1 І заговорив шух'янин Білдад та й сказав: | 1 І відповідав Білдад шух'янин, і сказав: | 1 Заговорив Білдад із Шуаху та й мовив: | 1 Підібравши ж Валдад Савхітець каже: | 1 Відказав Билдад Савхеаський й промовив: |
2 Як довго ви будете пастками класти слова? Розміркуйте, а потім собі поговоримо! | 2 Коли ж ви припинете подібні вислови? Поміркуйте, а відтак будемо розмовляти. | 2 «І докіль будете словам ви класти перешкоди? Будьте розумні, і тоді говоритимемо! | 2 Доки не перестанеш? Почекай, щоб і ми промовили. | 2 Докіль словами ще вам перекидатися марно? Нумо лиш, братись за ум, і тодї поговоримо. |
3 Чому пораховані ми, як худоба? Чому в ваших очах ми безумні? | 3 Нащо вважатися нам за тварин і стати зневаженими у власних очах ваших? | 3 Чому нас уважаєш за скотину? Чому в твоїх очах ми нечисті? | 3 Чому наче чотироногі ми замовкли перед тобою? | 3 Чому вважатись нам за скот і бути пониженими в власних очах наших? |
4 О ти, що розшарпуєш душу свою в своїм гніві, чи для тебе земля опустіє, а скеля осунеться з місця свого? | 4 [О], [ти], [що] роздираєш душу твою у гніві своєму! Невже заради тебе існує земля, і скеля має зсунутися з місця [свого]? | 4 О, ти, що у досаді душу свою роздираєш! Чи ж задля тебе земля має опустіти? Чи скелі пересунуться зо свого місця? | 4 Тебе охопив гнів. Бо що ж? Якщо ти помреш, чи піднебесна (буде) бездомною? Чи гори спадуть з основ, | 4 О, ти, що в досадї своїй душу свою роздираєш! Чи то ж задля тебе опустїє земля та пересунуться скелї з місць своїх? |
5 Таж світильник безбожних погасне, і не буде світитися іскра огню його: | 5 Авжеж, світильник у злочинця загасне, і не залишиться й іскри від його вогню. | 5 Таж у безбожника погасне світло, полум'я його не буде більше блищати. | 5 і світло безбожних згасне, і їхній огонь не підніметься? | 5 Та ж у безбожного мусить потахнути сьвітло, а з огня його не остане й искри. |
6 його світло стемніє в наметі, і згасне на ньому світильник його, | 6 Потьмяніє світло в шатрі його, і світильник його загасне над ним. | 6 Стемніє світло в наметі його, і погасне над ним його світич. | 6 Його світло в житті - темрява, а світильник з ним згаситься. | 6 Стемнїє сьвітло в домівцї його, й сьвічка його загасне над ним. |
7 стануть тісні кроки сили його, і вдарить його власна рада!... | 7 Скоротяться кроки могутности його, і повалить його власний замір його. | 7 Бадьорий хід його ослабне, його повалить власний намір. | 7 Найменші вполювали його майно, хай же його обмане рада. | 7 Змалїють кроки могучостї його, й повалить його власний намір його; |
8 Бо він кинений в пастку ногами своїми, і на ґраті він буде ходити: | 8 Тому що він попаде в пастку своїми ногами і тенетами ходити буде. | 8 Він ускочить у сітку власними ногами і над сильцем буде ходити. | 8 Хай же його нога зловиться в пастці, хай замотається в сіті. | 8 Бо він попаде в сїть ногами своїми й в плетїнках буде плутатись. |
9 пастка схопить за стопу його, зміцниться сітка на ньому, | 9 Пастка схопить за ногу його, і грабіжник упіймає його. | 9 Пута впіймають його ноги, петля буде тримати його цупко. | 9 Хай же найдуть на нього засідки. Хай скріпить проти нього спраглих. | 9 Спіймають пута ноги його, й грабіжник уловить його. |
10 на нього захований шнур на землі, а пастка на нього на стежці... | 10 Утаємничені від нього на землі сильця і засідки на дорозі. | 10 На землі сховане йому сильце і пастка для нього на стежці. | 10 Сховано в землю його засідку і його схоплення на стежці. | 10 Невидимо розложені по землї силця на його, й западнї по дорозї. |
11 Страхіття жахають його звідусіль, і женуться за ним по слідах. | 11 Зусібіч будуть лякати його жахи, і примусять його кидатися навбоки. | 11 Навколо страхи його лякають, слідом за ним женуться. | 11 Хай довкруги вигублять його болі, а численні, що довкруги його ніг, хай прийдуть у великому голоді. | 11 Кругом страхи лякати муть його, й зневолять його кидатись то сюди то туди. |
12 Його сила голодною буде, а нещастя при боці його приготовлене. | 12 Виснажиться від голосу сила його, і погибель уже є, обіч у нього. | 12 Він голодує у своїх достатках, і нещастя стоїть у нього збоку. | 12 Йому ж приготовлено належний упадок. | 12 Вичерпаєсь із голоду сила в йому, й погибель готова під боком його. |
13 Його шкіра поїджена буде хворобою, поїсть члени його первороджений смерти. | 13 Пожере члени тіла його, пожере члени його первісток смерти. | 13 Недуга роз'їдає його шкіру, і перворідний смерти гризе його члени. | 13 Хай стопи його ніг будуть поїджені, хай смерть пожере його красу. | 13 З'їсть тїло його, з'їсть всї члени його перворідна (небувала) недуга смертї. |
14 Відірвана буде безпека його від намету його, а Ти до царя жахів його приведеш... | 14 Вижене із шатра його впевненість його, і це кине його до царя жахів. | 14 З намету, де він був безпечний, його виривають і до царя страхів тягнуть. | 14 Хай оздоровлення буде вирване з його життя, хай його захопить біда, царське обвинувачення. | 14 Прогнана буде з домівки в його надїя його, а се доведе його до царя страхів*. |
15 Він перебуває в наметі своєму, який не його, на мешкання його буде кинена сірка. | 15 Оселяться в шатрі його, тому що він уже не належить йому; житло його буде посипане сіркою. | 15 Ти можеш жити в його наметі, що не його вже, і посипають сіркою його домівку. | 15 Хай поселиться в його ночі в його шатрі, хай буде посіяна сіркою його краса. | 15 Осядуть в наметї його (чужі), бо стане він уже не його; домівку його посиплють сїркою. |
16 Здолу посохнуть коріння його, а згори його віття зів'яне. | 16 Знизу підсохне коріння його, і зверху зів'януть гілки його, | 16 Внизу його коріння засихає, угорі ж його гілляки в'януть. | 16 Його коріння під ним посохне, і зверху впадуть його жнива. | 16 Знизу усхне коріннє його, а вгорі зовяне верховіттє його. |
17 Його пам'ять загине з землі, а на вулиці ймення не буде йому. | 17 Пам'ять про нього щезне на землі, і ймення його не буде на майдані. | 17 Пам'ять про нього з землі щезає, і немає його імени в околиці. | 17 Хай його память пропаде з землі, і його імя хай буде на видаленому лиці. | 17 Щезне про його память із землї й імени його не згадувати муть на базарі. |
18 Заженуть його з світла до темряви, і ввесь світ проганяє його. | 18 Виженуть його із світла в пітьму і зітруть його з лику землі. | 18 Його зо світла в пітьму зіштовхують, його зо світу проганяють. | 18 Хай (хтось) прожене його з світла в темряву. | 18 Проженуть його з сьвітла в тьму, й зітруть його з кругогляду земного. |
19 У нього немає в народі нащадка, ні внука, і немає останку в місцях його мешкання. | 19 Ні сина [його], ні внука не буде в народі його; і нікого не залишиться в житлах його. | 19 Ні внуків, ні нащадків він не матиме в народі; ані душі живої у своїх оселях. | 19 Не буде знайомого в його народі, ані не спасеться його дім в піднебесній, але в тому, що є його, житимуть інші. | 19 Нї сина нї внука не буде в народї його, не зістанеться нїхто в домівцї його. |
20 На згадку про день його остовпівали останні, за волосся ж хапались давніші... | 20 Від згадки про день його жахнуться нащадки, і сучасники будуть виповнені трепетом. | 20 Захід жахнеться над його нещастям, а схід пройметься страхом. | 20 Над ним застогнали останні, а перших охопило здивування. | 20 День (погибелї) його злякає потомків, а сучасників обгорне жахом. |
21 Ось такі то мешкання неправедного, і це місце того, хто Бога не знає! | 21 Ось такі житла беззаконного, і отаке місце того, хто не знає Бога! | 21 Отакі житла нечестивця, отаке місце того, хто не знає Бога!» | 21 Це доми неправедних, це ж місце тих, що не знають Господа. | 21 Такі пробутки беззаконного, оттаке місце того, хто не знає Бога! |