1 І поглянув Він угору, і побачив заможних, що кидали дари свої до скарбниці. | 1 Він глянув і побачив багатіїв, що клали дари свої до скарбниці. | 1 Підвівши очі, Ісус побачив, як заможні кидали свої дари до скарбнички. | 1 Поглянувши, побачив тих, що вкидали свої багаті дари в скарбницю. | 1 Поглянувши ж побачив, як кидали дари свої в скарбону заможні. |
2 Побачив і вбогу вдовицю одну, що дві лепті туди вона вкинула. | 2 Побачив також і бідну вдову, що поклала туди дві лепти, | 2 Побачив він також і вдову убогу, що кидала туди дві лепти, | 2 Помітив і одну бідну вдову, що вкидала туди дві лепти, | 2 Побачив же й одну вдовицю вбогу, що кидала туди дві лепти. |
3 І сказав Він: Поправді кажу вам, що ця вбога вдовиця вкинула більше за всіх! | 3 І сказав: Істину кажу вам, що ця бідна вдова більше від усіх поклала. | 3 і сказав: “Істинно кажу вам, що ця бідна вдова кинула більш від усіх. | 3 і сказав: Щиру правду кажу вам, що ця бідна вдова більше від усіх укинула: | 3 І рече: Правдиво глаголю вам, що вдовиця вбога ся більш усїх укинула: |
4 Бо всі клали від лишка свого в дар Богові, а вона поклала з убозтва свого ввесь прожиток, що мала... | 4 Бо всі ті від надлишку свого поклали як дар Богові, а вона від убогости своєї поклала увесь свій прожиток, що його мала. | 4 Усі бо вони вкинули як дар Божий з їхньої надвишки, вона ж з убозства свого поклала ввесь свій прожиток, який мала.” | 4 бо всі ці з свого достатку вкидали в дар [Богові], а вона зі свого нестатку вкинула все, що мала на прожиття. | 4 всї бо ті з достатку свого кидали у дари Божі, ся ж з недостатку свого увесь прожиток свій, що мала, вкинула. |
5 Коли ж дехто казав про храм, що прикрашений дорогоцінним камінням та дарами, тоді Він прорік: | 5 І коли деякі говорили про храм, що він був оздоблений коштовним камінням та обітницькими дарами, Він сказав: | 5 І коли деякі говорили про храм, що він був прикрашений дорогоцінним камінням та обітними дарами, (Ісус) сказав: | 5 І коли дехто говорив про храм, що прикрашений коштовним камінням та посудом, сказав: | 5 І як деякі говорили про церкву, що каміннєм красним та посьвятами украшена, рече: |
6 Надійдуть ті дні, коли з того, що бачите, не зостанеться й каменя на камені, який не зруйнується... | 6 Надійдуть дні, коли з того, що ви бачите, не залишиться каменя на камені; усе буде зруйноване. | 6 “Надійдуть дні, коли з усього, що ви бачите, не лишиться камінь на камені, який не був би перевернений.” | 6 Настануть дні, коли з того, що бачите, не лишиться і каменя на камені, який не був би розвалений. | 6 Із сього, що бачите, прийдуть днї, в котрі не зоставить ся камінь на каменї, щоб не зруйновано. |
7 І запитали Його та сказали: Учителю, коли ж оце станеться? І, яка буде ознака, коли має початися це? | 7 І запитали Його: Учителю! Коли це станеться? І яка ознака, коли це має справдитися? | 7 Тоді вони його спитали: “Учителю, коли ж це буде? І який буде знак, що це має настати?” | 7 Запитали його, кажучи: Учителю, коли ж це буде і який знак того, коли це має статися? | 7 Питали ж Його, кажучи: Учителю, коли ж се буде? й що за ознака, коли се має стати ся? |
8 Він же промовив: Стережіться, щоб вас хто не звів. Бо багато-хто прийдуть в Ім'я Моє, кажучи: Це Я, і Час наблизився. Та за ними не йдіть! | 8 Він сказав: Остерігайтеся, щоб вас не звели облудою; бо чимало прийде під йменням Моїм, кажучи, що це Я; і час цей близько. Не ходіть слідом за ними. | 8 Він же відповів: “Глядіть, щоб вас не звели: багато бо прийде в моє ім'я і буде казати: Це я, - і: Час наблизився. Не йдіть слідами за ними. | 8 Він відповів: Стережіться, щоб ви не були ошукані, бо багато хто прийде під моїм ім'ям, кажучи: Це я, і: Час наблизився. Не йдіть, отже, за ними. | 8 Він же рече: Гледїть, щоб не були зведені; многі бо прийдуть в імя моє, кажучи: Що се я. А час приближив ся; не йдїть же за ними. |
9 І, як про війни та розрухи почуєте ви, не лякайтесь, бо перш статись належить тому. Але це не кінець ще. | 9 А коли почуєте про війни і заворушення, не жахайтеся: бо все це має бути передніше; але не зараз кінець. | 9 Коли почуєте про війни та розрухи, не страхайтеся, бо треба, щоб це сталося спершу, але кінець не зараз.” | 9 Коли ж почуєте про війни і розрухи, - не бійтеся: бо треба, щоб це раніше сталося, але ще не кінець. | 9 Як же почуєте про войни та ворохобнї, не полохайтесь; мусить бо перш се статись; тільки ж не зараз конець. |
10 Тоді промовляв Він до них: Повстане народ на народ, і царство на царство. | 10 Тоді сказав їм: Повстане народ на народ і царство на царство; | 10 Тоді сказав їм: “Повстане народ на народ і царство на царство. | 10 Тоді говорив їм: Повстане народ проти народу і царство проти царства; | 10 Тодї рече їм: Устане нарід на нарід і царство на царство, |
11 І будуть землетруси великі та голод, та помір місцями, і страшні та великі ознаки на небі. | 11 Будуть великі землетруси по різних місцях, і голод, і моровиця, і жахливі явища, і значні ознаки з неба. | 11 Будуть великі землетруси, по різних місцях будуть пошесті й голод, появи жахливі, а з неба великі знаки будуть. | 11 будуть місцями великі землетруси, й голод, пошесті, жахи й великі знаки з неба будуть. | 11 і трус великий по місцях, і голоднеча, й помір буде, й страхи, й ознаки з неба великі будуть. |
12 Але перед усім тим накладуть на вас руки свої, і переслідувати будуть, і видаватимуть вас у синагоги й в'язниці, і поведуть вас до царів та правителів через Ім'я Моє. | 12 Але передніше, аніж це станеться, покладуть на вас руки і будуть вас проганяти, віддаючи до синагог і в'язниць, і поведуть вас до царів та правителів – за ймення Моє. | 12 Але перед усім цим на вас накладуть руки й переслідувати будуть, і волочитимуть по синагогах та по тюрмах, водитимуть перед царів і правителів з-за імени мого. | 12 А перед цим усім накладуть на вас свої руки і переслідуватимуть, видаючи в синаґоґи та в'язниці; поведуть вас до царів і володарів через моє ім'я; | 12 Та перш того всього наложать на вас руки свої і гонити муть, видаючи в школи й темницї, і водячи перед царі та ігемони задля імя мого. |
13 Але це стане вам на свідоцтво. | 13 А буде вам усе це на свідчення. | 13 І це дасть вам нагоду свідчити. | 13 станеться ж вам це - на свідчення. | 13 І станеть ся воно вам на сьвідкуваннє. |
14 Отож, покладіть у серця свої наперед не гадати, що будете відповідати, | 14 Отож, покладіть собі на серце не обдумувати наперед, що відповідати; | 14 Візьміть собі до серця, що вам не треба готуватися наперед, що маєте відповідати, | 14 Покладіть, отже, в серцях ваших наперед не гадати, що відповідати; | 14 Постановіть же в серцях ваших наперед, не готовитись відказувати: |
15 бо дам Я вам мову та мудрість, що не зможуть противитись чи суперечити їй всі противники ваші. | 15 Бо Я дам вам слова і премудрість, котрої не зможуть перевищити, ані протистояти всі ті, що чинять вам перешкоди. | 15 я бо дам вам слово й мудрість, якій ніхто з ваших противників не зможе протиставитись і перечити. | 15 бо Я вам дам мову та мудрість, яким не зможуть протиставитись чи відповісти всі противники ваші. | 15 я бо дам вам уста й премудрість, котрій не здолїють противитись, анї встояти усї противники ваші. |
16 І будуть вас видавати і батьки, і брати, і рідня, і друзі, а декому з вас заподіють і смерть. | 16 Вас зрадять також і батьки, і брати, і родичі, і друзі; а деяких із вас позбавлять життя. | 16 Вас видадуть батьки, брати, рідні й друзі, і декому з вас смерть заподіють. | 16 Видані будете і батьками, і братами, і родиною, і друзями, і вб'ють декого з вас, | 16 Будете ж видавані й від родителїв, і братів, і родини, й приятелїв: і вбивати муть деяких з вас. |
17 І за Ім'я Моє будуть усі вас ненавидіти. | 17 І за ймення Моє вас усі ненавидітимуть. | 17 Вас будуть ненавидіти всі за моє ім'я. | 17 і будете зненавиджені всіма через моє ім'я. | 17 І будете ненавиджені від усїх задля імя мого. |
18 Але й волосина вам із голови не загине! | 18 Але й волосина з голови вашої не пропаде. | 18 Але волосина з голови у вас не пропаде! | 18 Але й волосина з вашої голови не пропаде. | 18 Та й волосина з голови вашої не загине. |
19 Терпеливістю вашою душі свої ви здобудете. | 19 Терпінням вашим рятуйте душі ваші. | 19 Вашим стражданням ви спасете душі свої. | 19 У вашій терпеливості здобудете свої душі. | 19 У терпінню вашому осягнїть душі ваші. |
20 А коли ви побачите Єрусалим, військом оточений, тоді знайте, що до нього наблизилося спустошення. | 20 А коли побачите Єрусалим, оточений військами, тоді знайте, що наблизилося спустошення його. | 20 Коли ж побачите Єрусалим, оточений військами, знайте тоді, що його спустошення наблизилось. | 20 Коли ж побачите Єрусалим, оточений вояками, тоді знайте, що наблизилось його спустошення. | 20 Як же побачите, що обгорнуто таборами Єрусалим, тодї знайте, що наближило ся спустїннє його. |
21 Тоді ті, хто в Юдеї, нехай у гори втікають; хто ж у середині міста, нехай вийдуть; хто ж в околицях, хай не вертаються в нього! | 21 Тоді ті, що будуть в Юдеї, нехай утікають у гори; і хто в місті, виходь з нього; і хто на околицях, не заходь до нього. | 21 Тоді ті, що в Юдеї, нехай тікають у гори, а ті, що будуть у середині міста, нехай вийдуть з нього; ті ж, що будуть на полях, нехай до нього не входять. | 21 Тоді ті, що в Юдеї, хай тікають у гори, а ті, що всередині, - хай виходять; ті, що в околицях, - хай не входять до нього, | 21 Тодї, хто в Юдеї, нехай біжять у гори; а хто в серединї в йому, нехай виходять; а ті, що по селах, нехай не ввіходять у него. |
22 Бо то будуть дні помсти, щоб виконалося все написане. | 22 Тому що це дні помсти, нехай справдиться все написане. | 22 Це бо дні кари, коли то все, що написане, здійсниться. | 22 бо то будуть дні помсти, щоб сповнилося все написане. | 22 Бо се днї мести, щоб справдилось усе написане. |
23 Горе ж вагітним та тим, хто годує грудьми, у ті дні, бо буде велика нужда на землі та гнів над цим людом! | 23 І горе вагітним, а також тим, хто годує грудьми за тих днів; бо велике буде лихоліття на землі і гнів на народ сей. | 23 Горе вагітним та тим, що грудьми годують, у ті дні! Бо на землі буде нужда велика й гнів проти народу цього. | 23 Горе ж вагітним і тим, що годуватимуть грудьми в ті дні. Бо буде велика біда на землі й гнів на цьому народі; | 23 Горе ж важким і годуючим у ті днї! буде бо біда велика на землї, і гнїв на народї сьому. |
24 І поляжуть під гострим мечем, і заберуть до неволі поміж усі народи, і погани топтатимуть Єрусалим, аж поки не скінчиться час тих поган... | 24 І впадуть од вістря меча; і відведуть їх у полон поміж усі народи, і погани топтатимуть Єрусалим, доки не скінчиться час тих поганів. | 24 Вони поляжуть від леза меча й підуть у неволю поміж усі народи. Єрусалим топтатимуть погани, поки не закінчиться час поган. | 24 впадуть від вістря меча, підуть у полон до всіх народів, а Єрусалим буде потоптаний поганами, доки не скінчаться часи поган. | 24 І поляжуть від гострого меча, й позаймані будуть у полонь до всїх поган; і топтати муть Єрусалим погане, доки сповнять ся часи поган. |
25 І будуть ознаки на сонці, і місяці, і зорях, і тривога людей на землі, і збентеження від шуму моря та хвиль, | 25 І будуть ознаки на сонці і місяці, на зорях, а на землі смуток і нерозважливість; і море залегоче і збуриться. | 25 І будуть знаки на сонці, місяці й на зорях, а на землі переполох народів, стривоження шумом моря та його хвилями. | 25 І будуть знаки на сонці, місяці, зорях і переполох серед народів землі від раптового морського шуму та розбурхання, | 25 І будуть ознаки на сонцї, й місяцї, й зорях, а на землї переполох народів у заколотї; як зареве море та филї. |
26 коли люди будуть мертвіти від страху й чекання того, що йде на ввесь світ, бо сили небесні порушаться. | 26 Люди будуть вмирати від страху і начікування лихоліття, що прийдуть на всю землю, бо сили небесні захитаються. | 26 Люди змертвіють від страху, очікуючи те, що на світ надійде, бо захитаються небесні сили. | 26 коли люди ціпенітимуть від страху й очікування того, що надходить на всесвіт; бо небесні сили порушаться. | 26 І омертвіють люде від страху та дожидання того, що прийде на вселенну: сили бо небесні захитають ся. |
27 І побачать тоді Сина Людського, що йтиме на хмарах із силою й великою славою! | 27 І тоді побачать Сина Людського, що йтиме на хмарі із силою і славою великою. | 27 Тоді побачать Сина Чоловічого, що йтиме у хмарі з силою і славою великою. | 27 І тоді побачать Людського Сина, що йде на хмарі з силою і великою славою. | 27 І тодї побачять Сина чоловічого, йдучого на хмарі з силою і славою великою. |
28 Коли ж стане збуватися це, то випростуйтесь, і підійміть свої голови, бо зближається ваше визволення! | 28 А коли все це почне справджуватися, тоді випростайтеся і піднесіть голови ваші, тому що наближається визволення ваше. | 28 Як це почне збуватись, випростайтесь і підніміть ваші голови вгору, бо ваше визволення близьке.” | 28 Коли ж почнеться це збуватися, випростайтеся і піднесіть свої голови, бо наближається ваше визволення. | 28 Як же зачне се дїятись, випростуйтесь і підіймайте голови ваші; бо наближилось викупленнє ваше. |
29 І розповів Він їм притчу: Погляньте на фіґове дерево, і на всілякі дерева: | 29 І оповів їм притчу: Подивіться на смоковницю і на всі дерева. | 29 І він сказав їм притчу: “Погляньте на смоковницю і всякі (інші) дерева. | 29 І розповів їм притчу: Погляньте на смоковницю і на всі дерева: | 29 І сказав приповість їм: Бачте смоківницю і всякі дерева: |
30 як вони вже розпукуються, то, бачивши це, самі знаєте, що близько вже літо. | 30 Коли вони вже розпукуються, то бачачи це, самі знаєте, що вже близенько літо; | 30 Коли вони розпукаються вже, ви, дивлячись, розумієте самі від себе, що вже близько літо. | 30 коли вже пускають листя, - і бачачи це, то самі знаєте, що близько літо; | 30 Як розпукують ся вже, бачивши самі розумієте, що вже близько лїто. |
31 Так і ви, як побачите, що діється це, то знайте, що Боже Царство вже близько! | 31 Отож, коли ви побачите все те, що справджується, знайте, що вже близько Царство Боже. | 31 Отак і ви, коли побачите, що це збувається, знайте, що Царство Боже близько. | 31 так і ви, коли побачите, що це збувається, - знайте, що близько Боже Царство. | 31 Так і ви, коли побачите, як се станеть ся, знайте, що близько царство Боже. |
32 Поправді кажу вам: Не перейде цей рід, аж усе оце станеться. | 32 Істину повідую вам: Не промине рід цей, як усе це станеться. | 32 Істинно кажу вам: Рід цей не пройде, аж поки все не станеться. | 32 Щиру правду кажу вам, що не мине і рід цей, як усе станеться. | 32 Істино глаголю вам: Ще не перейде рід сей, доки все станеть ся. |
33 Небо й земля проминуться, але не минуться слова Мої! | 33 Небо і земля минуться, але слова Мої не минуться. | 33 Небо й земля проминуть, слова ж мої не пройдуть. | 33 Небо й земля минуть, а мої слова не минуть. | 33 Небо й земля перейде, слова ж мої не перейдуть. |
34 Уважайте ж на себе, щоб ваші серця не обтяжувалися ненажерством та п'янством, і життєвими клопотами, і щоб день той на вас не прийшов несподівано, | 34 Пильнуйте за собою, щоб серця ваші не обтяжувалися ненажерством і пиятикою, а також клопотами житейськими, щоб день той не спіткав вас зненацька. | 34 Зважайте на самих себе, щоб часом серця ваші не обтяжилися обжирством, пияцтвом та життєвими клопотами, і щоб той день не впав на вас зненацька, | 34 Стережіться, щоб ваші серця не обтяжувалися ненажерством та пияцтвом і життєвими клопотами і щоб не надійшов на вас той день несподівано, | 34 Остерегайте ся ж, щоб часом не обтягчились ваші серця прожорством, та пянством, та журбою життя сього, й щоб несподївано на вас не настиг день той. |
35 немов сітка; бо він прийде на всіх, що живуть на поверхні всієї землі. | 35 Бо він, мов сіть, упаде на всіх, що живуть по всій землі; | 35 немов сітка, бо він прийде на всіх, які живуть на поверхні всієї землі. | 35 мов сітка, бо прийде він на все, що живе на поверхні всієї землі. | 35 Бо, як сїтка, впаде на всїх, що живуть на лицї всієї землї. |
36 Тож пильнуйте, і кожного часу моліться, щоб змогли ви уникнути всього того, що має відбутись, та стати перед Сином Людським! | 36 Тож пильнуйте о всякій порі і моліться, щоб уникнути вам усіх цих майбутніх лихоліть і постати перед Сином Людським. | 36 Будьте чуйні, отже, і кожного часу моліться, щоб мати змогу уникнути всього того, що має збутися, і стати перед Чоловічим Сином.” | 36 Тож пильнуйте, постійно молітеся, щоб змогли ви уникнути всього того, що має відбутися, - і стати перед Людським Сином. | 36 Пильнуйте, по всяк час молячись, щоб удостоїли ся втекти від того всього, що має статись, і станути перед Сином чоловічим. |
37 За дня ж Він у храмі навчав, а на ніч виходив та перебував на горі, що зветься Оливна. | 37 За дня Він навчав у храмі; а вночі, вийшовши, перебував на горі, що звалася Оливною. | 37 Днями Ісус навчав у храмі, а ночами виходив і перебував на горі, званій Оливна. | 37 Удень він був у храмі й навчав, а вночі виходив, перебував на горі, що зветься Оливною. | 37 Навчав же днями в церкві, ночами ж виходячи, пробував на горі, званій Оливною. |
38 А зранку всі люди до Нього приходили в храм, щоб послухати Його. | 38 І увесь народ з ранку приходив до Нього в храм, щоб слухати Його. | 38 Зранку ж увесь народ приходив до нього в храм, щоб послухати його. | 38 Зранку всі люди приходили до нього в храм, щоб послухати його. | 38 Усї ж люде сходились рано до Него в церкву слухати Його. |