1 І сталося тридцятого року, четвертого місяця, п'ятого дня місяця, коли я був серед полонених над річкою Кевар, відкрилося небо, і побачив я Божі видіння.1 І сталося: тринадцятого року, четвертого [місяця], п'ятого [дня], коли я був серед вигнанців над річкою Кевар, небо відкрилося, і я бачив видіння Божі.1 У тридцятому році, четвертому місяці, на п'ятий день місяця, як був я між вигнанцями над Кевар-річкою, відчинились небеса, і я побачив видіння Божі.1 І сталося, що в тридцятому році в четвертому місяці в пятому (дні) місяця і я був посеред полону при ріці Ховар, і відкрилося небо, і я побачив божі видіння.1 Сталось у трийцятому роцї, у четвертому місяцї, на пятий день місяця, як був я між полонянами над Ховар-річкою, одверзлись небеса, й я побачив видива Божі.
2 П'ятого дня місяця, це п'ятий рік полону царя Єгоякима,2 П'ятого [дня ] місяця – це був п'ятий рік полону царя Єгоякима,2 На п'ятий день місяця, - це був п'ятий рік вигнання царя Йоахина,2 В пятому (дні) місяця це пятий рік полону царя Йоакима,2 На пятий день місяця - се був пятий рік після того, як одведено царя Йоакима в неволю -
3 сталося Господнє слово до Єзекіїля, сина Бузі, священика, у халдейському краї над річкою Кевар, і була там над ним Господня рука.3 Було слово Господнє до Єзекіїла, сина Бузі, священика, у халдейському краї над річкою Кевар; і була там над ним Господня рука.3 надійшло слово Господнє до Єзекиїла, сина Вузі, священика, в землі Халдейській, над Кевар-річкою. І там була рука Господня над ним.3 і було господнє слово до Єзекеіїла сина Вузія, священика, в землі халдеїв при ріці Ховар. І була на мені господня рука,3 Надійшло слово Господнє до Езекиїла Вузієнка, сьвященника, в Халдейській землї, при Ховар-річцї, й зійшла на його сила Господня.
4 І побачив я, аж ось бурхливий вітер насував із півночі, велика хмара та палючий огонь; а навколо неї сяйво, а з середини його ніби блискуча мідь, з-посеред огню.4 І я бачив, як бурхливий вітер ринув зі сходу, велика хмара і вогонь у клубах, і сяяння довкола нього.4 Бачив я: Схопився хуртовиною вітер з півночі, величезна хмара й вогонь клубом, блиск навколо неї, а з середини щось, немов бурштин з-посеред вогню,4 і я побачив і ось з півночі йшов вітер, що несе, і в ньому велика хмара, і світло довкруги нього і огонь, що блискає, і посеред нього як видіння бурштина посеред огня і в ньому світло.4 Бачив же я - схопився завірухою вітер від півночі, знялась величезна хмара й клубом огонь, та проміннє навкруги його, а з середини його, наче блискуча мідь ув огнї,
5 А з середини його подоба чотирьох живих істот, а оце їхній вид: вони мали подобу людини.5 І з середини його, наче осяйне полум'я з глибини вогню; і з глибини його видно було подобу чотирьох тварин, – і такий був їхній вигляд, немов у людини;5 і з-посеред нього з'явилось щось, немов подоба чотирьох тварин, що нагадували людські подоби.5 І в середині наче подоба чотирьох животних. І це їхній вид: в них подоба людини,5 А з него показалась подобина чотирьох зьвірят; вид же їх був такий: образ їх був чоловічий.
6 І кожна мала чотири обличчі, і кожна з них мала чотири крилі.6 І в кожної – чотири обличчя, і в кожної з них – четверо крил;6 У кожного було чотири обличчя, і в кожного було четверо крил.6 і чотири лиця в одного, і чотири крила в одного.6 І в кожного було чотирі обличчя, і в кожного - четверо крил.
7 А їхня нога нога проста, а стопа їхньої ноги як стопа телячої ноги, і вони сяяли, як ніби блискуча мідь.7 А ноги їхні – були прямі, а стопи ніг їхніх – як стопи у телят, і сяяли, як блискуча мідь.7 Ноги в них були прямі, а стопи ніг, як стопи у теляти, і блищали вони, немов гладенька мідь.7 І їхні ноги прості, і їхні ноги оперені, і іскри як блистіння міді, і їхні крила легкі.7 А ноги в їх були прості, а ступнї в їх були, як у телця, й бризькали вони іскрами, як розпалена мідь бризькає.
8 А під їхніми крилами були людські руки на чотирьох сторонах їхніх, і вони четверо мали свої обличчя та свої крила.8 І руки людські були під крилами їхніми, на чотирьох боках їхніх;8 Під крильми в них з чотирьох боків були людські руки; обличчя в них і крила в них - у всіх чотирьох.8 І людська рука під їхніми крилами на чотирьох їхніх сторонах. І їхні лиця в чотирьох8 А під крильми в їх із чотирьох боків були людські руки; й обличчя у них і крила в них - у всїх чотирьох.
9 Їхні крила прилягали одне до одного, не оберталися в ході своїй, кожне ходило просто наперед себе.9 І лиця в них, і крила в них – в усіх чотирьох; крила їхні торкалися одне одного; під час ходи своєї вони не оберталися, а кожне рухалося, куди обличчя своє дивилося.9 А крильми торкались вони одне одного. Обличчя у них і крила в них не обертались, як вони йшли: кожне простувало перед себе.9 не поверталися коли вони ходили, кожний ходив перед своїм лицем.9 А крильми торкались вони одно до одного; обличчя й крила в їх не повертались, як ійшли вони: кожне простувало перед себе.
10 А подоба їхнього обличчя обличчя людини та обличчя лева мали вони четверо з правиці, а обличчя вола мали вони четверо з лівиці, і обличчя орла мали вони четверо.10 Подоба облич їхніх – обличчя людини та подоба лева з правого боку в усіх чотирьох; а вже з лівого боку – обличчя теляти у всіх чотирьох і подоба орла у всіх чотирьох;10 Подоба облич їхніх була: спереду людське лице в усіх чотирьох, правобіч - левине лице в усіх чотирьох, ліворуч - бичаче лице в усіх чотирьох, (ззаду) орлине лице в усіх чотирьох.10 І подоба їхніх лиць: лице людини, і лице лева з правого боку в чотирьох, і лице теляти з лівого боку в чотирьох, і лице орла в чотирьох.10 Подоба обличь їх: - зпереду було лице людське, правобіч - лице левине, лївобіч - лице бичаче в усїх чотирьох, понад тими - лице орлове в усїх чотирьох;
11 А їхні обличчя та їхні крила були розділені вгорі; у кожного двоє крил злучувалися одне з одним, і двоє закривали їхнє тіло.11 І обличчя їхні і крила їхні вгорі були роз'єднані, але в кожного двійко крил торкалися одне одного, а двоє інших вкривали тіло їхнє.11 Крила їхні були випростані догори. Кожне мало по двоє крил, що торкались одне одного, а двоє вкривали тіло,11 І їхні крила простерті догори в чотирьох, в кожного два злучені до себе, і два покривали над їхнім тілом.11 І лиця їх і крила їх угорі були роздїлені, та в кожного по двоє крил сходилось одно з одним, а двоє вкривали тїло їм.
12 І кожна ходила просто перед себе. Туди, куди бажав дух ходити, вони йшли, не оберталися в ході своїй.12 І рухалися вони кожне в той бік, котрий перед обличчям його; куди хотів дух простувати, вони туди й рухалися; під час ходи своєї не оберталися.12 і кожне простувало перед себе: куди поривав їх дух, туди вони йшли; вони не обертались, як ішли.12 І кожний ходив перед своїм лицем. Куди лиш ішов дух, ішли вони і не поверталися.12 І йшли вони, кожен у сторону перед себе; куди поривав їх дух, туди й ійшли вони; йдучи ж, не повертались.
13 А подоба тих істот була на вид вугілля з огню, вони палали на вигляд смолоскипів; той огонь проходжувався поміж істотами. І огонь мав сяйво, і з огню виходила блискавка.13 І вигляд цих тварин був такий, наче палахке вугілля, як вигляд лампад; [вогонь ] ходив поміж тваринами, і сяяння од вогню, і блискавка спалахувала від вогню.13 А з-посеред звірів виднілося щось, як жар, жевріюче, як смолоскипи, що ходили туди й сюди між тваринами; і вогонь блищав, а з вогню вилітали блискавки.13 І посеред животних видіння наче огняного горіючого вугілля, наче вид світил, що повертаються, посеред животних і світло огня, і з огня виходила блискавиця.13 А вид тих животин був, наче жар огняний, як смолоскипи; огонь ходив між тими животинами сюди й туди, й блищав огонь вельми ясно, й вилїтали з огню блискавки.
14 І ті живі істоти бігали й верталися, немов блискавка.14 І тварини квапливо рухалися туди й сюди, немов блискавиці.14 І звірі рухались туди й сюди, немов блискавиці.14 14 І ввихаллись животини сюди й туди, наче блискавиця мигає.
15 І придивився я до тих істот, аж ось по одному колесі на землі при тих живих істотах, при чотирьох їхніх обличчях.15 І дивився я на тварин, – і ось, на землі біля цих тварин – по колесі перед чотирма лицями їхніми.15 Придививсь я до тих звірів, аж ось на землі коло тих звірів по колесу, коло всіх чотирьох їх.15 І я побачив і ось одне колесо на землі близько чотирьох животних.15 І придивлявся я тим животинам, аж ось - на землї коло тих животин по одному колесу перед чотирьома лицями їх.
16 Вид тих колес та їхній виріб як вигляд хризоліту, й одна подоба їм чотирьом, а їхній вид та їхній виріб ніби колесо в колесі.16 Вигляд тих коліс і опорядження їхнє, – як вигляд топазу, і подоба у всіх чотирьох – одна; і з вигляду їхнього і з опорядження їхнього видавалося, наче колесо було в колесі.16 Видом і виробом були колеса, немов блискучий хрисоліт, і всі четверо були однаковісінькі, а виглядом своїм і виробом, здавалось, одне колесо було в другому.16 І вид коліс як вид тарсіса, і одна подоба в чотирьох, і їх діло було наче якби було колесо в колесі.16 І були колеса видом і роботою, наче блискучий хризолит, і всї четверо були однаковісїнькі, а по вигляду їх і по спорудї здавалось, неначе одно колесо було в другому колесї.
17 Вони ходили в ході своїй на чотири боки, не оберталися в ході своїй.17 Коли вони йшли, то йшли на чотири свої сторони; під час ходи не оберталися.17 Вони могли йти на чотири боки й не обертались, як ішли.17 На чотири їхні сторони ходили, не поверталися коли йшли, ні вони,17 А йдучи, йшли вони на чотирі боки; не звертали на бік, ідучи.
18 А їхні обіддя були високі та страшні; і їхнє обіддя довкола в чотирьох їх було повне очей.18 А обіддя їхні – високі і страшні були вони; обіддя їхні у всіх чотирьох по колові були виповнені очима.18 Обіддя їхнє здавалося високим, як я дивився; обіддя їхнє, у всіх чотирьох, було повне очей по всьому колі.18 ані їхні плечі, і в них була висота. І я побачив їх, і їхні плечі повні очей довкруги в чотирьох.18 Обіддє ж їх - високе й страшне, й було повно очок в обіддї навкруги в усїх чотирьох.
19 І коли ходили ті живі істоти, ходили й ті колеса при них; а коли ті істоти підіймалися з-над землі, підіймалися й ті колеса.19 І коли тварини рухалися, рухалися й колеса, що біля [них]; а коли тварини піднімалися від землі, тоді піднімалися й колеса.19 І коли звірі йшли, то йшли й колеса коло них, а як звірі здіймались від землі вгору, здіймались і колеса.19 І коли животні йшли, йшли близько них колеса, і коли животні піднімалися з землі, піднімалися колеса.19 І як ійшли животини, так ійшли й колеса коло їх, а як вони здіймались угору від землї, здіймались і колеса.
20 Куди бажав дух ходити, ішли, куди мав той дух іти; і ті колеса підіймалися з ними, бо в колесах був дух істот.20 Куди хотів дух рухатися, туди й простували вони; куди б не пішов дух, і колеса піднімалися порівно з ними, бо дух тварин [був ] у колесах.20 Куди поривав їх дух, туди вони йшли, і колеса здіймались разом з ними, бо дух звіря був у колесах.20 Де лиш була хмара, там дух, щоб іти. Ішли животні й колеса та піднімалися з ними, томущо у колесах був дух життя.20 Куди хотїв ійти дух, туди йшли й вони, й здіймались колеса заразом із ними; дух бо тих животин був у колесах.
21 Коли ті йшли, ходили й вони; а коли ті стояли стояли й вони; а коли ті підіймалися з-над землі, підіймалися з ними й ті колеса, бо був дух істот у тих колесах.21 Коли рухалися ті, то рухалися й вони; і коли ті стояли, то стояли й вони; і коли ті піднімалися від землі, тоді порівно з ними піднімалися й колеса, бо дух тварин [був ] у колесах.21 Коли ті йшли, ішли й вони; коли ті стояли, то й вони стояли. Як же ті здіймались від землі, здіймались і колеса разом з ними, бо дух звіря був у колесах.21 Коли вони ішли, ішли, і коли вони ставали, стали, і коли вони підносилися з землі, піднімалися з ними, бо в колесах був дух життя.21 Коли ті йшли, так ійшли й колеса, а як ті стояли, то стояли й вони, як же ті здіймались від землї, здіймались і колеса заразом із ними; бо дух животин був у колесах.
22 А на головах тих живих істот була подоба небозводу, ніби грізний кришталь, розтягнений над їхніми головами згори.22 Над головами тварин була подоба тверді небесної, кольором пречудового кристалу, розпростореного вгорі понад головами їхніми.22 Над головами ж у звірів була так, немов би твердь небесна, немов з блискучого кришталю, що розпростирався над їхніми головами.22 І над головою тих животних подоба наче твердь як вид кристалу простягнена над їхніми крилами вгорі.22 А над головами в животин була подобина твердинї, блискуча, як подобина пречудного кришталю, що понад головами в їх розпростирався.
23 А під цим небозводом були їхні прості крила, звернені одне до одного. У кожної було по двоє крил, що закривали їм їхні тіла.23 А під склепінням випросталися крила їхні – одне до одного, і в кожного було двійко крил, котрі вкривали їх, у кожного двійко крил вкривали тіла їхні.23 А під твердю їхні крила були простягнені одне до одного. В кожного було їх по двоє, що вкривали їм тіло.23 І під твердю простягнені їхні крила, які досягали одні одних, в кожного два, що покривали їхні тіла.23 А під твердинею розпростирались їх крила, просто одно до другого, й в кожної було їх по двоє, що вкривали їм тїло.
24 А коли вони йшли, чув я шум їхніх крил, як шум великої води, як голос Всемогутнього, звук гамору, як табору. А коли вони ставали, опадали їхні крила.24 І коли вони простували, я чув шум їхніх крил, наче шум великої води, наче голос Всемогутнього, сильний шум, наче гомін у військовому таборі; [а ] коли вони зупинялися, – то опускали крила свої.24 Як вони йшли, я чув шум їхніх крил, немов шум вод великих, неначе голос Всемогутнього, неначе страшний гомін, немов галас у таборі; а як зупинялись, то спускали крила.24 І я чув голос їхніх крил коли вони ходили наче голос великої води. І коли вони стали їхні крила спочивали.24 І як вони йшли, чув я шум їх крил, нїби бурханнє великої води, неначе грім Всемогучого, голосний шум, як се гуде в військовому таборі; а коли вони з'упинялись, то крила спускали.
25 І розлягався голос з-над небозводу, що над їхньою головою. І коли вони ставали, опадали їхні крила.25 І голос линув од склепіння, котре над головами їхніми; коли вони зупинялися, тоді опускали крила свої.25 І розлягався шум з-понад тверді, що в них над головами. Як вони зупинялись, то спускали крила.25 І ось голос понад твердю, що була понад їхньою головою.25 Бо як давався чути голос з понад твердинї, що була над головами в їх, тодї вони з'упинялись і опускали крила.
26 А згори небозводу, що над їхньою головою, була подоба трону на вигляд каменя сапфіру; а на подобі трону була подоба на вигляд людини, на ньому згори.26 А понад склепінням, котре над головами їхніми, [була ] подоба престолу, на вигляд, наче з каменя сапфіра, а над подобою престолу була, неначе подоба чоловіка вгорі на ньому.26 Понад твердю, що в них над головами, було щось немов би сапфір-камінь, що виглядав, як престол. А на тім, що скидалось на престол, видно було вгорі подобу чоловіка.26 На ньому подоба престолу як вид каменя сапфіра, і над подобою престолу подоба наче вид людини вгорі.26 А понад твердинею, що була над головами в їх, була подобина престолу, з вигляду, як би з каменя сафиру, а над подобинею престолу видко було подобину чоловіка, що седить на йому.
27 І бачив я ніби блискучу мідь, на вид огню в середині його навколо, від виду стегон його й вище, а від виду стегон його й до долу бачив я ніби огонь та сяйво навколо нього.27 І бачив я неначе палаючий метал, наче вигляд вогню в осерді його довкола; від схожого на крижі його і вище крижів його і нижче я бачив немовби якийсь вогонь, і сяяння [було ] довкола нього.27 І бачив я щось, наче бурштин, щось наче вогонь навкруги нього, починаючи від того, що було схоже на крижі, і вище. А вниз від того, що було подібне до крижів, бачив я немов би вогонь і блиск навкруги нього.27 І я побачив наче вид бурштина від виду бедр і вище, і від виду бедр і аж до долу побачив я наче вид огня і його світло довкруги.27 І видїв я наче палаючу мідь, як огняне сяєво в серединї його кругом; від поясницї його й висше, та й від виду поясницї його й низше бачив я, наче огонь, і було проміннє навкруги.
28 Як вигляд веселки, що буває в хмарі в дощовий день, такий був вигляд сяйва навколо. Це був вигляд подоби Господньої слави! І коли я це побачив, я впав на обличчя своє, і почув голос, що говорив.28 Так виглядає веселка у хмарах під час дощу, отак виглядало це сяяння.28 Немов веселка, що видніється у хмарах дощового дня, так виглядав навколо блиск той. Так виглядала слава Божа. Побачивши її, упав я лицем до землі й почув голос, що говорив.28 Наче вид дуги, коли є в хмарі в дні дощу, таке видіння світла довкруги.28 Якою буває веселка на облаках в дощовий день, такий вид мало те сяєво навкруги.