1 Видіння Овдія. Так сказав Господь Бог на Едом: Почули ми вістку від Господа, і посланий був між народів посол, щоб сказати: Уставайте, і станьмо на нього до бою!1 Видіння Овдія. Так говорить Господь Бог про Едом: Почули ми вість від Господа, і посол посланий [оголосити ] народам: Підводьтеся, і виступимо супроти нього війною!1 Видіння Авдія. Так каже Господь-Ягве про Едома. Вість ми від Господа почули, посол був посланий між народи: Вставайте! Підемо війною проти нього!1 Видіння Авдія. Так говорить Господь Бог до Ідумеї: Я почув чутку від Господа, і Він післав вість в народи: Встаньте і встаньмо проти нього на війну.1 Видиво Авдія. - Так говорить Господь Бог про Едом: До нас надійшла була од Господа Бога звістка, що посланий був до народів посол, сказати їм: Уставайте, виступимо в похід проти нього!
2 Оце Я малим тебе дав між народи, ти дуже погорджений.2 Ось, Я вчиню тебе малим поміж народами, і ти у великій зневазі.2 Ось я зроблю тебе поміж народами маленьким, тобою будуть нехтувати вельми!2 Ось Я тебе дав дуже малим в народах, ти дуже без честі.2 Глянь, тебе невеличким зробив я між народами, й тебе нї-за-що не мають.
3 Гордість серця твого обманила тебе, який перебуваєш по щілинах скельних, у високім сидінні своїм, що говориш у серці своєму: Хто скине на землю мене?3 Гордість серця твого звабила тебе; ти живеш у розколинах скель на піднесеній місцині і кажеш у серці своєму: Хто скине мене на землю?3 Гординя твого серця тебе обманула! Тебе, що живеш у щілинах скелястих, у твоїм високім житлі, і що міркуєш собі в серці: Хто мене скине вниз додолу?3 Гордість твого серця підняла тебе, що живеш в камяних печерах, що піднімаєш вгору твоє помешкання, кажучи в твоїм серці: Хто мене зведе на землю?3 Та тебе обманила гординя в серцї твому, ти бо живеш у провалах між скелями на високих місцях і міркуєш у серцї: Хто вниз мене скине?
4 Якщо б ти піднісся, немов той орел, і якщо б ти кубло своє склав поміж зорями, то й звідти Я скину тебе, промовляє Господь!4 Та хоч би ти, як орел, полинув високо і серед зірок налаштував гніздо твоє, то й звідти Я пожбурю тебе, говорить Господь.4 Та хоч би ти, немов орел, піднявсь високо, хоч би ти вимостив собі гніздо між зорями, я й звідти скинув би тебе, - слово Господнє!4 Хіба піднімешся вгору як орел, і чи покладеш твоє гніздо поміж звіздами, Я звідти тебе зведу, говорить Господь.4 Але хоч би ти піднявся, як орел, високо й між зорями гнїздо собі вимостив, то я тебе й звідти скину, говорить Господь Бог.
5 Чи ж до тебе злодії приходили, чи нічні ті грабіжники, такий ти понищений! чи ж вони не накрали б собі скільки треба? Якщо б до тебе прийшли збирачі винограду, чи ж вони не лишили б хоч вибірків?5 Чи не злодії приходили до тебе, чи не нічні грабіжники, що ти так розорений? Але вони украли б скільки їм треба. Якби закралися до тебе обкрадачі виноградника, то хіба вони не залишили б декілька ягід?5 Якби до тебе вдерлися злодії або уночі розбишаки, чи не украли б тільки те, чого їм досить? Якби до тебе увійшли збирачі винограду, чи не зоставили б грон бодай кілька?5 Якби до тебе вночі ввійшли злодії, чи розбійники, куди б ти був вкинений? Чи не вкрали для себе досить? І якби до тебе ввійшли збирачі винограду, чи не оставили б залишки?5 Чи се ж не злодїї дібрались до тебе, чи не ночні розбишаки, що тебе так спустошено? Та вони вкрали би лиш стільки, скілько б їм треба. А як би до тебе зібрались обирателї винограду, то хиба ж вони не зоставили б хоч скілько грон?
6 Як Ісав перешуканий, як криївки його переглянені!6 Як же обібрали все у Ісава, і обшукані тайники його!6 Як же обшукано Ісава, обшарено всі його скриті скарби!6 Як досліджено Ісава і захоплено ним сховане.6 Ато ж - як же пограблять Езава й перешукають усї сховища у нього!
7 Аж до границі прогнали тебе, обманять тебе твої всі союзники, переможуть тебе твої приятелі! Ті, що хліб твій їдять, пастку розставлять на тебе, нема в тому розуму!7 До кордону припровадять тебе всі спільники твої, обдурять тебе, здолають тебе ті, що живуть з тобою в мирі, а ті, що їдять хліб твій, завдадуть тобі удару. Немає в ньому сенсу!7 Аж до границі вигнали тебе всі твої союзники; тебе обманули, перемогли тебе друзі твої! Тії, що хліб твій їли, петлю на тебе ставлять.7 Аж до границь післали тебе всі мужі твого завіту, піднялися проти тебе здолали тебе твої мирні мужі, поставили під тобою засідку, в ньому немає розуму.7 Аж поза гряницї виженуть тебе, а всї побратими твої обмануть тебе; здружені з тобою переможуть тебе, а ті, що хлїб твій їдять, будуть побивати тебе. О, нема в Едома розуму!
8 Чи ж не станеться це того дня, промовляє Господь, і вигублю Я мудреців із Едому, а розум з гори Ісавової?8 Чи не того дня це буде, говорить Господь, коли Я винищу мудрих в Едомі і поміркованих на горі Ісава?8 Хіба я того дня, - слово Господнє, - не вигублю мудрих з Едома, розум з гори Ісава?8 В тому дні, говорить Господь, знищу мудрих з Ідумеї і розум з гори Ісава.8 Се ж усе збудеться того дня, коли я вигублю мудрих у Едомі, і розумних із гір Езавових, говорить Господь.
9 І настрашене буде лицарство твоє, о Темане, щоб був витятий кожен з Ісава убивством.9 Уражені будуть страхом сміливці твої, Темане, щоб усі на горі Ісава винищені були убивством.9 Страхом побиті будуть вояки твої, Темане, щоб винищити всіх з гори Ісава.9 І злякаються твої вояки, що з Темана, що забрано людину з гори Ісава,9 Страхом побиті будуть хоробрі мужі твої, Темане, щоб так усї були вигублені побоєм на Езавових горах.
10 Через насилля на Якова на брата твого сором покриє тебе, і ти витятий будеш навіки.10 За утиски брата твого, Якова, покриє тебе сором, і ти винищений будеш назавжди.10 За різанину, за насильство над твоїм братом Яковом сором тебе окриє, і ти повіки зникнеш.10 через різанину і безбожність, що проти твого брата Якова, і тебе покриє встид і будеш забраний на віки. Від того дня коли ти став напроти, в дні коли чужинці полонили його силу і чужинці ввійшли до його брам і вкинули жереби на Єрусалим,10 За пригнїтаннє твого брата Якова тебе сором окриє, і будеш викоренений по віки.
11 Того дня, коли став ти навпроти, того дня, як чужі полонили були його військо, і коли чужинці в його брами ввійшли і жереба кидали про Єрусалим, то й ти був, як один з них!11 Того дня, коли ти стояв навпроти, того дня, коли чужинці забирали військо його в полон і чужинці увійшли до брами його і кидали жереба про Єрусалим, ти був, наче один із них.11 Тоді, коли ти стояв збоку, коли чужинці його багатство геть забирали, і варвари вривалися в його ворота, на Єрусалим кидали жереб, - ти теж був як один з них!11 і ти був як один з них.11 Того дня, коли ти виступив проти нього; того дня, коли чужинцї відводили військо його в неволю, коли чужоплемінники ввіходили в ворота його й про Ерусалим метали жереб, був і ти одним ізміж них.
12 І тому не дивися на день свого брата, на день лиха його, і не тішся з Юдиних синів у день їхньої згуби, і не розкривай своїх уст у день утиску.12 Не варто було тобі зловтішно дивитися на день брата твого, на день відчуження його; не варто було радіти за синів Юди в день загибелі їхньої і роззявляти рота в день лихоліття.12 Та не годилось було тобі дивитись на день брата твого в день його горя; ані радіти злісно над синами Юди в день їхньої руїни, ані роззявляти рота в день нещастя.12 І ти не мав подивитися на день твого брата в дні чужинців, і ти не мав зрадіти над синами Юди в дні їхнього знищення, і ти не мав гордо говорити в дні скорботи.12 Не годилося б тобі приглядатись з утаєною втїхою горю в день брата твого, в день переведення його в чужину; не неналежало б тобі радуватись у день погибелї синів Юдиних та розширювати рота в день біди їх.
13 І не входь ти до брами народу Мого у день лиха його, і не приглядайся до зла його й ти в день нещастя його, і не простягайте своєї руки до багатства його в день нещастя його!13 Не варто було тобі входити до брами народу Мого в день нещастя його і навіть дивитися на лихо його в день загибелі його, і не торкатися майна його в день лихоліття його,13 Та й не годилось було тобі вдиратися в ворота люду мого в день його лиха. Ні, не годилось було дивитися тобі на його злидні в день його лиха, ні зазіхати на його майно в день його лиха,13 Ані не мав ти ввійти в брами народів в дні їхніх болів, ані не мав і ти поглянути на їхній збір в дні їхнього знищення, ані ти не мав пристати до їхньої сили в дні їхнього знищення.13 Не годилось би тобі вдиратись у ворота мого народу в день нужди його, та дивитись на його лихо в день погибелї його, або посягати за добром його лихої в нього години;
14 І на роздоріжжі не стій, щоб витинати його втікачів, і в день утиску не видавай його решток!14 Ні стояти на перехрестях для убивства втікачів його, ні видавати тих, що вціліли з нього в день лихоліття.14 ані ставати на перехресті, щоб утікачів його вбивати, ні видавати тих, що заціліли в день нещастя.14 Ані ти не мав стати в їхніх виходах, щоб вигубити з них тих, що спасаються, ані не мав ти замкнути втікачів з них в дні скорботи.14 Анї стояти на роздоріжжях, щоб убивати втїкачів його, або зраджувати тих, що в день нещастя уцїлїли.
15 Бо близький день Господній над усіма народами, як зробив ти, то так і тобі буде зроблено: вернеться на твою голову чин твій!15 Бо день Господній близько на всі народи. Як ти вчинив, так учинено буде й з тобою; відплата твоя обернеться на голову твою.15 Бо близько день Господній на всі народи! Що ти чинив, те вчинять і з тобою: твої вчинки впадуть тобі ж на голову!15 Томущо близько господний день на всі народи. Так як ти зробив, так тобі буде. Твоя віддача віддасться на твою голову.15 Бо наближується день Господень на всї народи, й що ти чинив, те й тобі станеться; відплата твоя впаде на голову тобі.
16 Бо як ви пили на святій Моїй горі, так народи усі завжди питимуть! І будуть пити вони, і будуть хлептати, і стануть вони, немов їх не було.16 Бо як ви пили на святій горі Моїй, отак усі народи завжди будуть пити, питимуть, проковтнуть і будуть – наче їх не було.16 Бо так, як ви пили на моїй святій горі, усі народи будуть пити завжди; будуть пити й глитати, і будуть, наче б їх не було.16 Томущо так як ти пив на моїй святій горі, так питимуть всі народи вино. Питимуть і зійдуть і будуть так як ті, що їх немає.16 Бо як ви пили на горі моїй сьвятій, так всї народи (з вами) пити муть і проковтнуть, та й минуться, наче б їх і не було.
17 А на Сіонській горі буде спасіння, і буде святою вона, і спадки свої вже посяде дім Яковів.17 А на горі Сіон буде порятунок, і вона буде святинею; і дім Якова дістане у володіння спадщину свою.17 А на Сіон-горі будуть ті, що заціліють, - вона буде святою - і дім Якова їхні посілості посяде.17 А на горі Сіона буде спасіння, і буде святе. І дім Якова унаслідять тих, що їх унаслідили.17 А на Сион-горі буде спасеннє, й буде вона сьвятинею; і дом Яковів візьме в посїданнє займанщину свою.
18 І дім Якова стане огнем, і дім Йосипа полум'ям, а дім Ісава соломою, і будуть палати вони проти них, і їх пожеруть, і останку не буде із дому Ісава, бо Господь це сказав.18 І дім Якова буде вогнем, і дім Йосипів – полум'ям, а дім Ісава – соломою: підпалять його і винищать його, і нікого не залишиться з дому Ісава, бо Господь сказав це.18 Яковів дім буде вогнищем, Йосифів дім - полум'ям, а дім Ісавів -соломою. Вони його запалять і пожеруть. Ніхто не лишиться з дому Ісава, - бо Господь сказав.»18 І дім Якова буде огнем, а дім Йосифа полуменем, а дім Ісава тростиною, і запалять їх і пожеруть їх, і не буде поля з пшеницею в домі Ісава, томущо Господь сказав.18 І буде дом Яковів огнем, а дом Йосифів - полумєм, дом же Езавів - соломою; і запалять вони його й вигублять, та й не зістанеться нїкого з дому Езавового, бо так сказав Господь.
19 І посядуть південні Ісавову гору, а мешканці долин филистимлян, і посядуть Єфремове поле та поле самарійське, а Веніямин Ґілеад.19 І заволодіють ті, котрі південніше, горою Ісава, а котрі в долині – филистимлянами; і заволодіють полем Єфремовим і полем Самарії, а Веніямин заволодіє Ґілеадом.19 Ті, що на півдні, займуть Ісав-гору, а ті з поділля - філістимлян; вони займуть край Ефраїма і край Самарію, а Веніямин займе Гілеад.19 І гору Ісава уснаслідять ті, що в Наґеві, і ті, що в Сефилі чужинців, і унаслідять гору Ефраїма і рівнину Самарії і Веніямина і Ґалаадиту.19 Полудняне одержять гору Езавову, подоляне ж впокорять собі Филистіїв, і посядуть країну Ефраїмову й країну Самарийську, а Бенямин посяде Галаад.
20 А полонені війська Ізраїлевих синів заволодіють тим, що хананейське аж до Цорфату, а єрусалимські вигнанці в неволі, що в Сефараді, посядуть міста полудневі.20 І переселені з війська синів Ізраїлевих заволодіють землею ханаанейською до Сарепти, а переселені з Єрусалиму, що в Сефараді, дістануть у володіння міста південні.20 І полонені цього війська, сини Ізраїля, які серед ханаанян аж до Сарепти, і єрусалимські полонені, які у Сефараді, - займуть міста на півдні.20 І це початок переселення. Для синів Ізраїля (буде) земля хананеїв аж до Сарепти і поселення Єрусалиму аж до Ефрати, і унаслідять міста Наґева.20 А повернувші з неволї зміж війська синів Ізрайлевих заволодїють землею Канаанською аж до Сарепти, переселенцї ж Ерусалимські, що жиють у Сефарадї, одержать міста полуденні.
21 І спасителі прийдуть на гору Сіон, щоб гору Ісава судити, і царство Господнє настане!21 І прийдуть рятівники на гору Сіон, щоб судити гору Ісава, – і буде царство Господа.21 Збавителі зійдуть на Сіон-гору, щоб судити Ісав-гору, - і Господнє буде царство.21 І підуть мужі, що спаслися з гори Сіону, щоб пімститися на горі Ісава, і буде царство Господеві.21 І прийдуть вибавителї на Сион-гору, щоб осудити гору Езавову, - і настане царство Господнє.