1 Зрештою, браття мої, радійте у Господі! Писати вам те саме не прикро мені, а для вас це навчальне.1 А втім, браття мої, радійте в Господі! Писати вам про те саме для мене не прикро, а для вас воно корисне.1 Врешті, брати мої, радуйтеся у Господі. Писати вам те саме мені не важко, а вам воно корисно.1 Тим часом, брати мої, радійте в Господі. Писати мені вам про це не важко, а для вас потрібно.1 На останок, браттє моє, радуйтесь у Господї. Те ж саме писати вам менї не противно, для вас же певно.
2 Стережіться собак, стережіться працівників лихих, стережіться обрізання!2 Остерігайтеся псів, остерігайтеся працівників лихих, остерігайтеся обрізання.2 Уважайте на собак, уважайте на лихих робітників, уважайте на обрізання!2 Стережіться псів, стережіться поганих працівників, стережіться обрізання.2 Остерегайтесь собак, остерегайтесь лихих робітників, остерегайтесь відрізання.
3 Бо обрізання то ми, що служимо Богові духом, а хвалимося Христом Ісусом, і не кладемо надії на тіло,3 Тому що обрізання – ми, що служимо Богові Духом і хвалимося Христом Ісусом і не на плоть сподіваємося.3 Ми бо “обрізання”, що духом служимо Богові, що хвалимось у Христі Ісусі, не покладаючися на тіло,3 Бо обрізання - це ми, які Богові служимо духом, і хвалимося в Христі Ісусі, і не надіємося на тіло,3 Ми бо обрізаннє, которі духом Богу служимо, і хвалимось в Ісусї Христї, а не в тїлї надїємось,
4 хоч і я міг би мати надію на тіло. Як хто інший на тіло надіятись думає, то тим більше я,4 Хоч я можу сподіватися також на плоть, якщо хтось інший має замір покладатися на плоть, то я найбільше.4 хоч я міг би покладатись і на тіло. Коли хтось інший думає покладатися на тіло, то я ще більше: 4 хоч і я й міг би надіятися на тіло. Коли хто й думає надіятися на тіло, то я тим більше: 4 хоч і я маю також надїю в тїлї. Коли хто инший думає надїятись у тїлї, то я тим більш, -
5 обрізаний восьмого дня, з роду Ізраїля, з племени Веніяминового, єврей із євреїв, фарисей за Законом.5 Обрізаний восьмого дня, з роду Ізраїля, коліна Веніяминового, єврей від євреїв, за вченням фарисей,5 обрізаний восьмого дня, з роду Ізраїля, з коліна Веніямина, єврей з євреїв, фарисей за законом;5 адже обрізаний я восьмого дня, є з роду Ізраїлевого, з племени Веніяминового, єврей з євреїв, за законом - фарисей,5 обрізаний восьмого дня, з роду Ізраїлевого, з колїна Беняминового, Євреїн з Євреїв, по закону Фарисей,
6 Через горливість я був переслідував Церкву, бувши невинний, щодо правди в Законі.6 З ревности переслідувач Церкви Божої, за правдою закону – безвадний (цнотливий).6 щодо горливости - гонитель Церкви, щодо справедливости в законі - бездоганний.6 за ревністю - переслідувач Церкви, за справедливістю закону - бездоганний.6 по ревности гонив я церкву, по праведности законній непорочен.
7 Але те, що для мене було за надбання, те ради Христа я за втрату вважав.7 Але те, що для мене було перевагою, те заради Христа я вважаю марнотою.7 А те, що було мені зиском, з-за Христа я вважав за втрату.7 Але що було для мене надбанням, те я вважав за втрату задля Христа.7 Та що було менї надбаннєм, те вважав я за втрату ради Христа.
8 Тож усе я вважаю за втрату ради переважного познання Христа Ісуса, мого Господа, що я ради Нього відмовився всього, і вважаю все за сміття, щоб придбати Христа,8 Та й усе вважаю марнотою заради переваги пізнання Христа Ісуса, Господа мого: для Нього я від усього відмовився, і все маю за сміття, щоб надбати Христа,8 Ба, більше: я вважаю за втрату все задля найвищого спізнання Христа Ісуса, Господа мого, заради якого я все втратив і вважаю все за сміття, аби Христа придбати;8 І взагалі, все вважаю за втрату в порівнянні з величчю пізнання мого Господа Христа Ісуса, заради якого я все втратив і вважаю сміттям, щоб здобути Христа,8 Так оце я все вважаю за втрату ради вищого розуміння Христа Ісуса, Господа мого, ради котрого я все втеряв, і вважаю все за сьміттє, аби придбати Христа,
9 щоб знайтися в Нім не з власною праведністю, яка від Закону, але з тією, що з віри в Христа, праведністю від Бога за вірою,9 І явитися в Ньому не зі своєю праведністю, котра від закону, але з тією, котра через віру Христову, з праведністю від Бога за вірою;9 і опинитися в ньому не з праведністю моєю, що від закону, а з тією, що через віру в Христа, з праведністю, що від Бога - від віри;9 перебувати в ньому не зі своєю праведністю, яка від закону, але через віру в Христа, - з тією праведністю, яка від Бога, від віри;9 та й явитись у Ньому, не маючи моєї праведности, що від закону, а (маючи) ту, що вірою Христовою (здобувається), праведність від Бога у вірі,
10 щоб пізнати Його й силу Його воскресення, та участь у муках Його, уподоблюючись Його смерті,10 Аби пізнати Його, і силу воскресіння Його, і участь у стражданнях Його, уподібнюючись до Нього у смерті.10 щоб спізнати його й силу його воскресіння і участь в його муках, уподібнюючись йому у смерті,10 щоб пізнати його, і силу його воскресіння, і спільність його терпінь, уподібнюючись його смерті, -10 щоб розуміти Його, і силу воскресення Його, і спільність мук Його, приподоблюючись смерти Його,
11 аби досягнути якось воскресення з мертвих.11 Щоб досягнути воскресіння мертвих;11 аби якось осягнути воскресіння з мертвих.11 аби якось досягти воскресіння мертвих.11 аби тільки достигнути до воскресення мертвих.
12 Не тому, що я вже досягнув, або вже вдосконалився, але прагну, чи не досягну я того, чим і Христос Ісус досягнув був мене.12 Кажу так не тому, щоб я уже досягнув, чи вдосконалився; але прагну, чи не досягну я також, як сягнув мене Христос Ісус.12 Не те, щоб я осягнув уже мету чи був уже досконалим, але змагаю далі, чи не здобуду її, бо саме на те Христос Ісус і здобув мене.12 Не тому, що я вже досягнув або вже вдосконалився; я борюся, щоб досягти те, для чого здобув мене Ісус Христос.12 Не тим, щоб уже я достиг, або вже був звершений; гоню ж, чи не достигну того, за що і Христос Ісус достиг мене.
13 Браття, я себе не вважаю, що я досягнув. Та тільки, забуваючи те, що позаду, і спішачи до того, що попереду,13 Браття, я не вважаю себе таким, що досягнув; а лише, забуваючи те, що позаду, спрямовуюся (сягаю) вперед,13 Брати, я не вважаю, що осягнув уже мету; на одне лиш зважаю: забуваю те, що позаду, і змагаюся до того, що попереду,13 Брати, я себе не вважаю тим, що досягнув. Забуваючи те, що позаду, і прямуючи до того, що попереду,13 Браттє, я про себе не думаю, що я вже достиг; одно ж (роблю), забуваючи вже те що позаду, і сягаючи по те, що спереду,
14 я женусь до мети за нагородою високого поклику Божого в Христі Ісусі.14 Прагну до мети, до почесті високого звання Божого у Христі Ісусі.14 женусь до мети, по нагороду високого Божого покликання в Христі Ісусі.14 з ревністю женуся до мети - за нагородою високого Божого покликання в Ісусі Христі.14 біжу до мети по нагороду вишнього поклику Божого в Христї Ісусї.
15 Тож усі, хто досконалий, думаймо це; коли ж думаєте ви щось інше, то Бог вам відкриє й це.15 Отож, хто з нас досконалий, отак має мислити; якщо ж ви про щось інакше мислите, то це також вам Бог відкриє.15 Ті ж, які досконалі, роздумуймо про це, а коли ви де в чому думаєте інакше, то Бог і в цьому просвітлить вас.15 Отож, хто досконалий, хай так і думає. Коли ж щось інше думаєте, то й це Бог вам відкриє.15 Скільки оце (нас) звершених, се думаймо, і коли що инакше думаєте, то й се Бог вам одкриє.
16 Та до чого дійшли ми, поступаймо в тім самім далі.16 А втім, до чого ми сягнули, отак саме і маємо мислити і за цим правилом жити.16 Тим часом, що б ми й не осягнули, простуймо завжди тим самим кроком.16 Втім, чого досягти, в тому треба й жити.16 Тільки ж (те), до чого ми достигли, (єсть) одним правилом жити і те саме думати.
17 Будьте до мене подібні, браття, і дивіться на тих, хто поводиться так, як маєте ви за взір нас.17 Будьте на мене схожі, браття, і зважайте на тих, хто вчиняє за образом, котрого маєте в нас.17 Наслідуйте мене, брати, і вважайте на тих, що поводяться так, згідно із зразком, який ви маєте в нас.17 Рівняйтеся на мене, брати, і приглядайтеся до тих, хто поводиться, як ті, що мають нас за взірець.17 Приподоблюйтесь до мене, браттє, і вважайте, хто так ходить, яко ж маєте за взір нас.
18 Багато бо хто, що про них я вам часто казав, а тепер говорю навіть плачучи, поводяться, як вороги хреста Христового.18 Бо чимало таких, про котрих я часто вам казав, а тепер навіть із плачем повідую, вчиняють, як вороги хреста Христового;18 Багато ж є тих, що про них я часто говорив вам та й тепер з плачем говорю, які поводяться як вороги Христового хреста.18 Бо багато хто, про яких я часто говорив вам, нині ж і з плачем кажу, поводяться, як вороги хреста Христового.18 (Многі бо ходять, про котрих не раз говорив я вам, тепер же й плачучи говорю, про ворогів хреста Христового,
19 Їхній кінець то загибіль, шлунок їхній бог, а слава в їхньому соромі... Вони думають тільки про земне!19 Їхній кінець – загибель, їхній бог – черево, і слава їхня – у соромі: вони мріють про земне.19 їхній кінець - погибель, їхній бог -черево, їхня слава - у їхній ганьбі, вони думають тільки про земні речі.19 Їх кінець погибель, їх бог черево, і слава їм на сором, вони про земне думають.19 котрим кінець - погибель, котрим Бог черево, а слава в соромі їх, котрі про земне думають.)
20 Життя ж наше на небесах, звідки ждемо й Спасителя, Господа Ісуса Христа,20 А наше помешкання – на небесах, звідки ми наджидаємо й Рятівника, Господа (нашого) Ісуса Христа,20 Бо наше громадянство в небі, звідки і Спасителя очікуємо, Господа Ісуса Христа,20 Бо наше життя на небі, звідки й очікуємо Спасителя Господа Ісуса Христа,20 Наше бо життє єсть на небесах, звідкіля ждемо і Спасителя, Господа нашого Ісуса Христа, котрий переобразить тїло смирення нашого, щоб було подобне тїлу слави Його, по дїйству, котрим зможе і покорити собі все.
21 Який перемінить тіло нашого пониження, щоб стало подібне до славного тіла Його, силою, якою Він може і все підкорити Собі.21 Котрий принижене тіло наше перевтілить так, що воно буде уподібнюватися до Його славного тіла, силою, котрою Він діє і підкоряє Собі все.21 який перемінить наше понижене тіло, щоб було подібним до його прославленого тіла, силою, якою він спроможен усе собі підкорити.21 який перетворить тіло нашого пониження, щоб було подібним до його прославленого тіла, силою, якою він може все підкорити собі.