1 Багато разів і багатьма способами в давнину промовляв був Бог до отців через пророків, | 1 Бог, що багато разів і багатьма чинниками промовляв здавна батькам у пророках, | 1 Багаторазово й багатьма способами Бог говорив колись до батьків наших через пророків. | 1 Багато разів і багатьма способами говорив колись Бог до [наших] батьків через пророків. | 1 Почасту і всяково промовляючи здавна Бог до батьків через пророків, |
2 а в останні ці дні промовляв Він до нас через Сина, що Його настановив за Наслідника всього, що Ним і віки Він створив. | 2 Упродовж останніх днів цих оповідав нам у Сині, Котрого настановив спадкоємцем усього, через Котрого й віки утворив. | 2 За останніх же оцих днів він говорив до нас через Сина, якого зробив спадкоємцем усього і яким створив віки. | 2 В останні ж ці дні заговорив до нас через Сина, якого поставив спадкоємцем усього і через якого створив віки. | 2 в останнї сї днї глаголав до нас через Сина, котрого настановив наслїдником усього, котрим і віки створив. |
3 Він був сяєвом слави та образом істоти Його, тримав усе словом сили Своєї, учинив Собою очищення наших гріхів, і засів на правиці величности на висоті. | 3 Він – сяйво слави і образ особи Його, тримаючи все словом сили Своєї, звершив Собою очищення гріхів наших, і сів праворуч престолу величі на висоті, | 3 Він - відблиск його слави, образ його істоти, - підтримуючи все своїм могутнім словом, здійснив очищення гріхів і возсів праворуч величі на вишині, | 3 Він, будучи сяйвом слави та образом його сутности, утримуючи все словом своєї сили, вчинивши [собою] очищення [наших] гріхів, - сів праворуч величности на висотах. | 3 Сей, будучи сяєвом слави і образом особи Його, і двигаючи все словом сили своєї, зробивши собою очищеннє гріхів наших, осївсь по правицї величчя на вишинах, |
4 Він остільки був ліпший понад Анголів, оскільки славніше за них успадкував Ім'я. | 4 Ставши настільки вищим від Ангелів, наскільки визначніше перед ними успадкував ймення. | 4 ставши від ангелів стільки вищим, оскільки успадкував визначніше від них ім'я. | 4 Він настільки кращий від ангелів, наскільки преславнішим від них є його ім'я, яке він успадкував. | 4 Стільки луччий будучи від ангелів, скільки славнїще над їх наслїдував імя. |
5 Кому бо коли з Анголів Він промовив: Ти Мій Син, Я сьогодні Тебе породив! І знову: Я буду Йому за Отця, а Він Мені буде за Сина! | 5 Бо кому колись із Ангелів сказав Бог: Ти Син Мій, Я нині породив Тебе? І – ще: Я буду Йому Батьком, і Він буде Мені Сином? | 5 Кому бо з ангелів він коли мовив: «Син мій єси, я сьогодні породив тебе?» І ще: «Я буду йому за Отця, а він буде мені за Сина?» | 5 Бо кому з ангелів і коли мовилося: Ти є Сином моїм, я нині породив тебе. Або: Я буду йому за Батька, а він буде мені за Сина. | 5 Кому бо рече коли з ангелів: Син мій єси Ти, я сьогоднї родив Тебе? і знов: Я буду Йому Отцем, а Він буде менї Сином? |
6 І коли знов Він уводить на світ Перворідного, то говорить: І нехай Йому вклоняться всі Анголи Божі. | 6 Так само, коли вводить Першовродженого у світ, каже: І нехай поклоняться Йому всі Ангели Божі. | 6 Коли ж знов уводив Первородного у світ, то каже: «Нехай поклоняться йому всі ангели Божі.» | 6 Коли ж знову вводить первістка до всесвіту, то каже: І хай поклоняться йому всі Божі ангели. | 6 Коли ж знов уводить Перворідня у вселенну, глаголе: І нехай поклонять ся Йому всї ангели Божі. |
7 А про Анголів Він говорить: Ти чиниш духів Анголами Своїми, а палючий огонь Своїми слугами. | 7 Про Ангелів сказано: Ти утворюєш Ангелами Своїми духів і служниками Своїми палаючий вогонь. | 7 А щодо ангелів мовить: «Той, хто вітри своїми вісниками вчиняє, а полум'я вогненне - слугами своїми.» | 7 А до ангелів каже: Ти робиш духів своїми ангелами, а палючий вогонь - своїми слугами. | 7 І до ангелів же глаголе: Що творить духи ангелами своїми, а поломє огня слугами своїми. |
8 А про Сина: Престол Твій, о Боже, навік віку; берло Твого царювання берло праведности. | 8 А про Сина: Престол Твій, Боже, з віку у вік; жезл царства Твого – берло правоти. | 8 А до Сина: «Престол твій, Боже, віковічний, і берло правоти - берло твого царства. | 8 І про Сина: Боже, твій престіл до вік віку, і руків'я праведности твоєї - це руків'я твого Царства. | 8 Про Сина ж: Престол Твій, Боже, по вік вічний, палиця правоти - палиця царювання Твого. |
9 Ти полюбив праведність, а беззаконня зненавидів; через це намастив Тебе, Боже, Твій Бог оливою радости більше, ніж друзів Твоїх. | 9 Ти полюбив правду і зненавидів беззаконня, тому помазав Тебе, Боже, Бог Твій єлеєм радости більше, аніж співучасників Твоїх. | 9 Ти полюбив справедливість і зненавидів беззаконність, тому помазав тебе, Боже, Бог твій єлеєм радости понад твоїх співучасників.» | 9 Ти полюбив справедливість і зненавидів беззаконня, тому помастив тебе, Боже, твій Бог оливою радости - більше, ніж друзів твоїх. | 9 Полюбив єси правду, і зненавидїв беззаконнє; за се помазав тебе, Боже, Бог твій єлеєм радости більш спільників Твоїх. |
10 І: Ти, Господи, землю колись заклав, а небо то чин Твоїх рук. | 10 І: На початку Ти, Господе, заснував землю, і небеса – справу рук Твоїх; | 10 І: «Ти, Господи, напочатку заснував землю і небеса - діло рук твоїх. | 10 І ще: Ти, Господи, на початку заснував землю, і небеса є ділом твоїх рук. | 10 І (знов): У починї Ти, Господи, землю оснував єси, і небеса - дїло рук Твоїх. |
11 Загинуть вони, а Ти будеш стояти, всі вони, як той одяг, постаріють. | 11 Вони загинуть, а Ти живеш, і всі постаріють, мов риза, | 11 Вони загинуть, ти ж перебуваєш; усі, мов одежа, постаріються. | 11 Ті згинуть, а ти - стоятимеш; і всі, мов одяг, зістаряться. | 11 Вони зникнуть, Ти ж пробуваєш, і всї, як шати зветшають, |
12 Як одежу, їх зміниш, і минуться вони, а Ти завжди Той Самий, і роки Твої не закінчаться! | 12 І, немов одяг, згорнеш їх, і зміняться; але Ти, Той Самий, і літа Твої не скінчаться. | 12 Ти їх, неначе одежину, згорнеш і, немов одежа, вони зміняться. Ти ж - той самий, і літа твої не скінчаться.» | 12 Наче одяг, зміниш їх, - і як одяг, вони зміняться. Ти ж є той самий, і рокам твоїм не буде кінця. | 12 і як одежину згорнеш їх, і перемінять ся; Ти ж той же самий єси, і лїта Твої не скінчать ся. |
13 Кому з Анголів Він промовив коли: Сядь праворуч Мене, доки не покладу Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм! | 13 Кому й коли із Ангелів сказав Бог: Сиди праворуч Мене, аж допоки покладу ворогів Твоїх до підніжжя ніг Твоїх. | 13 До кого з ангелів він коли мовив: «Сідай праворуч мене, доки не покладу твоїх ворогів підніжком під твої ноги?» | 13 Кому з ангелів і коли мовив: Сядь праворуч мене, доки не покладу твоїх ворогів підніжком для твоїх ніг? | 13 Кому ж із ангелів сказав коли: Сиди по правицї в мене, доки положу ворогів Твоїх підніжком ніг Твоїх? |
14 Чи не всі вони духи служебні, що їх посилають на службу для тих, хто має спасіння вспадкувати? | 14 Чи не всі вони є службові духи, що їх послано на служіння для тих, котрі мають успадкувати порятунок? | 14 Хіба ж не всі вони служебні духи, що їх посилають до послуг тим, які мають успадкувати спасіння? | 14 Чи не всі є духами служіння, що посилаються на службу задля тих, які мають успадкувати спасіння? | 14 Чи не всї ж вони служебні духи, посилаємі на служеннє про тих, що хочуть наслїдувати спасеннє? |