1 Видіння Овдія. Так сказав Господь Бог на Едом: Почули ми вістку від Господа, і посланий був між народів посол, щоб сказати: Уставайте, і станьмо на нього до бою! | 1 Видіння Овдія. Так говорить Господь Бог про Едом: Почули ми вість від Господа, і посол посланий [оголосити ] народам: Підводьтеся, і виступимо супроти нього війною! | 1 Видіння Авдія. Так каже Господь-Ягве про Едома. Вість ми від Господа почули, посол був посланий між народи: Вставайте! Підемо війною проти нього! | 1 Видіння Авдія. Так говорить Господь Бог до Ідумеї: Я почув чутку від Господа, і Він післав вість в народи: Встаньте і встаньмо проти нього на війну. | 1 Видиво Авдія. - Так говорить Господь Бог про Едом: До нас надійшла була од Господа Бога звістка, що посланий був до народів посол, сказати їм: Уставайте, виступимо в похід проти нього! |
2 Оце Я малим тебе дав між народи, ти дуже погорджений. | 2 Ось, Я вчиню тебе малим поміж народами, і ти у великій зневазі. | 2 Ось я зроблю тебе поміж народами маленьким, тобою будуть нехтувати вельми! | 2 Ось Я тебе дав дуже малим в народах, ти дуже без честі. | 2 Глянь, тебе невеличким зробив я між народами, й тебе нї-за-що не мають. |
3 Гордість серця твого обманила тебе, який перебуваєш по щілинах скельних, у високім сидінні своїм, що говориш у серці своєму: Хто скине на землю мене? | 3 Гордість серця твого звабила тебе; ти живеш у розколинах скель на піднесеній місцині і кажеш у серці своєму: Хто скине мене на землю? | 3 Гординя твого серця тебе обманула! Тебе, що живеш у щілинах скелястих, у твоїм високім житлі, і що міркуєш собі в серці: Хто мене скине вниз додолу? | 3 Гордість твого серця підняла тебе, що живеш в камяних печерах, що піднімаєш вгору твоє помешкання, кажучи в твоїм серці: Хто мене зведе на землю? | 3 Та тебе обманила гординя в серцї твому, ти бо живеш у провалах між скелями на високих місцях і міркуєш у серцї: Хто вниз мене скине? |
4 Якщо б ти піднісся, немов той орел, і якщо б ти кубло своє склав поміж зорями, то й звідти Я скину тебе, промовляє Господь! | 4 Та хоч би ти, як орел, полинув високо і серед зірок налаштував гніздо твоє, то й звідти Я пожбурю тебе, говорить Господь. | 4 Та хоч би ти, немов орел, піднявсь високо, хоч би ти вимостив собі гніздо між зорями, я й звідти скинув би тебе, - слово Господнє! | 4 Хіба піднімешся вгору як орел, і чи покладеш твоє гніздо поміж звіздами, Я звідти тебе зведу, говорить Господь. | 4 Але хоч би ти піднявся, як орел, високо й між зорями гнїздо собі вимостив, то я тебе й звідти скину, говорить Господь Бог. |
5 Чи ж до тебе злодії приходили, чи нічні ті грабіжники, такий ти понищений! чи ж вони не накрали б собі скільки треба? Якщо б до тебе прийшли збирачі винограду, чи ж вони не лишили б хоч вибірків? | 5 Чи не злодії приходили до тебе, чи не нічні грабіжники, що ти так розорений? Але вони украли б скільки їм треба. Якби закралися до тебе обкрадачі виноградника, то хіба вони не залишили б декілька ягід? | 5 Якби до тебе вдерлися злодії або уночі розбишаки, чи не украли б тільки те, чого їм досить? Якби до тебе увійшли збирачі винограду, чи не зоставили б грон бодай кілька? | 5 Якби до тебе вночі ввійшли злодії, чи розбійники, куди б ти був вкинений? Чи не вкрали для себе досить? І якби до тебе ввійшли збирачі винограду, чи не оставили б залишки? | 5 Чи се ж не злодїї дібрались до тебе, чи не ночні розбишаки, що тебе так спустошено? Та вони вкрали би лиш стільки, скілько б їм треба. А як би до тебе зібрались обирателї винограду, то хиба ж вони не зоставили б хоч скілько грон? |
6 Як Ісав перешуканий, як криївки його переглянені! | 6 Як же обібрали все у Ісава, і обшукані тайники його! | 6 Як же обшукано Ісава, обшарено всі його скриті скарби! | 6 Як досліджено Ісава і захоплено ним сховане. | 6 Ато ж - як же пограблять Езава й перешукають усї сховища у нього! |
7 Аж до границі прогнали тебе, обманять тебе твої всі союзники, переможуть тебе твої приятелі! Ті, що хліб твій їдять, пастку розставлять на тебе, нема в тому розуму! | 7 До кордону припровадять тебе всі спільники твої, обдурять тебе, здолають тебе ті, що живуть з тобою в мирі, а ті, що їдять хліб твій, завдадуть тобі удару. Немає в ньому сенсу! | 7 Аж до границі вигнали тебе всі твої союзники; тебе обманули, перемогли тебе друзі твої! Тії, що хліб твій їли, петлю на тебе ставлять. | 7 Аж до границь післали тебе всі мужі твого завіту, піднялися проти тебе здолали тебе твої мирні мужі, поставили під тобою засідку, в ньому немає розуму. | 7 Аж поза гряницї виженуть тебе, а всї побратими твої обмануть тебе; здружені з тобою переможуть тебе, а ті, що хлїб твій їдять, будуть побивати тебе. О, нема в Едома розуму! |
8 Чи ж не станеться це того дня, промовляє Господь, і вигублю Я мудреців із Едому, а розум з гори Ісавової? | 8 Чи не того дня це буде, говорить Господь, коли Я винищу мудрих в Едомі і поміркованих на горі Ісава? | 8 Хіба я того дня, - слово Господнє, - не вигублю мудрих з Едома, розум з гори Ісава? | 8 В тому дні, говорить Господь, знищу мудрих з Ідумеї і розум з гори Ісава. | 8 Се ж усе збудеться того дня, коли я вигублю мудрих у Едомі, і розумних із гір Езавових, говорить Господь. |
9 І настрашене буде лицарство твоє, о Темане, щоб був витятий кожен з Ісава убивством. | 9 Уражені будуть страхом сміливці твої, Темане, щоб усі на горі Ісава винищені були убивством. | 9 Страхом побиті будуть вояки твої, Темане, щоб винищити всіх з гори Ісава. | 9 І злякаються твої вояки, що з Темана, що забрано людину з гори Ісава, | 9 Страхом побиті будуть хоробрі мужі твої, Темане, щоб так усї були вигублені побоєм на Езавових горах. |
10 Через насилля на Якова на брата твого сором покриє тебе, і ти витятий будеш навіки. | 10 За утиски брата твого, Якова, покриє тебе сором, і ти винищений будеш назавжди. | 10 За різанину, за насильство над твоїм братом Яковом сором тебе окриє, і ти повіки зникнеш. | 10 через різанину і безбожність, що проти твого брата Якова, і тебе покриє встид і будеш забраний на віки. Від того дня коли ти став напроти, в дні коли чужинці полонили його силу і чужинці ввійшли до його брам і вкинули жереби на Єрусалим, | 10 За пригнїтаннє твого брата Якова тебе сором окриє, і будеш викоренений по віки. |
11 Того дня, коли став ти навпроти, того дня, як чужі полонили були його військо, і коли чужинці в його брами ввійшли і жереба кидали про Єрусалим, то й ти був, як один з них! | 11 Того дня, коли ти стояв навпроти, того дня, коли чужинці забирали військо його в полон і чужинці увійшли до брами його і кидали жереба про Єрусалим, ти був, наче один із них. | 11 Тоді, коли ти стояв збоку, коли чужинці його багатство геть забирали, і варвари вривалися в його ворота, на Єрусалим кидали жереб, - ти теж був як один з них! | 11 і ти був як один з них. | 11 Того дня, коли ти виступив проти нього; того дня, коли чужинцї відводили військо його в неволю, коли чужоплемінники ввіходили в ворота його й про Ерусалим метали жереб, був і ти одним ізміж них. |
12 І тому не дивися на день свого брата, на день лиха його, і не тішся з Юдиних синів у день їхньої згуби, і не розкривай своїх уст у день утиску. | 12 Не варто було тобі зловтішно дивитися на день брата твого, на день відчуження його; не варто було радіти за синів Юди в день загибелі їхньої і роззявляти рота в день лихоліття. | 12 Та не годилось було тобі дивитись на день брата твого в день його горя; ані радіти злісно над синами Юди в день їхньої руїни, ані роззявляти рота в день нещастя. | 12 І ти не мав подивитися на день твого брата в дні чужинців, і ти не мав зрадіти над синами Юди в дні їхнього знищення, і ти не мав гордо говорити в дні скорботи. | 12 Не годилося б тобі приглядатись з утаєною втїхою горю в день брата твого, в день переведення його в чужину; не неналежало б тобі радуватись у день погибелї синів Юдиних та розширювати рота в день біди їх. |
13 І не входь ти до брами народу Мого у день лиха його, і не приглядайся до зла його й ти в день нещастя його, і не простягайте своєї руки до багатства його в день нещастя його! | 13 Не варто було тобі входити до брами народу Мого в день нещастя його і навіть дивитися на лихо його в день загибелі його, і не торкатися майна його в день лихоліття його, | 13 Та й не годилось було тобі вдиратися в ворота люду мого в день його лиха. Ні, не годилось було дивитися тобі на його злидні в день його лиха, ні зазіхати на його майно в день його лиха, | 13 Ані не мав ти ввійти в брами народів в дні їхніх болів, ані не мав і ти поглянути на їхній збір в дні їхнього знищення, ані ти не мав пристати до їхньої сили в дні їхнього знищення. | 13 Не годилось би тобі вдиратись у ворота мого народу в день нужди його, та дивитись на його лихо в день погибелї його, або посягати за добром його лихої в нього години; |
14 І на роздоріжжі не стій, щоб витинати його втікачів, і в день утиску не видавай його решток! | 14 Ні стояти на перехрестях для убивства втікачів його, ні видавати тих, що вціліли з нього в день лихоліття. | 14 ані ставати на перехресті, щоб утікачів його вбивати, ні видавати тих, що заціліли в день нещастя. | 14 Ані ти не мав стати в їхніх виходах, щоб вигубити з них тих, що спасаються, ані не мав ти замкнути втікачів з них в дні скорботи. | 14 Анї стояти на роздоріжжях, щоб убивати втїкачів його, або зраджувати тих, що в день нещастя уцїлїли. |
15 Бо близький день Господній над усіма народами, як зробив ти, то так і тобі буде зроблено: вернеться на твою голову чин твій! | 15 Бо день Господній близько на всі народи. Як ти вчинив, так учинено буде й з тобою; відплата твоя обернеться на голову твою. | 15 Бо близько день Господній на всі народи! Що ти чинив, те вчинять і з тобою: твої вчинки впадуть тобі ж на голову! | 15 Томущо близько господний день на всі народи. Так як ти зробив, так тобі буде. Твоя віддача віддасться на твою голову. | 15 Бо наближується день Господень на всї народи, й що ти чинив, те й тобі станеться; відплата твоя впаде на голову тобі. |
16 Бо як ви пили на святій Моїй горі, так народи усі завжди питимуть! І будуть пити вони, і будуть хлептати, і стануть вони, немов їх не було. | 16 Бо як ви пили на святій горі Моїй, отак усі народи завжди будуть пити, питимуть, проковтнуть і будуть – наче їх не було. | 16 Бо так, як ви пили на моїй святій горі, усі народи будуть пити завжди; будуть пити й глитати, і будуть, наче б їх не було. | 16 Томущо так як ти пив на моїй святій горі, так питимуть всі народи вино. Питимуть і зійдуть і будуть так як ті, що їх немає. | 16 Бо як ви пили на горі моїй сьвятій, так всї народи (з вами) пити муть і проковтнуть, та й минуться, наче б їх і не було. |
17 А на Сіонській горі буде спасіння, і буде святою вона, і спадки свої вже посяде дім Яковів. | 17 А на горі Сіон буде порятунок, і вона буде святинею; і дім Якова дістане у володіння спадщину свою. | 17 А на Сіон-горі будуть ті, що заціліють, - вона буде святою - і дім Якова їхні посілості посяде. | 17 А на горі Сіона буде спасіння, і буде святе. І дім Якова унаслідять тих, що їх унаслідили. | 17 А на Сион-горі буде спасеннє, й буде вона сьвятинею; і дом Яковів візьме в посїданнє займанщину свою. |
18 І дім Якова стане огнем, і дім Йосипа полум'ям, а дім Ісава соломою, і будуть палати вони проти них, і їх пожеруть, і останку не буде із дому Ісава, бо Господь це сказав. | 18 І дім Якова буде вогнем, і дім Йосипів – полум'ям, а дім Ісава – соломою: підпалять його і винищать його, і нікого не залишиться з дому Ісава, бо Господь сказав це. | 18 Яковів дім буде вогнищем, Йосифів дім - полум'ям, а дім Ісавів -соломою. Вони його запалять і пожеруть. Ніхто не лишиться з дому Ісава, - бо Господь сказав.» | 18 І дім Якова буде огнем, а дім Йосифа полуменем, а дім Ісава тростиною, і запалять їх і пожеруть їх, і не буде поля з пшеницею в домі Ісава, томущо Господь сказав. | 18 І буде дом Яковів огнем, а дом Йосифів - полумєм, дом же Езавів - соломою; і запалять вони його й вигублять, та й не зістанеться нїкого з дому Езавового, бо так сказав Господь. |
19 І посядуть південні Ісавову гору, а мешканці долин филистимлян, і посядуть Єфремове поле та поле самарійське, а Веніямин Ґілеад. | 19 І заволодіють ті, котрі південніше, горою Ісава, а котрі в долині – филистимлянами; і заволодіють полем Єфремовим і полем Самарії, а Веніямин заволодіє Ґілеадом. | 19 Ті, що на півдні, займуть Ісав-гору, а ті з поділля - філістимлян; вони займуть край Ефраїма і край Самарію, а Веніямин займе Гілеад. | 19 І гору Ісава уснаслідять ті, що в Наґеві, і ті, що в Сефилі чужинців, і унаслідять гору Ефраїма і рівнину Самарії і Веніямина і Ґалаадиту. | 19 Полудняне одержять гору Езавову, подоляне ж впокорять собі Филистіїв, і посядуть країну Ефраїмову й країну Самарийську, а Бенямин посяде Галаад. |
20 А полонені війська Ізраїлевих синів заволодіють тим, що хананейське аж до Цорфату, а єрусалимські вигнанці в неволі, що в Сефараді, посядуть міста полудневі. | 20 І переселені з війська синів Ізраїлевих заволодіють землею ханаанейською до Сарепти, а переселені з Єрусалиму, що в Сефараді, дістануть у володіння міста південні. | 20 І полонені цього війська, сини Ізраїля, які серед ханаанян аж до Сарепти, і єрусалимські полонені, які у Сефараді, - займуть міста на півдні. | 20 І це початок переселення. Для синів Ізраїля (буде) земля хананеїв аж до Сарепти і поселення Єрусалиму аж до Ефрати, і унаслідять міста Наґева. | 20 А повернувші з неволї зміж війська синів Ізрайлевих заволодїють землею Канаанською аж до Сарепти, переселенцї ж Ерусалимські, що жиють у Сефарадї, одержать міста полуденні. |
21 І спасителі прийдуть на гору Сіон, щоб гору Ісава судити, і царство Господнє настане! | 21 І прийдуть рятівники на гору Сіон, щоб судити гору Ісава, – і буде царство Господа. | 21 Збавителі зійдуть на Сіон-гору, щоб судити Ісав-гору, - і Господнє буде царство. | 21 І підуть мужі, що спаслися з гори Сіону, щоб пімститися на горі Ісава, і буде царство Господеві. | 21 І прийдуть вибавителї на Сион-гору, щоб осудити гору Езавову, - і настане царство Господнє. |