1 Повідомляємо ж вас, браття, про Божу благодать, що дана Церквам македонським,1 Більше того, повідомляємо вам, браття, про благодать Божу, даровану церквам македонським;1 Повідомлюємо вас, брати, про ту ласку, що її Бог дав Церквам македонським.1 Повідомляємо ж вас, брати, про ласку Божу, дану в Церквах Македонських,1 Даємо ж вам знати, браттє, про благодать Божу, дану церквам Македонським,
2 що серед великого досвіду горя вони мають радість рясну, і глибоке їхнє убозтво збагатилось багатством їхньої щирости;2 Бо вони серед великого випробування скорботами виповнені радістю, і глибока убогість їхня збагатилася багатством їхньої щирости;2 Серед численних турбот, яких вони зазнали, їхня надмірна радість та їхня глибока бідність вилилась без краю на їхню багату щедрість;2 що серед великого досвіду горя вони мають надмірну радість, і їхнє глибоке убозтво перелилося в багатство їхньої простоти.2 що у великому допустї горя наддостаток радощів їх, і до глибини убожество їх достаткувало багацтвом щирости їх.
3 бо вони добровільні в міру сил своїх, і над силу, засвідчую,3 Бо вони добродійні в міру сили своєї і понад силу, - я тому свідок.3 вони мірою сили, - я про це свідчу, - і понад силу, добровільно,3 Бо свідчу, що по змозі і понад змогу, добровільно,3 Бо вони по силї - се я сьвідкую - і над силу доброхітні.
4 із ревним благанням вони нас просили, щоб ми прийняли дар та спільність служіння святим.4 Вони вельми переконливо просили нас прийняти дара і участь їхню в служінні святині;4 вельми наполягаючи, просили нас, щоб ми дали їм ласку брати участь у службі на користь святих.4 з ревним проханням благали нас про ласку і спільність у службі для святих.4 З великим благаннєм благали нас прийняти дар і товаришуваннє (спільність) в служенню сьвятим.
5 І не так, як надіялись ми, але віддали себе перш Господеві та нам із волі Божої,5 І не лише те, чого ми сподівалися, але вони віддали самих себе, по-перше, - Господові, а потім також нам, з волі Божої;5 Вони ж, понад надію нашу, самих себе віддали перше Господеві, а потім нам, з Божої волі.5 І не так, як сподівалися ми, але віддали себе перше Господеві та нам з Божої волі,5 І не, яко ж ми надїялись, а оддали себе перш Господеві, та й нам, волею Божою;
6 щоб ми благали Тита, щоб він, як був перше зачав, так і скінчив би в вас оце добре діло.6 А тому ми просили Тита, щоб він, як почав, так і скінчив у вас також цю добру справу.6 Ось чому ми благали Тита, щоб він, як був почав, так щоб скінчив між вами цю добродійну справу.6 щоб ублагали ми Тита, аби так, як перше зачав, так і скінчив би в вас цю добродійну справу.6 тим то ми вблагали Тита, щоб, яко ж перше почав, так і скінчив у вас благодать сю.
7 А ви, як у всім, збагачуєтесь: вірою, і словом, і розумом, і всякою пильністю, і вашою любов'ю до нас, щоб збагачувались ви і в благодаті оцій.7 І оскільки ви багаті вірою і словом, і пізнанням, і всілякою ревністю, і любов'ю вашою до нас, - так само збагачуйтеся й цією доброчинністю.7 Тому ж, що відзначаєтесь у всьому, - у вірі, у слові, у знанні, у всякій пильності й у нашій любові до вас, - треба вам відзначатись і в цій добродійній справі.7 Але так, як у всьому ви багаті: вірою, і словом, і знанням, і всяким дбанням, і вашою любов'ю до нас, - і в цій благодійній справі треба вам відзначитися.7 А ви, яко ж у всьому достаткуєте вірою, і словом, і знаннєм, і всяким дбаннєм, і любовю вашою до нас, щоб і в сїй благодатї достаткували.
8 Не кажу це, як наказа, але пильністю інших досвідчую щирість любови й вашої.8 Кажу це не у вигляді наказу, але ревністю інших відчуваю щирість також і вашої любови.8 Я не кажу як наказ, але щоб заради дбайливости інших випробувати щирість вашої любови.8 Не кажу як наказ, але дбанням за інших випробовую щирість вашої любови.8 Не повелїваючи глаголю, а через дбаннє инших хочу допевнитись в щиростї вашої любови.
9 Бо ви знаєте благодать Господа нашого Ісуса Христа, Який, бувши багатий, збіднів ради вас, щоб ви збагатились Його убозтвом.9 Бо ви спізнали благодать Господа нашого Ісуса Христа, що Він, будучи багатий, зубожів заради вас, щоб ви збагатилися Його зубожінням.9 Ви ж знаєте ласку Господа нашого Ісуса Христа, що задля вас став бідним, бувши багатим, щоб ви його вбожеством розбагатіли.9 Знаєте бо ласку нашого Господа Ісуса Христа, що заради вас збіднів, бувши багатим, щоб ви збагатилися його убозтвом.9 Знаєте бо благодать Господа нашого Ісуса Христа, що задля вас з'убожів, бувши багатим, щоб ви убожеством Його збагатились.
10 І раду даю вам про це, бо це вам на пожиток, що не тільки чинили, але перші ви стали й бажати з минулого року.10 Я даю на те пораду: бо це корисне вам, котрі не лише почали це чинити, але й бажали цього ще з минулого року.10 Даю в цьому лише раду: Воно бо вам личить, вам, що перші минулого року почали цю збірку, не тільки робити, але й бажати.10 І в цьому даю раду: це бо вам є на користь, - вам, що від минулого року не тільки чинили, а й перші почали бажати.10 І в сьому даю раду: се бо вам на користь, котрі не тільки робити, та й хотїти перш почали від торішнього лїта.
11 А тепер закінчіть роботу, щоб ви, як горливо бажали, так і виконали б у міру можности.11 Звершіть же тепер саму справу, щоб, чого ревно бажали, те й було звершене в міру можливости.11 Тепер же закінчіть її, щоб і так, як гаряче бажали, так і довершили за своєю спроможністю.11 Тепер же скінчіть справу, щоб так, як ревно бажали, так і виконали в міру можливости.11 Тепер же і кінчіть роботу, щоб яко ж була охота хотїти, так щоб і скінчили по спромозї.
12 Бо коли є охота, то приємна вона згідно з тим, що хто має, а не з тим, чого хто не має.12 Бо якщо є гаряча ревність, то вона приймається з огляду на те, хто що має, а не на те, чого не має.12 Бо коли є охота дати, то вона приємна мірою того, хто що має, - не того, чого не має.12 Бо коли є старанність, вона приємна згідно з тим, що хто має, а не з тим, чого не має.12 Бо коли в кого є охота, то вона приятна по тому, як хто має, а не по тому, як хто не має.
13 Хай не буде для інших полегша, а тягар для вас, але рівність для всіх.13 Хай не буде для інших полегшення, а для вас тягарем, але, щоб рівність була для всіх.13 Тут не йдеться про те, щоб інші були в достатках, а ви у злиднях, але щоб була рівність: 13 Не на те бо, щоб іншим була полегкість, [а] вам скорбота, але для рівности.13 (Нехай) бо не (буде) иншим одрада, а вам горе, а по рівнотї:
14 Часу теперішнього ваш достаток нехай нестаткові їхньому допоможе, щоб і їхній достаток був на ваш нестаток, щоб рівність була,14 Нині ваш достаток нехай доповнює їхні нестатки; а пізніше їхній достаток доповнюватиме ваші нестатки, аби рівність була.14 щоб цим разом ваш надмір міг покрити їхню нестачу, а їхній надмір міг колись покрити вашу нестачу, і таким чином щоб панувала рівність,14 У нинішнім часі ваш наддостаток хай їм допоможе в їхньому нестаткові, щоб і їхній наддостаток виручив вас у вашому нестаткові, щоб була рівність,14 в теперешнїй час ваш достаток про їх недостаток, щоб і їх достаток був про ваш недостаток, щоб була рівнота,
15 як написано: Хто мав багато, той не мав зайвини, а хто мало, не мав недостачі.15 Як написано: Хто зібрав багато, не мав зайвого; а хто - мало, не мав нестачі.15 як написано: «Хто був зібрав багато, не мав над міру, а хто мало, - не мав нестачі.»15 як написано: Той, що мав багато, не мав надміру, а хто мав мало, не мав нестачі.15 яко ж писано: хто (назбирав) багато, не надто мав, і хто мало, не мав недостатку.
16 Та Богові дяка, що Він таку пильність про вас дав у Титове серце,16 Дяка Богові, що вклав у Титове серце таку ж ревність до вас;16 Богові дяка, що дав у серце Тита таку саму до вас горливість;16 Дяка ж Богові, що дав таку саму старанність до вас у серце Титове,16 Дякуємо ж Богові, що дав таке щире дбаннє про вас у серце Титу.
17 бо благання прийняв він, але, бувши горливий, удався до вас добровільно.17 Бо, хоч я просив його, проте він, будучи вельми старанним, пішов до вас самохіть.17 бо він прийняв просьбу і, бувши повний запалу, доброхіть до вас пустився.17 бо він благання прийняв, але бувши дбайливим, із власної волі пішов до вас.17 Бо благаннє таки прийняв, та й, бувши прихильнїщим своєю охотою, вийшов до вас.
18 А з ним разом послали ми брата, якого по всіх Церквах хвалять за Євангелію,18 Ми послали з ним також брата, котрого по всіх церквах хвалять за проповідь Євангелії.18 Ми з ним послали брата, якого за Євангелію усі Церкви хвалять18 Ми ж послали з ним брата, якого по всіх церквах хвалять за благу вістку,18 Послали ж ми з ним і брата, котрого похвала в євангелию по всїх церквах.
19 і не тільки оце, але вибраний був від Церков бути товаришем нашим у дорозі для благодаті тієї, якій служимо ми на хвалу Самого Господа,19 І при цьому вибраного від церков сприяти нам для цього доброчинства, котрому ми служимо для слави Самого Господа і згідно з вашою ревністю,19 і який, крім того, був вибраний Церквами як наш супутник у цій добродійній справі, якій ми служимо на славу самого Господа й на відраду нашу,19 і не тільки це, а й вибраний був церквами з нами ходити в цій ласці, якій ми служимо на славу самого Господа і для вашої ревности,19 Не тільки ж се; а він і вибраний від церков товариш наш з сією благодаттю, що нею служимо на славу самого Господа й на одраду вашу,
20 остерігаючись того, щоб хто не дорікав нам цим достатком, що ним служимо ми,20 Остерігаючись того, щоб нам не зазнати дорікання від когось при такій щедрості приношень, котрі довіряються нашому служінню;20 вистерігаючися, щоб нам хтось не докоряв з-за тієї обильности пожертв, що ними завідуємо.20 остерігаючись того, щоб хтось не дорікав нам цим достатком, яким ми служимо.20 остерегаючись того, щоб хто не дорікав нам достатком сїм, котрим ми служимо,
21 дбаючи про добро не тільки перед Богом, але й перед людьми.21 Бо ми дбаємо про добре не лише перед Господом, але й перед людьми.21 Бо ми дбаємо за добро не тільки перед Господом, але й перед людьми.21 Бо дбаючи про добро не тільки перед Господом, а й перед людьми,21 промишляючи про добре не тільки перед Богом, та й перед людьми.
22 А ми з ними послали були брата нашого, про пильність якого ми часто досвідчувались у речах багатьох, який ще пильніший тепер через велике довір'я до вас.22 Ми послали з ними й брата нашого, котрого ревність часто була перевірена, і котрий нині ще старанніший з великої певности, яку я маю щодо вас.22 А разом з ними ми послали нашого брата, пильність якого ми часто випробували в багатьох речах, і який тепер куди пильніший із-за великого довір'я, що його до вас має.22 послали ми з ними нашого брата, старанність якого ми випробували в багатьох речах багато разів, який тепер ще старанніший через велике довір'я до вас.22 Послали ж з ними брата нашого, про котрого ми допевнились, що він у многому дуже пильний, тепер же він ще пильнїщий, у великій надїї на вас.
23 Щодо Тита, то він мій товариш, а ваш співробітник; щождо наших братів вони посланці від Церков, вони слава Христова!23 Що стосується Тита, - це мій приятель і співробітник у вас; а щодо братів наших, - це посланці церков, і слава Христова.23 Щодо Тита, то він мій товариш і коло вас співробітник; а щодо братів наших, то вони посланники Церков, слава Христова.23 Щодо Тита, то він мені товариш, а вам співробітник. Щодо наших братів, то вони посланці церков, слава Христова.23 Що до Тита, то він мій товариш і помічник про вас; що до братів наших, вони посланники церков, слава Христова.
24 Отож, дайте їм доказа своєї любови й нашого хваління вас перед Церквами!24 Отож, перед обличчям церков дайте їм доказа любови вашої і того, що ми справедливо хвалимося вами.24 Дайте ж їм доказ вашої любови й нашої їм похвали про вас, перед обличчям Церков.24 Отже, дайте їм доказ вашої любови і нашої похвали щодо вас перед церквами.24 Покажіть же доказ любови вашої і хвалення нашого вами перед ними й перед лицем церков.