1 Не судіть, щоб і вас не судили; | 1 Не судіть, щоб вас не судили. | 1 “Не судіте, щоб вас не судили; | 1 Не судіть, щоб і вас не судили; | 1 Не судїть, щоб вас не суджено. |
2 бо яким судом судити будете, таким же осудять і вас, і якою мірою будете міряти, такою відміряють вам. | 2 Бо яким судом судите, [таким] будете засуджені; і якою мірою будете міряти, [такою] вам також буде відміряно. | 2 бо яким судом судите, таким і вас будуть судити, і якою мірою міряєте, такою і вам відміряють. | 2 бо яким судом судите, таким судитимуть і вас, і якою мірою міряєте, такою відміряється й вам. | 2 Бо яким судом судите, вас судити муть; і якою мірою міряєте, вам одміряєть ся. |
3 І чого в оці брата свого ти заскалку бачиш, колоди ж у власному оці не чуєш? | 3 І нащо ти дивишся на скалку в оці брата твого, а колоди у твоєму оці не бачиш? | 3 Чого ти дивишся на скалку в оці брата твого? Колоди ж у власнім оці ти не добачаєш? | 3 Чому ж бачиш скалку, що в оці твого брата, а колоди, що в твоїм оці, не відчуваєш? | 3 Чого ж дивиш ся на порошину в оцї брата твого, у своєму ж оцї полїна не чуєш? |
4 Або як ти скажеш до брата свого: Давай вийму я заскалку з ока твого, коли он колода у власному оці? | 4 Або, як скажеш братові твоєму: Давай, я вийму скалку з ока твого, коли в оці твоєму колода? | 4 Або як можеш твоєму братові сказати: Дай, хай вийму скалку в тебе з ока, а он же колода в твоїм оці? | 4 Або, як скажеш своєму братові: Дай витягну скалку з твого ока, коли ось колода в твоєму оці? | 4 Або, як скажеш ти братові твоєму: Дай я вийму порошину тобі з ока, а он у тебе самого полїно в оцї? |
5 Лицеміре, вийми перше колоду із власного ока, а потім побачиш, як вийняти заскалку з ока брата твого. | 5 Лицеміре! Витягни передніше колоду з ока твого, і тоді побачиш, [як] витягти скалку з ока брата твого. | 5 Лицеміре! Вийми спершу із свого ока колоду, і тоді побачиш, як вийняти з ока брата твого скалку. | 5 Лицеміре, вийми спочатку колоду зі свого ока, а тоді побачиш, як вийняти скалку з ока брата твого. | 5 Лицеміре, перш вийми в себе самого з ока ломаку; тодї добре бачити меш, як вийняти братові твоєму з ока порошину. |
6 Не давайте святого псам, і не розсипайте перел своїх перед свиньми, щоб вони не потоптали їх ногами своїми, і, обернувшись, щоб не розшматували й вас... | 6 Не давайте того, що святе, псам і не кидайте перлів ваших перед свиньми, щоб вони не потоптали їх ногами своїми і, обернувшись, не розтерзали вас. | 6 Не давайте священне собакам, ані не кидайте перел ваших перед свиньми, щоб не потоптали їх ногами й, обернувшись, вас не роздерли. | 6 Не давайте святого псам, не кидайте ваших перлин перед свиньми, щоб не потоптали їх своїми ногами і, обернувшись, не розірвали й вас. | 6 Не давайте сьвятого собакам, і не кидайте ваших перел перед свинями, щоб не потоптали їх ногами своїми й, обернувшись, не порвали вас. |
7 Просіть і буде вам дано, шукайте і знайдете, стукайте і відчинять вам; | 7 Просіть – і дадуть вам; шукайте, і знайдете; стукайте, – і відчинять вам; | 7 Просіть, і дасться вам; шукайте, і знайдете; стукайте, і відчинять вам. | 7 Просіть і дасться вам; шукайте і знайдете; стукайте і відчинять вам; | 7 Просїть, то й дасть ся вам; шукайте, то й знайдете; стукайте, то й відчинить ся вам: |
8 бо кожен, хто просить одержує, хто шукає знаходить, а хто стукає відчинять йому. | 8 Бо кожний, хто просить, одержує, хто шукає, – знаходить, і тому, хто стукає, відчинять йому. | 8 Кожний бо, хто просить, одержує; хто шукає, знаходить; хто стукає, тому відчиняють. | 8 бо кожний, що просить, отримує; а той, що шукає, знаходить; і тому, що стукає, відчиняють. | 8 кожен бо, хто просить, одержує; і хто шукає, знаходить; і хто стукає, тому відчиняють. |
9 Чи ж то серед вас є людина, що подасть своєму синові каменя, коли хліба проситиме він? | 9 Чи є серед вас такий чоловік, що подасть каменя синові своєму, коли він хліба попросить? | 9 Чи ж є між вами хтось такий, що, коли син попросить у нього хліба, дасть йому камінь? | 9 Чи ж є з вас хтось такий, що коли син попросить у нього хліба, подасть йому камінь? | 9 Або, чи є між вами така людина, що в неї син попросить хлїба, а вона подала б йому каменя? |
10 Або коли риби проситиме, то подасть йому гадину? | 10 І коли попросить риби, подав би йому гадюку? | 10 Або коли попросить рибу, дасть йому гадюку? | 10 Або якщо попросить риби, подасть йому гадюку? | 10 або коли попросить риби, а вона подала б йому гадюку? |
11 Тож як ви, бувши злі, потрапите добрі дари своїм дітям давати, скільки ж більше Отець ваш Небесний подасть добра тим, хто проситиме в Нього! | 11 Отож, коли ви, гнівливі, і вмієте добродіяти дітям вашим, тим паче Батько ваш Небесний нащедрить добра тим, що просять у Нього. | 11 Тож коли ви, злі бувши, вмієте давати дітям вашим добрі дари, оскільки більш Отець ваш, що на небі, дасть дари тим, які його просять. | 11 Бо якщо ви, будучи злими, вмієте добрі дари давати вашим дітям, то наскільки більше ваш небесний Батько дасть добра тим, що просять у Нього? | 11 Коли ж ви, бувши лихими, умієте давати добрі дари дїтям вашим, то чи не більше ж давати ме все добре Отець ваш, що на небі, тим, хто просить у Него? |
12 Тож усе, чого тільки бажаєте, щоб чинили вам люди, те саме чиніть їм і ви. Бо в цьому Закон і Пророки. | 12 Отож, як хочете, щоб люди у всьому вчиняли з вами, так само й ви вчиняйте з ними; бо в цьому – Закон і Пророки. | 12 Все, отже, що бажали б ви, щоб люди вам чинили, те ви чиніть їм, – це ж бо закон і пророки. | 12 Отже, все, що тільки хочете, щоб вам робили люди, так і ви їм робіть: бо в цьому Закон і пророки. | 12 Оце ж, усе, що бажаєте, щоб робили вам люде, так і ви робіть їм; се бо єсть закон і пророки. |
13 Увіходьте тісними ворітьми, бо просторі ворота й широка дорога, що веде до погибелі, і нею багато-хто ходять. | 13 Входьте вузькими воротами; тому що широкі ворота і просторий шлях, які ведуть до загибелі, і багато людей ними простують; | 13 Входьте вузькими дверима, бо просторі ті двері й розлога та дорога, що веде на погибель, і багато нею ходять. | 13 Входьте вузькими дверима, бо широкі ті двері й широка та дорога, що ведуть до погибелі, - і багато тих, що ними входять; | 13 Увіходьте вузкими дверима, бо широкі ті двері й розлога та дорога, що веде до погибелї, й багацько таких, що ними входять: |
14 Бо тісні ті ворота, і вузька та дорога, що веде до життя, і мало таких, що знаходять її! | 14 Тому що вузькі ворота і вузький шлях, які в життя приводять, і мало буде таких, котрі знайдуть їх. | 14 Але тісні ті двері й вузька та дорога, що веде до життя, і мало таких, що її знаходять. | 14 але вузькі ті двері й тісна та дорога, що ведуть до життя, - і мало тих, що їх знаходять. | 14 вузкі бо ті двері, й тїсна та дорога, що веде до життя, і мало таких, що їх знаходять. |
15 Стережіться фальшивих пророків, що приходять до вас ув одежі овечій, а всередині хижі вовки. | 15 Остерігайтеся лжепророків, котрі приходять до вас в овечій одежі, а всередині – вовки хижі: | 15 Стережіться лжепророків, що приходять до вас в овечій одежі, а всередині – вовки хижі. | 15 Стережіться фальшивих пророків, що приходять до вас в овечій одежі, а всередині хижі вовки. | 15 Остерегайтесь лжепророків, що приходять до вас ув одежі овечій, а в серединї вони вовки хижі. |
16 По їхніх плодах ви пізнаєте їх. Бо хіба ж виноград на тернині збирають, або фіґи із будяків? | 16 За плодами їхніми пізнаєте їх. Хіба збирають з терну виноград чи з бур‘яну смокви? | 16 Ви пізнаєте їх за плодами їхніми; хіба збирають виноград з тернини або з будяків – смокви? | 16 За їхніми плодами пізнаєте їх. Хіба збирають виноград з терня або смокви - з будяків? | 16 Познаєте їх по овощам їх. Чи збирають виноград із тернини, або фиґи з бодяків? |
17 Так ото родить добрі плоди кожне дерево добре, а дерево зле плоди родить лихі. | 17 Бо всяке дерево добре приносить також плоди добрі, а недобре дерево приносить плоди недобрі: | 17 Так кожне добре дерево родить гарні плоди, а лихе дерево – плоди погані. | 17 Усяке добре дерево родить добрі плоди, а погане дерево родить погані плоди. | 17 Так усяке добре дерево родить овощ добрий, а пусте дерево родить овощ лихий. |
18 Не може родить добре дерево плоду лихого, ані дерево зле плодів добрих родити. | 18 Не може дерево добре приносити плоди недобрі, ні дерево недобре приносити плоди добрі. | 18 Не може добре дерево приносити плодів поганих, ані лихе дерево – плодів добрих. | 18 Не може добре дерево поганих плодів родити, ані погане дерево родити добрих плодів. | 18 Не може добре дерево родити лихого овощу, анї пусте дерево родити овощу доброго. |
19 Усяке ж дерево, що доброго плоду не родить, зрубується та в огонь укидається. | 19 Усіляке дерево, що не приносить плоду доброго, зрубують і кидають у вогонь. | 19 Всяке дерево, що не родить доброго плоду, рубають і в вогонь кидають. | 19 Кожне дерево, що не родить доброго плоду, рубають і у вогонь кидають. | 19 Усяке дерево, що не родить доброго овощу, рубають і кидають ув огонь. |
20 Ото ж бо, по їхніх плодах ви пізнаєте їх! | 20 Тож за плодами їхніми пізнаєте їх. | 20 За їхніми плодами, отже, пізнаєте їх. | 20 Тож за їхніми плодами пізнаєте їх. | 20 Оце ж по овощам їх познаєте їх. |
21 Не кожен, хто каже до Мене: Господи, Господи! увійде в Царство Небесне, але той, хто виконує волю Мого Отця, що на небі. | 21 Не кожний, хто звертається до Мене: Господе! Господе! Увійде до Царства Небесного, але той, що виконує волю Батька Мого, який на небі. | 21 Не кожний, хто промовляє до мене: Господи, Господи! - ввійде в Царство Небесне, лише той, хто чинить волю Отця мого, що на небі, | 21 Не кожен, хто каже мені: Господи, Господи, увійде до Небесного Царства, але той, хто виконує волю мого Батька, який на небі. | 21 Не кожен, хто говорить до мене: Господи, Господи! увійде в царство небесне, а той, хто чинить волю Отця мого, що на небі. |
22 Багато-хто скажуть Мені того дня: Господи, Господи, хіба ми не Ім'ям Твоїм пророкували, хіба не Ім'ям Твоїм демонів ми виганяли, або не Ім'ям Твоїм чуда великі творили? | 22 Численні люди скажуть Мені того дня: Господе! Господе! Хіба не Твоїм йменням ми пророкували? Хіба не Твоїм йменням демонів виганяли? Хіба не Твоїм йменням багато див творили? | 22 Багато мені того дня скажуть: Господи, Господи! Хіба ми не твоїм ім'ям пророкували? Хіба не твоїм ім'ям бісів виганяли? Хіба не твоїм ім'ям силу чудес творили? | 22 Багато хто мені скаже того дня: Господи, Господи, чи не твоїм ім'ям ми пророкували, чи не твоїм ім'ям бісів виганяли; чи не твоїм ім'ям численні чуда створили? | 22 Многі казати муть до мене того дня: Господи, Господи, чи не в твоє ж імя ми пророкували? й не твоїм імям біси виганяли? й не твоїм імям великі чудеса робили? |
23 І їм оголошу Я тоді: Я ніколи не знав вас... Відійдіть від Мене, хто чинить беззаконня! | 23 І тоді відповім їм: Я ніколи не знав вас; відійдіть од Мене всі, хто чинить беззаконня! | 23 І тоді я їм заявлю: Я вас не знав ніколи! Відійдіте від мене, ви, що чините беззаконня! | 23 Тоді скажу їм: Я вас ніколи не знав, відійдіть від мене ви, що чините беззаконня. | 23 І промовлю тодї до них: Нїколи я вас не знав; ійдїть од мене, ви, що чините беззаконнє. |
24 Отож, кожен, хто слухає цих Моїх слів і виконує їх, подібний до чоловіка розумного, що свій дім збудував на камені. | 24 Отож, кожний, хто слухає ці слова Мої і виконує їх, схожий на мужа розважливого, котрий спорудив дім свій на камені, | 24 Кожний, хто слухає ці мої слова й виконує їх, подібний до розумного чоловіка, який збудував свій дім на скелі. | 24 Отже, кожен, хто слухає ці мої слова та виконує їх, подібний до мудрого чоловіка, що збудував свою оселю на камені; | 24 Оттим же, всякий, хто слухає сї слова мої й чинить їх, того уподоблю я чоловікові мудрому, що збудував свій будинок на каменї; |
25 І линула злива, і розлилися річки, і буря знялася, і на дім отой кинулась, та не впав, бо на камені був він заснований. | 25 І пішов дощ, і вийшли з берегів ріки, і здійнявся вітер і ринув на дім той; і він не упав, тому що споруджений був на камені. | 25 Полила злива, потоки розлились, подули вітри й натиснули на той дім, та він не повалився, бо був збудований на скелі. | 25 і впав дощ, і потекли ріки, і повіяли вітри - авалилися на дім, а він не впав, бо був заснований на камені. | 25 і полили дощі, й надійшла повідь і забуяли вітри, й наперли на той будинок; та й не впав він; бо основано його на каменї. |
26 А кожен, хто слухає цих Моїх слів, та їх не виконує, подібний до чоловіка того необачного, що свій дім збудував на піску. | 26 А кожний, хто слухає оці слова Мої і не виконує їх, схожий на чоловіка нерозважливого, котрий спорудив дім свій на піску; | 26 А кожний, хто слухає ці мої слова й не виконує їх, подібний до необачного чоловіка, який збудував свій дім на піску. | 26 А кожний, хто слухає ці мої слова, та не виконує їх, подібний до нерозумного чоловіка, що збудував свій дім на піску; | 26 А всякий, хто слухає сї слова мої, та й не чинить їх, уподобить ся чоловікові необачному, що збудував свій будинок на піску; |
27 І линула злива, і розлилися річки, і буря знялася й на дім отой кинулась, і він упав. І велика була та руїна його! | 27 І пішов дощ, і вийшли з берегів ріки, і здійнявся вітер, і ринули на дім той, і він упав, і велике було те падіння його. | 27 Полилася злива, розіллялися ріки, подули вітри й ударили на той дім, і він повалився, і руїна його була велика.” | 27 і впав дощ, і потекли ріки, і повіяли вітри, і вдарили на той дім - і він упав, і стала з нього велика руїна. | 27 і полили дощі, й надійшла повідь, і забуяли вітри, й наперли на той будинок; і впав він, і велика була руїна його. |
28 І ото, як Ісус закінчив ці слова, то народ дивувався з науки Його. | 28 І коли Ісус скінчив говорити ці слова, народ дивувався з Його науки. | 28 І як Ісус скінчив ці слова, народ не міг надивуватись його навчанню, | 28 І коли скінчив Ісус промовляти, дивувався простий люд з Його навчання, | 28 І сталось, як скінчив Ісус оцї слова, дивувавсь народ наукою Його: |
29 Бо навчав Він їх, як можновладний, а не як ті книжники їхні. | 29 Бо Він навчав їх, як Той, що має владу, а не так, як книжники. | 29 бо він навчав їх як повновладний, а не як книжники їхні. | 29 бо навчав їх, як той, хто має владу, а не як їхні книжники [і фарисеї]. | 29 бо Він їх навчав, яко маючий власть, а не як письменники. |