1 На початку царювання Єгоякима, сина Йосіїного, царя Юдиного, було оце слово від Господа, кажучи:1 На початку царювання юдейського царя Єгоякима, сина Йосіїного, царя юдейського, було таке слово від Господа: 1 На початку царювання юдейського царя Йоакима, сина Йосії, надійшло таке слово від Господа: 1 В володінні царя Йоакіма, сина Йосії, було це слово від Господа: 1 У початку царювання Йоакимового Йосієнка, царя Юдейського, надійшло таке слово від Господа:
2 Так говорить Господь: Стань на подвір'ї Господнього дому, і будеш говорити всім Юдиним містам, що приходять на поклін до Господнього дому, усі ті слова, що Я наказав був тобі, щоб до них говорити, не вбав ані слова.2 Так говорить Господь: Стань на подвір'ї Господнього дому і скажи до всіх міст юдейських, що приходять на поклоніння до Господнього дому, всі ті слова, які наказую тобі сказати їм; не пропусти й слова.2 «Так говорить Господь: Стань на подвір'ї Господнього дому й промов до збору людей з міст юдейських, що приходять поклонитись у Господньому домі, усі слова, що повелю тобі сказати їм; не пропусти ні слова.2 Так сказав Господь: Стань в дворі господнього дому і скажеш всім Юдеям, що приходять поклонитися в господньому домі всі слова, які Я тобі заповів їм сказати, не віднімеш слова.2 Так говорить Господь: Стань на подвіррі в дому Господньому та промов до всїх горожан, що приходять на прощу з усїх міст Юдиних до Господнього дому, всї словеса, що заповім тобі казати їм; нї слова не уйми.
3 Може почують вони, і вернуться кожен зо своєї злої дороги, й Я пожалую щодо зла, яке думаю вчинити їм через злі їхні вчинки!3 Може, вони послухають і відвернуться кожний від недоброго шляху свого, і тоді Я відверну те лихо, котрого зібрався їм завдати за недобрі діяння їхні.3 Може, послухають та й зверне кожен від своєї лихої дороги, і тоді я відведу те лихо, що задумав був наслати на них за лихі їхні вчинки.3 Може послухають і відвернуться кожний з своєї поганої дороги, і спинюся від зла, яке Я задумую їм зробити через злоби їхніх задумів.3 Може послухають, і зверне кожен з ледачої стежки своєї, а тодї я відміню те лихо, що задумав був послати на їх за їх ледачі вчинки.
4 І скажеш до них: Так говорить Господь: Якщо ви не будете прислухуватися до Мене, щоб ходити за Законом Моїм, якого Я дав вам,4 І скажи їм: Так говорить Господь: Якщо ви не підкоритеся Мені, щоб чинити за Моїм законом, котрого Я дав вам,4 Говори до них: Так каже Господь: Якщо ви не послухаєте мене, щоб ходити в моїм законі, що я поставив був перед вами,4 І скажеш: Так сказав Господь: Якщо Мене не послухаєте, щоб ходити в моїх заповідях, які Я дав перед вашим лицем,4 І говори до них ось як: Так каже Господь: Коли не послухаєте мене, щоб ходити в мойму законї, що я дав вам,
5 щоб прислухуватися до слів Моїх рабів пророків, яких Я посилаю до вас рано та пізно, та не слухали ви,5 Щоб зважати на слова слуг Моїх пророків, котрих Я посилаю до вас, посилаю ще з досвітку, і котрих ви не слухаєте, –5 щоб слухати слів слуг моїх пророків, що я раз-у-раз до вас невпинно посилаю, дарма, що ви їх не слухаєте, -5 щоб послухати слова моїх рабів пророків, яких Я посилаю до вас вранці, і Я післав і ви Мене не вислухали,5 Щоб слухати слів рабів моїх, пророків, що невгавно до вас посилаю та й посилаю, дарма що ви не слухаєте їх,
6 то вчиню з оцим домом, як з Шіло, а місто це дам на прокляття для всіх народів землі...6 То з оцим домом Я вчиню так само, як із Шіло, і місто це віддам на прокляття усім народам землі.6 то я з домом цим учиню, як із Шіло, а місто це віддам на прокляття усім народам землі.»6 і дам цей дім як Сило, і місто дам на прокляття всім народам всієї землі.6 То я з сим домом зроблю те, що з Силомом, а місто се подам на прокляттє всїм народам на землї.
7 І чули священики, і пророки, і ввесь народ Єремію, що говорив ці слова в Господньому домі.7 Священики і пророки, і увесь народ слухали Єремію, коли він виповідав ці слова в домі Господньому.7 Священики, пророки й увесь народ чули, як Єремія говорив ці слова в Господньому домі.7 І почули священики і фальшиві пророки і ввесь нарід як Єремія говорив ці слова в господньому домі.7 Сьвященники й пророки й ввесь люд чули, як Еремія говорив сї слова в Господньому домі.
8 І сталося, як Єремія закінчив говорити все, що наказав був Господь сказати до всього народу, то схопили його священики, і пророки, і ввесь народ, говорячи: Ти конче помреш!8 І коли Єремія сказав усе, що Господь наказав йому сказати всьому народові, тоді схопили його священики і пророки, і весь народ – і сказали: Ти мусиш померти;8 Коли ж Єремія закінчив говорити все те, що Господь звелів йому сказати до всього народу, ухопили його священики, пророки й увесь народ, кричавши: «Кінець тобі!8 І сталося як Єремія перестав говорити все, що йому заповів Господь сказати всьому народові, і схопили його священики і фальшиві пророки і ввесь нарід, кажучи: Хай смертю помре.8 І скоро скінчив Еремія говорити все те, що Господь заповідав йому говорити всїм людям, - ухопили його сьвященники й пророки й ввесь люд кричучи: Смерть йому, смерть!
9 Нащо пророкував ти Господнім Ім'ям, кажучи: Як Шіло, буде дім цей, а місто це буде зруйноване, так що не буде в ньому мешканця? І зібрався ввесь народ проти Єремії в Господньому домі.9 Нащо ти пророкуєш йменням Господнім і запевняєш: І цей дім буде, як Шіло, і місто це спорожніє, [залишиться] без мешканців? І зібрався увесь народ супроти Єремії в домі Господньому.9 Навіщо пророкуєш ім'ям Господнім, мовляв, із домом цим станеться те, що з Шіло, а місто це спустіє, збезлюдніє?» І зібрався весь народ у домі Господнім на Єремію.9 Томущо ти пророкував господним іменем, кажучи: Так як Сило буде цей дім, і це місто опустіє від жильців. І ввесь нарід зібрався проти Єремії в господному домі.9 На що ти пророкуєш в імя Господнє й говориш: Станеться з сим домом те, що з Силомом, а город сей спустїє, збезлюдїє? І встав увесь люд у домі Господньому на Еремію.
10 І почули ці слова Юдині князі, і відійшли з царського дому до дому Господнього, і сіли при вході до нової Господньої брами.10 Коли почули про це князі юдейські, то прийшли з дому царя до Господнього дому і сіли біля входу до нової брами Господнього [дому].10 Довідавшись князі юдейські про те, поприходили до Господнього дому та й посідали коло входу в новій брамі Господнього дому.10 І володарі Юди почули це слово і прийшли з дому царя до господнього дому, і сіли в переддверях нової брами господнього дому.10 Дочувшися ж про се князї Юдині, поприходили з царської палати до дому Господнього та й посїдали коло ввіходу в нові ворота дому Господнього.
11 І сказали священики та пророки до князів та до всього народу, говорячи: Присуд смерти цьому чоловікові, бо він пророкував проти цього міста, як ви чули своїми вухами!11 Тоді священики і пророки так сказали князям і всьому народові: Смертний вирок – цьому чоловікові, тому що він пророкує супроти міста цього, як ви чули своїми вухами.11 Тоді священики й пророки промовили так до князів і до всього народу: «Смертельний вирок належиться цьому чоловікові, він бо пророкує проти цього міста, як те самі ви чули на власні вуха.»11 І сказали священики і фальшиві пророки до володарів і до всього народу: Засуд смерти для цього чоловіка, бо він пророкував проти цього міста, так як ви почули вашими ухами.11 Тодї сьвященники й пророки промовили так до князїв і до всього люду: Чоловікові сьому належиться присуд на смерть, бо він пророкує проти сього міста, - як се ви самі чули своїми ушима!
12 І сказав Єремія до всіх князів і до всього народу, говорячи: Господь послав мене пророкувати проти цього дому, і проти цього міста всі ті слова, що ви чули.12 І сказав Єремія всім князям і всьому народові: Господь послав мене пророкувати супроти дому цього і супроти міста цього всі ті слова, котрі ви чули;12 Єремія ж так відповів до всіх князів і до всього народу: «Господь послав мене пророкувати проти цього дому й проти цього міста всі ті слова, що ви чули.12 І промовив Єремія до володарів і до всього народу, кажучи: Господь мене післав пророкувати проти цього дому і проти цього міста всі слова, які ви почули.12 Еремія ж сказав до всїх князїв і до всього народу так: Мене Господь послав пророкувати проти сього дому й проти сього міста ті слова, що ви чули;
13 А тепер поліпшіть ваші дороги та ваші чини, і слухайтеся голосу Господа, вашого Бога, то пожалує Господь щодо зла, яке говорив був на вас.13 Отож, виправте шляхи ваші і вчинки ваші і підкоріться голосові Господа, Бога вашого, і Господь відмінить лихо, котре вирік на вас.13 Тим то направте ваші путі й ваші вчинки, слухайте голос Господа, Бога нашого, і Господь відведе те лихо, що виповів був на вас.13 І тепер зробіть кращими ваші дороги і ваші діла і послухайте голос Господа, і Господь здержиться від зла, яке Він висказав проти вас.13 Тим же то навправте ви ваші путї й вчинки ваші, й послухайте голосу Господнього, Бога вашого, а Господь відмінить те лихо, що виповів на вас.
14 А я ось я в вашій руці: робіть мені як добре, і як правдиве в ваших очах!14 А щодо мене – то ось я, у ваших руках; робіть зі мною, що на ваш розсуд виявиться доречним і справедливим;14 Щождо мене, то ось я - в руках ваших. Чиніте зо мною, що на погляд ваш добре й праве.14 І ось я у ваших руках. Зробіть зі мною як (вам) до вподоби і як вам краще.14 Що ж до мене, так се - я в руках у вас; чинїть ізо мною, що в очах ваших добре й справедливе;
15 Тільки справді пізнаєте ви, якщо ви вб'єте мене, що ви невинну кров спровадите на себе й на це місто та на мешканців його, бо Господь справді послав мене до вас говорити в ваші вуха всі ці слова.15 Лише затямте собі гаразд, що коли заб'єте мене, то безвинну кров накличете на себе і на це місто, і на мешканців його, бо Господь справді послав мене до вас виповісти усі ті слова у ваші вуха.15 Тільки затямте собі гаразд, що коли вб'єте мене, то безвинну кров накличете на себе й на це місто та й на його мешканців, бо Господь справді послав мене до вас проректи всі ці слова до вух ваших.»15 Але лиш знаючи знайте, що коли забєте мене, даєте невинну кров на вас і на це місто і на тих, що в ньому живуть. Бо поправді мене післав Господь до вас говорити до ваших ух усі ці слова.15 Тілько затямте собі добре, що як мене вбєте, так безвинню кров наведете на себе й на сей город і на осадників його; бо Господь послав мене справдї сказати усї цї слова в уші ваші.
16 І сказали князі та ввесь народ до священиків та до пророків: Цей чоловік не підлягає присуду смерти, бо він говорив до нас Ім'ям Господа, нашого Бога!16 Тоді князі і увесь народ сказали священикам і пророкам: Цей чоловік не заслуговує на смертний вирок, тому що він говорив нам йменням Господа, Бога нашого.16 Тоді князі й увесь народ промовили до священиків та пророків: «Цей чоловік не заслужив на смертний вирок, бо він промовляв до вас ім'ям Господа, Бога нашого.»16 І сказали володарі і ввесь нарід до священиків і до фальшивих пророків: Немає для цього чоловіка засуду смерти, бо він заговорив до нас іменем нашого Господа Бога.16 Тодї сказали князї й ввесь люд до сьвященників і пророків: Чоловіка сього нїяк засуджувати на смерть, бо промовляв до нас в імя Господа, Бога нашого.
17 І встали люди зо старших Краю, і сказали до всього збору народу, говорячи:17 Тоді підвелися деякі із старшин краю і сказали до всього народного зібрання: 17 Та й деякі з старших людей у країні виступили й сказали до всього зібраного народу: 17 І встали мужі з старшин землі і сказали всьому зборові народу: 17 Та й деякі з значніх людей в землї виступили й промовили до збору народного:
18 Міхей з Мораші пророкував за днів Єзекії, царя Юдиного, і сказав до всього юдейського народу, говорячи: Так говорить Господь Саваот: Сіон, як те поле, заораний буде, а Єрусалим за румовища стане, а гора цього храму підгірками лісу...18 Міхей з Мораші пророкував за днів Єзекії, царя юдейського, і сказав до всього юдейського народу: Так говорить Господь Саваот: Сіон буде зораний, як поле, і Єрусалим стане розвалищем руїн, і гора дому цього – залісненим пагорбом.18 «Міхей з Морешету пророкував за юдейського царя Єзекії та й промовив був до всього юдейського народу: Так каже Господь сил: Сіон буде розораний, як поле, Єрусалим стане румовищем, а гора, де храм, стане залісненою!18 У днях Езекії царя Юди був Міхея Морастіт і він сказав всьому народові Юди: Так сказав Господь: Сіон буде зораний як поле, і Єрусалим буде непрохідним і гора дому лісовим гаєм.18 Михей з Морасту пророкував за царя Юдейського Езекії та й промовив був до всього люду Юдейського: Так говорить Господь сил небесних: Сион орати муть, як ниву, а Ерусалим обернеться в купу розвалин, гора ж храму сього заросте лїсом.
19 Чи справді забив його Єзекія, цар Юдин, та ввесь Юда? Чи ж він не побоявся Господа, і не злагодив Господнього лиця? І Господь пожалував щодо того зла, яке говорив був на них. А ми вчинимо таке велике зло на свої душі?19 Чи умертвили його за це Єзекія, цар юдейський, і вся Юдея? Чи не побоявся він Господа і чи не благав Господа? І Господь відмінив лихоліття, котре вирік на них; а ми хочемо учинити велике зло душам нашим.19 Хіба ж убив його за те Єзекія, цар юдейський, та ввесь Юда? Чи не мали вони страху перед Господом і не вблагали обличчя Господнє так, що він відвів те лихо, яким загрозив був їм? А ми мали б накликати лихо велике на наші душі?»19 Чи вигублюючи вигубив його Езекія і весь Юда? Чи не злякалися Господа і не помолилися до господнього лиця, і здержався Господь від зла, яке вимовив на них? І ми зробили велике зло проти наших душ.19 Хиба ж його вбив за се Езекія, царь Юдейський, та ввесь Юда? Чи ж не збоялись вони Господа та не благали помилування у Господа, так що Господь одмінив те лихо, яким загрозив їм? а ми мали б накликати велике лихо на душі наші?
20 І також пророкував був Господнім Ім'ям один чоловік, Урійя, син Шемаї, з Кір'ят-Єаріму, і пророкував проти цього міста та проти цього Краю всі ті слова, як Єремія.20 Пророкував також йменням Господнім такий собі Урія, син Шемаї, з Кір'ят-Єаріму, і пророкував супроти цього міста і супроти краю цього точнісінько такими ж словами, як Єремія.20 Пророкував ще й другий во ім'я Господнє, Урія, син Шемаї, з Кіріят-Єаріму. Пророкував віч проти цього міста й проти цієї країни якраз тими словами, що й Єремія.20 І була людина, що пророкувала господним іменем, Урія син Самея з Каріятіяріма, і пророкував про цю землю за всіма словами Єремії.20 Пророкував ще й другий в імя Господнє, Урія Шемаїєнко з Киріят-яриму, а пророкував проти сього городу й проти сієї країни як раз тими словами що й Еремія.
21 І почув був слова його цар Єгояким, і всі лицарі його та всі князі; і шукав цар способу забити його. І почув це Урійя, і злякався, й утік прийшов до Єгипту.21 Коли почув його слова цар Єгояким і всі вельможі його і всі князі, то шукав цар нагоди убити його. Урія почув про це і втік, і подався до Єгипту.21 Почув його слова цар Йоаким з усіма своїми вельможами й князами, і намагався цар його вбити, але Урія довідався про те й, сполоханий, утік та й прибув у Єгипет.21 І почув цар Йоакім і всі володарі всі його слова і шукали його забити, і почув Урія і ввійшов до Єгипту.21 Як же почув його слова царь Йоаким із усїма вельможами й князями своїми, то й наставав царь на його життє. Перечувши ж про се Урія, злякався, втїк і схоронився в Египет.
22 І послав цар Єгояким людей до Єгипту, Елнатана, Ахборового сина, і людей з ним до Єгипту.22 Але цар Єгояким навіть до Єгипту послав людей: Елнатана, Ахборового сина, та інших із ним.22 Та цар Йоаким послав людей у Єгипет: Елнатана, сина Ахбора, та інших з ним.22 І цар післав мужів до Єгипту,22 Та царь Йоаким послав людей і в Египет: Елнатана Ахборенка й инших із ним.
23 І вони вивели Урійю з Єгипту, і привели його до царя Єгоякима, а той ударив його мечем, а трупа його кинув до гробів простих людей...23 І вивели Урію з Єгипту і привели до царя Єгоякима, і він умертвив його мечем і кинув трупа його, де були гроби простолюдинів.23 Узяли вони Урію з Єгипту та й привели до царя Йоакима, а той звелів стяти його мечем та й кинути труп його на кладовищі для простих людей.23 і вивели його звідти і ввели його до царя, і той побив його мечем і вкинув його до гробниці синів його народу.23 І взяли вони Урію з Египту та й привели до царя Йоакима, а той велїв стяти його мечем та кинути трупа його на кладовищі для простих людей. -
24 Але рука Ахикама, Шаханового сина, була з Єремією, щоб не дати його в руку народу забити його.24 Але рука Ахикама, Шаханового сина, була за Єремію, щоб не віддати його в руки народу для побиття на смерть.24 Однак, Ахікам, син Шафана, заступився за Єремію, тож не видано його народові на смерть.24 Лише рука Ахікама сина Сафана була з Єремією, щоб його не видати в руки народу, щоб його не вигубити.24 Однак Ахикам Сафаненко заступився за Еремію, що не видано його людові на смерть.