1 Павло, раб Ісуса Христа, покликаний апостол, вибраний для звіщання Євангелії Божої, | 1 Павло, служник Ісуса Христа, покликаний Апостол, вибраний для благовістя Божого, | 1 Павло, слуга Христа Ісуса, покликаний апостол, вибраний для Євангелії Божої, | 1 Павло, раб Ісуса Христа, покликаний апостол, вибраний для Божої благовісти, | 1 Павел, слуга Ісуса Христа, покликаний апостол, вибраний на благовістуваннє Боже, |
2 яке Він перед тим приобіцяв через Своїх пророків у святих Писаннях, | 2 Котре Бог передніше обіцяв через пророків Своїх, у Святих Писаннях, | 2 яку Бог наперед був обіцяв через своїх пророків у Святих Писаннях | 2 яку він раніше обіцяв через своїх пророків у Святих Писаннях | 2 (котре наперед обіцяв [Бог] через пророків своїх у сьвятих писаннях,) |
3 про Сина Свого, що тілом був із насіння Давидового, | 3 Про Сина Свого Ісуса Христа, котрий народився від насіння Давидового у плоті, | 3 про Сина свого, народженого тілом із сімени Давида, | 3 про свого Сина, що тілом був з Давидового роду, | 3 про Сина свого (народженого з насїння Давидового по тїлу, |
4 і об'явився Сином Божим у силі, за духом святости, через воскресення з мертвих, про Ісуса Христа, Господа нашого, | 4 І відкрився Сином Божим у силі, за духом святині, через воскресіння з мертвих, про Ісуса Христа, Господа нашого, | 4 установленого сином Божим у силі, духом святости, через воскресіння мертвих, - про Ісуса Христа, Господа нашого, | 4 і наставлений Сином Божим у силі, за духом освячення, через воскресіння мертвих - Господа нашого Ісуса Христа, | 4 обявленого Сина Божого в силї, по Духу сьвятости, через воскресеннє з мертвих), Ісуса Христа, Господа нашого, |
5 що через Нього прийняли ми благодать і апостольство на послух віри через Ім'я Його між усіма народами, | 5 Через Котрого ми прийняли благодать і апостольство, щоб у ймення Його підкоряти вірі усі народи, | 5 через якого ми одержали ласку й апостольство на послух віри між усіма народами на прославу його імени, | 5 через якого одержали ми благодать і апостольство в ім'я його - на послух віри для всіх народів; | 5 (котрим прийняли ми благодать і апостольство на впокореннє вірі між усїма народами ради імени Його, |
6 між якими й ви, покликані Ісуса Христа, | 6 Поміж котрими й ви, покликані Ісусом Христом, – | 6 між якими й ви - покликані Ісуса Христа; | 6 між якими є й ви, покликані Ісуса Христа, | 6 між котрими й ви покликані, Ісус-Христові;) |
7 усім, хто знаходиться в Римі, улюбленим Божим, вибраним святим, благодать вам та мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа! | 7 Усім, хто знаходиться у Римі, улюбленим Божим, покликаним святим: Благодать вам і мир від Бога, Батька нашого, і Господа Ісуса Христа. | 7 усім, що в Римі, Божим улюбленим, покликаним святим: благодать вам і мир від Бога, нашого Отця, і Господа Ісуса Христа. | 7 - усім, хто є в Римі, Божим улюбленцям, покликаним святим: ласка і мир вам від Бога, нашого Батька, і Господа Ісуса Христа! | 7 Усїм вам, що єсте в Римі, любленим від Бога, покликаним сьвятим: благодать вам і впокій од Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа. |
8 Отже, насамперед дякую Богові моєму через Ісуса Христа за всіх вас, що віра ваша звіщається по всьому світові. | 8 Насамперед дякую Богові моєму через Ісуса Христа за всіх вас, що віра ваша сповіщається в цілому світі; | 8 Насамперед дякую Богові моєму, через Ісуса Христа, за всіх вас, що віра ваша славиться по всьому світі. | 8 Найперше, дякую моєму Богові через Ісуса Христа - за всіх вас, що ваша віра сповіщається в усьому світі. | 8 Перш усего дякую Богові моєму через Ісуса Христа за всїх вас, що віра ваша проповідуєть ся по всему сьвіту. |
9 Бо свідок мені Бог, Якому служу духом своїм у звіщанні Євангелії Його Сина, що я безперестанно згадую про вас, | 9 Свідок мені Бог, Котрому служу духом моїм у благовіщенні Сина Його, що безнастанно згадую про вас; | 9 Свідок бо мені Бог, якому я служу духом моїм, благовістуючи його Сина, що я безперестанно згадую про вас | 9 Бо свідком мені є Бог, якому служу моїм духом у благовісті його Сина, що завжди про вас пам'ятаю, | 9 Сьвідок менї Бог, котрому служу духом моїм у благовіствуванню Сина Його, що без перестану спомни про вас роблю, |
10 і в молитвах своїх завжди молюся, щоб воля Божа щасливо попровадила мене коли прийти до вас. | 10 Завжди прошу в молитвах моїх, щоб воля Божа коли-небудь допомогла мені прийти до вас. | 10 і завжди прошу в моїх молитвах, чи врешті-решт пощастить мені, з волі Божої, прийти до вас; | 10 постійно молюся в моїх молитвах, щоб колись вдалося, з Божої волі, відвідати вас. | 10 усе в молитвах моїх молячись, щоб колись довелось менї по волї Божій, прийти до вас. |
11 Бо прагну вас бачити, щоб подати вам якого дара духовного для зміцнення вас, | 11 Бо я вельми бажаю побачити вас, щоб викласти вам певний дар духовний для утвердження вашого, | 11 бо прагну вас бачити, щоб поділитися з вами якимнебудь духовним даром, щоб вас зміцнити, | 11 Бажаю бачити вас, щоб подати вам якийсь духовний дар для вашого зміцнення; | 11 Бажаю бо бачити вас, щоб передати вам даруваннє духовне для утвердження вашого; |
12 цебто потішитись разом між вами спільною вірою і вашою, і моєю. | 12 Тобто, підбадьоритися з вами загальною вірою, вашою і моєю. | 12 тобто підбадьоритись разом, між вами, спільною вірою, вашою і моєю. | 12 тобто втішитися з вами спільною вірою - вашою і моєю. | 12 се ж єсть утїшитись укупі з вами спільною вірою вашою і моєю. |
13 Не хочу ж, щоб ви не знали, браття, що багато разів мав я замір прийти до вас, але мені перешкоджувано аж досі, щоб мати який плід і в вас, як і в інших народів. | 13 Не хочу, браття, утаємничити од вас, що я багато разів мав намір прийти до вас, але зустрічав перешкоди навіть донині, – щоб мати певний плід у вас також, як в інших народів. | 13 Не хочу я, брати, від вас таїти, що я часто мав намір прийти до вас, - та досі завжди мені щось ставало на перешкоді, - щоб мати якийнебудь плід і між вами, як і між іншими народами. | 13 Не хочу, браття, щоб ви не знали того, як часто бажав я до вас прийти, - але все щось заважало аж до сьогодні, - щоб якийсь плід мати і серед вас, як і серед інших народів. | 13 Не хочу ж таїти од вас, браттє, що часто заміряв я прийти до вас (та й досї спиняло мене), щоб який овощ мати й між вами, яко ж і між иншими поганами. |
14 А гелленам і чужоземцям, розумним і немудрим я боржник. | 14 Я боржник як грекам, так і поганам, мудракам і невігласам; | 14 Я почуваю себе боржником перед греками і чужинцями, розумними і неуками: | 14 Я боржник перед греками й варварами, мудрими й немудрими; | 14 Єленянам і чужоземцям, мудрим і нерозумним довжен я. |
15 Отже, щодо мене, я готовий і вам, хто знаходиться в Римі, звіщати Євангелію. | 15 Отож, щодо мене, то я готовий благовістити й вам, що знаходяться в Римі. | 15 тож, щодо мене, я готовий і вам, що мешкаєте в Римі, проповідувати Євангелію. | 15 отже щодо мене, то я готовий і вам, тим що є в Римі, звістити благу вістку. | 15 От же, що до мене, готов я й вам, що в Римі, благовіствувати. |
16 Бо я не соромлюсь Євангелії, бож вона сила Божа на спасіння кожному, хто вірує, перше ж юдеєві, а потім гелленові. | 16 Бо я не соромлюся благовістя Христового, тому що воно є сила Божа для порятунку кожному, хто вірує, по-перше, юдеєві, а відтак і грекові. | 16 Бо я не соромлюся Євангелії: вона бо - сила Божа на спасіння кожному, хто вірує: перше юдеєві, а потім грекові, - | 16 Бо я не соромлюся [христової] благої вістки; адже вона - Божа сила на спасіння кожному, хто вірить: перше - юдеєві, а відтак - грекові. | 16 Бо не соромлюсь благовіствування Христового, сила бо Божа на спасеннє всякому віруючому, Жидовинові перше, а потім і Грекові. |
17 Правда бо Божа з'являється в ній з віри в віру, як написано: А праведний житиме вірою. | 17 У ньому відкривається правда Божа од віри у віру, як написано: Праведний вірою житиме. | 17 справедливість бо Божа об'являється в ній з віри у віру, як написано: «Праведник з віри буде жити.» | 17 Правда Божа розкривається в ній з віри у віру, як написано: Праведник вірою житиме. | 17 Правда бо Божа в йому відкриваєть ся до віри в віру, яко ж написано: Праведний вірою жив буде. |
18 Бо гнів Божий з'являється з неба на всяку безбожність і неправду людей, що правду гамують неправдою, | 18 Бо відкривається гнів Божий з неба на всяке безчестя і неправду людей, які перепиняють істину неправдою. | 18 Бо гнів Божий відкривається з неба на всяку безбожність і несправедливість людей, які правду спиняють несправедливістю; | 18 Бо гнів Божий з'являється з неба на всяку безбожність і несправедливість людей, які правду стискують неправдою; | 18 Одкриваєть ся бо гнїв Божий з неба на всяке нечестє і неправду людей, що держять істину в неправдї. |
19 тому, що те, що можна знати про Бога, явне для них, бо їм Бог об'явив. | 19 Бо що можна знати про Бога, явне для них, тому що Бог явив їм. | 19 тому що те, що можна відати про Бога, їм явне, бо Бог їм об'явив; | 19 бо те, що можна знати про Бога, відоме їм: це об'явив їм Бог. | 19 Тим, що розумне про Бога, явно в них; Бог бо явив їм. |
20 Бо Його невидиме від створення світу, власне Його вічна сила й Божество, думанням про твори стає видиме. Так що нема їм виправдання, | 20 Бо невидиме Його, вічна сила Його і Божество, від створення світу через розгляд творінь видимі, аж так, що їм (цим людям) немає виправдання. | 20 невидиме ж його, після створення світу, роздумуванням над творами, стає видиме: його вічна сила і божество, так що нема їм оправдання. | 20 Бо все його непізнане від створення світу стає пізнаним для розуму, і його вічна сила і Божественість; так що нема їм виправдання, | 20 Невидиме бо Його від создання сьвіту думаннєм про твори робить ся видиме, і вічна Його сила і божество, щоб бути їм без оправдання. |
21 бо, пізнавши Бога, не прославляли Його, як Бога, і не дякували, але знікчемніли своїми думками, і запаморочилось нерозумне їхнє серце. | 21 Та оскільки вони, спізнавши Бога, не прославили Його, як Бога, і не подякували, але знікчемніли суєтністю думок своїх, і затьмарилося їхнє нерозумне серце, | 21 Бо, пізнавши Бога, не як Бога прославляли або дякували, але осуєтились у своїх мудруваннях, і притемнилося їхнє нерозумне серце. | 21 бо пізнавши Бога, не прославили його як Бога, не подякували йому. Бо думки їхні нікчемні, а немудрі серця - темні. | 21 Тим, що знаючи Бога, не яко Бога прославляли або дякували, а осуєтились думками своїми і оморочилось нерозумне серце їх. |
22 Називаючи себе мудрими, вони потуманіли, | 22 Називаючи себе мудрими, впали у безум, | 22 Заявляючи, що вони мудрі, стали дурними | 22 Називаючи себе мудрими, - подуріли | 22 Славлячи себе мудрими, потуманїли, |
23 і славу нетлінного Бога змінили на подобу образа тлінної людини, і птахів, і чотириногих, і гадів. | 23 І славу нетлінного Бога замінили образом, що схожий на тлінну людину, на птаха, на чотириногих, і на плазунів, – | 23 і проміняли славу нетлінного Бога на подобу, що зображує тлінну людину, птахів, четвероногих і гадів. | 23 й замінили славу нетлінного Бога подобою тлінної людини, птахів, чотириногих і плазунів. | 23 і обернули славу нетлїнного Бога на подобину образа тлїнного чоловіка, і птиць і четвероногих і гаду. |
24 Тому то й видав їх Бог у пожадливостях їхніх сердець на нечистість, щоб вони самі знеславляли тіла свої. | 24 А тому й віддав їх Бог у похотях сердець їхніх нечистоті, аж так, що вони опоганили самі свої тіла, | 24 Тому й передав їх Бог за похотями їхнього серця на нечистоту, щоб вони самі сквернили власні тіла між собою. | 24 Тому Бог через пожадливість їхніх сердець віддав їх у нечисть, щоб на самих собі власними тілами чинили нечистоту. | 24 Тим же й передав їх Бог нечистотї в похотях сердець їх, щоб сквернили тїла свої між самими собою. |
25 Вони Божу правду замінили на неправду, і честь віддавали, і служили створінню більш, як Творцеві, що благословенний навіки, амінь. | 25 Вони замінили істину Божу неправдою і поклонялися і служили тварині замість Творця, Котрий благословенний навіки, амінь. | 25 Вони замінили Божу правду на неправду і честь віддавали і служили створінню радше, ніж Творцеві, котрий благословен повіки. Амінь. | 25 Вони замінили правду Божу на брехню, віддали честь і служіння створеному більше, ніж творцеві, який є вічно благословенний! Амінь. | 25 Вони перемінили істину Божу на лжу і поклонялись і служили тварі більш Творця, котрий благословен на віки. Амінь. |
26 Через це Бог їх видав на пожадливість ганебну, бо їхні жінки замінили природне єднання на протиприродне. | 26 А тому й віддав їх Бог ганебним пристрастям – жінки їхні змінили природне вживання протиприродним; | 26 За це ж і видав їх Бог пристрастям ганебним, бо їхні жінки змінили природні вживання на протиприродні; | 26 Через це Бог піддав їх ганебним пристрастям, бо і їхні жінки змінили природне єднання на протиприродне; | 26 За се передав їх Бог карі безчестя, бо й жінки їх обернули природню подобу на протиприродню; |
27 Так само й чоловіки, позоставивши природне єднання з жіночою статтю, розпалилися своєю пожадливістю один до одного, і чоловіки з чоловіками сором чинили. І вони прийняли в собі відплату, відповідну їхньому блудові. | 27 Так само й чоловіки, залишивши природне єднання з жіночою статтю, розпалювалися похіттю один до одного, чоловік на чоловіка, вчиняючи ганебно, а відтак дістаючи в собі належну покару за свою оману. | 27 так само і чоловіки, полишивши природні вживання з жінкою, розпалилися своєю пожадливістю один до одного, чинячи ганьбу, чоловіки на чоловіках, і приймаючи на собі самих належну плату свого блуду. | 27 так само й чоловіки, полишивши природне єднання з жінкою, розгорілися своєю пристрастю один до одного, чинячи ганьбу чоловіки чоловікам й одержуючи самі в собі належну відплату за свій блуд. | 27 так само й чоловіки, оставивши природнє вживаннє женського полу, розгорілись похоттю своєю один на одного, чоловіки на чоловіках сором роблячи, і заплату, яка подобала заблудові їх, у собі приймаючи. |
28 А що вони не вважали за потрібне мати Бога в пізнанні, видав їх Бог на розум перевернений, щоб чинили непристойне. | 28 А що вони не жадали мати Бога в розумі, то віддав їх Бог хибному розумові, – чинити ганебне. | 28 І як вони не вважали потрібним триматися правдивого спізнання Бога, Бог видав їх ледачому розумові чинити негодяще: | 28 Оскільки вони вважали за непотрібне пізнати Бога, то видав їх Бог на покруч розуму, щоб чинили непристойність. | 28 І, яко ж не вподобалось їм мати Бога в розумі, передав їх Бог ледачому уму, робити неподобне, - |
29 Вони повні всякої неправди, лукавства, зажерливости, злоби, повні заздрости, убивства, суперечки, омани, лихих звичаїв, | 29 Аж так, що вони виповнені всілякою неправдою, блудом, лукавством, жадобою зиску, злобою, заздрістю, убивством, розбратом, обманом, лихими звичаями, | 29 вони - сповнені всякої неправости, лукавства, захланности, злоби, повні заздрости, убивства, колотнечі, підступу, злоби; | 29 Вони повні всякої неправди, лукавства, зажерливості, злоби; повні заздрости, вбивства, суперечки, омани, поганих звичаїв; | 29 сповнених усякої неправди, перелюбу, лукавства, зажерливости, злоби, сповнених зависти, убийства, сварнї, підступу, лихих звичаїв, |
30 обмовники, наклепники, богоненавидники, напасники, чваньки, пишні, винахідники зла, неслухняні батькам, | 30 Вони – обмовники, наклепники, богоненависники, напасники, чванливі, пихаті, винахідливі на лихе, неслухняні батькам, | 30 вони - обмовники, наклепники, богоненавидники, зухвальці, горді, хвальки, винахідники зла, неслухняні батькам, | 30 обмовники вони, наклепники, богоненависники, зухвалі, горді, хвальки, винахідники зла, непокірні батькам, | 30 осудників, поклїпників, богоненавидників, гордувників, хвастунів, пишних, видумщиків лихого, родителям непокірних, |
31 нерозумні, зрадники, нелюбовні, немилостиві. | 31 Нерозважливі, підступні, безсердечні, немилосердні, немилостиві. | 31 нерозумні, зрадливі, безсердечні, немилосердні. | 31 нерозумні, зрадливі, безсердечні, [непримиренні]. | 31 нерозумних, ламателїв умови, нелюбовних, невблагальних, немилостивих. |
32 Вони знають присуд Божий, що ті, хто чинить таке, варті смерти, а проте не тільки самі чинять, але й хвалять тих, хто робить таке. | 32 Вони знають праведний суд Божий, що ті, хто чинить подібне, зроковані на смерть; а проте не тільки це вчиняють, але й тих, що вдаються до цього, вихваляють. | 32 Вони, хоч спізнали Божий присуд, що, хто таке чинить, заслугує на смерть, не тільки це роблять, але й схвалюють це в тих, що таке чинять. | 32 Деякі з них знають про суд Божий, - що ті, хто таке чинить, гідні смерти; але не тільки продовжують чинити, а й схвалюють інших, що таке чинять. | 32 Котрі, хоч Божий присуд розуміють, що хто таке робить, достоін смерти, не тільки самі се роблять, та й похваляють роблячих. |