1 За його днів прийшов Навуходоносор, цар вавилонський, а Єгояким був йому три роки невільником, та потому збунтувався на нього.1 За днів його виступив Навуходоносор, цар вавилонський, а Єгояким був йому три роки невільником, але потім відхилився од нього.1 За його часів Навуходоносор, вавилонський цар, двигнувся проти нього, і Йоаким служив йому 3 роки, та потім знову збунтувався проти нього.1 В його днях прийшов Навуходоносор, вавилонський цар, і Йоаким був його підданим три роки. І відвернувся і відступив від нього.1 За його часу напав Навуходонозор, царь Вавилонський, й Йоаким був його підневоленим три годи, та потім відпав од нього.
2 А Господь послав на нього орди халдеїв, і орди сирійські, і орди моавські, та орди синів Аммона. І він послав їх на Юду, щоб вигубити їх за словом Господа, що Він говорив через рабів Своїх пророків.2 І посилав на нього Господь полчища халдеїв, і полчища сирійців, і полчища моавські, та полчища синів Аммона. І послав їх на Юду, щоб погубити його за словом Господа, котре Він вирік через служників Своїх пророків.2 Тоді Господь наслав на нього ватаги халдеїв, араміїв, моавитян і аммоніїв; наслав їх на Юду щоб знищити його, за словом, що Господь сказав був через слуг своїх пророків.2 І він післав йому легко озброєних Халдеїв і легко озброєних Сирійців і легко озброєних з Моава і легко озброєних синів Аммона і післав їх до землі Юди, щоб перемогти за словом Господа, яке сказав рукою своїх рабів пророків.2 І насилав Господь на нього ватаги Халдеїв і ватаги Сирийцїв, і орди Моабіїв та орди Аммонїїв, - напускав їх на Юду, щоб витратити його, по слову Господньому, що виповідав через слуги свої пророки.
3 Тільки на наказ Господа сталося це на Юду, щоб відкинути його від лиця Його за гріхи Манасії, за все, що він робив,3 За наказом Господа сталося [це] з Юдою, щоб відкинути [його] від Себе за гріхи Манасіїні, за все, що він учинив.3 Це сталось над Юдою за Господнім велінням, щоб відкинути його від свого обличчя за гріхи Манассії та за все, що він коїв,3 Лише на дусі Господа було проти Юди, щоб його відкинути від свого лиця через гріхи Манассії, за все, що він зробив.3 По приказу Господньому склалось воно над Юдою, щоб відкинути його од лиця свого задля гріхів Манассіїних, за все, що він коїв;
4 а також за неповинну кров, яку він пролив, і наповнив Єрусалим неповинною кров'ю; і не хотів Господь простити.4 І за кров безневинну, котру він пролив, наповнивши Єрусалим кров'ю невинною, Господь не захотів простити.4 а й за невинну кров, що він пролив, сповнивши Єрусалим безвинною кров'ю. Господь не хотів простити.4 І пролив невину кров і наповнив Єрусалим невинною кровю. І Господь не забажав змилосердитись.4 Та за кров безвинних, що проливав, так що сповнив Ерусалим безвинною кровю, - сього не схотїв Господь простити.
5 А решта Єгоякимових діл, та все, що він робив, ото вони описані в Книзі Хроніки Юдиних царів.5 Решта Єгоякимових діянь, та все, що він робив, – написане в Літописі царів Юдиних.5 Решта дій Йоакима й все, що він чинив, записане в літописній книзі юдейських царів.5 І інші слова Йоакима і все, що він зробив, чи ось це не записане в книзі літопису царів Юди?5 Инше про Йоакима й про все, що він чинив, прописане в лїтописї царів Юдиних.
6 І спочив Єгояким зо своїми батьками, а замість нього зацарював син його Єгояхін.6 І спочив Єгояким із батьками своїми, і зацарював Єгояхім, син його, замість нього.6 І спочив Йоаким із своїми батьками. Замість нього став царем його син Йоахин.6 І заснув Йоаким з своїми батьками, і замість нього зацарював його син Йоаким.6 І спочив Йоаким із батьками своїми, а його син Ехонїя став царем намість його.
7 І більше вже не виходив єгипетський цар зо свого краю, бо вавилонський цар забрав усе від Єгипетського потоку аж до річки Ефрату, усе, що належало єгипетському цареві.7 Цар єгипетський не виходив більше із країни своєї, тому що взяв цар вавилонський все, від потоку єгипетського до річки Єфрат, що належало цареві єгипетському.7 Єгипетський цар не виходив більш із свого краю, бо вавилонський цар забрав усе, що належало єгипетському цареві, від Єгипетського потоку до Ефрат-ріки.7 І цар Єгипту не додав більше вийти з своєї землі, бо цар Вавилону забрав все, що було царя Єгипту, від потока Єгипту аж до ріки Евфрату.7 Царь же Египецький не рушав більш із землї своєї, бо царь Вавилонський забрав усе від Египецького потока та й до Евфрат-ріки, що було царя Египецького.
8 Єгояхін був віку вісімнадцяти літ, коли він зацарював, і царював в Єрусалимі три місяці. А ім'я його матері Нехушта, дочка Елнатана, з Єрусалиму.8 Вісімнадцять років було Єгояхінові, коли він зацарював, і царював три місяці у Єрусалимі: ім'я матері його Нехушта, донька Елнатана, з Єрусалиму.8 Було Йоахинові 18 років, як став царем, і царював він 3 місяці в Єрусалимі. Мати його, дочка Елнатана, з Єрусалиму, звалась Нехушта.8 Йоаким (був) вісімнадцять літним сином коли він зацарював, і три місяці царював в Єрусалимі, й імя його матері Неста дочка Елланатана з Єрусалиму.8 Вісїмнайцять год віку було Ехонїї, як він настав царем, а три місяцї царював він у Ерусалимі. Матїр його звали Нехушта Елиатанівна, з Ерусалиму.
9 І робив він зло в Господніх очах, усе так, як робив його батько.9 І робив він лихе в Господніх очах, усе так, як робив його батько.9 Він чинив те, що Господеві було не довподоби, цілком, як чинив його батько.9 І він зробив погане в очах Господа за всім, що зробив його батько.9 І чинив він таке, що Господеві не до вподоби, притьма як чинив отець його.
10 Того часу прийшли до Єрусалиму раби Навуходоносора, царя вавилонського, і місто попало в облогу.10 Того часу підступили служники Навуходоносора, царя вавилонського, до Єрусалиму, і зазнало місто облоги.10 Того часу слуги Навуходоносора, вавилонського царя, двигнулися на Єрусалим, і місто опинилось в облозі.10 В тому часі прийшов Навуходоносор цар Вавилону до Єрусалиму, і попало місто в облогу.10 Того часу підступили слуги Навуходонозорові, царя Вавилонського, під Ерусалим, і город опинився в облязї.
11 І прийшов Навуходоносор, вавилонський цар, на місто, а його раби облягали його.11 І прийшов Навуходоносор, цар вавилонський, до міста, коли служники його чинили облогу його.11 Навуходоносор, вавилонський цар, теж рушив проти міста, тим часом, як слуги його облягали.11 І ввійшов Навуходоносор цар Вавилону до міста, і його слуги облягли його.11 І прийшов Навуходонозор, царь Вавилонський, під город, як слуги його облягали його.
12 І вийшов Єгояхін, цар Юдин, до вавилонського царя, він та мати його, і слуги його, і князі його, і євнухи його, і вавилонський цар узяв його восьмого року свого царювання.12 І вийшов Єгояхін, цар Юдин, до царя вавилонського, він і матір його, і служники його, і князі його, і євнухи його, – і взяв його цар вавилонський восьмого року свого царювання.12 Тоді Йоахин, юдейський цар, вийшов до вавилонського царя, сам він і мати його, і слуги його, і князі його, і скопці його, і вавилонський цар узяв їх, на восьмому році свого царювання.12 І вийшов Йоаким цар Юди проти царя Вавилону, він і його слуги і його матір і його володарі і його евнухи, і взяв його цар Вавилону в осьмому році його царювання.12 І вийшов Ехонїя, царь Юдейський, до царя Вавилонського, він і мати його й слуги його, князї його й скопцї його, - й узяв його царь Вавилонський, на восьмому роцї свого царювання;
13 І позабирав він звідти всі скарби Господнього дому та скарби дому царевого, і повідрубував всі золоті речі, які поробив був Соломон, цар Ізраїлів, у Господньому храмі, як говорив Господь.13 І вивіз він звідти всі скарби царського дому; і поламав, як сказав Господь, всі золоті посудини, котрі Соломон, цар Ізраїля, зробив у храмі Господньому.13 Забрав він усі скарби Господнього храму, і скарби царського палацу, розбив увесь золотий посуд, що зробив був Соломон, ізраїльський цар, для Господньої святині, - як прорік був Господь.13 І звідти виніс всі скарби господнього дому і скарби царського дому і порізав ввесь золотий посуд, який зробив Соломон цар Ізраїля в господньому храмі, за словом Господа.13 І повивозив усї скарби з храму Господнього й скарби з царської палати; та й порозбивав увесь посуд золотий, що поробив Соломон, царь Ізраїлський, у храму Господньому, по слову Господньому;
14 І повиводив він увесь Єрусалим, і всіх князів, і всіх лицарів військових, десять тисяч пішло до неволі, і всіх теслів та ковалів. Не позоставив нікого, окрім нужденного народу Краю...14 І виселив увесь Єрусалим, і всіх князів, і все хоробре військо, – десять тисяч було переселених, – і всіх теслів, і ковалів, ніхто не залишився, окрім бідного народу краю.14 Він забрав увесь Єрусалим у полон, усіх князів, усіх заможних - 10 000, усіх майстрів і слюсарів. Зостались лише прості, вбогі селяни.14 І він відселив Єрусалим і всіх володарів і сильних кріпостю, (взявши) в полон десять тисяч полонених, і кожного тесляра і художника, і не осталися хіба (одні) бідні землі.14 І вивів увесь Ерусалим у полон, усїх князїв, і все хоробре військо - десять тисяч, до того всї теслї й слюсарі: нїкого не зосталось опріч убогих людей землї.
15 І він вивів до Вавилону Єгояхіна та цареву матір, і царських жінок, і його євнухів, і видатних у Краї, усіх випровадив у неволю з Єрусалиму до Вавилону.15 І переселив він Єгояхіна до Вавилону, і матір царя, і дружин царя, і євнухів його, і мужніх краю вивів на поселення з Єрусалиму до Вавилону.15 Він відвів Йоахина в Вавилон, цареву матір та царевих жінок і його скопців і значних землі також забрав з Єрусалиму в Вавилон у полон.15 І він відселив Йоакима до Вавилону, і матір царя, і жінок царя, і його евнухів. І відвів сильних землі, як переселенців, з Єрусалиму до Вавилону,15 І одвів він Ехонїю в Вавилон, і матїр цареву й жінок царевих і скопцїв його, й знатнїх землї позаймав у полонь з Ерусалиму в Вавилон.
16 І всіх військових, сім тисяч, і теслів та ковалів тисячу, усіх лицарів, що займалися війною, вивів їх вавилонський цар у неволю до Вавилону.16 І все військо, [числом] сім тисяч, і художників і будівельників тисячу, усіх хоробрих, які ходили на війну, вивів цар вавилонський на поселення до Вавилону.16 Забрав також вавилонський цар усіх видатних - 7000, майстрів і слюсарів - 1000, усіх здатних до війни, і відвів їх у Вавилон у неволю16 і всіх мужів сили - сім тисяч, і теслярів і тисячу митців, всіх сильних військових, і цар вавилонський повів їх в переселення до Вавилону.16 До того й усїх спосібних до зброї сїм тисяч, і ремісників тисячу, - всїх мужів сильних і хоробрих позаймав царь Вавилонський в неволю у Вавилон.
17 А царем настановив вавилонський цар Маттанію, дядька Єгояхіна, замість нього, і перемінив ім'я його на Седекію.17 І настановив цар вавилонський царем Маттанію, дядька [Єгояхіна], замість нього, і перемінив ім'я його на Седекію.17 Замість Йоахина вавилонський цар зробив царем Маттанію, його дядька, і перемінив його ім'я на Седекію.17 І цар Вавилону поставив царем замість нього Маттанія його сина і надав йому імя Седекія.17 І зробив царь Вавилонський дядька його Матанїю намість його царем, та й перемінив імя його на Седекію.
18 Седекія був віку двадцяти й одного року, коли він зацарював, і він царював в Єрусалимі одинадцять років. А ім'я його матері Хамуталь, дочка Єремії з Лівни.18 Двадцять і один рік було Седекії, коли зацарював, і одинадцять літ царював у Єрусалимі: ім'я матері його – Хамуталь, донька Єремії з Лівни.18 Було Седекії 21 рік, як став царем, і царював він 11 років у Єрусалимі. Мати його, дочка Єремії, з Лівни, звалась Хамутала.18 Седекія (був) двадцять один літним сином коли він зацарював і одинадцять літ царював в Єрусалимі, й імя його матері Амітала, дочка Єремії.18 Двайцять і один рік віку було Седекії, як зроблено його царем, а одинайцять год царював він у Ерусалимі. Матїр його звалась Хамуталь Ереміївна, з Либни.
19 І робив він зло в Господніх очах, усе так, як робив був Єгояким.19 І чинив він лихе в очах Господніх – у всьому так, як чинив Єгояким.19 Він чинив те, що Господеві було не довподоби, цілком, як чинив Йоаким.19 І він зробив погане перед Господом згідно з усім, що зробив Йоаким.19 І чинив він неправедність в очах Господнїх, притьмя як чинив Йоаким.
20 Бо за Господній гнів сталося це на Єрусалим та на Юду, і Він відкинув їх від Свого лиця. І Седекія збунтувався проти вавилонського царя.20 Гнів Господній був над Єрусалимом і над Юдою, доки Він не відкинув їх від Себе. І Седекія повстав супроти царя вавилонського.20 А сталося це через гнів Господній проти Єрусалиму та Юди, так що Господь відкинув їх від свого обличчя. І Седекія збунтувався проти вавилонського царя.20 Бо господний гнів був на Єрусалимі і на Юді, аж доки не відкинув їх з перед свого лиця. І Седекія відступив від царя Вавилону.20 Гнїв Господень був над Ерусалимом та над Юдою такий, що він відкинув їх від обличчя свого. І одпав Седекія од царя Вавилонського.