Огієнко, 1962	Новітній Гижі, 2006	Хоменко, 1963	Турконяк, 2011	Куліш, 1905
1 І промовив Господь до Аврама: Вийди зо своєї землі, і від родини своєї, і з дому батька свого до Краю, який Я тобі покажу.	1 І сказав Господь Аврамові: Вийди із землі твоєї, від родичів твоїх, із домівки батька твого, на землю, котру Я вкажу тобі.	1 Господь сказав до Аврама: `Вийди з землі твоєї, з твоєї рідні, і з дому батька твого в край, що його я тобі покажу.	1 І сказав Господь Аврамові, вийди з твоєї землі і з твого роду і з дому твого батька до землі, яку лиш тобі покажу.	1 І рече Господь Аврамові: Зійди з землї твоєї і від роду твого і з домівки отця твого у ту землю, що тобі покажу.
2 І народом великим тебе Я вчиню, і поблагословлю Я тебе, і звеличу ймення твоє, і будеш ти благословенням.	2 І Я утворю від тебе великий народ, і благословлю тебе, і звеличу ім'я твоє, і будеш ти в благословенні.	2 А я виведу з тебе великий народ і поблагословлю тебе; та й зроблю великим твоє ім'я, а ти станеш благословенням.	2 І зроблю тебе великим народом і побалгословлю тебе і звеличу твоє імя і буде благословенне.	2 І зроблю тебе народом великим, і благословлю тебе і звеличу імя твоє, і будеш благословен.
3 І поблагословлю, хто тебе благословить, хто ж тебе проклинає, того прокляну. І благословляться в тобі всі племена землі!	3 Я благословлю благословляючих тебе, і злоязиких на тебе прокляну; і благословляться в тобі усі племена земні.	3 Благословитиму тих, що тебе благословляють, і проклинатиму того, хто тебе проклинає. Тобою всі племена землі благословлятимуться.`	3 І поблагословлю тих, що благословляють тебе, і тих, що проклинають тебе проклену, і благословенні будуть у тобі всі племена землі.	3 І благословлю благословляючих тебе, а кленучих тебе проклену. І благословляться в тобі всї племіння землї.
4 І відправивсь Аврам, як сказав був до нього Господь, і з ним пішов Лот. Аврам же мав віку сімдесят літ і п'ять літ, як виходив з Харану.	4 І пішов Аврам, як сказав йому Господь; і з ним пішов Лот. Аврамові було вже сімдесят п'ять літ, коли вийшов з Харану.	4 І пішов Аврам, як сказав йому Господь, пішов і Лот з ним. Було ж Аврамові 75 років, коли він вийшов із Харану.	4 І пішов Аврам, так як сказав йому Господь, і йшов з ним Лот. Аврам же мав сімдесять пять літ, коли вийшов з Харрану.	4 І пійшов Аврам, як глаголав йому Господь, і йшов із ним Лот. Аврамові ж було сїмдесять год, як ізійшов із Гарану.
5 І Аврам узяв Сару, свою жінку, та Лота, сина брата свого, і ввесь маєток, який набули, і людей, що їх набули у Харані, та й вийшли, щоб піти до Краю ханаанського. І до Краю ханаанського вони прибули.	5 І взяв Аврам з собою Сару, дружину свою, Лота, сина брата свого, і весь маєток, котрого вони надбали, і всіх людей, яких вони мали в Харані, і вийшли, щоби йти на землю ханаанську; і прийшли на землю ханаанську.	5 Взяв Аврам Сараї, свою жінку, Лота, свого братанича, і все майно, що набули, і людей, що придбали в Харані, та й рушили в дорогу в Ханаан-край і прийшли в Ханаан-край.	5 І взяв Аврам свою жінку Сару і Лота сина свого брата і всі їхні маєтки, які придбали, і всяку душу яку придбали в Харрані, і вийшли, щоб іти до Ханаанської землі, і пішли до Ханаанської землі.	5 І взяв Аврам Сару, жінку свою, да Лота, сина брата свого, і все майно своє, яке нажили в Гаранї, і всякі душі, що здобули в Гаранї, та й зійшли геть, щоб ійти в землю Канаанську. І прийшли в Канаан землю.
6 І пройшов Аврам по Краю аж до місця Сихему, аж до дуба Мамре. А ханаанеянин тоді проживав у цім Краї.	6 І пройшов Аврам по цій землі до місця Сихема, до діброви Мамре. На цій землі тоді [проживали] ханаанеї.	6 Аврам пройшов його аж до місця Сихем, до діброви Море. А жили тоді в тому краї ханааняни.	6 І пройшов Аврам землю по її довжині до місця Сихем, до високого дуба. Хананейці ж тоді жили в землі.	6 І пройшов Аврам землю до врочища Сихема, до дубрави Морv, Канаанеї ж тодї жили в тій землї.
7 І Господь явився Авраму й сказав: Я дам оцей Край потомству твоєму. І він збудував там жертівника Господеві, що явився йому.	7 І з'явився Господь Аврамові, і сказав: Нащадкам твоїм віддам Я землю цю. І спорудив [він] там жертовника Господові, котрий з'явився йому.	7 І з'явився Аврамові Господь і сказав: `Потомкам твоїм дам я цю землю!` І спорудив він там жертовник Господеві, що з'явивсь йому.	7 І зявився Господь Аврамові і сказав йому: Твому насінню дам цю землю. І збудував там Аврам жертівник Господеві, який йому зявився.	7 І явивсь тодї Господь Аврамові, і рече йому: Потомкам твоїм надїлю землю сю. І спорудив там він жертівника Господеві, що явивсь йому.
8 А звідти він рушив на гору від сходу від Бет-Елу, і намета свого розіп'яв, Бет-Ел від заходу, а Гай від сходу. І він збудував там Господу жертівника, і прикликав Господнє Ймення.	8 Звідти рушив він до гори, на схід від Бет-Ели; і поставив шатро своє [так], [що від] нього Бет-Ел (дім Божий) [був] на захід, а Гай на схід; і спорудив там жертовника Господові і прикликав ймення Господнє.	8 Звідти ж він рушив у гори, на схід від Бетелу, і нап'яв свій намет між Бетелем, на захід, та Аї, на схід, і там спорудив жертовник Господеві та й закликав ім'я Господнє.	8 І відійшов звідти до гори на сході Ветилю, і поставив там своє шатро, у Ветилі при морі і Анґе на сході. І збудував там жертівник Господеві і прикликав імя Господа.	8 І двинув звідти в гори, на восток ід Бетелю, і напяв намет свій на захід соньця від Бетеля, а від Гая на востоцї, і спорудив там жертівника Господеві, і призвав імя Господнє.
9 І подавався Аврам усе далі на південь.	9 І підвівся Аврам, і продовжував рухатися на південь.	9 Тоді кочував Аврам, мандруючи дедалі на південь.	9 І піднявся Аврам і, пішовши, отаборився у пустині.	9 І подававсь Аврам усе далїй та далїй, простуючи на полуднє.
10 І стався був голод у Краї. І зійшов Аврам до Єгипту, щоб там перебути, бо голод у Краї тяжкий став.	10 І був голод на тій землі. І зайшов Аврам у Єгипет, пожити там; бо посилився голод на тій землі.	10 Голод виник у краю, і Аврам зійшов у Єгипет, щоб перебути там, бо голод у країні був тяжкий.	10 І був голод у землі, і пішов Аврам до Єгипту, щоб там жити, бо запанував голод на землі.	10 І сталась голоднеча в тій землї, і спустивсь Аврам у Египет на пробуваннє таменькі, бо тяжка була вона в тій землї.
11 І сталося, як він близько прийшов до Єгипту, то сказав був до жінки своєї Сари: Отож то я знаю, що ти жінка вродлива з обличчя.	11 А коли він наближався до Єгипту, то сказав Сарі, дружині своїй: Ось, я знаю, що ти жінка, пречудова з виду;	11 І як наблизився він, щоб увійти в Єгипет, сказав до Сараї, своєї жінки: `Ось я знаю, що ти жінка гарна з виду.	11 Сталося ж, коли приблизився Аврам, щоб ввійти до Єгипту, сказав Аврам своїй жінці Сарі: Знаю я, що ти є жінкою вродливою лицем.	11 Сталося ж, як наближавсь до входу в Египет, рече він Сарі, жінцї своїй: Оце ж я знаю, що ти молодиця гарна.
12 І станеться, як побачать тебе єгиптяни й скажуть: Це жінка його, то вони мене вб'ють, а тебе позоставлять живою.	12 І коли єгиптяни побачать тебе, то скажуть: Це дружина його, і вб'ють мене, а тебе залишать живою.	12 Побачать тебе єгиптяни, то й скажуть: `Це його жінка`, і мене вб'ють, тебе ж лишать живою.	12 Буде отже як тільки побачать тебе єгиптяни, скажуть що: Вона його жінка, і убють мене, тебе ж оставлять.	12 От, як Египтяне тебе побачять, дак і казати муть: Се жінка його, та й убють мене, тебе ж оставлять живою.
13 Скажи ж, що сестра моя ти, щоб добре було через тебе мені, і щоб я позостався живий через тебе.	13 Скажи, будь ласка, що ти мені сестра, щоб мені добре було заради тебе, і щоб жива була душа моя через тебе.	13 Скажи, мовляв, ти моя сестра, щоб заради тебе не було мені лиха та щоб вижив завдяки тобі.`	13 Отже скажи що: Я є його сестрою, щоб мені добре було задля тебе і живою була моя душа задля тебе.	13 Кажи ж, що ти менї сестра, щоб добре менї було задля тебе.
14 І сталось, як прийшов був Аврам до Єгипту, то єгиптяни побачили жінку, що дуже вродлива вона.	14 І сталося, коли прийшов Аврам до Єгипту, єгиптяни побачили, що вона жінка вельми гарна;	14 І справді, ледве Аврам увійшов у Єгипет, побачили єгиптяни, що жінка була вельми гарна.	14 Сталося ж, коли ввійшов Аврам до Єгипту, побачивши Єгиптяни жінку, що була дуже гарною,	14 І сталось, як прийшов Аврам у Египет, от і вбачали Египтяне, що жінка його була молодиця гарна дуже.
15 І побачили її вельможі фараонові, і хвалили її перед фараоном. І взята була та жінка до дому фараонового.	15 Побачили її також вельможі фараонові та й розхвалили її фараонові; і взяли її до покоїв фараонових.	15 Побачили її і фараонові вельможі та й розхвалили перед фараоном, і взято жінку в палати фараона,	15 і побачили її володарі Фараона і розхвалили її перед Фараоном і ввели її до дому Фараона.	15 І як побачили її врядовики Фараонові, дак вихваляли перед Фараоном, і взято молодицю в палати Фараонові.
16 І він для Аврама добро вчинив через неї. І одержав він дрібну та велику худобу, і осли, і раби, і невільниці, і ослиці, верблюди.	16 І Аврамові добре було заради неї; і була в нього дрібна і велика скотина, і віслюки, і раби, і рабині, і лошаки, і верблюди.	16 що обійшовся з Аврамом добре заради неї, і були в нього вівці, воли, осли, раби, рабині, ослиці й верблюди.	16 І Аврамові добре було задля неї, і були в нього вівці і телята і осли, раби і рабині мули і верблюди.	16 І з Аврамом обійшовся він добре задля неї, і надїлено його вівцями й волами, ослами й рабами, рабинями й ослицями й верблюдами.
17 І вдарив Господь фараона та дім його великими поразами через Сару, Аврамову жінку.	17 Але Господь уразив тяжкими карами фараона і дім його за Сару, дружину Аврамову.	17 Та ударив Господь фараона і його дім тяжкими карами за Сараї, жінку Аврама.	17 І мучив Бог Фараона і його дім великими і поганими муками задля Сари жінки Аврама.	17 Та вдарив Господь Фараона й дом його тяжкими язвами задля Сари, жінки Аврамовоі.
18 І прикликав фараон Аврама й сказав: Що ж то мені ти вчинив? Чому не сказав мені, що вона твоя жінка?	18 І прикликав фараон Аврама, і сказав: Що ти оце вчинив зі мною? Для чого не сказав мені, що вона дружина твоя?	18 От і прикликав фараон Аврама та й каже: `Що ти це мені вдіяв? Чому не сказав мені, що вона твоя жінка?	18 Фараон, покликавши ж Аврама, сказав: Чому це ти мені зробив, бо не звістив ти мені, що вона є твоєю жінкою?	18 І прикликав Фараон Аврама та й каже: Що се вдїяв єси менї? Чом не сказав єси менї, що вона жінка тобі?
19 Для чого сказав ти: Вона моя сестра? І я собі взяв був за жінку її. А тепер ось жінка твоя, візьми та й іди!	19 Для чого ти сказав: Вона сестра моя? І я взяв її собі за дружину. І тепер ось дружина твоя, візьми і йди геть.	19 Чому ж сказав: `Вона - моя сестра`. Я й узяв її собі за жінку. Ось тобі твоя жінка, візьми її та йди геть`	19 Чому сказав ти, що: Вона є моєю сесторю? І взяв я її собі за жінку. І ось тепер твоя жінка перед тобою, взявши відійди.	19 Про що певнив єси: Вона сестра менї? Я й узяв її собі за жінку. Тепер же ось тобі жінка твоя; возьми її та й ійди собі.
20 І фараон наказав людям про нього. І вислали його, і жінку його, і все, що в нього було.	20 І звелів фараон людям, і провели його (Аврама) і дружину його, і все, що в нього було.	20 І повелів фараон своїм людям, щоб випровадили його з жінкою й зо всім, що було в нього.	20 І заповів Фараон мужам про Аврама, щоб провести його і його жінку і все, що було його, і Лота з ним.	20 І повелїв Фараон людям своїм, щоб випроводили його й жінку його і усе, що було його.