1 І сталося, коли цар осів у своєму домі, а Господь дав йому відпочинути від усіх ворогів його навколо, | 1 Коли замешкав цар у домі своєму, і Господь дав йому спочити від усіх довколишніх ворогів його, | 1 Тепер, коли цар жив у своїм палаці, дав Господь йому спокій від усіх його ворогів навколо, | 1 І сталося коли цар сів в своїм домі і Господь дав йому насліддя довкруги від усіх його ворогів довкруги, | 1 Одного разу, як царь жив у своїй палатї, а Господь дарував йому впокій перед усїма ворогами його, |
2 то цар сказав до пророка Натана: Подивися, я сиджу в кедровому домі, а Божий ковчег знаходиться під завісою! | 2 Тоді сказав цар пророкові Натанові: Ось, я мешкаю в домі кедровому, а Ковчег Божий знаходиться під шатром. | 2 тож промовив цар до пророка Натана: “Оце я живу в кедровім палаці, а ковчег Божий стоїть посеред намету!” | 2 і сказав цар до пророка Натана. Ось я живу в кедровім домі, і божий кивот сидить посеред шатра. | 2 Промовив царь до пророка Натана: Оце я живу в кедровій палатї, а скриня Господня находиться за наметовими полотнами! |
3 І сказав Натан до царя: Усе, що в серці твоїм, іди й зроби, бо Господь з тобою. | 3 І сказав Натан цареві: Усе, що в тебе на серці, йди і роби, тому що Господь з тобою. | 3 І відповів Натан цареві: “Все, що маєш на серці, йди й чини, бо Господь з тобою.” | 3 І сказав Натан до царя: Іди і чини все, що лиш в твоїм серці, бо Господь з тобою. | 3 І відказав Натан цареві: Все, що маєш на серцї, чини, бо з тобою Господь. |
4 І сталося тієї ночі, і було Господнє слово до Натана, кажучи: | 4 Але тієї ж ночі було слово Господа до Натана: | 4 Але тієї ж самої ночі прийшло слово Господнє до Натана: | 4 І сталося в тій ночі і слово господнє було до Натана, кажучи: | 4 Але тієї самої ночі було слово Господнє до Натана: |
5 Іди й скажеш до раба Мого, до Давида: Так сказав Господь: Чи ти збудуєш Мені дім на Моє пробування? | 5 Піди, скажи служникові Моєму Давидові: Так говорить Господь: Чи ти побудуєш Мені дім для Моєї оселі? | 5 “Іди й скажи рабові моєму Давидові: так Господь говорить: Чи ти будуватимеш мені дім на мешкання? | 5 Іди і скажи до мого раба Давида: Так говорить Господь: Ти не збудуєш мені дім, щоб Я замешкав. | 5 Ійди, скажи рабові мойму Давидові: Так говорить Господь: Чи тобі ж та будувати менї дім на пробуток? |
6 Бо Я не пробував у домі від дня виведення Мого Ізраїлевих синів з Єгипту й аж до цього дня, але ходив у наметі та в шатрі. | 6 Бо Я не жив у домі з того часу, як вивів синів Ізраїля з Єгипту, і донині; а ходив у шатрі і в скинії. | 6 Бо я не жив у домі від того дня, як вивів синів Ізраїля з Єгипту, й по цей день: я ввесь час ходив у наметі як у житлі. | 6 Бо Я не мешкав в домі від того дня коли Я вивів Ізраїльських синів з Єгипту аж до цього дня і Я ходив в мешканнях і в шатрах. | 6 Адже ж я не пробував в домі з того часу, як вивів синів Ізрайлевих із Египту та й по сей день, а ходив у наметї й скринї! |
7 Скрізь, де ходив Я поміж Ізраїлевими синами, чи промовив Я хоч слово з яким із Ізраїлевих племен, якому наказав Я пасти народа Мого, Ізраїля, говорячи: Чому не збудували ви Мені кедрового дому? | 7 Скрізь, де Я ходив з усіма синами Ізраїля, чи говорив Я хоч слово кому-небудь з колін, котрому я доручив пасти народ Мій, Ізраїля: Чому не збудуєте Мені кедрового дому? | 7 Чи я ж за ввесь час той, поки блукав із синами Ізраїля, промовив хоч би слово до котрогось із суддів Ізраїля, яких я призначував пасти мій народ Ізраїля: чому, мовляв, ви не збудуєте мені кедрового дому? | 7 всюди, де Я пішов в усьому Ізраїлі. Чи говорячи сказав Я до одного з племен Ізраїля, якому Я заповів пасти мій нарід Ізраїля, кажучи: Як це, що ви Мені не збудували кедрового дому? | 7 Чи промовив же я хоч слово, блукаючи з Ізраїлем кругом, которому з поколїнь, що його призначував пасти мій нарід, Ізраїля: Чому не збудуєте менї кедрової палати? |
8 А тепер так скажеш Моєму рабові Давидові: Так сказав Господь Саваот: Я взяв тебе з пасовиська, як ходив ти за отарою, щоб ти став володарем над народом Моїм, над Ізраїлем. | 8 І тепер отак скажи служникові Моєму Давидові: Так говорить Господь Саваот: Я взяв тебе від отари овець, щоб ти був вождем народу Мого, Ізраїля. | 8 Оце ж скажи слузі моєму Давидові: так каже Господь Сил: Я взяв тебе від отари з пасовиська, щоб ти був князем над моїм народом, над Ізраїлем. | 8 І тепер так скажеш моєму рабові Давидові: Так говорить Господь Вседержитель: Я взяв тебе з отар овець, щоб ти був проводирем над моїм народом над Ізраїлем | 8 Оце ж скажи слузї мойму Давидові: Так говорить Господь Саваот: Покликав я тебе з овечого пасовища, щоб ти був князем над моїм народом Ізраїлем, |
9 І був Я з тобою в усьому, де ти ходив, і вигубив Я всіх ворогів твоїх з-перед тебе, і зробив тобі велике ім'я, як ім'я великих на землі. | 9 І був з тобою скрізь, куди б не ходив ти, і винищив усіх ворогів твоїх перед Тобою, і вчинив ім'я твоє великим, як ім'я великих на землі. | 9 Я був з тобою всюди, куди ти ходив. Я викорінював усіх твоїх ворогів з-поперед тебе й зробив великим ім'я твоє, як ім'я тих, що найбільші на землі. | 9 і Я був з тобою в усьому, куди ідеш, і Я вигубив всіх твоїх ворогів з перед твого лиця і Я тебе зробив славним за іменем славних на землі. | 9 І був з тобою всюди, куди нї обертавсь єси, й повикоренював поперед тебе всїх ворогів твоїх, і вчинив імя твоє великим, рівне іменням найбільших на землї, |
10 І встановив Я місце для народу Мого, для Ізраїля, і він пробуватиме на своєму місці, і не буде вже непокоєний, і кривдники не будуть більше гнобити його, як перед тим. | 10 І Я облаштую місце для народу Мого, для Ізраїля, і вкоріню його, і буде він спокійно жити на місці своєму, і не буде тривожитися більше, і люди нечестиві не будуть тіснити його, як передніше, | 10 Я призначу місце моєму народові Ізраїлеві і насаджу його, й він буде на ньому жити й не зазнає більш тривоги, бо беззаконні не будуть більш його гнобити, як раніше, | 10 І покладу місце моєму народові Ізраїлеві і його насаджу, і поселяться в себе і більше не журитимуться, і неправедний син не продовжуватиме погорджувати ним, так як з спочатку, | 10 І вкажу я народові мойму Ізраїлеві місце й насаджу його там, і буде супокійно жити на свойму місцї, й не буде вже більш тревожитись, і безбожні люде не тїснити муть його більш, так як уперед, |
11 А від того дня, як Я настановив суддів над народом Моїм, Ізраїлем, то Я дав тобі мир від усіх ворогів твоїх. І Господь об'являє тобі, що Господь побудує тобі дім. | 11 З того часу, як Я настановив суддів над народом Моїм, Ізраїлем; і Я дам тобі спокій від усіх ворогів твоїх. І Господь звіщає тобі, що він облаштує тобі дім. | 11 з того часу, як я поставив суддів над моїм народом Ізраїлем. Дам тобі спокій від усіх твоїх ворогів. І оце Господь звіщає тобі, що він збудує тобі дім. | 11 від днів, в яких Я настановив суддів над народом моїм Ізраїлем, і дам тобі спочити від усіх твоїх ворогів, і Господь сповістить тобі, що збудуєш йому дім. | 11 З того часу, як поставив я суддї над моїм народом Ізраїлем; і пошлю тобі впокій перед усїма ворогами твоїми. І Господь звіщає отсе тобі, що Господь збудує тобі дом. |
12 Коли виповняться твої дні, і ти ляжеш із своїми батьками, то Я поставлю по тобі насіння твоє, що вийде з утроби твоєї, і зміцню його царство. | 12 А коли виповняться дні твої, і ти спочинеш з батьками твоїми, то Я поновлю після тебе сім'я твоє, котре виникне зі стегон твоїх, і зміцню царство його. | 12 А як сповняться твої дні й ти спочинеш з твоїми батьками, я поставлю по тобі твоє потомство, що вийде з твого лона, й утверджу його царство. | 12 І буде коли сповняться твої дні і заснеш з твоїми батьками, і підніму твоє насіння після тебе, яке буде з твого лона, і приготую його царство. | 12 А як сповниться твій час, і ти спочнеш з отцями твоїми, то я призначу потомство твоє по тобі, що вийде з тїла твого, наслїдником твоїм, і вчиню довговічним царство його. |
13 Він збудує дім для Ймення Мого, а Я зміцню престола його царства навіки. | 13 Він побудує дім ймення Мого, і Я утверджу престол царства його навіки. | 13 Він збудує дім імені моєму, і я скріплю його царський престіл навіки. | 13 Він збудує мені дім для мого імени, і піднесу його престіл на віки. | 13 В ін збудує дом іменнї мойму, й я впотужню царський престол його на віки. |
14 Я буду йому за Батька, а він буде Мені за сина. Коли він скривить дорогу свою, то Я покараю його людською палицею та поразами людських синів. | 14 Я буду Батьком йому, і він буде Мені сином; І коли він згрішить, Я покараю його берлом мужів і ударами синів людських. | 14 Я буду його батьком, а він буде мені сином; коли ж він провиниться, я покараю його людською різкою й людськими карами: | 14 Я буду йому за батька, і він буде Мені за сина. І якщо проступок вчинить він, і оскаржу його палицею мужів і пасами людських синів, | 14 Я буду йому отцем, а він буде менї сином, а коли він провинить, покараю його людською лозиною й людськими карами; |
15 Та милість Моя не відхилиться від нього, як відхилив Я її від Саула, якого Я відкинув перед Тобою. | 15 Та милості Моєї не відніму од нього, як Я відняв у Саула, котрого Я відкинув перед тобою. | 15 милости ж моєї від нього не відніму, як я відняв її від Саула, якого я відкинув перед тобою. | 15 а моє милосердя не відніму від нього, так як Я відняв від тих, яких усунув Я з перед мого лиця. | 15 Милостї ж моєї не відійму від нього, як відняв я від Саула, що його відкинув перед очима твоїми. |
16 І буде певним твій дім та царство твоє аж навіки перед тобою. Престол твій буде міцно стояти аж навіки! | 16 І буде несхитним дім твій і царство твоє навіки переді Мною, і престол твій буде навіки. | 16 Твій дім і твоє царство передо мною повіки існуватиме, і престол твій закріпиться повіки.” | 16 І його дім і його царство буде скріпленим на віки переді Мною, і його престіл буде поставлений на віки. | 16 І буде непорушний дом твій й царство твоє передо мною во віки, й престол твій стояти ме віками. |
17 Як усі ці слова, як усе це видіння, так говорив Натан до Давида. | 17 Усі ці слова і всі ці видіння Натан переказав Давидові, | 17 Згідно з тими словами й усіма цими видіннями переказав усе Натан Давидові. | 17 Згідно з всіма цими словами і з усім цим видінням, так сказав Натан Давидові. | 17 Всї отсї слова й все те видиво переказав Натан Давидові. |
18 Тоді прийшов цар Давид, і сів перед Господнім лицем та й сказав: Хто я, Господи Боже, і що мій дім, що Ти привів мене аж сюди? | 18 І пішов цар Давид, і постав перед лицем Господа, і сказав: Хто я, Господе, Боже, і що таке мій дім, що Ти мене так підніс? | 18 Тоді цар Давид увійшов у намет і, сівши перед Господом, промовив: “Хто я, о Господи, мій Владико, і що таке мій дім, що ти привів мене аж до того? | 18 І цар Давид ввійшов і сів перед Господом і сказав: Хто я, Господи, мій Господи, і хто мій дім, що Ти мене аж так полюбив | 18 І пійшов царь Давид і став перед Господом, і промовив: Хто я, Господи Боже, й що таке мій дом, що ти мене так звеличив? |
19 Та й це ще було мале в очах Твоїх, Господи Боже, і Ти говорив також про Свого раба в будуччині. А це за законом людським, Господи Боже! | 19 І це була незначна річ у Твоїх очах, Господе мій, Боже, але Ти повідав іще про дім служника Твого в майбутньому. А хіба це людський звичай, Господе мій? | 19 І то ще мало видалось у твоїх очах, о Господи, мій Владико; ти поширив також обітниці твої на дім твого слуги геть на часи далекі. І ти показав мені грядучі покоління людей, Господи, мій Боже! | 19 і я став дуже малим перед Тобою, Господи, мій Господи, і Ти заговорив про дім твого раба на далеко (вперед). Такий закон людини, Господи, мій Господи. | 19 І то ще мало видалось в очах твоїх, Господи, Боже мій; ти ще й на дальші часи простер обітницї твої на дом раба твого. Се вже по людському, Господи мій, Господи! |
20 І що ще більше говоритиме Давид Тобі? Та Ти знаєш Свого раба, Господи Боже! | 20 І що може ще сказати Тобі Давид? Ти знаєш служника Твого, Господе мій, Боже! | 20 Що ще Давид може тобі сказати? Ти знаєш твого слугу, Господи, мій Боже! | 20 І що ще додасть Давид говорити до Тебе і Ти тепер знаєш твого раба, Господи, мій Господи. | 20 Що ще може сказати тобі Давид? Ти знаєш слугу твого, Господи мій, Господи! |
21 Ради слова Свого та за серцем Своїм Ти зробив усю цю величність, звіщаючи це Своєму рабові. | 21 Заради слова Твого та за серцем Своїм Ти вчинив це, відкриваючи все це велике служникові Твоєму. | 21 Задля твого слова й з твого серця ти чиниш те, що відкриваєш усю оту велич слузі твоєму. | 21 Через твоє слово Ти вчинив і за твоїм серцем Ти вчинив всю цю величність, щоб обявити твому слузі, | 21 Задля слова твого й по серцю твойму чиниш ти се, що відкриваєш всю отту велич рабові твойму. |
22 Тому Ти великий, Господи Боже, бо немає такого, як Ти, і немає Бога, окрім Тебе, згідно з усім, що ми чули своїми ушима. | 22 Тому Ти великий, Господе Боже, бо немає такого, як Ти, і немає Бога, окрім Тебе, згідно з усім, що ми чули своїми вухами. | 22 Тим то ти великий єси, Господи, мій Владико, і рівного тобі немає й немає Бога, крім тебе, за всім тим, що ми нашими вухами чули. | 22 щоб він звеличив Тебе, Господи, мій Господи, бо немає такого як Ти і немає Бога за вийнятком Тебе між усіма про, яких ми почули в наших ухах. | 22 У всьому великий єси, Господи мій, Господи, й нїкого нема рівного тобі, й нема Бога опріч тебе, по всьому тому, що ми своїми ушима чули. |
23 А який є ще один люд на землі, як Твій народ, Ізраїль, щоб Бог приходив викупити його Собі за народ, і щоб установити йому Своє Ймення, і щоб учинити вам цю величність, та страшні речі для Свого Краю ради народу Свого, якого викупив Собі з Єгипту, від людей та від богів його? | 23 І хто схожий до народу Твого, Ізраїля, єдиного народу на землі, для котрого приходив Бог, щоб надбати [його] Собі в народ, і прославити [Своє] ймення, [і] звершити велике і страшне перед народом Твоїм, котрого ти придбав Собі від Єгипту, прогнавши народи і богів їхніх? | 23 Чи ж є якийсь другий народ на світі, як твій народ Ізраїль, народ, єдиний на землі, до якого Бог приходив, щоб його визволити й викупити його для себе як народ, щоб дати йому ім'я, і вчинити задля твоєї землі великі та страшні речі, прогнавши народи і богів з-перед твого народу, що його ти визволив з Єгипту? | 23 І хто з інших народів на землі такий, як твій нарід Ізраїль, якого провадив Бог, щоб викупити Собі нарід, щоб зробити Собі імя, щоб вчинити велич і славу, щоб викинути (їх) з перед лиця твого народу, якого Ти Собі викупив з Єгипту, нарід і поселення. | 23 І де другий народ, що був би рівен твойму народові Ізраїлеві, сьому єдиному народові на землї, задля котрого приходив Бог, щоб придбати його собі в народ, і прославити своє імя, й вдїяти велике й страшне перед народом твоїм, що його викупив собі від Египтян, вбиваючи народи й боги їх? |
24 І Ти зміцнив Собі народ Свій, Ізраїля, Собі за народ аж навіки, і Ти, Господи, став для них за Бога. | 24 Ти зміцнив Собі народ Свій, Ізраїля, – Собі за народ аж навіки, і Ти, Господе, став для них Богом. | 24 Ти встановив собі твій народ Ізраїля твоїм народом повіки, і ти, Господи, став його Богом. | 24 І Ти Собі приготовив твій нарід Ізраїль, як нарід на віки, і Ти, Господи, стань для них Богом. | 24 І ти укріпив собі твій нарід Ізраїля про вічні часи, щоб він був твоїм народом і ти, Господи, зробивсь його Богом. |
25 А тепер, Господи Боже, затверди аж навіки те слово, що Ти говорив про Свого раба та про дім його, і вчини, як Ти говорив! | 25 І нині, Господе Боже, утвердь навіки слово, котре Ти говорив про служника Свого та про дім його, і вчини, як Ти казав! | 25 А тепер, Господи Боже, держи те слово, що ти мовив про слугу твого й його дім, повіки й зроби так, як мовив. | 25 І тепер, Господи, мій Господи, потверди на віки слово, яке Ти сказав про твого раба і його дім, Господи вседержителю, Боже Ізраїля. І тепер, так як Ти сказав, | 25 А тепер, Господи Боже, справди обітницю, що виповів єси про твого раба й про його дом про вічні часи, й вчини так, як сказав єси. |
26 Нехай буде великим Ім'я Твоє аж навіки, щоб говорити: Господь Саваот Бог над Ізраїлем! А дім Твого раба Давида буде міцно стояти перед лицем Твоїм! | 26 І нехай буде великим ім'я Твоє навіки, щоб говорили: Господь Саваот – Бог над Ізраїлем. І дім служника Твого Давида нехай буде міцно стояти перед лицем Твоїм. | 26 Тоді звеличиться повіки твоє ім'я, і тоді скажуть: Господь Сил - Бог над Ізраїлем! І дім слуги твого Давида твердо стоятиме перед тобою. | 26 хай звелечиться твоє імя на віки. | 26 І нехай звеличиться ймя твоє по всї вічні часи, щоб говорено: Се Господь Саваот - Бог над Ізраїлем, а дом раба твого Давида нехай стоїть твердо перед тобою. |
27 Бо Ти, Господи Саваоте, Боже Ізраїлів, об'явив Своєму рабові, говорячи: Збудую тобі дім, тому раб Твій здобувся на відвагу помолитися до Тебе цією молитвою! | 27 Оскільки Ти, Господе Саваоте, Боже Ізраїля, відкрив служникові Твоєму, говорячи: Збудую тобі дім, тому служник Твій спромігся на сміливість в серці своєму помолитися Тобі такою молитвою. | 27 Бо то ти, Господи Сил, Боже Ізраїля об'явив твоєму слузі, кажучи: Збудую тобі дім! Тому слуга твій і насміливсь був молитися до тебе в такій молитві. | 27 Господи вседержителю, Боже Ізраїля, Ти відкрив ухо твого раба, кажучи: Збудую тобі дім. Задля цього твій раб знайшов в своїм серці, щоб помолитися до Тебе цією молитвою. | 27 Задля того, що ти, Господи Саваот, Боже Ізрайлїв, обявив рабові твойму: Збудую дом тобі, то раб твій набрав духа, вознести тобі сю молитву. |
28 А тепер, Господи Боже, Ти Той Бог, а слова Твої будуть правдою, і Ти говорив Своєму рабові це добро. | 28 Отож, Господе мій, Боже! Ти Бог, і слова Твої істинні, і Ти обіцяв служникові Твоєму таке добро! | 28 Отож, Господи, мій Владико, ти - Бог, і твої слова - правда, й ти дав цю радісну обітницю слузі твоєму. | 28 І тепер, Господи, мій Господи, Ти є Бог, і твої слова справдяться, і Ти сказав це добро про твого раба. | 28 Оце ж, Господи мій, Боже, ти єси Бог, і слово твоє правда незмінна, коли ти дав сю величню обітницю рабові твойму. |
29 А тепер зволь поблагословити дім Свого раба, щоб був навіки перед лицем Твоїм, бо Ти, Господи Боже, говорив це, і від Твого благословення буде поблагословлений навіки дім раба Твого! | 29 І нині почни і благослови дім служника Твого, щоб він був вічно перед лицем Твоїм; бо Ти, Господе мій, Боже, повідав це, і благословенням Твоїм буде навіки благословенним дім служника Твого! | 29 Зволь же благословити дім слуги твого, щоб він вічно стояв перед тобою, бо ти, Господи, мій Боже, мовив, і твоїм благословенням дім слуги твого буде благословен повіки.” | 29 І тепер почни і поблагослови дім твого раба, щоб був на віки перед Тобою, бо Ти є, Господи, мій Господи, (і) Ти сказав і твоїм благословенням поблагословиться дім твого раба на віки. | 29 Почни отже, й благослови дом раба твого, щоб він вічно стояв перед тобою, ти бо, Господи мій, Боже, обітував се, й за твоїм благословеннєм благословен буде дом раба твого во віки. |