1 І сталося, як почув єрусалимський цар Адоні-Цедек, що Ісус здобув Ай та вчинив його закляттям, і що як зробив Єрихонові й цареві його, так зробив Аєві та цареві його, і що мешканці Ґів'ону склали мир з Ізраїлем та були серед них,1 Коли Адоні-Цедек, цар єрусалимський, зачув, що Ісус захопив Ай і вщент винищив його, і що так само вчинив з Аєм і царем його, як учинив з Єрихоном, і царем його, і що мешканці Ґів'ону склали мир з Ізраїлем і залишилися серед них,1 Як же почув Адоніцедек, цар єрусалимський, що Ісус узяв Аї та зруйнував його дощенту, що він так учинив з Аї і царем його, як учинив був з Єрихоном і царем його, і що мешканці Гівеону замирилися з Ізраїлем і жили серед нього, -1 Як же почув Адонівезек цар Єрусалиму, що Ісус взяв Ґаї і вигубив його, так як зробив з Єрихоном і його царем, так зробили з Ґаями і його царем; і що самі здалися Ісусові і Ізраїлеві ті, що живуть в Ґаваоні,1 Як же дочувсь Адониседек, царь Ерусалимський, що Йозуа опанував Гай і кинув на його проклін та що він так учинив із Гаєм і царем його, як учинив з Ерихоном та царем його, а відтак що осадники Габатона вчинили примирря з Ізраїлем і зостались між ними живі,
2 то дуже налякалися, бо Ґів'он місто велике, як одне з міст царських, і що він більший за Ай, а всі люди його лицарі.2 Тоді він вельми злякався, тому що Ґів'он місто велике, як одне з царських міст, і більше Аю, і всі мешканці його люди могутні.2 налякавсь він вельми, бо Гівеон був велике місто, як одне з міст царських, а навіть більше, ніж Аї, і всі чоловіки його були хоробрі.2 і в собі дуже злякалися. Бо знав, що Ґаваон велике місто, як одне з великих міст і всі його мужі сильні.2 Тодї налякався він вельми, бо Габатон був город великий, як звичайно місто царське, а й більше нїж Гай, і всї городяне його були хоробрі.
3 І послав єрусалимський цар Адоні-Цедек до хевронського царя Гогама, і до ярмутського царя Пір'ама, і до лахіського царя Яфії, і до еґлонського царя Девіра, говорячи:3 А тому Адоні-Цедек, цар єрусалимський, послав до Гогама, царя хевронського, і до Пір'ама, царя ярмутського, і до Яфії, царя лахіського, і до Девіра царя еґлонського, аби сказати: 3 От і послав Адоніцедек, цар єрусалимський, до Гогама, царя хевронського, до Пірама, царя ярмутського, до Яфії, царя лахішського, і до Девіра, царя еглонського, сказати: 3 І післав Адонівезек цар Єрусалиму до Елама царя Хеврону і до Фідона царя Єрімута і до Єфти царя Лахіса і до Давіра царя Одоллама, кажучи: 3 То ж послав Адониседек, царь Ерусалимський, до Гогама, царя Гебронського, і до Фирама, царя Ярмутського, і до Яфія, царя Лахиського, і до Дебира, царя Еглонського, і повелїв їм сказати:
4 Прийдіть до мене, і допоможіть мені, і ми поб'ємо Ґів'она, бо він замирив з Ісусом та з Ізраїлевими синами.4 Прийдіть до мене, і поможіть мені звоювати Ґів'она за те, що він замирився з Ісусом та синами Ізраїля.4 “Ходіть до мене та поможіть мені, щоб нам побити Гівеона, бо він замирився з Ісусом та з синами Ізраїля.”4 Ходіть прийдете до мене і поможите мені і воюватимемо проти Ґаваона, бо самі здалися Ісусові та ізраїльським синам.4 Прибувайте до мене та підпоможіте мене, щоб нам побити Габаонїїв, бо вони вчинили примирря з Йозейом й Ізрайлитянами.
5 І вони зібралися, і пішли п'ять аморейських царів: цар єрусалимський, цар хевронський, цар ярмутський, цар лахіський, цар еґлонський, вони та всі табори їхні, і розтаборувалися при Ґів'оні, і воювали проти них.5 Вони зібралися і рушили, п'ятеро царів аморейських: цар єрусалимський, цар хевронський, цар ярмутський, цар лахіський, цар еґлонський, вони всі, та ополчення їхні, і розташувалися табором біля Ґів'ону, щоб воювати супроти нього.5 От і зібрались п'ять царів аморійських: цар єрусалимський, цар хевронський, цар ярмутський, цар лахішський і цар еглонський, самі вони й усе їхнє військо, і прибули та облягли Гівеон та й почали війну на нього.5 І пішли пять євусейських царів, цар Єрусалиму і цар Хеврону і цар Єрімута і цар Лахіса і цар Одоллама, вони і ввесь їхній нарід, і обійшли Ґаваон і обложили його.5 Тодї скупились докупи пять царів Аморійських: царь Ерусалимський, царь Гебронський, царь Ярмутський, царь Лахиський, царь Еглонський, з усїм їх військом, і прибули вони і всї потуги їх, та й облягли Габаон та й почали бити на його.
6 І послали ґів'онські люди до Ісуса та до табору в Ґілґал, говорячи: Не стримуй своєї руки від своїх рабів! Прийди до нас скоро, і спаси нас та допоможи нам, бо зібралися на нас усі аморейські царі, що замешкують гори.6 Мешканці Ґів'ону послали до Ісуса в стан [Ізраїльський], в Ґілґал, сказати: Не відсахни руки твоєї од служників твоїх; прийди до нас якнайшвидше, порятуй нас і надай нам допомогу, бо зібралися супроти нас усі царі аморейські, які живуть на горах.6 Тим часом мешканці Гівеону послали до Ісуса в табір у Гілгал сказати: “Не покидай слуг твоїх. Рушай до нас хутко на підмогу та поможи нам, бо всі царі аморійські, що живуть по горах, виполчились на нас.”6 І післали ті, що жили в Ґаваоні до Ісуса до ізраїльського табору до Ґалґалу, кажучи: Не відпускай руки твоєї від твоїх рабів. Піди до нас скоро і визволи нас і поможи нам, бо зібралися проти нас всі царі Аморреїв, що живуть у горах.6 І послали осадники Габаонські посли до Йозуя в табір у Галгал і повелїли сказати йому: Не покидай рабів твоїх у лихій годинї. Прибувай до нас хутко на підмогу, та й рятуй нас: бо всї царі Аморійські, що живуть по горах, поскуплювались проти нас.
7 І рушив Ісус із Ґілґалу, він та з ним усі вояки й військові лицарі.7 Ісус вийшов із Ґілґалу сам і з ним увесь народ, придатний для війни, і всі мужі, могутні вояки.7 І вирушив Ісус із Гілгалу, сам він і з ним увесь люд збройний, усе войовники хоробрі.7 І пішов Ісус з Ґалґал сам і ввесь військовий нарід з ним, кожний сильний в кріпості.7 От і двинув Йозуа із Галгала з усією боєвою потугою своєю і з усїма хоробрими.
8 І сказав Господь до Ісуса: Не бійся їх, бо Я віддав їх у твою руку, ніхто з них не встоїть перед тобою.8 І сказав Господь Ісусові: Не бійся їх, бо Я віддав їх в руки твої; ніхто з них не встоїть перед тобою.8 І сказав Господь Ісусові: “Не лякайсь їх, бо я віддам тобі їх у руки; ніхто з них не встоїться перед тобою.”8 І сказав Господь до Ісуса: Не бійся їх, бо в твої руки передав Я їх, не останеться з них ніхто перед вами.8 І рече тодї Господь Йозейові: Не лякайсь їх: бо я подам їх тобі на поталу; не встоїть нїхто з них перед тобою.
9 І прибув до них Ісус зненацька, цілу ніч ішов із Ґілґалу.9 І напав на них Ісус зненацька, [тому що] цілу ніч простував він із Ґілґалу.9 Ісус напав на них зненацька, бо йшов з Гілгалу всю ніч.9 І напав на них Ісус нагло, ішов він цілу ніч з Ґалґал.9 І Йозуа наступив на них несподївано, йшов бо з Галгала всю ніч.
10 І Господь навів на них замішання перед Ізраїлем, і побив їх великою поразкою в Ґів'оні. І він гнав їх дорогою входу до Бет-Хорону, і бив їх аж до Азеки та аж до Маккеди.10 Господь навів на них замішання перед Ізраїлем, і вони завдали їм в Ґів'оні нищівної поразки, і переслідували їх по дорозі до пагорбів Бет-Хорону, і нищив їх до Азеки і до Маккеди.10 І Господь примусив їх утікати від Ізраїля, і завдав він їм великої поразки біля Гівеону; і гнався за ними в гори, в напрямку на Бет-Хорон, б'ючи їх аж до Азеки й Македи.10 І Господь нагнав на них страх від лиця Ізраїльських синів, і Господь розбив їх великим знищенням в Ґаваоні, і гналися за ними дорогою, що йде до Ороніна і рубали їх аж до Азику і аж до Макиди.10 І привів Господь їх у безлад перед Ізрайлитянами, і сї побили їх великим побоєм під Габаоном, і вганяли за ними по дорозї, що йде в гору до Беторона, і побивали їх в утеках аж до Азека й Македа.
11 І сталося, коли вони втікали перед Ізраїлем і були на сході від Бет-Хорону, то Господь кидав на них із неба велике каміння аж до Азеки, і вони вмирали. Тих, що повмирали від градового каміння, було більше від тих, що Ізраїлеві сини повбивали мечем.11 Коли ж вони утікали від ізраїльтян схилом гори Бет-Хоронської, Господь кидав на них з небес великі камені до Азеки, і вони помирали; більше було тих, котрі померли від каміння, аніж тих, котрі погинули від меча синів Ізраїля.11 І коли вони, втікаючи від Ізраїля, були на схилі Бет-Хорону, Господь спустив на них величезне каміння з неба аж до Азеки, їм на загибель; більше було тих, що загинули від кам'яного граду, ніж тих, що їх повбивали мечем сини Ізраїля.11 Коли ж втікали вони від лиця ізраїльських синів до входу до Орніна і Господь скинув на них каміння граду з неба аж до Азику, і було більше мертвих від каміння граду чим ті, що їх забили ізраїльські сини мечем у битві.11 Як же вони втекали перед Ізраїлем та спускались від Беторона, тодї Господь спустив на них з небес страшенний град мов каміннє аж до Азека, і повбивав їх; більш було тих, що згинуло від камяного гряду, нїж тих, що мечем повбивали Ізрайлитяне.
12 Тоді Ісус говорив Господеві того дня, коли Господь дав амореянина перед Ізраїлевих синів, та й сказав на очах Ізраїля: Стань, сонце, в Ґів'оні, а ти, місяцю, ув айялонській долині!12 Ісус прикликав Господа того дня, котрого віддав Господь амореїв в руки Ізраїля, коли понищив їх в Ґів'оні, і вони понищені були перед синами Ізраїля, і сказав перед Ізраїльтянами: `Стань, сонце, над Ґів'оном, і місяць, понад долиною Айялонською`!12 Тоді Ісус промовив до Господа, того власне дня, коли Господь віддав аморіїв на поталу синам Ізраїля, а сказав це перед Ізраїлем: “Сонце, спинись над Гівеоном; ти, о місяцю, в Аялон-долині.”12 Тоді сказав Ісус до Господа, в тому дні, коли передав Бог Аморрея в руки Ізраїлеві, коли розбив їх в Ґаваоні і були знищені з перед лиця ізраїльських синів, і сказав Ісус: Хай стане сонце напроти Ґаваону і місяць напроти долини Елону.12 Тодї покликнув Йозуа до Господа, як подав Господь Аморіїв на поталу Ізраїлеві, і промовив перед Ізраїлем: Сонце, стій над Габаоном; місяцю, над Аялоном!
13 І сонце затрималося, а місяць спинився, аж поки народ відімстився своїм ворогам. Чи це не написане в книзі Праведного? І сонце стало на половині неба, і не поспішалося заходити майже цілий день.13 І зупинилося сонце, і місяць стояв, доки народ чинив помсту ворогам своїм. Чи не так написано у книжці Праведного? `Стояло сонце осередь неба і не квапилось на захід майже цілий день`?13 І зупинилося сонце, і став місяць, аж доки народ не помстивсь над ворогами. Чи ж не стоїть це написане в книзі Яшар? І сонце зупинилося серед неба й не квапилося заходити майже цілий день.13 І стало сонце і місяць в стоянні, доки Бог пімстив своїм ворогам. І сонце стало посеред неба, не пішло вперед на захід на закінчення одного дня.13 І зупинилось тодї сонце, і не йшов по небу місяць, докіль Божий люд помстився над своїми ворогами! Чи ж не стоїть се написане в книзї Праведного: Зупинилось сонце посеред неба і не квапилось воно сїдати мало не цїлий день!
14 І не було такого, як день той, ані перед ним, ані по ньому, щоб Господь так слухав людського голосу, бо Господь воював для Ізраїля.14 І не було подібного дня ні передніше, ані по ньому, котрого Господь [так] почув би голос людський. Тому що Господь воював за Ізраїля.14 Не було більш такого дня, як той день, ні передше, ні після цього, щоб Господь слухав голос людини, бо Господь воював за Ізраїля.14 І не було такого дня ані раніше, ані пізніше, щоб Бог вислухав людину, бо Господь воював з Ізраїлем.14 І не було такого дня, як оний, нї перше, нї навпослї, щоб Господь слухав чийого б нї було голосу: сам бо Господь воював за Ізраїля.
15 І вернувся Ісус, а з ним увесь Ізраїль до табору в Ґілґал.15 Відтак повернувся Ісус і увесь Ізраїль з ним до табору в Ґілґал.15 І повернувсь Ісус і з ним увесь Ізраїль до табору в Гілгал.15 15 І вернувсь Йозей і ввесь Ізраїль із ним до табору в Галгал.
16 А ті п'ять царів повтікали, та й сховалися в печері в Маккеді.16 А ті п'ятеро царів побігли і сховалися в печері, що в Маккеді.16 П'ять же царів тих втекло та й, й сховались у печері Македи.16 І ці пять царі втекли і сховалися в печері що в Макиді.16 Пять же царів тих повтїкали та й поховались у печері під Македою.
17 І було донесено Ісусові й сказано: Знайдені ті п'ять царів, сховані в печері в Маккеді.17 Коли доповіли про те Ісусові і сказали: Знайшлися п'ять царів; вони переховуються в печері, що в Маккеді.17 І донесли Ісусові: “Найшлися п'ять царів, схованих у печері Македи.”17 І сповіщено Ісусові, кажучи: Знайдено пять царів схованих в печері, що в Макиді.17 І сказано Йозейові: Пять царів седять сховавшись у печері під Македою.
18 А Ісус відказав: Приваліть велике каміння на отвір печери, і призначте до неї людей, щоб їх стерегти.18 Ісус наказав: Приваліть великим камінням отвір печери, і поставте біля неї варту, аби пильнувала їх.18 Ісус велів: “Прикотіть велике каміння до входу в печеру й поставте кілька чоловік коло неї стерегти їх.18 І сказав Ісус: Заваліть камінням отвір печері і поставте мужів стерегти їх,18 І повелїв Йозей: Котїте величезні каменї до челюстей печери та поставте скілька чоловіка коло неї стерегти їх.
19 А ви не стійте, женіться за своїми ворогами, і понищте їхні задні стежі, і не давайте їм входити до їхніх міст, бо Господь, Бог ваш, віддав їх у вашу руку.19 А ви не зупиняйтеся, але переслідуйте ворогів ваших, і винищуйте тили війська їхнього, і не давайте їм заскочити в міста їхні; бо Господь, Бог ваш, віддав їх у руки ваші.19 Самі ж не зупиняйтесь, доганяйте ворогів ваших, наступайте на їхні тили; не давайте їм увійти в міста їхні, бо Господь, Бог ваш, віддав їх вам у руки.”19 ви ж не переставайте гнатися за вашими ворогами і захопіть їхній останок і не дайте ввійти до їхніх міст, бо Господь Бог наш передав їх в наші руки.19 Самі ж не гайтесь, а вганяйте за вашими ворогами і побивайте їх заднїх людей; не давайте їм увійти в їх міста, бо Господь, Бог наш, подав їх вам у руки ваші.
20 І сталося, як завдав їм Ісус та Ізраїлеві сини дуже велику поразку, так, що прийшов їм кінець, а врятовані повтікали від них, і повходили до твердинних міст,20 Після того, як Ісус і сини Ізраїля завдали їм нищівної поразки, і залишки їх замкнулися в містах за мурами,20 Як же скінчив Ісус та сини Ізраїля бити їх страшенним боєм, аж до повного їх погрому, - хто зоставсь із них, ті повтікали в укріплені міста, -20 І сталося, як перестав Ісус і кожний ізраїльський син рубати їх дуже великим побиттям аж до кінця, ті, що спаслися і спаслися в сильних містах.20 Як же докінчав Йозуа та сини Ізраїлеві побивати їх страшенним боєм, так що вони мало не всї вигинули, а хто зоставсь од них, ті повтекали в утверджені міста,
21 то ввесь народ у спокої вернувся до табору до Ісуса в Маккеді, і ніхто не поворушив язика свого проти кого з Ізраїлевих синів!21 Увесь народ повернувся в табір до Ісуса в Маккеді з миром, і ніхто на синів Ізраїля не ворухнув язиком своїм.21 ввесь народ повернувсь до з табору, до Ісуса, в Македу, мирно; ніхто не важивсь більш відкрити й рота проти синів Ізраїля.21 І ввесь нарід повернувся до Ісуса до Макиди здоровим, і не забурмотів ніхто з ізраїльських синів своїм язиком.21 Тодї ввесь люд вернувсь веселий до табору до Ісуса під Македою, і нїхто вже не важивсь бовкнути против Ізраїля.
22 І сказав Ісус: Відчиніть отвір печери, і приведіть до мене з печери тих п'ятьох царів.22 Тоді Ісус сказав: Звільніть отвір печери, і виведіть до мене з печери п'ятеро царів тих.22 Тоді Ісус велів: “Відчиніть щелепи печери та виведіть до мене тих п'ятьох царів з печери.”22 І сказав Ісус: Відкрийте печеру і виведіть цих пятьох царів з печері.22 Звелїв тодї Йозуа: Відчинїте челюстї в печері та виведїть тих пять царів з печери.
23 І вони зробили так, і вивели до нього з печери тих п'ятьох царів: царя єрусалимського, царя хевронського, царя ярмутського, царя лахіського, царя еґлонського.23 Так і вчинили: вивели до нього з печери п'ятеро царів тих: царя єрусалимського, царя хевронського, царя ярмутського, царя лахіського і царя еґлонського.23 І так учинили й вивели до нього п'ятьох царів з печери: царя єрусалимського, царя хевронського, царя ярмутського, царя лахішського й царя егдонського.23 І вивели з печері пятьох царів, царя єрусалимського і царя хевронського і царя єрімутського і царя лахіського і царя одоламського.23 І вчинили так, і привели до нього тих пятьох царів із печери: царя Ерусалимського, царя Гебронського, царя Ярмутського, царя Лахиського і царя Еглонського.
24 І сталося, як привели тих царів до Ісуса, то Ісус закликав усіх Ізраїлевих людей, і сказав військовим начальникам, що йшли з ним: Підійдіть, поставте свої ноги на шиї цих царів. І вони попідходили, і поставили свої ноги на їхні шиї.24 Коли вивели царів цих до Ісуса, Ісус прикликав усіх Ізраїльтян і сказав вождям вояків, які ходили з ним: Підійдіть, наступіть ногами вашими на шиї царів цих. Вони підійшли і наступили ногами на шиї їхні.24 Коли приведено тих царів до Ісуса, покликав він усіх ізраїльтян і сказав старшині військового люду, що з ним ходили: “Приступіть і покладіть цим царям вашу ногу на шию.” Ті ж приступили і поклали царям ногу на шию.24 І коли вивели їх до Ісуса, і скликав Ісус ввесь Ізраїль і військових старшин, що йшли з ним, кажучи їм: Вийдіть і покладіть ваші ноги на їхні шиї. І прийшовши, поклали свої ноги на їхні шиї.24 Як же приведено тих царів до Йозея, поскликав Йозей усїх мужів громадських Ізраїля, і сказав старшинї військового люду, що ходили з ним у поход: Приступіте й постаньте ногами вашими на гамалики (шиї) сим царям. І приступили вони, та й постали ногами своїми на гамалики їм.
25 І сказав до них Ісус: Не бійтеся й не лякайтеся, будьте сильні та відважні, бо Господь зробить так усім вашим ворогам, із якими ви воюєте.25 Ісус сказав їм: Не бійтеся і не жахайтеся; будьте несхитними і мужніми; бо так учинить Господь з усіма ворогами вашими, з котрими будете воювати.25 І сказав до них Ісус: “Не лякайтесь і не бійтесь, будьте відважні й хоробрі, бо так чинитиме Господь з усіма ворогами вашими, що з ними будете воювати.”25 І сказав до них Ісус: Не бійтеся їх, ані не жахайтеся; будьте мужні і сильні, бо так вчинить Господь всім вашим ворогам, з якими ви воюватимете проти них.25 І рече до них Йозуа: Не лякайтесь і не бійтеся, бувайте кріпкі й мужні, бо так чинити ме Господь з усїма ворогами вашими, що з ними воювати мете.
26 А по цьому Ісус бив їх, і повбивав їх, і повісив їх на п'ятьох деревах. І висіли вони на тих деревах аж до вечора.26 Потім забив їх Ісус, і, убивши їх, повісив їх на п'ятьох деревах, і висіли вони на деревах до вечора.26 Потім Ісус ударами забив їх на смерть, і повісив їх на п'ятьох шибеницях, і висіли вони аж до вечора.26 І забив їх Ісус і повісив їх на пятьох деревах, і були повішені на деревах до вечора.26 І звелїв потім Йозуа повбивати їх і повішати на пятьох шибеницях; і висїли вони на шибеницях аж до вечора.
27 І сталося на час заходу сонця, Ісус наказав, і поздіймали їх із дерев, і повкидали їх до печери, де вони були поховалися, і понакладали велике каміння на отвір печери, де воно аж до цього дня.27 При заході сонця, наказав Ісус, і зняли їх із дерев, і кинули до печери, у котрій вони переховувалися, і привалили великим камінням отвір печери, [котрі там] навіть донині.27 Як же заходило сонце, звелів Ісус поздіймати їх з шибениць і вкинути їх до печери, де вони були сховались; до входу ж у печеру прикотили велике каміння, що лежить там і досі.27 І сталося, що при заході сонця Ісус заповів, і зняли їх з дерев і вкинули їх до печері, до якої вони туди втекли, і заклали каміннями печеру аж до сьогоднішнього дня.27 А як сїдало сонце, повелїв Ісус поздіймати їх із шибениць; і поздіймано їх і повкидано тодї в печеру, де вони поховались були, і поприкочувано великі каменї до челюсти печери, де вони лежать і по сей день.
28 А Маккеду Ісус здобув того дня, і побив вістрям меча її та царя її, учинив закляттям їх та кожну особу, хто був у ній, не позоставив жодного врятованого в ній. І зробив він її цареві те саме, що зробив був цареві єрихонському.28 Того ж дня захопив Ісус Маккеду, і винищив [місто] мечем і царя його, і винищив їх і всіляку душу, що дихала, що знаходилася в ньому; нікого не залишив, хто зацілів би. І вчинив із царем маккедаським так само, як учинив із царем єрихонським.28 Того ж самого дня завоював Ісус Македу і вистинав його, разом з його царем, вістрям меча й винищив їх геть з усім живим, що було в ньому; не попустив нікому втекти; а з царем Македи він повівся так само, як повівся був з царем єрихонським.28 І в тому дні взяли Макиду і вбили її вістрям мечів і вигубили все, що в ній дише, і не остався в ній ніхто, що спасся і втік. І зробили з царем Макиди так як зробили з царем Єрихону.28 А город Македу опанував Йозуа того ж дня, завоював в крівавому бою і положив на його царя прокляттє і на місто і на всїх, що були в городї, не давши оцїлїти нїкому; а з царем Македським поступив так само, як із царем Ерихонським.
29 А Ісус та ввесь Ізраїль із ним перейшов з Маккеди до Лівни, та й воював проти Лівни.29 І рушив Ісус і всі Ізраїльтяни з ним із Маккеди до Лівни, і воював супроти Лівни.29 І рушив далі Ісус, а з ним увесь Ізраїль, з Македи на Лівну й став воювати з Лівною.29 І пішов Ісус і з ним ввесь Ізраїль з Макиди до Левни і облягли Левну.29 Тодї двинув Йозуа від Македи з усїм Ізраїлем на Либну і воював з Либенськими осадниками.
30 І дав Господь в Ізраїлеву руку також її та царя її, і він побив вістрям меча її та кожну особу, що в ній, не позоставив жодного врятованого в ній. І зробив він цареві її, як зробив був цареві єрихонському.30 І віддав Господь також і її в руки Ізраїля, і царя її, і винищив її Ісус мечем і кожну душу, що [знаходилася] в ній; нікого не залишив у ній, хто зацілів би. І вчинив із царем її так, як учинив із царем єрихонським.30 Господь віддав також і це місто з його царем у руки Ізраїлеві, і він побив його вістрям меча з усім живим, що було в ньому; не дав утекти нікому з нього, а з царем його повівся так само, як повівся був з царем єрихонським.30 І Господь передав її в руки Ізраїлю, і взяли її і царя її і вибили її вістрям мечів і все, що в ньому дише, і не осталося того, хто спасся в ньому, ані один, ні той, що втік. І зробили з його царем так, як зробили з царем Єрихону.30 І подав Господь се місто з його царем на поталу Ізраїлеві, і звоювали вони його в крівавому бою, та й побили всїх людей не давши утекти нїкому, а з царем його росправились вони так, як росправились із царем Ерихонським.
31 І перейшов Ісус та ввесь Ізраїль із ним із Лівни до Лахішу, і таборував при ньому та воював проти нього.31 Із Лівни рушив Ісус і всі Ізраїльтяни з ним до Лахішу; і розташувався біля нього табором, і воював супроти нього.31 Тоді двигнувся Ісус і ввесь Ізраїль із ним від Лівни на Лахіш, обліг його і став з ним воювати.31 І пішов Ісус і з ним ввесь Ізраїль з Левни до Лахіса і обійшов його і обложив його.31 Тодї двинув Ісус і ввесь Ізраїль із ним від Либни, на Лахис, облїг його та й почав на нього бити.
32 І дав Господь в Ізраїлеву руку Лахіш, і здобув він його другого дня, і побив вістрям меча його та кожну особу, що в ньому, усе так, як зробив був Лівні.32 І віддав Господь Лахіш у руки Ізраїля, і захопив його другого дня, і винищив мечем кожну душу, що була в ньому, так, як учинив з Лівною.32 І віддав Господь Лахіш Ізраїлеві в руки; на другий день він його здобув і побив вістрям меча з усім живим, що було в ньому, так само, як учинив був з Лівною.32 І передав Господь Лахіс в руки Ізраїля, і взяв його в другому дні і вибили його лезом мечів і вигубили його, так як зробили з Левною.32 І подав Господь Лахис на поталу Ізраїлеві, і опанували вони його на другий день, і звоювали його в крівавому бою, і побили всїх людей, що там були, так само як учинили з Лахисом.
33 Тоді прийшов ґезерський цар Горам допомогти Лахішу, та Ісус побив його й народ його, так що не позоставив жодного в ньому.33 Тоді прийшов на допомогу Лахішові Горам, цар ґезерський; але Ісус завдав поразки йому і народові його [мечем] так, що нікого в нього не залишив, хто зацілів би.33 Тоді прийшов був Горам, цар гезерський, Лахішеві на підмогу, та Ісус так побив його й його військо, що не лишилося живої душі в нього.33 Тоді пішов Елам цар Ґазеру на поміч Лахісові, і побив Ісус лезом мечів його і його нарід аж доки не остався з них той, що спасся, ні той, що втік.33 Тодї прийшов Горам, царь Газерський, на підмогу Лахисові; та Йозуа побив і його й військо його, так що не втїк із них нїхто.
34 І перейшов Ісус та ввесь Ізраїль із ним з Лахішу до Еґлону, і таборували при ньому та воювали з ним.34 І рушив Ісус і всі Ізраїльтяни з ним із Лахішу до Еґлону, і розташувалися біля нього табором, і воювали супроти нього.34 Двигнувся тоді Ісус з усім Ізраїлем від Лахішу на Еглон, і облягли вони його і розпочали війну з ним.34 І пішов Ісус і з ним ввесь Ізраїль з Лахіса до Одолламу і окружив його і обложив його.34 Тодї двинув Йозуа з усїм Ізраїлем від Лахиса на Еглон, і облягли вони його та й почали бити на нього.
35 І здобули його того дня, і побили його вістрям меча, а кожну особу, що в ньому, того дня зробили закляттям, усе так, як зробив був Лахішу.35 І захопили його того ж дня, і винищили його мечем, кожну душу, що була в ньому, того ж таки дня, винищив він (Ісус), як учинив із Лахішом.35 Взяли вони його того ж самого дня й побили вістрям меча, і винищили того дня геть чисто всі душі в ньому, так само, як учинив він був з Лахішем.35 І передав його Господь в руки Ізраїлю, і взяв його в тому дні і вибив його лезом мечів, і вигубили все, що в ньому дише, вчинили так як з Лахісом.35 І опанували його того ж дня, та й звоювали його, і на все живуче, що було там, кинув він того дня проклін так само, як росправивсь із Лахисом.
36 І пішов Ісус та ввесь Ізраїль із ним з Еґлону до Хеврону, і воював із ним.36 І рушив Ісус і всі Ізраїльтяни з ним із Еґлону до Хеврону, і воював супроти нього.36 З Еглону рушив Ісус з усім Ізраїлем на Хеврон та й розпочав бій з ним.36 І пішов Ісус і з ним ввесь Ізраїль до Хеврону і окружив його.36 Тодї пійшов Йозей з усїм Ізраїлем від Еглона на Геброн, та й роспочав бити на нього,
37 І здобув його, і побив вістрям меча його та царя його, і всі міста його, і кожну особу, що в ньому, не позоставив жодного врятованого, усе так, як зробив був Еґлонові. І зробив закляттям його та кожну особу, що в ньому була.37 І захопили його і винищили його мечем, і царя його, і всі міста його, і кожну душу, що була в ньому; нікого не залишив, хто зацілів би, як учинив він з Еґлоном: винищив його і всі душі, що були в ньому.37 Взяли вони його й побили його вістрям меча, й царя його з усіма містами й з усім, що було живим у ньому, не пощадивши нічого, точнісінько, як був учинив він з Еглоном. Він доконав над ним повне знищення та над усім живим, що було в ньому.37 І вигубив його лезом мечів і все, що було в ньому, що дише, не було того, що спасся. Так як зробили з Одолламом, вигубили його і те, що в ньому було.37 І зайняли вони його, та й звоювали мечем, і вбили царя його, і побили всїх осадників навкруги по їх займищах, так що нїхто не втїк, як се росправився він із Еглоном. І роспростер на його він і на всїх людей, що там були, проклін.
38 І вернувся Ісус та ввесь Ізраїль із ним до Девіру, і воював із ним.38 Відтак завернув Ісус і увесь Ізраїль на Девір і воював супроти нього.38 Звідси повернувсь Ісус з усім Ізраїлем проти Девіру та й розпочав наступ на нього.38 І повернувся Ісус і ввесь Ізраїль до Давіра і обкруживши його38 Звідсї повернувсь Йозуа з усїм Ізраїлем проти Дебира, та й почав бити на нього.
39 І він здобув його, і царя його, і всі міста його, і повбивали їх вістрям меча, та й зробив закляттям кожну душу, що в ньому, не позоставив жодного врятованого, як зробив був Хевронові, так зробив Девірові та цареві його, і як зробив був Лівні та цареві її.39 І захопив його, і царя його, і всі міста його, і понищили їх мечем, і винищили всяку душу, що була в ньому. Ніхто не залишився, хто зацілів би. Як учинив з Хевроном і царем його, так учинив з Девіром і царем його, і як учинив із Лівною і царем її.39 Він узяв його з його царем і з усіма його містами й вистинав його вістрям меча й винищив дощенту все живе в ньому, не зоставляючи нікого живим; так як розправивсь був із Хевроном, так само він розправивсь із Девіром та його царем, і як розправився з Лівною та її царем.39 взяли його і його царя і його села і побили його лезом мечів і вигубили його і все, що в ньому дише, і не оставили в ньому нікого що спасся, так як вчинили з Хевроном і з його царем, так вчинили з Давіром і його царем.39 І підгорнув його під свою силу вкупі з його царем і займищами навкруги, і побив їх і кинув проклін на всїх людей, так що не втїк нїхто; як росправивсь із Геброном, так само росправивсь і з Дебиром, і з царем його, як він росправивсь з Либною й царем її.
40 І побив Ісус увесь Край: гору, і Неґев і Шефелу, і узбіччя, і всіх їхніх царів, не зоставив жодного врятованого, а кожну особу зробив закляттям, як наказав був Господь, Бог Ізраїлів.40 І звоював Ісус усю землю нагірну і полудневу і низькі місця, і джерела, і всіх царів їхніх; нікого не лишив, хто зацілів би, і все, що дихало, винищив, як наказав Господь, Бог Ізраїля.40 Отак підбив Ісус увесь край: гори, Негев, поділля, підгір'я з усіма їхніми царями; не лишив живим нічого, він винищив дощенту все живе, як повелів Господь, Бог Ізраїля.40 І побив Ісус всю гірську землю і Наґев і рівнину і Асидот і їхніх царів, не оставив з них того, що спасся, і вигубив все, що дише життям, так як заповів Господь Бог Ізраїльський.40 Сим робом звоював Йозей всю землю нагірню і полуденню й поділля й підгірря, і всї їх царі; так що нїхто не втїк, і на все живе розтягнув проклін, як повелїв Господь, Бог Ізраїльський;
41 І бив їх Ісус від Кадеш-Барнеа та аж до Аззи, і ввесь ґошенський край, і аж до Ґів'ону.41 І винищив їх Ісус від Кадеш-Барнеа до Аззи, і всю землю Ґошен аж до Ґів'ону.41 Ісус розбив їх від Кадеш-Барне до Гази та всю країну від Гошену аж до Гівеону.41 Від Кадис Варни до Ґази, ввесь Ґосом аж до Ґаваона,41 І звоював Ісус всїх, що жили від Кадес-Барне до Гази і всю Гозен землю до Габаону.
42 А всіх тих царів та їхній край Ісус здобув одним разом, бо Господь, Бог Ізраїлів, воював для Ізраїля.42 І всіх царів цих і землю їхню Ісус захопив воднораз; бо Господь, Бог Ізраїлів, воював за Ізраїля.42 Розгромив Ісус усіх царів тих та забрав одним походом усі їхні землі, бо Господь, Бог Ізраїля, воював за Ізраїля.42 і всіх їхніх царів і їхню землю побив Ісус за одним разом, бо Господь Бог ізраїльський воював з Ізраїлем.42 І опанував Йозуа всїх царів їх одним походом, бо Господь, Бог Ізрайлїв, воював за Ізраїля.
43 І вернувся Ісус та ввесь Ізраїль із ним до табору в Ґілґал.43 Потім Ісус і всі Ізраїльтяни з ним повернулися до табору в Ґілґал.43 Нарешті повернувся Ісус з усім Ізраїлем до табору в Гілгал.43 А відтак вернувсь Ісус з усїм Ізраїлем до табору в Галгал.