1 А по смерті Ахава збунтувався Моав на Ізраїля. | 1 І відкинувся Моав від Ізраїля по смерті Ахава. | 1 По смерті Ахава Моав збунтувався проти Ізраїля. | 1 І по смерті Ахаава Моав відступив від Ізраїля. | 1 По смертї Ахабовій відпали Моабії від Ізраїля. |
2 А Ахазія випав через ґрати в своїй горниці, що в Самарії, та й захворів. І послав він послів, і сказав до них: Ідіть, запитайте Ваал-Зевува, екронського бога, чи видужаю я з своєї цієї хвороби? | 2 А сам Ахазія упав через грати зі світлиці своєї, що в Самарії, і занедужав. І послав послів, і сказав: Підіть, запитайте у Ваал-Зевува, екронського бога, чи одужаю я від цієї хвороби? | 2 Ахазія впав був через поруччя у своїй верхній світлиці в Самарії і занедужав. І послав він послів і повелів їм: “Ідіть, спитайте Ваал-Зевува, екронського бога, чи я видужаю від цієї моєї недуги?” | 2 І Охозія впав з вікна, що в нього на горищі, що в Самарії, і захворів. І післав послів і сказав до них: Ідіть і випитайте в Ваала мухи бога Аккарона чи виживу з цієї моєї хвороби, і пішли запитати в нього. | 2 Охозія впав був через грату в своїй верхній сьвітлицї в Самариї та занедужав; і послав він посли й повелїв їм: Ійдїте, поспитайте в Беел-Себула, Екронського бога, чи я одужаю з сієї недуги моєї? |
3 А Ангол Господній говорив до тішб'янина Іллі: Устань, вийди назустріч послів самарійського царя та й скажи їм: Чи через те, що нема в Ізраїлі Бога, ви йдете питатися Ваал-Зевува, екронського бога? | 3 Тоді Ангел Господній сказав Іллі тішб'янину: Підведися, піди назустріч посланцям від царя самарійського і скажи їм: Хіба немає Бога в Ізраїлі, що ви йдете просити Ваал-Зевува, божка екронського? | 3 Ангел же Господній сказав до Іллі тішбія: “Встань, іди назустріч послам самарійського царя й скажи їм: Хіба в Ізраїлі нема Бога, що ви йдете питати Ваал-Зевува, екронського бога? | 3 І господний ангел сказав до Ілії Тесвітянина, мовлячи: Вставши, іди на зустріч послам Охозії царя Самарії і скажеш їм: Чи ви ідете питати в Ваала мухи бога Аккарона, томущо не має Бога в Ізраїлі? | 3 Ангел же Господень сказав до Ілиї Тесбія: Ось ійди лишень зустріч послам царя Самарийського та й промов до них: Хиба в Ізраїлї та нема Бога, що ви йдете питати в Беел-Себула, Екронського бога. |
4 Тому так сказав Господь: Із того ліжка, що на нього ти ліг, не встанеш із нього, бо напевно помреш!... І пішов Ілля. | 4 А тому так говорить про це Господь: З постелі, на котру ти ліг, не зійдеш із неї, але помреш. І пішов Ілля. | 4 Тому ось як говорить Господь: Ти не встанеш з ліжка, на яке ліг, ти мусиш умерти.” І пішов Ілля. | 4 І не так. Томущо так говорить Господь: Ліжко, на яке ти туди вийшов, з нього не злізиш, бо там смертю помреш. І пішов Ілія і сказав до них. | 4 За се ж, тако глаголе Господь: Із постелї, що лїг єси на її, ти вже не встанеш, а мусиш умерти. І пійшов Ілия (і сказав їм). |
5 І вернулися посли до царя, а він сказав до них: Що це ви вернулися? | 5 І повернулися до [Ахазії] посланці. І він сказав їм: Чому це ви повернулися? | 5 Посли повернулись до Ахазії, а він їх спитав: “Чому ви повернулись?” | 5 І посли повернулися до нього, і він сказав до них: Як то ви повернулися? | 5 І вернулись посли, а він питає: Чому ви вернулись? |
6 А вони відказали йому: Назустріч нам вийшов один чоловік, і сказав нам: Ідіть, верніться до царя, що послав вас, і скажіть йому: Так сказав Господь: Чи через те, що нема в Ізраїлі Бога, ти посилаєш вивідати Ваал-Зевува, екронського бога? Тому те ложе, що на нього ти ліг, не встанеш із нього, бо напевно помреш... | 6 І сказали йому: Назустріч нам вийшов чоловік і сказав нам: Ідіть, повертайтеся до царя, котрий послав вас, і скажіть йому: Так говорить Господь: Хіба немає Бога в Ізраїлі, що ти посилаєш просити Ваал-Зевува, божка екронського? За це з постелі, на котру ти ліг, не зійдеш із неї, але помреш. | 6 Вони ж йому: “Вийшов назустріч нам чоловік і сказав нам: Ідіть, повернітесь до царя, що вас послав, і скажіть йому: Так говорить Господь: Хіба в Ізраїлі нема Бога, що ти посилаєш питати Ваал-Зевува, екронського бога? За це ти не встанеш з ліжка, на яке ліг; ти мусиш умерти.” | 6 І ті сказали до нього: Чоловік прийшов нам на зустріч і сказав нам: Ідіть поверніться до царя, що вислав вас і скажете до нього: Так говорить Господь: Чи ти ідеш питати в Ваала мухи бога Аккарона, томущо немає Бога в Ізраїлі? Не так. Ліжко, на яке ти туди вийшов, з нього не зійдеш, бо смертю помреш. | 6 Відказують йому: Вийшов зустріч нам чоловік; та й сказав нам: Вернїтесь до царя, що вас послав і скажіть йому: Хиба в Ізраїлї та нема Бога, що ти посилаєш питати в Беел-Себула, Екронського бога? За се не встанеш ти з постелї, що лїг на її, а мусиш умерти. |
7 А він їм сказав: Якого вигляду той чоловік, що вийшов назустріч вас, і говорив вам оці слова? | 7 І сказав їм: Який на вигляд той чоловік, що вийшов вам назустріч і говорив вам слова оці? | 7 Він їх питає: “Як був одягнений той чоловік, що вийшов вам назустріч і сказав вам таке?” | 7 І він сказав до них мовлячи: Який вигляд чоловіка, що прийшов вам на зустріч і заговорив до вас ці слова? | 7 І питає їх: Який собою той чоловік, що вийшов зустріч вам і сказав таке вам? |
8 Вони ж відказали: Це чоловік волохатий, а шкуряний пояс оперезаний на стегнах його. А він сказав: Це тішб'янин Ілля! | 8 Вони сказали йому: Той чоловік волохатий і шкіряним поясом підперезаний на крижах його. І сказав він: Це – Ілля тішб'янин. | 8 Ті відповіли йому: “Чоловік той був одягнений у волохату одежу, підперезаний ремінним поясом.” І сказав він: “Це Ілля тішбій!” | 8 І сказали до нього: Чоловік волохатий і підперезаний скіряним поясом по своїх бедрах. І він сказав: Ілія Тесвітянин це він. | 8 Відказали йому: Чоловік той цїлий волохатий, а чересла підперезані шкуряним поясом. І каже він: Се Ілия Тесбій. |
9 І послав він до нього п'ятдесятника та його п'ятдесятку. І вийшов він до нього, аж ось він сидить на верхів'ї гори. І сказав він до нього: Чоловіче Божий, цар сказав: Зійди ж ізвідти! | 9 І послав до нього п'ятдесятника з його п'ятдесятком. І він піднявся до нього, коли Ілля сидів на вершечку гори, і сказав йому: Чоловіче Божий! Цар сказав: Зійди. | 9 Тоді він послав до нього півсотника з його півсотнею. Цей прийшов до нього, - а він сидів на верху гори, - й каже до нього: “Чоловіче Божий, цар повеліває: Зійди з гори!” | 9 І той післав до нього володаря пятдесятьох і його пятдесятьох, і пішов і прийшов до нього, і ось Ілія сидів на верху гори. І сказав до нього пятдесятник і промовив: Тебе покликав цар, чоловіче Божий, ходи. | 9 І послав до його полусотника з його півсотнею. Сей прийшов до його, а він седїв на верху на горі, й промовив до його: Чоловіче Божий, царь повелїває: зійди з гори. |
10 А Ілля відповів і говорив до того п'ятдесятника: А якщо я Божий чоловік, нехай зійде з неба огонь, і нехай пожере тебе та п'ятдесятку твою! І зійшов із неба огонь, і пожер його та його п'ятдесятку... | 10 І відповідав Ілля, і сказав п'ятдесятникові: Якщо я – чоловік Божий, то нехай зійде з неба вогонь і спалить тебе і твій п'ятдесяток! І зійшов з неба вогонь, і спалив його і п'ятдесяток його. | 10 Ілля ж відповів, сказавши півсотникові: “Коли я чоловік Божий, нехай зійде з неба вогонь і пожере тебе й твою півсотню.” І зійшов з неба вогонь і пожер його та його півсотню. | 10 І відповів Ілія і сказав до пятдесятника: І якщо я божий чоловік, хай з неба зійде вогонь і пожере тебе і твоїх пятдесятьох. І з неба зійшов вогонь і пожер його і його пятдесятьох. | 10 Ілия ж відказав і промовив до полусотника: Коли я чоловік Божий, так нехай зійде з неба огонь та й пожере тебе й твою полусотню. І зійшов із неба огонь і пожер його й його півсотню. |
11 І цар знову послав до нього іншого п'ятдесятника та його п'ятдесятку. І він відповів і сказав до нього: Чоловіче Божий, отак сказав цар: Зійди ж скоро! | 11 І послав до нього цар другого п'ятдесятника з його п'ятдесятком. І він почав говорити йому: Чоловіче Божий! Так сказав цар: Зійди скоріше. | 11 Знову послав цар другого півсотника з його півсотнею. Прийшов він до нього і каже: “Чоловіче Божий! Так говорить цар: Зійди негайно вниз!” | 11 І цар додав і післав до нього іншого пятдесятника і його пятдесятьох, і пішов і сказав до нього пятдесятник і промовив: Чоловіче Божий, так говорить цар: Скоро зійди. | 11 І послав царь другого отамана над півсотнею вкупі з його півсотнею. Той прийшов та й каже: Чоловіче Божий, так говорить царь: зійди скоренько вниз. |
12 І відповів Ілля та й сказав до нього: Якщо я Божий чоловік, нехай зійде з неба огонь, і нехай пожере тебе та твою п'ятдесятку! І зійшов із неба Божий огонь, і пожер його та його п'ятдесятку... | 12 І відповідав Ілля, і сказав йому: Якщо я – чоловік Божий, то нехай зійде вогонь з неба і спалить тебе і твій п'ятдесяток. І зійшов вогонь Божий з неба, і спалив його і п'ятдесяток його. | 12 Ілля відповів, сказавши: “Коли я чоловік Божий, нехай зійде з неба вогонь і пожере тебе й твою півсотню.” І зійшов з не-ба вогонь і пожер його та його півсотню. | 12 І відповів Ілія і сказав до нього і промовив: Якщо я є божим чоловіком, хай з неба зійде огонь і пожере тебе і твоїх пятдесятьох. І з неба зійшов огонь і пожер його і його пятдесятьох. | 12 Ілия ж відказав і рече йому: Коли я чоловік Божий, нехай спаде огонь із неба й пожере тебе й твою півсотню. І спав огонь Божий з неба та й пожер його й його півсотню. |
13 І знову послав він третього п'ятдесятника та його п'ятдесятку. І вийшов, і прийшов третій п'ятдесятник, та й упав на коліна свої перед Іллею, і благав його та до нього говорив: Чоловіче Божий, нехай же буде дорога душа моя та душа твоїх рабів, тих п'ятидесяти, в очах твоїх! | 13 І ще послав утрете п'ятдесятника з його п'ятдесятком. І підвівся, і прийшов п'ятдесятник третій, і впав на коліна свої перед Іллею, і благав його, і говорив йому: Чоловіче Божий! Хай не буде зневажена душа моя і душа служників твоїх – оцих п'ятдесяти, – перед очима твоїми. | 13 Тоді цар послав знову третього півсотника з його півсотнею Прийшов третій півсотник, упав перед Іллею навколішки й став його благати, кажучи: “Чоловіче Божий! Нехай моє життя й життя оцих 50 слуг твоїх буде цінне в твоїх очах. | 13 І цар додав ще післати третього вождя пятдесятника і його пятдесятьох. І до нього прийшов третий пятдесятник і клякнув на свої коліна перед Ілією і благав його і заговорив до нього і сказав: Чоловіче божий, хай в твоїх очах буде вартісною моя душа і душа цих твоїх пятдесятьох рабів. | 13 Тодї послав ще третього отамана над півсотнею вкупі з його півсотнею. Пійшов той, й як прийшов, упав навколїшки перед Ілиєю та й промовив, благаючи: Чоловіче Божий! не погорди душею моєю й душами сих пятьдесятьох рабів твоїх. |
14 Ось зійшов був огонь із неба, та й пожер тих двох перших п'ятдесятників та їхні п'ятдесятки; а тепер нехай буде дорога душа моя в очах твоїх! | 14 Он же, зійшов вогонь з неба і спопелив двох п'ятдесятників попередніх із їхніми п'ятдесятками; але тепер нехай не буде зневажена душа моя перед очима твоїми! | 14 Ось бо зійшов вогонь з неба й пожер обох перших півсотників з їхніми півсотнями. Не погордуй же тепер моїм життям!” | 14 Ось з неба зійшов огонь і пожер двох попередних пятдесятників і їхні пятдесятки, і тепер хай в твоїх очах буде вартісною душа твоїх рабів. | 14 Ось бо упав огонь із неба й пожер обох перших отаманів над півсотнями; тепер же душа моя не буде погорджена перед тобою. |
15 А Ангол Господній сказав до Іллі: Зійди з ним, не бійся його! І він устав, і зійшов з ним до царя, | 15 І сказав Ангел Господній Іллі: Піди з ним, не бійся його. І він підвівся, і пішов з ним до царя. | 15 І сказав ангел Господній до Іллі: “Зійди з ним! Не бійсь його.” Устав він, пішов з ним до царя, | 15 І господний ангел сказав до Ілії і промовив: Зійди з ним, не бійся їхнього лиця. І встав Ілія і зійшов з ним до царя. | 15 І рече ангел Господень до Ілиї: Ійди з ним, не лякайсь його. І встав і пійшов із ним до царя. |
16 Та й сказав до нього: Так сказав Господь: Тому, що ти посилав послів, щоб вивідати від Ваал-Зевува, екронського бога, ніби в Ізраїлі нема Бога, щоб вивідати слова Його, тому те ложе, що на нього ти ліг, не встанеш із нього, бо напевно помреш! | 16 І сказав йому: Так говорить Господь: За те, що ти посилав послів просити Ваал-Зевува, екронського божка, наче в Ізраїлі немає Бога, аби просити слова Його, – із постелі, на яку ти ліг, не зійдеш із неї, але помреш. | 16 і каже йому: “Так говорить Господь: За те, що ти послав послів питати Ваал-Зевува, екронського бога, - наче б в Ізраїлі не було Бога, щоб про те питати, - не встанеш з ліжка, на яке ліг; ти мусиш умерти.” | 16 І сказав до нього Ілія і промовив: Так говорить Господь: Як це, що ти післав послів питати в Ваала мухи бога Аккарона? Не так. Ліжко, на яке ти туди вийшов, з нього не зійдеш, бо смертю помреш. | 16 І сказав йому (цареві): Так глаголе Господь: За те, що ти послав посли, щоб вони поспитали в Беел-Себула, бога Екронського, - наче б в Ізраїлї не було Бога, щоб питати про слово його, ти не зійдеш із постелї, що лїг на їй, а мусиш умерти. |
17 І той помер, за словом Господа, що говорив до Іллі, а замість нього зацарював Єгорам, другого року Єгорама, сина Йосафата, Юдиного царя, бо не було в нього сина. | 17 І помер він за словом Господнім, котре вирік Ілля. І зацарював Єгорам замість нього, другого року Єгорама, сина Йосафата, царя Юдиного, оскільки сина у того не було. | 17 І вмер він за Господнім словом, що промовив Ілля. На місце його став царем брат його Йорам, - у другому році Йорама, сина Йосафата, царя юдейського, - бо в Ахазії не було сина. | 17 І він помер за господним словом, яке сказав Ілія. | 17 От і вмер він по слову Господньому, що проказав Ілия; а брат його Йорам став царем намість його - у другому роцї Йорама, сина Йосафатового, царя Юдейського, бо в його не було сина. |
18 А решта діл Ахазії, що він зробив був, ото вони написані в Книзі Хроніки Ізраїлевих царів. | 18 А решту діянь Ахазії, котрі він учинив, описано в Літописі царів ізраїльських. | 18 Решта дій Ахазії, що він чинив, те записане у літописній книзі царів ізраїльських. | 18 І інші слова Охозії, що він вчинив, чи це ось не записане в книзі літопису царів Ізраїля? | 18 Проче про Охозію, що він чинив, те прописано в книзї лїтописній царів Ізрайлевих. |