1 І сталося, як почув єрусалимський цар Адоні-Цедек, що Ісус здобув Ай та вчинив його закляттям, і що як зробив Єрихонові й цареві його, так зробив Аєві та цареві його, і що мешканці Ґів'ону склали мир з Ізраїлем та були серед них, | 1 Коли Адоні-Цедек, цар єрусалимський, зачув, що Ісус захопив Ай і вщент винищив його, і що так само вчинив з Аєм і царем його, як учинив з Єрихоном, і царем його, і що мешканці Ґів'ону склали мир з Ізраїлем і залишилися серед них, | 1 Як же почув Адоніцедек, цар єрусалимський, що Ісус узяв Аї та зруйнував його дощенту, що він так учинив з Аї і царем його, як учинив був з Єрихоном і царем його, і що мешканці Гівеону замирилися з Ізраїлем і жили серед нього, - | 1 Як же почув Адонівезек цар Єрусалиму, що Ісус взяв Ґаї і вигубив його, так як зробив з Єрихоном і його царем, так зробили з Ґаями і його царем; і що самі здалися Ісусові і Ізраїлеві ті, що живуть в Ґаваоні, | 1 Як же дочувсь Адониседек, царь Ерусалимський, що Йозуа опанував Гай і кинув на його проклін та що він так учинив із Гаєм і царем його, як учинив з Ерихоном та царем його, а відтак що осадники Габатона вчинили примирря з Ізраїлем і зостались між ними живі, |
2 то дуже налякалися, бо Ґів'он місто велике, як одне з міст царських, і що він більший за Ай, а всі люди його лицарі. | 2 Тоді він вельми злякався, тому що Ґів'он місто велике, як одне з царських міст, і більше Аю, і всі мешканці його люди могутні. | 2 налякавсь він вельми, бо Гівеон був велике місто, як одне з міст царських, а навіть більше, ніж Аї, і всі чоловіки його були хоробрі. | 2 і в собі дуже злякалися. Бо знав, що Ґаваон велике місто, як одне з великих міст і всі його мужі сильні. | 2 Тодї налякався він вельми, бо Габатон був город великий, як звичайно місто царське, а й більше нїж Гай, і всї городяне його були хоробрі. |
3 І послав єрусалимський цар Адоні-Цедек до хевронського царя Гогама, і до ярмутського царя Пір'ама, і до лахіського царя Яфії, і до еґлонського царя Девіра, говорячи: | 3 А тому Адоні-Цедек, цар єрусалимський, послав до Гогама, царя хевронського, і до Пір'ама, царя ярмутського, і до Яфії, царя лахіського, і до Девіра царя еґлонського, аби сказати: | 3 От і послав Адоніцедек, цар єрусалимський, до Гогама, царя хевронського, до Пірама, царя ярмутського, до Яфії, царя лахішського, і до Девіра, царя еглонського, сказати: | 3 І післав Адонівезек цар Єрусалиму до Елама царя Хеврону і до Фідона царя Єрімута і до Єфти царя Лахіса і до Давіра царя Одоллама, кажучи: | 3 То ж послав Адониседек, царь Ерусалимський, до Гогама, царя Гебронського, і до Фирама, царя Ярмутського, і до Яфія, царя Лахиського, і до Дебира, царя Еглонського, і повелїв їм сказати: |
4 Прийдіть до мене, і допоможіть мені, і ми поб'ємо Ґів'она, бо він замирив з Ісусом та з Ізраїлевими синами. | 4 Прийдіть до мене, і поможіть мені звоювати Ґів'она за те, що він замирився з Ісусом та синами Ізраїля. | 4 “Ходіть до мене та поможіть мені, щоб нам побити Гівеона, бо він замирився з Ісусом та з синами Ізраїля.” | 4 Ходіть прийдете до мене і поможите мені і воюватимемо проти Ґаваона, бо самі здалися Ісусові та ізраїльським синам. | 4 Прибувайте до мене та підпоможіте мене, щоб нам побити Габаонїїв, бо вони вчинили примирря з Йозейом й Ізрайлитянами. |
5 І вони зібралися, і пішли п'ять аморейських царів: цар єрусалимський, цар хевронський, цар ярмутський, цар лахіський, цар еґлонський, вони та всі табори їхні, і розтаборувалися при Ґів'оні, і воювали проти них. | 5 Вони зібралися і рушили, п'ятеро царів аморейських: цар єрусалимський, цар хевронський, цар ярмутський, цар лахіський, цар еґлонський, вони всі, та ополчення їхні, і розташувалися табором біля Ґів'ону, щоб воювати супроти нього. | 5 От і зібрались п'ять царів аморійських: цар єрусалимський, цар хевронський, цар ярмутський, цар лахішський і цар еглонський, самі вони й усе їхнє військо, і прибули та облягли Гівеон та й почали війну на нього. | 5 І пішли пять євусейських царів, цар Єрусалиму і цар Хеврону і цар Єрімута і цар Лахіса і цар Одоллама, вони і ввесь їхній нарід, і обійшли Ґаваон і обложили його. | 5 Тодї скупились докупи пять царів Аморійських: царь Ерусалимський, царь Гебронський, царь Ярмутський, царь Лахиський, царь Еглонський, з усїм їх військом, і прибули вони і всї потуги їх, та й облягли Габаон та й почали бити на його. |
6 І послали ґів'онські люди до Ісуса та до табору в Ґілґал, говорячи: Не стримуй своєї руки від своїх рабів! Прийди до нас скоро, і спаси нас та допоможи нам, бо зібралися на нас усі аморейські царі, що замешкують гори. | 6 Мешканці Ґів'ону послали до Ісуса в стан [Ізраїльський], в Ґілґал, сказати: Не відсахни руки твоєї од служників твоїх; прийди до нас якнайшвидше, порятуй нас і надай нам допомогу, бо зібралися супроти нас усі царі аморейські, які живуть на горах. | 6 Тим часом мешканці Гівеону послали до Ісуса в табір у Гілгал сказати: “Не покидай слуг твоїх. Рушай до нас хутко на підмогу та поможи нам, бо всі царі аморійські, що живуть по горах, виполчились на нас.” | 6 І післали ті, що жили в Ґаваоні до Ісуса до ізраїльського табору до Ґалґалу, кажучи: Не відпускай руки твоєї від твоїх рабів. Піди до нас скоро і визволи нас і поможи нам, бо зібралися проти нас всі царі Аморреїв, що живуть у горах. | 6 І послали осадники Габаонські посли до Йозуя в табір у Галгал і повелїли сказати йому: Не покидай рабів твоїх у лихій годинї. Прибувай до нас хутко на підмогу, та й рятуй нас: бо всї царі Аморійські, що живуть по горах, поскуплювались проти нас. |
7 І рушив Ісус із Ґілґалу, він та з ним усі вояки й військові лицарі. | 7 Ісус вийшов із Ґілґалу сам і з ним увесь народ, придатний для війни, і всі мужі, могутні вояки. | 7 І вирушив Ісус із Гілгалу, сам він і з ним увесь люд збройний, усе войовники хоробрі. | 7 І пішов Ісус з Ґалґал сам і ввесь військовий нарід з ним, кожний сильний в кріпості. | 7 От і двинув Йозуа із Галгала з усією боєвою потугою своєю і з усїма хоробрими. |
8 І сказав Господь до Ісуса: Не бійся їх, бо Я віддав їх у твою руку, ніхто з них не встоїть перед тобою. | 8 І сказав Господь Ісусові: Не бійся їх, бо Я віддав їх в руки твої; ніхто з них не встоїть перед тобою. | 8 І сказав Господь Ісусові: “Не лякайсь їх, бо я віддам тобі їх у руки; ніхто з них не встоїться перед тобою.” | 8 І сказав Господь до Ісуса: Не бійся їх, бо в твої руки передав Я їх, не останеться з них ніхто перед вами. | 8 І рече тодї Господь Йозейові: Не лякайсь їх: бо я подам їх тобі на поталу; не встоїть нїхто з них перед тобою. |
9 І прибув до них Ісус зненацька, цілу ніч ішов із Ґілґалу. | 9 І напав на них Ісус зненацька, [тому що] цілу ніч простував він із Ґілґалу. | 9 Ісус напав на них зненацька, бо йшов з Гілгалу всю ніч. | 9 І напав на них Ісус нагло, ішов він цілу ніч з Ґалґал. | 9 І Йозуа наступив на них несподївано, йшов бо з Галгала всю ніч. |
10 І Господь навів на них замішання перед Ізраїлем, і побив їх великою поразкою в Ґів'оні. І він гнав їх дорогою входу до Бет-Хорону, і бив їх аж до Азеки та аж до Маккеди. | 10 Господь навів на них замішання перед Ізраїлем, і вони завдали їм в Ґів'оні нищівної поразки, і переслідували їх по дорозі до пагорбів Бет-Хорону, і нищив їх до Азеки і до Маккеди. | 10 І Господь примусив їх утікати від Ізраїля, і завдав він їм великої поразки біля Гівеону; і гнався за ними в гори, в напрямку на Бет-Хорон, б'ючи їх аж до Азеки й Македи. | 10 І Господь нагнав на них страх від лиця Ізраїльських синів, і Господь розбив їх великим знищенням в Ґаваоні, і гналися за ними дорогою, що йде до Ороніна і рубали їх аж до Азику і аж до Макиди. | 10 І привів Господь їх у безлад перед Ізрайлитянами, і сї побили їх великим побоєм під Габаоном, і вганяли за ними по дорозї, що йде в гору до Беторона, і побивали їх в утеках аж до Азека й Македа. |
11 І сталося, коли вони втікали перед Ізраїлем і були на сході від Бет-Хорону, то Господь кидав на них із неба велике каміння аж до Азеки, і вони вмирали. Тих, що повмирали від градового каміння, було більше від тих, що Ізраїлеві сини повбивали мечем. | 11 Коли ж вони утікали від ізраїльтян схилом гори Бет-Хоронської, Господь кидав на них з небес великі камені до Азеки, і вони помирали; більше було тих, котрі померли від каміння, аніж тих, котрі погинули від меча синів Ізраїля. | 11 І коли вони, втікаючи від Ізраїля, були на схилі Бет-Хорону, Господь спустив на них величезне каміння з неба аж до Азеки, їм на загибель; більше було тих, що загинули від кам'яного граду, ніж тих, що їх повбивали мечем сини Ізраїля. | 11 Коли ж втікали вони від лиця ізраїльських синів до входу до Орніна і Господь скинув на них каміння граду з неба аж до Азику, і було більше мертвих від каміння граду чим ті, що їх забили ізраїльські сини мечем у битві. | 11 Як же вони втекали перед Ізраїлем та спускались від Беторона, тодї Господь спустив на них з небес страшенний град мов каміннє аж до Азека, і повбивав їх; більш було тих, що згинуло від камяного гряду, нїж тих, що мечем повбивали Ізрайлитяне. |
12 Тоді Ісус говорив Господеві того дня, коли Господь дав амореянина перед Ізраїлевих синів, та й сказав на очах Ізраїля: Стань, сонце, в Ґів'оні, а ти, місяцю, ув айялонській долині! | 12 Ісус прикликав Господа того дня, котрого віддав Господь амореїв в руки Ізраїля, коли понищив їх в Ґів'оні, і вони понищені були перед синами Ізраїля, і сказав перед Ізраїльтянами: `Стань, сонце, над Ґів'оном, і місяць, понад долиною Айялонською`! | 12 Тоді Ісус промовив до Господа, того власне дня, коли Господь віддав аморіїв на поталу синам Ізраїля, а сказав це перед Ізраїлем: “Сонце, спинись над Гівеоном; ти, о місяцю, в Аялон-долині.” | 12 Тоді сказав Ісус до Господа, в тому дні, коли передав Бог Аморрея в руки Ізраїлеві, коли розбив їх в Ґаваоні і були знищені з перед лиця ізраїльських синів, і сказав Ісус: Хай стане сонце напроти Ґаваону і місяць напроти долини Елону. | 12 Тодї покликнув Йозуа до Господа, як подав Господь Аморіїв на поталу Ізраїлеві, і промовив перед Ізраїлем: Сонце, стій над Габаоном; місяцю, над Аялоном! |
13 І сонце затрималося, а місяць спинився, аж поки народ відімстився своїм ворогам. Чи це не написане в книзі Праведного? І сонце стало на половині неба, і не поспішалося заходити майже цілий день. | 13 І зупинилося сонце, і місяць стояв, доки народ чинив помсту ворогам своїм. Чи не так написано у книжці Праведного? `Стояло сонце осередь неба і не квапилось на захід майже цілий день`? | 13 І зупинилося сонце, і став місяць, аж доки народ не помстивсь над ворогами. Чи ж не стоїть це написане в книзі Яшар? І сонце зупинилося серед неба й не квапилося заходити майже цілий день. | 13 І стало сонце і місяць в стоянні, доки Бог пімстив своїм ворогам. І сонце стало посеред неба, не пішло вперед на захід на закінчення одного дня. | 13 І зупинилось тодї сонце, і не йшов по небу місяць, докіль Божий люд помстився над своїми ворогами! Чи ж не стоїть се написане в книзї Праведного: Зупинилось сонце посеред неба і не квапилось воно сїдати мало не цїлий день! |
14 І не було такого, як день той, ані перед ним, ані по ньому, щоб Господь так слухав людського голосу, бо Господь воював для Ізраїля. | 14 І не було подібного дня ні передніше, ані по ньому, котрого Господь [так] почув би голос людський. Тому що Господь воював за Ізраїля. | 14 Не було більш такого дня, як той день, ні передше, ні після цього, щоб Господь слухав голос людини, бо Господь воював за Ізраїля. | 14 І не було такого дня ані раніше, ані пізніше, щоб Бог вислухав людину, бо Господь воював з Ізраїлем. | 14 І не було такого дня, як оний, нї перше, нї навпослї, щоб Господь слухав чийого б нї було голосу: сам бо Господь воював за Ізраїля. |
15 І вернувся Ісус, а з ним увесь Ізраїль до табору в Ґілґал. | 15 Відтак повернувся Ісус і увесь Ізраїль з ним до табору в Ґілґал. | 15 І повернувсь Ісус і з ним увесь Ізраїль до табору в Гілгал. | 15 | 15 І вернувсь Йозей і ввесь Ізраїль із ним до табору в Галгал. |
16 А ті п'ять царів повтікали, та й сховалися в печері в Маккеді. | 16 А ті п'ятеро царів побігли і сховалися в печері, що в Маккеді. | 16 П'ять же царів тих втекло та й, й сховались у печері Македи. | 16 І ці пять царі втекли і сховалися в печері що в Макиді. | 16 Пять же царів тих повтїкали та й поховались у печері під Македою. |
17 І було донесено Ісусові й сказано: Знайдені ті п'ять царів, сховані в печері в Маккеді. | 17 Коли доповіли про те Ісусові і сказали: Знайшлися п'ять царів; вони переховуються в печері, що в Маккеді. | 17 І донесли Ісусові: “Найшлися п'ять царів, схованих у печері Македи.” | 17 І сповіщено Ісусові, кажучи: Знайдено пять царів схованих в печері, що в Макиді. | 17 І сказано Йозейові: Пять царів седять сховавшись у печері під Македою. |
18 А Ісус відказав: Приваліть велике каміння на отвір печери, і призначте до неї людей, щоб їх стерегти. | 18 Ісус наказав: Приваліть великим камінням отвір печери, і поставте біля неї варту, аби пильнувала їх. | 18 Ісус велів: “Прикотіть велике каміння до входу в печеру й поставте кілька чоловік коло неї стерегти їх. | 18 І сказав Ісус: Заваліть камінням отвір печері і поставте мужів стерегти їх, | 18 І повелїв Йозей: Котїте величезні каменї до челюстей печери та поставте скілька чоловіка коло неї стерегти їх. |
19 А ви не стійте, женіться за своїми ворогами, і понищте їхні задні стежі, і не давайте їм входити до їхніх міст, бо Господь, Бог ваш, віддав їх у вашу руку. | 19 А ви не зупиняйтеся, але переслідуйте ворогів ваших, і винищуйте тили війська їхнього, і не давайте їм заскочити в міста їхні; бо Господь, Бог ваш, віддав їх у руки ваші. | 19 Самі ж не зупиняйтесь, доганяйте ворогів ваших, наступайте на їхні тили; не давайте їм увійти в міста їхні, бо Господь, Бог ваш, віддав їх вам у руки.” | 19 ви ж не переставайте гнатися за вашими ворогами і захопіть їхній останок і не дайте ввійти до їхніх міст, бо Господь Бог наш передав їх в наші руки. | 19 Самі ж не гайтесь, а вганяйте за вашими ворогами і побивайте їх заднїх людей; не давайте їм увійти в їх міста, бо Господь, Бог наш, подав їх вам у руки ваші. |
20 І сталося, як завдав їм Ісус та Ізраїлеві сини дуже велику поразку, так, що прийшов їм кінець, а врятовані повтікали від них, і повходили до твердинних міст, | 20 Після того, як Ісус і сини Ізраїля завдали їм нищівної поразки, і залишки їх замкнулися в містах за мурами, | 20 Як же скінчив Ісус та сини Ізраїля бити їх страшенним боєм, аж до повного їх погрому, - хто зоставсь із них, ті повтікали в укріплені міста, - | 20 І сталося, як перестав Ісус і кожний ізраїльський син рубати їх дуже великим побиттям аж до кінця, ті, що спаслися і спаслися в сильних містах. | 20 Як же докінчав Йозуа та сини Ізраїлеві побивати їх страшенним боєм, так що вони мало не всї вигинули, а хто зоставсь од них, ті повтекали в утверджені міста, |
21 то ввесь народ у спокої вернувся до табору до Ісуса в Маккеді, і ніхто не поворушив язика свого проти кого з Ізраїлевих синів! | 21 Увесь народ повернувся в табір до Ісуса в Маккеді з миром, і ніхто на синів Ізраїля не ворухнув язиком своїм. | 21 ввесь народ повернувсь до з табору, до Ісуса, в Македу, мирно; ніхто не важивсь більш відкрити й рота проти синів Ізраїля. | 21 І ввесь нарід повернувся до Ісуса до Макиди здоровим, і не забурмотів ніхто з ізраїльських синів своїм язиком. | 21 Тодї ввесь люд вернувсь веселий до табору до Ісуса під Македою, і нїхто вже не важивсь бовкнути против Ізраїля. |
22 І сказав Ісус: Відчиніть отвір печери, і приведіть до мене з печери тих п'ятьох царів. | 22 Тоді Ісус сказав: Звільніть отвір печери, і виведіть до мене з печери п'ятеро царів тих. | 22 Тоді Ісус велів: “Відчиніть щелепи печери та виведіть до мене тих п'ятьох царів з печери.” | 22 І сказав Ісус: Відкрийте печеру і виведіть цих пятьох царів з печері. | 22 Звелїв тодї Йозуа: Відчинїте челюстї в печері та виведїть тих пять царів з печери. |
23 І вони зробили так, і вивели до нього з печери тих п'ятьох царів: царя єрусалимського, царя хевронського, царя ярмутського, царя лахіського, царя еґлонського. | 23 Так і вчинили: вивели до нього з печери п'ятеро царів тих: царя єрусалимського, царя хевронського, царя ярмутського, царя лахіського і царя еґлонського. | 23 І так учинили й вивели до нього п'ятьох царів з печери: царя єрусалимського, царя хевронського, царя ярмутського, царя лахішського й царя егдонського. | 23 І вивели з печері пятьох царів, царя єрусалимського і царя хевронського і царя єрімутського і царя лахіського і царя одоламського. | 23 І вчинили так, і привели до нього тих пятьох царів із печери: царя Ерусалимського, царя Гебронського, царя Ярмутського, царя Лахиського і царя Еглонського. |
24 І сталося, як привели тих царів до Ісуса, то Ісус закликав усіх Ізраїлевих людей, і сказав військовим начальникам, що йшли з ним: Підійдіть, поставте свої ноги на шиї цих царів. І вони попідходили, і поставили свої ноги на їхні шиї. | 24 Коли вивели царів цих до Ісуса, Ісус прикликав усіх Ізраїльтян і сказав вождям вояків, які ходили з ним: Підійдіть, наступіть ногами вашими на шиї царів цих. Вони підійшли і наступили ногами на шиї їхні. | 24 Коли приведено тих царів до Ісуса, покликав він усіх ізраїльтян і сказав старшині військового люду, що з ним ходили: “Приступіть і покладіть цим царям вашу ногу на шию.” Ті ж приступили і поклали царям ногу на шию. | 24 І коли вивели їх до Ісуса, і скликав Ісус ввесь Ізраїль і військових старшин, що йшли з ним, кажучи їм: Вийдіть і покладіть ваші ноги на їхні шиї. І прийшовши, поклали свої ноги на їхні шиї. | 24 Як же приведено тих царів до Йозея, поскликав Йозей усїх мужів громадських Ізраїля, і сказав старшинї військового люду, що ходили з ним у поход: Приступіте й постаньте ногами вашими на гамалики (шиї) сим царям. І приступили вони, та й постали ногами своїми на гамалики їм. |
25 І сказав до них Ісус: Не бійтеся й не лякайтеся, будьте сильні та відважні, бо Господь зробить так усім вашим ворогам, із якими ви воюєте. | 25 Ісус сказав їм: Не бійтеся і не жахайтеся; будьте несхитними і мужніми; бо так учинить Господь з усіма ворогами вашими, з котрими будете воювати. | 25 І сказав до них Ісус: “Не лякайтесь і не бійтесь, будьте відважні й хоробрі, бо так чинитиме Господь з усіма ворогами вашими, що з ними будете воювати.” | 25 І сказав до них Ісус: Не бійтеся їх, ані не жахайтеся; будьте мужні і сильні, бо так вчинить Господь всім вашим ворогам, з якими ви воюватимете проти них. | 25 І рече до них Йозуа: Не лякайтесь і не бійтеся, бувайте кріпкі й мужні, бо так чинити ме Господь з усїма ворогами вашими, що з ними воювати мете. |
26 А по цьому Ісус бив їх, і повбивав їх, і повісив їх на п'ятьох деревах. І висіли вони на тих деревах аж до вечора. | 26 Потім забив їх Ісус, і, убивши їх, повісив їх на п'ятьох деревах, і висіли вони на деревах до вечора. | 26 Потім Ісус ударами забив їх на смерть, і повісив їх на п'ятьох шибеницях, і висіли вони аж до вечора. | 26 І забив їх Ісус і повісив їх на пятьох деревах, і були повішені на деревах до вечора. | 26 І звелїв потім Йозуа повбивати їх і повішати на пятьох шибеницях; і висїли вони на шибеницях аж до вечора. |
27 І сталося на час заходу сонця, Ісус наказав, і поздіймали їх із дерев, і повкидали їх до печери, де вони були поховалися, і понакладали велике каміння на отвір печери, де воно аж до цього дня. | 27 При заході сонця, наказав Ісус, і зняли їх із дерев, і кинули до печери, у котрій вони переховувалися, і привалили великим камінням отвір печери, [котрі там] навіть донині. | 27 Як же заходило сонце, звелів Ісус поздіймати їх з шибениць і вкинути їх до печери, де вони були сховались; до входу ж у печеру прикотили велике каміння, що лежить там і досі. | 27 І сталося, що при заході сонця Ісус заповів, і зняли їх з дерев і вкинули їх до печері, до якої вони туди втекли, і заклали каміннями печеру аж до сьогоднішнього дня. | 27 А як сїдало сонце, повелїв Ісус поздіймати їх із шибениць; і поздіймано їх і повкидано тодї в печеру, де вони поховались були, і поприкочувано великі каменї до челюсти печери, де вони лежать і по сей день. |
28 А Маккеду Ісус здобув того дня, і побив вістрям меча її та царя її, учинив закляттям їх та кожну особу, хто був у ній, не позоставив жодного врятованого в ній. І зробив він її цареві те саме, що зробив був цареві єрихонському. | 28 Того ж дня захопив Ісус Маккеду, і винищив [місто] мечем і царя його, і винищив їх і всіляку душу, що дихала, що знаходилася в ньому; нікого не залишив, хто зацілів би. І вчинив із царем маккедаським так само, як учинив із царем єрихонським. | 28 Того ж самого дня завоював Ісус Македу і вистинав його, разом з його царем, вістрям меча й винищив їх геть з усім живим, що було в ньому; не попустив нікому втекти; а з царем Македи він повівся так само, як повівся був з царем єрихонським. | 28 І в тому дні взяли Макиду і вбили її вістрям мечів і вигубили все, що в ній дише, і не остався в ній ніхто, що спасся і втік. І зробили з царем Макиди так як зробили з царем Єрихону. | 28 А город Македу опанував Йозуа того ж дня, завоював в крівавому бою і положив на його царя прокляттє і на місто і на всїх, що були в городї, не давши оцїлїти нїкому; а з царем Македським поступив так само, як із царем Ерихонським. |
29 А Ісус та ввесь Ізраїль із ним перейшов з Маккеди до Лівни, та й воював проти Лівни. | 29 І рушив Ісус і всі Ізраїльтяни з ним із Маккеди до Лівни, і воював супроти Лівни. | 29 І рушив далі Ісус, а з ним увесь Ізраїль, з Македи на Лівну й став воювати з Лівною. | 29 І пішов Ісус і з ним ввесь Ізраїль з Макиди до Левни і облягли Левну. | 29 Тодї двинув Йозуа від Македи з усїм Ізраїлем на Либну і воював з Либенськими осадниками. |
30 І дав Господь в Ізраїлеву руку також її та царя її, і він побив вістрям меча її та кожну особу, що в ній, не позоставив жодного врятованого в ній. І зробив він цареві її, як зробив був цареві єрихонському. | 30 І віддав Господь також і її в руки Ізраїля, і царя її, і винищив її Ісус мечем і кожну душу, що [знаходилася] в ній; нікого не залишив у ній, хто зацілів би. І вчинив із царем її так, як учинив із царем єрихонським. | 30 Господь віддав також і це місто з його царем у руки Ізраїлеві, і він побив його вістрям меча з усім живим, що було в ньому; не дав утекти нікому з нього, а з царем його повівся так само, як повівся був з царем єрихонським. | 30 І Господь передав її в руки Ізраїлю, і взяли її і царя її і вибили її вістрям мечів і все, що в ньому дише, і не осталося того, хто спасся в ньому, ані один, ні той, що втік. І зробили з його царем так, як зробили з царем Єрихону. | 30 І подав Господь се місто з його царем на поталу Ізраїлеві, і звоювали вони його в крівавому бою, та й побили всїх людей не давши утекти нїкому, а з царем його росправились вони так, як росправились із царем Ерихонським. |
31 І перейшов Ісус та ввесь Ізраїль із ним із Лівни до Лахішу, і таборував при ньому та воював проти нього. | 31 Із Лівни рушив Ісус і всі Ізраїльтяни з ним до Лахішу; і розташувався біля нього табором, і воював супроти нього. | 31 Тоді двигнувся Ісус і ввесь Ізраїль із ним від Лівни на Лахіш, обліг його і став з ним воювати. | 31 І пішов Ісус і з ним ввесь Ізраїль з Левни до Лахіса і обійшов його і обложив його. | 31 Тодї двинув Ісус і ввесь Ізраїль із ним від Либни, на Лахис, облїг його та й почав на нього бити. |
32 І дав Господь в Ізраїлеву руку Лахіш, і здобув він його другого дня, і побив вістрям меча його та кожну особу, що в ньому, усе так, як зробив був Лівні. | 32 І віддав Господь Лахіш у руки Ізраїля, і захопив його другого дня, і винищив мечем кожну душу, що була в ньому, так, як учинив з Лівною. | 32 І віддав Господь Лахіш Ізраїлеві в руки; на другий день він його здобув і побив вістрям меча з усім живим, що було в ньому, так само, як учинив був з Лівною. | 32 І передав Господь Лахіс в руки Ізраїля, і взяв його в другому дні і вибили його лезом мечів і вигубили його, так як зробили з Левною. | 32 І подав Господь Лахис на поталу Ізраїлеві, і опанували вони його на другий день, і звоювали його в крівавому бою, і побили всїх людей, що там були, так само як учинили з Лахисом. |
33 Тоді прийшов ґезерський цар Горам допомогти Лахішу, та Ісус побив його й народ його, так що не позоставив жодного в ньому. | 33 Тоді прийшов на допомогу Лахішові Горам, цар ґезерський; але Ісус завдав поразки йому і народові його [мечем] так, що нікого в нього не залишив, хто зацілів би. | 33 Тоді прийшов був Горам, цар гезерський, Лахішеві на підмогу, та Ісус так побив його й його військо, що не лишилося живої душі в нього. | 33 Тоді пішов Елам цар Ґазеру на поміч Лахісові, і побив Ісус лезом мечів його і його нарід аж доки не остався з них той, що спасся, ні той, що втік. | 33 Тодї прийшов Горам, царь Газерський, на підмогу Лахисові; та Йозуа побив і його й військо його, так що не втїк із них нїхто. |
34 І перейшов Ісус та ввесь Ізраїль із ним з Лахішу до Еґлону, і таборували при ньому та воювали з ним. | 34 І рушив Ісус і всі Ізраїльтяни з ним із Лахішу до Еґлону, і розташувалися біля нього табором, і воювали супроти нього. | 34 Двигнувся тоді Ісус з усім Ізраїлем від Лахішу на Еглон, і облягли вони його і розпочали війну з ним. | 34 І пішов Ісус і з ним ввесь Ізраїль з Лахіса до Одолламу і окружив його і обложив його. | 34 Тодї двинув Йозуа з усїм Ізраїлем від Лахиса на Еглон, і облягли вони його та й почали бити на нього. |
35 І здобули його того дня, і побили його вістрям меча, а кожну особу, що в ньому, того дня зробили закляттям, усе так, як зробив був Лахішу. | 35 І захопили його того ж дня, і винищили його мечем, кожну душу, що була в ньому, того ж таки дня, винищив він (Ісус), як учинив із Лахішом. | 35 Взяли вони його того ж самого дня й побили вістрям меча, і винищили того дня геть чисто всі душі в ньому, так само, як учинив він був з Лахішем. | 35 І передав його Господь в руки Ізраїлю, і взяв його в тому дні і вибив його лезом мечів, і вигубили все, що в ньому дише, вчинили так як з Лахісом. | 35 І опанували його того ж дня, та й звоювали його, і на все живуче, що було там, кинув він того дня проклін так само, як росправивсь із Лахисом. |
36 І пішов Ісус та ввесь Ізраїль із ним з Еґлону до Хеврону, і воював із ним. | 36 І рушив Ісус і всі Ізраїльтяни з ним із Еґлону до Хеврону, і воював супроти нього. | 36 З Еглону рушив Ісус з усім Ізраїлем на Хеврон та й розпочав бій з ним. | 36 І пішов Ісус і з ним ввесь Ізраїль до Хеврону і окружив його. | 36 Тодї пійшов Йозей з усїм Ізраїлем від Еглона на Геброн, та й роспочав бити на нього, |
37 І здобув його, і побив вістрям меча його та царя його, і всі міста його, і кожну особу, що в ньому, не позоставив жодного врятованого, усе так, як зробив був Еґлонові. І зробив закляттям його та кожну особу, що в ньому була. | 37 І захопили його і винищили його мечем, і царя його, і всі міста його, і кожну душу, що була в ньому; нікого не залишив, хто зацілів би, як учинив він з Еґлоном: винищив його і всі душі, що були в ньому. | 37 Взяли вони його й побили його вістрям меча, й царя його з усіма містами й з усім, що було живим у ньому, не пощадивши нічого, точнісінько, як був учинив він з Еглоном. Він доконав над ним повне знищення та над усім живим, що було в ньому. | 37 І вигубив його лезом мечів і все, що було в ньому, що дише, не було того, що спасся. Так як зробили з Одолламом, вигубили його і те, що в ньому було. | 37 І зайняли вони його, та й звоювали мечем, і вбили царя його, і побили всїх осадників навкруги по їх займищах, так що нїхто не втїк, як се росправився він із Еглоном. І роспростер на його він і на всїх людей, що там були, проклін. |
38 І вернувся Ісус та ввесь Ізраїль із ним до Девіру, і воював із ним. | 38 Відтак завернув Ісус і увесь Ізраїль на Девір і воював супроти нього. | 38 Звідси повернувсь Ісус з усім Ізраїлем проти Девіру та й розпочав наступ на нього. | 38 І повернувся Ісус і ввесь Ізраїль до Давіра і обкруживши його | 38 Звідсї повернувсь Йозуа з усїм Ізраїлем проти Дебира, та й почав бити на нього. |
39 І він здобув його, і царя його, і всі міста його, і повбивали їх вістрям меча, та й зробив закляттям кожну душу, що в ньому, не позоставив жодного врятованого, як зробив був Хевронові, так зробив Девірові та цареві його, і як зробив був Лівні та цареві її. | 39 І захопив його, і царя його, і всі міста його, і понищили їх мечем, і винищили всяку душу, що була в ньому. Ніхто не залишився, хто зацілів би. Як учинив з Хевроном і царем його, так учинив з Девіром і царем його, і як учинив із Лівною і царем її. | 39 Він узяв його з його царем і з усіма його містами й вистинав його вістрям меча й винищив дощенту все живе в ньому, не зоставляючи нікого живим; так як розправивсь був із Хевроном, так само він розправивсь із Девіром та його царем, і як розправився з Лівною та її царем. | 39 взяли його і його царя і його села і побили його лезом мечів і вигубили його і все, що в ньому дише, і не оставили в ньому нікого що спасся, так як вчинили з Хевроном і з його царем, так вчинили з Давіром і його царем. | 39 І підгорнув його під свою силу вкупі з його царем і займищами навкруги, і побив їх і кинув проклін на всїх людей, так що не втїк нїхто; як росправивсь із Геброном, так само росправивсь і з Дебиром, і з царем його, як він росправивсь з Либною й царем її. |
40 І побив Ісус увесь Край: гору, і Неґев і Шефелу, і узбіччя, і всіх їхніх царів, не зоставив жодного врятованого, а кожну особу зробив закляттям, як наказав був Господь, Бог Ізраїлів. | 40 І звоював Ісус усю землю нагірну і полудневу і низькі місця, і джерела, і всіх царів їхніх; нікого не лишив, хто зацілів би, і все, що дихало, винищив, як наказав Господь, Бог Ізраїля. | 40 Отак підбив Ісус увесь край: гори, Негев, поділля, підгір'я з усіма їхніми царями; не лишив живим нічого, він винищив дощенту все живе, як повелів Господь, Бог Ізраїля. | 40 І побив Ісус всю гірську землю і Наґев і рівнину і Асидот і їхніх царів, не оставив з них того, що спасся, і вигубив все, що дише життям, так як заповів Господь Бог Ізраїльський. | 40 Сим робом звоював Йозей всю землю нагірню і полуденню й поділля й підгірря, і всї їх царі; так що нїхто не втїк, і на все живе розтягнув проклін, як повелїв Господь, Бог Ізраїльський; |
41 І бив їх Ісус від Кадеш-Барнеа та аж до Аззи, і ввесь ґошенський край, і аж до Ґів'ону. | 41 І винищив їх Ісус від Кадеш-Барнеа до Аззи, і всю землю Ґошен аж до Ґів'ону. | 41 Ісус розбив їх від Кадеш-Барне до Гази та всю країну від Гошену аж до Гівеону. | 41 Від Кадис Варни до Ґази, ввесь Ґосом аж до Ґаваона, | 41 І звоював Ісус всїх, що жили від Кадес-Барне до Гази і всю Гозен землю до Габаону. |
42 А всіх тих царів та їхній край Ісус здобув одним разом, бо Господь, Бог Ізраїлів, воював для Ізраїля. | 42 І всіх царів цих і землю їхню Ісус захопив воднораз; бо Господь, Бог Ізраїлів, воював за Ізраїля. | 42 Розгромив Ісус усіх царів тих та забрав одним походом усі їхні землі, бо Господь, Бог Ізраїля, воював за Ізраїля. | 42 і всіх їхніх царів і їхню землю побив Ісус за одним разом, бо Господь Бог ізраїльський воював з Ізраїлем. | 42 І опанував Йозуа всїх царів їх одним походом, бо Господь, Бог Ізрайлїв, воював за Ізраїля. |
43 І вернувся Ісус та ввесь Ізраїль із ним до табору в Ґілґал. | 43 Потім Ісус і всі Ізраїльтяни з ним повернулися до табору в Ґілґал. | 43 Нарешті повернувся Ісус з усім Ізраїлем до табору в Гілгал. | | 43 А відтак вернувсь Ісус з усїм Ізраїлем до табору в Галгал. |