1 І підійшли фарисеї та саддукеї, і, випробовуючи, просили Його показати ознаку їм із неба.1 І наблизилися фарисеї і саддукеї, і спокушали Його – просили показати їм ознаки з неба.1 І приступили фарисеї та садукеї і, спокушаючи його, просили, щоб показав їм знак з неба.1 Надійшли фарисеї та садукеї і, випробовуючи Його, попросили показати їм знак з неба.1 Поприходили також Фарисеї та Садукеї й, спокушуючи Його, бажали від Него, щоб показав їм ознаку з неба.
2 А Він відповів і промовив до них: Ви звечора кажете: Буде погода, червоніє бо небо.2 А Він сказав їм, відповідаючи: Увечері ви кажете: Буде гарна погода, бо небо червоне;2 А він у відповідь сказав їм: “Як настане вечір, ви кажете: Буде гарна погода, бо червоне небо;2 А Він у відповідь сказав їм: Як вечір настає, кажете: Буде погода, бо червоне небо.2 Він же, озвавшись, рече їм: Як настане вечір, ви говорите: Погода, бо червонїє небо.
3 А ранком: Сьогодні негода, червоніє бо небо похмуре. Розпізнати небесне обличчя ви вмієте, ознак часу ж не можете!3 І – вранці: Сьогодні негода, тому що небо збагряніло. Лицеміри! Розпізнавати обличчя неба ви умієте, а ознак часу не можете?3 а вранці: сьогодні буде негода, бо небо щось червонясто похмуре. То вигляд неба ви вмієте розпізнавати, а знаків часу ви не здатні розпізнавати?3 А вранці: Буде негода, бо червоне небо захмарюється. Отже, вигляд неба вирізнити можете, а знаків часу не здатні?3 А вранцї: Сьогоднї непогідь, бо небо червонїє та хмарить ся. Лицеміри, лице неба вмієте познавати, а ознак часу не можете?
4 Рід лукавий і перелюбний шукає ознаки, та ознаки йому не дадуть, окрім ознаки пророка Йони. І, їх полишивши, Він відійшов.4 Рід лукавий і перелюбний ознак шукає, і ознака не буде явлена йому, окрім ознаки Йони пророка. І залишив їх, і відійшов.4 Рід лукавий і перелюбний шукає знаку, але знаку йому не дасться, хіба що знак Йони.” І покинув їх і пішов звідти.4 Лукавий і перелюбний рід шукає знаку, але знаку Йому не дасться, хіба що Йонин знак. І, полишивши їх, відійшов.4 Кодло лукаве та перелюбне ознаки шукає; а ознака не дасть ся йому, хиба тільки ознака Йони пророка. І, покинувши їх, пійшов.
5 А учні Його, перейшовши на той бік, забули взяти хліба.5 Перепливши на другий берег (моря), виявили, що учні Його забули взяти хліба.5 Коли перепливли учні на той бік, забули взяти хліба.5 А учні переправивши на той бік, забули взяти хліба.5 Та ученики Його, перепливши на той бік, забули взяти хлїба.
6 Ісус же промовив до них: Стережіться уважливо фарисейської та саддукейської розчини!6 Ісус сказав їм: Глядіть, остерігайтеся закваски фарисейської і саддукейської.6 Ісус сказав їм: “Глядіть, бережіться закваски фарисейської і садукейської.”6 Ісус сказав їм: Будьте уважні й стережіться закваски фарисейської і садукейської.6 Ісус же рече до них: Гледїть, остерегайтесь квасу Фарисейського та Садукейського.
7 Вони ж міркували собі й говорили: Ми ж хлібів не взяли.7 Та вони прийшли до згоди поміж собою і казали: Це тому, що ми не взяли з собою хлібів.7 Вони ж перемовлялись між собою і говорили: “Бо ми не взяли хліба.”7 Вони ж роздумували над цим і казали, що не взяли хлібів.7 Вони ж міркували собі, кажучи: Се, що не взяли ми хлїба.
8 А Ісус, знавши те, запитав: Чого між собою міркуєте ви, маловірні, що хлібів не взяли?8 Ісус спостеріг те і сказав їм: Чого зажурилися поміж собою, маловіри, що хлібів не взяли?8 Помітив це Ісус і каже: “Чого перемовляєтесь між: собою, маловіри, – тому, що не взяли хліба?8 Помітивше це, Ісус вимовив: Чому думаєте про себе, маловіри, що не маєте хлібів?8 Постерігши ж се Ісус, рече до них: Що ви міркуєте собі, маловіри, що хлїба не взяли?
9 Чи ж ви ще не розумієте й не пам'ятаєте про п'ять хлібів на п'ять тисяч, і скільки кошів ви зібрали?9 Хіба ще не розумієте і не пам‘ятаєте про п‘ятеро хлібів на п‘ять тисяч [люду], і скільки кошів ви набрали?9 І досі не збагнули? Чи ж ви не пам'ятаєте п'ятьох хлібів для п'ятьох тисяч, – а скільки ви кошів зібрали?9 Чи й досі не розумієте, не пам'ятаєте п'ятьох хлібів на п'ять тисяч, а скільки кошиків ви зібрали?9 Хиба ще не зрозуміли, та й не памятаєте пяти хлїбів пятьом тисячам, і скільки кошів набрали?
10 Ані про сім хлібів на чотири тисячі, і скільки кошиків ви назбирали?10 А також про сім хлібів на чотири тисячі, і скільки кошів ви набрали?10 Ані тих сімох хлібів для чотирьох тисяч, – а скільки ви кошів зібрали?10 Ані сімох хлібів чотирьом тисячам, і скільки кошиків ви зібрали?10 анї семи хлїбів чотирьом тисячам, і скільки кошів набрали?
11 Як ви не розумієте, що Я не про хліб вам сказав? Стережіться но розчини фарисейської та саддукейської!11 Як же ви не розумієте, що не про хліб сказав Я вам: Остерігайтеся закваски фарисейської і саддукейської?11 Тож як же не розумієте, що я не про хліб вам говорив, коли казав: Бережіться закваски фарисейської і садукейської?”11 Як ви не розумієте, що не про хліби казав Я вам? Але стережіться закваски фарисейської та садукейської.11 Як се не розумієте, що не про хлїб я казав вам, остерегатись квасу Фарисейського та Садукейського?
12 Тоді зрозуміли вони, що Він не казав стерегтися їм розчини хлібної, але фарисейської та саддукейської науки.12 Тоді зрозуміли вони, що Він радив їм остерігатися не закваски хлібної, але вчення фарисейського і саддукейського.12 Тоді ті зрозуміли, що він говорив їм стерегтися не хлібної закваски, а фарисейської та садукейської науки.12 Тоді зрозуміли, що Він сказав їм стерегтися не хлібної закваски, а фарисейської та садукейської науки.12 Тодї зрозуміли, що не казав остерегатись квасу хлїбного, а науки Фарисейської та Садукейської.
13 Прийшовши ж Ісус до землі Кесарії Пилипової, питав Своїх учнів і казав: За кого народ уважає Мене, Сина Людського?13 А коли прийшов Ісус до країв Кесарії Пилипової, то запитував учнів Своїх: За кого люди вважають Мене, Сина Людського?13 Прийшовши в околиці Филипової Кесарії, Ісус спитав своїх учнів: “За кого мають люди Сина Чоловічого?”13 Прийшовши в околиці Кесарії Пилипової, Ісус питав своїх учнів, кажучи: За кого люди вважають Сина Людського?13 Як же прийшов Ісус у сторони Кесариї Филипової, то питав учеників своїх, глаголючи: За кого мають люде мене, Сина чоловічого?
14 Вони ж відповіли: Одні за Івана Христителя, одні за Іллю, інші ж за Єремію або за одного з пророків.14 Вони сказали: Одні за Івана Хрестителя, інші за Іллю, а ще інші – за Єремію чи за одного з пророків.14 Ті відповіли: “Одні за Йоана Христителя, інші за Іллю, ще інші за Єремію або одного з пророків.”14 Вони відповіли: Одні за Івана Хрестителя, другі за Іллю, інші за Єремію або за одного з пророків.14 Вони ж сказали: Одні за Йоана Хрестителя, другі за Ілию, инші ж за Єремію або одного з пророків.
15 Він каже до них: А ви за кого Мене маєте?15 Він каже їм: А ви за кого маєте Мене?15 “На вашу ж думку”, – до них каже, – “хто я?”15 Каже їм [Ісус]: А ви Мене за кого маєте?15 Рече до них: Ви ж як кажете? хто я?
16 А Симон Петро відповів і сказав: Ти Христос, Син Бога Живого!16 А Симон Петро, відповідаючи, сказав: Ти – Христос, Син Бога Живого.16 Озвався Симон Петро і заявляє: “Ти – Христос, Бога живого син.”16 У відповідь Симон-Петро прорік: Ти є Христос, Син Бога живого.16 Озвавшись Симон Петр, каже: Ти єси Христос, Син Бога живого.
17 А Ісус відповів і до нього промовив: Блаженний ти, Симоне, сину Йонин, бо не тіло і кров тобі оце виявили, але Мій Небесний Отець.17 Тоді Ісус сказав йому, відповідаючи: Щасливий ти, Симоне, сину Йонин, бо не тіло і кров відкрили тобі це, але Батько Мій Небесний.17 У відповідь Ісус сказав до нього: “Щасливий ти, Симоне, сину Йонин, бо не тіло і кров це тобі відкрили, а Отець мій небесний.17 Ісус відповів Йому і сказав: Щасливий ти, Симоне, сину Йонин, бо не тіло і кров тобі це відкрили, а мій Батько Небесний.17 І озвавшись Ісус, рече до него: Блажен єси, Симоне, сину Йонин, бо тїло й кров не відкрила тобі сього, а Отець мій, що на небі.
18 І кажу Я тобі, що ти скеля, і на скелі оцій побудую Я Церкву Свою, і сили адові не переможуть її.18 І Я кажу тобі, ти – Петро, і на цьому камені Я утворю Церкву Мою, і брама пекла не здолає її.18 Тож і я тобі заявляю, що ти – Петро (скеля), і що я на цій скелі збудую мою Церкву й що пекельні ворота її не подолають.18 Я тобі кажу, що ти - Петро; і на цім камені Я збудую свою церкву, і брами пекла не здолають її.18 Скажу ж і я тобі: Що ти єси Петр, і на сьому каменї збудую церкву мою, і ворота пекольні не подужають її.
19 І ключі тобі дам від Царства Небесного, і що на землі ти зв'яжеш, те зв'язане буде на небі, а що на землі ти розв'яжеш, те розв'язане буде на небі!19 І дам тобі ключі Царства Небесного: і що зв‘яжеш на землі, те буде зв‘язане на небесах, і що розв`яжеш на землі, буде розв`язане на небесах.19 Я дам тобі ключі Небесного Царства, і що ти на землі зв'яжеш, те буде зв'язане на небі; і те, що ти на землі розв'яжеш, те буде розв'язане й на небі.”19 Я дам тобі ключі Небесного Царства, і те, що ти зв'яжеж на землі, буде зв'язане на небі; і те, що ти розв'яжеж на землі, буде розв'язане на небі.19 І дам я тобі ключі царства небесного; й що звяжеш на землї, буде звязане на небі; а що розвяжеш на землї, буде розвязане на небі.
20 Тоді наказав Своїм учням, щоб нікому не казали, що Він Христос.20 Тоді Ісус заборонив учням Своїм, щоб нікому не оповідали, що Він – є Ісус Христос.20 Тоді він наказав учням, щоб вони нікому не казали, що він – Христос.20 Тоді заборонив [Ісус своїм] учням казати будь-кому, що Він - Христос.20 Тодї наказав ученикам своїм, щоб не казали нїкому, що Він Ісус Христос.
21 Із того часу Ісус став виказувати Своїм учням, що Він мусить іти до Єрусалиму, і постраждати багато від старших, і первосвящеників, і книжників, і вбитому бути, і воскреснути третього дня.21 З того часу Ісус почав відкривати учням Своїм, що Йому належить рушати до Єрусалиму і вельми постраждати від старшин і першосвящеників та книжників, і бути вбитим, і третього дня воскреснути.21 З того часу Ісус почав виявляти своїм учням, що йому треба йти в Єрусалим і там багато страждати від старших, первосвящеників та книжників, і бути вбитим, і на третій день воскреснути.21 Відтоді Ісус почав виявляти своїм учням, що Йому потрібно йти до Єрусалима та багато страждати від старшин, архиєреїв та книжників, бути вбитим і третього дня воскреснути.21 З того часу почав Ісус виявляти ученикам своїм, що мусить ійти в Єрусалим, і багато терпіти од старших, та архиєреїв, та письменників, і бути вбитим, і встати третього дня.
22 І, набік відвівши Його, Петро став Йому докоряти й казати: Змилуйся, Господи, такого Тобі хай не буде!22 І відкликав Петро Ісуса і почав заперечувати Йому: Будь милостивий до Себе, Господе! Нехай не буде цього з Тобою!22 Тоді Петро, взявши його набік, став йому докоряти: “Пожалій себе, Господи! Це хай не станеться з тобою!”22 Петро, відкликавши Його осторонь, почав докоряти Йому, кажучи: Змилосердься над собою, Господи; хай цього тобі не станеться.22 І взявши Його Петр, почав докоряти Йому, кажучи: Пожаль ся себе, Господи; нехай се не станеть ся Тобі.
23 А Він обернувся й промовив Петрові: Відступися від Мене, сатано, ти спокуса Мені, бо думаєш не про Боже, а про людське!23 Але Він обернувся й сказав Петрові: Відійди од Мене, сатано! Ти Мені спокуса; бо думаєш не про те, що Боже, але що людське.23 Він обернувся і сказав Петрові: “Геть, сатано, від мене! Ти мені спокуса, бо думаєш не про Боже, а про людське.”23 А Він, обернувшись, сказав Петрові: Відійди від Мене, сатано, ти спокушаєш Мене, бо думаєш не про Боже, а про людське.23 Він же обернувсь і рече до Петра: Геть від мене, сатано! ти блазниш мене, бо не гадаєш про Боже, а про чоловіче.
24 Промовив тоді Ісус учням Своїм: Коли хоче хто йти вслід за Мною, хай зречеться самого себе, і хай візьме свого хреста, та й іде вслід за Мною.24 Тоді Ісус сказав учням Своїм: Якщо хтось хоче йти за Мною, відмовся од себе і візьми хрест свій та йди слідом за Мною.24 Тоді Ісус сказав до своїх учнів: “Коли хтось хоче йти за мною, нехай зречеться себе самого, візьме хрест свій і йде за мною.24 Далі Ісус сказав своїм учням: Коли хтось хоче за Мною йти, хай зречеться себе самого, візьме свій хрест і йде за Мною.24 Рече тодї Ісус ученикам своїм: Коли хто хоче йти слїдом за мною, нехай відречеть ся себе самого, й візьме хрест свій, та й іде слїдом за мною.
25 Бо хто хоче спасти свою душу, той погубить її, хто ж за Мене свою душу погубить, той знайде її.25 Бо хто хоче життя своє зберегти, той утратить його, а хто втратить життя Своє заради Мене, той знайде його.25 Хто хоче спасти своє життя, той його погубить; а хто своє життя погубить ради мене, той його знайде.25 Бо коли хто хоче врятувати свою душу, той погубить її, а хто погубить свою душу заради Мене, той знайде її.25 Хто бо хоче спасти душу свою, той погубить її; хто ж погубить душу свою ради мене, знайде її.
26 Яка ж користь людині, що здобуде ввесь світ, але душу свою занапастить? Або що дасть людина взамін за душу свою?26 Яка-бо користь людині, якщо вона надбає цілий світ, а душі своїй нашкодить? Або який викуп дасть чоловік за душу свою?26 Яка користь людині, як світ цілий здобуде, а занапастить власну душу? Що може людина дати взамін за свою душу?26 Бо яка користь людині, коли вона увесь світ здобуде, а свою душу занапастить? Або що дасть людина взамін за свою душу?26 Що бо за користь чоловікові, хоч би сьвїт увесь здобув, а душу свою занапастив? або що дасть чоловік у замін за душу свою?
27 Бо прийде Син Людський у славі Свого Отця з Анголами Своїми, і тоді віддасть кожному згідно з ділами його.27 Бо прийде Син Людський у славі Батька Свого з Ангелами Своїми, і тоді віддасть кожному згідно зі справами його.27 Син Чоловічий має прийти в славі Отця свого з ангелами своїми й тоді віддасть кожному згідно з його ділами.27 Адже прийде Син Людський у славі свого Батька з ангелами своїми і тоді віддасть кожному згідно з його ділами.27 Прийде бо Син чоловічий у славі Отця свого з ангелами своїми; й тодї віддасть кожному по дїлам його.
28 Поправді кажу вам, що деякі з тут-о приявних не скуштують смерти, аж поки не побачать Сина Людського, що йде в Царстві Своїм.28 Правду кажу вам: Є тут з-поміж тих, що стоять тут, такі, котрі не спізнають смаку смерти, доки не побачать Сина Людського, що йтиме в Царстві Своєму.28 Істинно кажу вам: Є деякі між тут присутніми, що не зазнають смерти, аж поки не побачать Сина Чоловічого, що йде у своєму Царстві.”28 Щиру правду кажу вам, що декотрі з тих, що стоять тут, не зазнають смерті, доки не побачать Сина Людського, що йде в своєму Царстві.28 Істино глаголю вам: Єсть деякі між стоячими тут, що не вкусять смерти, аж поки побачять Сина чоловічого, грядущого в царстві своїм.