках ворога, Ти поставив мої ноги на широкому місці.9 Що за вжиток буде з крові моєї, як я ляжу в домовину? Чи буде прославляти тебе порох? Чи возвістить правду твою?
10 (30-11) Почуй, Господи, і помилуй мене, Господи, будь мені помічником!10 Помилуй мене, Господе, бо затісно мені; виснажилося від скорботи око моє, душа моя і нутро моє.10 “Яка користь з моєї крови, з того, що в могилу зійду? Чи буде прославляти тебе порох, чи буде сповіщати твою вірність?”10 Помилуй мене, Господи, бо болію. Стривожилося в гніві моє око, моя душа і моє лоно.10 Почуй, Господи, і змилосердися! Господи, прийди менї в поміч!
11 (30-12) Ти перемінив мені плач мій на радість, жалобу мою розв'язав, і підперезав мене радістю,11 Минуло в печалі життя моє і літа мої у стогонах; знемощіла від гріхів моїх сила моя, і кістки мої висохли.11 Почуй, о Господи, і змилуйсь надо мною! Господи, прийди мені на допомогу!11 Бо моє життя зникло в болі і мої роки в стогонах. Обезсилилася в бідноті моя сила, і мої кості стривожилися.11 Ти перемінив плач мій у радість, зняв із мене сумну плахту, і обгорнув мене радостю.
12 (30-13) щоб славу співала людина Тобі й не замовкла! Господи, Боже мій, повік славити буду Тебе!12 Серед усіх ворогів моїх я став обмовою навіть у сусідів моїх і страховиськом для знайомих моїх; ті, що бачать мене на вулиці, утікають від мене.12 На танок перетворив ти плач мій: розперезав моє веретище й оперезав мене веселощами,12 В усіх моїх ворогів я став погордою і то дуже для моїх сусідів і страхом для моїх знайомих; ті, що мене бачать, геть втекли від мене.12 Щоб душа моя сьпівала тобі, не мовчала. Господи, Боже мій, по віки буду прославляти тебе!