1 Цар Навуходоносор зробив був золотого боввана, заввишки йому шістдесят ліктів, завширшки йому шість ліктів. Він поставив його в долині Дура в вавилонській окрузі. | 1 Цар Навуходоносор виготовив золотого ідола, висотою на шістдесят ліктів, шириною на шість ліктів, і поставив його в долині Деіра, у вавилонській окрузі. | 1 Цар Навуходоносор звелів зробити золотого боввана, 60 ліктів заввишки й 6 ліктів завширшки, й наказав поставити його на рівнині Дура у Вавилонській області. | 1 Вісімнадцятого року Навуходоносор цар зробив золоту подобу, її висота шістдесять ліктів, її широта шість ліктів, і він її поставив на рівнині Деїри в країні Вавилону. | 1 Царь Навуходонозор зробив був золотого ідола на шістьдесять ліктїв заввишки, на шість ліктїв завширшки, поставив його на полі Деїрі, в краю Вавилонському, |
2 І цар Навуходоносор послав зібрати сатрапів, заступників, підсатрапів, радників, суддів, вищих урядників та всіх округових володарів, щоб прийшли на посвячення боввана, якого поставив цар Навуходоносор. | 2 І послав цар Навуходоносор зібрати сатрапів, намісників, військових старшин, верховних суддів, тлумачів закону, охоронців казни, наглядачів суду і всіх провінційних правителів, щоб вони прийшли на урочисте відкриття ідола, котрого поставив цар Навуходоносор. | 2 І послав цар Навуходоносор зібрати сатрапів, правителів, намісників, воєвод, скарбників, суддів, радників та всіх володарів країн, аби прийшли на врочисте відкриття боввана, якого поставив цар Навуходоносор. | 2 І він післав зібрати іпатів і воєвод і топархів, володарів і тиранів і тих, що під владою, і всіх володарів країн, щоб прийшли на обновлення образа, який поставив Навуходоносор цар. | 2 І послав царь Навуходонозор зібрати сатрапів, намісників, воєвод, найстарших суддїв, скарбників, радників, урядників і всїх володарів по областях, щоб прийшли на посьвятини боввана, що його царь Навуходонозор поставив. |
3 Того часу зібралися сатрапи, заступники, підсатрапи, радники, скарбники, судді, вищі урядники та всі округові володарі, щоб посвятити боввана, якого поставив цар Навуходоносор, і поставали навпроти боввана, якого поставив Навуходоносор. | 3 І зібралися сатрапи, намісники, військові старшини, верховні судді, охоронці казни, тлумачі закону, наглядачі суду і всі провінційні правителі на відкриття ідола, котрого Навуходоносор цар поставив, і стали перед ідолом, котрого поставив Навуходоносор. | 3 І зібралися сатрапи, правителі, намісники, воєводи, скарбники, судді, радники й усі владці країн на врочисте відкриття боввана, що його поставив цар Навуходоносор, і стали перед бовваном, якого поставив цар Навуходоносор. | 3 І зібралися топархи, іпати, вожді, володарі, великі тирани, ті, що під владою, і всі володарі країн на обновлення подоби, яку поставив цар Навуходоносор, і вони стали перед подобою, яку поставив Навуходоносор. | 3 І зібрались сатрапи, намісники, воєводи, найстарші суддї, скарбники, радники, урядники й усї володарі по областях на посьвятини боввана, що його царь Навуходонозор виставив. |
4 А оповісник закликав лунким Голосом: До вас говориться, народи, люди та язики! | 4 Тоді оповісник голосно крикнув: Оголошується вам, народи, племена і язики: | 4 Тоді окличник гукнув голосно: «Вам, о народи, племена й язики, звелено: | 4 І проповідник закричав гучно: До вас говориться, народи, племена, язики. | 4 Тодї закричав окличник голосно: Оповіщається вам, народи, племена й мови: |
5 Того часу, коли ви почуєте голос рога, сопілки, гітари, гусел, псалтиря, флейти та всілякого роду музику, падайте й поклоніться золотому бовванові, якого поставив цар Навуходоносор. | 5 О тій порі, коли почуєте звук сурми, сопілки, цитри, гусел, псалтиря, флейти і всілякого роду музичних інструментів, падайте і поклоніться золотому ідолові, котрого поставив цар Навуходоносор. | 5 Тієї хвилі, як почуєте звук сурми, сопілки, цитри, гарфи, гусел та гудьби й усякого роду музичних приладів, ви впадете ниць і вклонитеся золотому бовванові, що поставив його цар Навуходоносор. | 5 В якій лиш годині почуєте голос труби сопілки й гуслі, самвики і псалтиря і співзвучних і всякого роду музичних інструментів, впавши, поклоніться золотій подобі, яку поставив цар Навуходоносор. | 5 В ту хвилю, як почуєте гук труби, сопілки, цитри, цївницї, гусел і симфонїї, і всяких музичних приборів, припадайте ниць і поклонїтесь золотому образові на стовпі, що його царь Навуходонозор виставив; |
6 А той, хто не впаде й не поклониться, тієї хвилі буде вкинений до середини палахкотючої огненної печі. | 6 А хто не впаде і не поклониться, тієї ж хвилі буде кинутий у піч, розжарену вогнем. | 6 А хто не впаде ниць і не вклониться, вмить буде вкинутий у піч, розжарену вогнем.» | 6 І хто лиш не поклониться, впавши, тієї години буде вкинений до огняної горіючої печі. | 6 А хто не впаде й не поклониться, буде зараз вкинутий в піч, розпалену огнем! |
7 Тому того часу, як усі народи почують голос рога, сопілки, гітари, гусел, псалтиря та всілякого роду музику, попадають всі народи, люди та язики, і поклоняться золотому бовванові, якого поставив цар Навуходоносор. | 7 Тому, коли всі народи почули звук сурми, сопілки, гусел, цитри, псалтиря, і всілякого роду музичних інструментів, то попадали всі народи, племена та язики, і поклонилися золотому ідолові, котрого поставив Навуходоносор, цар. | 7 Тим то коли всі народи почули звук сурми, сопілки, цитри, гарфи, гусел, гудьби й усякого роду музичних приладів, попадали всі народи, племена й язики й вклонилися золотому бовванові, що поставив його цар Навуходоносор. | 7 І сталося, що коли народи почули голос труби сопілки і гуслі, самвики й псалтиря і співзвучности і всякого роду музичних інструментів, всі народи, племена, язики, впавши, поклонилися золотій подобі, яку поставив цар Навуходоносор. | 7 Тим то наколи всї народи почули голос труби, сопілки, цитри, цївницї, гусел і всяких музичних приборів, то й попадали всї народи, племена й язики й поклонились золотому ідолові, що його поставив царь Навуходонозор. |
8 А цього часу наблизилися халдейські мужі, і доносили на юдеїв. | 8 А о цій саме порі надійшли деякі із халдеїв з виказами на юдеїв. | 8 Саме в той час деякі халдеї приступили з доносом на юдеїв. | 8 Тоді приступили мужі халдеї і оскаржили юдеїв | 8 Саме в той час приступили деякі Халдейцї з доносом на Юдеїв. |
9 Вони заговорили та й сказали цареві Навуходоносорові: Царю, живи навіки! | 9 Вони сказали цареві Навуходоносорові: Царю, живи повіки! | 9 Вони заговорили й сказали цареві Навуходоносорові: «Царю, жий повіки! | 9 перед царем Навуходоносором. Царю, жий на віки. | 9 Вони сказали цареві Навуходонозорові: Царю, жий по віки! |
10 Ти царю, видав наказа, щоб кожен чоловік, хто почує голос рога, сопілки, гітари, гусел, псалтиря й флейти та всілякої музики, упав і поклонився золотому бовванові. | 10 Ти, царю, прийняв ухвалу, щоб кожна людина, яка почує звук сурми, сопілки, гусел, цитри, псалтиря, й усілякого роду музичних інструментів упала і вклонилася золотому ідолові. | 10 Ти, царю, дав наказ, аби кожен чоловік, як почує звук сурми, сопілки, цитри, гарфи, гусел, гудьби та іншого роду музичних: приладів, упав ниць і вклонився золотому бовванові; | 10 Ти, царю, поставив припис, щоб кожну людину, яка лиш почує голос труби сопілки і гуслі, самвики і псалтиря і співзвучности і всякого роду музичних інструментів | 10 Ти, царю, дав приказ, щоб кожна людина, як почує голос труби, сопілки, цитри, цївницї, гусел і симфонїї та других музичних приборів, впала й поклонилась золотому образові, |
11 А той, хто не впаде й не поклониться, буде вкинений до середини палахкотючої огненної печі. | 11 А хто не впаде і не вклониться, той має бути кинутий у піч, розжарену вогнем. | 11 а хто не впаде ниць і не вклониться, буде вкинутий у піч, розжарену вогнем. | 11 і не поклониться золотій подобі, впавши, вкинути до горіючої огняної печі. | 11 А хто не впаде й не поклониться, той буде вкинений в розпалену піч. |
12 Є юдейські мужі, яких ти призначив над справами вавилонської округи, Шадрах, Мешах та Авед-Неґо, ці мужі не звернули на тебе, царю, уваги: богам твоїм не служать, і золотому бовванові, якого ти поставив, не вклоняються. | 12 Є мужі юдейські, котрих ти поставив урядувати країною вавилонською, Седрах, Мисах та Авденаго, – ці мужі не підкоряються наказові твоєму, царю, богам твоїм не служать, і золотому ідолові, котрого ти поставив, не поклоняються. | 12 Та мужі юдейські, що ти настановив був над справами Вавилонського краю - Седрах, Мисах та Авденаго, - ці мужі нехтують твоїм наказом, царю: вони твоїм богам не служать і золотому бовванові, що ти поставив, не кланяються.» | 12 Є мужі юдеї, яких ти поставив над ділами країни Вавилону, Седрах, Місах, Авденаґо, ті мужі не послухалися, твого припису, царю, вони не служать твоїм богам і не покланяються золотій подобі, яку ти поставив. | 12 Та мужі Юдейські, котрих ти настановив над справами краю Вавилонського, Седрах, Мисах та Авденаго, - сї мужі нехтують твоїм приказом, царю; вони богів твоїх не шанують, та й золотій подобинї, що ти її оце поставив, не кланяються. |
13 Тоді Навуходоносор у гніві та в лютості наказав привести Шадраха, Мешаха та Авед-Неґо, і того часу цих людей привели перед царя. | 13 Тоді Навуходоносор у гніві й люті наказав привести Седраха, Мисаха і Авденаго; і приведені були ці мужі до царя. | 13 Тоді Навуходоносор, розгніваний і лютий, звелів привести Седраха, Мисаха та Авденаго; і привели цих мужів перед царя. | 13 Тоді Навуходоносор в гніві і люті сказав привести Седраха, Місаха і Авденаґо, і їх привели перед царя. | 13 Тодї звелїв Навуходонозор у гнїві й лютостї привести Седраха, Мисаха й Авденаго; й зараз приведено сих мужів перед царя. |
14 Навуходоносор заговорив та й сказав їм: Шадраху, Мешаху та Авед-Неґо, чи це правда, що ви моїм богам не служите, а золотому бовванові, якого я поставив, не вклоняєтеся? | 14 Навуходоносор сказав їм: Чи з лихим наміром ви, Седрах, Мисах і Авденаго, богам моїм не служите, і золотому ідолові, котрого я поставив, не поклоняєтеся? | 14 Навуходоносор заговорив до них і мовив: «Чи ви, Седраху, Мисаху та Авденаго, справді моїм богам не хочете служити й золотому бовванові, що я поставив, не хочете кланятись? | 14 І Навуходоносор відповів і сказав їм: Чи поправді, Седрах, Місах, Авденаґо, ви не служите моїм богам і не покланяєтеся золотій подобі, яку я поставив? | 14 І промовив до них Навуходонозор: Не вже ж ви, Седрах, Мисах і Авденаго, маєте на думцї богів моїх не шанувати й золотій подобинї, що я поставив, не кланятись? |
15 Тепер, якщо ви готові, щоб того часу, коли почуєте голос рога, сопілки, гітари, гусел, псалтиря й флейти та всіляких родів музику, попадали й кланялися бовванові, якого я зробив. А якщо ви не поклонитеся, тієї години будете вкинені до середини палахкотючої огненної печі, і хто той Бог, що врятує вас від моїх рук? | 15 Віднині, якщо ви готові, тільки-но почуєте звук сурми, сопілки, цитри, псалтиря, гусел і флейти і всякого роду музичних інструментів, попадайте і поклоніться ідолові, котрого я витворив; якщо не захочете поклонятися, то о цій же хвилині кинуті будете у піч, розжарену вогнем, і тоді, який Бог визволить вас від руки моєї? | 15 Отож тепер, якщо ви готові, скоро почуєте звук сурми, сопілки, цитри, гарфи, гуслів, гудьби та всякого роду музичних приладів, впасти ниць і вклонитись бовванові, що я звелів зробити - гаразд; якщо ж не вклонитесь, умить будете вкинуті в піч, розжарену вогнем, і тоді який бог визволить вас із моєї руки?» | 15 Отже тепер, якщо ви готові, як лиш почуєте голос труби сопілки й гуслі, самвики і псалтиря і співзвучности і всякого роду музичних інструментів, впавши, поклоніться подобі, яку я зробив. Якщо ж не поклонитеся, тієї години будете вкинені до горіючої огняної печі. І хто є Бог, який вас вирве з моїх рук? | 15 Од тепер, коли ви на се готові, - як тільки почуєте гук труби, сопілки, цитри, цївницї, гусел, симфонїї та инших музичних приборів, припадайте й поклоняйтесь подобинї, що я її зробив; коли не поклонитесь, то зараз будете вкинуті в палаючу піч, а тодї котрий бог визволить вас з моєї руки? |
16 Шадрах, Мешах та Авед-Неґо відповіли та й сказали цареві Навуходоносорові: Ми не потребуємо відповідати тобі на це слово. | 16 І відповідали Седрах, Мисах і Авденаго, і сказали цареві Навуходоносорові: Немає потреби нам відповідати тобі на це. | 16 Седрах, Мисах та Авденаго у відповідь цареві Навуходоносорові сказали: «Ми не маємо потреби тобі на це відповідати. | 16 І відповіли Седрах, Місах, Авденаґо, кажучи цареві Навуходоносорові: Ми не маємо потреби тобі відповісти на це слово. | 16 І відповіли Седрах, Мисах і Авденаго, і сказали до царя Навуходонозора: Шкода нам відповідати на се. |
17 Якщо наш Бог, Якому ми служимо, може врятувати нас з палахкотючої огненної печі, то Він урятує й з твоєї руки, о царю! | 17 Бог наш, Котрому ми служимо, могутній, щоб урятувати нас від печі, розжареної вогнем, і від руки твоєї, царю, визволить. | 17 Коли Бог, якому ми служимо, зможе нас визволити з печі, розжареної вогнем, він визволить нас, царю, й з твоєї руки, | 17 Бо є Бог, якому ми служимо, Він сильний вирвати нас з горіючої огняної печі, і спасе нас з твоїх рук, царю. | 17 Бог наш, котрому ми служимо, може нас із палаючої печі й з руки твоєї, царю, визволити; |
18 А якщо ні, нехай буде тобі, о царю, знане, що богам твоїм ми не служимо, а золотому бовванові, якого ти поставив, не будемо вклонятися! | 18 А якщо й не буде того, то нехай стане відомо тобі, царю, що ми богам твоїм служити не будемо і золотому ідолові, котрого ти поставив, не поклонимося. | 18 а коли ні, то нехай тобі, царю, буде відомо, що ми твоїм богам не служитимемо й золотому бовванові, що ти поставив, не вклонятимемось.» | 18 І якщо ні, хай тобі буде відомим царю, що ми не послужимо твоїм богам і не поклонимося золотій подобі, яку ти поставив. | 18 А коли б се й не сталось, то нехай тобі, царю, буде звісно, що ми твоїм богам служити не будемо й золотій подобинї, котру ти поставив, не поклонимось. |
19 Тоді Навуходоносор переповнився лютістю, і вигляд його обличчя змінився проти Шадраха, Мешаха та Авед-Неґо. Він відповів, і наказав напалити піч усемеро понад те, як повинно було напалити її. | 19 Тоді Навуходоносор спалахнув люттю, і вигляд обличчя його змінився проти Седраха, Мисаха та Авденаго, і він наказав розпалити піч у сім разів сильніше, аніж це робилося зазвичай, коли розпалювали її; | 19 Тоді Навуходоносор запалав люттю, і вигляд його обличчя змінився супроти Седраха, Мисаха й Авденаго. Заговорив він знову й повелів розпалити піч усемеро більше, ніж її звичайно розпалювано, | 19 Тоді Навуходоносор наповнився гнівом, і вид його лиця змінився проти Седраха, Місаха і Авденаґо, і сказав розпалити піч всемеро, аж доки не розгориться вповні. | 19 Тодї Навуходонозор загорівся лютостю, а вигляд його обличчя змінився проти Седраха, Мисаха й Авденаго, й приказав розпалити піч в сїм разів горячійше, нїж її звичайно натоплювано, |
20 І він наказав хоробрим військовим мужам, що були в його війську, зв'язати Шадраха, Мешаха та Авед-Неґо, щоб укинути до палахкотючої огненної печі. | 20 І найміцнішим мужам із війська свого наказав зв'язати Седраха, Мисаха і Авденаго, і кинути їх у піч, розжарену вогнем. | 20 і наказав найдужчим мужам із свого війська зв'язати Седраха, Мисаха й Авденаго та й вкинути їх у піч, розжарену вогнем. | 20 І мужам кріпким силою сказав, звязавши Седраха, Місаха і Авденаґо, вкинути до горіючої огняної печі. | 20 І звелїв найдужшим чоловікам із свого війська повязати Седраха, Мисаха й Авденаго та й вкинути їх у піч, розпалену огнем. |
21 Того часу ці мужі були пов'язані в своїх плащах, у своїх сорочках і в своїх шапках, і в своїх убраннях, і були повкидані до середини палахкотючої огненної печі. | 21 Тоді мужі ці були зв'язані в спідньому і верхньому одязі своєму, в головних пов'язках та в інших своїх шатах, і кинуті в піч, розжарену вогнем. | 21 І зараз же їх зв'язано у їхній спідній та верхній одежі, з їхніми завоями на голові й з іншим убранням на них і вкинуто в піч, розжарену вогнем. | 21 Тоді ті мужі були звязані з їхніми сараварами і тіярами і штанами і їхньою одежею і були вкинені посеред горіючої огняної печі. | 21 І зараз повязано сих мужів та й у їх спідній й верхній одежі і в завоях на голові і в иншому убраннї вкинуто їх у піч, розпалену огнем. |
22 А що слово царя було гостре, то піч напалена була надзвичайно сильно, так що тих мужів, що підіймали, щоб укинути Шадраха, Мешаха та Авед-Неґо, забило їх огняне полум'я. | 22 І, оскільки наказ царя був суворий, і піч розжарили неймовірно, то полум'я вогню убило тих людей, котрі кидали Седраха, Мисаха і Авденаго (в піч). | 22 Але що наказ царя був суворий, і піч була розпалена незвичайно, полум'я від вогню вбило тих мужів, що вкидали Седраха, Мисаха й Авденаго. | 22 Томущо слово царя перемогло, і піч була дуже розпалена. | 22 Та позаяк приказ царів був суворий, а піч була розпалена незвичайно, то полумя від огню вбило тих людей, що вкидали Седраха, Мисаха та Авденаго. |
23 А ці три мужі, Шадрах, Мешах та Авед-Неґо, упали до середини палахкотючої огненної печі пов'язані. | 23 А оці три мужі: Седрах, Мисах і Авденаго – упали в розжарену піч зв'язаними. | 23 Ці ж троє мужів - Седрах, Мисах та Авденаго - впали в піч, розпалену вогнем, зв'язані. | 23 І ці три Седрах, Місах і Авденаґо впали звязаними посеред горіючої огняної печі. | 23 А сї три мужі - Седрах, Мисах та Авденаго - впали в розпалену огнем піч, повязані. |
24 Тоді цар Навуходоносор здивувався, і поспішно встав, заговорив та й сказав до своїх радників: Чи ж не трьох зв'язаних мужів ми кинули до середини огню? Ті відповіли та й сказали цареві: Певне, царю! | 24 Навуходоносор, цар, вельми здивувався і квапливо підвівся, і сказав вельможам своїм: Чи не трьох мужів кидали ми у вогонь зв'язаними? У відповідь вони сказали цареві: Правда твоя, царю! | 24 І ходили вони серед полум'я, хваливши Бога й благословивши Господа. | 24 І вони ходили посеред полумя оспівуючи Бога і благословляючи Господа. | 24 Царь Навуходонозор здивувався і встав швидко й сказав до своїх вельмож: Чи не трьох же мужів ми вкинули в огонь, повязаних? Вони відповіли цареві: Справдї так, царю! |
25 Він відповів та й сказав: Таж я бачу чотирьох мужів непов'язаних, що ходять посеред огню, і шкоди їм нема, а вигляд того четвертого подібний до Божого сина! | 25 На це він сказав: Ось, я бачу чотирьох мужів незв'язаних, що ходять серед вогню, і немає їм шкоди; і вигляд четвертого схожий на сина Божого. | 25 Встав Азарія і, відкривши уста свої серед вогню, помолився і так промовив: | 25 І вставши Азарія так помолився, і відкривши свої уста посеред огня сказав: | 25 На це промовив він: Та бо я бачу чотирі мужі неповязані, що ходять в полумї, та й не видко на них ушкоди; й вид четвертого схожий на сина Божого (ангела). |
26 Тоді Навуходоносор наблизився до челюстів палахкотючої огненної печі, заговорив та й сказав: Шадраху, Мешаху та Авед-Неґо, раби Його, Бога Всевишнього, вийдіть і прийдіть! Тоді Шадрах, Мешах та Авед-Неґо вийшли з середини огню. | 26 Тоді підійшов Навуходоносор до вічка печі, розжареної вогнем, і сказав: Седрах, Мисах і Авденаго, служники Бога Всевишнього! Вийдіть і підійдіть! Тоді Седрах, Мисах і Авденаго вийшли з осердя вогню. | 26 «Благословен єси, Господи, Боже батьків наших, і хвали достойний; ім'я твоє преславне на всі віки; | 26 Благословенний є Ти, Господи Боже наших батьків, і хвалигідний, і прослави гідне твоє імя на віки. | 26 Тодї приступив Навуходонозор до челюстей печі, розпаленої огнем, і промовив: Седраше, Мисаше й Авденаже, ви слуги Бога найвисшого! вийдїть і приступіть ближше! Тодї Седрах, Мисах і Авденаго вийшли з посеред полумя. |
27 І зібралися сатрапи, заступники, і підсатрапи, і цареві радники, та й побачили тих мужів, що огонь не мав сили над їхнім тілом, і не опалився волос їхньої голови, і їхні плащі не змінилися, і запах огню не ввійшов у них. | 27 І підійшли сатрапи, намісники і радники царя і побачили, що над тілами мужів цих вогонь не мав сили, і волосся на головах не обгоріло, і одежа їхня не зазнала змін, і навіть запаху диму не було від них. | 27 бо ти праведний у всьому, що вчинив єси нам, і всі діла твої праведні, й усі дороги твої праві, і присуди твої усі - правдиві. | 27 Бо Ти є праведний в усім, що Ти нам зробив, і всі твої діла правдиві, і твої дороги правильні, і всі твої суди правдиві, | 27 І зійшовшись сатрапи, намісники, отамани й радники цареві, завважали, що огонь над тїлами сих мужів не мав сили, й волоссє на голові в них не осмалилось, та й одежа на них не змінилась, а навіть і запаху огню не чути було від них. |
28 Навуходоносор заговорив та й сказав: Благословенний Бог Шадраха, Мешаха та Авед-Неґо, що послав Свого Ангола, і врятував Своїх рабів, які надіялися на Нього. І вони не послухалися царського слова, і дали свої тіла на огонь, аби не служити й не кланятися іншому богові, крім Бога свого. | 28 Тоді Навуходоносор сказав: Благословенний Бог Седраха, Мисаха і Авденаго, Котрий послав Ангела Свого, і визволив служників Своїх, котрі сподівалися на Нього і не підкорилися царському наказові, і віддали тіла свої [вогню], щоб не служити і не поклонятися іншому богові, окрім Бога свого! | 28 Ти учинив присуди правдиві в усьому тому, що навів на нас і на святе місто батьків наших, на Єрусалим. Так! Присудом правдивим навів єси все те гріхів наших ради. | 28 і Ти зробив суди праведності за всім, що Ти навів на нас і на святе місто наших батьків - Єрусалим, бо за правдою і судом Ти все це навів через наші гріхи. | 28 Тодї промовив Навуходонозор: Славен Бог Седрахів, Мисахів і Авденагів, що послав ангела свого та й визволив слуг своїх, що покладали надїю на нього й не послухали приказу царського й віддали свої тїла (огневі), щоб не служити й не покланятись иншому богові, окрім Бога свого! |
29 А тепер від мене видається наказ, що кожен з народу, люду та язика, який скаже що згірдливе на Бога Шадраха, Мешаха та Авед-Неґо, буде почетвертований, а дім його обернений буде на сміття, бо немає іншого Бога, що міг би так урятувати, як оце. | 29 І від мене дається наказ, щоб з усякого народу, племени і язика хто погудить Бога Седраха, Мисаха і Авденаго, буде порубаний на куски, і дім його перетворений на руїну, бо немає іншого Бога, котрий міг би так рятувати. | 29 Бо згрішили ми, вчинили беззаконство, від тебе відступивши; ми згрішили у всьому й заповідей твоїх не слухали. | 29 Бо ми згрішили і ми були неправедні, томущо ми відступити від Тебе і ми згрішили в усьому і ми не послухалися твоїх заповідей, | 29 Тим же то дається від мене приказ, щоб кожного спроміж всякого народу, племени чи язика, хто б виповів зневагу проти Бога Седрахового, Мисахового й Авденагового, порубано на шматки, а його дім обернено в розвалища; бо нема иншого Бога, що міг би так спасати. |
30 Того часу цар зробив, щоб добре велося Шадрахові, Мешахові та Авед-Неґові в вавилонській окрузі. | 30 Тоді цар звеличив Седраха, Мисаха і Авденаго в країні вавилонській. | 30 Ми їх не пильнували, не чинили, як ти нам заповідав, щоб нам добре було. | 30 ані ми не зберегли, ані не зробили так як Ти нам заповів, щоб нам було добре. | 30 Тодї поставив царь високо Седраха, Мисаха й Авденага в краю Вавилонському. |