1 Перед святом же Пасхи Ісус, знавши, що настала година Йому перейти до Отця з цього світу, полюбивши Своїх, що на світі були, до кінця полюбив їх.1 Напередодні Пасхи Ісус, знаючи, що настала година Йому перейти від світу цього до Батька, показав діянням, що, полюбивши Своїх, котрі живуть у світі, до кінця полюбив їх.1 Перед святом Пасхи Ісус, знаючи, що вибила його година переходу з цього світу до Отця, полюбивши своїх, що були в світі, полюбив їх до кінця.1 Перед святом Пасхи Ісус, знаючи, що настала його година перейти з цього світу до Батька, виявив любов до своїх, - тих, що в світі, - до кінця полюбив їх.1 Перед сьвятом же пасхи, знаючи Ісус, що прийшла Його година, щоб зійти з сьвіту сього до Отця, - любивши своїх, що були в сьвітї, до кінця любив їх.
2 Під час же вечері, як диявол уже був укинув у серце синові Симона Юді Іскаріотському, щоб він видав Його,2 І під час вечері, коли диявол уже поклав у серце Юді Іскаріоту, синові Симона, зрадити Його,2 І під час вечері, коли то диявол уже вклав у серце Юди Іскаріотського, сина Симона, щоб зрадив його,2 Під час вечері, як диявол уже поклав був у серце Юди Симонового Іскаріотського його видати,2 І по вечері, як диявол уже вкинув у серце Юди Симонового Іскариоцького, щоб Його зрадив,
3 то Ісус, знавши те, що Отець віддав все Йому в руки, і що від Бога прийшов Він, і до Бога відходить,3 Ісус, знаючи, що Батько все віддав у руки Його, і що Він від Бога прийшов і до Бога йде,3 Ісус знаючи, що Отець усе дав йому в руки, і що від Бога він вийшов і до Бога повертається,3 [Ісус], знаючи, що все дав йому Батько в руки і що від Бога вийшов та до Бога йде,3 знаючи Ісус, що все дав Йому Отець у руки, й що від Бога вийшов, і до Бога йде,
4 устає від вечері, і здіймає одежу, бере рушника й підперізується.4 Звершивши вечерю, підвівся, скинув із Себе верхню одежу, узяв рушника й підперезався;4 встав від вечері, скинув одіж, узяв рушника й підперезався.4 встав від вечері, скинув одяг і, взявши рушника, підперезався.4 устає зза вечері і скидає одежу; і, взявши рушник, підперезавсь.
5 Потому налив Він води до вмивальниці, та й зачав обмивати ноги учням, і витирати рушником, що ним був підперезаний.5 Потім налив води до вмивальниці і почав обмивати ноги учням і витирати рушником, котрим був підперезаний.5 Тоді налив води до умивальниці й почав обмивати учням ноги та обтирати рушником, яким був підперезаний.5 Потім налив води до умивальниці і почав мити ноги учням і обтирати рушником, яким був підперезаний.5 Після того налив води в умивальницю, та й почав обмивати ноги ученикам та обтирати рушником, котрим був підперезаний.
6 І підходить до Симона Петра, а той каже Йому: Ти, Господи, митимеш ноги мені?6 Підходить до Симона Петра, а той каже Йому: Господе! Чи Тобі обмивати ноги мої?6 Підходить, отже, і до Симона Петра, - та той йому: «Ти, Господи, - мені вмивати ноги?»6 Наблизився і до Симона-Петра. [А той] каже йому: Господи, чи ж тобі мити мої ноги?6 Приходить же до Симона Петра, й каже Йому той: Господи, Ти обмиваєш ноги мої?
7 Ісус відказав і промовив йому: Що Я роблю, ти не знаєш тепер, але опісля зрозумієш.7 Ісус сказав йому у відповідь: Що Я вчиняю, зараз ти не відаєш, а зрозумієш потім.7 Каже йому Ісус у відповідь: «Те, що я роблю, ти під цю пору не відаєш; зрозумієш потім.»7 Відповів Ісус і сказав йому: Що я роблю, ти нині не знаєш, але зрозумієш згодом.7 Відказав Ісус, і рече Йому: Що я роблю, ти не знаєш тепер, зрозумієш же опісля.
8 Говорить до Нього Петро: Ти повік мені ніг не обмиєш! Ісус відповів йому: Коли Я не вмию тебе, ти не матимеш частки зо Мною.8 Петро каже Йому: Не обмиєш ніг моїх повік. Ісус відповідав Йому: Якщо не обмию тебе, не маєш частки зі Мною.8 Петро ж йому каже: «Ні, не митимеш моїх ніг повіки!» - «Коли я тебе не вмию, - одрікає Ісус, - то не матимеш зо мною частки.»8 Каже йому Петро: Не помиєш моїх ніг ніколи. Відповів йому Ісус: Якщо не вмию тебе, не матимеш частки зі мною.8 Каже Йому Петр: Не мити меш ніг моїх до віку. Відказав йому Ісус: Як не обмию тебе, не мати меш части зо мною.
9 До Нього проказує Симон Петро: Господи, не самі мої ноги, а й руки та голову!9 Симон Петро сказав Йому: Господе! Не тільки ноги мої, але й руки та голову!9 «Господи, - проказує до нього Симон Петро, - то не тільки ноги, але і руки, і голову!»9 Каже йому Симон-Петро: Господи, - не тільки мої ноги, але й руки та голову.9 Каже Йому Симон Петр: Господи, не тільки ноги мої, та й руки й голову.
10 Ісус каже йому: Хто обмитий, тільки ноги обмити потребує, бо він чистий увесь. І ви чисті, та не всі.10 Ісус сказав Йому: Обмитому треба лише ноги обмити, тому що чистий увесь; і ви чисті, але не всі.10 А Ісус йому: «Тому, хто обмитий, нічого не треба вмивати, крім самих ніг; увесь бо він чистий. І ви чисті, та - не всі.»10 Каже йому Ісус: Хто вмитий, тому потрібно тільки ноги обмити, бо весь чистий; і ви чисті, але не всі.10 Рече йому Ісус: Обмитому не треба, як тільки ноги мити, а чистий увесь. І ви чисті, та не всї.
11 Бо Він знав Свого зрадника, тому то сказав: Ви чисті не всі.11 Бо знав Він зрадника Свого, тому й сказав: Не всі ви чисті.11 Знав бо, хто зрадити його мав, тим то й мовив: «Не всі ви чисті.»11 Знав того, хто зрадить його; тому й сказав, що не всі вони чисті.11 Знав бо зрадника свого; тим і сказав: Не всї ви чисті.
12 Коли ж пообмивав їхні ноги, і одежу Свою Він надів, засів знову за стіл і промовив до них: Чи знаєте ви, що Я зробив вам?12 А коли обмив їм ноги і одягнув одежу Свою, то приліг і сказав їм: Чи знаєте, що Я вчинив вам?12 Обмивши їм ноги, вбрався знову в одіж, сів до столу та й каже до них: «Чи знаєте, що я зробив вам?12 Коли помив їхні ноги і взяв свій одяг, знову сів при столі і сказав їм: Чи знаєте, що я зробив вам?12 Як же пообмивав ноги їх і взяв одежу свою, сївши знов, рече їм: Чи знаєте, що зробив я вам?
13 Ви Мене називаєте: Учитель і Господь, і добре ви кажете, бо Я є.13 Ви називаєте Мене Учителем і Господом, і добре кажете, бо Я є Той.13 Ви звете мене: Учитель, Господь, і правильно мовите, бо я є.13 Ви називаєте мене Учителем і Господом - і добре кажете, бо я ним є.13 Ви звете мене Учителем і Господом, і добре кажете, се бо я.
14 А коли обмив ноги вам Я, Господь і Вчитель, то повинні й ви один одному ноги вмивати.14 Отож, якщо Я, Господь і Учитель, обмив ноги вам, то ви також мусите обмивати ноги один одному: 14 Тож коли вмив вам ноги я - Господь і Учитель, - то й ви повинні обмивати ноги один одному.14 Отже, я, Господь і Учитель, якщо помив ваші ноги, то й ви повинні мити ноги один одному.14 Коли ж я помив вам ноги, Господь і Учитель, то й ви повинні один одному обмивати ноги.
15 Бо то Я вам приклада дав, щоб і ви те чинили, як Я вам учинив.15 Бо Я показав вам приклад, щоб ви також чинили те саме, що Я вчинив вам.15 Приклад дав я вам, щоб і ви так робили, як оце я вам учинив.15 Бо я дав вам приклад, щоб і ви робили так, як я зробив вам.15 Приклад бо дав вам, і як я зробив вам, і ви робіть.
16 Поправді, поправді кажу вам: Раб не більший за пана свого, посланець же не більший від того, хто вислав його.16 Істинно, істинно повідую вам: Служник не більший за господаря свого, і посланець не більший від того, хто послав його.16 Істинно, істинно говорю вам: Слуга не більший за пана свого, а посланий не більший за того, хто послав його.16 Щиру правду, щиру кажу вам, що раб не більший за свого господаря, так само, як посланець не більший за того, що послав його.16 Істино, істино глаголю вам: Не єсть слуга більший пана свого, анї посланець більший пославшого його.
17 Коли знаєте це, то блаженні ви, якщо таке чините!17 Якщо це знаєте, блаженні ви, коли виконуєте.17 Знавши те, щасливі будете, коли так чинитимете.17 Якщо це знаєте, то ви блаженні, коли виконуєте.17 Коли се знаєте, то блаженні ви, коли робити мете се.
18 Не про всіх вас кажу. Знаю Я, кого вибрав, але щоб збулося Писання: Хто хліб споживає зо Мною, підняв той на Мене п'яту свою!18 Не про всіх вас кажу: Я знаю, котрих вибрав. Але щоб справдилося Писання: Той, хто їсть зі Мною хліб, підняв на Мене п‘яту свою.18 Говорю я не про всіх вас, знаю бо, кого обрав я, але щоб збулося Писання: Хто їсть зо мною хліб, той п'яту свою підніс на мене.18 Не про всіх вас кажу. Я знаю, кого вибрав. А щоб збулося Писання: Хто хліб споживає зі мною, підняв проти мене свою п'яту.18 Не про всїх вас глаголю: я знаю кого вибрав; та щоб писаннє справдилось: Хто їсть зо мною хлїб, підняв на мене пяту свою.
19 Уже тепер вам кажу, перше ніж те настане, щоб як станеться, ви ввірували, що то Я.19 Тепер повідую вам, передніше, аніж це справдилося, щоб, коли справдиться, ви повірили, що це Я.19 Ось нині говорю вам, перед тим як настане воно, щоб, коли настане, вірили ви, що я - Сущий.19 Ще перед тим, як це станеться, кажу вам: коли це станеться, щоб ви повірили, що то я.19 Від нинї глаголю вам, перше нїж стало ся, щоб, як станеть ся, увірували, що се я.
20 Поправді, поправді кажу вам: Хто приймає Мого посланця, той приймає Мене; хто ж приймає Мене, той приймає Того, Хто послав Мене!20 Істинно, істинно повідую вам: Той, хто приймає того, кого Я пошлю, Мене приймає; а той, хто приймає Мене, приймає Того, що послав Мене.20 Істинно, істинно говорю вам: Хто приймає того, кого я пошлю, той мене приймає; а хто мене приймає - приймає того, який послав мене.»20 Щиру правду, щиру кажу вам: хто приймає того, кого я пошлю, - мене приймає; а хто мене приймає, - приймає й того, що мене послав.20 Істино, істино глаголю вам: Хто приймає, коли я кого пішлю, мене приймає; а хто мене приймає, приймає Пославшого мене.
21 Промовивши це, затривожився духом Ісус, і освідчив, говорячи: Поправді, поправді кажу вам, що один із вас видасть Мене!...21 Сказавши це, Ісус затривожився в дусі, і засвідчив, і сказав: Істинно, істинно кажу вам, що один із вас зрадить Мене.21 Отак сказавши, стривожився Ісус духом. І посвідчив, промовивши: «Істинно, істинно говорю вам: Один з-поміж вас мене зрадить!»21 Промовивши це, Ісус стривожився духом, засвідчив це й сказав: Щиру правду, щиру кажу вам, що один із вас зрадить мене.21 Се промовивши Ісус, зворушив ся духом, і сьвідкував і рече: Істино, істино глаголю вам, що один із вас ізрадить мене.
22 І озиралися учні один на одного, непевними бувши, про кого Він каже.22 Тоді учні почали озиратися поміж собою, маючи сумнів, про кого Він каже.22 Учні ж поглянули один на одного розгублено, не відаючи, про кого він говорив.22 Учні оглядалися один на одного, не здогадуючись, про кого він говорить.22 Ззирались тодї між собою ученики, сумнїваючись, про кого Він говорить.
23 При столі, при Ісусовім лоні, був один з Його учнів, якого любив Ісус.23 А один з учнів Його, котрого любив Ісус, сидів біля Нього, торкаючись головою Його грудей;23 А був за столом, біля грудей, той з його учнів, що його Ісус любив.23 Один з учнів, якого любив Ісус, лежав при грудях Ісуса.23 Був же за столом один із учеників Його на лонї Ісусовім, котрого любив Ісус.
24 От цьому кивнув Симон Петро та й шепнув: Запитай, хто б то був, що про нього Він каже?24 Йому Симон Петро подав знак, щоб запитав, хто це, про кого свідчить,24 До нього й кивнув Симон Петро та мовив йому: «Спитайся лишень, хто той, про якого він каже?»24 Кивнув йому Симон-Петро, щоб запитати, хто це міг би бути, про кого говорить.24 Сьому кивнув Симон Петр, щоб спитав, хто б се був, про кого говорить.
25 І, пригорнувшись до лоня Ісусового, той говорить до Нього: Хто це, Господи?25 Він припав до грудей Ісуса і сказав Йому: Господе! Хто це?25 Отож той, нахилившись до грудей Ісусових, йому й говорить: «Господи, хто то такий?»25 Прихилившись до грудей Ісуса, каже йому: Господи, хто це?25 Пригорнувшись той до грудей Ісусових, каже Йому: Господи, хто се?
26 Ісус же відказує: Це той, кому, умочивши, подам Я куска. І, вмочивши куска, подав синові Симона, Юді Іскаріотському!...26 Ісус відповідав: Той, кому Я, вмочивши кусень хліба, подам. І, вмочивши кусень, подав Юді Іскаріоту, синові Симона.26 «Той, - відповів Ісус,- кому я кусень, умочивши, подам.» І вмочив кусень, і подав його Юді Іскаріотському, синові Симона.26 Відповів Ісус: Це той, якому я, вмочивши, подам хліб. Умочивши хліб, бере і дає Юді Симоновому Іскаріотському.26 Відказав Ісус: Той, кому я, умочивши кусок, подам. І, вмочивши кусок, дав Юдї Симонову Іскариоцькому.
27 За тим же куском тоді в нього ввійшов сатана. А Ісус йому каже: Що ти робиш роби швидше...27 І після цього кусня увійшов до нього сатана. Тоді Ісус сказав йому: Що вчиняєш, – учиняй швидше.27 І ввійшов тоді за куснем у нього сатана. «Що робиш - негайно роби!» - сказав йому Ісус.27 І тоді після цього куска хліба ввійшов у нього сатана. Каже йому Ісус: Що робиш, - роби швидко.27 А за куском увійшов тодї в него сатана. Рече ж йому Ісус: Що робиш, роби швидко.
28 Але жаден із тих, хто був при столі, того не зрозумів, до чого сказав Він йому.28 Але ніхто з тих, хто тут був, не збагнули, для чого Він те сказав йому.28 Та ніхто з тих, що при столі були, не збагнув, до чого він йому це мовив.28 Ніхто з тих, що були при столі, не зрозумів, до чого він сказав це йому.28 Сього не зрозумів нїхто, що сидїли за столом, проти чого сказав йому.
29 А тому, що тримав Юда скриньку на гроші, то деякі думали, ніби каже до нього Ісус: Купи, що потрібно на свято для нас, або щоб убогим подав що.29 А оскільки в Юди була скринька, то деякі гадали собі, що Ісус сказав йому: Купи, що нам треба для свята, чи убогим подай щось.29 А що мав Юда скарбничку, то й гадав дехто, що Ісус сказав йому: Купи, чого нам треба на свято, - чи щоб роздав щось бідним.29 Оскільки в Юди була калита, то деякі подумали, що Ісус звелів йому купити те, що потрібно було на свято, або щоб дав щось бідним.29 Деякі бо думали, - яко ж бо скриньку мав Юда, - що каже йому Ісус: купи, що треба нам про сьвято; або, щоб що дав убогим.
30 А той, узявши кусок хліба, зараз вийшов. Була ж ніч.30 Він узяв кусня і негайно вийшов; а була ніч, коли він вийшов.30 І негайно ж, узявши кусень, вийшов той. А ніч була.30 Отже, взявши той хліб, зараз же вийшов. Була ніч.30 Узявши ж він кусок, зараз вийшов; була ж ніч.
31 Тоді, як він вийшов, промовляє Ісус: Тепер ось прославивсь Син Людський, і в Ньому прославився Бог.31 Ісус сказав: Нині прославився Син Людський, і Бог прославився в Ньому.31 І коли вийшов він, Ісус промовив: «Тепер прославився Син Чоловічий, і Бог прославився в ньому.31 Коли вийшов, каже Ісус: Нині прославився Син Людський - і Бог прославився в ньому.31 Як же вийшов, рече Ісус: Тепер прославив ся Син чоловічий, й Бог прославив ся в Йому.
32 Коли в Ньому прославився Бог, то і Його Бог прославить у Собі, і зараз прославить Його!32 Якщо Бог прославився в Ньому, то Бог також прославить Його в Собі, і невдовзі прославить Його.32 І коли Бог прославився в ньому, то Бог і його прославить у собі, - і прославить його незабаром.32 Якщо Бог прославився в ньому, то Бог прославить його в собі, - і тепер прославить його!32 Коли Бог прославив ся в Йому, то Бог прославить і Його в собі, і скоро прославить Його.
33 Мої дітоньки, не довго вже бути Мені з вами! Ви шукати Мене будете, але як сказав Я юдеям: Куди Я йду, туди ви прибути не можете, те й вам говорю Я тепер.33 Дітоньки! Не мушу вже бути з вами: будете шукати Мене, і, як сказав Я юдеям, що куди Я йду, ви не можете прийти, так само й вам повідую тепер.33 Дітоньки, ще трохи я з вами. Шукатимете ви мене, та як я юдеям повідав: Куди я іду, ви піти неспроможні, - так само й вам повідаю нині.33 Діти, я з вами буду недовго. Будете мене шукати, і як я казав юдеям, - куди я іду, ви не можете прийти, - те й вам нині кажу.33 Дїтки! ще короткий час я з вами. Шукати мете мене, і яко ж казав я Жидам: Що, куди йду я, ви не можете йти, і вам глаголю тепер.
34 Нову заповідь Я вам даю: Любіть один одного! Як Я вас полюбив, так любіть один одного й ви!34 Заповідь Нову даю вам: Любіть один одного, як Я полюбив вас, так і ви любіть один одного;34 Нову заповідь даю вам, щоб ви любили один одного! Як я був полюбив вас, так любіте і ви один одного!34 Нову заповідь даю вам: любіть один одного; як я полюбив вас, - щоб і ви любили так один одного.34 Заповідь нову даю вам: щоб любили один одного. Як я любив вас, щоб і ви любили один одного.
35 По тому пізнають усі, що ви учні Мої, як будете мати любов між собою.35 Із того всі пізнають, що ви Мої учні, якщо будете мати любов поміж собою.35 З того усі спізнають, що мої ви учні, коли любов взаємну будете мати.»35 З того дізнаються всі, що ви мої учні, коли любов матимете між собою.35 По сьому знати муть усї, що ви мої ученики, коли любов мати мете один до одного.
36 А Симон Петро Йому каже: Куди, Господи, ідеш Ти? Ісус відповів: Куди Я йду, туди ти тепер іти за Мною не можеш, але потім ти підеш за Мною.36 Симон Петро сказав Йому: Господе! Куди Ти йдеш? Ісус відповів йому: Куди Я йду, ти не можеш тепер за Мною йти, а потім підеш за Мною.36 Каже до нього Симон Петро: «Господи, куди ж ідеш?» Відказує йому Ісус: «Куди я йду, неспроможен єси зо мною нині йти. Аж потім підеш за мною.»36 Каже йому Симон-Петро: Господи, куди йдеш? Відповів йому Ісус: Куди [я] іду, ти не можеш нині за мною іти, але пізніше підеш.36 Рече Йому Симон Петр: Господи, куди йдеш? Відказав йому Ісус: Куди йду, не можеш тепер за мною йти; опісля ж пійдеш за мною.
37 Говорить до Нього Петро: Чому, Господи, іти за Тобою тепер я не можу? За Тебе я душу свою покладу!37 Петро сказав Йому: Господе! Чому я не можу йти за Тобою зараз? Я життя моє віддам за Тебе.37 Петро ж до нього: «Чого бо, Господи, неспроможен я нині йти за тобою? Життя моє за тебе покладу я!»37 Каже йому Петро: Господи, чому я не можу нині піти за тобою? Душу мою за тебе покладу.37 Каже Йому Петр: Господи, чому не можу за Тобою йти тепер? Душу мою за Тебе положу.
38 Ісус відповідає: За Мене покладеш ти душу свою? Поправді, поправді кажу Я тобі: Півень не заспіває, як ти тричі зречешся Мене...38 Ісус відповів йому: Життя твоє за Мене віддаси? Істинно, істинно повідую тобі: Не проспіває півень, як тричі зречешся Мене.38 «Життя твоє покладеш за мене? - відрікає Ісус. - Істинно, істинно кажу тобі: Не запіє і півень, а ти вже тричі відречешся мене.»38 Відповідає [йому] Ісус: Душу свою за мене покладеш? Щиру правду, щиру кажу тобі: не проспіває півень, як ти тричі зречешся мене.38 Відказав йому Ісус: Душу твою за мене положиш? Істино, істино глаголю тобі: не запіє півень, доки мене відречеш ся тричі.