1 І було мені слово Господнє таке: | 1 І було до мене слово Господнє: | 1 Надійшло до мене таке слово Господнє: | 1 І було до мене господнє слово кажучи: | 1 І надійшло до мене слово Господнє, таке: |
2 А ти, сину людський, послухай: Отак Господь Бог промовляє до Краю Ізраїлевого: Кінець, надійшов той кінець на чотири окрайки землі! | 2 І ти, сину людський, [скажи]: Так говорить Господь Бог: Кінець Ізраїльській землі, – кінець надбіг на чотири краї землі. | 2 «Ти, сину чоловічий, скажи: Так говорить Господь Бог до Ізраїльської країни: Кінець! Прийшов кінець на чотири сторони світу. | 2 І ти, людський сину, скажи: Так говорить Господь землі Ізраїля: Приходить кінець, приходить кінець на чотири кінці землі. | 2 Ти ж, сину чоловічий скажи: Так говорить Господь Бог: Конець землї Юдиній, - конець прийшов на чотирі сторони землї. |
3 На тебе тепер цей кінець, і пошлю Я на тебе Свій гнів, і тебе розсуджу за твоїми дорогами, і на тебе складу всі гидоти твої. | 3 Ось – кінець тобі; і пошлю на тебе гнів Мій, і буду судити тебе за шляхами твоїми і покладу на тебе всі мерзоти твої. | 3 Оце - кінець тобі! Я пошлю на тебе гнів мій і судитиму тебе за твоїми вчинками, і оберну всі твої гидоти на твою ж голову. | 3 Приходить кінець | 3 Оце - конець тобі; і пошлю на тебе гнїв мій й судити му тебе по поступкам твоїм, і наложу на тебе (кару за) всї гидоти твої. |
4 І око Моє над тобою не змилується, і милосердя не буду Я мати, бо дороги твої Я на тебе складу, а гидоти твої серед тебе зостануть, і пізнаєте ви, що Я то Господь! | 4 І не помилує тебе око Моє, і не прощу, і відплачу тобі за шляхами твоїми, і мерзоти твої з тобою будуть, і спізнаєте, що Я – Господь. | 4 Око моє не пощадить тебе, і я не матиму милосердя, бо я оберну на твою ж голову твої вчинки, і твої гидоти будуть посеред тебе, і ви зрозумієте, що я - Господь.» | 4 на тебе, що замешкуєш землю, надходить час, наблизився день, не з гуком, ані з болями. | 4 І не пощадить тебе око моє; не змилосердуюсь на тебе, а відплачу тобі після доріг твоїх і (кари за) гидоти твої на тобі будуть та й зрозумієте, що я - Господь. |
5 Отак Господь Бог промовляє: Ось приходить біда на біду! | 5 Так говорить Господь Бог: Біда єдина, ось, приходить біда. | 5 Так говорить Господь Бог: «Лихо за лихом, ось воно надходить. | 5 Тепер близько коли вилию мій гнів на тебе і довершу мій гнів на тобі і судитиму тебе в твоїх дорогах і дам на тебе всі твої гидоти. | 5 Так говорить Господь Бог: Лихо єдине (нечуване), ось приходить лихо. |
6 Приходить кінець, приходить кінець, він збудився на тебе, приходить ось він! | 6 Кінець прийшов, прийшов кінець, повстав на тебе; ось, дійшла, | 6 Кінець надходить, кінець на тебе надходить! Ось він надходить! | 6 Моє око не пощадить, ані не помилую, томущо дам на тебе твої дороги, і твої гидоти посеред тебе будуть, і пізнаєш, що Я є Господь, що побиває. | 6 Кінець наближився, прийшов конець, наступає на тебе; ось вона прийшла, |
7 Надійшла твоя доля для тебе, о мешканче Краю, приходить цей час, близький той день заколоту, нема на горах крику радости... | 7 Дійшла напасть до тебе, мешканцю землі! Надходить час, наближається день замішання, а не веселих вигуків на горах. | 7 Прийшла судьба на тебе, мешканцю краю! Надійшов час, зближається день тривоги, а не веселого гомону по горах. | 7 Тепер кінець на тебе, і Я пішлю проти тебе і пімщуся на тобі в твоїх дорогах і дам на тебе всі твої гидоти. | 7 Прийшла біда на тебе, осаднику землї! настає час, близько вже день заворушення, а не веселих погуків на горах. |
8 Тепер лютість Свою незабаром Я виллю на тебе, і Свій гнів докінчу проти тебе, і тебе осуджу за твоїми дорогами, і на тебе складу всі гидоти твої! | 8 Ось, невдовзі виллю на тебе лють Мою і звершу над тобою гнів Мій, і буду судити тебе за шляхами твоїми і покладу на тебе всі мерзоти твої. | 8 Оце я скоро виллю мою досаду й довершу на тобі гнів мій, і судитиму тебе за твоїми вчинками, і оберну всі твої мерзоти на твою ж голову. | 8 Моє око не пощадить, ані не помилую, томущо на тебе дам твою дорогу, і твої гидоти будуть посеред тебе. І пізнаєш, що Я Господь. | 8 Оце ж вилию над тобою досаду мою й довершу на тобі гнїв мій; судити му тебе по поступках твоїх, і наложу на тебе кару за всї гидоти твої. |
9 І око Моє над тобою не змилується, і милосердя не буду Я мати, бо дороги твої Я на тебе складу, а гидоти твої серед тебе залишаться, і пізнаєте ви, що Я Господь, що карає! | 9 І не пощадить тебе око Моє, і не помилую. За шляхами твоїми відплачу тобі, і мерзота твоя буде з тобою; і спізнаєте, що Я, Господь, караю. | 9 Око моє не пощадить, і я не матиму милосердя; я оберну твої вчинки на твою ж голову, і твої гидоти будуть посеред тебе, і ви зрозумієте, що то я - Господь - караю. | 9 Тому так говорить Господь | 9 І не пощадить тебе око моє, я не помилую. По поступам твоїм одплачу тобі, й гидоти твої будуть на тобі, і зрозумієте, що я - Господь караючий. |
10 Ось той день, ось приходить, доля виходить, виростає кий, розцвітає пиха, | 10 Ось день! Ось прийшла, настала напасть! Жезло виросло, гординя розбуялася. | 10 Ось він, той день! Ось надійшов! Прийшла корона, зацвіло берло, гординя розбуялась. | 10 Ось приходить кінець, ось господний день. Якщо і зацвила палиця, встала гордість | 10 Ось він, той день; ось прийшла, наступила біда! виросла палиця, розрослась гординя, |
11 розвилося насильство для кия безбожности! Нічого із них не залишиться: ані з численности їхньої, ані з їхнього заворушення, ані з їхньої пишноти... | 11 Постає сила на берло нечестя; нічогісінько [не залишиться ] від них, і від багатства їхнього, і від гамору їхнього, і від пишноти їхньої. | 11 Насильство встає, щоб стати берлом злоби; і сліду з них не лишиться, ні з їхньої юрби, ні з їхнього гармидеру; нема в них більше сяйва. | 11 і розібє кріпость беззаконного і не з замішанням, ані не з поспіхом. | 11 Та встає на палицю безбожностї сила; і слїду з них не лишиться, і з багацтва їх, і з шуму їх і з пишноти їх. |
12 Надходить той час, наближається день... Хто купує, нехай не радіє, а хто продає, хай не буде в жалобі, бо сунеться лютість на все многолюддя його! | 12 Настав час, надійшов день; той, що купив, – не втішайся, і той, що продав, – не плач: бо гнів – над усією велелюдністю їхньою. | 12 Настав час, наблизився день. Хто купив, не веселися, а хто продав, не журися, бо гнів вибухне над усією його юрбою галасливою. | 12 Приходить час, ось день. Хто купує, хай не радіє, і хто продає, хай не плаче. | 12 Настав час, наближився день; хто купив, не веселись, а хто продав, не журись, бо гнїв над усїм людом його. |
13 Бо до проданого не повернеться вже продавець, хоча б залишився при житті між живими, бо пророцтво про все многолюддя їхнє не відміниться, і ніхто беззаконням своїм не зміцнить свого життя... | 13 Бо той, що продав, не повернеться до проданого, хоч би й залишилися вони живі; бо пророче видіння про всю велелюдність їхню не відміниться, і ніхто своїм беззаконням не зміцнить свого життя. | 13 Бо хто продав, не повернеться більш до проданого, хоч би й зостався між живими, бо гнів вибухне над усією його юрбою галасливою; він не повернеться, та й ніхто своїм беззаконням не продовжить свого життя. | 13 Бо хто купує більше не повернеться до продавця, і людина оком не захопить свого життя. | 13 Хто бо продав, не вернеться вже до проданого, хоч би й зостались між живими; бо пророчий провид про всїх їх не зміниться, та й нїхто проступком своїм не продовжить життя свого. |
14 Засурмлять у сурму та все приготують, та не піде ніхто на війну, бо на все многолюддя його Моя лютість! | 14 Засурмлять у сурми, і все готується, але ніхто не йде на війну: бо гнів Мій над усією людністю їхньою. | 14 Засурмлять у сурму, все напоготові, та ніхто не рушає до бою, бо гнів мій вибухнув проти всієї його юрби галасливої. | 14 Затрубіть трубою і судіть все. | 14 Затрублять у трубу, й усе збірається, та нїхто не рушає до бою; бо гнїв мій над усїма ними. |
15 На вулиці меч, моровиця ж та голод у домі, хто на полі помре від меча, з хто в місті зжере того голод та мор... | 15 Поза оселею – меч, а в домі – моровиця та голод. Хто в полі – той помре від меча, а хто в місті – того пожере голод і моровиця. | 15 Меч зовні, чума й голод усередині; хто в полі, від меча поляже, а хто в місті, того пожере голод і чума. | 15 Війна зі зовні від меча, і голод і смерть з внутра. Хто в рівнині, скінчиться від меча, а тих, що в місті, викінчить голод і смерть. | 15 Поза домом меч, а вдома помор і голод; хто в полі, од меча поляже, а хто в містї, того пожере голоднеча й пошесть морова. |
16 І врятовані з них повтікають, і будуть на горах, немов голуби із долин, всі будуть стогнати, кожен за гріх свій... | 16 А врятовані з них повтікають і будуть на горах, немов голуби долин; всі вони будуть стогнати, кожний за своє беззаконня. | 16 А хоч деякі з них і повтікають, вони будуть на горах, неначе низинні голуби,- усі вони помруть, кожен у своїм беззаконні. | 16 І спасуться ті з них, що спасаються, і будуть в горах. Всіх забю, кожного в його неправедностях. | 16 А хоч деякі зміж них і повтїкають, та будуть на горах, мов ті голуби долиняні, та всї вони будуть стогнати, кожне про свою провину. |
17 Усі руки ослабнуть, затремтять, як вода, всі коліна, | 17 У всіх руки знесиліють, і в усіх затремтять коліна, [як ] вода. | 17 Руки в усіх послабнуть, а коліна всіх, мов вода, стрясуться. | 17 Всі руки послабнуть, і всі стегна оскверняться мокрістю, | 17 У всїх руки послабнуть, а колїна, мов вода, задрожать. |
18 і веретами попідперізуються, і покриє їх страх, і на кожнім лиці буде сором, а на всіх головах їхніх жалобна та лисина... | 18 Тоді вони підпережуться веретищем, і охопить їх трепет; і в усіх на обличчях буде сором, і в усіх на головах – лисина. | 18 Вони повдягаються у вереття, і страх їх огорне, а на обличчі в усіх них буде сором; всі ж голови будуть обголені. | 18 і підпережуться мішками, і їх покриє жах, і на кожному лиці сором на них, і на кожній голові лисина. | 18 І повдягаються в вереттє, і ляк їх обгорне, а в усїх їх на лицї буде сором, і всї голови - обголені. |
19 Вони повикидають на вулицю срібло своє, і за ніщо їхнє золото стане, їхнє срібло та золото їхнє не буде могти врятувати їх у день гніву Господнього, ним не наситять своєї душі й свого нутра вони не наповнять, бо їхня провина була перешкодою! | 19 Срібло своє вони викинуть на вулиці і золото у них буде зневажене. Срібло їхнє і золото їхнє не врятує їх у день люті Господньої. Вони не наситять ними душі своєї і не виповнять утроби своєї; бо воно було приводом до беззаконня їхнього. | 19 Срібло своє на вулицю повикидають, а золото буде в них, як сміття. Ні срібло їхнє, ні золото не зможуть їх врятувати в день Господнього гніву. Душі своєї ним не наситять і нутра свого не наповнять, бо саме з них постала їхня беззаконність. | 19 Їхнє срібло буде вкиненим на дорогах, і не зважатимуть на їхнє золото. Їхні душі не наситяться, і їхній живіт не насититься. Бо це терпіння за їхні неправди. | 19 Срібло на улицю повикидають, а золото буде в них нї за-що; нї срібло бо, нї золото не здолїє їх уратувати в день палкого гнїву Господнього. Вони не заситять ними душ своїх і не наповнять утроб своїх; та ж вони були приводом до їх беззаконностей. |
20 А гордість вчинили за славну оздобу свою, у ній наробили бовванів гидоти своєї й обриджень своїх, тому їм оберну Я її на нечистість, | 20 І в пишних шатах своїх вони перетворювали його на гордощі і вчиняли з нього зображення гидких своїх бовванів; за те й оберну його нечистим для них; | 20 В дорогоцінних прикрасах вони вбачали свої гордощі й робили з них подоби своїх бовванів мерзенних; я ж оберну їх на обриду їм. | 20 Вибрані прикраси вони їх поставили на гордість і зробили з них образи їхніх гидот. Задля цього Я дав їх їм на нечистоту. | 20 І в пишних прикрасах своїх обертали вони їх на гордощі собі, та й робили з них образи гидких бовванів своїх; за те ж і вчиню я їх гидкими їм; |
21 і віддам її в руку чужих на грабунок, а нечестивим землі на здобич... | 21 І віддам його в руки чужим на здобич і лиходіям землі на розкрадання, і вони опоганять його. | 21 Я видам його чужим на здобич, і нечистивим, що в країні, на грабування: вони осквернять його. | 21 І передам їх в руки чужинців, щоб розграбити їх, і поганцям землі на зобич, і опоганять їх. | 21 І подам його (золото) чужим на здобич, і безбожникам в землї на розграбленнє, і вони посквернять його. |
22 І обличчя Своє відверну Я від них, і вони побезчестять Мій скарб, і ввійдуть до нього насильники та й побезчестять його... | 22 І відверну од них обличчя Моє, і споганять заповітне Моє; і прийдуть туди грабіжники і споганять його. | 22 Я відверну від них моє лице, і мій скарб буде осквернено. Харцизи увійдуть до нього й його спустошать. | 22 І відверну моє лице від них, і вони опоганять те, над чим Я наглядав, і ввійдуть до них без сторожі і опоганять їх. | 22 Я одверну від них лице моє, а ті опоганять тайний пробуток мій, і ввійдуть у него грабіжники, і осквернять його. |
23 Зроби ланцюга, бо земля переповнилась правом кривавим, а місто насильством наповнилось... | 23 Зроби ланцюга, бо земля оця виповнена кривавими злочинами, і місто повнісіньке насильством. | 23 Зроби ланцюг, бо земля сповнилась вироками проливати кров, а в місті скрізь насильство. | 23 І зроблять замішання, томущо земля повна народів, і місто повне беззаконня. | 23 Зроби пута, бо ся земля переповнена кровавими лиходїйствами, а місто повне насильства. |
24 І наведу Я найзліших із народів, і посядуть вони доми їхні, і гордість вельможних спиню, і святощі їхні побезчещені будуть! | 24 Я приведу найзліших з народів, і заволодіють домами їхніми. І покладу край гордощам сильних, і будуть опоганені святині їхні. | 24 Я приведу щонайлютіші з народів, і вони посядуть їхні доми. Я покладу край гордощам потужних, і святині їхні будуть осквернені. | 24 І Я відверну хвалькуватість їхньої сили, і їхні святощі оскверняться. | 24 Я приведу що-найлютїйших із поганцїв, а вони посядуть домівки їх; і зроблю конець гордощам потужних, та й сьвятинї їх будуть опоганені. |
25 Загибіль іде, й вони будуть шукати спокою та не буде його... | 25 Іде згуба; будуть шукати миру і не знайдуть. | 25 Надійде жах; вони шукатимуть спокою, та його не буде. | 25 Прийде надолуження і шукатиме мир, і не буде. | 25 І надійде на них погибель; вони шукати муть спокою, та не знайдуть. |
26 Прийде біда до біди, й буде звістка до звістки, і будуть шукати пророцтва в пророка, та згине Закон у священиків і рада у старших... | 26 Біда піде за бідою і звістка за звісткою, і будуть шукати у пророків видіння, і не стане науки у священика і поради у старців. | 26 Нещастя прийде за нещастям, чутка наздожене чутку. Вони шукатимуть видіння у пророка, та закону в священика не стане, ні поради в старших. | 26 Горе буде за горем, і вістка буде до вістки, і шукатиметься пророче видіння, і закон пропаде від священика і рада від старців. | 26 Прийде нещастє за нещастєм, і (страшна) чутка за чуткою, і (марно) просити муть у пророка віщби, та й не стане науки в сьвященника й поради в старцїв. |
27 Цар буде в жалобі, і страхом зодягнеться князь, а руки народу землі затремтять... За дорогами їхніми їм учиню, і судитиму їх їхніми судами, і пізнають, що Я то Господь! | 27 Цар буде журитися, і князь зодягнеться в жахіття, і в народу землі будуть тремтіти руки. Учиню з ними за шляхами їхніми і судитиму їх – їхніми судами, і спізнають, що Я – Господь. | 27 Цар буде сумувати, князя огорне жах, а в людей простих будуть дрижати руки. Я вчиню з ними згідно з їхніми вчинками; я їх судитиму за їхнім судом і вони зрозуміють, що я - Господь.» | 27 Володар зодягнеться в знищення, і руки народу землі ослабнуть. За їхніми дорогами їм вчиню і за їхніми судами пімщу їх. І пізнають, що Я Господь. | 27 І сумувати ме царь, і князя обгорне перестрах, а в землян дрожати муть руки. Я вчиню з ними після їх доріг, якими ходили, і після їх судів буду їх судити; і зрозуміють, що я - Господь. |