1 Сину мій, бережи ти слова мої, мої ж заповіді заховай при собі,1 Сину мій! Бережи слова мої, і заповіді сховай у себе.1 Мій сину! Зберігай мої слова, заповіді мої сховай у себе.1 Сину, зберігай мої слова, а мої заповіді заховай у себе. Сину, почитай Господа, і скріпишся, а поза ним не бійся іншого.1 Сину мій! хорони слова мої, й заповідї мої ховай у себе.
2 бережи мої заповіді та й живи, а наука моя немов в очах твоїх та зіниця,2 Бережи заповіді мої і живи, і повчання моє, мов зіницю очей твоїх.2 Додержуй мої заповіді, - і будеш жити, - і мою науку, як твоїх очей зіницю.2 Зберігай мої заповіді, і житимеш, а мої слова наче зінниці очей.2 Хорони заповідї мої й жий, і науку мою, як зїницї очей твоїх.
3 прив'яжи їх на пальцях своїх, напиши на таблиці тій серця свого!3 Прив'яжи їх на пальці твої, напиши їх на скрижалях серця твого.3 Собі до пальців їх прив'яжи та напиши їх на таблиці серця свого.3 Обложи ж ними свої пальці, напиши на таблиці твого серця.3 Понавязуй їх на палцї собі, й понаписуй їх на скрижалях серця твого.
4 На мудрість скажи: Ти сестра моя! а розум назви: Мій довірений!4 Скажи мудрості: Ти сестра моя! І розум назви рідним твоїм,4 Скажи до мудрости: “Ти сестра моя”, а розум назви другом,4 Назви мудрість твоєю сестрою, а розумність зроби собі знайомою,4 Скажи премудростї: Ти сестра моя! а розум назви рідним (братом).
5 щоб тебе стерегти від блудниці, від чужинки, що мовить м'якенькі слова.5 Щоб вони берегли тебе від дружини іншого, від чужинки, котра мовить м'якенькі слова свої.5 щоб він зберіг тебе від чужої жінки, від незнайомої з звабливими словами.5 щоб тебе берегла від чужої і поганої жінки, коли вона накидається на тебе ласкавими словами.5 Щоб вони давали острах тобі від жінки чужої, що мягкими словами промовляє.
6 Бо я визирав був в вікно свого дому, через ґрати мого вікна,6 Ось, одного разу дивився я у вікно дому мого, через грати мої,6 Раз якось, коли через вікно мого дому, крізь ґрати я дивився,6 Бо з вікна з свого дому дивлячись на дороги,6 Ось, я раз дивився кріз крату в вікно у моїй домівцї,
7 і приглядавсь до невіж, розглядався між молоддю. І юнак ось, позбавлений розуму,7 І побачив серед недосвідчених, помітив серед юнаків нерозумного молодика,7 побачив я посеред простодушних, помітив я між хлопцями юнака безумного.7 кого тільки побачить з нерозумних дітей, молодого, якому бракує розуму,7 Та й побачив серед недосьвідних, - постеріг між молодими людьми нерозумного молодика,
8 проходив по ринку при розі його, і ступив по дорозі до дому її,8 Що переходив майдан поблизу наріжжя його, – він простував до оселі її,8 Він проходив вулицею коло її закутка, і простував дорогою до її дому,8 що проходить попри кут в проходах її дому8 Що йшов близенько її переулок і простував до будинку її при дорозї,
9 коли вітерець повівав був увечорі дня, у темряві ночі та мороку.9 У сутінки вечорового дня, в нічній темряві і в морок.9 присмерком, вечірньою порою, у глупу ніч та в темряві, -9 і говорить в вечірній темряві, коли є нічний і темний спокій,9 В вечірні сумерки, в нічній темряві й мороцї.
10 Аж ось жінка в убранні блудниці назустріч йому, із серцем підступним,10 І ось, назустріч йому – жінка, у шатах розпусниці, з підступним серцем,10 аж ось назустріч йому жінка, одягнена, немов повія, хитра серцем.10 жінка його зустрічає, маючи розпусний вид, який ділає так, що ширяють серця молодих.10 І ось - зустріч йому йде молодиця в блудничій одежі, і хитрим серцем,
11 галаслива та непогамована, її ноги у домі своїм не бувають:11 Галаслива і нахабна; ноги її не живуть у домі її;11 Вона - пристрасна й нахабна, ноги її не посидять у хаті.11 Вона ж окрилена і розпущена, а її ноги не спочивають в домі.11 Щебетлива й невгавуща; ноги її не втерплять перебувати в домівцї в себе:
12 раз на вулиці, раз на майданах, і при кожному розі чатує вона...12 То на вулиці, то на майданах, біля кожного рогу вона підступно чатує.12 То на вулиці, то на майданах, на всіх розпуттях у засідку сідає.12 Бо якийсь час крутиться назовні, а час на дорогах ловить при кожному куті.12 То на улицї, то на майдані, і переулках кує вона зраду.
13 І вхопила вона його міцно та й поцілувала його, безсоромним зробила обличчя своє та й сказала йому:13 Вона схопила його, цілувала його і з безсоромним обличчям казала йому: 13 Вона хапає його та цілує, і безлично до нього каже: 13 Пізніше, захопивши, поцілувала його, а безстидним лицем сказала до нього: 13 От і обняла його, поцїлувала та й каже без сорома в лицї:
14 У мене тепер мирні жертви, виповнила я сьогодні обіти свої!14 Мирна пожертва у мене; сьогодні я звершила обітниці мої;14 “Мала принести мирні жертви, сьогодні я мої обітниці сповнила.14 Ти для мене мирна жертва, сьогодні віддаю мої обітниці.14 В мене мирна жертва: сьогоднї я сповнила обітницї мої;
15 Тому то я вийшла назустріч тобі, пошукати обличчя твого, і знайшла я тебе!15 Тому й вийшла тобі назустріч, щоб відшукати тебе, – і знайшла тебе.15 Тому й вийшла я тобі назустріч, тебе шукати - та знайшла тебе я.15 Задля цього я вийшла тобі на зустріч, жадаючи твого лиця, я тебе знайшла.15 Тим і вийшла на зустріч тобі, щоб тебе відшукати, та й - знайшла тебе;
16 Килимами я вистелила своє ложе, тканинами різних кольорів з єгипетського полотна,16 Килимами я вистелила постіль мою, барвистими тканинами єгипетськими;16 Постелю мою я прибрала килимами, тонку єгипетську тканину розстелила.16 Я постелила моє ліжко простиралами, а постелила коврами з Єгипту.16 Постелю мою вслала я килимами, квічастими тканинами з Египту;
17 постелю свою я посипала миррою, алоєм та цинамоном...17 Опочивальню мою напахтила миром, алоє і корицею.17 Поприскала я ліжко моє міррою, алое, цинамоном.17 Я посипала сафроном моє ліжко а мій дім циннамоном.17 Почивальню мою запашила я миррою, алоєм та цинамоном;
18 Ходи ж, аж до ранку впиватися будем коханням, любов'ю натішимось ми!18 Зайди, будемо насолоджуватися ніжністю до ранку, уп'ємося любов'ю;18 Ходи лишень, упийся до ранку пестощами, та насолодимось любов'ю,18 Ходи і насолодимося любовю аж до ранку, ходи і обнімемося в любові.18 Ходи ж, будем до самого ранку впиватись пестощами, насолоджуватись любовю;
19 Бо вдома нема чоловіка, пішов у далеку дорогу:19 Тому що чоловіка немає вдома; він вирушив у далеку мандрівку;19 бо мужа нема дома, вибравсь у далекую дорогу.19 Бо немає мого чоловіка в домі, пішов далеко дорогою,19 Мужа бо дома нема, - вибравсь у далеку дорогу;
20 вузлик срібла він узяв в свою руку, хіба на день повні поверне до дому свого...20 Гаманець срібла узяв із собою; прийде додому за дня, коли буде повний місяць.20 Сакву грошей забрав з собою; як місяць буде у повні, повернеться він додому.”20 взявши в свої руки досить срібла, за багато днів повернеться до свого дому.20 Сакву грошей забрав він із собою, вернеться, як місяць у повнї засьвітить.
21 Прихилила його велемовством своїм, облесливістю своїх губ його звабила,21 Звабила його велемовством ласкавих слів, облесливістю своїх уст оволоділа ним.21 Зводить вона його своїм щедрим щебетанням, зводить його солодкими словами.21 Звела ж його численними словами, і лапками з губ звела його.21 Так і приманила його ласкавим щебетаннєм, взяла гору над ним солодкими словами.
22 він раптом за нею пішов, немов віл, до зарізу проваджений, і немов пес, що ведуть його на ланцюгу до ув'язнення,22 Тієї ж миті він пішов за нею, як віл іде на заріз, і як олень на постріл,22 І він умить за нею тягне, немов віл, що йде під обух, немов олень, що в сильце вскочив,22 Він же злапаний пішов за нею наче віл, що ведеться на заріз, і наче собака на припоні,22 Як стій, пійшов він за нею, як ійде віл під обух, наче пес на ланцюг, наче олень під вистріл,
23 як той птах, поспішає до сітки, і не знає, що це на життя його пастка...23 Аж доки стріла не прониже печінки його; мов пташка кидається в сільце і не знає, що воно – на погибель її.23 покіль стріла його печінки не прошиє, немов та пташка, що сама летить у сітку, не знаючи, що йдеться про її погибель.23 і наче олень зранений стрілою в печінку, а спішить наче птах до силки, не знаючи, що біжить за душу.23 Покіль стріла не пробє печінок йому наскрізь; так бідна пташка летить на сїло, й не знає, що воно їй на погибель.
24 А тепер, мої діти, мене ви послухайте, і на слова моїх уст уважайте:24 Отож, дітоньки, слухайте мене, і зважайте на слова уст моїх.24 Слухай тепер мене, мій сину, вважай на слова уст моїх.24 Отже тепер, сину, послухай мене і будь уважний до слів моїх уст.24 Слухайте ж, дїти, мене, приникайте до слів уст моїх.
25 Хай не збочує серце твоє на дороги її, не блукай ти стежками її,25 Нехай не схиляється серце твоє до її шляху, не блукай стежками її;25 Нехай твоє серце до її доріг не хилиться, не блукай її стежками;25 Хай твоє серце не заверне на її дороги.25 Нехай не надиться твоє серце на її дороги, не блукайся стежками її:
26 бо вона багатьох уже трупами кинула, і численні всі, нею забиті!26 Тому що багатьох вона покинула в ранах, і багато мужніх убила вона;26 бо багатьох вона на смерть поранила, і найсильніші всі жертвою її упали.26 Бо вона пожерши численних, скинула, і безчисленні ті, яких вона забила.26 Многих вона зранила й повалила й много сильних убила;
27 Її дім до шеолу дороги, що провадять до смертних кімнат...27 Дім її – шляхи в пекло, що ведуть до внутрішніх осель смерти.27 Дім її - дорога до Шеолу, вона веде вниз до покоїв смерти.27 Дороги аду її дім, що зводить до покоїв смерти.27 Дом її - се битий шлях у преисподню, ведучий в саме мешканнє смертї.