1 Слово Господнє, що було до морешетського Михея за днів Йотама, Ахаза та Єзекії, Юдиних царів, яке він бачив на Самарію та Єрусалим. | 1 Слово Господнє, котре було до Михея морешетського за днів Йотама, Ахаза та Єзекії, Юдиних царів, і котре відкрив йому про Самарію та Єрусалим. | 1 Слово Господнє, що було до Міхея з Морешету, за Йотама, Ахаза й Єзекії, юдейських царів, що він сприйняв, - про Самарію і Єрусалим. | 1 І господнє слово було до Міхеї сина Морастія в днях Йоатама і Ахаза і Езекії царів Юди, про те, що він побачив про Самарію і про Єрусалим. | 1 Слово Господнє, що надійшло до Михея Морастія за Юдейських царів Йоатама, Ахаза й Езекії, а було йому обявлене про Самарию й Ерусалим: |
2 Почуйте оце, всі народи, послухай, ти земле та все, що на ній! і хай буде за свідка на вас Господь Бог, Господь з храму святого Свого! | 2 Послухайте, всі народи, зважай, земле, і все, що виповнює її! Нехай буде Господь свідком супроти вас, Господь із святого храму Свого! | 2 Слухайте, усі народи! Уважай, земле, й що її сповнює! Нехай буде Господь Владика проти вас свідком, Господь зо святого храму свого. | 2 Послухайте, народи, слова, і хай сприйме земля і всі, що в ній, і Господь буде в вас на свідчення, Господь з його святого дому. | 2 Слухайте, всї народи, вважай, земле, й уся її повня! Нехай буде Господь Бог сьвідком проти вас, Господь із сьвятого храму свого. |
3 Бо Господь ось виходить із місця Свого, і Він сходить і ступає по висотах землі. | 3 Бо ось, Господь виходить з місця Свого, зійде і наступить на верховини землі, – | 3 Бо ось Господь виходить з місця свого, і зійде вниз, візьме під ноги землі висоти. | 3 Томущо ось Господь виходить з його місця і зійде і піде на висоту землі, | 3 Ось бо, Господь вийде з пробутку свого, зійде вниз і возьме під ноги високих на землї. |
4 І топляться гори під Ним, і тануть долини, мов віск від огню, мов ті води, що ллються з узбіччя. | 4 І гори розтануть під Ним, долини западуться, як віск од вогню, наче води, що падають з крутопаду. | 4 Гори під ним розтануть, розсядуться долини, неначе від вогню віск, немов вода, що вилита на хвилі. | 4 і під ним захитаються гори, і долини розтануть як віск перед лицем огня, і як вода, що несеться по схилі. | 4 Гори розтануться під ним і долини, як віск від огня, стопнїють, мов ті води, що ллються з гори. |
5 Усе це за провинення Якова, за гріхи дому Ізраїля. Хто провинення Якова, чи ж не Самарія? А хто гріх дому Юдиного, чи ж не Єрусалим? | 5 Усе це – за нечестя Якова, за гріх дому Ізраїлевого. Від кого нечестя Якова? Чи не від Самарії? Хто [спорудив] підвищення – чи не Єрусалим? | 5 А все воно за Якова провину і за гріхи дому Ізраїля. Яка ж та Якова провина? Хіба не Самарія? Який гріх дому Юди? Хіба не Єрусалим? | 5 Через безбожність Якова це все і через гріх дому Ізраїля. Яка безбожність Якова? Чи не Самарія? І який гріх дому Юди? Чи не Єрусалим? | 5 А все воно - за Яковову безбожність, за гріх дому Ізрайлевого. Від кого безбожність Яковова? хиба ж не від Самариї? Від кого висоти в Юди? хиба ж не від Ерусалиму? |
6 І зроблю Самарію руїною в полі, за місце садити виноград, і повикидаю в долину каміння її, і відкрию основи її. | 6 За це вчиню Самарію купою руїн у полі, місцем для вирощування винограду; поскидаю в долину каміння її і оголю підвалини її. | 6 Тому зроблю з Самарії звалище в полі; місце, щоб там садовити виноградник. Скочу її каміння у долину, й оголю її основи. | 6 І поставлю Самарію на склад овочів поля і на садження винограду і розтягну до замішання її каміння і відкрию її основи. | 6 За се зроблю з Самариї купу розвалищ у полї, місцем, щоб на йому виногради садили; каміннє її позвергаю в долину, відкрию її підвалини. |
7 І потовчені будуть усі її ідоли, всі ж дарунки її за розпусту попалені будуть в огні, і всіх бовванів її Я віддам на спустошення. Бо зібрала вона від дарунків за блуд, і на подарунки за блуд це повернеться. | 7 Усі ідоли її будуть розбиті, і всі дарунки розпусти її будуть спалені вогнем, і всіх ідолів її зрокую на руїну, бо з дарів розпусти вона вчиняла їх; на дари розпусти вони й були навернені. | 7 Всі ідоли її будуть розбиті, усі її заробітки будуть вогнем спалені, усі її кумири розіб'ю на скалки; вона бо назбирала їх заробітками блудниці, і вони стануть знов заробітками блудниці. | 7 І вони знищать всі її божища і все її найняте спалять огнем, і Я поставлю всі її ідоли на знищення. Томущо вона зібрала з найму розпусти і склала з найму розпусти. | 7 Всї ідоли її порозбиваю, й усї дари її любодїйні спалю огнем, та й усї боввани її передам на розбиваннє; бо вона їх із плати за блудництво построїла й пійдуть вони дарами до (другої) блудницї. |
8 Над оцим голоситиму я та ридатиму, ходитиму босий й нагий, заводити буду, немов ті шакали, і буду тужити, як струсі! | 8 Над цим я буду плакати і ридати, ходитиму, мов пограбований і оголений, витиму, мов шакали, і плакатиму, як страуси. | 8 Над цим буду ридати-голосити, буду ходити босий-голий; немов шакали, буду вити і склиглити, неначе струсі. | 8 Через це вона заплаче і заридає, піде без обуви і нага, зробить ридання наче зміїв, і плач наче дочок сиренів. | 8 Тим же то буду ридати-голосити; як ограблений і обнажений, - ходити; вити, як шакал, як струсї, - пищати. |
9 Бо рани її невигойні, бо це аж до Юди прийшло, воно досягло аж до брами народу Мого, аж до Єрусалиму. | 9 Тому що болісна поразка її дійшла до Юди, сягнула до брами народу Мого, до Єрусалиму. | 9 Бо її рана невигойна, вона сягає аж до Юди, дійшла аж до воріт народу мого, до Єрусалиму. | 9 Бо її рана скріпилася, томущо прийшла аж до Юди і доторкнулася аж до брам мого народу, аж до Єрусалиму. | 9 Болючий бо побій її дійде аж до Юди, наближиться до ворот мого народу, до Ерусалиму. |
10 Цього не оголошуйте в Ґаті, і плакати не плачте, качайтесь по поросі в Бет-Леафрі. | 10 Не оголошуйте про це в Ґаті, не плачте там голосно; але в поселенні Бет-Леафрі покрий себе попелом. | 10 Не сповіщайте про це в Гаті, не голосіте гірко, у Бет-Леафрі у поросі качайся. | 10 Ті, що в Ґеті, не величайтеся. Ви, що в Акімі, не будуйте з дому те, що на висмівання, землю накладайте замість вашого висмівання. | 10 Не пускайте ж про се поголоски хоч у Гетї, не голосїте там; ув оселї Офра покрийте себе попелом. |
11 Переходь собі ти, о мешканко Шафіру, нага, осоромлена, вже бо не вийде мешканка Цаанану, голосіння Бет-Гаецелу не дасть вам спинитися в ньому. | 11 Переселяйтеся, мешканки Шафіру, ганебно оголені; не втече й та, що живе в Цаанані; плач у поселенні Бет-Гаецелу не дасть вам зупинитися в ньому. | 11 Пройди в голизні й соромі, о мешканко Шафіру! Вона не вийшла, мешканка Цаанану. Плач у Бет-Ецелі візьме у вас місце його постою. | 11 Та, що гарно замешкує свої міста, не вийшла та, що замешкує Сеннаан, щоб оплакувати дім, що близько неї, вона одержить від вас рану болю. | 11 Переселяйтесь (у неволю), Шафирські осадницї, стидовично понажені; не втече й осадниця Заананська; плач у Езелї не дасть вам з'упинитись там. |
12 Бо мешканка Мароту чекала добра, та до єрусалимської брами зійшло оце лихо від Господа. | 12 Страждає за своїми добрами мешканка Мароту, бо злинуло лихоліття від Господа до брами Єрусалиму. | 12 Як їй надіятись на щастя, тій, що живе у Мароті? Лихо бо від Господа зійшло аж до воріт Єрусалиму. | 12 Хто почав на добро для тієї, що мешкає в болях? Бо зло зійшло від Господа на брами Єрусалиму, | 12 Оплакує своє добро осадниця Мароти, бо лихолїттє наближується й до воріт Ерусалимських. |
13 Запряжи баскі коні до воза, мешканко Лахішу! Ти початок гріха для сіонської доньки, бо знайшлись серед тебе провини Ізраїлеві, | 13 Запрягай у колісницю прудких, мешканко Лашіху! Ти-бо початок гріха доньки Сіонової, бо в тебе з'явилися злочини Ізраїля. | 13 Запрягай у колісниці бистрих, о мешканко Лахішу! Вона була почином гріха для дочки Сіону, бо в тобі знайдено Ізраїля провини. | 13 шум колісниць і кінноти. Та, що живе в Лахісі, вона є володарем гріха для дочки Сіону, бо в тобі знайдено безчестя Ізраїля. | 13 Запрягай в колесницю бистрих, ти, Лахиська осаднице, ти бо - початком гріхів дочки Сионової, в тобі бо появились перші проступки Ізраїля. |
14 тому то даси розводові листи на Морешет-Ґат. Доми Ахзіва омана для Ізраїлевих царів. | 14 А тому ти посилатимеш дари до Морешет-Ґату; але поселення Ахзіва будуть оманою для царів ізраїльських. | 14 Тому мусиш прощальні дари дати для Морешет-Гату; доми Бет-Ахзіву будуть оманою для царів ізраїльських. | 14 Через це даси висланих аж до насліддя Ґета, до безумних домів. Марнотою було для царів Ізраїля. | 14 Тим же то будеш ти посилати дари в Морешет-Гет; люде ж Ахзивські будуть оманом царям Ізраїлським. |
15 Спроваджу тобі ще спадкоємця Я, о мешканко Мареші, Аж по Адуллам прийде слава Ізраїля. | 15 А ще спадкоємця приведу до тебе, мешканко Мареші; він пройде до Адулламу, слави Ізраїля. | 15 Я ще нашлю здобичника на тебе, о мешканко Мареші! Слава Ізраїля досягне аж до Адулламу. | 15 Аж доки не приведу наслідників тобі, що замешкуєш Лахіс насліддя, аж до Одоллама прийде слава дочки Ізраїля. | 15 Я ще нашлю на тебе, осаднице Мореша, здобичника; він досягне до Оддоламу, - сієї слави Ізрайлевої. |
16 Зроби собі лисину та острижися за синів своїх любих, пошир свою лисину, мов ув орла, бо пішли на вигнання від тебе вони! | 16 Зніми з себе волосся, пострижися у журбі за улюбленими синами твоїми; пошир лисину, немов у орла, що линяє, бо вони [підуть в] полон від тебе. | 16 Обстрижись, обголися по твоїх дітях, щиро коханих. Пошир твою лисину, як яструб, бо вони пішли геть від тебе у неволю. | 16 Щоб оголити і остригти твоїх тендітних дітей, пошири твоє вдівство як орел, бо від тебе вони забрані в полон. | 16 Ой обстрижи ж - обголи собі голову по дїтях твоїх, щиро коханих; розшири по них лисину, як орел, коли лїниться; бо переселять їх від тебе в неволю. |