1 А між людом були й неправдиві пророки, як і будуть між вас учителі неправдиві, що впровадять згубні єресі, відречуться від Владики, що викупив їх, і стягнуть на себе самі скору погибіль.1 Були й лжепророки в народі, як у вас будуть лжевчителі, котрі запровадять згубні єресі, і, відрікшися Господа, що звільнив їх, наведуть самі на себе незабарну загибель.1 Були в народі й пророки неправдиві, як і між вами будуть учителі ложні, які введуть погубні єресі й, відрікшися Владики, що відкупив їх, наведуть на себе скору погибель.1 А були й неправдиві пророки в народі, як і між вами будуть неправдиві вчителі, які внесуть єресі погибелі й відречуться того Владики, що їх викупив, наводячи на себе швидку погибель.1 Були ж і лжепророки між людьми, як і між вами будуть лжеучителї, котрі введуть єресї погибелї, і відцуравшись викупившого їх Владики, приведуть на себе скору погибіль.
2 І багато-хто підуть за пожадливістю їхньою, а через них дорога правдива зневажиться.2 І багато людей піде за їхньою розпустою, і через них шлях істини буде зневажатися.2 Сила людей піде слідом за їхньою розбещеністю, і через них дорога правди буде зневажатися.2 І багато хто піде за їхніми розпустами, а через них дорога правди буде зневажена.2 І многі підуть за їх погибіллю, котрі дорогу правди хулити муть;
3 І в зажерливості вони будуть ловити вас словами облесними. Суд на них віддавна не бариться, а їхня загибіль не дрімає!3 І в зажерливості будуть ловити вас облесливими словами; суд їм давно готовий, і погибель їхня не дрімає.3 У зажерливості, оманними словами торгуватимуть вони вами; засуд на них уже здавна не бариться, і погибель не дрімає.3 І в зажерливості вони ловитимуть вас лесними словами. Суд на них віддавна не бариться, а їхня погибель не дрімає.3 і в зажерливостї придуманими словами вас підходити муть, для котрих суд з давнього часу не гаїть ся, і погибіль їх не дрімає.
4 Бо як Бог Анголів, що згрішили, не помилував був, а в кайданах темряви вкинув до аду, і передав зберігати на суд;4 Бо коли Бог ангелів, що згрішили, не помилував, а навпаки, зв‘язавши ланцюгами пекельного мороку, віддав охороняти до суду для покарання;4 Бо коли Бог не пощадив ангелів, які були згрішили, а кинув у пекло й передав їх до темної безодні, щоб їх тримати на суд;4 Бо коли Бог не помилував ангелів, що згрішили, в кайданах темряви вкинув до пекла, щоб зберегти на суд,4 Бо коли Бог ангелів, що згрішили, не пощадив, а кинув їх в окови пекольної темряви, і передав, щоб хоронено їх на суд;
5 і Він не помилував першого світу, а зберіг самовосьмого Ноя, проповідника праведности, і навів потопа на світ безбожних;5 І якщо не помилував першого світу, але у восьми душах зберіг родину Ноя, проповідника правди, коли навів потоп на світ нечестивих,5 і коли він не пощадив старовинний світ, -а зберіг вісім душ, з яких був Ной, цей проповідник правди, - і навів потоп на світ безбожних;5 і першого світу не помилував, зберіг восьмого, Ноя, проповідника справедливости, навівши на безбожних світовий потоп,5 і коли первого сьвіта не пощадив, а самовосьмого Ноя, проповідника правди, охоронив, повідь на сьвіт нечестивих допустивши;
6 і міста Содом і Гоморру спопелив, засудивши на знищення, і дав приклада для майбутніх безбожників,6 І якщо міста Содом і Гомору, засудивши на винищення, обернув на попіл, показавши приклад майбутнім лиходіям,6 і коли він, щоб дати приклад безбожникам майбутнім, міста Содом і Гомору обернув у попіл, засудив їх на загладу цілковиту;6 спалив міста Содом та Гомору, засудивши їх на знищення, і дав як приклад для майбутніх безбожників,6 і коли городи Содому й Гоморру засудив на руїну, обернувши в попіл, і поставивши, яко приклад для будучих безбожників,
7 а врятував праведного Лота, змученого поводженням розпусних людей,7 А праведного Лота, знеможеного стосунками поміж людьми несамовито розбещеними, визволив, –7 коли він вирятував праведного Лота, якого пригнітала розбещена поведінка беззаконників,7 а врятував праведника Лота, змученого розбещеним поводженням беззаконних,7 а ізбавив праведного Лота, омерзенного розпустним життєм безбожників;
8 бо цей праведник, живши між ними, день-у-день мучив свою праведну душу, бачачи й чуючи вчинки безбожні,8 Бо цей праведник, живучи поміж ними, щоденно страждав у праведній душі, тому що бачив і чув про справи безбожні;8 - бо праведник, живучи між ними, мучився день-у-день бувши праведною душею, глядівши і слухавши беззаконних учинки, -8 бо праведник, живучи між ними, бачачи й чуючи безбожні діла, день у день краяв праведну душу;8 (живучи бо між ними праведник той, дивлячись і слухаючи про беззаконні дїла, день в день мучив праведну душу;)
9 то вміє Господь рятувати побожних від спокуси, а неправедних берегти на день суду для кари,9 То напевне відає Господь, як визволяти побожних від спокуси, а лиходіїв зберігати на день суду, для покарання,9 то Господь знає, як визволяти побожних від спокуси, неправедних же, призначених для кари, тримати на день суду;9 Господь уміє рятувати побожних від спокуси, а неправедних зберігати на день суду для кари,9 то й знає Господь побожних з покуси вибавляти, неправедних же хоронити про судний день на муки, -
10 а надто тих, хто ходить за нечистими пожадливостями тіла та погорджує владою; зухвалі свавільці, що не бояться зневажати слави,10 А найбільше тих, котрі йдуть слідом недобрих похотей плоті і зневажають владу, зухвалі, свавільні, і не страхаються лихословити вищих.10 особливо тих, які лише шукають брудних похотей тіла і зневажають Всевладу. Зухвалі та нахабні, вони не бояться кидати наклепи на величчя,10 особливо ж тих, що ходять слідом за нечистою тілесною хтивістю і зневажають владу. Вони, зухвалі свавільці, не бояться зневажати слави,10 найбільше ж тих, що ходять в слїд за тїлом в нечистому хотїнню, і зневажають начальство; що сьміливі, самолюбні, не лякають ся хулити власть,
11 хоч Анголи, бувши міццю та силою більші за них, не несуть до Господа зневажливого суду на них.11 Тоді як Ангели, хоч переважали їх міцністю і силою, не виповідають супроти них зневажливого осуду.11 тоді як ангели, хоч силою і міццю більші, не виносять на них перед Господом - зневажливого осуду.11 тоді як ангели, що силою і міццю більші, не несуть на них зневажливого суду до Господа.11 хоч ангели, кріпостю і силою більшими бувши, не приносять проти них перед Господа докоряючого суду.
12 Вони, немов звірина нерозумна, зроджена природою на зловлення та загибіль, зневажають те, чого не розуміють, і в тлінні своїм будуть знищені,12 Вони, як безмовна звірина, що ведеться природою, народжені для зловлення та винищення, лихословлячи те, чого не розуміють, у розпусті своїй винищаться;12 Вони, мов нерозумна тварина, що з природи на те й родиться, щоб її ловили й нищили, зневажаючи те, чого не розуміють, у тлінні своїм будуть знищені12 Вони, як та нерозумна звірина, що з природи призначена на зловлення і загибель, гудять те, чого не розуміють, і в тлінні своїм зітліють,12 Сї ж, як безсловесні зьвірі, природні, що родять ся на лови і забиттє, хулять, чого не розуміють, і в зотлїнню своїм загинуть,
13 і приймуть заплату за лихі вчинки. Вони повсякденну розпусту вважають за розкіш; самі бруд та неслава, вони насолоджуються своїми оманами, бенкетуючи з вами.13 Вони діждуться помсти за злочини: бо вони щоденну розпусту мають за розкіш; безсоромники і опоганювачі, вони втішаються своєю облудністю, бенкетуючи з вами.13 і зазнають кари як відплати за несправедливість. Вони повсякденні розкоші за щастя вважають, - брудні й мерзенні, насолоджуються у своїх облудах, бенкетуючи собі з вами.13 прийнявши кару як відплату за несправедливість. Вони повсякденні розкоші вважають за щастя; брудні й мерзотні, що насолоджуються своїми оманами, бенкетуючи з вами.13 і нагороду неправди приймуть. Солодкими вважають вони дочасні розкоші; вони - самий сором і беззаконнє, розкошують в обманьстві своїм, їдаючи з вами;
14 Їхні очі наповнені перелюбом та гріхом безупинним; вони зваблюють душі незміцнені; вони, діти прокляття, мають серце, привчене до зажерливости.14 Очі в них виповнені перелюбом і неспинного гріха; вони зваблюють нетверді душі; серце їхнє привчене до зажерливости: це – сини прокляття.14 Очі в них сповнені перелюбом і грішать безнастанно; вони зваблюють нестійкі душі; серце в них до зажерливости вправне, - діти прокляття!14 Очі повні перелюбу й безнастанних гріхів; вони зваблюють нестійкі душі, маючи серце, привчене до захланности, вони - діти прокляття.14 очі мають повні прелюбодїяння і неперестаючого гріха, надять душі неутверджені; серце в них навчене до зажерливости, се - дїти прокляття;
15 Вони покинули просту дорогу та й заблудили, і пішли слідом за Валаамом Беоровим, що полюбив нагороду несправедливости,15 Вони залишили свій шлях і заблукали, йдучи слідами Валаама, сина Беорового, котрий полюбив винагороду неправдиву,15 Вони, покинувши дорогу просту, заблудили, ідуть слідом за Валаамом, сином Беора, що милувався у неправедній заплаті,15 Покинувши просту дорогу, вони заблукали, йдучи слідом за Валаамом з Восору, який полюбив несправедливу винагороду,15 котрі, опустивши праву дорогу, заблудили, йдучи дорогою Валаама, сина Восорового, що полюбив неправедну нагороду,
16 але був докорений у своїм беззаконні: німа під'яремна ослиця проговорила людським голосом, та й безум пророка спинила.16 Але був викритий у своєму беззаконні: безмовна віслючка, озвавшись людським голосом, зупинила безум пророка.16 тож дознав докору за власний переступ: ослиця, німа, підяремна, заговорила людським голосом і спинила безум пророка.16 а дістав осуд за своє беззаконня: німа під'яремна ослиця, заговоривши людським голосом, спинила безумство пророка.16 тільки ж мав кару за своє беззаконнє, бо підяремник нїмий, проговоривши чоловічим голосом, остановив нерозум пророка.
17 Вони джерела безводні, хмари, бурею гнані; для них приготований морок темряви!17 Це джерела безводні, хмариська, бурею гнані; на них чекає морок вічної пітьми.17 Вони - джерела безводні, хмари, хуртовиною гонені. Для них приготована чорна пітьма.17 Вони - безводні джерела та гнані вітром хмари, [імла]; їм приготований морок темряви.17 Се жерела безводні, хмари, хуртовиною гонимі, котрим чорна темрява на віки захована.
18 Бо, висловлюючи марне базікання, вони зваблюють пожадливістю тіла й розпустою тих, хто ледве втік від тих, хто живе в розпусті.18 Бо, промовляючи набундючене марнослів‘я, вони зваблюють у тілесні похоті і розпусту тих, котрі заледве ухилилися від облуди;18 Верзуть вони пусті нісенітниці, розбещеними похотями тіла приваблюють людей, які ледве що втекли від тих, які проводять життя у блуді.18 Бо висловлюючи марні нісенітниці, вони зваблюють нечистими тілесними хтивостями тих, хто ледве втік від блудників.18 Промовляючи бо великими і марними словами, принаджують хотїннєм тїла та розпустою тих, що ледво утїкли від живучих в блудї,
19 Вони волю обіцюють їм, самі бувши рабами тління. Бо хто ким переможений, той тому й раб.19 Обіцяють їм волю, хоч самі залишаються рабами тліну; бо хто ким переможений, той тому й раб.19 Вони обіцяють їм волю, самі раби зіпсуття, бо хто ким був переможений, того він і невільником став.19 Вони обіцяють їм волю, самі будучи рабами тління; бо хто ким переможений, той тому і раб.19 обіцяючи їм волю, самі бувши слуги зотлїння; хто бо ким подужаний, того він і невольник.
20 Бо коли хто втече від нечистости світу через пізнання Господа й Спасителя Ісуса Христа, а потому знов заплутуються ними та перемагаються, то останнє буває для них гірше першого.20 Бо якщо, ухилившися від мерзоти світу через пізнання Господа і Рятівника нашого Ісуса Христа, знову потрапляють у їхні пута та перемагаються ними, то останнє буває для них гірше першого.20 Бо коли ті, що, спізнавши Господа і Спаса нашого Ісуса Христа, втекли від погані світу, а знов обплутані нею, їй улягають, то останнє їхнє гірше, ніж перше.20 Бо коли ті, що втекли до пізнання нашого Господа і Спасителя Ісуса Христа від нечистоти світу, ними ж знову оплутані, є переможними,- і останнє їм гірше від першого.20 Коли бо, утїкши від нечистоти сьвіта через пізнаннє Господа і Спаса Ісуса Христа, однакож, знов замотавшись, бувають подужані, то останнє їх - гірше первого.
21 Бо краще було б не пізнати їм дороги праведности, аніж, пізнавши, вернутись назад від переданої їм святої заповіді!21 Було б краще їм не спізнати шляху правди, аніж спізнавши, повернутися назад від переданої їм святої заповіді.21 Ліпше було б їм дороги справедливости не спізнати, аніж, спізнавши, відвернутися від переданої їм святої заповіді.21 Бо краще їм було не пізнати дороги праведності, ніж пізнавши, відвернутися від переданої їм святої заповіді.21 Лучче би їм було не пізнати дороги правди, як, пізнавши, одвернутись від переданої їм сьвятої заповіди.
22 Бо їм трапилося за правдивою приказкою: Вертається пес до своєї блювотини, та: Помита свиня йде валятися в калюжу...22 Але з ними сталося, мов за певного прислів‘я: пес повертається до своїх вивертів; і помита свиня поспішає у твані повалятися.22 З ними трапилося те, про що приповідка влучно каже: «Пес повернувся до своєї блювотини», або: «Свиня, вимита, качається у грязюці.»22 На них справдилася приказка: пес повернувся до своєї блювотини, а свиня, обмившись, валяється в багні.22 Довело ся ж їм по правдивій приповістї: `Пес вертаєть ся до своєї блювотини`, а `свиня, скупавшись, (іде) валятись у калюжу`.