1 А через шість день забирає Ісус Петра, і Якова, і Івана, брата його, та й веде їх осібно на гору високу.1 По шістьох днях узяв Ісус Петра, Якова та Івана, брата його, і вивів їх на гору високу одних,1 По шістьох днях узяв Ісус Петра, Якова та Йоана, його брата, повів їх окремо на високу гору1 Через шість днів Ісус бере Петра, Якова та його брата Івана і виводить їх окремо на високу гору.1 А через шість день бере Ісус Петра, Якова, та Йоана брата його, й веде їх на гору високу окроме,
2 І Він перед ними переобразився: обличчя Його, як те сонце, засяло, а одежа Його стала біла, як світло.2 І перевтілився перед ними, і засяяло Його обличчя, мов сонце, а одежа Його зробилася білою, мов світло.2 і переобразився перед ними: обличчя його засяяло, наче сонце, а одежа побіліла, наче світло.2 І переобразився перед ними: обличчя Його засяяло, мов сонце, одяг став білий, мов світло.2 й переобразивсь перед ними: й сияло лице Його як сонце, а одежа Його стала біла, як сьвітло.
3 І ось з'явились до них Мойсей та Ілля, і розмовляли із Ним.3 І ось, з‘явилися їм Мойсей та Ілля, що розмовляли з Ним.3 І ось з'явилися їм Мойсей та Ілля і з ним розмовляли.3 І ось з'явилися Мойсей та Ілля, що говорили з Ним.3 Коли се явивсь їм Мойсей та Ілия, розмовляючи з Ним.
4 І озвався Петро та й сказав до Ісуса: Господи, добре бути нам тут! Коли хочеш, поставлю отут три шатрі: для Тебе одне, і одне для Мойсея, і одне для Іллі.4 При цьому Петро сказав Ісусові: Господе! Добре нам тут бути; якщо бажаєш, спорудимо тут три курені: Тобі одного, і Мойсеєві одного, і одного Іллі.4 Озвавсь Петро й каже до Ісуса: “Господи, добре нам тут бути! Як хочеш, розташую тут три намети: один для тебе, один для Мойсея і один для Іллі.”4 Озвавшись, Петро сказав Ісусові: Господи, добре нам тут бути; коли хочеш, напну тут три намети: одне тобі, одне Мойсейові і одне Іллі.4 Озвав ся ж Петр, і рече до Ісуса: Господи, добре нам тут бути: коли хочеш, зробимо тут три намети: один Тобі, один Мойсейові, а один Ілиї.
5 Як він ще говорив, ось хмара ясна заслонила їх, і ось голос із хмари почувсь, що казав: Це Син Мій Улюблений, що Його Я вподобав. Його слухайтеся!5 І коли він ще говорив, аж ось, хмара ясна обгорнула їх і ось, голос із хмари заговорив: Це – Син Мій улюблений, у Котрому Моя добра воля; Його слухайте!5 Він говорив іще, аж ось ясна хмара огорнула їх і з хмари стало чути голос: “Це – мій улюблений Син, що я його вподобав: його слухайте.”5 Поки Він говорив, ясна хмара затінила їх, і з хмари пролунав голос: Цей мій улюблений Син, якого Я вподобав; Його слухайте.5 Ще він говорив, аж ось ясна хмара отїнила їх, і ось голос із хмари глаголючий: Се Син мій любий, що я Його вподобав; Його слухайте.
6 А почувши, попадали учні долілиць, і полякалися сильно...6 І коли учні почули, то попадали ницьма і вельми злякалися.6 Почувши це, учні впали обличчям до землі й злякались вельми.6 Почувши це, учні попадали долілиць і дуже злякалися.6 Зачувши се ученики, припали лицем до землї, й полякались вельми.
7 А Ісус підійшов, доторкнувся до них і промовив: Уставайте й не бійтесь!7 Але Ісус наблизився, торкнувся до них і сказав: Підведіться і не бійтеся.7 Ісус же підійшов, доторкнувся до них і каже: “Устаньте, не страхайтеся!”7 Ісус підійшов, доторкнувся до них і сказав: Устаньте й не бійтеся.7 І прийшовши Ісус, торкнув їх, і рече: Устаньте й не лякайтесь.
8 Звівши ж очі свої, нікого вони не побачили, окрім Самого Ісуса.8 Коли вони звели очі свої, то нікого не побачили, окрім одного Ісуса.8 Підвівши свої очі, вони не бачили нікого крім самого Ісуса.8 Підвівши свої очі, учні не не побачили нікого, крім самого Ісуса.8 Вони ж, знявши очі свої, не бачили нїкого, тільки одного Ісуса.
9 А коли з гори сходили, заповів їм Ісус і сказав: Не кажіть нікому про цеє видіння, аж поки Син Людський із мертвих воскресне.9 І коли спускалися вони з гори, Ісус заборонив їм, кажучи: Нікому не оповідайте про це видіння, аж доки Син Людський не воскресне з мертвих.9 Коли ж сходили з гори, Ісус наказав їм: “Нікому не розповідайте про це видіння аж поки Син Чоловічий не воскресне з мертвих.”9 Коли вони сходили з гори, Ісус наказав їм, кажучи: Нікому не розповідайте про видіння, доки Син Людський не воскресне з мертвих.9 І, як сходили вони з гори, наказав їм Ісус, глаголючи: Не кажіть нїкому про сю із'яву, аж поки Син чоловічий устане з мертвих.
10 І запитали Його учні, говорячи: Що це книжники кажуть, ніби треба Іллі перш прийти?10 І запитали Його учні: А чому книжники запевняють, що Іллі належить прийти передніше?10 Учні його тоді спитали його: “Чому то книжники кажуть, що спершу Ілля має прибути?”10 І запитали Його учні, кажучи: Чому книжники кажуть, що спочатку має прийти Ілля?10 І питали в Него ученики Його, кажучи: Що ж се кажуть письменники, що Ілия мусить прийти попереду?
11 А Він відповів і сказав: Ілля, правда, прийде, і все приготує.11 Ісус сказав їм у відповідь: Авжеж, Ілля має прийти заздалегідь і влаштувати все;11 Він відповів їм: “Ілля прийде й усе приведе доладу.11 Ісус відповів їм і сказав: Ілля прийде і все приготує.11 Ісус же, озвавшись, рече їм: Ілия прийде попереду, і налагодить усе.
12 Але кажу вам, що Ілля вже прийшов був, та його не пізнали, але з ним зробили, що тільки хотіли... Так і Син Людський має страждати від них.12 Але кажу вам, що Ілля вже прийшов, і не впізнали його, а вчинили з ним, як бажали; так і Син Людський постраждає від них.12 Проте, кажу вам, що Ілля вже прийшов, та вони його не пізнали, а вчинили з ним, що хотіли. Так і Син Чоловічий має від них постраждати.”12 Проте кажу вам, що Ілля вже прийшов, та його не впізнали, але зробили з ним те, що хотіли. Так і Син Людський має від них постраждати.12 Я ж глаголю вам: Що Ілия вже прийшов, та й не познали його, а зробили на йому, що схотїли. Так і Син чоловічий терпіти ме від них.
13 Учні тоді зрозуміли, що Він їм говорив про Івана Христителя.13 Тоді учні зрозуміли, що Він казав їм про Івана Хрестителя.13 І збагнули тоді учні, що він їм говорив про Йоана Христителя.13 Тоді учні зрозуміли, що Він говорив їм про Івана Хрестителя.13 Тодї зрозуміли ученики, що глаголав їм про Йоана Хрестителя.
14 І як вони до народу прийшли, то до Нього один чоловік приступив, і навколішки впав перед Ним,14 Коли вони прийшли до народу, то наблизився до Нього чоловік, упав на коліна перед Ним,14 Коли ж прийшли до народу, тоді приступив до нього один чоловік і, припавши йому до ніг,14 Коли прийшли до юрби, приступив до Нього один чоловік і, припавши Йому до ніг,14 І, як прийшли вони до народу, приступив до Него чоловік, припавши Йому до ніг і говорячи:
15 і сказав: Господи, змилуйсь над сином моїм, що біснується у новомісяччі, і мучиться тяжко, бо почасту падає він ув огонь, і почасту в воду.15 І сказав: Господе! Помилуй сина мого; він у новомісяччя [біснується[ і тяжко страждає, бо часто кидається у вогонь, і часто у воду.15 каже: “Господи, змилуйся над моїм сином, бо він причинний і тяжко нездужає: часто кидається в огонь, часто й у воду.15 каже: Господи, помилуй мого сина, бо він сновида і тяжко терпить: часто кидається у вогонь, часто й у воду.15 Господи, помилуй мого сина; він бо місячник, і тяжко мучить ся: почасту бо падає в огонь, і почасту в воду.
16 Я його був привів до учнів Твоїх, та вони не могли вздоровити його.16 Я приводив його до учнів Твоїх, і вони не могли уздоровити його.16 Я був привів його до твоїх учнів, та вони не могли його зцілити.”16 Я привів був його до твоїх учнів, та вони не змогли його вилікувати.16 І привів я його до учеників Твоїх, та й не змогли вони сцїлити його.
17 А Ісус відповів і сказав: О роде невірний й розбещений, доки буду Я з вами? Доки вас Я терпітиму? Приведіть до Мене сюди його!17 А Ісус, відповідаючи, сказав: О, роде невірний і розбещений! Доки буду з вами? Доки Я буду терпіти вас? Приведіть його до Мене сюди.17 “Роде невірний та розбещений”, – відповів Ісус, – “доки мені з вами бути? Приведіть мені його сюди!”17 Ісус сказав у відповідь: О роде невірний і розбещений, доки буду з вами? Доки терпітиму вас? Приведіть мені його сюди.17 Озвав ся ж Ісус і рече: О кодло невірне та розвратне! Доки буду з вами? доки терпіти му вас? Приведїть менї його сюди.
18 Потому Ісус погрозив йому, і демон вийшов із нього. І видужав хлопець тієї години!18 І заборонив йому Ісус, і біс вийшов з нього; і юнак уздоровився тієї ж миті.18 Ісус погрозив йому, і біс вийшов з хлопця; тож видужав юнак тієї ж миті.18 І погрозив йому Ісус, і біс вийшов з нього. Юнак видужав тієї ж миті.18 І погрозив йому Ісус і вийшов з него диявол, і одужав хлопець з того часу.
19 Тоді підійшли учні насамоті до Ісуса й сказали: Чому ми не могли його вигнати?19 Тоді учні наблизилися до Ісуса наодинці і сказали: А чому ми не змогли вигнати його?19 Тоді підійшли учні до Ісуса насамоті й спитали: “Чому ми не могли його вигнати?”19 Тоді учні, приступивши до Ісуса, що був на самоті, сказали: Чому ми не змогли його вигнати?19 Приступивши тодї ученики до Ісуса, сказали на самотї: Чом не змогли ми вигнати його?
20 А Він їм відповів: Через ваше невірство. Бо поправді кажу вам: коли будете ви мати віру, хоч як зерно гірчичне, і горі оцій скажете: Перейди звідси туди, то й перейде вона, і нічого не матимете неможливого!20 А Ісус сказав їм: Через віру вашу малу; бо істину кажу вам: Якщо ви будете мати віру, як гірчичне зерня завбільшки, і скажете горі оцій: Перейди звідси туди, і вона перейде; і нічого не буде для вас неможливого.20 Ісус сказав їм: “Через вашу малу віру; бо, істинно кажу вам: Коли матимете віру, як зерно гірчиці, то скажете оцій горі: Перенесися звідси туди – і вона перенесеться; і нічого не буде для вас неможливого.20 Він сказав їм: Через ваше маловірство. Щиру правду кажу вам: коли маєте віру, як зерно гірчиці, скажете цій горі: Перейди звідси туди - і вона перейде; і ніщо не буде для вас неможливим.20 Ісус же рече їм: Через невіру вашу, істино бо глаголю вам: Коли б ви мали віри з зерно горчицї, то сказали б оцїй горі: Перейди звідсїля туди; то й перейде; й нїчого не буде неможливого вам.
21 Цей же рід не виходить інакше, як тільки молитвою й постом.21 А цей рід демонів виганяється лише молитвою і постом.21 А щодо цього роду бісів, то його виганяють лише молитвою і постом.”21 [Цей же рід не виходить інакше - тільки молитвою і постом.]21 Се ж кодло не виходить, як тільки молитвою та постом.
22 Коли пробували вони в Галілеї, то сказав їм Ісус: Людський Син буде виданий людям до рук,22 А коли вони були в Галілеї, Ісус сказав їм: Син Людський зраджений буде і потрапить до рук людських.22 Як вони зібралися в Галилеї, Ісус мовив до них: “Син Чоловічий має бути виданий у руки людям,22 Коли були вони в Галилеї, Ісус сказав їм: Син Людський буде виданий у руки людям,22 Як же пробували вони в Галилеї, рече до них Ісус: Син чоловічий буде виданий у руки людям;
23 і вони Його вб'ють, але третього дня Він воскресне. І тяжко вони зажурились...23 І заб‘ють Його, і третього дня воскресне. І вони дуже засумували.23 і вони його уб'ють, але третього дня він воскресне.” І вони тяжко зажурились.23 і вони Його вб'ють, але третього дня Він воскресне. І вони дуже засмутилися.23 і вбють Його, а третього дня Він устане. І засуміли вони вельми.
24 Як прийшли ж вони в Капернаум, до Петра підійшли збирачі дидрахм на храм, та й сказали: Чи не заплатить ваш учитель дидрахми?24 А коли вони прийшли до Капернауму, то підійшли до Петра збирачі дідрахм і сказали: А вчитель ваш чи не дасть дідрахми?24 Коли вони прийшли в Капернаум, підійшли збирачі дидрахми до Петра та й питають: “Чи заплатить ваш учитель дидрахму?”24 Коли вони прийшли до Капернаума, наблизилися збирачі дидрахм до Петра і спитали: А ваш Учитель заплатить дідрахми?24 Як же прийшли в Капернаум, приступили ті, що данину збирали, до Петра, й казали: Чи не дасть ваш учитель данини?
25 Він відказує: Так. І як він увійшов до дому, то Ісус попередив його та сказав: Як ти думаєш, Симоне: царі земні з кого беруть мито або податки: від синів своїх, чи чужих?25 Він сказав: Так. І коли зайшов він до оселі, то Ісус попередив його, сказавши: Як тобі видається, Симоне? Царі землі з кого беруть мито чи податки? Чи із синів своїх чи із сторонніх?25 “Так”, – каже. І як увійшов до хати, випередив його Ісус, мовивши: “Як тобі, Симоне, здається? Земні царі з кого беруть данину чи податок? Із своїх синів чи з чужих?”25 Каже: Так. А коли увійшов до хати, випередив його Ісус, промовивши: Як тобі здається, Симоне? Земні царі з кого беруть данину чи податок? Зі своїх синів чи з чужих?25 Каже: Так. І як увійшов у господу, попередив його Ісус, глаголючи: Що ти думаєш, Симоне? з кого земні царі збирають данину? з своїх синів, чи з чужих?
26 А як той відказав: Від чужих, то промовив до нього Ісус: Тож вільні сини!26 Петро відказав Йому: Із сторонніх. Ісус сказав йому: Отож, сини вільні;26 А коли відповів: “З чужих”, – Ісус сказав до нього: “Отож, сини вільні.26 Коли відповів: Із чужих, то Ісус сказав йому: Отож, сини вільні.26 Каже до Него Петр: Із чужих. Рече йому Ісус: То сини вільні.
27 Та щоб їх не спокусити, піди над море, та вудку закинь, і яку першу рибу ізловиш, візьми, і рота відкрий їй, і знайдеш статира; візьми ти його, і віддай їм за Мене й за себе...27 Але, щоб нам не спокусити їх, піди до моря, закинь вудку, і першу рибину, котра попадеться, візьми; і коли розтулиш у неї рота, знайдеш статир; візьми його і віддай їм за Мене і за себе.27 Однак, щоб вони нам цього не взяли за зле, піди до моря, закинь вудку, візьми першу, яка попадеться, рибу, і відкрий їй рота: там знайдеш ти статир; візьми його й дай їм за мене й за себе.”27 Але, щоб ми не спокусили їх, піди до моря, закинь вудку, візьми рибину, яка першою попадеться, і, відкривши їй рота, знайдеш статир: візьми його й дай їм за Мене і за себе.27 Тільки ж, щоб не блазнити нам їх, ійди до моря, та закинь удку, й першу рибу, що піймаєть ся, візьми й, роззявивши їй рот, знайдеш статира; взявши його, дай їм за мене й за себе.