1 І було мені слово Господнє таке:1 І було до мене слово Господнє: 1 Надійшло до мене таке слово Господнє: 1 І було до мене господнє слово кажучи: 1 І надійшло до мене слово Господнє, таке:
2 А ти, сину людський, послухай: Отак Господь Бог промовляє до Краю Ізраїлевого: Кінець, надійшов той кінець на чотири окрайки землі!2 І ти, сину людський, [скажи]: Так говорить Господь Бог: Кінець Ізраїльській землі, – кінець надбіг на чотири краї землі.2 «Ти, сину чоловічий, скажи: Так говорить Господь Бог до Ізраїльської країни: Кінець! Прийшов кінець на чотири сторони світу.2 І ти, людський сину, скажи: Так говорить Господь землі Ізраїля: Приходить кінець, приходить кінець на чотири кінці землі.2 Ти ж, сину чоловічий скажи: Так говорить Господь Бог: Конець землї Юдиній, - конець прийшов на чотирі сторони землї.
3 На тебе тепер цей кінець, і пошлю Я на тебе Свій гнів, і тебе розсуджу за твоїми дорогами, і на тебе складу всі гидоти твої.3 Ось – кінець тобі; і пошлю на тебе гнів Мій, і буду судити тебе за шляхами твоїми і покладу на тебе всі мерзоти твої.3 Оце - кінець тобі! Я пошлю на тебе гнів мій і судитиму тебе за твоїми вчинками, і оберну всі твої гидоти на твою ж голову.3 Приходить кінець3 Оце - конець тобі; і пошлю на тебе гнїв мій й судити му тебе по поступкам твоїм, і наложу на тебе (кару за) всї гидоти твої.
4 І око Моє над тобою не змилується, і милосердя не буду Я мати, бо дороги твої Я на тебе складу, а гидоти твої серед тебе зостануть, і пізнаєте ви, що Я то Господь!4 І не помилує тебе око Моє, і не прощу, і відплачу тобі за шляхами твоїми, і мерзоти твої з тобою будуть, і спізнаєте, що Я – Господь.4 Око моє не пощадить тебе, і я не матиму милосердя, бо я оберну на твою ж голову твої вчинки, і твої гидоти будуть посеред тебе, і ви зрозумієте, що я - Господь.»4 на тебе, що замешкуєш землю, надходить час, наблизився день, не з гуком, ані з болями.4 І не пощадить тебе око моє; не змилосердуюсь на тебе, а відплачу тобі після доріг твоїх і (кари за) гидоти твої на тобі будуть та й зрозумієте, що я - Господь.
5 Отак Господь Бог промовляє: Ось приходить біда на біду!5 Так говорить Господь Бог: Біда єдина, ось, приходить біда.5 Так говорить Господь Бог: «Лихо за лихом, ось воно надходить.5 Тепер близько коли вилию мій гнів на тебе і довершу мій гнів на тобі і судитиму тебе в твоїх дорогах і дам на тебе всі твої гидоти.5 Так говорить Господь Бог: Лихо єдине (нечуване), ось приходить лихо.
6 Приходить кінець, приходить кінець, він збудився на тебе, приходить ось він!6 Кінець прийшов, прийшов кінець, повстав на тебе; ось, дійшла,6 Кінець надходить, кінець на тебе надходить! Ось він надходить!6 Моє око не пощадить, ані не помилую, томущо дам на тебе твої дороги, і твої гидоти посеред тебе будуть, і пізнаєш, що Я є Господь, що побиває.6 Кінець наближився, прийшов конець, наступає на тебе; ось вона прийшла,
7 Надійшла твоя доля для тебе, о мешканче Краю, приходить цей час, близький той день заколоту, нема на горах крику радости...7 Дійшла напасть до тебе, мешканцю землі! Надходить час, наближається день замішання, а не веселих вигуків на горах.7 Прийшла судьба на тебе, мешканцю краю! Надійшов час, зближається день тривоги, а не веселого гомону по горах.7 Тепер кінець на тебе, і Я пішлю проти тебе і пімщуся на тобі в твоїх дорогах і дам на тебе всі твої гидоти.7 Прийшла біда на тебе, осаднику землї! настає час, близько вже день заворушення, а не веселих погуків на горах.
8 Тепер лютість Свою незабаром Я виллю на тебе, і Свій гнів докінчу проти тебе, і тебе осуджу за твоїми дорогами, і на тебе складу всі гидоти твої!8 Ось, невдовзі виллю на тебе лють Мою і звершу над тобою гнів Мій, і буду судити тебе за шляхами твоїми і покладу на тебе всі мерзоти твої.8 Оце я скоро виллю мою досаду й довершу на тобі гнів мій, і судитиму тебе за твоїми вчинками, і оберну всі твої мерзоти на твою ж голову.8 Моє око не пощадить, ані не помилую, томущо на тебе дам твою дорогу, і твої гидоти будуть посеред тебе. І пізнаєш, що Я Господь.8 Оце ж вилию над тобою досаду мою й довершу на тобі гнїв мій; судити му тебе по поступках твоїх, і наложу на тебе кару за всї гидоти твої.
9 І око Моє над тобою не змилується, і милосердя не буду Я мати, бо дороги твої Я на тебе складу, а гидоти твої серед тебе залишаться, і пізнаєте ви, що Я Господь, що карає!9 І не пощадить тебе око Моє, і не помилую. За шляхами твоїми відплачу тобі, і мерзота твоя буде з тобою; і спізнаєте, що Я, Господь, караю.9 Око моє не пощадить, і я не матиму милосердя; я оберну твої вчинки на твою ж голову, і твої гидоти будуть посеред тебе, і ви зрозумієте, що то я - Господь - караю.9 Тому так говорить Господь9 І не пощадить тебе око моє, я не помилую. По поступам твоїм одплачу тобі, й гидоти твої будуть на тобі, і зрозумієте, що я - Господь караючий.
10 Ось той день, ось приходить, доля виходить, виростає кий, розцвітає пиха,10 Ось день! Ось прийшла, настала напасть! Жезло виросло, гординя розбуялася.10 Ось він, той день! Ось надійшов! Прийшла корона, зацвіло берло, гординя розбуялась.10 Ось приходить кінець, ось господний день. Якщо і зацвила палиця, встала гордість10 Ось він, той день; ось прийшла, наступила біда! виросла палиця, розрослась гординя,
11 розвилося насильство для кия безбожности! Нічого із них не залишиться: ані з численности їхньої, ані з їхнього заворушення, ані з їхньої пишноти...11 Постає сила на берло нечестя; нічогісінько [не залишиться ] від них, і від багатства їхнього, і від гамору їхнього, і від пишноти їхньої.11 Насильство встає, щоб стати берлом злоби; і сліду з них не лишиться, ні з їхньої юрби, ні з їхнього гармидеру; нема в них більше сяйва.11 і розібє кріпость беззаконного і не з замішанням, ані не з поспіхом.11 Та встає на палицю безбожностї сила; і слїду з них не лишиться, і з багацтва їх, і з шуму їх і з пишноти їх.
12 Надходить той час, наближається день... Хто купує, нехай не радіє, а хто продає, хай не буде в жалобі, бо сунеться лютість на все многолюддя його!12 Настав час, надійшов день; той, що купив, – не втішайся, і той, що продав, – не плач: бо гнів – над усією велелюдністю їхньою.12 Настав час, наблизився день. Хто купив, не веселися, а хто продав, не журися, бо гнів вибухне над усією його юрбою галасливою.12 Приходить час, ось день. Хто купує, хай не радіє, і хто продає, хай не плаче.12 Настав час, наближився день; хто купив, не веселись, а хто продав, не журись, бо гнїв над усїм людом його.
13 Бо до проданого не повернеться вже продавець, хоча б залишився при житті між живими, бо пророцтво про все многолюддя їхнє не відміниться, і ніхто беззаконням своїм не зміцнить свого життя...13 Бо той, що продав, не повернеться до проданого, хоч би й залишилися вони живі; бо пророче видіння про всю велелюдність їхню не відміниться, і ніхто своїм беззаконням не зміцнить свого життя.13 Бо хто продав, не повернеться більш до проданого, хоч би й зостався між живими, бо гнів вибухне над усією його юрбою галасливою; він не повернеться, та й ніхто своїм беззаконням не продовжить свого життя.13 Бо хто купує більше не повернеться до продавця, і людина оком не захопить свого життя.13 Хто бо продав, не вернеться вже до проданого, хоч би й зостались між живими; бо пророчий провид про всїх їх не зміниться, та й нїхто проступком своїм не продовжить життя свого.
14 Засурмлять у сурму та все приготують, та не піде ніхто на війну, бо на все многолюддя його Моя лютість!14 Засурмлять у сурми, і все готується, але ніхто не йде на війну: бо гнів Мій над усією людністю їхньою.14 Засурмлять у сурму, все напоготові, та ніхто не рушає до бою, бо гнів мій вибухнув проти всієї його юрби галасливої.14 Затрубіть трубою і судіть все.14 Затрублять у трубу, й усе збірається, та нїхто не рушає до бою; бо гнїв мій над усїма ними.
15 На вулиці меч, моровиця ж та голод у домі, хто на полі помре від меча, з хто в місті зжере того голод та мор...15 Поза оселею – меч, а в домі – моровиця та голод. Хто в полі – той помре від меча, а хто в місті – того пожере голод і моровиця.15 Меч зовні, чума й голод усередині; хто в полі, від меча поляже, а хто в місті, того пожере голод і чума.15 Війна зі зовні від меча, і голод і смерть з внутра. Хто в рівнині, скінчиться від меча, а тих, що в місті, викінчить голод і смерть.15 Поза домом меч, а вдома помор і голод; хто в полі, од меча поляже, а хто в містї, того пожере голоднеча й пошесть морова.
16 І врятовані з них повтікають, і будуть на горах, немов голуби із долин, всі будуть стогнати, кожен за гріх свій...16 А врятовані з них повтікають і будуть на горах, немов голуби долин; всі вони будуть стогнати, кожний за своє беззаконня.16 А хоч деякі з них і повтікають, вони будуть на горах, неначе низинні голуби,- усі вони помруть, кожен у своїм беззаконні.16 І спасуться ті з них, що спасаються, і будуть в горах. Всіх забю, кожного в його неправедностях.16 А хоч деякі зміж них і повтїкають, та будуть на горах, мов ті голуби долиняні, та всї вони будуть стогнати, кожне про свою провину.
17 Усі руки ослабнуть, затремтять, як вода, всі коліна,17 У всіх руки знесиліють, і в усіх затремтять коліна, [як ] вода.17 Руки в усіх послабнуть, а коліна всіх, мов вода, стрясуться.17 Всі руки послабнуть, і всі стегна оскверняться мокрістю,17 У всїх руки послабнуть, а колїна, мов вода, задрожать.
18 і веретами попідперізуються, і покриє їх страх, і на кожнім лиці буде сором, а на всіх головах їхніх жалобна та лисина...18 Тоді вони підпережуться веретищем, і охопить їх трепет; і в усіх на обличчях буде сором, і в усіх на головах – лисина.18 Вони повдягаються у вереття, і страх їх огорне, а на обличчі в усіх них буде сором; всі ж голови будуть обголені.18 і підпережуться мішками, і їх покриє жах, і на кожному лиці сором на них, і на кожній голові лисина.18 І повдягаються в вереттє, і ляк їх обгорне, а в усїх їх на лицї буде сором, і всї голови - обголені.
19 Вони повикидають на вулицю срібло своє, і за ніщо їхнє золото стане, їхнє срібло та золото їхнє не буде могти врятувати їх у день гніву Господнього, ним не наситять своєї душі й свого нутра вони не наповнять, бо їхня провина була перешкодою!19 Срібло своє вони викинуть на вулиці і золото у них буде зневажене. Срібло їхнє і золото їхнє не врятує їх у день люті Господньої. Вони не наситять ними душі своєї і не виповнять утроби своєї; бо воно було приводом до беззаконня їхнього.19 Срібло своє на вулицю повикидають, а золото буде в них, як сміття. Ні срібло їхнє, ні золото не зможуть їх врятувати в день Господнього гніву. Душі своєї ним не наситять і нутра свого не наповнять, бо саме з них постала їхня беззаконність.19 Їхнє срібло буде вкиненим на дорогах, і не зважатимуть на їхнє золото. Їхні душі не наситяться, і їхній живіт не насититься. Бо це терпіння за їхні неправди.19 Срібло на улицю повикидають, а золото буде в них нї за-що; нї срібло бо, нї золото не здолїє їх уратувати в день палкого гнїву Господнього. Вони не заситять ними душ своїх і не наповнять утроб своїх; та ж вони були приводом до їх беззаконностей.
20 А гордість вчинили за славну оздобу свою, у ній наробили бовванів гидоти своєї й обриджень своїх, тому їм оберну Я її на нечистість,20 І в пишних шатах своїх вони перетворювали його на гордощі і вчиняли з нього зображення гидких своїх бовванів; за те й оберну його нечистим для них;20 В дорогоцінних прикрасах вони вбачали свої гордощі й робили з них подоби своїх бовванів мерзенних; я ж оберну їх на обриду їм.20 Вибрані прикраси вони їх поставили на гордість і зробили з них образи їхніх гидот. Задля цього Я дав їх їм на нечистоту.20 І в пишних прикрасах своїх обертали вони їх на гордощі собі, та й робили з них образи гидких бовванів своїх; за те ж і вчиню я їх гидкими їм;
21 і віддам її в руку чужих на грабунок, а нечестивим землі на здобич...21 І віддам його в руки чужим на здобич і лиходіям землі на розкрадання, і вони опоганять його.21 Я видам його чужим на здобич, і нечистивим, що в країні, на грабування: вони осквернять його.21 І передам їх в руки чужинців, щоб розграбити їх, і поганцям землі на зобич, і опоганять їх.21 І подам його (золото) чужим на здобич, і безбожникам в землї на розграбленнє, і вони посквернять його.
22 І обличчя Своє відверну Я від них, і вони побезчестять Мій скарб, і ввійдуть до нього насильники та й побезчестять його...22 І відверну од них обличчя Моє, і споганять заповітне Моє; і прийдуть туди грабіжники і споганять його.22 Я відверну від них моє лице, і мій скарб буде осквернено. Харцизи увійдуть до нього й його спустошать.22 І відверну моє лице від них, і вони опоганять те, над чим Я наглядав, і ввійдуть до них без сторожі і опоганять їх.22 Я одверну від них лице моє, а ті опоганять тайний пробуток мій, і ввійдуть у него грабіжники, і осквернять його.
23 Зроби ланцюга, бо земля переповнилась правом кривавим, а місто насильством наповнилось...23 Зроби ланцюга, бо земля оця виповнена кривавими злочинами, і місто повнісіньке насильством.23 Зроби ланцюг, бо земля сповнилась вироками проливати кров, а в місті скрізь насильство.23 І зроблять замішання, томущо земля повна народів, і місто повне беззаконня.23 Зроби пута, бо ся земля переповнена кровавими лиходїйствами, а місто повне насильства.
24 І наведу Я найзліших із народів, і посядуть вони доми їхні, і гордість вельможних спиню, і святощі їхні побезчещені будуть!24 Я приведу найзліших з народів, і заволодіють домами їхніми. І покладу край гордощам сильних, і будуть опоганені святині їхні.24 Я приведу щонайлютіші з народів, і вони посядуть їхні доми. Я покладу край гордощам потужних, і святині їхні будуть осквернені.24 І Я відверну хвалькуватість їхньої сили, і їхні святощі оскверняться.24 Я приведу що-найлютїйших із поганцїв, а вони посядуть домівки їх; і зроблю конець гордощам потужних, та й сьвятинї їх будуть опоганені.
25 Загибіль іде, й вони будуть шукати спокою та не буде його...25 Іде згуба; будуть шукати миру і не знайдуть.25 Надійде жах; вони шукатимуть спокою, та його не буде.25 Прийде надолуження і шукатиме мир, і не буде.25 І надійде на них погибель; вони шукати муть спокою, та не знайдуть.
26 Прийде біда до біди, й буде звістка до звістки, і будуть шукати пророцтва в пророка, та згине Закон у священиків і рада у старших...26 Біда піде за бідою і звістка за звісткою, і будуть шукати у пророків видіння, і не стане науки у священика і поради у старців.26 Нещастя прийде за нещастям, чутка наздожене чутку. Вони шукатимуть видіння у пророка, та закону в священика не стане, ні поради в старших.26 Горе буде за горем, і вістка буде до вістки, і шукатиметься пророче видіння, і закон пропаде від священика і рада від старців.26 Прийде нещастє за нещастєм, і (страшна) чутка за чуткою, і (марно) просити муть у пророка віщби, та й не стане науки в сьвященника й поради в старцїв.
27 Цар буде в жалобі, і страхом зодягнеться князь, а руки народу землі затремтять... За дорогами їхніми їм учиню, і судитиму їх їхніми судами, і пізнають, що Я то Господь!27 Цар буде журитися, і князь зодягнеться в жахіття, і в народу землі будуть тремтіти руки. Учиню з ними за шляхами їхніми і судитиму їх – їхніми судами, і спізнають, що Я – Господь.27 Цар буде сумувати, князя огорне жах, а в людей простих будуть дрижати руки. Я вчиню з ними згідно з їхніми вчинками; я їх судитиму за їхнім судом і вони зрозуміють, що я - Господь.»27 Володар зодягнеться в знищення, і руки народу землі ослабнуть. За їхніми дорогами їм вчиню і за їхніми судами пімщу їх. І пізнають, що Я Господь.27 І сумувати ме царь, і князя обгорне перестрах, а в землян дрожати муть руки. Я вчиню з ними після їх доріг, якими ходили, і після їх судів буду їх судити; і зрозуміють, що я - Господь.