1 Слово, що було до Єремії від Господа, кажучи:1 Слово, яке було до Єремії від Господа: 1 Слово, що надійшло до Єремії від Господа: 1 Слово, що було від Господа до Єремії, кажучи: 1 Слово, що надійшло до Еремії від Господа, кажучи:
2 Послухайте слів заповіту оцього, і будете їх говорити юдеям і мешканцям Єрусалиму,2 Послухайте слова заповіту цього і скажіть мужам юдейським і мешканцям Єрусалиму;2 «Слухайте слово завіту цього і скажіть людям юдейським і мешканцям єрусалимським.2 Послухайте слова цього завіту. І скажеш до чоловіків Юди і до тих, що живуть в Єрусалимі.2 Слухайте слова заповіту сього й скажіте людям Юдиним і землянам Ерусалимським;
3 і скажеш ти їм: Так говорить Господь, Бог Ізраїлів: Проклята та людина, що не слухає слів заповіту цього,3 І скажи їм: Так говорить Господь, Бог Ізраїлів: Проклятий чоловік, котрий не виконає слів заповіту цього,3 А скажи їм: Так говорить Господь, Бог Ізраїля: Проклят чоловік, який не слухає слів завіту цього,3 І скажеш до них: Так говорить Господь Бог Ізраїля: Проклята людина, яка не послухає слів цього завіту,3 І промов до них: Так говорить Господь, Бог Ізрайлїв: Проклят чоловік, що не слухати ме слів завіту сього,
4 що його наказав був Я вашим батькам того дня, коли їх виводив із краю єгипетського, із залізного горна, говорячи: Слухайтеся Мого голосу, і робіть усе те, що Я накажу вам, і будете ви народом Моїм, а Я буду вам Богом,4 Котрого Я заповідав батькам вашим, коли вивів їх із краю єгипетського, із печі залізної, і сказав: Дослухайтеся слова Мого і виконуйте все, що Я заповідаю вам, – і будете Моїм народом, і Я буду вашим Богом.4 що я заповідав батькам вашим того дня, коли виводив їх з Єгипетського краю, з залізної печі, сказавши: Слухайте голос мій і чиніте так, як вам заповідаю, і будете моїм народом, я ж буду вашим Богом;4 який Я заповів вашим батькам в день, в якому Я вивів їх з єгипетскої землі з залізної печі, кажучи: Послухайте мій голос і зробіть все, що лиш Я вам заповідаю, і будете мені народом, і Я буду вам Богом,4 Що я заповідав отцям вашим, як вивів їх із Египту, з залїзної печі, сказавши: Слухайте голосу мого й чинїте все так, як заповідаю вам, - а будете людьми моїми, я же буду Богом вашим,
5 щоб Я виповнив присягу ту, якою Я вашим батькам присягав дати їм Край, що тече молоком, як сьогодні! А я відповів та сказав: Амінь, Господи!5 Щоб виконати присягу, котрою Я присягав батькам вашим – дати їм землю, де тече молоко та мед, як оце нині. І відповідав я, і сказав: Амінь, Господе!5 щоб міг я здійснити клятву, якою клявся батькам вашим, що дам їм землю, текучу молоком і медом, як воно й є нині.» І відказав я: «Нехай так буде, Господи!»5 щоб Я поставив мою клятву, якою Я поклявся вашим батькам, щоб дати їм землю, яка пливе молоком і медом, так як в цьому дні. І Я відповів і сказав: Хай буде, Господи.5 Щоб справдити клятьбу, якою клявся отцям вашим, що надїлю їм землю, текущу молоком і медом, як воно є ще й нинї. І відказав я, промовивши: Нехай так буде, Господи!
6 І промовив до мене Господь: Виголошуй оці всі слова по юдейських містах та на вулицях Єрусалиму, говорячи: Слухайтесь слів заповіту цього, і виконуйте їх!6 І сказав мені Господь: Виголоси всі ці слова в містах юдейських та на вулицях Єрусалиму, і скажи: Слухайте слова заповіту цього і виконуйте їх!6 І сказав до мене Господь: «Проголоси в містах юдейських і по вулицях єрусалимських усі ці слова: Слухайте слово завіту цього й виконуйте його.6 І Господь сказав до мене: Прочитай ці слова в містах Юди і поза Єрусалимом, кажучи: Послухайте слова цього завіту і виконайте їх.6 І сказав тодї до мене Господь: З'ясуй усї цї слова в городах Юдиних і по улицях Ерусалимських, і промов: Слухайте слова заповіту сього й певнїте їх:
7 Бо направду засвідчив Я вашим батькам того дня, як виводив їх з краю єгипетського, і до сьогодні Я пильно засвідчую, кажучи: Слухайтеся Мого голосу!7 Тому що батьків ваших Я умовляв постійно від того дня, як вивів їх з Єгипетського краю, до сього дня; умовляв їх із досвітку, і говорив: Дослухайтеся голосу Мого.7 Батьків бо ваших попереджав я повсякчасно, коли виводив їх з Єгипетського краю, аж по цей день, нагадувавши уранці й раз-у-раз: Слухайте мій голос!7 7 Отцїв бо ваших уговорював я раз-пораз, як вивів їх із Египту, та й потім аж до сього дня й говорив: Слухайте голосу мого.
8 Та не слухали й не прихиляли вони свого вуха, і кожен ходив за упертістю злісного серця свого... І Я спровадив на них усі слова заповіту цього, що Я наказав був робити, вони ж не робили.8 Але вони не підкорялися і не прихиляли вухо своє, а ходили кожний за упертістю недоброго серця свого; тому Я навів на них усе сказане в заповіті цьому, котрого Я заповідав їм виконувати, а вони не виконували.8 Вони ж не слухали й не нахиляли вуха свого; кожен ходив уперто за своїм ледачим серцем; тому й навів я на них усе сказане в цьому завіті, що заповів був їм робити, - але вони не виконували.»8 І не зробили.8 Вони ж не слухали й не нахиляли уха свого; нї, вони ходили упрямо за ледачим серцем своїм; тим і допустив я на них усе, що заповів в сьому завітї, що повелїв їм пильнувати, вони ж не пильнували.
9 І промовив до мене Господь: Знайдений бунт між юдеями та між мешканцями Єрусалиму!9 І сказав мені Господь: Є змова між мужами юдейськими і мешканцями Єрусалиму: 9 І Господь сказав до мене: «Постала змова між людьми Юди та мешканцями єрусалимськими.9 І сказав Господь до мене: Знайдено змову в чоловіках Юди і в тих, що живуть в Єрусалимі.9 І сказав менї Господь: Постала змова між людьми Юдиними й осадниками Ерусалимськими:
10 Повернулись вони до гріхів своїх давніх батьків, що слухатися Моїх слів не хотіли, і пішли за богами чужими, щоб їм служити. Дім Ізраїлів і дім Юдин зламали Мого заповіта, якого Я склав з їхніми батьками.10 Вони знову навернулися до беззаконня прабатьків своїх, котрі зреклися підкорятися слову Моєму, і пішли слідом за чужими божками, служили їм. Дім Ізраїля і дім Юдин зламали заповіта Мого, котрого Я склав з батьками їхніми.10 Вони повернулися знову до беззаконств праотців своїх, що зреклися слухати мої слова й пішли за іншими богами, щоб їм служити. Так дім Ізраїля, як і дім Юди порушили союз мій, який я заключив був з їхніми батьками.»10 Відвернулися до неправедности їхніх батьків, які були раніше, які не забажали послухатися моїх слів, і ось вони ідуть за чужими богами, щоб їм служити, і дім Ізраїля і дім Юди розірвали мій завіт, який Я завіщав з їхніми батьками.10 Вони знов вернулись до беззаконств праотцїв своїх, що уперлись не слухати слів моїх, та й пійшли слїдом за иншими богами, щоб їм служити: так дом Ізрайлїв, як і дом Юдин нарушили завіт мій, що я вчинив із їх отцями.
11 Тому так промовляє Господь: Ось Я лихо на них наведу, що вийти із нього не зможуть, і кликати будуть до Мене, але не почую Я їх!11 А тому так говорить Господь: Ось, Я наведу на них лихо, від якого вони не зможуть захиститися, і коли заволають до Мене, не почую їх.11 Тому ось як говорить Господь: «Я наведу на них лихо, від якого не спроможуться врятуватись, і хоч вони взиватимуть до мене, я їх не слухатиму.11 Через це так говорить Господь: Ось Я на цей нарід наводжу зло, з якого не зможуть вийти з нього, і закричать до Мене, і Я їх не вислухаю.11 Тим то ось як говорить Господь: Наведу на їх лихолїттє, з якого не здолїють урятуватись, а як вони тодї до мене будуть взивати, я не почую їх.
12 І підуть юдейські міста та єрусалимські мешканці, і будуть кричати до богів, що їм кадять вони, але ті помогти не поможуть їм за часу їхнього лиха!12 Тоді міста юдейські і мешканці Єрусалиму підуть і заволають до богів, котрим вони кадять; але вони ніяк не поможуть їм у пору їхнього лихоліття.12 Тоді підуть міста Юдеї та мешканці єрусалимські взивати богів, перед якими вони воскурювали, але вони їм ніяк не допоможуть під час їхньої недолі.12 І підуть міста Юди і ті, що живуть в Єрусалимі, і закричать до богів, яким вони приносять їм ладан. Чи вони спасуть їх в часі їхнього зла?12 І пійдуть міста Юдині й осадники Ерусалимські взивати до богів, що перед ними кадили, та вони не поможуть їм у їх недолї.
13 Бо богів твоїх за числом твоїх міст, Юдо, і за числом вулиць Єрусалиму наставлено жертівників для Молоха, жертівників, щоб кадити Ваалові.13 Бо скільки в тебе міст, стільки ж і богів у тебе, Юдо, і скільки вулиць в Єрусалимі, стільки ж ви наспоруджували жертовників ганебному, жертовників для кадіння Ваалові.13 Скільки бо міст у тебе, стільки й богів у тебе, Юдо, і скільки вулиць у Єрусалимі, стільки настановили ви й жертовників гидоті, жертовників, щоб Ваалові кадити!13 Бо за числом твоїх міст були твої боги, Юдо, і за числом доріг Єрусалиму ви поставили жертівники, щоб приносити ладан Ваалові.13 Скілько бо городів у тебе, Юдо, стілько й богів у тебе, та й скілько улиць у Ерусалимі, стілько наспоруджували ви й жертівників гидотї, жертівників, щоб кадити Баалові.
14 А ти не молися за цього народа, і благання й молитви за них не здіймай, бо Я не почую за часу того, коли кликати будуть до Мене з-за лиха свого!14 А ти не проси за цей народ і не піднось за них молитви і благань; бо Я не почую, коли вони будуть волати до Мене в бідуванні своєму.14 Тому не молися за цей народ і не здіймай за них крику, ні благання, бо я їх слухати не буду, коли взиватимуть до мене у своїй недолі.14 І ти не молися за цей нарід і не заступайся за них благанням і молитвою, бо Я не вислухаю в часі коли закличуть до Мене, в часі коли їм чинять зло.14 Тим то не молись про сей люд, не молись і не благай за них, я бо не вислухаю, як вони взивати муть у своїй недолї до мене.
15 Пощо Моєму коханому в домі Моєму чинити злі заміри? Чи товсті куски і м'ясо посвятне відвернуть від тебе нещастя твоє? Тоді б ти радів!15 Що улюбленому Моєму в домі Моєму, коли в ньому звершуються численні непристойності? І свячене м'ясо не поможе тобі, коли, вдаючись до зла, ти втішаєшся.15 Чого ж то моя улюблена шукає в моїм домі, вона, що з багатьма лукаве намислювала? Хіба ж святе м'ясо віддалить від тебе лихо? Чи зможу тим очистити тебе?15 Як улюблена зробила гидоту в моїм домі? Чи молитви і святі мяса віднімуть від тебе твої злоби, чи від цього втечеш?15 Що шукає влюблений мій в дому мойму, коли в йому дїється стілько гидоти? нї, і осьвящене жертовне мясиво не поможе тобі, коли ти веселишся, як коїш лихо.
16 Оливка зелена, гарна плодом хорошим, так кликнув Господь твоє ймення. Але з шумом великого вітру огонь запалився круг неї, і галузки її поламаються!16 Зеленою оливкою, що пишається чудовими плодами, назвав тебе Господь. А нині при гомоні великого занепокоєння Він запалив вогонь довкола неї, і зламалися гілки її.16 Зеленою, прекрасною маслиною з пишним плодом назвав тебе був Господь. Під звук великого гриміння запалив він вогонь над нею, і пообсмалювалось її віття.16 Гарною оливкою, прекрасною на вид, назвав Господь твоє імя. На голос її обрізування велика скорбота на тобі, непотрібними стали її галузки.16 Сьвіжою, зеленою маслиною, що пишається гарним плодом, назвав тебе Господь. Нинї же зашуміло сильне зворушеннє, він запалив огонь кругом неї, і пообсмалювалось віттє в неї.
17 А Господь Саваот, що тебе посадив, говорив був на тебе лихе за зло дому Ізраїля та дому Юди, що робили собі, щоб гнівити Мене, щоб кадити Ваалові.17 Господь Саваот, Котрий посадив тебе, виповів на тебе недобре, за зло дому Ізраїлевого і дому Юдиного, якого він завдав собі тим, що спонукали Мене на гнів кадінням Ваалові.17 Бо Господь сил, що насадив тебе, вирік на тебе лихо за злочин дому Ізраїля та дому Юди, що вони скоїли собі на шкоду, щоб мене розгнівити, кадивши Ваалові».17 І Господь, що тебе посадив, промовив проти тебе зло за злобу дому Ізраїля і дому Юди, бо вони (це) вчинили собі, щоб розгнівити Мене коли приносили ладан Ваалові.17 Господь Саваот, що насадив тебе, виповів на тебе лихо за ледарство дому Ізрайлевого й дому Юдиного, що вони коїли, щоб мене підпалювати на гнїв, кадючи Баалам.
18 А Господь дав пізнати мені й я пізнав, і тоді Ти вчинив, що побачив я їхні діла.18 Господь відкрив мені, і я знаю; Ти показав мені діяння їхні.18 Господь об'явив мені, і я знаю: тоді ти появив мені їхнє нечестя.18 Господи, врозуми мене, і пізнаю. Тоді я побачив їхні задуми.18 Господь обявив менї, і я знаю; ти показав менї їх каверзи.
19 А я був, мов лагідна вівця, що провадять її на заколення, і не знав, що на мене вони вимишляли затії: Понищмо це дерево з плодом його, і з краю живих його витнім, і ймення його не згадається більше!19 А я, мов покірне ягня, котре ведуть на заріз, не знав, що вони змовляються супроти мене, [і кажуть: ] Покладемо [отруйне] дерево і відірвемо його від землі живих, щоб ім'я його відтак не згадувалося.19 А я, немов плохе ягнятко, що на заріз ведуть його, - а я й не відав, що вони лихі думки замислили супроти мене: «Зрубаймо дерево у повній силі й вирвім його з землі живих, щоб ім'я його не згадувалося вже більш!»19 А я як незлобне ягня ведене на жертву не знав. Задумали проти мене поганий задум, кажучи: Ходіть і вкинемо дерево в його хліб і викинемо його з землі живих, і його імя більше не згадається.19 А я, мов те смирне ягня, що ведуть заколювати, я й не відав, що вони проти мене лихі задуми складають: Всипмо (потовченого їдовитого) дерева в його страву, а вирвемо його з землї живих, щоб і ймя його вже більш не споминалось.
20 Але, Господи Саваоте, Ти Суддя справедливий, що досліджуєш нирки та серце, хай над ними побачу я помсту Твою, бо справу свою я довірив Тобі!20 Але, Господе Саваоте, Ти суддя праведний, випробовуєш серця і утробу! Дай побачити мені помсту Твою над ними, бо Тобі довірив я справу мою.20 Ти ж, Господи сил, що справедливо судиш, вивідуєш нутро й серце, дай мені побачити твою відплату їм, бо на тебе поклавсь я в ділах моїх.20 Господи, що судиш праведно, що досліджуєш серця і нирки, хай побачу я пімсту від Тебе на них, бо до Тебе я відкрив моє оправдання.20 Ти ж, Господи Саваот, що праведно судиш і вивідуєш серця й утроби, дай менї вбачати помсту твою на їх, бо на тебе здав я справу мою.
21 Тому так промовляє Господь на людей Анатоту, що пошукують душу твою та говорять: Не пророкуй Ім'ям Господа, щоб не померти тобі від рук наших!21 А тому так говорить Господь про мужів Анатоту, що шукають життя твого і вимагають: Не пророкуй в ім'я Господа, щоб не померти тобі від рук наших.21 Тому так каже Господь про людей анатотських, що чигають на твою душу й кажуть: «Не пророкуй во ім'я Господнє, а то помреш від наших рук.»21 Через це так говорить Господь проти людей Анатота, що шукають моєї душі, що говорять: Не пророкуватимеш господним іменем, якщо ж ні, згинеш в наших руках.21 Тим же то так говорить Господь про мужів Анатотських, про тих, що чигають на твою душу, говорючи: Не пророкуй в імя Господнє, ато вмреш од рук наших;
22 Тому так промовляє Господь Саваот: Ось Я навіщу їх: від меча юнаки повмирають, а сини їхні та їхні дочки від голоду вмруть!22 Тому так говорить Господь Саваот: Ось, Я навідаю їх; юнаки [їхні] помруть від меча; сини їхні і доньки їхні помруть від голоду.22 Тому так каже Господь сил: «Ось я їх покараю: хлопці погинуть від меча, сини їхні й дочки їхні помруть із голоду.22 Ось Я їх відвідаю. Їхні молоді помруть від меча і їхні сини і їхні дочки помруть з голоду,22 Тим говорить Господь Саваот так: Оце я навідаю їх: молодики їх погинуть од меча; синове їх і дочки їх помруть із голоду.
23 І останку не буде по них, бо спроваджу Я зло на людей Анатоту у році навіщення їх!...23 І останку не буде від них; бо Я наведу лихо на мужів Анатоту в рік відвідин їх.23 І не буде в них останку, бо я наведу лихо на людей анатотських у рік їхніх відвідин.»23 і їм не буде останку, бо Я наведу зло на тих, що живуть в Анатоті в році їхніх відвідин.23 Не буде й останку з них; наведу бо лихолїттє на мужів Анатотських часу навідання їх.