1 У віці двадцяти й п'яти літ зацарював Амація, і двадцять і п'ять літ царював він в Єрусалимі. А ім'я його матері Єгоаддан, з Єрусалиму.1 Двадцять п'ять літ було Амації, коли зацарював, і двадцять дев'ять літ царював у Єрусалимі, ім'я матері його Єгоаддан, з Єрусалиму.1 Амасії було 25 років, як став царем, і 29 років царював він у Єрусалимі. Мати його звалась Єгоаддан, з Єрусалиму.1 Амасія зацарював будучи двадцять пять літним і двадцять девять літ царював в Єрусалимі, й імя його матері Йоаден з Єрусалиму.1 Двайцять пять років було Амасії, як став царем, а двайцять девять років царював він у Ерусалимі: його мати звалась Егоаддань із Ерусалиму.
2 І робив він угодне в Господніх очах, тільки не з цілим серцем.2 І чинив він бажане в очах Господніх, але не від усього серця.2 Він чинив угодне в очах Господніх, та не з усього серця.2 І він зробив добро перед Господом, але не досконалим серцем.2 І чинив він угодне в очах Господнїх, та не з щирого серця.
3 І сталося, як зміцнилося царство за ним, то він повбивав своїх рабів, що забили царя свого, його батька.3 Коли зміцнилося за ним царство, тоді він умертвив служників своїх, які убили царя, батька його.3 Як скріпилось його царство, він повбивав тих своїх слуг, що вбили царя, його батька.3 І сталося, як царство скріпилося в його руці, він і забив своїх рабів, які забили царя його батька.3 Як скріпилось його царство, тодї він повбивав слуг своїх, що вбили царя, батька його.
4 А синів їх він не позабивав, як написано в книзі Мойсеєвого Закону, що наказав був Господь, говорячи: Не помруть батьки за синів, а сини не помруть за батьків, бо кожен за гріх свій помре.4 Але дітей їхніх не умертвив, як про те написано в законі, у книзі Мойсеєвій, де заповідав Господь, говорячи: Не помруть батьки за дітей, а діти не помруть за батьків; але кожний за свій злочин мусить померти.4 Однак, дітей їхніх не повбивав, згідно з тим, що написано в законі, в книзі Мойсея, де Господь заповів так: не слід убивати батьків за дітей, і дітей не слід убивати за батьків, але кожен за свою провину має вмерти.4 І їхніх синів не забив за завітом господнього закону, так як написано, так як заповів Господь, кажучи: Не помруть батьки за дітей, і сини не помруть за батьків, але лиш кожний помре за свій гріх.4 Та дїтей їх не повбивав, через те, що написано в законї, в книзї Мойсейовій, де Господь заповів, говорючи: не належить вбивати батьків за дїтей, а дїтей не належить вбивати за батьків, але кожний за свою провину повинен умерти.
5 І зібрав Амація Юду, і поставив їх за домом їхніх батьків, за тисячниками та за сотниками для всього Юди та Веніямина; і він перелічив їх від віку двадцяти років і вище, і знайшов їх три сотні тисяч вибраного, здатного до війська, хто тримає ратище та великого щита.5 І зібрав Амація юдеїв, і поставив їх за поколіннями під руку тисяцьких і сотників, усіх юдеїв, і Веніямина, і перелічив їх від двадцяти років і вище, і знайшов їх триста тисяч мужів вибраних, здатних воювати, що тримають списа і щита.5 Амасія зібрав усіх юдеїв і розділив їх за батьківськими домами під тисячниками та сотниками, - усіх юдеїв і веніяминян, - і перелічив їх від двадцятьох років і вище, і знайшов їх 300 000 добірних вояків, що могли виступити до бою й орудувати списом та щитом.5 І зібрав Амасія дім Юди і поставив їх за домами їхніх батьківщин на тисячників і сотників в усьому Юді і Єрусалимі. І почислив їх від двадцятьлітних і вище, і знайшов, що їх триста тисяч сильних, щоб вийти на війну, які держать списа і щит.5 І зібрав Амасія Юдеїв і поставив їх по поколїннях під власть тисячників та сотників, усїх Юдеїв і Беняминїїв, і перелїчив їх від двайцяти років і старших, і знайшов їх триста тисяч чоловіка добірнїх, що могли вступити в військо й орудувати списом та щитом.
6 І найняв він із Ізраїля сотню тисяч хоробрих вояків за сотню талантів срібла.6 І [ще] найняв із ізраїльтян сто тисяч хоробрих вояків за сто талантів срібла.6 Та ще й найняв 100 000 ізраїльтян, хоробрих вояків, за 100 талантів срібла.6 І він найняв з Ізраїля сто тисяч сильних кріпостю за сто талантів срібла.6 Та ще найняв сто тисяч Ізрайлитян хоробрих воінів за сто талантів срібла.
7 І прийшов до нього Божий чоловік, говорячи: О царю, нехай не виходить з тобою Ізраїлеве військо, бо Господь не з Ізраїлем, ні з жодним із синів Єфрема.7 Але чоловік Божий прийшов до нього і сказав: Царю! Нехай не йде з тобою військо ізраїльське, тому що немає Господа з ізраїльтянами, з усіма синами Єфрема.7 Але прийшов до нього чоловік Божий та й сказав: «Царю! Нехай не йде з тобою ізраїльське військо, бо Господь не з Ізраїлем, не з усіма отими синами Ефраїма!7 І до нього прийшов божий чоловік, що казав: Царю, сила Ізраїля не піде з тобою, бо Господь не є з Ізраїлем, з усіма синами Ефраїма.7 Але прийшов до його чоловік Божий та й сказав: Царю! нехай не йде з тобою військо Ізраїлське, бо нема Господа з Ізрайлитянами, з усїма синами Ефраїмовими.
8 Але йди тільки ти, роби, будь відважний на війні! Інакше вчинить Бог, що ти спіткнешся перед ворогом, бо в Бога є сила допомагати, або робити, щоб спіткнутися.8 Але, якщо підеш ти, вчиняй справу, приготуйся мужньо до боротьби. Інакше кине тебе Бог перед ворогом, тому що є сила у Бога підтримати і звалити.8 Іди ти сам, чини сам, будь хоробрим у битві! Бог не повалить тебе перед ворогом, бо в Бога є сила підтримати й повалити.»8 Бо якщо візьмешся, щоб скріпитися цими, і у втечу поверне тебе Господь перед ворогами, бо від Господа і скріпити і повернути в утечу.8 Йди ти сам, роби дїло, покажи відвагу в битві; а як нї, то повалить тебе Бог перед лицем ворога, бо в Бога є сила й піддержати й повалити.
9 І сказав Амація до Божого чоловіка: А що робити з тією сотнею талантів, що я дав Ізраїлевому війську? А Божий чоловік відказав: Господь може дати тобі більше від цього!9 І сказав Амація чоловікові Божому: А що ж учинити із сотнею талантів, котрі я віддав ізраїльському війську? І сказав Божий чоловік: Можливо, Господь дасть тобі більше від цього.9 Амасія ж сказав чоловікові Божому: «А що робити із стома талантами, що я дав ізраїльському військові?» Чоловік же Божий відповів: «Господь може дати тобі багато більше від цього!»9 І сказав Амасія до божого чоловіка: І що зроблю відносно сто талантів, які я дав силі Ізраїля? І божий чоловік сказав: Є в Господа, щоб тобі дати більше цього.9 І сказав Амасія чоловікові Божому: що ж робити з стома талантами, що я віддав військові Ізрайлевому? І сказав Божий чоловік: Господь може дати тобі більше від сього.
10 І відділив Амація їх, те військо, що прийшло з краю Єфремового, щоб ішло на своє місце. І дуже запалився їхній гнів на Юду, і вони вернулися на своє місце в запаленому гніві.10 І відділив їх Амація, військо, яке прийшло до нього із [краю] єфремового, – щоб вони йшли на своє місце. І спалахнув вельми гнів їхній на Юдею, і вони повернули у свій край, розпалені гнівом.10 Тоді Амасія відпустив військо, що було прийшло до нього з Ефраїма, щоб воно повернулось у свій край, але воно вельми запалало гнівом на Юдею й повернулось до себе додому, сповнене люті.10 І відлучив Амасія силу, що прийшла до нього від Ефраїма, щоб пішли на своє місце, і дуже розгнівалися на Юду і повернулися на своє місце в великому гніві.10 І відлучив Амасія військо, що прийшло до його від Ефраїма, щоб вернулись у своє місце. І запалився вельми гнїв їх на Юдею, й пішли вони назад в своє місце в палаючому гнїві.
11 А Амація зміцнився, і попровадив свій народ, і пішов до Соляної долини, і побив десять тисяч Сеїрових синів,11 Тим часом, Амація наважився, і повів народ свій, і пішов на долину Соляну, і винищив синів Сеїра десять тисяч.11 Тоді Амасія, набравшись відваги, повів народ свій і пішов на Соляну долину, і побив 10000 синів Сеїру,11 І Амасія скріпився і взяв свій нарід і пішов до долини солі і побив там десять тисяч синів Сиїра.11 А Амасія осьмілився і повів народ свій, і пійшов на Соляну долину, й побив синів Сеїру десять тисяч;
12 а десять тисяч живих узяли Юдині сини до неволі. І привели їх на верхів'я скелі, і поскидали їх з верхів'я тієї скелі, і всі вони позабивалися...12 І десять тисяч живими захопили сини Юдеї в полон; і привели їх на верхів'я скелі, і поскидали їх з верхів'я скелі, і вони повбивалися зовсім.12 а 10 000 забрали сини Юди живцем у полон і вивели їх на верх Скелі та й поскидали їх з верха Скелі, і всі вони порозбивались.12 І десять тисяч живими взяли сини Юди і повели їх на шпиль пропасті і скинули їх з шпиля пропасті, і всі розбилися.12 А десять тисяч забрали сини Юдині в полон живцем, і вивели їх на верх скелї, та й поскидали їх з верха скелї, і всї вони порозбивались.
13 А люди того війська, що Амація вернув, щоб не йшли з ним на війну, розсипалися по Юдиних містах від Самарії й аж до Бет-Хорону, і повбивали з них три тисячі, і пограбували велику здобич.13 А військо, котре Амація відіслав назад, щоб воно не ходило з ним на війну, розпорошилося по містах Юдиних, від Самарії аж до Бет-Хорону; і понищило в них три тисячі, і награбували багато здобичі.13 Але військо, що Амасія відіслав назад, щоб не йшло з ним на війну, накинулось на юдейські міста від Самарії до Бет-Хорону і повбивало в них 3 000 та награбувало силу здобичі.13 І сини сили, яких повернув Амасія, щоб не ішли з ним на війну, і вони повстали проти міст Юди з Самарії аж до Веторона і побили в них три тисячі і взяли в полон багато здобичі.13 Але військо, що Амасія відіслав назад, щоб не йшло з ним на війну, розійшлося по містах Юдейських від Самариї до Беторона, й повбивало в їх три тисячі, та награбувало силу добичі.
14 І сталося по тому, як прийшов Амація, побивши едомлян, то він приніс богів Сеїрових синів, і поставив їх собі за богів, і перед ними вклонявся, і їм кадив.14 Коли Амація прийшов після поразки едомлян, то приніс богів Сеїру, і поставив їх у себе богами, і перед ними поклонявся, і кадив.14 Як же Амасія, розбивши едо-міїв, повертався назад, то приніс богів синів Сеїру і поставив їх у себе за богів; він падав ниць перед ними й кадив перед ними.14 І сталося після того, як прийшов Амасія, що побив Ідумею, і приніс до них богів синів Сиіра і поставив їх собі за богів і кланявся перед ними і він їм кадив.14 Амасія ж, вернувши після побою Ідумеїв, принїс богів синів Сеїру і поставив їх у себе за богів, і молився їм і кадив перед ними.
15 І запалився Господній гнів на Амацію, і Він послав до нього пророка, а той сказав йому: Нащо ти звертався до богів цього народу, богів, що не врятували народу свого від твоєї руки?15 І спалахнув гнів Господній на Амацію, і послав Він до нього пророка, і той сказав йому: Навіщо ти схиляєшся до богів народу цього, котрі не захистили народу свого від твоєї руки?15 Тоді гнів Господній запалав на Амасію, і Господь послав до нього пророка, і той сказав йому: «Чому ти звертаєшся до богів народу, які не спасли свого народу від твоєї руки?»15 І господний гнів був на Амасії, і Він післав йому пророків і сказали йому: Чому ти шукав за богами народу, які не спасли їхнього народу з твоєї руки?15 І запалився гнїв Господа на Амасію, і послав він до його пророка, а той сказав йому: Чого ти обертаєшся до богів сього народу, що не спасли свого народу від твоєї руки?
16 І сталося, як він говорив це до нього, сказав йому цар: Чи я поставив тебе за царевого дорадника? Перестань собі, нащо вбивати тебе? І перестав той пророк, але сказав: Я знаю, що Бог постановив погубити тебе, бо зробив ти це, і не слухав моєї поради...16 Коли він говорив йому, [цар] відповідав: Хіба радником царя тебе настановили? Припини, щоб не вбили тебе. І перестав пророк, сказавши: Знаю, що Бог ухвалив погубити тебе, тому що ти вчинив це і не приймаєш поради моєї.16 Як він сказав так до нього, цар відповів: «Хіба ми тебе настановили царським дорадником? Припини! Чого тобі пориватись на смерть?» І перестав пророк, промовивши: «Знаю, що Бог призначив тебе на згубу, бо ти зробив так і не послухав моєї ради.»16 І сталося коли йому говорили і він сказав до нього: Чи я тебе поставив радником царя? Вважай, щоб ти не був бичований. І пророк помовчав і сказав: Але я пізнав, що раду зроблено проти тебе, щоб тебе вигубити, бо ти це вчинив, і не послухався моєї поради.16 Як він так говорив до його, відповів царь: Хиба тебе настановили царським порадником? перестань, щоб не вбили тебе! І перестав пророк, промовивши: Знаю, що Бог призначив тебе на згубу, за те, що ти зробив се й не слухаєш моєї ради.
17 І радився Амація, цар Юдин, і послав до Йоаша, сина Єгоахаза, сина Єгу, Ізраїлевого царя, говорячи: Іди но, поміряємось!17 І порадився Амація, цар юдейський, і послав до Йоаша, сина Єгоахаза, сина Єгу, царя Ізраїльського, сказати: Виходь, зустрінемося лицем до лиця.17 Амасія, юдейський цар, порадився й послав до Йоаса, сина Йоахаза, сина Єгу, ізраїльського царя, і звелів йому сказати: «Приходь, побачимось віч-на-віч.»17 І Амасія зробив раду і післав до Йоаса сина Йоахаза сина Ія царя Ізраїля, кажучи: Ходи побачимося лицями.17 І порадився Амасія, царь Юдейський, й послав до Йоаса, сина Йоахазового, сина Іуєвого, царя Ізраїлського, і звелїв сказати: Приходь, побачимось (зміряємось) один із одним.
18 І послав Йоаш, Ізраїлів цар, до Амації, Юдиного царя, говорячи: Тернина, що на Ливані, послала до кедрини, що на Ливані, кажучи: Дай но дочку свою моєму синові за жінку! Та перейшла польова звірина, що на Ливані, і витоптала ту тернину...18 І послав Йоаш, цар Ізраїльський, до Амації, царя Юдиного, сказати: Терен, котрий на Ливані, послав до кедра, котрий на Ливані також, сказати: Віддай доньку свою за дружину моєму синові. Але прийшли звірі дикі, котрі на Ливані, і витоптали цей терен.18 Тоді Йоас, ізраїльський цар, відіслав до Амасії, юдейського царя, сказати: «Будяк, що на Ливані, послав до кедра, що на Ливані, сказати: видай свою дочку за жінку моєму синові. Та прийшли дикі звірі, що на Ливані, й розтоптали той будяк.18 І післав Йоас цар Ізраїля до Амасії царя Юди, кажучи: Терня, що в Ливані, післало до кедра, що в Ливані, кажучи: дай твою дочку моєму синові за жінку. І ось прийдуть звірі поля, що в Ливані: І прийшли звірі і потоптали терня.18 І одослав Йоас, царь Ізраїлський, до Амасії, царя Юдейського, і звелїв сказати йому: Терен, що на Ливанї, послав до кедра, що на Ливанї, сказати: віддай свою дочку за жінку моєму синові. Та прийшли дикі зьвірі, що на Ливанї, й здоптали той терен.
19 Ти сказав: Ось побив ти Едома, і піднесло тебе серце твоє, щоб пишатися. Тепер сиди ж у своєму домі. Нащо будеш дрочитися зо злом, і впадеш ти та Юда з тобою?19 Ти говориш: Ось, я побив Едома, – і піднеслося твоє серце до пихатости. Сиди краще у себе вдома. Для чого тобі зачинати небезпечну справу? Загинеш ти і Юдея з тобою.19 Ти кажеш: Ось я побив едоміїв! Твоє серце пнеться до могутности. Сиди ліпше дома! Чого тобі накликати лихо й приводити себе самого та Юдею до загибелі?»19 Ти сказав: Ось ти побив Ідумею, і підноситься твоє важке серце. Сиди тепер в твоїм домі, і навіщо ідеш на зло і впадеш ти і Юда з тобою.19 Ти кажеш: Ось я побив Ідумеїв, - і згордїло твоє серце, і ти запобігаєш пустої слави. Сиди лїпше в себе в дома. Чого тобі викликувати небезпечність? Впадеш ти й Юдея з тобою.
20 Та не послухався Амація, бо від Бога було це, щоб віддати їх у руку ворога, бо зверталися вони до едомських богів.20 Та не послухав Амація, бо від Бога [було] це, щоб віддати їх в руку [Йоаша], за те, що почали прихилятися до божків едомських.20 Але Амасія не послухав, бо то було від Бога, щоб видати його на поталу, за те, що удавались до богів едомських.20 І Амасія не послухався, бо від Господа було, щоб видати його в руки, томущо шукав богів Ідумеїв.20 Але Амасія не послухав, бо то було від Бога, щоб віддати їх в руку Йоасові за те, що стали удаватись до богів Ідумейських.
21 І вийшов Йоаш, Ізраїлів цар, і зустрілися він та Амація, цар Юдин, у Юдиному Бет-Шемеші.21 І виступив Йоаш, цар Ізраїльський, і зустрілися особисто, він і Амація, цар Юдин, у юдейському Бет-Шемеші.21 І виступив Йоас, ізраїльський цар, і побачились вони віч-на-віч, він і юдейський цар, у Бет-Шемеші, що належить Юдеї.21 І прийшов Йоас цар Ізраїля, і побачили один одного сам Амасія і цар Юди в Ветсамусі, що є в Юди.21 І виступив Йоас, царь Ізраїлський, і побачились особисто, він і Амасія, царь Юдейський, в Бетсамисї Юдейському.
22 І був побитий Юда перед Ізраїлем, і повтікали кожен до намету свого.22 І зазнали поразки юдеї від ізраїльтян, і порозбігалися кожний до свого шатра.22 Та юдеїв побили ізраїльтяни, й розбіглись вони кожен до свого намету.22 І Юду повернено до втечі перед лицем Ізраїля, і кожний втік до поселень.22 І були побиті Юдеї Ізрайлитянами, й розбіглись кожний в свою домівку.
23 А Йоаш, цар Ізраїлів, схопив Амацію, Юдиного царя, сина Йоаша, сина Єгоахаза, у Бет-Шемеші, і привів його до Єрусалиму, і зробив пролім в єрусалимському мурі, від Єфремової брами аж до брами Наріжної, чотири сотні ліктів.23 І Амацію, царя юдейського, сина Йоаша, сина Єгоахаза, захопив Йоаш, цар Ізраїльський, у Бет-Шемеші, і привів його до Єрусалиму, і зруйнував мур єрусалимський від брами Єфремової до брами наріжної, на чотириста ліктів.23 Амасію ж, юдейського царя, сина Йоаса, сина Йоа-хаза, спіймав Йоас, ізраїльський цар, у Бет-Шемеші й привів у Єрусалим; він розвалив також єрусалимський мур від брами Ефраїма до наріжної брами, на 400 ліктів.23 І Йоас цар Ізраїля схопив Амасію царя Юди, сина Йоаса, в Ветсамусі і ввів його до Єрусалиму і знищив стіни Єрусалиму від брами Ефраїма аж до брами кута - чотириста ліктів.23 Та й Амасію, царя Юдейського, сина Йоаса Йоахазенкового, спіймав Йоас, царь Ізраїлський, в Бетсамисї й привів його в Ерусалим, і розвалив мур Ерусалимський від воріт Ефраїмових до брами углової на чотиріста ліктів;
24 І забрав він усе золото й срібло, та ввесь посуд, що знаходився в Божому домі в Овед-Едома, та скарби царевого дому, та закладників, і вернувся в Самарію.24 І [забрав] усе золото, і срібло, і всі посудини, які були в домі Божому в Овед-Едома, а також скарби дому царського, і заручників, і повернувся до Самарії.24 І забрав усе золото й срібло й ввесь посуд, що перебував у Божому домі, в Оведедома, і скарби царського палацу, й закладників, та повернувсь у Самарію.24 І (забрав) все золото і срібло і ввесь посуд, який знайдено в домі Господа і в Авдедома, і скарби дому царя і синів закладників і повернувся до Самарії.24 І забрав усе золото й срібло, і ввесь посуд, що знаходився в домі Божому в Обед-Едома, та скарби дому царського, й закладників, та й вернувся в Самарию.
25 І жив Амація, Йоашів син, цар Юдин, по смерті Йоаша, Єгоахазового сина, Ізраїлевого царя, п'ятнадцять літ.25 І жив Амація, син Йоашів, цар Юдин, по смерти Йоаша, сина Єгоахазового, царя ізраїльського, п'ятнадцять літ.25 Амасія, син Йоаса, юдейський цар, жив після смерти Йоаса, сина Йоахаза, ізраїльського царя, 15 років.25 І Амасія син Йоаса царя Юди пожив пятнадцять літ по смерті Йоаса сина Йоахаза царя Ізраїля.25 І жив Амасія Йоасенко, царь Юдейський, після смертї Йоаса Йоахазенка, царя Ізраїлського, пятнайцять років.
26 А решта діл Амації, перші та останні, ото вони написані в Книзі Царів Юдиних та Ізраїлевих.26 А решта діянь Амації, перших і останніх, описані в Книзі царів юдейських та ізраїльських.26 Решта дій Амасії, від перших до останніх, записані в книзі юдейських та ізраїльських царів.26 І осталі слова Амасії перші і останні чи ось вони не записані в книзі царів Юди й Ізраїля?26 Прочі дїї Амасіїні, перші й останні, списані в книзї царів Юдейських та Ізраїлських.
27 А від часу, коли Амація відступив від Господа, то склали на нього змову в Єрусалимі, та він утік до Лахішу. І послали за ним до Лахішу, і вбили його там.27 І після того, як Амація відступив од Господа, вчинили супроти нього змову в Єрусалимі, і він утік до Лахішу. І послали за ним до Лахішу, і умертвили його там.27 З того часу, як Амасія відступив від Господа, вчинили проти нього в Єрусалимі змову, й він утік у Ла-хіш, але за ним погнались у Лахіш і вбили його там.27 І в часі, коли Амасія відійшов від Господа, і зробили на нього змову, і він втік з Єрусалиму до Лахіса. І післали за ним до Лахіса і там його забили.27 Після того часу, як Амасія одступив від Господа, зложили в Ерусалимі проти його змову, й він утїк у Лахис. Та послали за ним у Лахис, і вбили його там.
28 І повезли його на конях, і поховали його з батьками його в Давидовому Місті.28 І привезли його на конях, і поховали його з батьками його в місті Давидовому.28 Його привезли кіньми й поховали разом з його батьками в Давидгороді.28 І взяли його на коня і поховали його з його батьками в місті Давида.28 І привезли його кіньми, й поховали його при батьках його в містї Юдиному.