1 Першу книгу я був написав, о Теофіле, про все те, що Ісус від початку чинив та навчав,1 Першу книжку написав я до тебе, Теофіле, про все, що Ісус чинив і чого навчав від початку.1 Першу книгу я написав, о Теофіле, про все, що Ісус робив та що навчав від початку1 Перше слово написав я про все, о Теофіле, що Ісус почав робити й навчати,1 Перве оповіданнє написав я, Теофиле, про все, що Ісус робив і навчав,
2 аж до дня, коли через Духа Святого подав Він накази апостолам, що їх вибрав, і вознісся.2 До того дня, котрого Він піднявся, і дав Святим Духом повеління Апостолам, яких Він вибрав,2 аж до дня, коли вознісся, давши Святим Духом накази апостолам, яких собі вибрав.2 аж до того дня, коли вознісся, давши Завіт через Святого Духа апостолам, яких був вибрав.2 аж до дня, котрого вознїс ся, заповідавши через Духа сьвятого апостолам, котрих вибрав;
3 А по муці Своїй Він ставав перед ними живий із засвідченнями багатьма, і сорок день їм з'являвся та про Божеє Царство казав.3 Котрим і явив Себе живим по стражданні Своєму з багатьма певними доказами, упродовж сорока днів з‘являвся їм, повідуючи їм про Царство Боже.3 Він показував їм себе також у численних доказах живим після своєї муки, з'являючись сорок день їм і розповідаючи про Боже Царство.3 Перед ними постав живий після своїх страждань, з численними доказами, з'являючись їм упродовж сорока днів і промовляючи про Боже Царство.3 перед котрими являв ся Він живий після муки своєї у многих ознаках; і бачили Його сорок днїв, і глаголав про царство Боже;
4 А зібравшися з ними, Він звелів, щоб вони не відходили з Єрусалиму, а чекали обітниці Отчої, що про неї казав ви чули від Мене.4 І, зібравши їх, Він звелів їм: Не залишайте Єрусалиму, але наджидайте обіцяного від Батька, про що ви чули від Мене;4 Тоді ж саме, як споживав хліб-сіль із ними, він наказав їм Єрусалиму не кидати, але чекати обітниці Отця, що її ви від мене чули;4 І як був з ними, наказав їм не відходити від Єрусалима, але очікувати обіцяного від Батька, про яке ви чули від мене.4 і, зібравши їх, заповів їм, з Єрусалиму не виходити, а дожидатись обітування Отця, що про Него чули від мене.
5 Іван бо водою христив, ви ж охрищені будете Духом Святим через кілька тих днів!5 Бо Іван хрестив водою, а ви за кілька днів по цьому будете хрещені Духом Святим.5 бо Йоан христив водою, ви ж будете хрищені по кількох цих днях Святим Духом.5 Бо Іван же хрестив водою, ви ж маєте хреститися Святим Духом за кілька днів.5 Бо Йоан хрестив водою: ви ж хрестити метесь Духом сьвятим по немногих сїх днях.
6 А вони, зійшовшись, питали Його й говорили: Чи не часу цього відбудуєш Ти, Господи, царство Ізраїлеві?6 А тому вони зійшлися і запитували в Нього, кажучи: Чи не цього часу, Господе, Ти відновлюєш царство Ізраїлеві?6 Отож, зійшовшися, вони питали його: «Господи, чи цього часу знову відбудуєш Ізраїлеві царство?»6 Вони зійшлися та й питали його, кажучи: Господи, чи не тепер ти відновиш царство Ізраїля?6 Вони ж зійшовшись питали Його, кажучи: Господи, чи не під сей час поставиш Ти знов царство Ізраїлське?
7 А Він їм відказав: То не ваша справа знати час та добу, що Отець поклав у владі Своїй.7 Але Він сказав їм: Не ваша справа знати час і пору, котрі Батько визначив Своєю владою;7 Він відповів їм: «Не ваша справа знати час і пору, що їх Отець призначив у своїй владі.7 Сказав їм: Не вам знати часи й роки, які Батько поклав своєю владою,7 Рече ж до них: Не вам єсть розуміти час і пору, що Отець положив у своїй властї.
8 Та ви приймете силу, як Дух Святий злине на вас, і Моїми ви свідками будете в Єрусалимі, і в усій Юдеї та в Самарії, та аж до останнього краю землі.8 Але ви приймете силу, коли зійде на вас Дух Святий, і будете Мені свідками в Єрусалимі, і по всій Юдеї та Самарії і навіть до краю землі.8 Та ви приймете силу Святого Духа, що на вас зійде, і будете моїми свідками в Єрусалимі, у всій Юдеї та Самарії й аж до краю землі.»8 але ви одержите силу, коли, щойно найде на вас Святий Дух і будете мені свідками в Єрусалимі та по всій Юдеї і Самарії та аж до краю землі.8 А приймете силу, як зійде сьвятий Дух на вас; і будете менї сьвідками в Єрусалимі й у всїй Юдеї і Самариї, і до краю землї.
9 І, прорікши оце, як дивились вони, Він угору возноситись став, а хмара забрала Його сперед їхніх очей...9 Сказавши це, Він піднявся вгору на їхніх очах, і хмарина взяла Його з-перед їхніх очей.9 І сказавши це, коли вони дивились, знявся угору, і хмара його взяла з-перед очей їхніх.9 Сказавши це, став возноситися на їхніх очах - і хмара сховала його з виднокола.9 І, се промовивши, як дивились вони, знявсь угору, і хмара взяла Його від очей їх.
10 А коли вони пильно дивились на небо, як Він віддалявся, то два мужі у білій одежі ось стали при них,10 І коли вони дивилися в небо, під час піднесення Його, раптом два мужі постали їм у білій одежі.10 І як вони дивилися пильно на небо, коли він відходив, два мужі стали коло них у білій одежі10 Коли вдивлялися в небо, як він віддалився, то два мужі в білих убраннях з'явилися перед ними10 І, як вони пильно дивились на небо, як Він відходив, аж ось два мужі стали перед ними в білій одежі,
11 та й сказали: Галілейські мужі, чого стоїте й задивляєтесь на небо? Той Ісус, що вознісся на небо від вас, прийде так, як бачили ви, як ішов Він на небо!11 І сказали: Мужі галілейські! Чого стоїте ви і дивитеся в небо? Цей Ісус, що піднявся од вас на небо, прийде так само, як ви бачили Його, коли підносився в небо.11 і сказали: «Мужі галилейські! Чого стоїте, дивлячись на небо? Оцей Ісус, який від вас був взятий на небо, так само прийде, як його ви бачили відходячого на небо.»11 та й сказали: Галилейські мужі, чого стоїте й дивитесь на небо? Цей Ісус, що піднісся від вас на небо, прийде так само, як оце бачили ви, коли йшов Він на небо.11 котрі й сказали: Мужі Галилейські, чого стоїте, дивлячись на небо? Сей Ісус, узятий од вас на небо, так прийде, як видїли ви Його, сходячого на небо.
12 Тоді вони повернулись до Єрусалиму з гори, що Оливною зветься, і що знаходиться поблизько Єрусалиму, на віддаль дороги суботнього дня.12 Тоді вони повернулися до Єрусалиму з гори, що зветься Оливною, яка поблизу Єрусалиму, на відстані суботньої ходи.12 Тоді вони повернулися в Єрусалим з гори, що зветься Оливною, що близько Єрусалиму - день ходи в суботу.12 Тоді повернулися до Єрусалима з гори, званої Оливною, що неподолік Єрусалима, на відстані дня ходи в суботу.12 Тодї вернулись вони в Єрусалим із гори, званої Оливною, що поблизу Єрусалиму на субітнїй день ходи.
13 А прийшовши, увійшли вони в горницю, де й перебували: Петро та Іван, та Яків та Андрій, Пилип та Фома, Варфоломій та Матвій, Яків Алфеїв та Симон Зилот, та Юда Яковів.13 І, прийшовши, зайшли до світлиці, де й були: Петро і Яків, Іван і Андрій, Пилип і Хома, Варфоломій і Матвій, Яків Алфеїв і Симон Зилот, і Юда, брат Якова;13 Увійшовши (в місто), зійшли на горницю, де вони перебували, а саме: Петро і Йоан, Яків і Андрій, Филип і Тома, Вартоломей і Матей, Яків Алфеїв і Симон Зилот та Юда, (син) Якова.13 Прийшовши, завітали до покою, де перебували Петро та Іван, Яків та Андрій, Пилип та Тома, Вартоломій та Матвій, Яків Алфеїв та Симон Зилот і Юда Яковів.13 І ввійшовши, зійшли на гірницю, де пробували Петр та Яков, та Йоан, та Андрей, Филип та Тома, Вартоломей і Матей, Яков Алхеїв та Симон Зилот, та Юда Яковів.
14 Вони всі однодушно були на невпинній молитві, із жінками, і з Марією, матір'ю Ісусовою, та з братами Його.14 Усі вони однодушно були в молитві і в благанні, з деякими жінками і Марією, Матір‘ю Ісуса, і з братами Його.14 Всі вони пильно й однодушно перебували на молитві разом з жінками і Марією, матір'ю Ісуса, та з його братами.14 Усі вони перебували однодушно на молитві [і благанні] з жінками, з Марією, Ісусовою матір'ю, та його братами.14 Усї вони пробували однодушно в молитві і благанню - з жінками й Мариєю, матїррю Ісусовою, і з братами Його.
15 Тими ж днями Петро став посеред братів а народу було поіменно до ста двадцяти та й промовив:15 І за тих днів Петро якось підвівся з-посеред учнів і сказав: –15 І ставши тими днями Петро серед братів, - зібралось їх разом яких 120, - промовив: 15 Тими днями Петро, ставши серед учнів, а громада була осіб із сто двадцять, сказав: 15 І ставши тими днями Петр посеред учеників, рече (було ж число імен укупі до ста двайцяти):
16 Мужі-браття! Належало збутись Писанню тому, що устами Давидовими Дух Святий був прорік про Юду, який показав дорогу для тих, хто Ісуса схопив,16 А було зібрання близько ста двадцяти чоловіків: Мужі-браття! Належало звершитися тому, що у Писанні провістив Дух Святий Давидовими устами про Юду, який очолив тих, що схопили Ісуса;16 «Мужі брати! Треба було, щоб збулося Писання, що Дух Святий прорік був устами Давида про Юду, який зробився проводирем тих, що схопили Ісуса.16 Мужі-братове! Треба було, щоб сповнилося Писання, яке передрікав Святий Дух устами Давида про Юду, що привів тих, які схопили Ісуса,16 Мужі брати! треба було справдитись писанню сьому, що прорік Дух сьвятий устами Давидовими про Юду, що став ся проводирем тих, котрі схопили Ісуса.
17 бо він був зарахований з нами, і жереб служіння оцього прийняв.17 Він був прилучений до нас і дістав жереба служіння цього;17 Він же був прилічений до нас і прийняв частку служіння цього.17 бо він був зарахований до нас і дістав жереб цього служіння.17 Полїчено ж його до нас, і прийняв був долю служення сього.
18 І він поле набув за заплату злочинства, а впавши сторчма, він тріснув надвоє, і все нутро його вилилось...18 Але придбав землю неправедним коштом, і коли упав сторчма, тріснуло його черево, і вивалилися всі нутрощі його;18 Придбавши, отже, собі поле за свою злочинну нагороду, він упав сторч головою і тріснув надвоє, і все його нутро вилилось.18 Він придбав поле ціною несправедливости і, впавши сторч головою, розбився надвоє і випало все його нутро.18 Сей чоловік придбав поле за нагороду неправедну, і, впавши сторч, тріснув надвоє, і вийшло усе нутро його.
19 І стало відоме це всім, хто замешкує в Єрусалимі, тому й поле те назване їхньою мовою Акелдама, що є: Поле крови.19 І це стало відомо городянам Єрусалиму, через те й батьківською мовою названа та місцина Акелдама, себто Поле Крови.19 Оце стало відомим усім, хто мешкає в Єрусалимі, так що те поле було прозвано їхньою мовою Гакелдама, тобто поле крови.19 Це стало відомо всім мешканцям Єрусалима, тому те поле їхньою мовою зветься Акелдама, тобто поле крови.19 І відомо стало всїм домуючим у Єрусалимі, так що прозвано поле теє власною говіркою їх Акельдама, чи то б сказати: поле крови.
20 Бо написано в книзі Псалмів: Нехай пусткою стане мешкання його, і нехай пожильця в нім не буде, а також: А служіння його забере нехай інший.20 А в книзі Псалмів написано: Нехай же подвір‘я його стане пусткою і нехай не буде в ньому пожильця; і – ще: А служіння його нехай прийме інший.20 Бо в книзі, псалмів написано: Хай огорожа його стане пусткою і ніхто у ній хай не мешкає. І: Нехай його уряд візьме другий.20 Бо написано в Книзі Псалмів: Хай стане його двір пусткою і хай не буде нікого, що жив би в ньому. Або ж: Урядування його хай візьме інший.20 Написано ж в книзї Псальм: Нехай оселя його спустїє, і нехай нїхто не домує в нїй, а догляд її нехай прийме инший.
21 Отже треба, щоб один із тих мужів, що сходились з нами повсякчас, як Господь Ісус входив і виходив між нами,21 Отже, треба, щоб один із тих, котрі були з нами у всі часи, коли був з нами і спілкувався з нами Господь Ісус,21 Треба, отже, щоб із цих мужів, що були в нашім товаристві за ввесь той час, коли Господь Ісус жив з нами,21 Треба, отже, щоб один з тих мужів, що був з нами впродовж усього часу, коли Господь Ісус перебував і спілкувався з нами, -21 Треба ж, щоб з мужів, що сходились із нами по всяк час, як входив і виходив між нами Господь Ісус,
22 зачавши від хрищення Іванового аж до дня, коли Він вознісся від нас, щоб той разом із нами був свідком Його воскресення.22 Починаючи від хрещення Іванового до того дня, котрого Він піднявся від нас, був разом із нами свідком воскресіння Його,22 почавши від хрищення Йоана аж до дня, коли він від нас вознісся, - щоб один з них був разом з нами свідком його воскресіння.»22 почавши від Іванового хрещення і до дня, як піднісся від нас, - один з них був з нами свідком його воскресіння.22 почавши від хрещення Йоанового до дня, як Його взято від нас, був один із сїх укупі з нами сьвідком воскресення Його.
23 І поставили двох: Йосипа, що Варсавою зветься, і що Юстом був названий, та Маттія.23 І поставили двох: Йосипа, що Варсавою звався, і що був названий Юстом, і Матвія.23 І поставили двох: Йосифа, що зветься Варсавою, на прізвище Юст, і Матія.23 І поставили двох: Йосипа, названого Варнавою, який ще й прозваний був Юстом, та Матвія.23 І поставили двох: Йосифа, званого Варсавою, котрого звали також Юстом, та Маттія.
24 А молившись, казали: Ти, Господи, знавче всіх сердець, покажи з двох одного, котрого Ти вибрав,24 І помолилися, і сказали: Ти, Господе, серцезнавець усіх, покажи з оцих двох одного, котрого Ти вибрав24 І, помолившись, сказали: «Ти, Господи, всіх серцезнавче, вкажи, кого з цих двох ти вибрав,24 Помолившись, сказали: Ти, Господи, серцезнавче всіх, покажи, кого з цих двох ти вибрав24 І молячись, казали: Ти, Господи, що знаєш серця всїх, покажи одного з сих двох, котрого вибрав єси,
25 щоб він зайняв місце тієї служби й апостольства, що Юда від нього відпав, щоб іти в своє місце.25 Прийняти жереба цього служіння і апостольства, від котрого відпав Юда, щоби піти на своє місце.25 щоб узяти місце тієї служби й апостольства, що від нього Юда відпав, щоб відійти на своє місце.25 для служіння і апостольства, натомість Юди, який відпав, щоб піти на своє місце.25 приняти долю служення сього й апостольства, від котрого відступив Юда, щоб ійти в своє місце.
26 І дали жеребки їм, і впав жеребок на Маттія, і він зарахований був до одинадцятьох апостолів.26 І кинули за них жереба, і випав жереб Матвієві, і його долучили до одинадцяти Апостолів.26 І кинули жереб, жереб же впав на Матія, і його зараховано до одинадцятьох апостолів.26 І кинули жереб; випав жереб на Матвія, якого й дораховано до одинадцятьох апостолів.26 І кинули жереб про них; і впав жереб на Маттія; і прилучено його до дванайцяти апостолів.