1 І заговорив теманянин Еліфаз та й сказав:1 І відповідав Єліфаз теманянин, і сказав: 1 Заговорив Еліфаз із Теману й мовив: 1 Підібравши ж Еліфас Теманітський говорить: 1 І відказав Елифаз із Теману й промовив:
2 Чи для Бога людина корисна? Бо мудрий корисний самому собі!2 Хіба може людина приносити користь Богові? Розумний приносить користь самому собі.2 «Чи ж може людина Богові бути корисна, якщо сам собі мудрий приносить користь!2 Хіба Господь не є Той, що навчає розуму і вміння?2 Чи вже ж може людина доставляти Богу користь? Мудрий самому собі добра запобігає.
3 Хіба Всемогутній бажає, щоб ти ніби праведним був? І що за користь Йому, як дороги свої ти вважаєш невинними сам?3 Що то за вдоволення Вседержителеві, що ти праведний? І чи буде Йому вигода від того, що ти утримуєш шляхи свої чистими?3 Що Всемогутній має з того, що ти справедливий? Який йому прибуток з того, що твої дороги досконалі?3 Бо яка користь Господеві, якщо ти був невинний ділами? Чи вигода, що ти простою держав твою дорогу?3 Що за користь у тому про Вседержителя, як ти живеш без гріха? І буде ж він мати хосен із того, що ти держишся доріг невинностї?
4 Чи Він буде карати, тебе боячись, і чи піде з тобою на суд?4 Невже Він, боячись тебе, почне змагатися з тобою, і піде судитися з тобою?4 Чи може він тебе карає за твою побожність, іде на суд із тобою?4 Чи чинячи твоє слово Він тебе оскаржить і вийде з тобою на суд?4 Чи може він, боячись тебе, стане з тобою до розправи, пійде судитись із тобою?
5 Хіба твоє зло не велике? Таж твоїм беззаконням немає кінця!5 Авжеж, злість твоя величезна, і злочинам твоїм немає кінця!5 Чи ж не за те, що злоба твоя превелика, і що переступам твоїм нема краю?5 Хіба твоя злоба не є велика, а твої гріхи безчисленні?5 Мабуть, неправди твої надто великі, й проступкам твоїм нема й кінця.
6 Таж з братів своїх брав ти заставу даремно, а з нагого одежу стягав!6 Певне, ти брав у заставу від братів своїх задарма і з напівоголених одежу стягав.6 Видно, ти брав з братів твоїх заклади за дрібницю, здирав одежу з голих.6 А ти брав залог в твоїх братів за ніщо, одяг же нагих ти забирав.6 Видно, ти брав заклади з браття твого за дрібницю й з пів-нагих здирав послїдущу одежу.
7 Не поїв ти водою знеможеного, і від голодного стримував хліб...7 Не гамував спрагу спраглому на воду, і голодному не давав хліба;7 Спраглому не давав єси води напитись, голодному відмовляв єси хліба.7 Ти не напоїв водою спраглих, але в голодуючих ти забрав кусень хліба.7 Жажденому не давав ти й водицї напитись, а голодущого прогонив без куска хлїба;
8 А сильна людина то їй оцей край, і почесний у ньому сидітиме.8 А чоловікові заможному ти [давав] землю, і можний оселявся на ній.8 Кожному сильному - була земля, а прихильники твої заселювали її.8 Ти ж сприйняв лице деяких, а посадив тих, що на землі.8 Землю давав тілько дужим під оселю, й тільки значний який осїдавсь на нїй.
9 Ти напорожньо вдів відсилав, і сирітські рамена гнобились,9 Вдів ти відштовхував ні з чим, і сиріт залишав з порожніми руками.9 Ти відсилав удовиць із порожніми руками, ламав сиротам руки!9 Вдів ти відіслав порожніми, а сиротам вчинив зло.9 Вдови одправляв єси з нїчим, а сироти полишав із порожними руками.
10 тому пастки тебе оточили, і жахає тебе наглий страх,10 За це довкола тебе пастки, і виповнив тебе наглий жах.10 Тим то навколо тебе сіті, і страх тебе лякає раптово.10 Тому то тебе окружили засідки, і надзвичайна війна завдала тобі клопоту.10 За се кругом тебе силки й стревожив тебе ненадїйний страх,
11 твоє світло стемніло, нічого не бачиш, і велика вода закриває тебе...11 Або пітьма, в котрій ти анічого не бачиш, і численні води покрили тебе.11 Світло тобі потемніло, ти вже не бачиш, і повінь вод тебе вкриває.11 Світло тобі стало темрявою, як ти лежав, вода тебе покрила.11 Та темрява, в якій ти нїчого не бачиш, і глибінь вод покрила тебе.
12 Чи ж Бог не високий, як небо? Та на зорі угору поглянь, які стали високі вони!12 Чи не Бог є над небом? Поглянь угору на зорі, як вони високо!12 Чи ж: Бог не наверху в небі? Поглянь на зорі вгору, як вони високо!12 Чи не бачить Той, що живе у високих, Який впокорює тих, що гордовито підносяться?12 Чи Бог не висше небес? Глянь у гору на зорі, як вони високо!
13 А ти кажеш: Що відає Бог? Чи судитиме Він через млу?13 І ти кажеш: Що знає Бог? Чи може Він судити крізь морок?13 Ти кажеш сам до себе: Що Бог знає? Хіба він крізь чорну хмару судить?13 І ти сказав: Що Сильний взнав? Чи він судить в темряві?13 Ти ж кажеш: Що знає Бог? Як він кріз хмари розсудить?
14 Хмари завіса Йому, й Він не бачить, і ходить по крузі небесному.14 Хмарини – запона Його, тож Він не бачить, а ходить [лише] по небесному полі.14 Хмари йому завіса, він не бачить; він небесним обрієм походжає.14 Хмара - його сховка, і Він не покажеться і пройде круг неба.14 Хмари - завіса його; ходить по небу, не бачить.
15 Чи ти будеш триматись дороги відвічної, що нею ступали безбожні,15 Невже ти тримаєшся шляху старожитніх, по котрому йшли люди непокірні,15 Хочеш триматись одвічної дороги, яку топтали люди беззаконні,15 Чи берегтимеш вічну стежку, якою ходили неправедні мужі,15 Чи ж ти йдеш стежкою давнїх людей, якими ходили люде беззаконні,
16 що невчасно були вони згублені, що річка розлита, підвалина їх,16 Котрі дочасно були винищені, коли вода підмила підмурки їхні?16 що були схоплені передчасно, коли ріка підмила їхні основи?16 які були забрані поза часом? Ріка текуча їхні основи.16 Що перед часом погибли, коли вода, розлившись, їх підмила?
17 що до Бога казали вони: Відступися від нас! та: Що зробить для нас Всемогутній?17 Вони казали Богові: Відступися од нас; і що вчинить їм Вседержитель?17 Які до Бога говорили: Одступи од нас! Що, мовляв, нам Всемогутній зробить?17 Вони кажуть: Що зробить нам Господь? Чи що Вседержитель на нас наведе?17 Вони говорили до Бога: Оступись од нас! і думали: що вдїє їм Вседержитель?
18 А Він доми їхні наповнив добром!... Але віддалилась від мене порада безбожних!18 А Він виповнював оселі їхні добром. Але порада нечестивих будь далеко від мене!18 Таж він наповнював їхні доми щастям, у той час, як думка злих його цуралась.18 Він же наповнив їхні доми добром, а рада безбожних далека від нього.18 Бо він сповняв доми їх добром. - Та звичай безбожників нехай буде далеким від мене! -
19 Справедливі це бачать та тішаться, і насміхається з нього невинний:19 Бачили праведники і раділи, і безневинний насміхався з них.19 Бачать те праведники і радіють, невинний із них сміється: 19 Праведні побачивши, висміяли, а непорочний поглузував.19 Бачили се праведні і всьміхались, а невинні сьміялись із них:
20 Справді вигублений наш противник, а останок їх вижер огонь!20 Ворог наш понищений, а тих, що залишилися після них, пожер вогонь.20 Хіба не пропав їхній статок? Чи не пожер вогонь їхні рештки?20 А їхнє майно знищене, і їхній останок пожирає огонь.20 Злюки ті - наче б вигублені вже, а нащадки їх - так, як би вже пожер огонь!
21 Заприязнися із Ним, та й май спокій, цим прийде на тебе добро.21 Наближся ж до Нього і матимеш спокій; через це прийде до тебе добро.21 Тож помирися з ним, зроби угоду, і твоє щастя повернеться до тебе!21 Будь же твердим, якщо остаєшся. Тоді твій плід буде в добрі.21 Зблизись же до його - мир тобі буде; з того вийде добро тобі.
22 Закона візьми з Його уст, а слова Його в серце своє поклади.22 Прийми з уст Його закона і поклади слова Його в серце твоє;22 Прийми з уст його науку. Вклади його слова собі до серця.22 Візьми ж висказ з його уст і прийми його слова до твого серця.22 Прийми з уст його закон, і бери слова його до серця собі.
23 Якщо вернешся до Всемогутнього, будеш збудований, і віддалиш беззаконня з наметів своїх.23 Якщо ти звернешся до Вседержителя, то знову влаштуєшся, відкинеш беззаконня від шатра твого.23 Як до Всесильного ти звернешся покірно, як віддалиш несправедливість від намету твого,23 Якщо ж повернешся і упокориш себе перед Господом, ти далеким відставив неправедне від твого життя.23 Як вернешся до Вседержителя твого, - станеш, мов відбудований; віддалиш беззаконність від пробутку твого, -
24 І викинь до пороху золото, і мов камінь з потоку офірське те золото,24 І будеш перетворювати на тлін блискучий метал, і в каміння потоків [золото] офірське.24 золото вважатимеш за порох, оте офірське - за рінь із ручаїв.24 Поклади на землі, на камені, і наче на камені потока Офір.24 Будеш за порох мати блистюче срібло, а проміж каміннєм - золото Офирське.
25 і буде тобі Всемогутній за золото та за срібло блискуче тобі!25 І буде Вседержитель твоїм захистом і блискучим сріблом у тебе.25 Всесильний буде твоїм скарбом, брусками срібла у тебе!25 Отже, Вседржитель буде твоїм помічником від ворогів, а тебе віддасть чистим наче золото випробуване огнем.25 І буде тодї Вседержитель твоїм золотом і блистючим сріблом у тебе;
26 Бо тоді Всемогутнього ти покохаєш і до Бога підіймеш обличчя своє,26 Бо тоді будеш радіти Вседержителем, і піднесеш до Бога лице твоє.26 Тоді ти будеш радуватися Всесильним і підведеш обличчя твоє до Бога.26 Тоді будеш сміливий перед Господом, радісно поглянувши на небо.26 Бо тодї будеш радуватись Вседержителем твоїм, і піднімеш до Бога лице твоє.
27 будеш благати Його й Він почує тебе, і ти обітниці свої надолужиш.27 Помолишся до Нього, і Він почує тебе, і ти виконаєш обітниці твої,27 Помолишся до нього, і він тебе почує, і ти виконаєш твої обітниці.27 Як ти помолишся до Нього Він тебе вислухає, дасть тобі віддати молитви.27 Помолишся до його, а він вислухає тебе, й віддаси подячні обітницї твої.
28 А що постановиш, то виповниться те тобі, й на дорогах твоїх буде сяяти світло.28 Покладеш намір, і він справдиться в тебе; і над шляхами твоїми буде сяяти світло.28 Все, що задумаєш, тобі поталанить, і над дорогами твоїми засяє світло,28 Він приготує тобі життя праведності, а на твоїх дорогах буде світло.28 Що нї задумаєш, воно станеться тобі, а над дорогами твоїми буде сияти сьвітло.
29 Бо знижує Він спину пишного, хто ж смиренний, тому помагає.29 Коли хтось принижений буде, ти скажеш: Підвищуйся! І Він порятує ницого.29 бо він принизить того, хто несеться вгору, а смиренний очима буде в нього врятований.29 Бо ти себе упокорив, і скажеш: Звеличився, і спасає того, що схиляє очі.29 А коли хто й принижений буде, а ти скажеш: піднесись! то Бог спасе похиленого лицем;
30 Рятує Він і небезвинного, і той чистотою твоїх рук урятований буде.30 Визволить і боржника небезневинного; і він врятується чистотою рук твоїх.30 Безвинного він визволяє, ти чистотою рук твоїх спасешся.»30 Він спасе невинного і спаси себе в твоїх чистих руках.30 Він вибавить і небезвинного, й буде врятований задля чистоти рук твоїх*.