1 А коли Він проходив, побачив чоловіка, що сліпим був з народження.1 І, коли проходив, то побачив чоловіка, сліпого від народження.1 Переходивши, побачив Ісус чоловіка, зроду сліпого.1 А коли йшов, побачив чоловіка, який був сліпим від народження.1 І, йдучи мимо, побачив чоловіка, слї- пого зроду.
2 І спитали Його учні Його, говорячи: Учителю, хто згрішив: чи він сам, чи батьки його, що сліпим він родився?2 Учні Його запитали в Нього: Равві! Хто згрішив? Він – чи батьки його, що вродився сліпим?2 Запитали його, отже, учні його: «Учителю, хто згрішив? Він - чи батьки його, що сліпим він уродився?»2 Запитали його учні його, кажучи: Учителю, хто згрішив, - він чи батьки його, що сліпим народився?2 І спитали в Него ученики Його, говорячи: Рави, хто згрішив: він, чи родителї його, що слїпим родив ся.
3 Ісус відповів: Не згрішив ані він, ні батьки його, а щоб діла Божі з'явились на ньому.3 Ісус відповів: Не згрішив ні він, ні батьки його; але це для того, щоб на ньому виявилися діяння Божі;3 «Ані він не згрішив, ані батьки його, - відказав Ісус, - але щоб ділам Божим виявитись на ньому!3 Відповів Ісус: Ані він не згрішив, ані його батьки; але - щоб виявилися на ньому Божі діла.3 Відказав Ісус: Нї він не згрішив, нї родителї його, тільки щоб явились дїла Божі на йому.
4 Ми мусимо виконувати діла Того, Хто послав Мене, аж поки є день. Надходить он ніч, коли жаден нічого не зможе виконувати.4 Мені необхідно звершувати справи Того, Хто послав Мене, поки день; надходить ніч, коли ніхто не зможе виконувати.4 Поки дня, маємо виконувати діла того, хто послав мене, - бо ніч надходить, за якої ніхто не зможе діяти.4 Доки є день, потрібно, щоб робили діла того, хто мене послав; надходить ніч, коли ніхто не зможе робити.4 Менї треба робити дїла Пославшого мене, поки дня: прийде ніч; тодї нїхто не зможе робити.
5 Доки Я в світі, Я Світло для світу.5 Допоки Я у світі, Я світло світові.5 І поки я у світі - я світло світу.»5 Поки я є в світі, я є світлом для світу.5 Доки я в сьвітї, я сьвітло сьвітові.
6 Промовивши це, Він сплюнув на землю, і з слини грязиво зробив, і очі сліпому помазав грязивом,6 Сказавши це, Він плюнув на землю, вчинив її глейкою і помазав нею очі сліпому.6 Сказавши те, сплюнув на землю, спого-товив слиною глей і помастив глеєм очі сліпому.6 Сказавши це, плюнув на землю, зробив болото із слини й помазав ним очі сліпому6 Се промовивши, плюнув на землю, і зробив грязиво з слини, та й помазав грязивом очі слїпому,
7 і до нього промовив: Піди, умийся в ставку Сілоам визначає це Посланий. Тож пішов той і вмився, і вернувся видющим...7 І сказав йому: Іди, вмийся в купальні Силоамській, що означає: посланий. Він пішов і вмився, і повернувся зрячим.7 До нього ж сказав: «Іди, вмийся в купелі Силоамській», - що у перекладі означає: «Зісланій». Отож подався той, умився - і повернувся зрячим!7 і сказав йому: Піди вмийся в Силоамській купелі, що в перекладі означає: посланий. Отже, пішов він, умився і прийшов видющим.7 і рече йому: Іди, вмий ся в купелї Силоамській (що перекладом: Посланий). Пійшов же і вмивсь, та й прийшов видющий.
8 А сусіди та ті, що бачили перше його, як був він сліпий, говорили: Чи ж не той це, що сидів та просив?8 І сусіди, а також ті, що бачили раніше, що він був сліпий, загомоніли: Чи не той це, котрий сидів і просив милостині?8 Сусіди ж і ті, що бачили його раніше сліпим, заговорили: «Чи то ж не той, який ото все сидів - жебрачив?»8 Сусіди й ті, що бачили його раніше, як він був жебраком, казали: Чи це не той, що сидів і жебрав?8 Сусїди ж, що видїли його перше, що був слїпий, казали: Чи се не той, що сидїв та просив?
9 Говорили одні, що це він, а інші казали: Ні, подібний до нього. А він відказав: Це я!9 Інші казали: Це він. А ще інші: Схожий на нього. А він казав: Це я.9 Одні казали: То він, - інші: Ні, лиш подібний до нього. Він же каже: «Це я!»9 Одні говорили, що це він, інші говорили, що ні, але подібний до нього. Він [же] казав: Це я.9 Инші казали: Що се той; а другі: Що похожий на него. Він же каже: Що се я.
10 І питали його: Як же очі відкрились тобі?10 Тоді запитували в нього: Як ти прозрів очима?10 Тож питались його: «Як воно так, що прозріли твої очі?»10 Тоді випитували в нього: Як тобі відкрилися очі?10 Сказали тодї йому: Як відкрились твої очі?
11 А той оповідав: Чоловік, що Його звуть Ісусом, грязиво зробив, і очі помазав мені, і до мене сказав: Піди в Сілоам та й умийся. Я ж пішов та й умився, і став бачити.11 Він сказав у відповідь: Чоловік, який називається Ісус, вчинив землю глейкою, помазав очі мої і сказав мені: Піди в Силоамську купальню і вмийся. Я пішов, умився і прозрів.11 А він: «Чоловік, що Ісусом звуть його, споготовив глей, очі мені помастив та й мовив: Піди до Силоаму, вмийся. Я пішов, умився - і прозрів.»11 Він відповів: Чоловік, що його звуть Ісусом, зробив болото й помазав мої очі та сказав мені: Іди в [купіль] Силоам і вмийся. Я пішов, умився і я прозрів.11 Відказав він, і каже: Чоловік, званий Ісус, зробив грязиво, й помазав мої очі, і рече менї: Іди до Силоамської купелї та вмий ся. Пійшовши ж і вмившись, прозрів я.
12 І сказали до нього: Де Він? Відказує той: Я не знаю.12 Тоді сказали йому: Де Він? Він одказав: Не знаю.12 Вони його тоді питають: «Де він?» - «Не знаю», каже той.12 І запитали в нього: Де він? Каже: Не знаю.12 Сказали тодї йому: Де Він? Каже: Не знаю.
13 Ведуть тоді до фарисеїв того, що був перше незрячий.13 Повели цього колишнього незрячого до фарисеїв.13 Тож ведуть того, хто сліпий був, до фарисеїв.13 Ведуть цього, що був колись сліпим, до фарисеїв.13 Приводять його до Фарисеїв, колись слїпого.
14 А була то субота, як грязиво Ісус учинив і відкрив йому очі.14 А була субота, коли Ісус учинив те дійство і відкрив йому очі.14 Було ж у суботу, коли то Ісус споготовив глею і відкрив йому очі.14 Того дня, коли Ісус зробив болото й відкрив йому очі, була саме субота.14 Була ж субота, як грязиво зробив Ісус, і відкрив його очі.
15 І знов запитали його й фарисеї, як видющим він став. А він розповів їм: Грязиво поклав Він на очі мені, а я вмився, та й бачу.15 Запитали його також фарисеї, як він прозрів. Він сказав їм: Він глеюватої землі приклав до моїх очей, і я умився, і бачу.15 То й фарисеї спитали його, як він прозрів. А він їм: «Глею поклав мені на очі, я вмився, й ось бачу.»15 Знову запитували його фарисеї, як він прозрів. Він сказав їм: Болото поклав мені на очі, я вмився і бачу.15 Знов же питали його Фарисеї, як прозрів. Він же казав їм: Грязиво положив на очі мої, а я вмивсь, та й бачу.
16 Тоді деякі з фарисеїв казали: Не від Бога Оцей Чоловік, бо суботи не держить. А інші казали: Як же чуда такі може грішна людина чинити? І незгода між ними була.16 Тоді деякі з фарисеїв казали: Не від Бога Цей Чоловік, тому що не дотримується суботи. Інші казали: Як може грішна людина вчиняти такі дива? І стався поміж ними розбрат.16 Деякі з фарисеїв твердили: «Не від Бога цей чоловік, бо суботи не дотримує.» Інші мовили: «Чи може ж грішний чоловік отакі чудеса чинити?» Отож суперечка була серед них.16 Деякі з фарисеїв говорили: Ця людина не від Бога, бо не шанує суботи. Інші казали: Як може грішна людина робити такі чуда? І була між ними суперечка.16 Казали тодї деякі з Фарисеїв: Сей чоловік не від Бога, бо суботи не хоронить. Инші казали: Як може чоловік грішний такі ознаки робити? І була незгода між ними.
17 Тому знову говорять сліпому: Що ти кажеш про Нього, коли очі відкрив Він тобі? А той відказав: Він Пророк!17 Знову сказали сліпому: А ти що скажеш про Нього, тому що Він відкрив тобі очі? Він сказав: Це пророк.17 І знову сліпому кажуть: «А ти що про нього кажеш - про те, що очі тобі відкрив?» Одрікає: «Пророк він.»17 Знову кажуть сліпому: Що ти скажеш про нього, оскільки відкрив твої очі? Він же сказав: Це пророк.17 Кажуть слїпому знов: Ти що кажеш про Него, що відкрив твої очі? Він же сказав: Що Він пророк.
18 Юдеї проте йому не повірили, що незрячим він був і прозрів, аж поки не покликано батьків того прозрілого.18 Тоді юдеї не повірили, що він був сліпим і прозрів, доки не покликали батьків цього прозрілого.18 Проте юдеї щодо нього не вірили, що був він сліпий і прозрів, - аж поки не закликали батьків отого прозрілого.18 Але юдеї не повірили в те, що був сліпим і став видющим, доки не покликали батьків цього вилікуваного18 Не увірували ж Жиди про него, що слїпим був і прозрів, аж доки покликали родителїв самого прозрівшого.
19 І запитали їх, кажучи: Чи ваш оце син, про якого ви кажете, ніби родився сліпим? Як же він тепер бачить?19 Запитали у тих: Чи це син ваш, про котрого ви кажете, що народився незрячим? Як він повернув зір?19 Спитали їх: «Чи то ваш син, про котрого кажете, що сліпим він уродився? А тепер як же він бачить?»19 й не запитали їх, кажучи: Чи це ваш син, про якого ви кажете, що народився сліпим? Як же він тепер бачить?19 І питали їх, кажучи: Чи се син ваш, про котрого ви кажете, що слїпим родив ся? як же тепер бачить?
20 А батьки його відповіли та сказали: Ми знаєм, що цей то наш син, і що він народився сліпим.20 Батьки його сказали їм у відповідь: Ми знаємо, що це син наш і що він народився сліпим;20 Батьки його і відказали, мовивши: «Знаємо, що то наш син, і що сліпим він був уродився.20 Відповіли [їм] його батьки і сказали: Знаємо, що він наш син, що народився сліпим,20 Відказали їм родителї його, й казали: Знаємо, що син наш, і що слїпим родив ся;
21 Але як тепер бачить, не знаємо, або хто йому очі відкрив, ми не відаємо. Поспитайте його, він дорослий, хай сам скаже про себе...21 А яким чином тепер бачить, не знаємо, або хто відкрив йому очі, ми не знаємо: він уже повнолітній, то самого запитайте, нехай сам скаже про себе.21 А як він тепер бачить -не знаємо, і хто відкрив йому очі - не відаємо. Спитайте самого: він дорослий, сам про себе скаже.»21 а чому тепер бачить, - не знаємо, або хто відкрив йому очі, - ми не знаємо. Він дорослий, його й запитайте; хай говорить сам за себе.21 як же тепер бачить, не знаємо; або хто відкрив його очі, ми не знаємо. Він зріст має, його спитайте; сам про себе нехай говорить.
22 Таке говорили батьки його, бо боялись юдеїв: юдеї бо вже були змовились, як хто за Христа Його визнає, щоб той був відлучений від синагоги.22 Отак відповідали батьки його, тому, що боялися юдеїв; бо юдеї вже змовилися, щоб того, хто визнає в Ньому Христа, відлучити од синагоги.22 Так батьки його казали, бо юдеїв страхалися: юдеї бо вже були домовилися, щоб виключити кожного з синагоги, хто Христом його визнаватиме.22 Отаке сказали його батьки, бо боялися юдеїв; юдеї вже були змовилися, що коли хто визнає його за Христа, - та й буде відлучений того від синаґоґи.22 Се казали родителї його, бо боялись Жидів; уже бо постановили Жиди, щоб, коли хто Його визнає Христом, того вилучити із школи.
23 Ось тому говорили батьки його: Він дорослий, його поспитайте.23 Ось чому батьки його казали: Він уже досяг повноліття, запитайте в самого.23 Тим то батьки його й казали: Дорослий він, - самого спитайте.23 Ось чому його батьки сказали: Він дорослий, тож самого його запитайте.23 Тим родителї його казали: Що зріст має, його питайте.
24 І покликали вдруге того чоловіка, що був сліпим, і сказали йому: Віддай хвалу Богові. Ми знаємо, що грішний Отой Чоловік.24 Тож знову покликали чоловіка, який був сліпим, і сказали йому: Прослав і похвали Бога; ми знаємо, що Чоловік Той грішник.24 Отож удруге закликали чоловіка, що сліпим був, та й кажуть йому: «Богові славу воздай! Ми знаємо, що той чоловік - грішник.»24 Отже, вдруге покликали чоловіка, що був сліпим, і сказали йому: Віддай славу Богові. Ми знаємо, що той чоловік грішний.24 Покликали тодї вдруге чоловіка, що був слїпим, і сказали йому: Дай славу Богу; ми знаємо, що чоловік сей грішний.
25 Але він відповів: Чи Він грішний не знаю. Одне тільки знаю, що я був сліпим, а тепер бачу!...25 Він сказав у відповідь: Чи грішник Він, не відаю; але одне знаю: що я був сліпим, а тепер бачу.25 «Чи грішник він, - озвався він, - я не знаю. Знаю одне: був я сліпим, а тепер бачу.»25 У відповідь він сказав: Чи він є грішником, - не знаю; одне знаю, що я був сліпий, а тепер бачу.25 Озвав ся ж той, і сказав: Чи грішний, не знаю; одно знаю, що, слїпим бувши, тепер бачу.
26 І спитали його: Що тобі Він зробив? Як відкрив тобі очі?26 Знову запитали його: Що вчинив Він з тобою? Як відкрив твої очі?26 Вони ж йому на те знов: «Що він таке тобі сподіяв? Як він очі тобі відкрив?»26 [Ще раз] запитали його: Що він тобі зробив? Як відкрив твої очі?26 Сказали ж йому знов: Що зробив тобі? як одкрив очі твої?
27 Відповів він до них: Я вже вам говорив, та не слухали ви. Що бажаєте знову почути? Може й ви Його учнями хочете стати?27 Відповів їм: Я вже оповів вам, а ви не слухали, що хочете іще почути? Чи ви хочете стати Його учнями?27 Той їм відказує: «Я вже вам оповів, та ви не слухали. Навіщо іще чути хочете? Чи, може, і ви його учнями бажаєте стати?»27 Відповів їм: Я вам уже сказав - і ви не вислухали. Що іще хочете почути? Чи й ви хочете стати його учнями?27 Відказав їм: Я сказав вам уже, й ви чули. Чого знов хочете чути? Хиба й ви хочете Його учениками бути?
28 А вони його вилаяли та й сказали: То ти Його учень, а ми учні Мойсеєві.28 Але вони докоряли йому і сказали: Ти учень Його, а ми Мойсеєві учні;28 Ті з лайкою накинулись на нього, і сказали: «Ти його учень! Ми - Мойсеєві учні!28 І нарікали на нього, кажучи: Це ти його учень, а ми учні Мойсея.28 Налаяли його тодї, і казали: Ти ученик Його, ми ж Мойсейові ученики.
29 Ми знаємо, що Бог говорив до Мойсея, звідки ж узявся Оцей, ми не відаємо.29 Ми знаємо, що з Мойсеєм розмовляв Бог, а Цього не знаємо, звідки Він.29 Ми знаємо: до Мойсея промовляв Бог. А цього не знаємо, звідкіля він.»29 Ми знаємо, що з Мойсеєм говорив Бог, а цього ми не знаємо, звідки він.29 Ми знаємо, що Мойсейові глаголав Бог; Сього ж не знаємо, звідкіля Він.
30 Відповів чоловік і сказав їм: То ж воно й дивно, що не знаєте ви, звідки Він, а Він мені очі відкрив!30 Чоловік, що прозрів, сказав їм у відповідь: Оце якраз і викликає подив, що ви не знаєте, звідки Він, а Він відкрив мені очі.30 У відповідь чоловік сказав їм: «Ось воно, власне, і дивно, що ви не знаєте, звідкіля він, а він мені очі відкрив.30 Чоловік сказав їм у відповідь: Дивно, що ви не знаєте, звідки він, а він відкрив мої очі.30 Озвавсь чоловік, і каже їм: Тим воно й дивно, що ви не знаєте, звідкіля Він, а відкрив очі мої.
31 Та ми знаємо, що грішників Бог не послухає; хто ж богобійний, і виконує волю Його, того слухає Він.31 Але ми знаємо, що грішників Бог не слухає, але хто шанує Бога і виконує Його волю, того слухає;31 Ми знаємо, що Бог не вислухує грішників, коли ж хтось побожний і його волю чинить - ось того він вислухує!31 Адже відомо, що грішників Бог не слухає, але коли хто Бога шанує і чинить його волю, - того він слухає.31 Ми ж знаємо, що грішників Бог не слухає; хто ж побожний та волю Його чинить, того слухає.
32 Відвіку не чувано, щоб хто очі відкрив був сліпому з народження.32 Одвіку не чувано, щоб хтось відкрив очі сліпому з народження.32 Нечувано одвіку, щоб хтонебудь відкрив очі сліповродженому.32 Споконвіку не чувано, щоб хтось відкрив очі тому, хто народився сліпим.32 Од віку не чувано, щоб одкрив хто очі зроду слїпому.
33 Коли б не від Бога був Цей, Він нічого не міг би чинити.33 Якби Він був не від Бога, то не міг би вчинити анічого.33 Був би він не від Бога - нічого не спроможен би був зробити!»33 Якби він не був від Бога, то не міг би зробити нічого.33 Коли б Сей не був від Бога, не міг би робити нїчого.
34 Вони відповіли та й сказали йому: Ти ввесь у гріхах народився, і чи тобі нас учити? І геть його вигнали.34 Сказали йому у відповідь: У гріхах ти увесь народився, і чи тобі нас повчати? І вигнали його геть.34 Озвались і сказали йому: «Ти ввесь у гріхах уродився, а нас навчаєш?» І прогнали його геть.34 А вони йому у відповідь сказали: Ти весь у гріхах народився - і ти ще нас учиш? І вигнали його геть.34 Озвались і казали йому: У гріхах ти родивсь увесь, і ти навчаєш нас? Та й вигнали його геть.
35 Дізнався Ісус, що вони того вигнали геть, і, знайшовши його, запитав: Чи віруєш ти в Сина Божого?35 Ісус, коли почув, що прогнали його геть, знайшов його і сказав йому: Чи віруєш ти у Сина Божого?35 Довідався Ісус, що вони геть його прогнали, отож, зустрівши його, промовив до нього: «Віруєш у Чоловічого Сина?»35 Почувши, що його вигнали геть, Ісус знайшов його і сказав [йому]: Чи віриш ти в Людського Сина?35 Почув Ісус, що вигнали його геть, і, знайшовши його, сказав йому: Ти віруєш у Сина Божого?
36 Відповів той, говорячи: Хто ж то, Пане, Такий, щоб я вірував у Нього?36 Він відповідав і сказав: А хто Він, Господе, щоб мені вірувати в Нього?36 А той: «А хто він, Господи, щоб я вірував у нього?»36 Цей у відповідь сказав: А хто він, Господи, щоб я увірував у нього?36 Озвав ся той, і сказав: Хто Він, Господи, щоб увірував я в Него?
37 Промовив до нього Ісус: І ти бачив Його, і Той, Хто говорить з тобою то Він!...37 Ісус сказав йому: І бачив ти Його, і Він розмовляє з тобою.37 Ісус же йому: «Ти бачив його; він - той, хто говорить з тобою.»37 Ісус сказав йому: І ти його бачив, оце він говорить із тобою.37 Рече ж йому Ісус: І видїв єси Його, й хто говорить з тобою, се Він.
38 А він відказав: Я вірую, Господи! І вклонився Йому.38 А він сказав: Вірую, Господе! І вклонився Йому.38 Тоді той і сказав: «Вірую, Господи!» - і поклонився йому.38 Він же сказав: Вірую, Господи, і вклонився йому.38 Він же каже: Вірую, Господи, та й поклонивсь Йому.
39 І промовив Ісус: На суд Я прийшов у цей світ, щоб бачили темні, а видющі щоб стали незрячі.39 І сказав Ісус: На суд прийшов Я у світ оцей, щоб незрячі бачили, а зрячі стали сліпими.39 І мовив Ісус: «На суд у цей світ прийшов я: щоб ті, які не бачать, бачили, а ті, які бачать, - сліпими стали.»39 І сказав Ісус: На суд я прийшов у цей світ, - щоб сліпі бачили, а видющі стали сліпими.39 І рече Ісус: На суд я в сьвіт сей прийшов, щоб которі не бачять, почали бачити, й щоб которі бачять, слїпими робились.
40 І почули це деякі з тих фарисеїв, що були з Ним, та й сказали Йому: Чи ж і ми невидющі?40 Зачувши це, декотрі із фарисеїв, що були з Ним, сказали Йому: Невже й ми сліпі?40 Почули те деякі з фарисеїв, що були при ньому, і кажуть йому: «Невже і ми сліпі?»40 Почули це деякі фарисеї, що були з ним, і сказали йому: Чи й ми сліпі?40 І почули се деякі з Фарисеїв, що були з Ним, і казали Йому: То й ми слїпі?
41 Відказав їм Ісус: Якби ви невидющі були, то не мали б гріха; а тепер ви говорите: Бачимо, то й ваш гріх зостається при вас!41 Ісус сказав їм: Якби ви були сліпі, то не мали б на собі гріха; та оскільки ви кажете, що бачите, то гріх залишається на вас.41 А Ісус їм: «Були б ви сліпі - не мали б ви гріха. Але що кажете: Ми бачимо, - то і гріх ваш зостається.»41 Сказав їм Ісус: Якби ви були сліпими, то не мали б гріха; але ви кажете, що бачите, - тож гріх ваш залишається на вас.41 Рече їм Ісус: Коли б слїпі були, не мали б гріха; тепер же кажете: Що бачимо; тим гріх ваш остаєть ся.